Діяльність Комітету

Законопроектна робота у Комітеті

Аудіо Фото

Медіа-архів

RSS

Брифінг

1 Фото

05 березня 2018, 10:13

На засіданні Національної ради реформ, яке відбулось 2 березня та було присвячене, зокрема, обговоренню підготовленого Національним банком України проекту оновленого Закону «Про валюту», від імені Комітету виступав Перший заступник Голови Комітету Михайло Довбенко.

 На засіданні Національної ради реформ, яке відбулось 2 березня та було присвячене, зокрема, обговоренню підготовленого Національним банком України проекту оновленого Закону «Про валюту», від імені Комітету виступав Перший заступник Голови Комітету Михайло Довбенко.

 Основні тези його виступу:

 1. Валютне законодавство двадцятип’ятирічної давнини не дозволяє Україні стати повністю «своєю» на світових ринках, і зараз коли весь світ знімає кордони між країнами не лише для руху людей, а й для руху капіталів, ми залишаємось обмеженими навіть не зовнішніми чинниками, а  власним законодавством.

І після потужного кроку, який Україна зробила минулого року - запровадження безвізового режиму з ЄС, ми маємо зробити такий же крок і для спрощення руху коштів як бізнесу, так і населення – своєрідний «безвіз» для капіталу. Хоча цей досить непроста справа.

 2. Як зазначав перший нобелівський лауреат з економіки, Ян Тінберген, автор теорії базової економічної політики, у складних ситуаціях успіх залежить від чітко сформульованої мети і її підтримки більшою частиною суб’єктів, які причетні до проблеми. Вже потім вилаштовується шлях до такої мети за допомогою відповідних інструментів і моделей.

В пропонованому проекті такою метою є п’ята стаття «Свобода проведення валютних операцій», перша частина якої звучить наступним чином:

«1.          Будь-які валютні операції проводяться без обмежень, якщо інше не встановлено валютним законодавством.»

Це своєрідна Декларація Незалежності для капіталу, ми нарешті переходимо від обмежувального принципу «заборонено все, що не дозволено» до стимулюючого «дозволено все, що не заборонено». І це є ключовою новелою і ідеологічним посилом законопроекту, які можуть бути підтримані народними депутатами.

 3. Щодо пропозицій і бачення окремих позицій проекту, зокрема за результатами обговорення з експертним середовищем, зазначу, що при його опрацюванні мають бути глибоко проаналізовані та відповідно сформульовані норми, які стосуються повноважень регулятора. Вони мають бути збалансовані з точки зору, з одного боку, забезпечення стабільності і передбачуваності «правил гри» для суб’єктів економіки, а з іншого – мають надавати центробанку достатньо інституційних повноважень для швидкого реагування на зміну ситуації і кризові виклики.

Має бути переглянутий і розширений перелік дозволених для проведення в іноземній валюті операцій, зокрема:

 -  розрахунки за цінними паперами, емітованими в іноземній валюті.

-  валютні перекази між рахунками в банках

-  купівля-продаж валюти в електронній формі.

Загалом перелік таких операцій не має бути виключним, оскільки бізнесова практика зазвичай обганяє законодавчу теорію.

В контексті інституціоналізації повноважень регулятора, в експертному середовищі звучать посили деталізувати підстави та граничні межі введення обмежень на репатріацію дивідендів та іноземних інвестицій – оскільки можливість виведення заробленого прибутку є надважливою для інвестора.

Прикінцеві положення проекту містять норми, що пов’язують закінчення строків заходів захисту НБУ з введенням норм щодо міжнародної співпраці в галузі оподаткування (так званий пакет «BEPS»). Тому пропонуємо деталізувати таку залежність, визначити про які саме захисті заходи має йти мова, які з них пов’язані запровадженням з міжнародної податкової прозорості, а які стосуються виключно внутрішньої ситуації в монетарній політиці.

За умови визначення Ради фінансової стабільності однією зі складових процесу встановлення і припинення заходів захисту, робота, повноваження та відповідальність цього органу має бути закріплена і детально описана в законі.

 Загалом від імені Комітету М. Довбенко висловив готовність спільно з Національним банком, іншими комітетами парламенту, громадськими експертними організаціями, представниками банківського і бізнесового секторів, міжнародних фінансових організацій та інших зацікавлених сторін максимально швидко, публічно і детально опрацьовувати законопроект після його реєстрації.