Головна > Текстові публікації > Діяльність Комітету > Стенограми засідань Комітету

Діяльність Комітету

Законопроектна робота у Комітеті

Аудіо Фото

Медіа-архів

RSS

Брифінг

1 Фото

Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету

23 червня 2017, 15:28

Стенограма засідання Комітету від 20.06.2017

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності

 20 червня 2017 року

Веде засідання голова Комітету РИБАЛКА С.В.

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, засідання оголошую відкритим. Пропонується погодити порядок денний. Чи є якісь пропозиції? Якщо ні, пропоную голосувати. Хто – за, прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято.

Питання перше у нас, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння залучення інвестицій, іноземних інвестицій, законопроект 6141 Доповідає голова підкомітету з питання цінних паперів  фондового ринку діяльності рейтингових агентств та електронної комерції Різаненко Павло Олександрович. Будь ласка, вам слово, Павло Олександрович.

РІЗАНЕНКО П.О. Доброго дня, шановні колеги! Вашій увазі пропонується законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій (реєстраційний номер 6141, від 27.02.2017 року) колективу авторів Різаненко, Довбенко і Поляков. Я буду дуже, скажемо так, лаконічний, постараюсь не читати доповідь на три сторінки вам, а дуже просто.

Даним законопроектом пропонується запровадити, по суті, інститут іноземного номінального утримувача цінних паперів. Сьогодні у нас для того, щоб… для цього сьогодні  у нас іноземці зобов'язані відкривати відповідні рахунки в депозитарних установах українських. Це досить довготривала процедура, певна бюрократія. Але саме головне, що у багатьох іноземних інвесторів у них немає як довіри, ми прекрасно знаємо, як до країни в цілому, так і до українських гравців на фондовому ринку, так і до депозитарних установ. В багатьох країнах існує практика, коли дозволяється іноземним депозитарним установа, так званим "Глобал кастодіан" відкривати… вони відкривають рахунок в українському депозитарію, а їх клієнти, інвестори вже є їхніми клієнтами там за кордоном. Звичайно, вони надають інформацію, розкривають інформацію, там, певно, це все регулюється. Даним законопроектом саме пропонується запровадити такий інститут, він є в багатьох країнах, це стандартна практика. І по суті повинен призвести до збільшення попиту на українські цінні папери, як мінімум, на ті, що залишились на цьому ринку. Їх не так багато, але все ж таки. Є певні обмеження, які пропонуються запровадити щодо країн, з яких "Глобал кастодіан" можуть відкривати рахунки. Тобто такі особи, яким пропонується дозволити відкривати  рахунки, повинні  бути зареєстровані в державах, які є членами Європейського Союзу або членами групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмивання грошей. Тобто це FATF у нас. Або Комітету експертів Ради з Європи з питань взаємної оцінки заходів боротьби з відмивання коштів та фінансування тероризму, скорочено організація називається "Manual".

Це дуже коротко по суті законопроекту. Буду радий відповісти на будь-які запитання. Також само у нас є і регулятор, і нацдепозитарій, які з радістю… По суті, це ініціатива була виходила в основному від нацдепозитарію. Тобто Національний банк, я думаю, вони теж  підтримають дане питання. Да. Тому можна поставити запитання будь-кому з основних ініціаторів стейкхолдерів даного законопроекту.

ДЕМЧАК Р.Є. Ну, запитання до місії, я так розумію, що ви глибоко в матеріалі.

Тому перше питання. Чи існує зараз симетричність підходів, наприклад,  якщо ми дамо можливість номінальним отримувачам відкривати  рахунки нашому національному депозитарію, чи може наш національний депозитарій по тим самим підходам і в тому самому об'ємі так само працювати на  інших ринках?

Друге. Чи виключені, ну, є зауваження з ГНЕУ і акцент на те, що країни-агресори , чи можуть їхні депозитарії відкривати у нас рахунок?  Я кілька питань накидаю, щоб потім вже не брати слово.

І чи встановлені до цих номінальних отримувачів норми, що вони мають бути, ну, мати ліцензію, наприклад, на депозитарну діяльність в тих країнах, де вони зареєстровані?  Не тільки  під нагляд попади, а бути повноцінними депозитарними установами в тій країні?

І чи є… Останнє питання. Питання, чи є вимоги по комплайнсу, що вони  мають, ну, не виключено, що хтось буде контролювати контрольний пакет якогось підприємства, він накопить собі через номінального отримувача, якийсь нерезидент іде контролювати наше підприємство, і в нього буде істотна участь в нашому підприємстві. То есть є вимоги до комплайнсу, щоб той номінальний отримувач проводив комплайнс саме тих кінцевих бенефіціарів, справжніх бенефіціарів, які він буде представляти тут в Україні.

ХРОМАЄВ Т.З. Запитання, так, можна? Якщо вкратце, тобто ми повинні розуміти, цей закон він вирішує суто технічні питання, які зараз існують. Тому що іноземні інвестори мають певні складнощі щодо реалізації своїх прав на ті цінні папери, які вони зараз мають. Вони повинні працювати через ……. та інше. Тобто цей законопроект суто технічного характеру. Він спрощує багато  речей для поточного ведення бізнесу. Але для того, щоб привести у відповідність до міжнародних стандартів, ми передбачили інший законопроект, який буде поданий в жовтні. І там буде питання щодо  номінального отримувача та наявності агресора, те, що ми в даному законопроекті вирішуємо тільки частково. Тому що тут не передбачена наша регуляторна співпраця з регуляторами інших країн. А це і …….., і все інше. Тому що розкриття інформації щодо номінального отримувача в Сполучених Штатах, нам повинен забезпечити американський регулятор, а не відповідний агент. Цей агент він співпрацює з регулятором, він нам не надає цю інформацію, це протирічить його законодавству. Ми просто приймаємо це як факт і все.

Тому цей закон не надасть можливості уникнути питання агресора, російські власники можуть йти через ………. Це буде простіше, і вони вже приймають участь в ..….., росіяни. Розумієте, тобто ми залишаємося, це коли терра інкогніта, а ми просто говоримо, ми все приймаємо, як воно є і просто спрощуємо для всіх. Це рух з однією стороною, це не взаємний. Тому цей законопроект він такий, я б його назвав технічний, фрагментарний. Давайте покращимо, а потім побачимо, системно він нічого не рішить, але дуже важливий концепт, нам потрібно його мати.

Тому я зараз, можливо, двостороння співпраця депозитаріїв з "Клірстрім". Але у НДУ,  я впевнений,   вони і самі  можуть сказати, у них рахунки є. Але використовувати це занадто коштовно зараз, це вартість дуже велика. По-друге, відповідні рахунки "Клірстрім" або "Євроклір"  зараз відкривати…. існують багато технічних питань. Принципово вони можуть, але дуже багато технічних питань, які зараз ми вирішуємо із Національним банком і з НДУ у тому числі, і ця праця буде ще тривати рік, якнайменше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

РІЗАНЕНКО П.О.  Можна я…  (Не чути)

Тут  в дійсності щодо країни-агресора чи не країни. Самі, скажем так, сам номінальний ……….він не можу бути з Росії, бо тут є вимоги, що він повинен бути,  і вони накладаються одна на одну, членом Європейського Союзу: …….., … Тобто ще додатково до цього тут написано: "відповідає встановленим комісією вимогам". Тут на додаток ще може й комісія накласти  своїми підзаконними актами певні обмеження. Тут передбачена така можливість і так далі. Тому сам номінальний утримувач  він не буде росіянином. Те, що сказав Тимур, це те, що… да, в Сполучених Штатах може бути якась американська компанія або навіть російська компанія, якщо воно  перейде…………….  В Америці, да, там… тобто відкрий там рахунок і буде купувати, ну щось, да, може теоретично купити. Але цього запобігти ніяк не можна. Так сьогодні у нас російські компанії можуть купувати акції напряму тут, це ж не заборонено законом на сьогодні.

ДЕМЧАК Р.Є.  Тут питання в трошки іншому. Агресор для нас і агресор для Сполучних Штатів. Тому якщо ми хочемо просто знати, хто власник, то нам ніхто не розкриє.  ……. Тут же є розкриття інформації до загальних зборів і так далі.   Давайте речі своїми  іменами називати. Я, на жаль, при такому об'ємі законопроектів тоді змушений утриматись на комітеті як мінімум, тому що, на жаль, ми зараз бачимо, що… Ну ви сказали за ……………, тобто це не депозитарні установи, тобто це може бути там   безпосередньо клієнт. У вас немає вимоги розкривати клієнта. Ви тільки через…………. можете його розкривати. Тому в такому об'ємі законопроект він сирий, його не можна приймати.

МІНДАУГАС БАКАС. Можна слово? …. …, глава правления Национального …. Украины. В принципе совсем не точно определено место проблемы. Глобальные ……. которые все-таки выберут открыть такие счета они принимают обязанность выполнять требования украинского законодательства в этом случае раскрывать всю информацию, которую они ……. клиенты, которые будут держать украинские бумаги. И если цепочка бенефициаров есть, не важно, в какой-то стране, через "Банк оф Америка" или там китайский какой-то банк, этот кастудион обязан все это раскрыть. Сейчас этого просто нет и не то, что он прячет что-то, просто нет обязательства потребовать. Этим законопроектом мы вносим наше право потребовать эту информацию и обязательства ……. раскрыть  эту информацию.

РІЗАНЕНКО П.О. В якому це пункті сказано?

МІНДАУГАС БАКАС. Касательно раскрытия?

(Загальна дискусія) (Не чути)

_______________. Стаття 25 доступ до інформації, що міститься в системі  ….. обліку, підпункт 5. Там в разі … тут довгий параграф, але "в разі отримання депозитарними установами оформлення відповідно до даного закону запиту від суб'єкта визначено частиною першою… і так далі, так далі. там далі є "…номінальний утримувач забезпечує  розкриття інформації на запит суб'єкта визначеного частиною першою цієї статті". Тому номінальний отримувач він зобов'язаний надавати інформацію. Тут немає такого, що може хтось сховатись і

_______________. (Не чути)

… якихось списках він повинен відмовитись, по суті, тобто це відповідальність номінального отримувача.

ХРОМАЄВ Т.З. Ні, розумієте, це не антиреклама. У нас нема можливості опрацьовувати цю інформацію та тримати його, розумієте. Кожний депозитарій буде говорити про те, що а як його використовувати? Використовувати ми ……… не зможемо, технічно це так.

РІЗАНЕНКО П.О.  Тут написано чітко, пункт 5 надає інформацію, тут є ……… інформації.

_______________. Для кого, для депозитаріїв?

РІЗАНЕНКО П.О. Да, на ……….

_______________. Зрозуміло, але  депозитарій кому може передавати цю інформацію?

_______________. (Не чути)

МІНДАУГАС БАКАС. У нас же есть процесс, как собираются реестры, раскрытие информации про держателей акций ……… реестр акционеров. А законодательство и сейчас работает, когда и в каких случаях депозитарий собирает реестр акционеров для акционерных обществ или в других случаях, которые предусмотрены законом.

_______________. ……… під час корпоративних подій в цьому питанні, ………

ГОНЧАРУК Н. В даному законопроекті передбачається розкриття інформації в декількох випадках. Перший випадок це коли збирається ……… власників ……… цінних паперів. У випадках, які встановлені законодавством, так, в основному це корпоративні події. Другий випадок це запити державних органів. Тобто коли державний орган має право запросити цю інформацію і в цьому законопроекті це передбачено, він її має право запросити. Третій випадок, це зміни до Закону про цінні папери і фондовий ринок, які вносяться цим законопроектом. Там передбачається, що номінальний утримувач у випадку, якщо мова йде про акції і на рахунку, його клієнт стає власником 10 і більше відсотків пакет акцій, то він зобов'язаний навіть без вимоги повідомити, що особа набула права власності на такий пакет цінних паперів і розкрити цю інформацію.

Також законопроектом передбачена відповідальність номінального утримувача у випадку не розкриття не відповідної інформації, тобто це право комісії цінних паперів заборонити або обмежити на певний строк проведення операцій на рахунку номінального утримувача.

І я ще хотіла прокоментувати щодо питання номінального утримувача, чи це обов'язково має  бути депозитарна установа. Законопроектом передбачаються вимоги  до номінального утримувача, хто  ним може бути. І це сказано, що це фінансова установа іноземна, яка відповідно до законодавства країни реєстрації  має право вести облік, право власності  на цінні папери, перехід права власності на цінні папери. Тобто ми не говоримо, що це, ну, вона  має називатися депозитарна установа, бо в іншій державі, можливо, це, ну, не депозитарна установа, а інший суб'єкт, який в силу закону має право обліковувати права на цінні папери. Але ця  особа, так, обов'язково вона за законодавством своєї країни повинна мати право вести облік прав на цінні папери.

ТАРАСЕНКО О.О. Я ще хотів додати…  (Не чути)

 Немає таких рахунків, це неправда. Насправді, вони є, просто вони так не називаються. Тому що для іноземного інвестора з цивілізованої країни пояснити, що він повинен приїхати сюди і пройти всі процедури ідентифікації особисто, не с прийнятно, якщо він наполегливо хоче інвестувати якісь кошти в український фондовий ринок, він це робить через свого глобального кастодіана. Але просто йому наразі доводиться обкладатися купою додаткових договорів, щоб формально власником в нашому законодавстві вважався цей кастодіан, а де-факто бенефіціарним власником є іноземний інвестор. Але у нас наразі немає права навіть це знати і запитати цю інформацію. А законопроект це питання вирішує, він називає  речі своїми іменами. Якщо це номінальний власник, це номінальний власник, якщо це бенефіціарний власник, то це бенефіціарний власник, якого номінальний розкриє у всіх випадках передбачених.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

ДОВБЕНКО М.В. Колеги, як співавтор цього законопроекту я без сумніву  буду підтримувати. І хочу сказати, що підтримувати буду ще й тому, що, я вважаю, цей законопроект відновлює низку дуже важливих речей, які стосуються сегменту іноземних інвестицій і фондового  ринку, і нам потрібно їх врегульовувати.

Друге. Я радий, що ми маємо на сьогодні позитивні заключення від усіх державних інституцій, є низка зауважень, в тому числі і Кабінету Міністрів, і Головного науково-експертного управління. Але, я думаю, це, як у нас вже давно склалося, нормальна практика працювати вже у комітеті над законопроектом і готувати його до розгляду в сесійній залі. Тому я просив би колег, оскільки сьогодні мова йде про те, що ми на комітеті приймаємо рішення про те, щоб концептуально підтримати документ чи не підтримати. А вже у ході роботи робочої групи, підготовки до другого читання, ми будемо дуже детально по всіх позиціях. Я переконаний, що ми також будемо мати серйозну дискусію щодо врегулювання не розповсюдження норм закону на компанії, зареєстровані в країні-агресора, і дискусії треба буде провести, я думаю, що ми це ………

Як я переконаний, що і друге питання, яке стосується, як його називаю так, безвізовий режим і свобода пересування світом в сучасних умовах має обслуговувати не тільки самих українців, але має обслуговувати і інвестиції. От якщо ми хочемо цю процедуру поширити не тільки на фізичних осіб, а на те, щоб у нас розвивався бізнес і економіка, то ми маємо таку дорогу дати і таке робити. Тому я просив би колег підтримати і думаю, що в ході робочої групи ми з вами зможемо збагатити цей документ. Дякую.

РІЗАНЕНКО П.О. Ще одне озвучу, дуже коротко. Ще звучали побажання щодо автоматичного розкриття не у випадках, скажемо, не на вимогу державних органів і так далі, з 10 відсотків до 5, до 3, різні ідеї, це можна буде до другого читання продискувати. Ми тут всі за прозорість і відкритість корпоративних прав власності, тому мені здається це не повинно бути проблемою 5, 3 відсотків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я тоді пропоную перейти до голосування за цей законопроект. Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді проголосувати його за основу, прошу голосувати. Проти? Утрималися? Чотири. Рішення прийнято.

Наступне у нас питання, пункт 2 проект Закону про внесення змін до деяких законів щодо діяльності Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках. Доповідає перший заступник голови Довбенко Михайло Володимирович. Будь ласка, вам слово, Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В. Колеги, я почну нетрадиційно. 15 грудня 2015 року ми в комітеті своєму провели круглий стіл з представниками банків третьої, четвертої групи, присвячений обговорення оновленої моделі системи банківського нагляду, все, що було зв'язано з дискусією про кластерну модель нагляду.

За підсумками дискусії, я звернувся до голови Національного банку, шановної Валерії Олексіївни, з низкою пропозицій, що запропонував. В тому числі серед моїх пропозицій було полегшити умови переходу до кластерного нагляду, перейти від категоричних заборон та настанов до надання обмежених банківських ліцензій і так далі, і тому подібне.

Хочу сказати, що Національний банк дуже оперативно відреагував. Це 22-го я відправив лист, уже 4 січня, тобто через тиждень чи швидше, прийшла відповідь, підписав Яків Васильович, виконуючий обов'язки голови тоді, вибачаюсь. Як завжди, можу процитувати, тут його відповідь. Банківські послуги дозволяються надавати виключно банку. Національний банк має право надавати ліцензії на здійснення окремих банківських операцій в межах чинного законодавства України. Встановлено заборону для банків, в тому числі обмеження ……… та припинення окремих видів операцій здійснюється Національним банком згідно статей 73, затвердженого того-того, того-того. Статтею 4 Закону про банки встановлено, що банк самостійно визначає напрямок діяльності. Національний банк визначає види спеціалізованих банків та порядок набуття банком статусу спеціалізованого, а також здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення, здійснюване ними банками операцій. Як ви зрозуміли, відписка прийшла, і я, чесно, так довго читав, що Нацбанк нам пропонує, не зміг я зрозуміти. Але за обмеження ліцензій чи не за обмеження ліцензій, ніби регулюють, ніби все є, але життя воно така багата штука, що воно завжди виводить нас на рівну дорогу.

Сьогодні ми приходимо до рішення. Є у вас такий банк, який називається розрахунковий центр. І вже тепер Національний банк підтримує ідею, що, дійсно, треба було б щось нам не так, як з усіма іншими державними банками, щось нам зробити з ним. Чому?  Цей розрахунковий центр є специфічний банк. Він виконує специфічні банківські операції. Він не працює з фізичними особами, не залучає депозитів, цілу низку інших речей не виконує. Ми давно просили, щоб зробити обмежену ліцензію, і не було б ніякого клопоту ні в кого, Катерина Вікторівна, вже були б забули про цю тему. Але ж не хотілося вникати в суть, а тепер ми приходимо. Бо, виявляється, тепер можемо низку державних коштів закопати, не знаємо куди і для чого.

Три проблеми виникло в зв'язку з цим законопроектом. Перша проблема. Якщо це такий комерційний банк як всі інші, значить нормативи по збільшенню статутного фонду до нього теж відносяться. Сьогодні 200 мільйонів треба на 1 липня, на 11-е, вибачаюся, будьте добрі, поповніть про статутний фонд.

Друга особливість. Цей комерційний банк на 90,81, на 91 відсоток,  державний. Значить треба з державного бюджету дати гроші. Для чого  ми їм туди маємо посилати, не знаємо, краще дати на якісь соціально-економічні програми, це, напевно, було б краще.

Ну, і звичайно, якщо тепер подивитися глобально, то навряд чи варто було би робити для такого окремого банку окремий закон, то чий то ………., будемо в сесійній залі упрожнятися, будемо згадувати Національний банк, всіх, хто тут причетний і непричетний. Бо я поясню, чого там тільки 91 відсоток державного статутного капіталу. Просто так склалося, що туди серед засновників був включений "Укргазбанк". А потім коли "Укргазбанк" фактично викупила держава, а там частково є фізичні особи, які є, то есть не є державні установи, це фізичні особи. І тому раз  вони співзасновники того,  то і тут теж вони співзасновники, і частково як би розповсюджуються на тих недержавних інституцій зобов'язання поповнювати статутний фонд.

Тому, звичайно,  можна було б ображатися на Національний банк, що вони, значить, інколи відписками посилають і не хочуть подумати над тою ідеєю, що тут все-таки життя багатше, і легше і собі зробити, і іншим. Я  би просив якось все-таки тут і пана Козлова, він керівник управління і …………... Ну, пишуть депутати не від того, що нам немає що робити. Це, знаєте, зібралися, думаємо, як би їм цвях забити. Ми ж розуміємо, що деколи ситуація приведе нас до того, що докатаємося до глибини і там знайдемо свою проблему.

Я хочу просити колег своїх, враховуючи те, що в основу нашої діяльності треба ставити національний інтерес, а потім корпоративний, а потім приватний, бо якщо чисто приватний, то, напевно, не варто було б це робити, корпоративний – можна було б теж його знехтувати. Ну, а якщо державний, сьогодні і так грошей не хватає в бюджеті на всякі соціальні програми, кожну копійку треба економити. То виходячи з державного інтересу, я би все-таки просив підтримати цей законопроект. Текст є на сайті, тому я не цитую текст, вибачайте, за емоції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Михайло Володимирович.

Ну, в мене теж є питання до Національного банку. Бо, коли ми піднімаємо ставки… не ставки, а уставной фонд, да,  то не думаємо, мабуть, що може доторкнутися самих себе, як кажуть, вопрос следователя, чтоб в конце следствия не выйти на самого себя, якщо по-русски. Це питання до Національного банку.

В мене питання декілька інше. Скажіть, будь ласка, скільки сьогодні держава володіє відсотками в цій установі?

 _______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Може після прийняття цього закону  цей державний центр стати, наприклад, ну, акціонери, інші комерційні структури?

РОЖКОВА К.В. Я готова розказати. В принципі розрахунковий центр на сьогоднішній день відіграє роль в проекті трансформації фондового ринку. Передбачається, що колись він не був банком, це була небанківська  фінансова установа, яка здійснювала розрахунки. Потім, по-моєму, в 13-му році його  з якогось переляку зробили банком, і ми вже, ви знаєте, була афера там розкрита дуже серйозна. На сьогоднішній день він тільки є кліринговою установою по розрахунках з цінними паперами. Передбачається, ми підписали, до речі, на цьому тижні меморандум  з нашою комісією, і в рамках цієї трансформації. І ми передбачаємо, що  він втратить статус банку  в рамках цієї трансформації, а потім   акції держави і Національного банку ми обміняємо на депозитарій  і депозитарій передамо державній установі. Ми не плануємо його давати в приватизацію, ми плануємо просто його все…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так  десь написано, що він не підлягає приватизації, чи що його не можуть…

РОЖКОВА К.В. Не написано, я такого не бачила.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так може давайте ми напишемо. Тому що в мене є побоювання, що завтра, після ухвалення цього закону  може хтось захоче його придбати.

_______________. В законі передбачено його…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Умови ж потрібні, Іван Геннадійович.

ХРОМАЄВ Т.З... Передбачено, так-так. Ми просто домовились… Давайте..

_______________. … держава втратить більше 51 відсотка, то тоді він повинен збільшити капітал…

ХРОМАЄВ Т.З...  Ні-ні. Можна відповісти?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

ХРОМАЄВ Т.З... . Можна, я продовжу?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте. Давайте.

ХРОМАЄВ Т.З... . Ми з Катериною і з Яковом Васильовичем співпрацюємо дуже активно, і у нас весь рік відбувалася дуже активна праця разом  з EBRD. Абсолютно правильно, це не банк, це клірингова установа. А в цьому законопроекті, який ми зараз опрацьовуємо, нам потрібно в країні запровадити  повноцінну ліцензію щодо проведення клірингу, і це ми будемо робити. 

Кліринг – це аналітичні  розрахунки, це не розрахунки грошей. Тому ця установа буде передана Національному депозитарію, і у нас в законі чітко прописано умови функціонування національного депозитарію і його власності. Там держава – власник, але  також з приватними установами. Там забезпечений захист інтересів держави в депозитарії в депозитарії. Тобто передається в депозитарій і депозитарій вже працює як позитарна разом з…     

ГОЛОВУЮЧИЙ. ……..,  ми можемо як Павло Олександрович сказав слушну пропозицію, якщо більш, наприклад, ніж 50 відсотків, що умови такі як…

ХРОМАЄВ Т.З.... В Законі про депозитарну систему це є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, а в цьому законі є?

ХРОМАЄВ Т.З....  Це не банку, для банку це вже не потрібно. В Законі про депозитарну систему все це є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що ви можете сказати з цього приводу?

ФУРСІН І.Г. Я очень рад, что Екатерина Викторовна пообещала нам сейчас, что это не будет банк.

_______________. Так, це основна умова, тому що це…

ФУРСІН І.Г.. Да. Потому что для меня, как бы это ключевой вопрос  и если у нас  "Укрпочта" - банк, рассчетный центр - банк, я думаю, что мы с этим хозяйством не справимся. На сколько я понимаю, там китайцы недавно покупали какой там банк?

_______________. "УБРР".

ФУРСІН І.Г. "УБРР" купили, но не купили. То есть я призываю коллег опомнится и остановить этот процесс. То есть конечно, если с точки зрения практической работы вам нужно, чтобы мы за это проголосовали, мы готовы вас поддержать. Только, но я лично, готов это голосовать, если есть твердое обещание, что это все-таки не будет банком.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте зразу пропишемо.

ФУРСІН І.Г. Члены комитета сегодня не в состоянии даже проконтролировать деятельность существующих государственных банков, не говоря уже о всех остальных.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ДЕМЧАК Р.Є.. Я підтримую нашого колегу пана Михайла Володимировича Довбенка на рахунок того, що ми маємо впровадити обмеження ліцензій. Але в даному випадку це законопроект для одного банку і ми вводимо прецедент, коли ми під один банк пишемо законопроект. Мало того, він, судячи по регламенту і по термінам, ми не вирішимо це питання, бо ми не встигнемо до другого читання, давайте речі своїми іменами називати, в другому читанні до 11 липня в будь-якому разі його розглянути. Але ми створюємо прецедент. Чому одним докапіталізувати до 200 мільйонів, а комусь не потрібно докапіталізувати до 120 мільйонів?

Тепер на рахунок державного банку? Тільки 77 відсотків акцій належать Національному банку і 3,75 належить Ахметову, це ……… приватний інвестор. Ще тут є такі, як ……… місто Севастополь, вірніше місто Феодосія, Юрченко місто Феодосія. Розумієте, незрозумілі фізичні особи, ми для цих акціонерів надаємо пільгу недокапіталізовуватися? Чому пан Ахметов ……… мільйонів вкласти? ……… можна я закінчу? Якщо ми робимо закон під приватний випадок, це поганий прецедент в принципі.

Раніше я би, можливо, сказав би, що нам потрібно підставити плече, хоча є Національний банк  почав цей процес хоча би за місяць, у нас би було більше шансів вам допомогти, ……………., відверто. Тому в даному випадку, не вирішуючи цю ситуацію я хотів би Національному банку підказати інший шлях, тому що ми прийняли Закон 6010, який дає можливість, ви кажете, що обіцянку на словах, що це не буде банківська установа. Зараз акціонери, де мажоритарні акціонери, Національний банк може зібрати наглядову раду, швидесенько прийняти рішення, не обмежити, а здати ліцензію. Для цього паралельно ми маємо внести зміни до Закону про депозитарну систему України, тому що дійсно пан Арбузов якраз перед Революцією гідності він прийняв рішення, що цей розрахунковий центр має бути банком, нам потрібно зняти цю норму і у нас є цілих півроку тому що по процедурі ……. для того, щоб здати ліцензію є півроку. Я Катерині Вікторівні це особисто при особистій зустрічі і пропонував. Зараз ми просто втягуємося в подвійні стандарт, я вважаю, що нам потрібно не підтримувати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Миколайович, будь ласка.

РОМАНЮК В.М. Доброго дня, шановні колеги, мені вся ця історія нагадала історію з працевлаштуванням, кого там, Луценка ми працевлаштовували, ще когось. Розумієте, у нас є проблема, система проблема, ми її вирішуємо якимись рефлексією… Тому я підтримую абсолютно думку колег про те, що насправді це взагалі не наша задача. Наша задача комітету розбиратись з цим банком, це задача абсолютно компетенції Національного банку вирішувати це… Я пам'ятаю цю історію з розрахунковим центром, як він створювався, як Арбузов туди жульнічав……. Просто треба припинити, закрити цю тему. Він був розрахунковим, треба зробити розрахунковим  центром і все, навіщо ми щось придумаємо? Дякую.

ХРОМАЄВ Т.З. Можна коротеньку репліку? Колеги, це не про банки,  це про нас. Просто я розумію …. до Національного банку ми вже це … нашою установою, пробачте, його створили для ……. на ринку.  Ми у вересні-жовтні подаємо закон, він не буде банком, це буде передбачено. Кліринг вводимо. Більше того, ми з Національним банком домовились, що клірингом не будуть займатись інші банки, це дуже важливо. Тому що кліринг –  це питання управління забезпеченням, а не розрахунками. Тому це інша справа. Тобто я цю критику сприймаю до нас, ми працюємо… (Шум у залі) ______________.  (Не чути)

 ______________. Ну в законі про депозитарну  систему  передбачено, що цей розрахунковий центр – банк. Все.

(Шум у залі)  За ОВДП розрахунки у нас не буде. Це облігації державних позик.

______________.  …законопроект  про те, що це може бути….

______________.  Колеги, ну ми… Пробачте, ми…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Руслан Євгенійович! … (Шум у залі)

ХРОМАЄВ Т.З.  …законопроект. Ми все це системно вирішимо в вересні-жовтні. Ми вам дамо системний законопроект, який………. директиви  Євросоюзу.

ДЕМЧАК Р.Є. Уявляєте, як це в залі виглядатиме, що ми для Ахметова робимо пільги по декапіталізації чи ні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. …………….., я прошу прощения,  можно? Вот смотрите, …………………… От сьогодні у нас фінансово-банківський день. Ти бачиш, що відбувається, да, коли там закони, дійсно,  от зараз ……27 буде після ………… про електронні….…. От подивитесь, не  буде чи депутатів, чи не буде навіть  цей банальний проект проголосований.

Я пропоную ще раз там зібрати  на… чи нараду. Запросити там Національний банк і виробити якусь позицію, яка буде, дійсно,  підтримана в залі. І ну вона буде полягати в якусь логіку, тому що ну  сьогодні те, що є, воно виглядає, що ми комусь надаємо преференції, під когось ну надаємо закон. Особисто у мене ну є питання до цього.

______________.  (Не чути)

ДЕМЧАК Р.Є.. …але цей банк має ………. ліцензію, його нічого не обмежує. І те, що Михайло Володимирович говорив, що обмежено ліцензію. Тоді Національний банк або ми маємо вийти із пропозицією про обмеження ліцензій, наприклад, не приймати депозити, не працювати на міжбанку і не тільки для одного банку зробити 120 мільйонів, а для цілого… ну створити новий  сектор банківський, де будуть банки такі, так звані…………. банки, які будуть з обмеженою ліцензією. Не тільки ………розрахунковий центр.  Але враховуючи, що йому і цього не потрібно,  йому просто треба…………… ліцензію. Ми тут масло масляне робимо просто.

РОЖКОВА К.В.  Коротко коментар. Повноваження цього банку передбачені законом.

Друге.  Обмежена ліцензія… Ми зараз працюємо над цим питанням, тому якщо ми зараз визначимо, що базова ліцензія – це взагалі не можна працювати ні з ким: ні з фізичними, ні з юридичними особами. То всі наші там 50 банків, які не мають 300 мільйонів капіталу, скажімо, так, вони всі підуть навіть не на самоліквідацію, вони повинні будуть піти в фонд, тому що вони працюють з клієнтами, мають зобов'язання і роздати їх просто так от не вийде. І це питання. Тому я б з цим просто не спішила, якщо ми дійсно хочемо поговорити потім в перспективі про невеликі банки.

Ну, мені зрозуміла позиція. Тут, дивіться, я розумію і хочу сказати, що ми не робимо преференцій ніяких, тому що він просто не візьме участь у підписці на акції, це не преференція, його доля зменшиться, якщо ми збільшимо капітал. Але ми просто вкладемо державні кошти і в жовтні обміняємо на акції нацдепозетарію, тобто це ні до чого не призведе. У нас є цей план "Б", я зразу вам говорю. Ми провели, оголосили емісію, тому що ми розуміли, що буде важко. Наша провина чи наша недбалість, чи, як не знаю, як назвати, це в тому, що ми затягнули, ми вважали, що до цього моменту питання трансформації фондового ринку і побудова інфраструктури вже вийде на ту стадію, коли він втратить статус банку. Але ми трошки не встигли разом, і це дійсно проблема. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

ДОВБЕНКО М.В.  Колеги, дякую за дискусію, як співавтора цього  законопроекту. І я так відчуваю, що обмін думками виві внас можливі варіанти, які би трошки зробили наше рішення багатшим. Я б тоді пропонував би, можливо, сьогодні не ставити на голосування, я б пропонував би, можливо, ми би завтра провели таку робочу нараду з усіх зацікавлених осіб. І, враховуючи, що ми могли б зробити, ну, в найближчий період і в середньостроковий перспективі, уже тоді внести якусь пропозицію комітету. Можна сьогодні не приймати його цього рішення, бо, думаю, що воно трошки буде не до кінця виваженим.

ПРИЙМА І.М. Маленький нюанс є в тому, що він тільки сьогодні ………. для включення в порядок денний. І, якщо випадково його не проголосують для включення в порядок денний, то він вже, м'яко кажучи, і не розглянеться до літа. Тому тут можна і справді, Михайло Володимирович, перенести на завтра. Якщо він включиться, тоді є сенс дальше розглядати.

ДОВБЕНКО М.В.  (Не чути)

______________. Якщо не включать в порядок денний, то немає сенсу по суті і навіть  завтра зустрічатись.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, ставлю пропозицію Михайла Володимировича на голосування.  Хто – за, прошу підтримати.

_______________.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймати рішення. Пропозиція… Да, не приймати рішення і подивитися, чи включений він буде, по-перше, в порядок денний. По-друге, завтра провести наради. Не включений.

(Загальна дискусія)

 Отак. Тому що по порядку денному, Павло Олександрович, він стояв спочатку зранку до включення в порядок денний четвертим чи п'ятим. Ти не помиляєшся. Верховна Рада, як сказав Іванчук, може усе.

Все. Хто – за, прошу голосувати, колеги. Проти? Утрималися? Один утримався. Рішення прийнято.

Шановні колеги, дякую. У мене ще декілька питань, якщо можна, до депутатів.