СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності
31 травня 2016 року
Веде засідання Голова Комітету РИБАЛКА С.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні присутні, ми починаємо засідання нашого комітету. Сьогодні присутні 7 народних депутатів, тобто кворум є, і засідання оголошую відкритим.
Пропонується затвердити порядок денний. Але перед цим я пропоную спочатку затвердити розклад засідань комітету, і проект вам розданий. Може будуть якісь думки з цього приводу, чи ставимо на голосування?
_______________. По-перше, порядок денний треба затвердити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Давайте затвердимо порядок денний. Тоді хто за затвердження порядку денного сьогодні, прошу голосувати. "За"? Проти? Утрималися? Рішення прийнято.
Тобто давайте перейдемо тоді до… затвердимо план засідань комітету на червень та липень. Якщо немає ніяких заперечень, пропоную його поставити на голосування. Хто – "за"? Проти? Утрималися?
Іноді і тричі на тиждень, якщо держава буде вимагати цього.
Шановні колеги, переходимо до першого, скажемо так, і єдиного питання – законопроекту щодо фінансової реструктуризації (номер 3555). Але я вважаю, що дуже важливого, держава, я вважаю, повинна максимально допомагати банкам зменшувати рівень проблемних кредитів, а юрустановам вирішити це питання для подальшого розвитку.
Що сьогодні в нас відбувається? Монетарна політика Національного банку України замість сприяння і поновлення кредитування підприємств повністю його зупинила та зменшує кількість грошей в економіці. В результаті позичальники повертають старі кредити, а нових банки не видають. А той відсоток, що видають, це шалений відсоток, вони не в змозі його потягнути. Рівень проблемних кредитів зростає. І ситуація в банках точно не покращується.
Це дуже складний, як я вже сказав, документ. І він був серйозно змінений у нас в комітеті. В рамках його доопрацювання до другого читання було проведено велику кількість засідань робочих груп при участі представників Мінфіну, НБУ, банки та міжнародних фінансових організацій. Опрацьовано більше 400 поправок.
Я прошу доповісти стосовно цього законопроекту заступника голови комітету, мого колегу, Демчака Руслана Євгенійович. Будь ласка, вам слово.
ДЕМЧАК Р.Є. Доброго дня, шановні колеги! Дійсно, дуже важливий законопроект. Він поданий Кабінетом Міністрів. Але була робоча група, і над законопроектом активно працювали і депутати, також представники Національного банку, банківські асоціації, фахівці, громадські представники, і ми отримали продукт, я вважаю, дуже гарний продукт. Врахували в тому числі позицію і Світового банку, і МВФ. Якраз в нас було засідання в попередній четвер, уже такі робили там кінцеві, уже шліфування цього законопроекту.
Які основні його позиції? Перше, це повна двостороння добровільність процедури по реструктуризації. Ми вважаємо, що відсутність елементів примусу у залученні боржників до процедури надасть можливість уникнути потім в майбутньому судових позовів тих кредиторів, яких могли би теоретично долучити до думки більшості. І це могло би у них забрати їхні конституційні права, і там була судова перспектива. Тому ми прийшли до того, що до початку самої процедури реструктуризації боржник він має запросити до реструктуризації усіх боржників… усіх кредиторів, і вони мають дати згоду приймати участь. І ця згода, вона… входження в саму процедура вона є як би тим інструментом юридично легітимним, який не дає потім можливості подавати повторні судові позови. Це перша позиція.
Друга. Може початися реструктуризація тільки при умові, якщо фінансові установи, серед кредиторів фінансові установи, які надавали кредити цьому боржнику в кількості 50 відсотків від їх загальних вимог, вони погодилися прийняти участь у цій реструктуризації. Це не обмежує права і не фінансових установ, які можуть… інших кредиторів, ну постачальників, наприклад, товарів, там, послуг, вони можуть приєднатися. Але це являється вхідним порогом, для нас дуже важливо, щоб ця реструктуризація була в тому числі, ну, в першу чергу для великих кредиторів. Як правило, великі кредитори – це банки.
Крім того, ми говорили і про податкову, яка також не могла долучитися до цієї реструктуризації. І, що дуже важливо, у Податковому кодексі є вже зміни із посиланням на цей законопроект. Тому воно дуже гарно лягає в цю концепцію. Єдине, що у Мінфіна є особлива думка на цей рахунок. Я вважаю, що ми повинні, ми повинні податкову, якщо, ми розуміємо, що у нас є поріг 50 відсотків, можливо, тут відрегулювати і не обмежувати податкові борги, а в Податковому кодексі чітко вказано, що умови по реструктуризації для органів стягнення мають бути не гірші ніж для інших кредиторів. Я вважаю, що це ринкова така позиція і якщо ми будем якось тут по іншому трактувати цю позицію то може заблокуватися весь процес.
Я хотів би, щоб Банківська асоціація, коли Мінфін висловить свою думку, ви також свою позицію розказали.
Як дальше проходе реструктуризація. Після того, коли буде перше засідання на ньому, до нього, до цього засідання можуть долучитися ще інші кредитори, але не пізніше. І підсилюється роль арбітражу у вирішенні суперечностей між учасниками і можливість затвердження арбітром плану реструктуризації в разі, якщо за нього проголосували дві третіх, але менше 100 відсотків. Якщо 100 відсотків проголосували, то, ну, відповідно всі погодили, план реструктуризації по ньому рухається. Якщо це менше, чим 100 відсотків, то передається до арбітражу, і арбітраж приймає рішення, але при умові, що проголосувало не менше двох третіх залучених кредиторів.
Останні позиції я сказав.
Звичайно, що потрібно нам доопрацювати, щоб Головне юридичне управління доопрацювало техніко-економічні правки, тому що законопроект вже буде виноситися 2 червня в зал. І у нас є тут деякі ще до обговорення правки, я б хотів, щоб ми їх проговорили, їх не багато, дивлюся, в мене тільки три закладки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Руслан Євгенійович. Давайте по поправках пройдемося. А потім, якщо у колег буде якась точка зору, вони ще можуть висловитися. Будь ласка.
ДЕМЧАК Р.Є. Це не просто правки, це деякі концепції, які я хотів би, щоб ми, колеги, обговорили. Я прошу відкрити сторінку 45.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, а от на останньому комітеті, коли ми по поправкам проходилися, про формування цього державного підприємства чи як, ми те, що приймали, воно все залишилося?
ДЕМЧАК Р.Є. Все залишилося.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І ми пішли далі, все, зрозуміло.
ДЕМЧАК Р.Є. Але ми тоді, там у нас не було кворуму, ми не все просто розглянули.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, зрозуміло. Ну те, що коли був кворум, ми розглянули, вони залишилися.
ДЕМЧАК Р.Є. Там було значно більше неврегульованих питань.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, домовилися, добре.
ДЕМЧАК Р.Є. І тут є поправка 152 Демчака і 151-А Довбенка. Михайло Володимирович, давайте, ваша раніше, ваша позиція. Це сторінка 45, дві поправки 151-а і 152-а.
ДОВБЕНКО М.В. Колеги, я думаю, що після дискусій, яку ми мали, і обміну думками, варто все-таки прийняли 152 поправку і тут, я думаю, буде достатньо підстав, щоб потім організувати роботу секретаріату. Тому я думаю, що може більш зрегламентовувати і варто, а підтримати цю, яка записана у 152 позиції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 152-а. Поїхали далі.
ДЕМЧАК Р.Є. Наступна. Ми також дискутували вже до засідання із Михайлом Володимировичем.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка наступна?
ДЕМЧАК Р.Є. Сторінка 78, 266 і 267. Тут питання по органах стягнення, можливо, ми тут навіть Кабміну дамо вже слово. Я просто хочу пояснити чим моя поправка відрізняється від Довбенка? У третьому абзаці залучені кредитори, пов'язані особи боржника, у мене добавлено "та органи стягнення". Це податкова, виконавча служба, в тому числі може бути, наприклад, 10 відсотків своїх ставити, не беруть участь у голосуванні, а їх вимоги не враховуються при визначенні загальної суми голосів і вимог залучених кредиторів. Тобто вони приєднуються. Тобто ми підозрювали, що податкова буде голосувати завжди проти, і…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зацікавлена сторона…
ДЕМЧАК Р.Є. Не те, що вони дуже часто пасивно, і вищі органи, які їх контролюють, вони можуть надавати якісь конкретні їм рекомендації, і ми боїмося, що заблокуються… Тобто вони приймають участь в голосуванні, але їхній голос не враховується. Так само, як пов'язаних кредиторів.
Це, до речі, не тільки наша… не тільки моя позиція, це позиція і фахівців багатьох. Але тут хотілося б почути Мінфін.
БУЦА Ю.Б. Дякую, Руслан Євгенійович.
Доброго дня всім! У нас, Міністерство фінансів розуміє занепокоєння з точки зору позиції податкової, яка може виникнути. Але ми хотіли б звернути увагу на наступний факт. Що закон передбачає врегулювання питань фінансової реструктуризації, тобто заборгованості перед банками. Ми хочемо розуміти, що це основним в цьому процесі будуть, власне, банки. Тобто ми хочемо виключити можливість, що таким чином будуть врегульовуватися випадки, де 80 відсотків, наприклад, заборгованості є заборгованість перед органами стягнення. Тобто, грубо кажучи, компанія має великий податковий борг, невеликий борг перед банками. Банки ініціюють процедуру реструктуризації, і податкова, яка грає роль фактично роль ключового кредитора, не має можливості ніяк впливати на рішення, має просто йти разом з банками, які мають мінімальну долю портфеля.
Тому, не заперечуючи проти участі органів стягнення в принципі, ми вважаємо, що є необхідність зменшити, ставити якусь плану максимального обсягу заборгованості перед органами стягнення, які можуть бути для того, щоб такий процес почався. Дякую.
У нас є підготовлені в принципі, тут буквально чотири правки. Якщо така концепція підтримується, то можемо по ній пройтися і обговорити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Точніше… ви сказали, чотири позиції, так?
БУЦА Ю.Б. Тут стосовно, власне, одного цього питання чотири правки, які йдуть, в чотири різні……., тому що пов'язані…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це вони нові?
БУЦА Ю.Б. Це вони, ми сьогодні зранку останній раз збиралися і обговорювали разом з розробниками і…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Но у нас їх немає, так?
БУЦА Ю.Б. У вас тільки що, тільки що були роздані. Так як процес був постійний обговорення закону, то він от фактично до початку комітету.
ДЕМЧАК Р.Є. Давайте краще з цієї 266-ї, 267-ї. Концепція приєднання до голосування підходить чи ні? Як, давайте перше цю ми закінчимо, а потім, якщо у вас якісь нові є правки, не знаю, колеги вирішать, наскільки це можливо зараз. По цій скажіть, будь ласка, ваша…
БУЦА Ю.Б. Концепція підходить в комплексі. Якщо цей розмір зобов'язань не становить там більше зобов'язань самого боржника, то ми готові погодитися на таку концепцію. Тобто, грубо кажучи, якщо до 20 відсотків таких зобов'язань, зобов'язання перед органам ……….., всі інші зобов'язання – це зобов'язання перед банками і іншими кредиторами, то так. Якщо немає цього ліміту, тоді ні.
ДОВБЕНКО М.В. Я пропоную пройти наші правки, які в нас сьогодні вже назріли, а потім порозмовляємо з Мінфіном. Тому що, ну, сьогодні читати, дискутувати з того, що я, наприклад, от хвилину назад мені дали…
Тому є пропозиція 267-а прийняти. Якщо Мінфін не заперечує і ми не заперечуємо, підтримати і врахувати. Це концептуальна правка. Якщо інших немає, рухаємося.
ДЕМЧАК Р.Є. Ні, якщо ви свою знімаєте, а ви не просто…
ДОВБЕНКО М.В. ... Ні, а моєї тут немає, тут Полякова була. Вона частково врахована, тому можемо… (Шум у залі)
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що, знімаємо, …Михайлович? Все, тоді… Да, 267-а, Руслан Євгенійович. Голосуємо, так. Ще ж Полякова є, чи то…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, все, хорошо. (Шум у залі) Тоді… прийнято, да.
Поїхали далі. Останнє.
ДЕМЧАК Р.Є. І ще в нас є 343-я.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сторінка як? Скажіть, будь ласка.
ДЕМЧАК Р.Є. Це стаття 27-а, сторінка 106-107, стаття 27. Завершення проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації. І тут написано ті моменти або ті події, які є чинником для прикорочення процедури реструктуризації.
І другий пункт я пропоную вилучити: "Надання незалежним експертом звіту про огляд господарської діяльності, яким не підтверджується перспективність господарської діяльності боржника".
Хочу пояснити. Да, будуть залучатися аудитори. Але це не може бути беззаперечним… їхній звіт беззаперечним моментом. (Шум у залі)
Да. Це можуть бути матеріали для прийняття рішення кредиторів. Вони вислухають. Якщо вони, ті аргументи, будуть переконливі, вони можуть кожен проголосувати або там дві третіх не наберуть, або наберуть. Але це не може бути пунктом, тому що… ну ви розумієте, що тоді актуальність… Я скажу так. актуальність цього звіту дуже висока виходить. І ми підштовхуємо навіть, можливо, до корупційних якихось дій. Тому я вважаю, що цей пункт потрібно видалити. Буде висновок, але це не має бути моментом для беззаперечної… да, беззаперечним припиненням реструктуризації. Якщо він негативний.
ДРУГ О. Якщо дозволите, просто позицію хотів би висловити. Просто сьогодні немає представників Світового банку, ЄБРР. Ми також приймали участь в розробці разом з ними, і це їх принципова позиція, щоб саме цей пункт залишався, тому що цей закон був направлений на те, щоб фактично оживити реальний сектор економіки для того, щоб врятувати життєздатні підприємства. Для цього надаються спеціальні податкові пільги. Якраз цей звіт незалежного експерта повинен бути тим як би способом для того, щоб перевірити, що ця реструктуризація вона належна, що дійсно, буде підприємство врятовано, тому що в інакшому випадку існує ………ринок, що просто кредитори з боржником будуть домовлятися для того, щоб отримати ці пільги і не буде ніякого механізму контролю для того, щоб, дійсно, ті механізми, які розроблені в законопроекті вони сприяли саме відновленню діяльності саме тих підприємств, які є… можна визнати життєздатними. Якраз цей механізм був покликаний для того, щоб забезпечити це.
ДЕМЧАК Р.Є. Ну, ви розумієте, що дається робота багатьом аудиторським компаніям…
ГОЛОВУЮЧИЙ. А по-друге. Якщо Руслан Євгенійович не заперечує, якщо не бачив в своєму житті по одному і тому ж питанню одного експерта висновок, що це треба робити, а іншого не треба, то, можливо, я б з вами погодився. Але в нашій країні, коли така шалена корупція і різні є думки, я вважаю, що ми повинні, треба поставити на голосування це питання і вирішити його.
Шановні колеги, хто ще хоче висловитися? Тоді пропоную поставити питання на голосування. Ця поправка у нас 343. Хто за 343 поправку, прошу голосувати. Проти? Утрималися? Утримався. Один утримався, всі проголосували. Шість – "за". Давайте далі. Повертаємось до…
ДЕМЧАК Р.Є. Це все. Тут треба з податковою вирішити, тому що давайте, у нас є ще час, послухаємо тільки дві сторони, в тому числі і банки, незалежну банківську асоціацію, щоб вони висловилися на цей рахунок. Просто виникла така позиція, ну всі були узгоджені позиції, сьогодні виникла у Мінфіну така, ми хочемо, щоб всім було комфортно, тому було б цікаво послухати вашу думку або перший Мінфін, давайте все-таки, бо ви у загальних рисах, може там нічого такого страшного немає.
БУЦА Ю.Б. Так, я коротко озвучу нашу позицію. Суть позиції заключається в тому, що закон спрямований і ми дуже хочемо, щоб він поміг в цьому на фінансову реструктуризацію. Фінансова реструктуризація – це перш за все зобов'язання перед банками. У нас існують випадки на практиці і ми про них добре знаємо, де податкова заборгованість не платиться роками і становить більшість зобов'язань контрагента. Ми вважаємо, що цей закон не повинен врегульовувати такі випадки, а повинен врегульовувати тільки ті випадки, де дійсно заборгованість сформована в основному перед банківським сектором. Тому ми підготували, я не знаю, чи є доцільно це по чотирьом правкам, тому що вони передають просто суть цього. Конструкція, яку ми пропонуємо, така, що органи стягнення є залученими, але залученими і реструктуризація може відбуватися тільки, якщо сумарна сума податкового боргу або боргу перед органами стягнення не перевищує 20 відсотків від загального обсягу заборгованості, яка підлягає реструктуризації.
БОГАТИХ І.В. Доброго дня! Дійсно треба обдумати цю позицію, вона зрозуміла позиція Мінфіну і їхні аргументи. Але, перше, на що наводить зразу така пропозиція, що ми ще більш звужуємо коло осіб, які можуть скористатися фінансовою реструктуризацією.
Друге питання. Можливо треба ставити питання не просто, що процедура не розпочинається, а що не можливо прийняття рішення про прощення більше ніж 20 відсотків суми податкового боргу. Тобто, можливо, розстрочення на певний термін чи там задоволення вимог іншим способом воно допустиме навіть при наявності суми більшої, а от прощення більше ніж 20 суми податкового боргу дійсно не допускається. Тобто, я подумала б про те яким чином не допустити дійсно, щоб, ну, були прийняті якісь рішення про звільнення від податкових зобов'язань, але разом з тим, щоб не зменшити коло осіб, які зможуть скористатися цією фінансовою реструктуризацією.
І ще таке питання. Що, а, якщо податкова буде, ну, погоджувати участь боржника навіть при наявності суми податкового боргу більше, чим 20 відсотків у процедурі фінанси реструктуризація. Може бути така ситуація? Теоретично може бути. Але ми зразу в законі пишемо, що, якщо сума податкових зобов'язань більше, ніж 20 відсотків, то він не може скористатись. Тобто, ну, мені здається, що не настільки категорично повинно стояти, повинно бути оце обмеження. Запобіжники, можливо, якимось іншим чином передбачити.
СТРАХОВА В. Страхова, Національна рада реформ.
Я з точки зору просто як практикуючий юрист, який практикував і в податкових справах.
Я все ж таки прошу підтримати позицію Мінфіна з приводу на наступне. Цивільні правовідносини на податкові не поширюються. Якщо це податкова заборгованість реструктуризація податкового боргу. І потрібно врегульовувати питання податкової реструктуризації відповідно до вимог Податкового кодексу і податкового законодавства.
Тому мені здається, що правка та, яка запропонована Мінфіном, вона чітко розмежовує ці відносини і не дозволяє створити податковий хаос, ну, правовий хаос.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Я хотів би представників Саєнко, Харенко попросити, ви по-моєму зачитували …….. Податкового кодекса, якщо у вас є. Або в когось може, якщо є, відкрити.
______________. У представника Нацбанку зараз є з собою…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відкрийте, будь ласка, зачитайте, що у нас сказано в Податковому кодексі. Ну, можливо, через, там, один виступ.
______________. Зараз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви готові зараз?
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, ну, як би в апелювання фрази, що потрібно розмежовувати на цивільні і господарські, чи адміністративні відносини. Справа в тому, що у Податковому кодексі вже передбачено, і там є безпосередньо посилання на наш зараз законопроект. Я хотів би, щоб ви просто почитали і це буде зрозуміло. От як ми тут зараз напишемо, так і буде зав'язка.
ДРУГ О. Дивіться: "Податковий кодекс передбачає пільги, що запроваджуються законом щодо про фінансову реструктуризацію". Реструктуризація податкового боргу – це зовсім інше, виникає з інших підстав. Тут передбачено, що виконання контролюючими органами плану реструктуризації погоджено згідно Закону щодо фінансової реструктуризації, у разі визнання злочину кредиторами відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію" здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Реструктуризація податкового боргу та грошових зобов’язань платника податків на умовах плану реструктуризації або плану санації здійснюється відповідно до цього плану та не потребує укладання окремого договору про розстрочення, відстрочення згідно зі статтею …. цього кодексу. Реструктуризація податкового боргу та грошове зобов’язання платника податку здійснюється… пунктом… здійснюється контролюючим органом шляхом анулювання, прощення, розстрочення, відстрочення податкового боргу та грошових зобов’язань. Операції з реструктуризації заборгованості ……..… не визнаються контрольованими операціями. Контролюючі органи здійснюють списання, розстрочення, відстрочення податкового боргу і грошових зобов’язань протягом 10 робочих днів з дня погодження плану реструктуризації. Контролюючі органи зобов’язані списати частину податкового бору пропорційно до частини анульованих, прощених кредиторами зобов’язань відповідно плану реструктуризації і розстрочення, відстрочення, списання здійснюється на умовах плану реструктуризації. Такі умови повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог інших кредиторів, визначених планом……. Загальний строк погашення розстрочення і відстрочення податкового боргу не може перевищувати 3 років з дня погодження плану реструктуризації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже погано, якщо чесно, сприймається на слух. Я не знаю, як у моїх колеги…
ДОВБЕНКО М.В. Колеги, от дивіться, є життєвий приклад. "Укрнафта", яка має кредит в якомусь банку, не погашений, там, десь в мільйон гривень. Через наш закон ми маємо право приступити до реструктуризації. Але "Укрнафта" ще має 11 мільярдів боргу перед державою чи 15. Ми маємо з вами зараз визначитись, що нам Мінфін пропонує. Щоби в структурі реструктуризації державного боргу чи рішень по державному було не більше 20 відсотків. От що від нас просять, щоб ми з вами визначились. Бо там довго зачитують, і так нічого й не зрозуміло. Давайте от ми тут собі дамо відповідь: ми йдемо на такий крок чи не йдемо. І тоді це зрозуміло, що від нас хочуть.
ФУРСІН І.Г. А почему 20 процентов, почему не 30, не 40?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте послухаємо… Давайте послухаємо. Хто, заступник міністра готовий сказати?
БУЦА Ю.Б. Ми виходили з розміру ставки податку і вибудовували компенсаторний варіант по цьому, по втратах бюджету у випадку реструктуризації або у випадку несплати податку. Тому 20, ми вийшли на середню цифру, яка тримає там баланс фактично, і може там більшу ………….цію йти, а це робота …………………….. Податковий кодекс. Бо фактично ми можемо дискутувати цифру, так, але 20 – це була просто цифра нейтральна, яка дозволяє компенсувати …….. втрати від податку на прибуток.
ДОВБЕНКО М.В. . Ну, я так думаю, що нам легше буде прийняти рішення, якщо ми спочатку в принципі з вами погодимося: можемо йти на якісь обмеження чи ні. А якщо ми скажемо, що можемо йти, тоді будемо думати, який відсоток. От спочатку нам треба в принципі, ми можемо такі обмеження встановлювати чи ні?
БОГАТИХ І.В. Взагалі якщо є ось, ну, настільки дисонансний борг: з одної сторони банк з невеликою сумою, з іншої сторони держава з мільярдним боргом, чи розглядається така процедура, щоб податкова взагалі не вступала в цю процедуру фінансової реструктуризації. І банк з боржником на підставі цього закону свої зобов'язання врегульовували, а податкова з боржником мала окрему розмову. Як, як… Я так розумію, що от по цій концепції, яка запропонована, податкова в будь-якому випадку являється вже залученим ………. Ну, мені здається, що в такій ситуації це якраз боржник і повинен визначати, чи залучати податкову. І дійсно, мабуть, податкова буде в будь-якому разі оспорювати рішення, яке прийнято там банком чи іншими кредиторами. Це неправильно, щоб якісь інші кредитори приймали рішення щодо такої величезної суми боргу перед державою. Просто тоді, мабуть, податкову не залучати в таких випадках.
ДЕМЧАК Р.Є. Я хочу одну концептуальну річ сказати, що цей закон не про прощення боргів фінансовим установам, банкам в основному, а закон, який дає можливість вижити підприємствам. Якщо вони винні, в тому числі і податковій, то вони, списуючи борг банкам, вони можуть не вижити. Я хочу, щоб ми тут не перетиснули цю позицію. Тому сказати, щоб податкова взагалі не приймала участь це вже перебор.
БУЦА Ю.Б. Якщо можна, висловлю нетипову для Мінфіну позицію, це як не так довго там сидів і прийшов з іншої сфери. Насправді є приклад Туреччини, коли податкова не входила в цей процес, потім получалося, що всі банки реструктуризувати кредити, але всі дохід додатковий, який може отримати компанія, йшло на погашення податкового боргу. З точки зору держави це прекрасно, з точки зору чи спасли ми компанію? Ні, ми її не спасли. Тому тут дійсно має бути баланс, я абсолютно з вами погоджуюся, що податкова має бути, якщо ми хочемо отримати ефект від цього, то податкова має залучатися, але питання знову ж таки планки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Може так і консенсус знайдемо, шановні… Давай тоді приймемо рішення, будемо обмежувати чи ні. Да, будь ласка.
ЧОРНИЙ Р. Доброго дня! ……….., Реанімаційний пакет реформ. Ми вважаємо, що якраз питання, яке ви зараз розглядали, можна було б вирішити, якщо внести правку в пункт, в статтю 21 про мораторій і де йдеться питання про те, що ..… мораторію будь-який кредитор, на вимоги якого поширюється дії мораторій, має право розпочати або продовжити судове провадження. Добавити слова, на якого поширюється, в тому числі. Таким чином можна …… любого кредитора, який не є залучений в фінансових реструктуризація, в тому числі і податкова, і має право на свої борги накласти стягнення. Тому що, якщо, діючи з того, що зараз є написано, може виникнути ситуація, коли, скажімо, там кредитор залучив кредит в "Банку Михайлівський" на 300 мільйонів гривень, за ним залучив фінансову реструктуризацію, з "Михайлівським" починає питання, а решта кредиторів, які досить невеликі, до нього ніякого зискання не можуть зробити. Дякую.
ДРУГ О. Якщо дозволите, просто зразу відповідь. Повторюю, по статті 21 лише на залучених кредиторів тільки погодилися брати участь у процедурі і пов'язаних осіб боржника, на інших кредиторів, які не погодилися брати участь в процедурі, мораторій ніяким чином не розповсюджується.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, давайте, по-перше, я буду надавати слово, по-друге, ми почули вашу точку зору. Шановні колеги, давайте визначатися обмежуємо ми, не обмежуємо.
_______________. Просто добавити "у тому числі".
ДОВБЕНКО М.В. Колеги, я так розумію, що нам складно так з голосу прийняти рішення. Діло в тому, що яке б не прийняли, воно буде мати серйозний вплив і на сам процес реструктуризації, і на результат. Тому може нам варто все-таки поступити таким чином, це нова правка, яку пропонує Мінфін, я думаю, що давайте ми над нею подумаємо. Ми можемо зараз схвалити в остаточній редакції таблицю наших змін і поправок, які вже були, з тим, щоб в четвер вийти все-таки на друге читання і на схвалення закону в цілому. Нам нічого не мішає з розрахунками і ручкою в руках ще раз порахувати чому не 20, а може 30. Ставити обмеження, от навіть сьогодні важко прийняти рішення чи взагалі ставити обмеження? Я десь розумію, що може підприємство шукати собі лазівку, це правда. Але будемо відвертими, якщо тисне такий величезний борг і якщо з ним не вирішувати проблему, то тоді вся реструктуризація немає сенсу, навіть якщо там тільки мільйон заборгованості перед банком.
Тому я б пропонував, давайте ми проголосуємо в остаточній редакції таблицю, вашу правку думаємо і ми можемо вже навіть наступного тижня правку до цього закону готувати з цими обмеженнями 20, 25, 30 чи без обмежень. Може так поступити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Володимирович. Скажіть, будь ласка, Ігор Михайлович, а як ми можемо, якщо ми зараз приймемо закон цей, проголосуємо, як ми можемо потім до четверга вносити правки юридичні?
_______________. (Не чути) …воно повинно йти по тексту так, щоб … без цих чотирьох поправок. Якщо в четвер прийметься і піде на підпис, тільки після цього готувати ті чотири поправки до прийняття.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І що, зміни, перше читання і друге читання?
_______________. Ну так, це повна процедура.
_______________. (Не чути)
_______________. Офіційно у них буде 2 дні…
(Загальна дискусія)
_______________. …Ми зараз не можемо прийняти, тому що …..… відповідальне рішення.
_______________. Тут в чому проблема, друзі. Ми ще не почали цю реструктуризацію і тут важко наслідки прорахувати. Розумієте, в чому проблема. Ми ж ще нічого не починали. І, дійсно, як ці 20 відсотків відіб'ється на процедурі. Може воно все загальмує і потім сенсу не буде взагалі цей закон…
(Загальна дискусія)
_______________. Сергій Вікторович! Ще є одна пропозиція.
Михайло Володимирович, Сергій Вікторович!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Михайлович, давайте…
ПРИЙМА І.М. Ми готували лист і на 16 число зробити фінансово-банківський день. Може до 16 числа?
ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене є така пропозиція. Якщо я не помиляюсь, він стоїть там останнім в нас цей законопроект на четвер. І я думаю, до нього черга не дійде. Може, ми і таки ухвалимо зараз цей закон, Мінфін підготує нам розрахунки. Якщо в четвер до нього не дійде, на 99 відсотків, що не дійте, – ми можемо на комітеті, від комітету ми ж можемо подати, якщо ми знайдемо якесь порозуміння на ці правки, чи?...
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не можемо, да? (Шум у залі) Тоді давайте приймемо рішення. Тоді давайте, якщо він не пройде 50-м, можемо… Готуємо лист про те, щоб його перенесли на 16 число і спокійно до 16 числа…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Євгенійович. .
ДЕМЧАК Р.Є. Ну, ……….. просто не хотілося, давайте…………. Можна через… На мої поправки, я можу зараз їх поміняли. Але я хотів би від колег почути принципово: ми обмежуємо, що, якщо підприємство має більше 20 відсотків в структурі боргів… податкової, воно не йде на реструктуризацію…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, може, завтра на комітеті… Да, а до завтра вони пророблять це питання. Тим більше, завтра ми знімаємо …., у нас буде час. І це питання ми обговоримо.
ПРИЙМА І.М. По всіх…………….. він дає повністю розкладочку по цьому, що таке цифра 20 з ………….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мінфін, ви встигнете на завтра? Встигнете – не встигнете, а у вас виходу іншого…
_______________. Ми цілодобово про………… Міністерство фінансів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми так само. Ми – Верховна Рада.
Добре, тоді, шановні колеги, давайте так: рішення ми не приймаємо. Всі, всі ми принципу позицію узгодили, крім одної, так я розумію? Завтра на комітет ми це питання ставимо, а до комітету це питання он Руслан Євгенійович…
ДЕМЧАК Р.Є. Да, ми завтра обговоримо, зачитаємо ці правки тоді завтра, і проголосуємо в цілому тоді до другого читання.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Домовились. То серед членів, таблиці всім народним депутатам. Вони ознайомляться, і завтра ми на комітеті тільки по цьому питанню бистренько, швиденько проженемо. Шановні колеги, ну, якось так. Звиняйте, що не проголосували, але засідання оголошую закритим. Завтра…
А, що, "Різне"? Давайте різне. А давайте…
_______________. А "Різне" ми проговорили. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. А є? Стоп! Шановні колеги, давайте ще одне…
РІЗАНЕНКО П.О.. …тут же є представники Національного банку? Он за минулий тиждень декілька банків було виведено з ринку. Серед них них, ну, за тиждень–півтора.
Я вибачаюсь, а можете, представники Нацбанку поінформувати. Мене, наприклад, цікавить "Банк Михайлівський", це чудо, про яке будо відомо, що це є пилосос, уже півтора року там гребе гроші з ринку і виводить їх. І надавались документи на Національний банк, і Нацбанк цього не помічав. А потім раптом уже помітив, коли вже звідтіля вивели все, що могли вивести. І навіть за день до визнання неплатоспроможним, і голова наглядової, і голова правління звільнився звідтіля. Як з'ясувалося, і акціонер мажоритарний 92 відсотки примудрився продати, – тільки це з'ясувалося вже після виведення банку з ринку, – тим же людям, у яких він купив. І мене цікавить: а яким чином Нацбанк дав дозвіл на купівлю їм, да, там назад?
Можете, будь ласка, поінформувати членів комітету, що відбувалося з "Банком Михайлівський" і відбувається зараз?
ГРИЦЕНКО Р. К сожалению, на это заседание пришли люди, которые, ну, не были долучені до того процесу, и, видимо, все это…
РІЗАНЕНКО П.О.. А ви представтесь.
ГРИЦЕНКО Р. Гриценко Руслан, Департамент, банківського нагляду. Я відповідаю за…
РІЗАНЕНКО П.О. По-моєму, в самий раз.
ГРИЦЕНКО Р. …аналітичну роботу. У нас тоже є там багато, мабуть, запитань. І ми будемо розбиратися з цього приводу і…
РІЗАНЕНКО П.О. То питання у нас до вас, а не…
ГРИЦЕНКО Р. Да, насправді просто зараз на це засідання прийшли люди, які більше залучені до Закону про реструктуризацію, а на ці запитання, які ви запитуєте, потрібно окремо запрошувати…
РІЗАНЕНКО П.О. Давайте, ми можемо дати вам протокольне доручення від комісії…
(Вимкнено мікрофон)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Олександрович, давайте таким чином. Друзі, я пропоную підтримати ідею Павла Різаненка. Давайте ми з листом, Ігор Михайлович, листом офіційно від комітету направити в Національний банк. "Просимо дати інформацію з приводу банкопаду, який продовжується в Україні". Враховуючи, що голова правління Нацбанку 29 грудня 2015 року сказала, що завершився етап банкопаду, і переходимо до… Да, переходимо до сталого економічного зростання в Україні, бачимо, що етап не завершився. Тому це тривожить комітет. Я думаю, що є пропозиція проголосувати таке доручення і направити лист.
Я думаю, що, пане Павле, можливо, наступне у нас завтра, тому давайте ми дамо їм термін хоча б на четвер, щоб вони прийшли. У нас завтра наступне, і в четвер ще одне засідання комітету, да. Тому можемо на четвер, якщо нема заперечень. Прошу.
РОМАНЮК В.М. Колеги, я хотів би ……… По-перше, потрібно в розрізі, щоб вони по кожному конкретному банку. Вони ж зараз дадуть тільки пояснення по "Михайлівському", іншим – ми не зрозуміємо, що робиться.
_______________. "Фідобанк" там…
РОМАНЮК В.М. Да, "Фідо…" там… Ті, що всі відбулися після того, як голова правління доповідав…
_______________. І не забудьте, ще прохання. Зафіксуйте, будь ласка, ще банк "Платінум", у якого така ж непрозора структура, як обіцяли, що будуть виводити. А він до сих пір на ринку.
_______________. …2015 року голова Національного банку Гонтарева у присутності членів комітету доповідала, що ситуація в банківській системі стабілізувалася, і тепер все під контролем. Після цього відбулися масові ті явища, які відбулися. Ми хочемо в розрізі конкретно тих банків, які були переведені у стан неплатоспроможних або виведені з ринку, чому це сталося, пояснення по кожному банку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є заперечення у членів комітету? Немає?
Тоді це рішення одноголосне. Ігор Михайлович, готуємо лист і їм передаємо сьогодні. Представника просимо підготувати таку інформацію, щоб ми могли в розрізі всієї ситуації, не конкретної, а всієї побачити, які тенденції, до чого йде. Дякую.
(Загальна дискусія) ...Заперечень немає.
Чи є ще питання в "Різному"? Якщо немає, дозвольте оголосити засідання закритим. Дякую за участь.