|
|
В Е Р Х О В Н А Р А Д А У К Р А Ї Н И
Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності
Р І Ш Е Н Н Я
Про проект Закону України
про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла
“
Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про направлення на повторне перше читання проекту Закону України про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) та проекту Закону України про реструктуризацію зобов’язань громадян України за споживчими кредитами в іноземній валюті» № 1076-VIII від 12.04.2016, Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності на своєму засіданні 14 червня 2016 року розглянув доопрацьований проект Закону України про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла.
Законопроект доопрацьований робочою групою в Комітеті спільно з Національним банком України, Міністерством фінансів України та асоціаціями учасників банківського ринку. Також Комітетом було зібрано та опрацьовано кілька сотень звернень із пропозиціями від позичальників, які мають невиконані зобов’язання за кредитами в іноземній валюті.
Метою доопрацьованого законопроекту є визначення шляху вирішення проблеми реструктуризації іпотечних житлових кредитів в іноземній валюті громадян України із забезпеченням збалансованих та зважених рішень, які не допустять колапсу банківської системи України.
Відповідно до законопроекту реструктуризації підлягають кредити:
- що отримувались позичальниками для придбання єдиного житла за умови відсутності у нього іншої житлової нерухомості у власності;
- залишок заборгованості за якими не перевищує 2,5 млн. грн. станом на 01.01.2015 (близько 150 тис. дол. США);
- за якими станом на 01.10.2013 відсутня прострочена заборгованість за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті або вона погашена до моменту реструктуризації.
Законопроектом передбачається заміна валюти зобов’язань по курсу НБУ на дату реструктуризації з умовою прощення частини боргу:
- позичальникам, які мають єдине житло – не менше 25 %;
- позичальникам, які мають єдине соціальне житло - не менше 50%;
- інвалідам 1 групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним та сім’ям з дитиною-інвалідом 1 групи, які мають єдине житло - не менше 50%;
- інвалідам 1 групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним; сім’ям з дитиною-інвалідом 1 групи, які мають єдине соціальне житло - не менше 70%;
- учасникам АТО, які під час АТО отримали інвалідність 1 групи, які мають єдине житло - не менше 80%, які мають єдине соціальне житло - 100%;
- спадкоємцям учасників АТО, які загинули в АТО - 100%.
Законопроект передбачає фіксацію протягом 3-х років процентної ставки за реструктуризованим кредитом на рівні тієї, за якою був наданий кредит в іноземній валюті та пропонує ринковий механізм визначення відсоткової ставки, за якою після спливу 3-річного строку буде обслуговуватись кредит - на рівні українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців) + 3 %.
Законопроект передбачає прощення позичальникам штрафних санкцій, які виникли через неналежне виконання ними своїх зобов’язань з 01.10.2013 року.
Крім того, законопроект вирішує питання припинення дії мораторію на звернення стягнення на майно, яке виступає забезпеченням за кредитами фізичних осіб, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII від 3 червня 2014 року. Законопроект передбачає припинення дії зазначеного мораторію через 6 місяців, що забезпечить достатній час позичальникам для подання заяв банкам про реструктуризацію своїх зобов’язань та банкам – для здійснення відповідних операцій.
Також законопроектом передбачається:
1) врахувати при визначенні поняття «соціального житла» норми жилої площі на особу, закладені у Житловому кодексі України (
2) зробити виняток у визначенні єдиного житла для часток у квартирах (будинках) та житлових приміщеннях у гуртожитках, право власності на які було набуто внаслідок реалізації права на безоплатну приватизацію державного житлового фонду у межах норм, визначених законодавством (
3) надати можливість позичальникам, що відповідають вимогам законопроекту, у разі неможливості виконувати свої обов’язки за кредитним договором звернутись до кредитора із заявою з пропозицією щодо передачі предмета застави (іпотеки) кредитору у власність з метою задоволення забезпечених заставою (іпотекою) вимог (можливість реалізації «ключі на стіл» без проведення реструктуризації);
4) зобов’язати кредитора прийняти предмет іпотеки у свою власність у 60-денний строк з моменту отримання заяви позичальника шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя. В той же час, для практичної реалізації цього обов’язку необхідно зазначити, що це буде діяти виключно у випадку надання необхідних для укладення такого договору документів, відсутності обтяжень будь-яких третіх осіб (окрім зареєстрованих за заявою кредитора), відсутності зареєстрованих осіб, у тому числі неповнолітніх, та/або інших встановлених чинним законодавством обмежень прав іпотекодержателя на предмет іпотеки, які унеможливлюють передачу предмета іпотеки кредитору у власність в якості повного погашення заборгованості за кредитом;
5) уточнити склад сім’ї для реєстрації у єдиному житлі та не розповсюджувати цю вимогу на дітей, оскільки діти могли народитися після 1.10.2015 року, а у багатьох випадках позичальник не мав можливості зареєструвати своїх дітей через перешкоджання банку (заборона, прописана у договорі);
6) передбачити, що реструктуризації у зазначеному у законопроекті порядку підлягають також кредити, право вимоги за якими перейшло до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, так як велика кількість банків, які мають валютні іпотечні портфелі, визнані неплатоспроможними. А Фонд, якщо не передбачити прямий дозвіл у законі, не має права проводити реструктуризації, зокрема списання частини боргу;
7) уточнити перелік документів, що підтверджують, що житло є єдиним. Це дозволить уникнути зловживань з боку банків;
8) передбачити, що фіксація статусу позичальника, що належить до окремої категорії громадян, яким держава забезпечує надання додаткової підтримки, відбувається станом на дату реструктуризації;
9) зобов’язати кредитора за заявою позичальника замінити ануїтетну форму погашення кредиту на класичну (стандартну);
10) збільшити термін, після якого банком можуть застосовуватися санкції у разі прострочення платежів позичальником, з 30 до 60 днів;
11) доповнити законопроект нормою про обов’язковість внесення даних про реструктуризацію кредиту до бюро кредитних історій з метою запобігання зловживанням;
12) визначити вимоги до переліку необхідних для проведення реструктуризації документів та доручити НБУ розробити рекомендації до такого переліку;
13) обмежити норму щодо непроведення реструктуризації у разі непідписання іншими особами (поручителями, майновими поручителями) договорів про внесення змін та доповнень до договорів забезпечення, передбачивши одночасно, що в такому випадку кредитор має право вимагати рівноцінної заміни таких поручителів;
14) скасувати норму, щодо непроведення реструктуризації у разі відмови нотаріуса, державного реєстратора або особи, на яку покладені функції державного реєстратора, від вчинення дій, передбачених цим законопроектом.
Виходячи з вищевикладеного, Комітет вирішив подати на повторне перше читання доопрацьований проект Закону України про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла.
Доповідачем та співдоповідачем з зазначеного питання визначено Голову Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності, народного депутата України Рибалку Сергія Вікторовича.