СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності 15 березня 2016 року
Веде засідання Голова Комітету РИБАЛКА С.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Шановні присутні! У нас сьогодні на засіданні присутні сім народних депутатів, тобто кворум є.
Засідання оголошую відкритим. Пропонується затвердити порядок денний. У когось, мабуть, є якісь запитання, доповнення? Якщо нема, "за" – прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято. Дякую.
Перший закон у нас на порядку денному, це проект Закону про облігації і забезпечення відокремленими активами (номер 2784). Доповідач – Довбенко Михайло Володимирович. Проектом закону пропонується запровадити нову категорію боргових цінних паперів, облігацій, забезпечення відокремленими активами. Тобто облігації, виконання зобов'язань, елементи за якими будуть забезпечуватись активами забезпечувального покриття. Для чого передбачено окремий спеціальний закон.
А також пропонуються відповідні зміни до Цивільного кодексу та декількох законів. Михайло Володимирович, вам слово.
ДОВБЕНКО М.В. Дякую.
Шановні колеги, законопроект зареєстрований майже рік назад. І я радий, що у всіх бажаючих була можливість детально познайомитися з текстом законопроекту. Я хотів би у своєму, в своїй презентації зупинитися і зробити акцент на кількох моментах, які не зафіксовані в самому тексті.
Найперше хочу сказати, що подібний механізм фінансування широко використовується практично в усіх розвинутих ринкових економіках. Хочу сказати, що, наприклад, в Сполучених Штатах Америки, у мене немає статистики за станом на початок 2016 року, але на початок 2015 року 7,8 трильйонів євро були вкладені в такі облігації.
Серед різноманіття цінних паперів за обсягом вкладених коштів це друге місце.
Так само у Європейському Союзі 1,4 трильйона євро вкладені в такі облігації. Це теж друге місце серед усіх цінних паперів, які обертаються на ринках Європейського Союзу.
Хочу сказати, що… Не буду приводити інші країни, хто бажає, такі дані доступні, можна з ними познайомитися.
Другий момент. Я вважаю, що такий механізм нам потрібен для розвитку фондового ринку, для розвитку банківського сектору, також і для того, щоб ми могли організовувати фінансування довго- і середньострокових проектів, в тому числі інфраструктурних, і активи у вигляді майбутніх грошових потоків від таких проектів. А це проекти з різних сфер реальної економіки.
Також такі облігації потрібні для фінансування потреб ОСББ, ринок яких зараз у нас почав розвиватися. І я вважаю, що це вкрай потрібний інструмент.
Фінансування будівельної галузі і багатьох інших. Я вважаю, що теж досить дієвий механізм для реалізації потенціалу тих галузей.
Третє, що хочу сказати, що запропоновані облігації, забезпечені відокремленими активами, мають додаткові переваги, в тому числі і для банків, для інвесторів – власників облігацій. Також хочу сказати, що те, що сьогодні ми маємо досить серйозну кризову ситуацію в банківському секторі, з багатьох аспектів ми можемо мати можливість залучати ці облігації і покращувати свою ситуацію.
Хочу сказати, що в нашому законодавстві, - а в нас є Закон України "Про іпотечні облігації", - подібний механізм частково там виписаний. І для того, щоб можна сповна було його реалізувати, тих положень Закону "Про іпотечні облігації" є недостатньо.
Ще один момент, який, я вважаю, що варто було би теж нам зафіксувати. До речі, Головне науково-експертне управління зробило багато зауважень і не дало позитивного схвалення цьому закону, законопроекту, вірніше. Я не хотів би зараз зупинятися детально на їхній аргументації, але деякі речі хотів би сказати, ті, які я вважаю, що є важливими для того, щоб ми правильно прийняли рішення. Ну, зокрема, ГНЕУ каже, що такі облігації можуть використовуватися як "мусорні" цінні папери. Колеги, погодьтеся, що цінні папери, виконання зобов'язують за якими забезпечене реальними активами, не може апріорі вважатися "мусорними", погодьтеся. Кажуть в ГНЕУ, що облігації не є самостійним видом облігацій. Ну, погодьтеся, саме окремим видом цінних паперів, за якими серед інвесторів розподіляються надходження від активів, відокремлених на спеціалізовану установу. Тому як можна таке писати?
Хочу сказати також, що в тих моментах, в яких інші носять, можливо, дещо технічний характер, теж, я думаю, що при підготовці до другого читання ми могли би подискутувати, в тому числі зі спеціалістами нашого науково-експертного управління і з багатьма фахівцями, які мають побажання уточнення до нашого законопроекту.
В цілому, я вважаю, що нам потрібно, раз ми рухаємося і підписали Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, раз ми з 1 січня почали реалізовувати Зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, ми маємо наповнювати наш ринок фондовий, банківський теж інструментами, які функціонують на тому ринку. Це тільки дасть можливість нам швидше адаптуватися в то економічно-фінансове поле, в якому ми хочемо теж працювати на рівних. Тому прошу підтримати членів комітету, і обіцяю, що до другого читання ми зуміємо детально попрацювати з усіма. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, члени комітету, є якісь зауваження, хтось хоче, може, висловитись з цього приводу? Національна комісія, Кабінет Міністрів, Комісія по цінним паперам і бумагам. Будь ласка.
БУЦА Ю. Дякую. Юрій Бутич, член Комісії з цінних паперів. Декілька слів буквально.
Ви знаємо, що комісія завжди підтримує появу нових інструментів на ринку. І прикладом цього є і наші з вами ініціативи стосовно деривативів і стосовно доопрацювання проекту 0956. І ми зацікавлені в появі на ринку забезпечених облігацій, але ми бачимо ризик в тому, що проект в такій редакції, якщо буде прийнятий, так, то він може не дозволити ефективне функціонування самого механізму забезпечених облігацій, і цей інструмент може повторити долю, наприклад, іпотечних сертифікатів, де ми прийняли закон. Він діє, але ні одного випуску іпотечних сертифікатів так і не було зареєстровано.
Тому ми вважаємо, що він потребує суттєвого доопрацювання, в основному узгодження з іншими законами, де він просто їм суперечить на даний момент, як ми казали у своєму висновку.
Також ми вважаємо, що до цього проекту варто включити ці новації, які вже комітет підтримав в проекті про деривативи та регульовані ринку, зокрема механіку рахунків ………, яка там була прописана набагато детальніше, ніж в цьому законі. Також механізми захисту прав ………., які ми будемо пропонувати комітету до розгляду в другому читанні стосовно проекту 0956. Тобто про ці всі новації, які були напрацьовані нами разом з міжнародними організаціями протягом останнього року, ми вважаємо, що цей проект, якщо їх включать, то він суттєво добавить свої якості.
Ну, і друге наше прохання і зауваження, це все-таки обговорити цей проект з представниками банківського сектору і міжнародними організаціями. Тому що, з нашого досвіду, те, що ми бачимо в інших країнах. Ці облігації в основному використовуються комерційними банками за допомогою міжнародних фінансових організацій. І в наших дискусіях з ними ми бачимо, що вони, хоча ми самі їм відправляли англійську версію цього проекту закону, вони зараз не знайомі з ним і некомфортно себе почувають в цій ситуації. А без них цей ринок буде досить тяжко побудувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Волков Сергій Іванович, голова правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів. Будь ласка.
ВОЛКОВ С.І. По зауваженням Комісії з цінних паперів. У нас в Україні є закон, який регулює секвестрацію іпотечних активів. Про іпотечні сертифікати зовсім інший закон, який ми, некоректно про нього, є закон про забезпечення облігацій, але облігації забезпечені іпотекою.
Більше того, в Україні вже було біля десятка випусків цих паперів. І вони були успішно функціонували, і були погашені. І ніяких проблем з ними не було. Більше того, щодо міжнародної практики. Ми давали вам досвід європейських юрисдикцій, де ясно, що у всіх юрисдикціях цей закон регулюється окремим законом.
Більш того, у нас є переведені закони. Зокрема Хорватія, Румунія, Польща та деякі із них, усі вони однакові. Більш того скажу, що той закон, що у нас є, закон, який регулює секвестрацію іпотеки, який вже діє, і під який вже є напрацьована нормативна база у комісії, цей закон розширює спектр забезпечення з іпотечних на не іпотечні активи. Цим самим розширюються спец……… забезпечення, що дуже потребується для ринку.
І цей закон, і його редакція узгоджуються з редакцією такого ж самого закону, який регулює іпотечні цінні папери. Ви ж знаєте. Тому… Більш того, це редакція Закону про іпотечні цінні папери була розроблена за участю експертів Світового банку. Редакції усі дуже схожі між собою.
Я не бачу, у нас є переклад, я взяв з собою хорватський закон, який був у минулому році прийнятий за допомогою ЄБРР. І цей закон, він просто, співпадають. Ми надамо усі необхідні матеріали, щоб ви в цьому убедились.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, хто ще хоче висловитись з цього приводу? Ну, як я скажу, Михайло Володимирович, Головне науково-експертне управління має суттєве зауваження. Кабінет Міністрів теж має зауваження, як і Національна комісія. Але пропонується рекомендувати цей проект за основу з подальшим ретельним доопрацюванням до другого читання, з урахуванням всіх конструктивних зауважень та пропозицій. Ставлю це питання на голосування. Хто – "за"? Прошу голосувати. Ну, да, за основу. Проти? Утримались? Один утримався, один – "проти". Ви – "за", Іван Геннадійович?
ФУРСІН І.Г. Утримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався. Два утримались. Один – проти. Рішення прийнято, так?
Друге питання. Друге у нас питання дуже важливе, з яким ми вже більше чим рік намагаємося його вирішити. Це два законопроекти – 4004 та 4004/1. Проект Закону про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримали, та на придбання єдиного житла.
Шановні колеги, ну, всі ми розуміємо, що це важливий закон. І нашими з вами зусиллями, не пройшов більше ніж рік, як Кабмін таки погодився, що це питання є, його повинні ми вирішувати і ми не можемо самоусунутись від вирішення цього питання. І подав свій законопроект. Є законопроект альтернативний пана Дзензерського та пана Вілкула. Я думаю, ми потім, перший 4004, потім альтернативний. Надамо слово.
Я хочу сказати, що ми проводили дві наради з цього приводу, особисто я. Було дуже багато зауважень, деякі конструктивні, деякі, як я кажу, космічні. Конструктивні ми бачили, почули і врахували. Якщо сказати до мене, я не дуже задоволений на 100 відсотків цим законом. Я вважаю, що ті процентні ставки і ті категорії, які є, ми повинні після першого читання ще їх розширити і передивитись. Але по першому законопроекту 4004 хочу надати слово заступнику міністра фінансів Шевальов Артем Валентинович 5 хвилин.
Будь ласка, вам слово.
ШЕВАЛЬОВ А.В. Щиро дякую, Сергій Вікторович. Дозвольте, в першу чергу, подякувати вам особисто та комітету щодо надзвичайно плідної роботи при підготовці цього законопроекту. Ми всі чудово знаємо наскільки він був чутливий і наскільки шлях до навіть до цієї точки, до підготовки цього законопроекту був непростий. На нашу думку, цей текст, який внесено до Верховної Ради, який пропонується сьогодні розглянути комітету відбиває той баланс, який дозволить нам, з одного боку, вирішити питання щодо проблем валютної іпотеки для найбільш вразливих верст населення, а і, з іншого боку, дозволить уникнути негативних ефектів для національної економіки.
Законопроект розроблено з метою зменшення фінансового навантаження на фізичних осіб позичальників, які мають кредити в іноземній валюті, що були отримані на придбання єдиного житла.
Положення законопроекту направлені на визначення цивілізованого шляху вирішення проблеми реструктуризації іпотечних житлових кредитів в іноземній валюті для громадян України із забезпеченням збалансованих та зважених рішень, які не допустять колапсу банківської системи України.
Законопроект підтримується Національним банком України, а оскільки він відображає консолідовану позицію банківської спільноти та експертної спільноти щодо шляхів вирішення питання реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті містить реальні механізми захисту і підтримки українських валютних позичальників, в першу чергу, малозабезпечених та соціально незахищених, та не обмежує право банків і їх клієнтів визначати умови реструктуризації валютних кредитів також у договірному порядку.
За законопроектом реструктуризації підлягають кредити, що отримувались позичальниками для придбання єдиного житла за умови відсутності іншої житлової нерухомості у власності. Залишок заборгованості, за якими не перевищує 2,5 мільйонів гривень станом на 1 січня 2015 року, це приблизно 150 тисяч доларів США. Станом на 1 січня 2014, за якими відсутня неповернена прострочена заборгованість, за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті або вона погашена до моменту реструктуризації, тобто йдеться про добросовісних позичальників.
Законопроектом передбачається заміна валюти і зобов'язань по курсу НБУ надати реструктуризацію з умовою прощення частини боргу. Позичальникам, які мають єдине житло, – не менше 25 відсотків. Позичальникам, які мають єдине соціальне житло, тобто квартири до 60 квадратних метрів і будинки до 120 квадратних метрів – не менше 50 відсотків. Інвалідам першої групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним сім'ям з дитиною-інвалідом першої групи, які мають єдине житло, – не менше 50 відсотків. Інвалідам першої групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним сім'ям з дитиною-інвалідом першої групи, які мають єдине соціальне жило, – не менше 70 відсотків. Учасникам АТО, які під час АТО отримали інвалідність першої групи і які мають єдине житло, – не менше 80 відсотків, а які мають єдине соціальне житло, – 100 відсотків. Спадкоємцям учасників АТО, родинам наших героїв, які загинули, – 100 відсотків списання.
Законопроект передбачає фіксацію (протягом 3-х років) процентної ставки за реструктуризованим кредитом на рівні тієї, за якою був наданий кредит в іноземній валюті та пропонує ринковий механізм визначення відсоткової ставки за якаю після спливу цього 3-річного сроку буде обслуговуватись кредит. Реалізація законопроекту забезпечить позичальникам простий та зрозумілий шлях для вирішення проблеми валютних кредитів на єдине житло, що знизить, на нашу думку, рівень соціальної напруги та унеможливить подальші спекуляції на цю тему. А також обмежить збитки банківської системи лише сумою зменшення фінансового навантаження на позичальників, які мають валютні кредити на придбання єдиного житла, що є соціально обґрунтованим. Сукупність цих факторів забезпечить підтримку держави тим громадянам хто дійсно її потребує та сприятиме відновленню довіри населенню до банківського сектору України. Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.Шановні колеги, хто ще з цього приводу?
Будь ласка, Руслан Євгенійович.
ДЕМЧАК Р.Є. Колеги, ми з цією проблемою вже працюємо більше року, ми її знаємо з самого початку і пройшли вже три читання дуже схожого законопроекту. Мені дуже імпонує, що все ж таки за участю всіх учасників ринку: і банків, і позичальників, і в тому числі за участю Національного банку, - був створений альтернативний законопроект, який з самого початку хочуть виконувати всі сторони. Національний банк контролювати, а комерційні банки виконувати цей закон. Це дуже важливим є фактором.
І в чому ціль закону? Відновити кредитування. Тому в даній ситуації ми не маємо допустити, щоб, з одної сторони, банки збанкрутіли, з іншої сторони, цей закон має все ж таки мотивувати в майбутньому майбутніх позичальників виконувати свої зобов'язання, щоб ми не посіяли зараз таку можливість, що борги можна не віддавати, щоб ми не зародили як би своїм, можливо, популістським відношенням де в чому, не зародили таке бажання не обслуговувати майбутні кредити. Тому це основна ціль закону: щоб відновити кредитний ринок і щоб були задоволені ті сторони, які сіли за стіл переговорів. Саме таким законопроектом, я вважаю, що є законопроект 4004. І я вважаю, що наш борг – його підтримати, ну, в першому читанні, а потім, можливо, доопрацюємо ще до другого.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Євгенійович. Я думаю, що, дійсно, всі зібралися колеги з однією думкою: що це питання ми не можемо вже затягувати, більш ніж рік - і воно не вирішується. Ми всі пройшли вже кола трьох читань Закону 1558/1, і бачили, що закінчилось це все вето Президента. І, дійсно, нам треба розробити такий закон, щоб він працював, щоб не було вето Президента, і виконувати і ті, ну… і одна, і друга сторона цього законопроекту. Колеги, хтось ще… Да, да, хтось ще хоче з цього, 4004, висловитись? Тоді я пропоную… А, ну давайте.
РОМАНЮК В.М. …зробити загальні зауваження по законопроекту. Питання в тому, що, знаєте, в Україні ми будуємо модель, коли ми навіть на законодавчому рівні ми закладемо нерівність громадянського суспільства. В чому? Тому що, якщо ви, грубо кажучи, поїдете
В Україні вигідно бути, вибачте, немічним, ображеним, якимось неповноцінним, оце величезна цивілізаційна катастрофа. Ми маємо це все усвідомлювати. Ми, на жаль, як законодавці кожен день одхрещуємо цей весь цивілізаційний вибір українського народу, а він не правильний. Це ми маємо чесно сказати один одному. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Давайте перейдемо до другого законопроекту альтернативного. У нас доповідач – Вілкул Олександр Юрійович. Будь ласка, вам слово.
ВІЛКУЛ О.Ю. Добрый день, уважаемые коллеги! Мы все очень хорошо знакомы из базовым законопроектом и с альтернативным, было несколько чтений, было очень много дискуссий, потому не будем особо вдаваться в детали. Я хотел бы отметить, что тот законопроект, который рассмотрен 4004 и предлагается правительством, по оценкам экспертов касается где-то около 5 процентов всего валютных заемщиков. Это, во-первых.
И, во-вторых, по оценкам всех экспертов, главная его задача это разрушение моратория на примусове стягнення квартир. То есть, главная задача правительственного законопроекта, сделать так, чтобы за долги семьи, матерей, детей, жен выгоняли на улицу, за кредит. Это основная проблема, а те кто сможет реструктуризироваться, это всего процентов 5. Потому нами был разработан альтернативный законопроект, который усовершенствует тот законопроект, который был, во-вторых делает многие его нормы мягче.
Первое: наш законопроект распространяется на все потребительские кредиты в иностранной влюте, не только на покупку единого жилья, но и на другие кредиты, у нас, я всем напомню, с 2011 года согласно действующего законодательства было вообще запрещено кредитования в иностранной валюте. Поэтому… это как одно из условий.
Второе: мы предлагаем более приемлемые условия для реструктуризации – это реструктуризации подлежит вся сумма задолженности, не только остаток по кредиту, не ранее чем на 01.01.2014 года.
Такоже предполагается более гуманная процедура реструктуризации, обязательства банка или другого фин.учереждения провести реструктуризацию за один месяц, установлена фиксированная процентная ставка, также списания двух третей суммы задолженности для всех реструктуризированных кредитов, у нас курс доллара, как минимум, в три раза, как и евро, изменился, и сто процентов суммы задолженности для социально незащищенной группы населения, это инвалиды первой группы, ветераны, многодетные семьи, с детьми-инвалидами, участники боевых действий, АТО. И в случае реструктуризации все пени и штрафы признаются банком безнадежной задолженностью и списываются, также ограничивается ответственность заемщика имуществом сданным в ипотеку. Это важнейший вопрос, тоже на которое хотел обратить внимание, с западной практики европейской, на которую так все любят ссылаться, особенно наши коллеги. Значит, действует такая практика, здесь ее нет. Первая часть это, так называемые, ключи на стол, это если кто-то выйти, он не на всю жизнь находится в долговой кабале, потому что ему насчитаны штрафы, пени, дань за 12 лет, не знаю еще там что насчитано банками, да, может положить и выйти. Это первый вопрос.
И второе очень важное право, которое тоже есть во всех европейских странах, у нас же нет, в нашем законодательстве нет такого термина как "банкротство физлиц", что нас сильно отличает от Европы. Поэтому у нас как попал в кабалу долговую так и ты умрешь, и дети твои будут отдавать. Так вот второе право, так называемое право первой руки, по выкупу задолженности. Сегодня банки очень часто нанимают коллекторов, продают им сумму задолженности за 5 процентов, за 10 процентов, после этого эти коллектора, а очень часто это просто банды, в прямом смысле этого слова, даже без переносного, начинают выкидывать людей на улицы. Вполне логично, чтобы убрать эти злоупотребления между банками, коллекторами, которые очень часто являются связанными фирмами на самом деле, по честному если, убрать, дать право первой руки людям, если банк продает эту задолженность, они должны, первая ее возможность, выкупить, а не сталкиваться с бандитами.
Поэтому мы считаем, что тот законопроект, который предлагается правительством, он, первое, не решит проблемы, и, второе, он еще сильнее усугубит социальную ситуацию, когда людей будут просто брать и с детьми на улицу выкидывать. И мы очень бы просили коллег рассмотреть наш альтернативный законопроект. Большое спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Юрійович.
Що стосується "ключі на стіл" я згоден, і ми на нараді дискутували з цього приводу. Це, ну, таке зауваження, яке, дійсно, я вважаю, що треба, щоб воно було записано.
Те, що стосується банкрутства фізліц, якщо я не помиляюся, у нас є вже зареєстрований законопроект по банкрутству фізліц, і теж ми підтримуємо це і вважаємо, що такий законопроект повинен бути. Якщо я не помиляюся, там через наш комітет і багато наших членів комітету співавтори цього законопроекту.
Шановні колеги, я пропоную… Як ми зробимо? Два закони поставимо на голосування, проголосуємо за перший, проголосуємо за другий? Чи хтось ще хотів висловитись? Може, я, ну, комусь слово треба надати.
_______________. Может, необходимо еще доработать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Асоціація банків.
Хвилинку, будь ласка. Три чоловіки по дві хвилинки.
КОРОБКОВА О.А. Я постараюсь коротко. Спасибо.
Смотрите, у нас… мы вопросом этим уже занимаемся 2 с половиной года. У нас было за это время 20 законопроектов. За это время гривна у нас девальвировала три раза. И если бы мы приняли изначально те законопроекты еще в прошлой сессии, то тогда бы не было такой проблемы.
Данный законопроект, 4004, он касается 37 тысяч людей, которые в первую очередь нуждаются в том, чтобы им помогли. Это и малообеспеченные семьи, и многодетные семьи, и инвалиды. Давайте, если как бы он не всех устраивает, разобьем на два этапа: в первую очередь мы примем 4004 – и решим вопрос 37 тысяч граждан; а если он не устроит, у нас будут какие-то вопросы, то мы сделаем дополнительный законопроект. Потому что к нам в ассоциацию… у нас очень большое количество писем от заемщиков, которые поддерживают этот законопроект. Они звонят ежедневно и спрашивают, когда же его примут. То есть, чем дольше мы затягиваем принятие законопроекта, у нас усугубляется ситуация и растут и убытки.
И Закон 4004 – он является взвешенным и согласованным и с нашими международными донорами, и с Национальным банком, и с Кабинетом Министров. Потому что очень было сложно прийти к единому знаменателю и чтобы он устроил абсолютно все банки. Но мы как бы постарались, и он устроил все банки и в том числе там и государственные, с иностранным капиталом. И порядка 40 процентов убытков ложатся на банковскую систему. Это то, что банки точно так же пострадали от девальвации гривны. И то, что сейчас банки на себя готовы взять, как бы тоже нужно понимать, больше они как бы не смогут взять.
Закон 4004-1, он еще для системы хуже, чем 1558-1. И если у нас были убытки от 1558-1 порядка 100 миллиардов гривен, то этот минимально будет 120 миллиардов гривен.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, регламент, я ж просив, 2 хвилини. Дякую. (Загальна дискусія)
Уважаемые дамы и господа! Давайте балаган прекратим.
Від валютних позичальників два чоловіки, вирішіть, будь ласка, хто з вас буде. 2 хвилини – регламент, два чоловіки. Давайте.
САРАЖА С.В. Уважаемые депутаты, присутствующие и все члены громадських организаций! Хотелось бы заметить, что Закон 4004, который так активно продвигает НАБУ, не решает, опять-таки, вопрос сов семи заемщиками. Когда мы начинаем говорить "давайте примем для этих, а для всех остальных потом", опять-таки, включается норма, которая мертвая, не действующая. И так мы будем тут 5 лет просить каждого: давайте для кого-то, что-то примем.
Давайте примем для всех потому, что по Закону 4004 мне либо в АТО нужно умереть, понимаете? Либо начинать платить по тому курсу, который есть. Я, на сегодняшний день, мы уже две рабочих прошли, и мы объясняли: зарплаты в 30 гривен у заемщиков нет. А по закону 4004 мы получаем такие выплаты от 15 до 30 тысяч гривен в месяц - это нереально и невозможно. Поэтому оцените свои зарплаты и подумайте как мы их можем платить. Просто очень прошу вас.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто наступний? Ще один чоловік, будь ласка.
СТОРОЖУК І.С. Сторожук Іван, Громадська організація "Кредитний майдан". Звертаюся до народних депутатів і до своїх колег. Шановні народні депутати, обидва законопроекти є дискримінаційному в тому плані, що дійсно поділяють суспільство і підштовхують людей до того, щоб людина стала чи інвалідом, чи учасником АТО і так далі. Обидва законопроекти, це наша позиція така.
З двох зол, звичайно, що альтернативний законопроект прописаний краще, але це проблема не з 2014 року, не два роки. Це проблема з 2009 року, і ці законопроекти вносяться це вже напевно по рахунку 15 чи 16 законопроект, який пробує врегулювати це. Велике до вас прохання, будь ласка, зверніть увагу на діючий Закон про захист прав споживачів, статтю 11. Там прибирається одне слово "має право у банків", на слово "зобов'язаний" і проблема вирішується сама собою автоматично. І велике до вас прохання, коли ви будете приймати рішення по тому чи іншому законопроекту, все ж таки, зверніть увагу на те, що банки говорять про те як їх позичальники тоннами листів завалили підтримку законопроекту 4004. Дуже хотілось би побачити ці тонни листів?
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка. (Загальна дискусія)
Давайте так, головуючий надає слово, я ж сказав, два чоловіки від "Фінансового майдану".
ДЕМЧАК Р.Є. Було звернення від депутатів… дайте можливість вам відповісти. Шановні представники, кредитного майдану! Давайте об'єднаємося навколо одного закону 4004, який підтримують і НАБУ, і дасть Бог, ми його проголосуємо в стінах Верховної Ради. Сконцентруйте свої зусилля, я бачу, скільки ви провели також роботи, скільки ви провели роз'яснювальної роботи. Скільки ви простояли на холодному кліматі, під Національним банком, під нашим комітетом, давайте сконцентруємося і зробимо справу, допоможемо тим кредитним позичальникам, які, дійсно, цього… які потребують, 37 тисяч чоловік. І це можна зробити…
(Загальна дискусія)
Я вибачаюсь, не перебивайте, будь ласка.
(Загальна дискусія)
Хочу звернутися до своїх…
_______________. (Не чути)
_______________. До своїх колег народних депутатів…
(Шум у залі) (Загальна дискусія)
_______________. Я прошу дати закінчити, колеги!
(Шум у залі)
_____________. А тепер звертаюсь до своїх колег депутатів, авторів Закону 4004-1.
Зрозуміло, що дуже просто розкачувати саме болючу тему і на цьому отримати політичні дивіденди. Закінчуйте займатися політикою. Я вам рекомендую відізвати цей законопроект, а колег підтримати 4004 і закінчити на цьому дискусію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович, будь ласка.
КУБІВ С.І. Шановні колеги, давайте не будемо, тому що тема є дуже гаряча. І перш за все ми зобов'язані це питання не відкладувати і це питання потрібно вирішити, тому що воно тягнеться на сьогоднішній день 9 років, 8 років. Коли ми дивимося про дохід і сплату, і видача валютних кредитів у 2009 році, яка була прийнята, це не є проблема людей і тут можна звинувачувати ту чи іншу сторону, ми не вияснимо цього питання, бо треба істину шукати сьогодні і завтра, а не в тому, що було в минулому.
Друге. Є діючі нормативні документи, які потрібно підтримати, і коли ми говоримо про норму житла на одну людину, наприклад, те, що ми враховували, там чи 13.65 чи 21, чи інше, ми говоримо про квартиру, а давайте врахуємо, що коли вписується, я говорю про два проекти і скажу потім свою думку, ми говоримо про житло
Якщо підходити з точки зору, що в сорок, риска, один запропонований більший метраж, це не є для нас новина. Тому той комітет в минулому скликанні прийняли ми квартири, по-моєму, до 140, житло до 250 чи до 260. Тобто там той законопроект був добрий теж і прийнятий, він просто був, вибачте, викинутий неправильно, емоційно, політично, підіграючи в залі, напихали і в результаті втратили дію, ми дали право відповідним юридичним реєстраторам викидати людей, про що ми говоримо, це така друга позиція.
Третя позиція, яка є дуже важлива, я б тут хотів звернутися до Національного банку, про що ми говорили. Якщо ми говоримо про проведення реструктуризації і про документи, то люди повинні знати вичерпний перелік всіх юридичних документів, коли вони приходять в банк по реструктуризації, які ми повинні дати. Бо слово "проведення фінансових установ реструктуризації з відповідним документом", кожен банк, враховуючи ті чи інші ризики, систему резервів, яка була, чи інші, буде встановлювати свій перелік. Цей перелік має бути стандартизований, затверджений постановою Національною банку і відповідно юристи будуть розуміти, для того, щоб провести реструктуризацію, згідно постанови такої-то, для реструктуризації потрібно там дві довідки, три довідки, п'ять довідок і так далі. Врахувати ще проблематику, яка тут не описана, це фінансових поручителів. Фінансові поручителі, коли купувалося те чи інше майно, відповідно купувалося на людину умовно ікс незважаючи, поручитися було інших людей, прописка чи реєстрація теж інша, це я говорю ризик, який нормальний юрист зажене просто в тупик любу реструктуризацію, якщо буде досконалий юрист в тому чи іншому банку, це ми теж повинні робити і повинні виконувати.
Разом з тим, коли ми говоримо про питання соціального житла в цілому і відповідної житлової площі, що встановлено в діючих документах 1365, і коли ми говоримо про іпотечні кредити, коли ми говоримо, продаємо квартиру, там теж потрібно визначити певні речі. І я можу таких позицій, я нараховував для себе, біля 23, але це професійні позиції, які потрібно врахувати напевно і уряду, врахувати відповідно депутатам і комітетом, і вийти в зал з нормальною позицією.
Якщо сьогодні взяти тих два закони і урядовий, і відповідно закон, який запропонували депутати до купи, і привести не в емоцію, а привести вправо, то він заслуговує поваги. Ми от з Павлом разом ділилися, напевно, якщо б це не розглядалося питання довго, цей законопроект треба залишати в комітеті, доопрацьовувати і потім виносити в зал. Враховуючи час і те, що ми говорили людям, треба, враховуючи цей тиждень і наступний, пропрацювати так, з тих двох законопроектів, які ми будемо рекомендувати до залу, два законопроекти, рекомендувати до зали. Не урядові, а то відхиляти, а два. Бере на себе зобов'язання комітет і юристи, виставляємо всі ризики, яких є сьогодні дуже багато, щоб получився нормальний, універсальний документ. Тоді, приймаючи його в першому читанні, це дозволить нам в процедурі кількості днів врахувати ті побажання, і тоді вийде нормальний юридичний документ.
Які ще зауваження можна говорити? Це можна говорити питання людей, які проживають, наприклад, в гуртожитку, мали вони безоплатну приватизацію? Тут є дуже багато нюансів. Я чому це говорю? Тому що на протязі останніх двох тижнів біля десяти людей звернулись до мене з конкретними випадками. Це зовсім кожен випадок, це є інша процедура правового поля і фінансової установи. Бо є поручительство, є гарантії, є майнові права і поручительство власним майном і ряд інших позицій.
Тобто я пропоную членам комітету рекомендувати до залу два законопроекти. Разом доопрацювати всі ризики, про які я говорив і багато не говорив, можна описати. І тоді відповідно, слухаючи на першому читанні виступи, доповнити ці ризики і на друге читання, яке ми повинні прийняти, умовно, на протязі процедури двох-трьох тижнів це питання повинно бути вирішено.
Тобто я пропоную рекомендувати два. Разом Мінфін, Національний банк, кожен повинен робити свою роботу. Від Національного банку дуже багато залежить, тому що я підтримую виступ, що коли ми сьогодні …… збитки накладемо на комерційні банки або формування резервів 20, 40 чи 100 відсотків, ми докладемо те, що ще не лежить. Це теж не можна робити. Реструктуризацію курсу, про що говорять, теж треба враховувати. Реструктуризацію на 01. 14, а якщо людина 01.14 осталась без роботи, а там реструктуризація 01.15. Тобто є такі нюанси, які потрібно виправити, з того минулого закону, який ми тут же прийняли. Виступили… Дякую. Рекомендую два закони.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Почули вашу пропозицію. Я вважаю, що вона дуже слушна, тому що я почав свій виступ з того, якщо ви думаєте, що у мене чи моїх колег влаштовує законопроект 4004, так ні. Є проблеми і по відсоткам, є проблеми і по квадратним метрам, і по "ключам на стіл ".
Шановні колеги! Ігор Михайлович, нам процедурно треба, ну, ми можемо проголосувати за пропозицію Степана Івановича, чи ми окремо повинні голосувати? Як по процедурі, ми маємо право?
ПРИЙМА І.М. Вже цю позицію голосувати по регламенту нам буде важко, два законопроекти виносити. Єдине, що комітет тоді прийме рішення винести на розсуд Верховної Ради визначити, який законопроект піде за основу: чи 4004, чи…
КУБІВ С.І. Я пропонував дві пропозиції. Перше – рекомендувати, раз. Друге – доопрацювати до залу, поки буде розгляд, ці ризики, які…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вже два рази збирались і можемо ще два рази зібратись.
ДЕМЧАК Р.Є. Давайте проголосуємо кожен законопроект і все. І якщо набирає і той, і той голоси, то тоді…
(Загальна дискусія)
КУБІВ С.І. Прийняти рішення винести обидва.
ДЕМЧАК Р.Є. Я прошу поставити на голосування кожен законопроект.
Вибачите, моя була пропозиція раніше: підтримати законопроект…
(Вимкнено мікрофон)
ГОЛОВУЮЧИЙ. …за два?
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Михайлович, так по процедурі правильно, щоб ми зараз не наробили того, чого потім виправляти треба буде.
ПРИЙМА І.М. Якщо Руслан Євгенійович…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте послухаємо.
ПРИЙМА І.М. Руслан Євгенович, якщо ви уступите все-таки спочатку проголосувати позицію Степана Івановича, то тоді ми повернемось. А якщо він набере все-таки більшість голосів, то два законопроекти підуть в зал.
_______________. Я категорично проти і прошу послухати мою пропозицію.
_______________. … спочатку треба пропозицію Руслана Євгеновича, щоби голосування кожного законопроекту за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Тоді давайте, першою надійшла пропозиція в нас стосовно Закону 4004, а потім - проголосуємо про 4004/1. Хто за те, щоб рекомендувати в першому читанні (з суттєвими доработками після першого читання) Закон 4004, прошу голосувати. Хто - "за"? Чотири, да? Чотири. Проти? Утримались? П'ять. Рішення не прийнято, так?
_______________. Чому це?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ой, стоп. А, ні "за", ні "проти", п'ять на п'ять?
_______________. Чотири – "за", …… - проти. П'ять утримались.
ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ять утримались.
Так, дальше. По 4004/1. Хто за те, щоб його пропонувати на перше читання? Хто – "за"? Прошу голосувати.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в чому ж і проблема, чому я з вами радився. Якщо ми зараз голосуємо 4004, відправляємо в зал, а 4004/1 відхиляємо, то друга пропозиція Степана Івановича, вона автоматично, ну… А? Не буде розглядатись. Чому? Якщо комітет не пройде, не буде.
_______________. Він розглядатись буде по-любому, що один, що другий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто з рекомендаціями чи без рекомендацій?
_______________. Зараз іде просто, окрім, я не можу сказати, крім рейтингового голосування, який більше набере голосів і позиція комітету. Що законопроект 4004 набрав чотири голоси, а другий набере два голоса.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 4004/1, хто – "за", прошу голосувати. За те, щоб вони стояли в зал на перше читання.
Підтримати комітетом за основу 4004/1. Хто – "за", прошу голосувати. Проти? Утримались? Проти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, проти? Ну, так давайте. Так проти хто?
_______________. Может, третий вариант?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, давайте. Може, третій варіант? Хто ще? "За" – ми почули. Скільки – "за"? Два – "за". Проти? Раз, один. Утримались? Шість. Є.
Наступна пропозиція. Як я розумію, наступна пропозиція, що два в зал, вже у нас відпадає, бо ми проголосували. Два в зал? Давайте, хорошо, давайте так. Давайте, друга пропозиція.
_______________. … законопроект і другий. Що ми творимо зараз?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, давайте Ігоря Михайловича послухаємо. Ігор Михайлович.
ПРИЙМА І.М. Чотири не є більшість, тому що п'ять утримались, дорогенькі. Все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна пропозиція. Наступна пропозиція Степана Івановича Кубіва. Так я розумію? Це винести два законопроекти 4004, 2004/1 в зал. З доопрацюванням, це зрозуміло.
Хто – "за", прошу голосувати. Проти? Утримались? Три утримались. А "за" – шість. Шість – "за".
Згідно нашого рішення, шановні колеги, ми два законопроекти рекомендуємо винести в зал.
ВІЛКУЛ О.Ю. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Після першого читання буде.
ВІЛКУЛ О.Ю. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, так і є, да, Олександр Юрійович. І вам дякую. Дякую, шановні колеги. Наступний.
САЛО Ю. Сергей Викторович, а с реестром все-таки можно решить вопрос, чтобы все-таки понять сколько есть валютных кредитов. Вам не на одной рабочей группе, не на одном комитете никто не сказал на самом деле цифру. Сначала убытки банков были 100 тысяч, сейчас они – 110, завтра они будут миллиард.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлічка. Дуже слушне запитання. Ігор Михайлович, ще раз, будь ласка, давайте направимо лист до Національного банку, нехай нам нададуть. Давайте проголосуємо. Запит до Національного банку стосовно кількості реєстру валютних позичальників. Так?
Хто – "за", прошу голосувати. Проти? Утрималися? Рішення прийнято.
Шановні колеги, в нас є ще два питання, перше питання, це всі ми знаємо, що в нас у 2014 році ми проголосували… Колеги! У 2014 році у нас був ухвалений закон стосовно докапіталізації середніх і малих банків десь на 10 років по 50 мільйонів на рік. Да, ну давайте. Шановні колеги, будь ласка, якомога швидше, щоб ми могли далі комітет проводити.
Є така проблема, є в нас приблизно 70-80 банків, які сьогодні по постанові Національного банку від 2 лютого, якщо я не помиляюсь, цього року, була в нас постанова, згідно якої по 50 мільйонів на 10 років розписувався цей графік, 2 лютого у нас Національний банк переробив цю постанову і зробив, що докапіталізувати із 120 мільйонів на 300 в нас банки повинні до 1 січня 2017 року. А до 1 липня, якщо я не помиляюся, дати реальний графік докапіталізації. Я вам доповідаю, що я проводив нараду з представниками НАБу, Національного банку, всіх зацікавлених осіб і просив за тиждень Національний банк знайти якесь порозуміння з малими і середніми банками. Чому? Я розумію, що важливо для цих банків, для деяких цих банків, є питання. Можливо вони там займаються операціями, які ми по закону ними треба займатись, але я вважаю, ми як комітет як Верховна Рада дали сьогодні всі повноваження…
…Павло Олександрович, дайте мені, будь ласка, сказати, дякую. Дякую. Ми дали всі повноваження Національному банку для того, щоб вони як регулятор навели порядок із середніми і з малими банками. І ми не можемо огульно сьогодні розстрілювати всіх до одного.
За цей… минуло вже два тижні, але, на жаль, Національний банк не знайшов порозуміння, як я сьогодні спілкувався з банківським середовищем. Тому, ми сьогодні зареєструємо законопроект в якому ми пропонуємо повернутись до графіку до капіталізації, який був раніше, тобто на 10 років по 50 мільйонів… Да..
(Загальна дискусія)
Якщо проривається, хай проривається.
(Загальна дискусія)
Тому що в законі, ні ми ще не прийняли його. В законі було написано, що Національний банк своєю постановою цей графік розробляє і вони розробили на 10 років, а 2 лютого чомусь, передумали і зробили нову постанову. І, якщо є банки, до яких є претензії хай вони як регулятор визначають ці банки і забирають ліцензії. Але ми не можемо, я вважаю, огульно сьогодні малі і середні банки всі поховати, тому що ми, з одного боку, кажемо, що малий і середній бізнес – це та ланка, на якій тримаються Європа і всі розвинені країни, з іншого ми їх розстрілюємо…
КУБІВ С.І. Це добра пропозиція, але у мене є така пропозиція трошки ……., як кажуть, доручити вам, Сергій Вікторович, Михайлу Володимировичу, Руслану Євгеновичу як заступникам, першому заступнику, провести зустріч з правлінням Національного банку. Якщо ні, провести зустріч комітету і вияснити… Бо сама реєстрація, це піде 2-3 місяці…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович, я вам можу сказати, що консультації вже провели, зареєструємо сьогодні. Шість депутатів вже від нашого комітету підписалось і більше 20 депутатів з різних фракцій під цим законопроектом.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. І я думаю, що на наступному засіданні комітету, я тільки хотів дати доручення, Ігорю Михайловичу, зробити так, будь ласка, щоб він потрапив на комітет, на розгляд цей законопроект. Це перше питання.
Друге питання в нас по законопроекту по страхуванню. Який там номер, я не пам'ятаю. Теж зустрічались ми і з представниками президії, і зустрічались з представниками страхового ринку. І є пропозиція Михайла Володимировича в письмовому вигляді як вони це бачать.
Що я хотів би попросити і я вчора зустрічався з членами президії …… Давайте, до кінця тижня всі побажання, якщо я розумію, і Максим Анатолійович розмовляв з Михайлом Володимировичем і взагалі всі напрацювання і бачення стосовно змін, скажемо так, якихось в законопроекті, за який ми проголосували, давайте до кінця тижня ви дайте. Я це сформую як бачення комітету, якщо треба, ми зберемося ще і подискутуємо з цього приводу, і надамо страховому ринку. А вони нехай роздивляються і дають своє бачення. Так, будь ласка.
РІЗАНЕНКО П.О. Пропозиція по цьому законопроекту залишається одна й та сама: відрізати удаву хвіст по саму голову. Це я про коордраду. Іншої пропозиції немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумів. Михайло ………, поважаємо вашу точку зору. Але голосування вже відбулося минулої неділі. Дякую. Так, ……….
ДОВБЕНКО М.В. Колеги, у нас голосування відбулося, і ми взяли за основу, пам'ятаєте, 3670. 3670 взяли за основу, пам'ятаєте, тоді? Я хотів проінформувати вас про те, що з ініціатором альтернативного, чи іншого законопроекту у мене була розмова, з паном Поляковим. Ми домовилися, що може бути такий варіант і якщо він влаштує всіх, хто працював на обидва законопроекти. Ми говорили, що раз за основу взятий 3670, але ми не проти, щоб та робота, яка була проведена до іншого закону, теж була врахована.
Тому Максим пропонує відізвати обидва і в наш базовий 3670 внести поправку по координаційній раді, тобто "причесати" її функціональні обов'язки, поправити їх. І підписатися всім, хто був і там, і там. І цей, 3670, вносити в зал.
Скажіть, члени комітету, хто був дотичний до обох, цей варіант може влаштувати нас? Відізвати один, як ви просили, вносимо всі, хто були в тому попередньому законопроекті співавторами, в наш, 3670, правимо, що ми вважаємо за необхідне, по Координаційній раді – і вносимо в зал.
ПОЛЯКОВ М.А. …………………… Дійсно, я зі своєї сторони, згодний. І я підтримую пропозицію, щоб ми всі варіанти, які напрацювали ви разом з представниками, роздали всім депутатам, щоб кожен міг читати, і саме які зміни. Мова йде про зміни, в нас виникла найбільша дискусія про те, що депутати не повинні оперативно втручатися в реальну роботу страховиків, в їх ……………., які до державного бюджету не мають жодного відношення. І компроміс в цілому може бути досягнутий, якщо… Хоча я був принципово проти …………посади. Але якщо ми залишимо більше наглядових функцій, щоб вони …………
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Анатольевич, я понял.
Максим Анатолійович, давайте, я пропоную так. Давайте до кінця тижня зберемо пропозиції, секретаріат подзвонить на наступному тижні. Колеги, я розумію, що робота в округах, але або наступного тижня, або в понеділок давайте, коли всі будуть, зустрінемось в комітеті, проведемо робочу нараду – і віддамо гол… ну, как бы мяч на поле страховому рынку.
Згодні? Згодні. Все. Дякую. Да, Павло Олександрович, ще вам слово.
РІЗАНЕНКО П.О. У мене питання. Ці пропозиції, які обговорювались, вони стосуються лише повноважень Координаційної ради чи вони стосуються принципів формування Координаційної ради? Ви пропонуєте залишити депутатів як членів Координаційної ради? ………… написані представники, там не написано "депутати".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Представники, Павло Олексійович. Для мене, якщо ви хочете мою точку зору, для мене не принципово: депутат це буде чи представник, - бо зараз в тій Коордраді, яка не існує, там представники, там не депутати входять.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Безумовно, безумовно. Ну, ми почули вас, Володимир Олександрович.
Шановні колеги, дякую. Засідання оголошую закритим.