СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності
07 лютого 2017 року
Веде засідання Голова Комітету РИБАЛКА С.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. На засіданні сьогоднішнього комітету у нас присутні 8 народних депутатів, тобто кворум є. Засідання оголошую відкритим. Пропонується затвердити порядок денний. Чи є пропозиції?
Тоді пропонує голосувати. Хто – за? Проти? Утримались? Рішення прийняте.
Переходимо до порядку денного. Проект Закону про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків (реєстраційний номер 6010). Доповідає у нас заступник голови комітету Демчак Руслан Євгенович.
Я хочу сказати, шановні колеги, що це суто технічна сьогодні ситуація. Ми вже цей законопроект роздивлялись, але чомусь він не потрапив до порядку денного наступної сесії, з якихось начебто технічних причин. Ми його перереєстрували, вже отримали висновки. І я вважаю, що потрібно сьогодні проголосувати і зробити все, як можна швидше для того, щоб цей законопроект був винесений у зал і проголосований. Руслан Євгенович.
_______________. Попередній відкликали? (Шум у залі)
ПРИЙМА І.М. Значить 5539 на січневому засіданні не був, не попав, не був включений у порядок денний сесії. І тому центральний апарат відповідно до статті 107 Регламенту "Визнання законопроектів відхиленими" вважає, що якщо він був, не попав у порядок денний, значить він був відхилений, тому його треба перереєструвати. Прийшлось перереєстровувати. От така невеличка технічна колізія.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги, ми вже проговорювали цей законопроект, він був №5539. Я сьогодні також підходив до заступника регламентного комітету пана Пинзеника. Він просто так нам всім для інформації, для майбутнього, для мене це відкриття, що якщо на попередній сесії не вистачило голосів на включення до порядку денного, то законопроект вважається автоматично відхиленим. От так от. Тому… Але можна з тим самим текстом, з тою самою назвою повторно його вносити і буде присвоюватись новий номер. Тому зараз законопроект, який ми уже підтримали на комітеті, №5539 пропонується вам під №6010.
Метою законопроекту є забезпечення стабільності банківської системи. Я ще раз нагадаю, шляхом оптимізації процедур капіталізації і реорганізації, в тому числі є така можливість як самоліквідація, тобто банки можуть вийти з ринку, написавши заяву, не втрачаючи юридичну особу. І в результаті, можливо, стати фінансовою компанією або просто компанією, яка працює на ринку.
Я можу більш детально ще раз повторити. Але, я думаю, що ми всі уже ознайомлені були з цією інформацією попередньо, голосували. Тому прошу поставити… Ну, є пропозиція підтримати і поставити на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Євгенійович.
Шановні колеги, ми вже чули позицію всіх інституцій і колег. Якщо ви не заперечуєте, тоді я ставлю його на голосування. Хто – за, прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги.
ПРИЙМА І.М. (Не чути) …можемо включити його в четвер на порядок денний для прийняття.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Безумовно. Безумовно. Давайте. Треба листа підписати чи…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, Ігор Михайлович. Я після…
ПРИЙМА І.М. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. А? Порядок денний… Питання 2. Проект… А я просив, Олег Васильович, на Погоджувальній раді в понеділок, що ми, просив включити його до порядку денного на четвер і сказав, що у вівторок у нас буде комітет, я пригадав. Вчора я піднімав це питання на засіданні, на Погоджувальній раді. Так.
ДЕМЧАК Р.Є. Ну, наскільки я знаю, що в залі є голоси під нього. Бо попередні консультації проводилися з різними фракціями і, ну, ринок очікує цей законопроект. Тому якби великі шанси, що його підтримають навіть в четвер.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Євгенійович, будемо робити все для того, щоб він на цей тиждень потрапив до порядку денного. Я згоден.
Пункт другий. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг.
Шановні колеги, доповідає з цього питання в нас Демчак Руслан Євгенійович. Я хочу сказати, що фінансова банківська криза нам яскраво показала, що права громадян у стосунках із банками та іншими фінансовими установами залишається вкрай незахищеними. Чого тільки вартував нам "Банк Михайлівський" і ми були вимушені вирішувати ці питання в ручному режимі. І, якщо казати про мене як про громадянина і депутата, то я категорично не згоден для того, щоб ми вирішували в авральному режимі такі питання.
Цей законопроект про споживання фінансових послуг було відправлено на повторне друге читання через несуттєві зауваження. Але, будемо казати правду, ви пам'ятаєте, цей законопроект, він був там без п'яти шість, і вже просто не було депутатів в залі, будемо говорити чесно, і він не пройшов. Тобто я вважаю, що цей законопроект дуже важливий сьогодні, він розглядається в комплексі.
І, будь ласка, Руслан Євгенійович, вас слово з цього законопроекту.
ДЕМЧАК Р.Є. Я хочу ще раз нагадати, що це – супутній законопроект до проголосованого вже у двох читаннях законопроекту 2455, про споживче кредитування. І цей закон, він інтегрує Закон "Про споживче кредитування" і вносить зміни в інші законопроекти, який дає можливість інтегрувати цей законопроект і закладені там євро директиви по відношенню до споживчого кредитування.
Споживче кредитування, тут широка лінійка: тут і фінансові компанії, і банки, у тому числі, трошки, мабуть, авансом, тому що немає такого закону про іпотечне кредитування. Сюди навіть розповсюджується, він регулює навіть іпотеку – кредитування під нерухомість.
Дійсно, під час розгляду законопроекту у другому читанні були висловлені деякі зауваження депутатами. В основному, були зауваження по штрафам, по розміру штрафів. Ми збирали робочу групу, були запрошені помічники депутатів Левченко ("Свобода") і Івченко (БЮТ), які найбільше як би висловлюватися, я просто з трибуни з ними дискутував, ми їх спеціально запросили, вони сказали свої зауваження, і робоча група прийняла розмір штрафів. Ну, в першу чергу, що ми викинули цю вилку, бо там була, наприклад, від 50-и до 500 мінімальних неоподаткованих мінімумів, якщо більш точним, і це давало можливість якісь там корупційні складові. І ми як би виконали як би такий підхід, ми зробили підхід, що це – штраф тільки в одному розмірі мав бути, і визначили їх розміри колегіально разом з ринком, разом з регуляторами і представниками тих депутатів, в яких були зауваження по цим штрафам.
Додатково також були враховані позиції по посиленню вимог до реклами фінансових послуг, а також рекомендації по виправленню ситуації, закладеної нормами України про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду і контролю у сфері господарської діяльності від 31.12.2016 року, яким Нацфінпослуг було позбавлено права здійснювати перевірки фінансових установ, на відміну від НБУ, від НБУ і Національної комісії цінних паперів фондового ринку, яким це дозволено було, ну, як би ще як би зробили послугу... ну, не послугу, зробили можливість, цей законопроект дав можливість і ще втягнути як би як раз і цю норму. Тому взагалі враховано повністю 76 поправок, по суті – три, враховано частково – 9 і відхилено - лише 19. Законопроект, він невеликий і, як ви бачите, навіть по кількості врахованих поправок говоре, що прийшли до консенсусу в основному.
Пропонується рекомендувати Верховній Раді проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг (номер 2456д) прийняти у другому читанні та в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Євгенійович, шановні колеги... (Не чути)
_______________. Підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу сказати, що в нас була, як сказав вже Руслан Євгенійович, дійсно робоча група. Там були представники і "Свободи" – пан Левченко і представники БЮТу – помічники пана Івченка. Ми дуже хотілось би, щоби представники цих політичних сил донесли точку зору і дуже сподіваюся, що ми на цій робочій групі дійшли спільну мову. Тобто я пропоную це рекомендувати Верховній Раді… (Мікрофон вимкнено)
Під стенограму сказав: рішення прийнято. У нас по другому пункту, це під стенограму не сказав.
Третє в нас питання – це проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації валютних операцій для сприяння інвестиціям та експорту.
Шановні колеги, під час розпалу, ми всі пам'ятаємо фінансово-банківської кризи Національний банк провів кілька хвиль, я б сказав жорстких обмежень використання валюти в Україні, деякі з них були невчасні, деякі, як до мене, надто жорстким. Але давайте зараз не будемо зупинятися і критикувати в деталях. Ми мусимо констатувати, що в 2015 році комітет був завалений скаргами від українських виробників щодо штучного паралічу їхньої роботи через ці валютні обмеження. Підприємствам дозволяли купити валюту у ручному режимі, деякі чекали місяцями, в результаті експортери сховали валютну виручку в офшорах та максимально перевели свою роботу закордон. До валюти мали доступ лише, ми знаємо, обрані банки. Після стабілізації НБУ знімає валютні обмежені, але вкрай повільно. Існуючі такі вимоги надалі штовхає українських виробників в офшори та розмиває базу оподаткування.
Пропонується внести зміни до Закону про Нацбанк та законодавчо обмежити верхню межу обов'язкового продажу валютної виручки на рівні 50 відсотків. Законопроектом пропонується визначити, що індивідуальні ліцензії Національного банку та інвестиції за кордон не надаються на здійснення інвестицій до країн членів організації з економічного співробітництва та розвитку у сумі, що не перевищує в еквіваленті 50 тисяч євро.
Пропонується рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу. Шановні колеги, якщо хоче хтось висловитись чи послухаємо позицію Національного банку?
Давайте, да, будь ласка. Іван Геннадійович(?), слово вам.
ФУРСІН І.Г. Я думаю, что тема действительно актуальная, но, честно говоря, хотелось бы услышать больше мнение Национального банка. Почему? Потому что глобально коллеги, наверно, понимают, что рынок уже так очищен от валютных спекулянтов, обнальщиков структур, которые могли диктовать что-то валютному рынку, определять какие-то курсовые игры там и так далее. То есть сегодня уже сложно говорить о том, что это все есть, да, то есть рынок стабилен, как нам кажется, и так далее. И хотелось бы больше услышать Национальный банк, какое вообще его видение не только по поводу валютной продажи валютной выручки, но и по поводу других всевозможных ограничений. Если исходить из какой-то классики, теории, если у нас уже рынок приведен в какую-то стабильность, вычищена система, ну, наверное, на надо тогда иметь такое же валютное законодательство как в Евросоюзе, то есть иметь возможность безконтрольно, вернее свободно открывать любые счета, делать любые переводы, покупать любые валюты, продавать любые валюты и так далее. То есть есть ли вообще это в планах Национального банка? И наверное давайте от этого и прыгать. А так, в принципе, я считаю, что, конечно, надо стимулировать экспортеров, но делать это надо в комплексе.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Павло Олександрович.
РІЗАНЕНКО П.О. Теж в продовження ідеї щодо, скажемо так, зміни законодавства по валютному регулюванню я з точки зору фондового ринку хочу висловитись, там інвесторів як профільний голова підкомітету. Ну знаєте, дуже часто приходиться від інвест-банкірів, інвестиційних компаній і просто пересічних громадян, які б хотіли або мають якісь кошти, інвестувати на фондовому ринку. Їх оцінка, скажемо, ринку з точки зору саме валютних обмежень і перетоків капіталів воно нагадує такий концтабір, тобто давайте ми хочемо, щоб тут були інвестиції, але Україна собою нагадує концтабір, куди ти попадаєш, раціон дуже маленький, куди ти можеш інвестувати дуже обмежений набір інструментів, вивід і завід капіталу – це неймовірні бар'єри, перепони, труднощі і так далі. Ну і скажемо, ми не дочекаємося того, щоб сюди прийшов, скажемо так, цей інвестиційний капітал.
От для прикладу, навіть з точки зору пересічного громадянина можу привести такий приклад, що є якісь обмеження валютні, які не мають жодного якогось здорового глузду і сенсу. Наприклад, якщо ви маєте у себе на рахунку в українському банку іноземну валюту, ті ж долари, і хочете купити валютні ОВДП українські, то ви цього не можете зробити. Ви повинні продати свої долари, потім стати в чергу, купити по-іншому курсу вже долари. І відповідно, якщо ви навіть бачите облігацію, яка торгується, державну, я нагадаю, це державну облігацію з дохідністю 6,5, то після цих курсових різниць, коли ви продасте свою валюту і купите валюту (хоча я ще раз нагадаю: абсурдна ситуація, бо у вас і так є валюта, ви могли б начебто купити цю цінну бумагу), то ваша дохідність перетвориться у 1,5-2 відсотки. Це я не видумую щось, це конкретний практичний приклад, який я можу продемонструвати, там, наявно, по цифрах як це відбувається. Тому все-таки питання супер актуальне і погоджуюсь з колегами, є, ну, у ринку є нерозуміння навіщо такі, скажімо, навіщо зайві обмеження, неадекватні обмеження, які не мають відношення, там, до об'єктивної реальності.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Олександрович. Да, будь ласка, Романюк Віктор… Ой, я прошу вибачення, да, пан ……… перший.
_______________. А! Ну, давайте виступайте.
_______________. Спасибі, …….., Віктор Миколайович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую.
РОМАНЮК В.М. Я думаю, що валютна лібералізація, вона має бути глибша. І взагалі обмежень немає бути. Але до цієї точки треба прийти. І, я сподіваюсь, що наша країна до цієї точки прийде. Ну, можливо, це ще треба рік може і два, і…
_______________. (Не чути) _______________. Ні, ну, як…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже радий був, щоб Національний банк хоч щось нам об'явив.
_______________. (Не чути)
_______________. Я хочу нагадати, що на сьогодні Національний банк, він має право, там, раз, якраз в цій статті як сказано, раз у 6 місяців змінювати якби ці підходи. Ну, на 6 місяців він, кожні 6 місяців він має продовжувати або понижувати, або підвищувати. Було 70 відсотків, остання зараз 65 відсотків… А, 60, 60 відсотків, вибачте, обов'язково продажу валюти. Поки він прийде два читання, може вже буде і 50, як тут пропонується. Тут пропонується законопроектом закріпити 50. Ну, можливо, і менше потрібно буде колись.
Тому, я вважаю, що це, оскільки Національний банк відповідає, ну, як він зараз сказав валютне таргетування, ой, вірніше, інфляційне таргетування, але складовою там є і контроль девальваційних процесів, тому що у нас велика частина імпорту, ми розуміємо, що опосередковано Національний банк і піклується за те, щоб, за стабільність національної валюти.
Тому, враховуючи це, я вважаю, що нам не потрібно це законодавчо регулювати, а віддати це, ну, залишити це на можливість Національному банку більш точніше і вчасніше реагувати на такі виклики, які є на ринку. Це стосовно пониження обов'язково продажу.
А тепер другу позицію я, якщо чесно, не можу зрозуміти. Тут стосується індивідуальних ліцензій Національного банку України. Тут вимагалась індивідуальна ліцензія, пункт "е", це здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів. І вноситься зміна про те, що крім здійснення інвестицій до країн-членів організацій з економічного співробітництва та розвитку у сумі, що не перевищує у еквіваленті 50 тисяч євро. Тобто я так розумію, що пропонується відмінити індивідуальні ліцензії. І країни-члени організації економічного співробітництва та розвитку, це СНД мається на увазі?
_______________. Ні, це ОЕCD.
_______________. ОЕCD, ага.
_______________. Тут типа развитые страны.
_______________. Ну таке враження, що у когось вже є ця інвестиція і її хочеться якимось чином легалізувати, можливо, я не знаю.
_______________. (Не чути)
_______________. Ні, я маю на увазі, індивідуальні ліцензії видаються Національним банком… Вони не реалізовуються, але видаються. Ну тоді Національний банк нам зараз пояснить цю ситуацію, я не бачу сенсі. (Шум у залі)
РОМАНЮК В.М. Доброго дня, шановні колеги, ще раз. Ну дивіться, у будь-якому процесі має бути логіка. Логіка у чому? Що якщо подивитися на платіжний рахунок країни, він від'ємний. Це перше. Здається мінус 3,4 мільярди доларів. Це так на хвилиночку. Тобто грубо кажучи, імпорт перевищує експорт із усіма відповідними наслідками. Якщо не буде фінансової міжнародної допомоги, ситуація залишиться незмінною, яка вона є, тобто курс буде постійно нестабільним, населення буде страждати, відтік капіталу буде зберігатися і все інше.
Я відверто вам скажу, от я собі зараз знову задаюсь в історичному ракурсі питанням: чи були країни, які перебували у стані військових конфліктів, лібералізували б валютне законодавство? Я таких прикладів не знаю. Це перше.
Друге. Вони всі концентрувалися на одній простій штуці: вони концентрувалися на створенні законодавства, яке стимулювало до того, щоб не було відтоку капіталу. Тобто в умовах військового конфлікту класика жанру – це забезпечити стимул, щоб національний капітал зберігався в країні. Він сьогодні тікає, як тільки може. Тому це другий момент.
Третій момент, що ми вже говорили про взагалі загальну стратегію, те, що підтримали нашого колеги, тобтопотрібно створювати нову модель в Україні, яка буде приваблива для інших, для того, щоб показати успішність і взагалі валютного ринку для іноземців. Якщо ми цього не покажемо – в нас русурсів нгема для того, щоб змінити ситуацію на валдбютному ринку, це очевидно. Шляхом зміни те, що ми запровадимо сьгодні продажу, грубо кажучи, там з 60 до 50, ну, треба бути чесним – нічого не зміниться, ну, це ж очевидно.
_______________. Ні, 60 зараз.
_______________. Шістдесят?
_______________. Шістдесят, да, 60 на 50 ми змінимо.
_______________. Да. тобто, ну, це загальні тези, тобто якщо в Національного банку буде бачення ситуації, стратегія ситуація, який покаже приклад, напркилад, не знаю, громадянам, яких 20 мільяонів українців, які сьгодні живуть за межами нашої батьківщини, які втікли, спасаючись від репресивно-адміністративної машини, яка знищує все на своєму шляху в нашій державі, вони втфікли. Вони вивели капітал. Якщо вони побачать, що Національний банк створив їм умови, що вони можуть, грубо кажучи, будучі нерезенитом, там по Інтернету, наприклад, відкрити рахунок, завести кошти,це все буде зрозуміло, відповаідно тоді можна і говорити про лідбералізацію валютного законодавства в плані продажи валютної виручки.
Сьогодні, я погоджуюсь з колегою Демчаком, що це робити не на часі і я не бачу абсолютно ніякого ефекту для економіки, це об'єктивно, крім ..... Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, …….. ……..
Хтось ще хоче? А, будь ласка, Павло Олександрович.
РІЗАНЕНКО П.О. Я хотів по другій частині, по ліцензіям. На сьогоднішній день індивідуальні ліцензії фізичним особам не видаються, наскільки я пам'ятаю, Нацбанк призупинив видачу. Юридичним особам - видаються. Причому це знову повертаюсь до риторики концтабору, знаєте, по... Скажімо, не спрощення режиму, а ще більш жорсткий режим, він не призводить до того, що всі стають жити по закону, всі шукають, як обійти це. І нам прекрасно... ми сьогодні в сучасний час комунікацій прекрасно спостерігаємо по телебаченню, в соцмережах як ці всі обмеження обійти. Тут вся країна обговорює, як для того, щоб не інвестувати в якусь компанію БіВіАй чи Кіпр, чи і так далі, можна створити українську компанію і підняти її акції на акції іноземної компанії – прекрасно, не треба ніякої індивідуальної ліцензії. Тут фізособам ви заборонили вивозити... відкривати рахунки або, скажімо так, купувати акції іноземних компаній теж прекрасно. Юридичні особи вже є цілий бізнес, ви створили цілий бізнес: юрособи створюють іноземні компанії, у них обмежень немає, хтось має зв'язки в Нацбанку, отримує ліцензії, це робить, а потім українським фізособам за щастя продає їм за гривню. Все, не заборонено.
Тому всі ці обмеження, вони не призводять до того і до тієї мети, яка декларується. Все-таки шлях цивілізований полягає в лібералізації разом з прозорістю, тобто як ішли країни, яким шляхом, у яких так само, як і у нас, були обмеження на вивіз капіталу, відкриття рахунків, вони дозволяли це робити, але з обов'язковим декларуванням. Тобто ти можеш вільно відкрити рахунок закордоном, але: А – ті повинен повідомити там Нацбанк, податкову і ти повинен після закінчення року подати декларацію, подати виписку свого рахунку, рух по рахунку, звітування і так далі. Це цивілізований вихід, і тоді ми не будемо робити з тих, умовно кажучи, правила зараз уже такі, що у нас більшість учасників ринку, вони є злочинцями. А давайте ми приймемо ще якісь обмеження і зробимо їх потрібними злочинцями.
Тому, може, якось ми все-таки приведемо реальність, нормотворчу базу до реальності і перестанемо робити всіх злочинцями, а зробимо цивілізовані правила.
ГОЛОВУЮЧИЙ. ……….. , да, Віктор Миколайович.
РОМАНЮК В.М. … дуже важливе. Хто мандрував по Африканському континенті, там дуже в усіх країнах, хлопці, дуже ліберальне законодавство валютне, дуже ліберальне. А чи є, да, але щасливіше і ефективніше економіка від цього не стала.
Тому декламації виключно в ключі того, що ми лібералізуєм законодавство… Ми насправді, під час війни у нас була одна з самих ліберальних законодавств країн, які ведуть в стані війни. Я таких ліберальних законодавств не бачив. Але це привело до того, що у нас отток капіталу за останні два роки, хто не знає, порядка 20 мільярдів доларів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, ……..Да, будь ласка……
ФУРСІН І.Г. Сергей Викторочич, ну надо, наверно, поблагодарить вас, что вы подняли такую серъезную дискуссию таким, можно сказать, простым законом. То есть очевидно, что есть какая-то потребность, может быть, более комплексного подхода и не только речь должна идти о продаже валюты или об ограничениях на переводы в страны какие-то определенных групп, то есть речь должна идти о каком-то комплексном подходе более широком, да. Ну, вот, если коллеги приводят примеры, я могу добавить, вот, еще пример такой.
Сегодня благодаря средствам массовой информации, благодаря уже нашим законам, которые мы поподнимали, так называемые офшоры уже не являются никакими офшорами. То есть все понимают, что сегодня кому принадлежат иностранные компании, какие налоги они уплачивали, где они находятся и так далее. Я не понимаю почему мы живем с этим анахронизмом, что эти офшоры, так называемые, которые уже не офшоры не могут открывать у нас свободна счета, в наших уже оставшихся чистых, прозрачных и честных банках, да. И почему этот процесс сдерживается. То есть, в принципе, на сегодняшний день, мне кажется, что один из способов вернуть капитал в страну это в том числе разрешить операции таких компаний в наших банках, а ни ждать пока кто-то поймает что-то там, где-то в Швейцарии, что-то там вернет, там, какими-то правовыми судебными механизмами ы так далее. То есть мы не стимулируем ни капитал, ни наших граждан возвращать, ну, в той удобной форме, в какой им хочется капитал домой.
РОМАНЮК В.М. (Не чути) … Є практика, люди працюють, заводиться капітал, все це працює. Нам просто потрібно… (Не чути, мікрофон вимкнено)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте послухаємо Яківа Васильовича. Да, будь ласка, Яків Васильович.
СМОЛІЙ Я.В. Дякую, Сергій Вікторович. Дякую, колеги. Безумовно, критика, яка йде сьогодні в адрес Національного банку у зв'язку з тим, що на початку 2015 року були введені, ми їх самі признаємо, практично драконівські обмеження на валютному ринку, було виключено тимчасове явище, яке було визвано практично неконтрольованим процесом відтоку капіталу за кордон. Ви пам'ятаєте, як тоді на початку року підскочив валютний курс. Ми ввели обмеження на продажу валюти так званих "Т плюс 5", коли заявки на покупку валюти, гривневі, подавалися і рішення про продажу приймалося через 5 днів, була тимчасова міра, ми її признаємо. Як ви бачите, протягом 15-16-го року частина цих обмежень була зняти. У минулому році ми дозволити виплатити дивіденди за 14-15-й рік, сума ця складала більше 700 мільйонів доларів. І абсолютно це не вплинуло на валютний курс і на золотовалютні резерви. Тим не менше залишається проблема з поповненням золотовалютних резервів сьогодні. І зміни до законів, які сьогодні пропонуються, на наш погляд, носять такий точковий характер. Що ми пропонуємо зі сторони Національного банку?
У грудні минулого року була презентована нова концепція нового валютного регулювання. Ми сьогодні працюємо у рамках Декрету про валютне регулювання ще історичного 1993 року. Цей документ не те, що застарів, а він вже те, що ми сьогодні називаємо носить такий характер пострадянського змісту регулювання, який не вписується у ті умови, в яких ми сьогодні живемо і працюємо. Ми презентували нову концепцію. Ми пропонуємо спільно долучитися до розробки нового Закону про валютне регулювання, який практично замінить діючий сьогоднішній декрет, де реально ми сьогодні думаємо над тим, як зробити лібералізацію у першу чергу для вільного руху капіталу, для ліцензування, відмінити ліцензування, те що ми говоримо сьогодні, людина… У нас сьогодні дуже багато людей, які працюють за кордоном і офіційно працюють, вони мають там відкриті рахунки, но вони з точки зору декрету, який сьогодні діє, є порушниками законодавства. Вони повертаються сюди, рахунок є, ми про це всі знаємо, але по закону вони повинні все, що там є, вернути сюди, бо це порушення. Думаємо над тим, як це легалізувати.
Також ви пам'ятаєте, у минулому році проговорювалися концепція приєднання України до так званого BEPS, де буде здійснюватися обмін між Україною і іншими країнами з точки зору оподаткування доходів, отриманих в інших резиденціях. Це також один із, одна із концепцій, яка повинна лягти в цей законопроект.
Слідуюче напрацювання – це нульова декларація, яка, в принципі, також передбачає декларування активів, які знаходяться в Україні, які знаходяться за кордоном. Ми як Національний банк сьогодні готові, ну, ввести, так звану, спрощену декларацію, якщо людина має сьогодні рахунок за кордоном, має якісь активи, де це було здійснено в рамках порушення законодавства, легалізувати ці всі речі і дати можливість в майбутньому ці доходи, які там отримуються, оподатковувати вже по законодавству України. І якщо в нас є, підписані угоди міжурядові про уникнення подвійного законодавства між Україною і іншими державами, враховувати ці підходи.
Наша пропозиція на сьогодні заключається в тому, щоби ми спільно з комітетом, спільно з народними депутатами все-таки прискорили процес написання нового закону. В нас є концепція, ми бачимо теж, про що я сьогодні сказав, лібералізація, порівняно з поточною, повинна відповідати міжнародній практиці зобов'язанням України, зокрема, директиви ЄС 88.361 – про вільний рух капіталу і про Угоду з асоціацію України і Європейським Союзом. Всі напрацювання, які в нас є, ми готові їх презентувати, готові також врахувати всі, можливо, є напрацювання, можливо, є якісь думки, ідеї і винести цей законопроект на комітет, на громадське обговорення і піти тим цивілізованим шляхом, яким ми сьогодні спільно працюємо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Яків Васильович, ну, по-перше, дійсно дуже добре, що такий закон ви концепцію про валютне регулювання підготували і я думаю, що всі члени комітету приєднаються і це нормально от для того, щоб, якщо це корисно дійсно економіке.
Але мені дуже б хотілось, щоб Національний банк не казав про якісь закони чи концепції, коли ми піднімаємо якесь болюче питання. Тому що ми кажемо про банки і там третьої, четвертої групу, що вони не мають ...... реалізовувати. Тут Нацбанк каже: так, на два і на третій раз, ми найдемо спільну мову, давайте якось сідати за стіл перемовин. Ми підняли питання – Національний банк каже: так, ми в комплексі хочемо вирішувати питання. Мені б дуже хотілося, щоб Національний банк, перше, щоб ми всі плани, ну, плани Національного банку знали і ми як комітет готовий приєднатися, якщо ці законопроекти дійсно будуть корисні для України.
А по-друге, я вважаю, що оці закони, я згоден, що вони вирішують одну із проблем валютного регулювання, не всі проблеми, але така проблема є і я вам можу чітко сказати, що коли… Це був який там? 15-й рік, кінець 15-го - 16-й, що підприємство не могло купити навіть 10 тисяч доларів, а коли вони здавали там по курсу, наприклад, 25, ставали в чергу і через три тижні покупали ці ж свої гроші, але за іншу ціну, у мене є питання.
Перше. Хто на цьому заробляє? По-друге, чи корисно це економіці? Ні.
І я вам можу привести дійсно ці приклади на підприємствах, які, я знаю це не понаслышке. Извиняйте.
Тому, шановні колеги, я вважаю, що ми повинні, якщо є таке бачення Національного банку, приєднатись, якщо є закон, вивчити цю стратегію і якщо вона дійсно корисна, ми приєднаємося. Але питання є питання і я вважаю, що ми повинні іди двома, скажемо так, напрямками. Який скоріше зробимо, такий і буде. Дякую. Да, Руслан Євгенійович.
ДЕМЧАК Р.Є. Я хотів, шановні колеги, всіх проінформувати, що уже працюємо над цим і якраз на базі цільової команди реформ у нас і був розгляд, і якраз Національний банк презентував десь вересень-жовтень, тобто Бог його знає хто перший це почав, чи ми, чи Національний банк. Але є концепція по лібералізації валютного регулювання комплексна і всі ці питання, що Яків Васильович говорив, там розглядалися і там був представник, до речі, і Михайла Володимировича, і, по-моєму, Павло Олександрович там був. Тому ми долучалися до цієї дискусії. Концепція приблизно така, що ми мажмо на законодавчому рівні дуже глибоко розкритись. Але Національний банк своїми нормативними актами може, як кажуть там, трошки призупиняти ті чи інші норми, але на законодавчому рівні це має бути краще, так як сьогодні, колеги, ви говорили, кращі умови для входження інвестицій і щоб інвестор був впевнений, що він може і вивести ці інвестиції, просто увійти і просто вийти. І от якраз цей комплексний законопроект, він уже є, я маю на увазі, робоча група працює, тому, я думаю, що там можна врахувати ці правки, які ми сьогодні розглядаємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Євгенійович.
Але я думаю, що і мені, і членам комітету хотілось би, щоб ми теж знали про, як я вже сказав, цілі і плани Національно банку, тому що працює, яка група, і що вона, …… ……, при всій повазі до вас, я перший раз, наприклад, про це чую. (Шум у залі) Да!
РІЗАНЕНКО П.О. ЦКР, він існує в рамках цього… як він?.. При Міністерстві Президента є група…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, де я один раз був і потім…
РІЗАНЕНКО П.О. І от вам до цього начебто створено ЦКР. До речі, я знаю, що всі члени комітету були поінформовані, я і Руслан написали заяви, здається, і пан Довбенко, ви писали заяву туди вступ.
_______________. Я в перший раз…
РІЗАНЕНКО П.О. Хто зацікавлений, я можу надіслати заяви. Кожен з депутатів там із задоволенням приймуть. І це за бажанням можна туди ходити і обговорювати ідеї і так далі, і таке інше. Тому це не проблема. Тобто там засідають представники Нацбанку, регулятори фінансові, експерти, представники бізнесу і так далі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Олександрович.
Але я вважаю, що якщо якісь напрацювання на площадці Національного банку і вони прийняті вже, ми знаємо, що вони, ну, дійсно, мають право на життя, давайте їх розглядати. Може, ми і на нашій площині… Да, будь ласка.
РОМАНЮК В.М. Ну, з приводу перспектив. Дивіться, я вам скажу, ну, хто будував щось у цьому житті… Ну, от будується завод. Є три базисних принципи, тому що Нацбанк завжди приходить готовим, він завжди приходить із законопроектами. Спочатку треба техпроект, точніше, техзавдання… Техзавдання, техрішення і техпроект. Нам треба зрозуміти, що ми хочемо отримати.
Нацбанк має сформувати чітко техзавдання, а тоді вже ми будемо нормативні… (Шум у залі) Ні, ми говоримо зараз… хоча б про валютне регулювання, да! Якщо у вас техзавдання, давайте нам, ми зараз будемо працювати, так само включатися у роботу. (Шум у залі) … несете нам готовий законопроект… (Шум у залі) Чи про що ми зараз говоримо? (Шум у залі) Лібералізація і валютне регулювання.
Ну, я не знаю, як правильно його сформулювати, а я концептуально говорю про те, що ми пропонуємо: це лібералізація валюти, яка знаходиться за кордоном, це рух капіталу між Україною і іншими резиденціями, це інвестиції в Україну, інвестиції за кордон. Якщо коротко. Я… колеги, я пропоную те, що ми напрацювали або те концепція, яка є, зробити її презентацію на комітеті, щоб було зрозуміло, що ми пропонуємо і наскільки воно вписується в ті побажання, які сьогодні звучать… Давайте назначимо якийсь день…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає проблем, …… ……
_______________. … розробці робоча група і зробити таку презентацію, я думаю, що це буде корисно і вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Саме тому ми тут і знаходимось у комітеті, це наша робота.
ХРОМАЄВ Т.З. Сергій Вікторович, можна хвилинку? Я хотів би підтримати Яківа Васильовича, тому що питання лібералізації валютного регулювання – це частина нашої комплексної програми 2020 фінансового сектору і це не повинен бути закон про обмін гривні на іншу валюту, це дуже комплексний захід, який до себе теж включає розвиток ринку капіталу, розвиток похідних інструментів і дуже багато кількість інших питань. Ну ми нарахували десь біля 50 законів, які потрібно відкоригувати або прийняти новий. Тому ми би теж були б дуже зацікавлені, щоб ви запланували окреме засідання для обговорення цього питання, це дуже широко і дуже комплексно. Його неможливо вирішити одним законом,там дуже потрібний великий…
ГОЛОВУЮЧИЙ. ….… …….. і безумовно… От бачите, як гарно, що такі теми піднімаємо. От тут нова у нас нарада з'явилася, нове бачення. Шановні колеги, я вам дуже дякую за те, що висловились. Пропонується рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо лібералізації валютних операцій для сприяння інвестицій та експорту (4899) прийняти його за основу.
Хто – за, прошу голосувати. Проти? Утримались? Двоє утрималось. Рішення прийнято. Дуже вам дякую.
Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розкриття інформації на фондовому ринку та вдосконалення порядку емісії цінних паперів та розширення можливостей для залучення капіталу) (реєстраційний номер 5598). Доповідає по цьому законопроекту голова профільного підкомітету Різаненко Павло Олександрович. Будь ласка, вам слово.
РІЗАНЕНКО П.О. Ще раз доброго дня, шановні колеги. Вашій увазі пропонується до розгляду проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розкриття інформації на фондовому ринку та вдосконалення порядку емісії цінних паперів, та розширення можливостей для залучення капіталу (реєстраційний 5592) від 23.12.2016 року.
Даний законопроект, по суті, розроблявся експертами Національної комісії по фондовому ринку цінних паперів, Нацбанку та учасниками ринку,
а співавторами даного законопроекти виступили 8 депутатів, 4 з яких – члени профільного комітету. Цим законопроектом передбачено внесення основних змін до Цивільного, Господарського та Земельного кодексів України, до Законів України про цінні папери та фондовий ринок, про акціонерні товариства, про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні, про депозитарну систему України, про банки і банківську діяльність та деяких похідних, скажімо так, редакційних змін до інших 22 законів.
Так, зокрема, зазначеним законопроектом передбачається.
Перше. З метою розкриття інформації на фондовому ринку удосконалення вимог щодо розкриття інформації та впровадження диференційованого підходу щодо обсягу та періодичності розкриття емітентом інформації на фондовому ринку, розширення переліку можливих способів розкриття інформації на фондовому ринку, в тому числі за допомогою послуг авторизованих осіб, які мають право проводити діяльність з надання інформаційних послуг на фондовому ринку, а також відміна обов'язковості публікації в друкованих видань, зобов'язання підготовки емітентом як складових частин річної інформації про емітента, звіту керівництва та звіту про корпоративне управління, запровадження обов'язків та процедур розкриття інформації про зміну володіння пакетом акцій, розмір про… значення яких передбачений законом та впровадження механізму розкриття такої інформації емітентом та іншими учасниками фондового ринку.
Друге. З метою удосконалення порядку емісії цінних паперів, зміни до порядку емісії цінних паперів та удосконалення вимог щодо оформлення проекту право ........... про публічні пропозиції цінних паперів та допуску їх до торгів, приведення вимог до умови та змісту інформації, яка повинна міститися в проекті, у відповідності до норм законодавства Європейського Союзу.
Третє. З метою розширення можливостей для залучення капіталу, комплексне врегулювання запровадження механізму можливості прийняття загальними зборами акціонерного товариства рішення щодо невикористання переважного права акціонерів на придбання акцій додаткової емісії і удосконалення функціонування органів публічного акціонерного товариства, зокрема, наглядової ради та її комітетів з питань призначень, винагород, аудиту, у відповідності до найкращих світових стандартів та актів Європейського Союзу.
Прийняття законопроекту повинно дозволити: удосконалити процес емісії цінних паперів; забезпечити прозорість структури власності публічних акціонерних товариств та підвищити рівень поінформованості інвесторів про діяльність емітентів; збільшення інвестицій в економіки України, зокрема через підвищення довіри внутрішніх та іноземних інвесторів до українських емітентів; спростити процедуру приватного розміщення цінних паперів та зміну типу акціонерного товариства; передбачення створення умов для альтернативного фондового торгівельного майданчика багатосторонньої торгівельної системи.
Щодо висновків. Головне науково-експертне управління пропонує за результатами розгляду у першому читанні проект прийняти за основу у першому читанні.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку підтримує прийняття проекту та закону за основу.
Національний банк України концептуально підтримує прийняття законопроекту, при цьому висловив деякі застереження до проекту, зокрема у частині запровадження багатосторонніх торгівельних систем.
Враховуючи зазначене, пропоную членам комітету розглянути і проголосувати за рішення комітету із рекомендацією Верховній Раді України даний проект закону ухвалити у першому читанні. Після прийняття парламентом законопроекту у першому читанні пропонується створити робочу групу на базі комітету з підготовки законопроекту до другого читання так, як даний законопроект є досить комплексним та об'ємним.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, хто хоче ще висловитись з цього приводу?
РІЗАНЕНКО П.О. Комісія, мабуть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Комісія, безумовно. Будь ласка, Тимур Заурбекович, вам слово.
ХРОМАЄВ Т.З. Дякую, шановні депутати народні. Зазначений законопроект дуже полегшить життя нашим акціонерним товариствам, які зараз у нас існують, у нас їх біля 10 тисяч. І м'яко кажучи, це велика наша проблема, тому що вони обтяжені зобов'язанням щодо розкриття інформації і іншими, великою кількістю формальних нормативів. Тому зазначений законопроект фактично обнуляє це питання. І ми будемо вважати, що всі акціонерні товариства, які не робили публічної пропозиції на свої акції, будуть приватними. І вони будуть позбавлені зазначеного зобов'язання щодо розкриття інформації та інших оголошень, які також поєднуються з публічністю.
Крім цього, ми впроваджуємо дуже багато нормативів щодо розкриття інформації при купівлі акцій публічних компаній, тобто такі моменти, які у нас відбувалися з "Укрнафтою", коли скупка акцій відбувалась через Кіпр, Багами та інші екзотичні країни, це буде по суті нівельовано, тому що будь-який покупець повинен буде оголосити про купівлю пряму або опосередковану і у нас будуть механізми контролю за цим. Ну і дуже багато інших питань, які, я маю враження, що ви ознайомлені. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тимур Заурбекович. Михайло Володимирович, хотіли сказати, да?
ДОВБЕНКО М.В. Колеги, дякую.
Я вважаю, що це досить серйозний, комплексний і важливий, і потрібний законопроект. Оскільки половина присутніх членів комітету тут за цим столом є співавторами законопроекту, я прошу ставити на голосування і прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Володимирович.
Я хочу підтримати і вашу точку зору і Павла Олександровича, що комплексний законопроект, треба рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу, зробити робочу групу, якщо є у когось якісь точки зору, доопрацювати і зробити наступний крок.
Шановні колеги, тоді пропонується рекомендувати Верховній Раді проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розкриття інформації на фондовому ринку та вдосконалення порядку інвестиційних паперів та розширення можливості для залучення капіталу (5592) прийняти за основу.
Хто – за, прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято.
Шановні колеги, ми вичерпали, як я розумію, порядок денний. Я в "Різному" хотів би 30 секунд вам сказати, що завтра у нас в 14:30 відбудеться круглий стіл по адресі… Як, Інститутська? Еспаладна, 20. Це по питанню законопроекту, який прийшов в комітеті у нас по об'єднанню банків, 6010. Там будуть представники, як я понимаю, національних асоціацій і банків, хотілось би дійсно почути представників банківського сектору, як вони це бачать, важливість цього закону. Тобто у кого буде час, будь ласка, всіх запрошую. Будь ласка, Павло Олександрович, вам слово.
РІЗАНЕНКО П.О. У порядку "різному" хотів, може, бути цікавим колег поінформувати. Ну, сьогодні ми знову бачили представників банку або тих, хто думає, що вони є представниками вкладників банку "Михайлівський", біля Верховної Ради, біля Адміністрації, суть... З ними було спілкування, суть в тому, що навіть після прийняття того законопроекту, який ми прийняли, 30 відсотків з них, десь приблизно це з 1,2 мільярди, врони навіть не мають, там банк "Михайлівський" навіть не виступав агентом, а це були прямі договори з фінансовими компаніями, між фізособами і ними, тому вони так і не підпадають під дію того закону, це просто для інформації. Як ви пам'ятаєте, я не підтримував даний законопроект.
І ще для, скажімо так, і ще для інформації, до сьогоднішнього дня президентом не підписаний закон... _______________. "Приват".
РІЗАНЕНКО П.О. ... по "Привату". І тут є один цікавий аспект в дійсності, який з цим пов'язаний, теж законопроект, який багато хто з професіоналів в дійсності на ринку не підтримував. Але цікаво, що є думка, що навіть, якщо Президент його підпише, він не буде мати жодного відношення до "ПриватБанку". Тому що в даному законі мова йшла про державні банки і ми спиралися на... багато хто і в тому числі представники Нацбанку та інші, хто підтримав цей законопроект, вони, ну, спиралися на те, що державні банки, згідно Закону про банки і банківську діяльність, як визнано, це банк, який належить на 100 відсотків державі. Але в нас є ще Господарський кодекс, який говорить, що державний банк – це банк, заснований державою, да, тобто і тому при бажанні можна цей закон таким чином читати. Це вже буде залежати від судової практики, навіть якщо він буде підписаний, що "ПриватБанк" не підпадає під дію цього закону, а, по суті, закон прийнятий тільки для "Укрексімбанку". Це так, для інформації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Олександрович. Дуже слушне питання. Віктор Миколайович, хотів проінформувати всіх, що...
РОМАНЮК В.М. ... дуже хороший приклад по "Михайлівському". Я, до речі, коли приймали закон про "Михайлівський", я попереджував про ту ситуацію, що будуть броділки оці всі, ця вся дурня буде продовжувати, я це все прогнозував. Тобто дуже показово, що Президент вніс два законопроекти, що по "Михайлівському", що по "Привату" і вони абсолютно безтолкові, непрогнозовані і несуть пряму загрозу нашій фінансово-економічній стабільності. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що стосується "ПриватБанку", я хотів би сказати, що дійсно багато листів до комітету приходить. Я сьогодні підписав лист з цією проблематикою на Андрія Володимировича з запитанням, а чому не підписаний і коли буде підписаний? В Адміністрацію ми відправляли такий лист?
ПРИЙМА І.М. … на Голову Верховної Ради, щоб все-таки він поцікавився, бо вже пройшло більше, чим 15 днів, як відповідно до конституції, а в таких випадках…
ГОЛОВУЮЧИЙ. А що нам мішає… (Загальна дискусія)
ПРИЙМА І.М. Голова Верховної Ради повинен підписувати його ніби. Тому ми звернулися тільки до Голови…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спитайте, він підписав чи ні? (Шум у залі) Ддавайте ще напишемо, може, на Адміністрацію Президента?
ПРИЙМА І.М. Я думаю, хай це Голова Верховної Ради цікавиться, добре?
РІЗАНЕНКО П.О. Є навіть думка, що варто обговорити нам і, можливо, звернутись від комітету з Президентом навпаки його не підписувати, а повернути з зауваженнями.
Ми розуміємо прекрасно, що закон, і тут були і члени комітету знову, в тому числі я, який не підтримував цей законопроект, але ми прекрасно розуміємо для чого він приймався. Для того, щоб вгамувати паніку. Вся паніка вгамована, зараз вже це очевидно, що відпливу вкладів немає. І до того ж ви пам'ятаєте, що у нас була професійна дискусія, що мова не повинна іти про збільшення гарантій в держбанках, там розширення там повних гарантій на державні банки, а навіть професійна дискусія в дійсності дійсно іде в руслі для того, щоб поставити Ощадбанк, який в спецумовах знаходиться, на загальні умови з іншими банками, які грають на ринку. І це є навіть у вимогах, на скільки я пам'ятаю там, чи то ЕBRD, чи то Світового банку, хтось має там фінансування Ощаду і серед вимог по цьому фінансуванню є саме те, щоб Ощадбанк став звичайним учасником системи Фонду гарантування вкладів.
Якщо говорити відповідально і професійно, то наша дискусія повинна бути не в руслі з закликом до Президента підписати, а в руслі навпаки, скажімо, накласти вето на цей закон, і повернути його з пропозиціями якраз з тим, щоб поставити і Ощадбанк в ринкові умови.
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)
РОМАНЮК В.М. Я написав там доповідну, не знаю, помічники розсилали, з пропозицією що робити з "ПриватБанком", ну в стилістиці своїй, тобто що потрібно робити в найближчі 6 місяців з "ПриватБанком". Якщо має бажання, приєднайтесь, будь ласка, до цієї концепції. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, … ….. Обов'язково почитаємо.
Шановні колеги, якщо в "Різному" питань немає, тоді я вам дуже дякую. Засідання оголошую закритим. До побачення.