Головна > Текстові публікації > Заходи Комітету > Конференції, семінари, круглі столи, зустрічі та робочі групи

Діяльність Комітету

Законопроектна робота у Комітеті

Аудіо Фото

Медіа-архів

RSS

Брифінг

1 Фото

Надрукувати Збільшити зону перегляду

Конференції, семінари, круглі столи, зустрічі та робочі групи

15 травня 2018, 09:12

Стенограма та аудіозапис слухань у Комітеті щодо обговорення проектів законів "Про валюту" (реєстр. №8152 та реєстр. №8152-1) 24 квітня 2018 року

 

СТЕНОГРАМА

слухань у Комітеті з питань фінансової політики

і банківської діяльності щодо обговорення проектів законів "Про валюту"

(реєстр. №8152 та реєстр. №8152-1) у форматі круглого столу 24 квітня 2018 року

Веде засідання Перший заступник голови Комітету ДОВБЕНКО М.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … декому ще, значить, створює проблеми і хтось на підході, но в основній масі всі, хто бажав, всі, хто хотів взяти участь в дискусії, прийшли. Тому я думаю, якщо ви не будете заперечувати, ми можемо починати. А ті, хто на підході, долучаться до нашої дискусії.

Я хочу сказати, що ми щиро раді вітати, тут бачу по списку реєстрації, є представники тих державних інституцій, які ми запрошували, і пана Олега Чурія, заступника голови Національного банку зі своєю командою, і представники Адміністрації Президента, і представники Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Раді бачити також тут у нас і представників Незалежної асоціації банків України разом з Іваном Васильовичем, вітаємо. НАБУ, НАБУ – це дуже лякливо, тому я можу так розшифровувати, щоб зберегти демократичний дух нашої дискусії.

Дякую, колеги.

Радий вітати представників Американської торговельної палати. Радий бізнес-омбудсмена Європейської бізнес-асоціації і всіх інших експертів. Я думаю, що по ходу всіх, хто буде виступати, будемо представляти. Швидше за все, давайте надамо все-таки порядок нашої роботи.

Ми пропонуємо буквально до 5 хвилин дати виступити для представлення від авторських колективів цих законопроектів. Потім дискусія. Я думаю, що, колеги, ми можемо до 3 хвилин. У нас в парламенті вже практика устоялась – 2 хвилини дають депутату виступити біля трибуни, і ми вже так майже привикли суть викладати. Я думаю, що до трьох, тому що сьогодні перед нами стоїть яке завдання. Звичайно, ми хочемо почути фахову думку, бо тут зібрались фахівці, фаховку думку з приводу обох законопроектів. Але даний етап характерний в комітеті тим, що ми готуємося розглянути обидва законопроекти на засіданні комітету, швидше за все, це може відбутися 15-16 травня. І нам треба буде на цьому засіданні комітету прийняти рішення проект – який законопроект може бути в основі і яку постанову чи проект постанови рекомендувати сесійній залі. Тільки після того, як сесійна зала розгляне от наше подання і прийме якесь рішення, швидше за все, будемо просити, щоб було позитивним, тільки тоді ми можемо готувати один із законопроектів як базовий до другого читання. От тоді ми будемо розглядати в деталях всі зміни, пропозиції, доповнення, побажання і так далі.

Сьогодні нам бажано почути вашу думку концептуально з приводу одного і іншого законопроекту, аргументи за і проти, чому ви вважаєте, що один чи інший може бути прийнятий комітетом за основу. Після того, як от ми з вами висловимося... хоча в нас тут демократичний дух в комітеті, будь-які ваші бажання ми… і побажання, ми теж готові почути. Вам розданий пакет, значить, в цьому є пакеті обидва – і альтернативний, і президентський законопроекти. Там є, ви побачите, і заключення уже, які надійшли в комітет  це для того, щоб коли ви будете виступати чи, можливо, в репліці, чи в інших, щоб ви могли посилатися в точності на те, яким чином зафіксовані ті чи інші положення в законопроектах.

Хочу сказати, що, на завершення, ведеться запис, нам дуже важливо, щоби всі думки, які тут були, з ними могли познайомитися депутатами нашого комітету. А тому я прошу, коли виступаєте, включати перед вами мікрофон, щоби запис була зроблена і потім ми могли її дати розшифровку на засідання комітету.

Ну, по-моєму, організаційні моменти всі. Єдине, я думаю, що ми можемо з вами ефективно попрацювати і це може бути десь в рамках дві з половиною години без перерви, якщо ви не проти.

Тоді, якщо в інших немає заперечень, починаємо працювати. І я прошу тоді, значить, від базового законопроекту Олег Чурій, заступник голови Національного банку, працювали дуже довго трудовий колектив ваш професійний. Прошу.

ЧУРІЙ О.Є. Доброго ранку усім. Дякую, Михайло Володимировичу. Бо я дуже спокійно і так почали дискусію, а зараз в такому доброму настрої і доброму гуморі, я думаю, що в нас ця дискусія буде продовжуватись в такому ключі.

А стосовно базового законопроекту, до якого Національний банк доклав досить таки багато зусиль, я коротко розкажу. Я, напевне, не буду презентувати повністю законопроект, тому що ми це вже зробили, напевне, десятки разів. Ми зустрічалися як з банківськими асоціаціями, бізнес-асоціаціями, з експертами, ми цей законопроект підготували разом з допомогою фахівців Єврокомісії, тому що цей законопроект був розроблений відповідно до тих зобов'язань, які Україна на себе взяла, підписавши договір про асоціацію. Тобто Україна зобов'язалася в майбутньому забезпечити вільний рух, вільний рух капіталу.

Також ми активно співпрацювали з спеціалістами міжнародних організацій таких як МВФ, Європейський банк реконструкції і розвитку тощо.

Ну, основні положення цього законопроекту, базового законопроекту, вони виходять з того, що в майбутньому в Україні буде забезпечений вільний рук капіталу. Ми… він виходить філософськи з того, що цей закон дозволяє все, що прямо не заборонено відповідним валютним законодавством.

Ми намагалися прибрати ті неефективні на сьогодні норми, які дійсно заважають бізнесу працювати. І серед таких норм можна виділити, ми повністю відмовляємося від того, що Національний банк буде видавати індивідуальні ліцензії, тобто в нас буде тільки два види ліцензій: буде загальна банківська ліцензія, яка буде дозволяти банкам проводити операції і буде ліцензія для фінансових установ. В той же час  Національний банк не буде випускати так звані індивідуальні ліцензії. Ми повністю  відміняємо реєстрацію кредитів від нерезидентів, ми також скасовуємо санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності, в разі порушення строків розрахунків це одна з тих найбільш я би сказав корупційних норм, яка на сьогодні існує в законодавстві і вона дозволяє контролюючим органам в разі порушення навіть на невелику суму строків розрахунків повністю призупинити діяльність зовнішньоекономічну діяльність певних підприємств.

Ми також прибираємо із законодавства норми стосовно максимального строку розрахунків по експортно-імпортним операціям до 180 днів. Тобто у нас в майбутньому, можливо, буде проводити операції на любий строк, а також під час дискусій, які ми почали… почали публічне обговорення десь спочатку серпня і ці публічні обговорення вони проводились з усіма стейкхолдерами ми отримали багато різних  думок, зауважень. Стосовно концептуальних  моментів, то можна таке, щоб  по шкалі  розкласти, то  по екстриму можна сказати, то, з однієї сторони, ми мали думку так званих  ми їх називаємо декретчиків. Тобто тих людей, які вважають, що поточне валютне законодавство воно є більш прогресивним чим можливий вільний рух капіталу. І вони вважають, необхідно щось  міняти, з іншої сторони ми  екстримом, ми бачимо думки тих, що напевно необхідно забезпечити повністю вільний рух капіталу без можливостей регулятора, якимось  чином мати певний інструментарій в разі  необхідності їх ведення для подолання кризи. В той час було і  багато інших  слушних думок, які ми включили в наші пропозиції до цього законопроекту. Серед таких думок є, наприклад, те, що ми взяли до уваги і внесли законопроект, це те, що ми повністю відміняємо валютний нагляд по операціям нижче суми фінмоніторингу – це на сьогодні нижче 150 тисяч гривень. На сьогодні кількість цих операцій, вона складає близько 1 мільйона на рік, це близько 50 відсотків від всіх операцій, які на сьогодні проводяться. В той же час, якщо подивитись на об'єм цих операцій, це всього десь декілька відсотків.  Тобто на сьогодні те валютне законодавство як є, воно неефективне з точки зору впливу на ринку, в той же час, воно дуже адміністративно важке, забюрократизоване як для учасників ринку, як для банків, так і для учасників зовнішньоекономічної діяльності, і експортерів, і імпортерів.

Тому, ми вважаємо, що ця зміна, вона вкрай слушна і необхідна, і ми її включили в наш законопроект після публічного обговорення.

Також ми прибрали із законопроекту норму, згідно якої штраф за порушення валютного законодавства сягає суми операції, тобто 100 відсотків від операції. І ми вважаємо цю норму вкрай репресивною, вона, насправді, наносить більше шкоди чим користі. Тому її прибрали. І ми по штрафам трішки по-іншому ввели систему, яким чином вони будуть накладатися.

Стосовно строку в разі прийняття базового законопроекту парламентом, стосовно строків як він буде вводитись в дію. То після прийняття парламентом Національний банк бере півроку на те, щоб привести поточне законодавство, а воно досить таке складне, там є багато законів, десятки нормативних актів, щоб його привести до нового законодавства і після того як настає півроку, тобто нове законодавство вступає в силу. Але це не значить, що після півроку в нас буде забезпечений повний вільний рух капіталу, тобто Національному банку ще необхідний час для того, щоб зняти всі обмеження. І зняття обмежень поточних, і вони будуть залежати від макроекономічної ситуації.

Я хотів зупинитися на дуже важливому моменті, це стосовно повноважень Національного банку для введення так званих тимчасових обмежень, це  напевно одна з найбільш дискусійних норм, які були присутні майже під час всіх обговорень. Позиція Національного банку полягає в тому, що згідно Закону про Національний банк ми відповідаємо за фінансову стабільність, тобто у нас є відповідальність і необхідно, щоб у нас були повноваження для того, щоб ми могли стримати кризові явища вразі їх настання.

Декілька, можливо, фраз стосовно альтернативного законопроекту. Там, дійсно, повноваження Національного банку досить таки серйозно обмежуються. Ми вважаємо, що ті норми, які відображені в альтернативному законопроекті стосовно повноважень регулятора, вони вкрай небезпечні, тому що для регулятора саме головне – це адекватно, ефективно і вчасно реагувати на якісь кризові явища. Якщо Національний банк не може цього зробити, якщо регулятор не може цього зробити, ми можемо мати ситуацію вкрай небезпечну про розгортання тієї кризи, яку ми не можемо зупинити. Ну, наприклад, нам пропонується 7 днів після… нам пропонується опублікувати обмеження, оголошувати обмеження, які ми збираємося вводити, і потім дати 7 днів на те, щоб час після цього, коли ці обмеження будуть вводитись. Ну, це, вибачте, це 7 днів на розграбування страни. Тобто ми як Національний банк, як регулятор ні в якому разі не можемо погодитись на таку норму. Також є там певні норми стосовно обмеження повноважень Національного банку на введення певних обмежень. Знову ж таки наша позиція в тому, що якщо у нас є відповідальність, у нас повинні бути повноваження. Обмежені повноваження можуть призводити до неконтрольованої ситуації.

З іншої сторони, є досить таки позитивні положення в альтернативному законопроекті, це і стосовно введення санкцій, це і стосовно ліцензій для всіх операторів поштового зв'язку.

Тому ми бачимо за можливість ці позитивні моменти внести на друге читання. І ми пропонуємо підтримати базовий законопроект і на друге читання внести його з врахуванням тих позитивних змін, які є в альтернативному законопроекті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олеже, вам.

Зараз слово надається представнику народного депутата Лаврика Олега, співавтора альтернативного законопроекту, пані Лілії Пашинній, прошу.

ПАШИННА Л.В. Доброго дня! Щодо альтернативного законопроекту. Це законопроект не лише про валюту, а й про валютне регулювання саме таке, яке було публічно представлене Національним банком України у концепції нового валютного регулювання, що передбачає поступове, поетапне зняття діючих валютних обмежень і механізмів валютного контролю, зокрема у сфері здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Законопроектом не просто декларується положення зазначених концепцій, а чітко прописуються механізми їх реалізації з урахуванням зобов'язань України за Угодою про асоціацію з ЄС. Ну, те, що діюча модель валютного регулювання не просто є застарілою та однією з найбільш жорстких у світі, такою, що завдає шкоди бізнесу на мільярди гривень щорічно у вигляді недоотриманих доходів та такою, що гальмує інтернаціоналізацію українського бізнесу. Проблема в тому, що такі обмеження і методи валютного контролю, базуючись на адміністративних методах впливу, не досягають їх основної мети.

І тут потрібно зауважити, що підтримуючи Угоду про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов'язання вжити заходів щодо забезпечення вільного руху капіталу. А також ми взяли зобов'язання забезпечити прозорість положень і процедур торгівельного законодавства. Збільшити передбачуваність для суб'єктів господарювання. На жаль, саме цей принцип, який не має місця в основному законопроекті про валюту. Адже, передаючи ряд повноважень та заходів на розсуд Національного банку, ми не забезпечуємо прозорості процедур та передбачуваності.

Також ми взяли на себе зобов'язання створити рівні умови щодо заснування дочірніх підприємств, філій та представництв для юридичних осіб-резидентів України та нерезидентів країн ЄС і  третіх країн, зобов'язання  забезпечити  вільний рух капіталу, пов'язаного  із надходженням прямих інвестицій  та інвестуванням виплатою  або репатріацією інвестованих капіталів та будь-якого прибутку,   отриманого від здійснення інвестицій. Зобов'язання дотримуватися  умов обмеження  руху капіталу у вигляді застосування спеціальних захисних заходів на термін, що не перевищує  6 місяців, та застосування таких  заходів лише в разі особливих обставин, якщо є загроза  спричинити серйозні труднощі, з точки зору, реалізації курсової або грошово-кредитної політики в Україні.

Зобов'язання лібералізації фінансових послуг, факторингу, фінансування комерційних операцій, послуг з фінансового лізингу, узгодження торгівельних політик України та ЄС, встановлення привабливого інвестиційного клімату. Альтернативним законопроектом  пропонується на нормативному рівні закріпити правовий  режим вільного  руху капіталу, що відповідає зобов'язанням України за Угодою про асоціацію. На відміну від Президентського законопроекту пропонується визначити чіткі підстави, умови та порядок застосування валютних обмежень. У цей час, як  президентський законопроект надає НБУ надмірно широкі повноваження з ліцензуванням операцій, альтернативний законопроект  пропонує врегулювати зазначені  питання на законодавчому рівні. Альтернативний законопроект визначає механізми застосування  заходів впливу, розміри санкцій за  порушення валютного законодавства, які у президентському законопроекті пропонується  перенести  на рівень підзаконних актів Національного банку.

Проектом закону пропонується скасувати, як основне, застарілі законодавчі акти, зокрема, Декрет Кабінету Міністрів  "Про систему валютного  регулювання і валютного контролю". Закону України  "Про порядок здійснення розрахунків  в іноземній валюті та  внести ряд  змін до деяких інших законодавчих актів відповідно до мети і основних завдань законопроекту та міжнародних зобов'язань України за Угодою про асоціацію  з ЄС. При підготовці законопроекту  проводились численні консультації в рамках програми USAID із залучення ними експертами і консультантами, фахівцями Європейської Бізнес Асоціації і місцевих бізнес асоціацій. Ну, у мене все...

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Лілія.

Я так розумію, пан Юрій просить доповнити як представник теж народного депутата, співавтора нашого альтернативного законопроекту. Прошу, пане Юрію.

_______________Ю. Шановний Михайло Володимировичу, шановні представники Національного банку, колеги, експерти, ми розробляли цей законопроект, не сказати, що за 12 днів, були наработки, ви знаєте, є подані законопроекти з цієї тематикою ще раніше. Але основне питання в тому, що як учасники ринку, так і представники реального бізнесу, і фінансисти очікували за півтора року від Національного банку дещо інший законопроект, як би я сказав, про лібералізацію валютного ринку, як він і повинен бути називатися. Наш законопроект альтернативний 8152-1 також називається Закон "Про валюту". Ми з паном Чурієм спорили ще в минулому році, що Закон "Про валюту" – це такий юридичний організм, який можна в процесі підготовки застосовувати, але виносити потрібно було з нормальною великою назвою. Бо навіть про валюту, яку валюту, національну валюту, іноземну валюту, про валюту балансу, як шуткують фінансові аналітики? Як в першому, так і в другому законопроекті, на жаль, із-за цього зосталась така назва. І ГНЕУ нам дало вже і на той, і на той законопроект висновок, що це невірно. Ми це підтримуємо.

Друге питання, що в глосарії навіть чи в 1, чи в 3 статті одного і другого законопроекту немає визначення "валюту". Є національна валюта, іноземна валюта. Тоді це також є предмет, про що закон? Альтернативний депутатський законопроект є таким, поданий на те, щоб президентський  декларативно усуває діючі сьогодні надмірно жорсткі та необґрунтовані валютні обмеження, але при цьому ми вважаємо, що надає НБУ дискредитаційні повноваження по запровадженню таких заходів.

Я не погоджуюся з шановним паном Чурієм насчет того, що НБУ може вводити практично любі заходи захисту, при цьому такі рішення згідно основного закону ініціюються НБУ власноруч без участі Ради фінансової стабільності чи, наприклад, Ради Національного банку. При тому альтернативний законопроект пропонує удосконалення саме порядку введення валютних обмежень, зокрема введення валютних обмежень лише за наявності підтвердження системних ризиків фінансової нестабільності, встановлення критеріїв таких системних ризиків. Ми вважаємо, що це повинно було прописано в законопроекті самому, а не давати на відкуп нинішньої каденції керівників Національного банку, майбутніх каденцій, ми не знаємо, хто це буде. І таким чином вважаємо, що повинні такі встановлення заходів захисту встановлюватись Національним банком України за погодження з Радою фінансовою стабільності, або, якщо на друге читання буде компроміс, то як мінімум з Радою Національного банку. Неможливо в нинішній ситуації говорити, що такий надзвичайний фінансовий стан не тільки для банків, а для всіх суб'єктів господарювання буде встановлюватися голосуванням на правленні Національного банку. Остальне в порядку, я думаю, ми в дискусії обговоримо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я думаю, що ми поступимо таким чином. Для того, щоб зберегти конструктивізм нашої дискусії, можуть бути різні зауваження, можуть бути різні висловлювання, в кінці дискусії ініціаторам законопроектів, я думаю, що ми дамо по кілька хвилин, якщо буде потреба, їм прокоментувати якісь висловлювання, думки і деякі пропозиції, щоб ми не влаштували суперечку чи дискусії в ході нашої розмови.

Зараз слово надається заступнику голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності пану Руслану Демчаку. наступний – пан Шпек.

ДЕМЧАК Р.Є. Доброго дня, шановні колеги, шановні експерти. На сьогодні, крім двох альтернативних законопроектів про валюту, є іще і третій законопроект. Я хотів би, щоб ми також його торкнулися, тому що нам потрібно виробити свою позицію по відношенню і до цього законопроекту. Я зараз говорю про законопроект № 8177, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації валютного контролю (з метою виконання положень Угоди про Асоціацію з ЄС щодо вільного руху капіталу та усунення перепон для розвитку міжнародної торгівлі). Тут дуже велика група авторів, десь порядку 30. І я хотів би по цьому останньому законопроекту сказати про ключові норми. Він залишає чинним Декрет Кабінету Міністрів України від 93-го року "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" і зберігається система переліку дозволених операцій та індивідуальних ліцензій.

Я думаю, що Закони "Про валюту" ми зараз розглянемо, їх є два альтернативних, вони являються в цьому напрямку більш прогресивними, і вони як би перекривають цю позицію. Тим більше, що механізм у законопроекті 8177 запровадження обмежень аналогічний, як у законопроекті 8152-1, але всі норми викладені у вигляді змін до чинних законів, а не як окремий законопроект, і автори навіть у переважній більшості ті самі. Тому повертаємося тепер до двох альтернативних законопроектів про валюту 8152 і 8152-1. І я хотів би також на ключових нормах зупинитися.

Ці два законопроекти скасовують Декрет Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Другий блок. Вони, і один, і інший законопроект, декларують принцип вільного здійснення валютних операцій та руху капіталу, що передбачає у своїй базі "дозволено все, що не заборонено". Тут вони співпадають. Тому знову ж таки, щоб ми розуміли, що дискусія тільки направлена на третій блок, це на рахунок все ж таки самого валютного контролю, більше направлено на напрямок повноважень Національного банку. І отут ми повинні дискутувати. Що ж у базовому президентському законопроекті сказано? Що НБУ може вводити заходи захисту обмеження після підтвердження наявності ознак нестабільності Радою фінансової стабільності на строк до 6 місяців. Тобто закон не обмежує  можливість повторного  ведення  заходів захисту впливу після спливу цього строку. У законопроекті 8152-1 альтернативному  вказано, що  такі заходи можуть вводитись  один раз на рік також на 6 місяців. Я вважаю, що це ризик у будь-якому разі можуть  бути  більш довгі періоди для  необхідності  введення тих чи інших  обмежень для  саме валютного контролю і  стабільності  національної валюти в тому числі. Тому я вважаю, що цю  норму  ми не можемо підтримати.     

Наступне – це  критерії  визначення. Передбачається, що наперед має рада стабільності… фінансової стабільності визначити ці критерії, але можуть бути і такі випадки, які  ми не можемо наперед прогнозувати. Ну,  наприклад, чи  могли ми прогнозувати або  зараз… це просто для прикладу, можуть бути аналогічного іншого напрямку це націоналізація "ПриватБанку"  і ті ризики  після цього  могли бути, чи ескалація конфлікту зараз на Донбасі, якщо законопроект по своїй суті ну, в законі не прописується  такі критерії. Він… будь-який  закон він має більш ширше охоплення для того, щоб надати можливість якраз  в таких ситуаціях  виробити швидко ті обмеження, які  будуть саме доречні в цей момент. Тому, з одної сторони, ми начебто хочемо врегулювати наперед, але передбачити ми 100-відсотково все одно не зможемо, можуть бути такі виклики, які навпаки  це спрацюють у  негативному напрямку.

Крім того, і ще хотів би підтвердити позицію Національного банку на рахунок  семи днів, знову ж таки уявіть собі, що потрібно закрити  торги на валютному ринку, і щоб чекати  сім днів поки це буде. Ну, це також я вважаю, що є програшна  позиція, всі інші позиції вони в  основному співпадають,  їх можна внести  в базовий законопроект президентський між першим і другим читанням, взяти деякі позиції із законопроекту альтернативного 8152-1. Тому я буду рекомендувати комітету, і просив би вас підтримати таке рішення: підтримати президентський законопроект, внести до другого читання ті напрацювання, які ми будемо вважати за необхідне взяти з альтернативного проекту саме між першим і другим читанням, і не підтримувати законопроект 8177.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Руслане.

Слово надається Роману Шпеку, голові ради Асоціації НАБУ. Після нього слово надається Тітарчуку Михайлу.

ШПЕК Р.В. Дякую, шановний Михайло Володимирович!

Мені трудно виступати, так як Руслан Євгенович багато сказав з того, що в нас напрацьовано в НАБУ.

НАБУ представляє переважну частину банківської системи, або якщо взяти банки-члени НАБУ, то за активами понад 96 відсотків. Ми дійсно є голос системи, ми аналізували три законопроекти, і дійсно, я погоджуюсь, що 8177 не потрібно зараз розглядати, а якщо буде розглядатися, то ми вважаємо його невдалим, бо він передбачає той же механізм введення Нацбанком обмежень, що і альтернативний, але при цьому залишає діючу архітектуру валютного законодавства з декретом.

Ми підтримуємо законопроект 81… проект Закону 8152 не через те, що він президентський, а через те, що він найбільш вдалий. І коли я слухаю тут презентації і дискусії, по суті, я не бачу, що є по змісту розходження. Тут основне, що між вами, нами в атмосфері – то недовіра. Буде не таке правління Національного банку  або не  так скористається.

Знаєте, я був народним депутатом, я маю право апелювати до Верховної Ради. А якщо подивитися, скільки з підписаних зобов'язань у Коаліційній угоді виконала Верховна Рада, а скільки виконав Національний банк своїх зобов'язань по реформуванню? То, хто в кращій ситуації? От питання довіри. Ну, нам не потрібно формувати довіри чи тримати в голові довіру до керівника, чи попереднього керівника, нам треба говорити про інститути державні, розумієте. Давайте не жити тим.

Ради справедливості скажу, що і колеги з Національного банку не думають в достатній мірі про відновлення довіри, тому що всі ті розмови, які є щодо того, як ви можете скористатись повноваженнями, які передбачені законом, вони у нас на основі того, як ви в лютому 2014 року вводили обмеження. Тоді, коли система цього не потребувала, але було два великі банки "Дельта" і "Приват", де були намагання не допустити перерозподілу клієнтської бази. Розумієте, от, якщо ми готові надалі розмовляти, що ми визнаємо і одна, і друга сторона помилки, і ми хочемо діяти на основі довіри, то нам залишається тільки далі підтримати і тут залежатиме від вашого таланту, пане Михайло, як презентувати авторам і тим, хто представляє найбільшу фракцію, що потрібно врахувати певні положення змістовні, конструктивні альтернативного закону, але брати за основу президентський законопроект.

Іще раз скажу, бо я багато з людьми розмовляв і тут більше спроб протидії не змісту закону, а автору, враховуючи всі ті процеси, які в країні скоро будуть розпочинатись. Ну, так ми, як платники податків… А ви зарплату отримуєте за наші гроші? Ми просимо вас відійти від політики, від політиканства, а конструктивно зосередитись над роботою щодо лібералізації валютного законодавства, але пам'ятати, що вільний рух неповинен підірвати стабільність. І через те Національний банк повинен мати інструмент.

Надзвичайно важливо також говорити про те, це знову ж таки до Верховної Ради, а що буде, якщо своєчасно не будуть прийняті інші закони, які гарантують обмін інформацією, якщо Україна не приєднається о більшості країн-членів ОЕСР і не імплементуємо пакет законів так званий BEPS, тоді ми будемо мати нові тимчасові обмеження, а в нашій системі, напевне, нічого немає такого стабільного і довговічного як тимчасові заходи. Я за довіру і за те, щоб прийняти в основу 8152. І якщо… Ми свої пропозиції, я їх всіх не озвучую, передали от письмово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ШПЕК Р.В. Бо більшість тих пропозицій озвучив Руслан Євгенович, воно співпадає, те, щоб вкластись в запропонований вами регламент, я…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Васильович. Дякую вам.

Тітарчук Михайло Іванович заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України, за ним Гриценко Олександр.

ТIТАРЧУК М.І. Дякую.

Шановний Михайло Володимирович! Шановні колеги! Ну, в першу чергу, дякую за запрошення. Дійсно, що треба обговорити дане питання. З нашого боку, зі сторони Міністерства економіки ми підтримуємо необхідність вдосконалення законодавства у сфері валютного регулювання 100 відсотків.

Що стосується взагалі трьох законопроектів. Ну, ми підтримуємо 8152. Да, звісно є певні пропозиції з нашої сторони, рекомендації, ми направимо, Михайло Володимирович, найближчим часом. Але, наприклад, якщо брати, там, одна позиція 8152-1, там є деталізація порядків ,яких ми не побачили в Національного банку. То, в принципі, ну, якщо чесно, тобто ваш законопроект, він більш комплексний, системний, а є певні позитивні речі з інших законів, я би їх об'єднав би і зробив би один нормальний законопроект, який би врегулював би дану сферу. Але я хотів би зазначити, є в нас певне застереження, пропозиція, ну, з власного досвіду це що стосується  виключення статті 37. Це Закон України "Про зовнішню економічну діяльність" . Тобто спеціальні санкції за порушення цього або пов'язаних законів України. Я хотів би зауважити, що спеціальні санкції, які передбачені, це не є засобом валютного регулювання, а застосовуються в разі порушень законодавства України, допущених суб'єктами господарювання при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. 

До інформації, значить, що "спеціальна санкція"? Це  засіб блокування діяльності фіктивних фірм, конвертаційних центрів, які спонукають до …….  законів України іноземних суб'єктів господарювання, які не виконують свої контрактні зобов'язання, уникають виконання рішень суддів та скомпроментовують себе  на вітчизняному ринку. А також застосовують    до суб'єктів господарювання за вчинення дій, які можуть зашкодити  національним економічним інтересам України, а саме проведення  операцій  з суб'єктами терористичних організацій, "ДНР"/"ЛНР", сплачують митні платежі та інші збори, в тому числі так званих митних органів та фінансуючи таким чином їх злочинну діяльність. А статистика – 40 відсотків на сьогоднішній день у нас застосовується спеціальна  санкція 40  відсотків це пов'язано з "ДНР"/"ЛНР". Тому у нас прохання  не виключати дату статтю.  Я в принципі закінчив. Дякую.  

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. 

Слово надається Олександру Гриценку, голові правління "Укрексімбанку", за ним  – Ірина Старомінська.

ГРИЦЕНКО О. Дякую, Михайле Володимировичу.

Я думаю, що тут  уже і пан Олег, і пан Роман досить чітко висловили позицію банківської спільноти, як  мені вдається, нам теж з точки зору банків здається не логічним давати будь-які часові ваги для того, щоб  зреагував ринок, тому що це значно по іншій ситуації взагалі це перетворює власне сам інститут цих обмежень. Він нівелюється  такою нормою, тому це ключове,  на якому  вважаю, що, як мінімум, державні банки  вважають, що   в цьому є сенс зберегти і ми повністю  підтримуємо законопроект в розробці якого ми теж приймали участь, коли працювали спільно в рамках НАБУ, тому ми підтримуємо цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякую.

Слово надається Ірині Старомінській, голові правління Universal Bank, за нею – Сергій Панов.

СТАРОМІНСЬКА І.О. Доброго дня! На нашу думку, обидва законопроекти мають право на життя. Але в проекті, що  поданий депутатами більшість… більшість позицій співпадає з проектом поданим Національним банком, але вони подані трошки ширше, більш корисно для ринку, тому ми би пропонували об'єднати два законопроекти в один, в який включити корисні напрацювання альтернативного проекту і подавати в 6152 цю додаткову інформацію.

Ми бачимо такі плюси законопроекту, це те, що концепція передбачає свободу проведення валютних операцій за принципом дозволено все, що прямо не заборонено, нам... задоволені, що декларується режим вільного руху капіталу, контроль за дотриманням валютного законодавства буде покладено на валютний нагляд, ми це підтримуємо. Ну, і підтримуємо в цілому спрямованість проекту на лібералізацію та пожвавлення валютного ринку. Але щоби хотілося з альтернативного проекту взяти? Це напрацювання стосовно штрафів, тому що там більш докладно написано, тому що президентський варіант, він відміняє драконівські штрафи, але незрозуміло яким чином штрафи будуть накладатися. І в якості пропозиції ми би пропонували, в принципі, викласти закон у вигляді кодексу, тобто зібрати в один документ всі нормативно-правові акти, які регулюють валютні операції, тому що нарахували близько 200 на сьогодні нормативно-правових актів, інструкцій і постанов, які регламентують роботу.

Так, якщо можна, декілька ще таких пропозицій, якщо би вдалася така ініціатива стосовно... стосовно складання такого валютного кодексу на кшталт Закону про банки і банківську діяльність, так, то ми би пропонували включити наступні туди пропозиції наші. Передбачити можливість здійснення фізичними особами резидентами через програмно-технічні комплекси самообслуговування, тобто через клієнт-банки, операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні із обмеженням суми до 50 тисяч гривень в еквіваленті, сьогодні це заборонено.

Значить, пропонуємо збільшити суму переказу фізичної особи резидента в іноземній валюті за кордон без подання підтвердних документів в еквіваленті до 50 тисяч гривень, зараз 15 тисяч гривень. Пропонуємо дозволити внесення готівкових коштів фізичними особами нерезидентами в іноземній валюті на рахунки без підтвердних документів в еквіваленті до 50 тисяч гривень, зараз – нуль. Значить, пропонуємо дозволити фізичним особам резидентам здійснбвати платежі на користь фізичних осіб-нерезидентів в межах України, що сьогодні заборонено. Пропонуємо скасувати норму, яка дозволяє з урахуванням переказаних коштів у іноземній валюті в межах України тільки з власних рахунків фізичної особи, оскільки це обмежує рух коштів по рахунках фізичних осіб.

Пропонуємо скасувати зобов'язання банків щодо контролю мети надходження іноземної валюти на рахунки фізичних осіб. Пропонуємо передбачити порядок та умови проведення банком контролю за операціями в іноземній, в національній валюті за дорученнями резидентів, які є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються на території України підприємництвом, та обліковуються в органах ДФС. Сьогодні це взагалі не передбачено ніякими нормативними документами.

Пропонуємо спростити та зменшити кількість форм статистичної звітності, які ми подаємо. Тому що на сьогодні це порядка 12 форм валютної звітності щоденно, що ми подаємо по валютних операціях.

Пропонуємо скасувати контроль джерел походження коштів в гривнях, що спрямовані на купівлю валюти. Пропонуємо також скасувати заборону щодо купівлі інвалюти на МВРу за кошти, отримані у вигляді кредитів. Ці всі норми діяли до кризи.

Скасувати пропонуємо в цілому заборону на дострокове погашення кредитів та позик в інвалюті за договорами з нерезидентами. Така норма також існувала раніше. Пропонуємо скасувати вимогу щодо попереднього зарахування коштів в гривнях на окремий аналітичний рахунок 2900. Це також такого раніше не було, до кризи.

Скасувати вимогу про обов'язкове розміщення інвестиційного депозитного вкладу на термін більше 1 року без права дострокового розірвання. Це покращить кількість, на нашу думку, інвестиційних надходжень в Україну. Тому що на сьогодні, поясню трошки, якщо іноземна юридична особа розміщує кошти в Україні, вона раніше чим один рік забрати їх не зможе. Якщо надати таку можливість, це може бути їм цікавим.

Пропонуємо спростити порядок інформування податкових органів про ненадання документів, про порушення строків розрахунків за імпортно-експортними операціями клієнтів. Виключити паперовий документообіг з податковими органами та застосувати листування засобами електронного зв'язку.

Пропонуємо скасувати подвійний контроль за експортними операціями у двох або більше банках. Скасувати реєстрацію кредитів, залучених резидентами від нерезидентів та спросити адміністрування таких кредитів. Ну, і ми в принципі рухаємося в цьому напрямку. Національний банк цю ініціативу підтримує стосовно лібералізації нормативу відкритої валютної позиції короткої та довгої, повернутися до нормативних значень, які існували до кризи, відповідно, 10 і 5 відсотків. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам, Ірина Олександрівна.

Слово надається пану Сергію Панову – заступнику голови правління "Укрексімбанку". За ним слово буде надано Завадській.

ПАНОВ С. Дякую. Сергій Панов, "Укрсіббанк". Да, BNP Paribas Group.

Дуже дякую.

Пан Роман вже висловив бачення банківської спільноти з цих законопроектів, але я хочу зупинитися на питанні передбачуваності. В нас немає заперечень стосовно того, що Національний банк повинен мати дуже широкі повноваження, але взагалі є таке питання, як від буде їх використовувати – да? Що він буде робити та як?

З цього питання там є декілька пропозицій з нашого боку, з боку НАБУ, що повинен бути виключний перелік обмежувальних заходів, які Національний банк може застосовувати в тих чи інших обставинах, які наразі ми не можемо сказати, так, наше бачення таке, щоб ми могли зробити якийсь аналіз, що Національний банк може щось зробити, наприклад, зміна якихось фінансових індикаторів, щоб на базі публічної статичної звітності можна було робити якісь аналізи.

Для чого нам повинно мати цей перелік? Для того, щоб банки були… не тільки банки, але всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мали вже необхідний план заходів дій, що якщо буде введений той чи інший захід, ми могли би їх імплементувати.

Інколи ми маємо нове якесь обмеження, яке повинно бути швидко там сьогодні імплементовано в банківську систему. В більшості випадків це неможливо з технічної причини, тому що повинно змінити ІТ, змінити наші софти, змінити процеси. Якщо банк рітейловий має велику мережу відділень, то це дуже проблемне питання, і ми наражаємося на ризики і на невиконання. Тобто якщо ми будемо мати резервний план, таке вже є в нашому випадку, це регулювання на випадок особливих обставин. Банки повинні бути готовими, якщо буде особлива обставина, імплементувати. Це перше.

Друге. Стосовно передбачуваності я би хотів звернути увагу на законопроект, як ми називаємо альтернативний, 8152-1, а саме: на статтю 3 та 4 цього проекту, це принципи валютного регулювання та гарантії. На мій погляд, цих норм не вистачає в президентському законопроекті, коли… є там, є стаття 1 принципи, но воно дуже звужений має характер і не показує, куди буде рухатись Національний банк, які він буде застосовувати міри чи які регулювання слід очікувати. Тоді як пропонований альтернативний законопроект він визначає дуже конкретно, які будуть шаги, які бачення. І стосовно того, що ці принципи та гарантії здійснення валютних операцій вони будуть обов'язковими для імплементації з боку регуляторів, так і з боку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Я навіть процитую, частина друга статті 4: свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом реалізації принципів валютного регулювання, тобто принципи стануть нормами прямої дії, якщо інше не буде обмежене з боку Національного банку. Так що пропонується, дійсно, об'єднати два законопроекти, взяти найкраще. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, пане Сергію.

Слово надається Завадській Інні, члену правління "Індустріалбанку". За нею пропонується виступати Тетяні Короткій.

ЗАВАДСЬКА І. Я також хочу зупинитись на тому, що валютне законодавство в тому вигляді, яке воно існує наразі, воно вже дещо застаріло і практично  поглинулось іншим законом, Законом про запобігання відмивання коштів. Тому що, що маємо на сьогоднішній момент. Валютне законодавство воно дещо формалізоване стало. Наприклад, ідеальний комплект документів з точки зору валютного законодавства – це не є підставою того, що банк буде здійснювати зазначені операції. Тому що фінансовий моніторинг вивчає не лише по формі валютну операція, а занурюється в глибину, в суть і здійснює аналізи на багато ширші,ніж цього вимагає валютне законодавство. Тому я не бачу якоїсь проблеми, якщо його взагалі відпустити. І таким чином валютне законодавство воно поглинеться законом про фінансовий моніторинг.

Немає, ми не бачимо якоїсь проблеми в тому, що не прописані штрафні санкції в законопроекті 8152, а вони надані на розсуд Національного банку, ну, і санкції будуть застосовуватися у відповідності до статті 73, тому що зараз у Національного банку надзвичайно великі повноваження щодо притягнення банків до відповідальності. Можливо виконати всі вимоги валютного законодавства, але бути притягнутими до відповідальності за виконання, за проведення сумнівних операцій. Тому в даному випадку законопроект 8152, на мій погляд, відповідає часу.

Єдине, що я можу підтримати тих, хто виступав до цього, можливо об'єднати цих два законопроекти в тому плані, що прописати такі критерії, в яких випадках Національний банк може застосовувати застережні заходи. Нехай вони будуть не конкретизовані, нехай це неможливо передбачити усе достеменно, але якісь такі орієнтири повинні бути, щоб банки точно також очікували, за настання яких подій можливо очікувати оцих от санкцій обмежувальних з боку Національного банку. А в цілому підтримую законопроект 8152. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Інна, вам.

Слово надається пані Тетяні Короткій заступнику бізнес-омбудсмена. За нею пропонується виступати пану Гундару.

КОРОТКА Т. Дякую. Я б хотіла зазначити, що обидва законопроекти направлені на лібералізацію руху капіталу в Україні і Ради бізнес-омбудсмена, бо, ну, України, з України, да, безумовно, вітає ці прогресивні кроки. Сьогодні тут представлена банківська спільнота, представлені регулятори і, ну, більше розмірковування йде через призму повноважень центрального банку стосовно регулювання банківської системи. Але я б хотіла звернути вашу увагу, ну, не є компетенцією Ради бізнес-омбудсмена обговорювати місце і роль центрального банку, і політики держави стосовно регулювання банківської системи. Але обидва законопроекти містять дуже важливу норму стосовно санкцій в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Якраз хотіла звернути вашу увагу.

 На жаль, сьогодні бізнес-спільнота тут не представлена в широкому загалі, яка потерпає від санкцій в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Але президентський законопроект, власне, скасовує застарілу норму ,яка є каральною, яка є корупціогенною, яка є непрозорою для бізнесу. В разі, якщо буде підтримано законопроект, який кладе в основу саме цей напрямок, ми просто скасуємо великий напрямок проблем для бізнесу, для всього бізнесу України, не лише банківської системи, і пожвавимо, і покращимо ситуацію з інвестиційним кліматом.

Хотіла звернути вашу увагу, що так, як зазначив заступник міністра економіки, що санкції у сфері зовнішньоекономічної діяльності стосуються порушень. Про які порушення ми говоримо? Це не якісь такі загальні порушення, таких порушень, яких на сьогоднішній день застосовує Мінекономіка або руками Міністерства економіки застосовують інші органи є два головні: перше – це якраз неповернення валютної виручки і на це направлено, це дуже добре розуміє банківська спільнота, і це направлена лібералізація у сфері санкцій в тому числі. Але є інші порушення, які стосуються порушення в сфері так званої національно-економічної безпеки, яка, як правило, ініціюється Службою безпеки України. Це дуже важливий напрямок. Україна є країною, яка знаходиться в конфлікті з Російською Федерацією, країною, яка має спеціальну ситуацію, така, яка не врегульована багатьма… законодавством. І СБУ користується цією нормою для того, щоб, ну, як би проводити якісь превентивні заходи. При цьому в Україні наявне законодавство спеціальне стосовно якраз цієї ситуації, пов'язаної з проведенням антитерористичної операції.

Тому другий законопроект, альтернативний, він також врегульовує це питання, він також скасовує санкції загалом, але направляє їх дуже, ну, так, цілеспрямовано на урегулювання питання, пов'язаного з застосовуванням санкцій до компаній, які тим чи іншим чином порушують так звану національно-економічну безпеку.

Тому, коли ви будете опрацьовувати обидва законопроекти, це треба взяти до уваги - і в будь-якому випадку скасувати ганебний напрямок наявності санкцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Хотіла б також шановної спільноти привернути увагу до законопроекту, над яким зараз працює Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Це зміни до Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність", яка застосовує ліцензування здійснення резидентами майнових інвестицій за межі України. Скажіть, будь ласка, чи не є це альтернативою в разі скасування і валютної лібералізації в сфері банківського законодавства, для того щоб іншим чином встановити якісь бар'єри? Коли ви будете працювати, Рада бізнес-омбудсмена закликає вас звернути увагу ширше на питання санкцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, і брати до уваги не лише суто питання роботи банківських або фінансових установ, і не лише суто питання компетенції Національного банку і інших нацбанківських організацій, а також дивитися ширше на економічну ситуацію в Україні і ті бар'єри, які все ще є для руху капіталу, в широкому сенсі, для розвитку бізнесу, що працює в Україні і залучаються інвестиції в Україну. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам, пані Тетяно.

Ми в кінці репліки дамо, Михайло Іванович.

Я голосив, що пан Гундар, він повинен був підійти. Ще не підійшов? Не підійшов ще.

Тоді слово надається пану Віталію Шапару, фінансовому аналітику, кандидату економічних наук. Прошу, пане Віталій.

ШАПАР В. Дякую за можливість виступити. Ну, я вважаю, що альтернативний законопроект та проект 8177 – вони є досить прогресивними. Можливо, за ними є майбутнє, але дуже-дуже далеке майбутнє. Тому насправді потрібно враховувати, що для того, щоб проводити лібералізацію на валютному ринку, для того, щоб значною мірою змінити валютне законодавство в бік того, яке воно в Європейському Союзі, потрібно враховувати, що в нас дуже висока роль тіньової економіки і в нас дуже велику роль відіграє готівковий обіг на валютному ринку.

За нашими оцінками, для того щоб зараз виробляти тіньовий ВВП, навіть за офіційними оцінками Міністерства економіки, який складає там приблизно 30-35 відсотків від ВВП, потрібно десь 10 мільярдів доларів. Для того, щоб обслуговувати контрабанду імпорту, потрібно десь 5 мільярдів щорічно. Для того, щоб обслуговувати готівковий чорний ринок та ринок переказів переводу готівки в безготівкову валютну на рахунках іноземних банків, потрібно також десь 5 мільярдів. Тобто у нас по ринку "ганяє" близько 20 мільярдів готівкової та безготівкової валюти, яка ніяким чином не обрахована і не обліковується в системі.

І тому позбавляти Національний банк повноважень зараз, ну, це фактично під вибори обвалювати національну валюту. Тому що зовнішня кон'юнктура ринків не стійка, вона крихка насправді. І будь-який сплеск курсової нестабільності, він перетвориться у обвал, якщо у Національного банку не буде достатньо повноважень для того, щоб зупинити ці фактори.

І вся ця маса готівкова, всі ці 20 мільярдів, вони підживляються періодично за рахунок приватних переказів так званих. За неофіційними каналами у 2017 році надійшло 6,2 мільярди готівкової валюти.

Тому насправді я пропоную альтернативний президентському законопроект відхилити, відхилити 8177.  Вони містять ряд прогресивних норм, але ці норми зараз не на часі. Автоматизувати повністю і регулювати діяльність Національного банку при регулюванні валютного ринку, на мою думку, не можливо. Але я пропоную обов'язково рекомендувати 8152 у першому читанні прийняти. І обов'язково у другому читанні підсилити роль ради Національного банку при встановленні та знятті валютних обмежень.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам, пане Віталію.

Слово надається пану Роману Сульжику, раднику Центру економічної стратегії. За ним слово буде мати пан Зимовець.

СУЛЬЖИК Р.М. Да, очень приятно, господа. Действительно я приятно поражен уровнем дискуссии и комментариев. Я тоже хочу сказать, что в альтернативном законопроект есть очень много хороших идей. Но вот как трейдер, как представитель рынка хочу сказать, что 7 дней вот это положение – это, наверное, убийственное в этом законопроекте, потому что я не могу себе представить, что Нацбанк объявит о введении санкций через 7 дней. То есть, действительно, за эти 7 дней рынок успеет переместиться абсолютно в другую точку, чем в которой он был, когда объявляли эти санкции. И я тоже абсолютно согласен с тем, что введение жестких критериев будет неправильным на данном этапе, потому что любые критерии, которым ты должен соответствовать для того, чтобы ввести санкции, ну, ситуация, ты всегда готовишься к предыдущей войне. То есть та война, которая окажется, она будет абсолютно другой, чем та, к которой ты готовился.

Поэтому я считаю, что президентский законопроект правильный, но вот эти ограничения, я уже много раз з коллегами спорил, я все-таки считаю, что нельзя продлевать ограничения до бесконечности. И действительно должен быть высокий барьер для того, чтобы потенциально вводить последующие ограничения. Может быть, если бы действительно произошла резкая ситуация на рынке, коллеги могут ввести ограничения внезапно и моментально решением правления. Но, например, после 180 дней продление уже происходит через Раду НБУ, а через год это уже должна быть и Рада финстабильности, и потенциально парламент, потому что уже люди привыкнут. Понимаете, то есть как бы, чтобы первое ограничение они могут ввести, вот ситуация очень резкая на рынке, пожалуйста, пусть вводят их внезапно сами, но через 180 дней продление, то есть надо каждый раз повышать уровень, барьер, через который коллегам придется перепрыгнуть. Но в целом, я считаю, что, конечно, это будет огромный прогресс для станы, если мы, действительно, откроем страну для капитала. Я очень надеюсь, что мы увидим пользу от этого уже может быть даже и в этом году, но наверняка в следующем.

Если можно, Маша еще Репко, тоже она из Центра экономической стратегии……

РЕПКО М. Я дуже дякую за те, що дали можливість висловитися. Ми, дійсно, не можемо підтримати вимогу про сім днів, вимогу про критерії, це ми також вважаємо неправильним. Ми довго досліджували взагалі валютні регулювання, особливості введення таких обмежень в інших країнах, це не є нормальною практикою.

Ми підтримуємо також президентський законопроект в частині скасування статті 37 щодо зовнішньоекономічних санкцій, ми вивчали також це питання і вважаємо це правильним, ці санкції дуже погано впливають на бізнес, впливають на можливість компанії інтегруватися у такі ланцюжки вартості і, власне, виробляти ВВП.

Щодо пропозицій... до пропозицій альтернативного проекту, ми згодні з духом альтернативного проекту в частині трьох пропозицій. Перше – це, да, Національному банку треба, щоб кожного разу при продовженні обмежень ціна цього подовження була, ну, більше, більше більше. Перший раз вводиться обмеження одномоментно рішенням правління. Другий раз, щоб продовжити ці обмеження і ще на 6 місяців, потрібно рішення ради НБУ чи якогось іншого органу. Третій раз додатковий якийсь орган має це затверджувати. І більше ніж 3 рази вводити це обмеження не треба. Це відповідає цілком практикам Європейського Союзу, де взагалі є граничний термін введення обмежень – 6 місяців і тільки 2 країни є із нього виключеннями в цій директиві – це Португалія і Ісландія, якщо я зараз вірно пам'ятаю. Друге, в чому ми згодні з духом альтернативного проекту – це свобода, гарантована свобода іноземних інвестицій. Розуміючи усі ризики зловживань, ми тим не менше дуже підтримуємо це, тому що Україні конче потрібні інвестори, інвестиції і кошти. Ми у 2019-2021 роках маємо погасити 24 мільярди доларів зовнішнього боргу, це величезні кошти. І їх замістити нормально і безпечно можуть тільки іноземні інвестиції, так, розуміючи ризик, ми підтримуємо це.

І третє, що ми також підтримуємо, це відв'язку від BEPS, від прийняття нормо-податкового законодавства. Ми вважаємо, що треба відв'язувати і, ну, адже прийняття оцього податкового законодавства – це зовсім окрема історія, ми не можемо сказати, що це вірогідно. Я дуже вам дякую всім.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Марія.

Слово надається Владиславу Зимовцю, доктору економічних наук, завідуючому відділом "Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України". Прошу.

ЗИМОВЕЦЬ В.В. Добрий день, товариство! Ну стосовно цього закону, ми... взагалі питання стоїть таким чином. По-перше, наскільки ми зрозуміли, сама ініціатива цього закону визначається тим, що ми взяли зобов'язання перед Європейським Союзом відповідно лібералізації валютного законодавства, ну, як випливає в цій дискусії сьогодні.

Але ж, прочитавши ці законопроекти, по-перше, не дуже зрозуміла філософія самого закону про валюту. Яка мета цього закону? Так, простежується, що метою законодавці бачать те, щоб іноземна валютна не витікала, а залишалась в Україні. Ну, нібито так. Але про це нічого не сказано. Щоб повернення валютної виручки, обмеження валютних операцій. Щоб валютна була в Україні. Але ця філософія на сьогоднішній день є дещо застарілою. Я поясню чому.

У нас на сьогоднішній день бізнес, бізнес український, він дуже добре адоптувався до тих валютних обмежень, які застосовувались і застосовувались раптово впродовж оцих 25 років, які минули. І відповідно побудована фінансова модель ведення бізнесу сьогодні, вона є дуже добре захищеною і адаптованою до всіляких, скажімо так, дискретних дій Національного банку. Особливо це стосується великого бізнесу.

Рівень офшоризації капіталу статутного в Україні на сьогоднішній день з 2010-го по сьогоднішній момент, по 17-й рік, зріс з 10-ти до 25-ти відсотків. Тобто чверть українського бізнесу контролюється офшорними компаніями і відповідно це є реакцією на те, що у бізнесу нема довіри до української банківської системи, особливо в частині збереження валютних коштів.

Валютні кошти зберігати в українській банківській системі, це 50 на 50. Тобто ризик втрати її складає 50 відсотків, оскільки так склалось історично. Як бізнес оцінює ці ризики. Він оцінює ці ризики відповідно до того, скільки грошей було втрачено у всі попередні періоди. У зв'язку з очищенням банківської системи, у зв'язку з тими обмеженнями, які існують на валютні перекази і стосовно повернення валютних кредитів, стосовно перерахунку, переказу коштів іноземним контрагентом.

Дуже добре "Універсал Банк" тут пропонував стосовно того, що існуючі обмеження руху іноземної валюти у формі не платежів за товари, а по капіталу між суб'єктами підприємницької діяльності і населенням в країні. Це обмеження блокує права бізнесу і відповідним чином призводить до втрати іноземної валюти, яка зберігається.

Висновок який. Я вам скажу так. За злочинної влади в 2010-2011 роках на рахунках валютних у бізнесу України було 7,5 мільярдів доларів, сьогодні їх 4,1-4,2 мільярда. Тобто скоротились майже вдвічі. Підірвана довіра і відповідно ліквідні кошти акумуляція капіталу в іноземній валюті, оскільки в національній валюті взагалі бізнес не може  нагромаджувати капітал, оскільки це є самовбивча стратегія. Тобто втрата вартості  інфляційні величезні ризики – тільки іноземна валюта, і хочемо ми того або ні, але доларизація недовіра до української гривні відповідним чином  вони відіграватимуть основну роль у формуванні  бізнес-стратегій.

До чого я веду?  Я веду до того, що оскільки зараз бізнес і населення володіють капіталами, які в рази перевищують валютні резерви  Національного банку і  відповідним чином вони  визначатимуть валютну політику  України у майбутньому. Оскільки  коштів в десятки разів  більше у  бізнесу, ніж  в Національного банку.  І ті спроби якихось заборон і обмежень, які можуть бути, вдаватися, вони ще більше призводять до  викривлень. Наводиться приклад того, що в 2014 році ці раптові обмеження, які були введені, і їх наслідки? Так от їх наслідки, на мій погляд, які?  Виведено  було капіталу  вдвічі більше ніж було виведено, якщо б не було прийнято  цих обмежень, бо кожний знаходив  можливість вивести капітал не тим або іншим способом. Заборонено  перекази  іноземної валюти за кордон, погашення кредитів, знімається готівка, купується іноземна валюта  і закривається  позиція, і так далі і так далі. Тому попит на готівкову валюту зростав стрімко і ці обмеження адміністративні мали провальні наслідки. До чого ми ведемо? Ведемо до того, що  12 стаття закону, яка говорить про те, що приймаються, ну, Національний банк  відповідно до Ради стабільності і таким чином, може приймати якісь певні обмеження  на валютній операції вона  незрозуміла на сьогоднішній день бізнесу, оскільки невідомо, на яких підставах і коли.

І також дуже хотів би звернути увагу на те, що  і в президентському, і в депутатському законопроекті написано, Національний банк має  право вводити обмеження, такої норми не може бути це дискретна норма. Національний банк  зобов'язаний  ввести обмеження в такому  й такому то разі. Він не може мати права, оскільки це  дискретна  норма тоді певні інсайдери будуть знати, що банк  має наміри Національний  запровадити таку  норму і скориставшись цією  інформацією може знову ж таки  здобути певні  здобутки, і виграші на валютному ринку це недопустимо. Всі повинні знати правила і вони повинні бути єдиними.

І тому я пропоную щодо цього моменту. 12 стаття, звичайно, розписати її відповідно до тих повноважень і критеріїв, які на сьогоднішній день будуть визначати право Національного банку на запровадження обмежень складно в законі. Тому давайте подумаємо над тим питанням, можливо, нам визначити ці критерії, ну, наприклад, от в такому форматі, як були визначені маастрихські критерії для стабільності в єврозоні і відповідним чином також обговорити це питання і прийняти критерії стабільності, оскільки ні Рада фінансової стабільності, ні Національний банк …… не можуть їх визначити. Це повинна бути дискусія, а можливо, якимось чином визначити їх на найвищому законодавчому рівні, оскільки, наприклад, Європейський Союз їх визначив, чому Україна не може цього зробити і відповідно усунути будь-які дискретні норми.

І ще остання ремарка стосовно того, що і в першому законопроекті, і в другому політика Національного банку стосовно запровадження обмежень видається ретроспективною. Тобто відбулася нестабільність і тоді ми приводимо якісь норми. Вона повинна бути, ну, forward looking, тобто випереджальною. Ми повинні приймати ці обмеження, якщо прогнози говорять про те, що може виникнути у них необхідність. А така необхідність на сьогоднішній день існує, оскільки у нас 2019-2020 роки величезні суми погашення зовнішніх боргів і відповідно ті критерії нам дуже знадобляться і відповідним чином ми маємо їх розробити. Отакі пропозиції. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам, пане Владислав.

Слово надається народному депутату першого демократичного скликання, екс-заступнику Голови Національного банку пану Борису Маркову.

МАРКОВ Б.І. Дякую. Я, напевне, тут єдиний, якщо Роман підтвердить, можливо, він один був тоді ще, коли приймався декрет, за який ми зараз говоримо. Але я буду говорити про сьогодення.

Перше, от слухаючи колег, я бачу, що ми бажаємо, вільного руху капіталу, але при цьому чуть-чуть лукавимо, вільного руху туди, туди експорту капіталу, всякі обмеження зняти, якраз туди. А про залучення коштів і утримання тут – менше слів. Тому ці законопроекти, вони більше про перетин валютними цінностями кордону України, от, при експорті. Чи зараз ця норма, треба її поставляти. Давайте глянемо дві  цифри тільки, два факти і чотири цифри. Перша – Польща. Наші інвестиції в Польщі – більше 2 мільярдів, їхні  у нас – 82 мільйони доларів, і все.

Тепер друга цифра. 2014 рік: війна, кипить – все, всі ми згуртувалися, селяни теж. Вони при всіх умовах наростили експорт продукції в тоннах на 24 процентів більше, а надходження грошей – на 2 процента у гривні при всіх речах. Тому вільний вихід бізнес знайшов і всі тут підтверджують, методи – як вивести гроші.

Як утримувати тут валюту, я думаю, от про що ми повинні говорити. Як зробити, щоб у нас було цікаво? Я думаю, що в законі треба чітко виписати і все направити на підтримання прямих інвестицій в Україну. Заборонити портфельні, як тільки можемо. Уряду заборонити те, що він зараз робить. Це прив'язування ОВДП або виплат по ВДП до доларів. Це розорює економіку.

Ми ні разу ще не аналізували кризи, які були економічні 98-го року, потім 2014 року і всі, які до цього були. І ми побачимо, що ці кризи призводять. І ще одне. Щоб ми не обманювалися можливостями монетарної політики або силами Національного банку, ми повинні уявити, що 90 процентів залежить від фіскальної політики. Національний банк зруйнувати економіку може за пару місяців, побудувати – ніколи, що б він не робив! І його політика буває ефективною тільки в одному випадку: якщо він може здивувати колись кого-небудь.

Наш Нацбанк нікого здивувати не може. Тому що всі гарно прораховують і всі бачать, що є. Він повинен спокійно виконувати ту функцію, яку він виконує, яку він зараз дещо набагато краще робить, чим раніше. Ми не повинні…Тут я підтримую все, що стосується "Національний банк може" і "Національний банк має право" – ніякого він не може і не має права! Так писати в законах не можна. В яких випадках що він робить – чітко розписати, бажано в законі.

Я підтримую те, що було сказано про турботу про Національний банк. Але все що написано в інструкції Національного банку, ви в суд не понесете і там ви не виграєте. І Національний банк буде тільки страдати і економіка відповідно буде страдати, якщо не виписано в законі. Треба максимально, що можна, писати в закон. Тому що в суді можна буде пред'явити тільки те, що в законі, а не в інструкції Національного банку.

Тому ще раз хочу звернути вашу увагу, колеги, давайте думати. Це я розумію, що за межами дещо цього закону, але про стабільність національної валюти. Якщо буде стабільна гривня, якщо буде відповідальність Ради Національного банку і Правління, тому що інфляцію роблять вони. Кажуть, зараз висока інфляція, ні, інфляція висока, іде перерозподіл від нас з вами до Ахметова і Фірташа грошей – тих, кому належать ці всі структури, які зараз піднімають ціни. Але це не інфляція, інфляція тоді, коли Національний банк фонтанує грішми, це єдина річ і це відомо вже більше 70 років. Тому моя пропозиція, те, що стосується цих речей, конкретно, де ми можемо тільки вписати в законопроекти позиції, які б посилювали національну валюту і забезпечували її стабільність, встановлює відповідальність органів держави за цю стабільність. Тоді в нас не буде проблем із утриманням накопичень в гривні, із надходженням грошей і всіх інших проблем. А сказати, що гривня, що це нам притаманна нестабільність гривні, та вона кожного разу була викликана або прямими прорахунками державної влади, або злочинними діями державної влади. В 98-у році криза, сумасшедша криза, чому? Тому що ОВДП - 54 проценти доходності в доларах. Ви можете таке уявити? Це злочин проти держави, ніхто ж не відповів, а цим займалися. Тому я вважаю, що який би не був законопроект – буде хорошо прийняти хоч щось, але думати про перспективу, думати про стабільність власної валюти.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Іванович. Пан Тітарчук Михайло, репліка. Прошу.

ТІТАРЧУК М.І. Так. Дуже короткий коментар. Я хотів би зазначити, що, знову ж таки, це тема взагалі інша для обговорення те, що ми зараз про валюту, ми підтримуємо і вважаємо, що навіть даже навіть статтю 37, те, що було зазначено, вона повинна бути лібералізована.

І хотів би ще підкреслити, що це не ми ініціюємо санкції, це ініціюють правоохоронні органи за порушення. Тому якщо є можливість, наприклад, підвищити там що стосується валюти, там до 50 чи до 100 тисяч доларів – ми це фактично підтримуємо.

І наостанок хотів би зазначити, що стосується майнових операцій, значить, указу Президента України статистично за останній рік було 2-3 операції, жодної відмови з нашої сторони не було. Тому це виконується.

І третя позиція, що стосується законопроекту про адмінпослуги послуги, на сьогоднішній день Міністерство економіки, фактично, розробляє порядки, те, що має бути в електронному вигляді або в паперовому, як це буде зручно для бізнесу. Тому ми … для бізнесу, ще раз. Дякую.

І ще жодних документів в нас ще не було зупинено.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Михайло Іванович.

Колеги, всі, хто бажали виступити, хто записався на виступи, виступили. В нас виступило 15 чоловік. Чи хтось ще бажає висловитися, щоб не було невдоволених? Ще репліка? Прошу, Руслан Євгенович, репліка.

ДЕМЧАК Р.Є. Просто вже після мого виступу був виступ Міністерства економічного розвитку і торгівлі, і вони висловили більш таку навіть песимістичну позицію, чим Національний банк,  в плані того, що не проти скасування статті 37 про зовнішньоекономічні санкції, які є в президентському законопроекті. Частково вони є і в альтернативному законопроекті

Я хотів би, щоб ми тут показали свою позицію,  що цю статтю потрібно скасовувати. І ми вислухали і голос бізнесу, і наших банків. Вона, ну, дійсно, являється устарівшою.

А що стосовно там офшорів і так далі, то для  цього є фінансовий моніторинг у банках, для цього є валютний контроль у банках, і він ефективно зараз працює. І я вважаю, що, як би, ми тут маємо бути… однозначні ці позицій, бо в нас є деякі… В нас були розбіжності, і тут вийшла ще одна як би  четверта розбіжність. Тому я вважаю, що потрібно скасовувати цю статтю як архаїчну, яка віджила вже. І навпаки, залучати в нашу юрисдикцію інші компанії.

Ми зараз бачимо чистку банківської системи у Прибалтиці. Можливо, 10 відсотків. Я ще раз… це питання комплаєнсу  тих компаній, які зайдуть сюди, в Україну. Але чому б  не залучити там якусь частину тих компаній, які шукали зручну юрисдикцію, що це була Україна?

Я такий просто кейс один розкажу, щоб було всім зрозуміло. Є одна білоруська компанія, яка відкрилася в Україні. Вона торгує шинами, тут  торговий дім. Я не буду спеціально бренд говорити, вирахувати неважко, їх там кілька є. Відкрили торговий дім, звичайно, в них є тут виручка. І, враховуючи валютні обмеження в Білорусії, вони через Український торговий дім закупляли у Литві каучук і поставляли його в Білорусію на завод, на цей завод. І з позиції нашого валютного контролю це виходило, коли вони оплатили з української фірми в Литву – це була оплата за імпорт і цей каучук з запізненням зайшов в Білорусь. І коли він би зайшов в Білорусію це була б операція на експорт. Тобто тут вони вибрали Україну для таких операцій і компанію обклали штрафом у 150 тисяч євро. Вони вибрали юрисдикцію українську і отримали штраф із-за цього. Нам потрібно уникати таких, нам потрібно уникати таких позицій для того, щоб, навпаки, залучати в нашу юрисдикцію нові компанії, які тут залишають собі обороти. Ну, це як один із прикладів. Таких прикладів, я думаю, що є десятки, то й сотні, може тисячі по Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, як я обіцяв, для заключного слова нашим співдоповідачам, пане Олеже, якщо у вас є бажання, прошу. І потім пані Лілія.

ЧУРІЙ О.Є. Ну, підсумовуючи, мені здається, в нас відбулася досить така конструктивна дискусія. Тобто ті зауваження, які були надані до базового законопроекту, вони для нас не є чимось новим. Ми загалом дуже багато дискутували не тільки серед наших стейкхолдерів в Україні, а також із стейкхолдерами з за кордону. Тобто це і мова йде про міжнародні організації. І ми доводили їм позицію, наприклад, стосовно того, там, виключного переліку обмежень, які можуть вводити Національний банк, там, термін тощо. І загалом світова практика вона полягає в тому, що регулятор все-таки, він повинен мати певну дискрецію як, наприклад, під час кризи сказав Драгі, президент Європейського центрального банку: ……………………… . Тобто ми зробимо все, що необхідно, ми будемо використовувати всі засоби для того, щоб спасти євро. Це було під час кризи. Насправді, у регулятора повинна бути певна дискреція і тут, напевно, я погоджуюсь з Романом Васильовичем, що це питання, напевно, довіри до регулятора. Довіра, безумовно, залежить від репутації. Ну, ми намагаємось…

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Прошу, пані Лілія.

ПАШИННА Л.В. А я тут дивилась законопроект 8177, я думаю, про валютну лібералізацію. Я думаю, якби доречно було б трошки пояснити. Насправді, він був підготовлений колективом депутатів і зареєстрований 22 березня. І так сталося, що через 10 днів з'явився законопроект про валюту, президентський, основний. Вони є взаємовиключними. Тому якби, розуміючи це і було підготовлено альтернативний законопроект про валюту. Тому якби його розглядати зараз не потрібно і він втратить свою актуальність у зв'язку з, ну, якби, там, з нашим рішенням уже прийняттям якогось законопроекту чи його напрацювання.

Ну, якщо говорити про довіру і недовіру, то довіра є там, де є прозорість і передбачуваність. Саме надання дискреційних повноважень породжує недовіру.

Ми підтримуємо пропозиції більшість учасників, ну, якби, що прозвучало щодо напрацювання спільного законопроекту на базі нашого комітету. Вважаємо, що це є підхід, мабуть, буде найбільш ефективним з метою його прийняття. Да. І багато прозвучало гарних пропозицій. І велике прохання надсилати їх на електронну адресу, будемо розглядати, народного депутата Лаврика Олега Васильовича. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лілія.

Колеги, будемо підводити підсумки. Дозвольте тоді мені кілька узагальнюючих думок з приводу сьогоднішньої нашої дискусії, яка тут відбулась за цим, ми називаємо круглий стіл, хоча він десь, можливо, тут овальний. Але… Да, …..  …… Ну, прошу, прошу… (Шум у залі) як співавтори, там консенсус маєте. Да. …………… розбіжності. Прошу, ……………

_______________. Ну, дякую.

Якщо ми… я консультував альтернативний законопроект члена комітету Сергія Вікторовича Рибалки, то 8177, який був це, можливо, розглядався більш Комітетом з промполітики і він був досить давно розроблений. Також я пана Галасюка консультував з цього приводу. Питання в тому, що це такий як план дій, да, там для того, що... Пам'ятаєте, як багато ми про держбанки півтора року готували законопроекти і мінфіновський, і альтернативний наш. Потім ні один, ні той не взлетів і все упало, і сейчас он в такому підвішеному стані. Тому питання в тому, що якщо довго, довго буде розглядатися Закон про валюту чи як він там буде перейменований більше, як потрібно називатися, то можливе буде доцільно ці 8177 вносити зміни вже до діючого декрету, щоб така полулібералізація була проведена до того, як в 20-у году буде повна. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Юрій Вадимович.

Так ось у плані підведення підсумків сьогоднішньої дискусії і тієї розмови, яка відбулася тут, хочу висловити кілька узагальнюючих думок.

Думка перша, я думаю, що дійсно треба приєднатися до слів подяки і на адресу Президента України і його команди і на адресу Національного банку і команди, а також ініціаторів альтернативного законопроекту, які підготували ці законопроекти. І сьогодні ми мали можливість дискутувати з приводу серйозності, важливості і вкрай необхідності цих речей, які там зафіксовані.

Друге, що я хочу сказати, ми тут, як ви бачите, не шукали якогось підбору, хто мав би бути на засіданні, хто мав би як виступити. Нам щиро хотілося в комітеті почути від вас різні думки, аргументи, факти, посилання на, можливо, досвіди, історичні якісь речі з тим, щоб ми могли в комітеті прийняти зважене, я думаю, що нелегке, але щоб було правильне рішення. Сьогодні виступили, як я вже сказав, 15 учасників круглого столу. Вони мали різні думки, але я думаю, що всі погодяться, концептуально більшість за цим столом вважає, що і один, і другий законопроект мають ті речі, які нас десь об'єднують більшість. Я можу сказати, тут  важко вирахувати, але  відсотків  75-80 ідентичні позиції є в одному  і в іншому.  Це добре. Але в той же час хочу сказати, що у нас за круглим столом не передбачено голосування, бо  рішення буде прийматися членами комітету. Ось чому нам було важливо, ваші експерті оцінки і аргументи, щоб членам комітету можна було зважено й помірковано підійти до того, як голосувати, який проект постанови рекомендувати  Верховній Раді в сесійні залі.

Я можу вам сказати, що перш ніж мені голосувати маю кілька  серйозних задумів, тому що от, що мене тривожить і як це викласти на папір?  Як ми  вже всі говорили, в основі  цих законопроектів є  принцип вільного переміщення  валютних цінностей. Пан Владислав казав, що  мета не чітко виписана, але  якщо подивитися  4 статтю  і в одному, і в іншому  законопроекті, то тут прописано: "що здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі  права надані  резидентам України, а значить і права руху, і в один бік і в інший ми хочемо задекларувати  саме цим оцю лібералізацію, про яку ми кажемо. Тепер якщо з цього виходити, то я, дійсно, розумію, що  ми маємо сьогодні об'єктивні передумови для  такої лібералізації. От чому я  вважаю, що є об'єктивні? Якщо ми маємо уже з вами Договір про Асоціацію  з Європейським  Союзом і вже навіть не тільки там записано, але й реалізували право вільного руху робочої сили і руху людей безвізовий, то напрошується, що мало би бути право і  вільного руху капіталу. Бо якщо рухається робоча сила, то реалізувати вона може себе, якщо  в якійсь мірі…Так, пане Роман.

п.Роман ….  Перепрошую. Це рух громадян, але не рух робочої сили, бо їм не гарантують безвізовим режимом право на роботу, це вирішується іншим шляхом… (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз я про це скажу.

_______________Роман. … але на легальну роботу їх ще не пускають.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз я скажу, чи є право на робочу силу, я скажу, якраз до цього підводжу. Ми маємо також, об'єктивні передумови, я кажу, що не буду розшифровувати, ми десь погоджуємося, маємо. А от які наслідки від провадження цієї лібералізації, тут нас усіх тривожить. І тут ми вже виписуємо різні речі, як зафіксувати позицію Національного банку як мегарегулятора, які мають бути застереження. яку ми хочемо прозорість і так далі. Так ось якщо ми кажемо, що ми за вільне переміщення валютних цінностей, я шукаю відповідь на позицію першу. Ми маємо Україну з невільною економікою на сьогодні, ну давайте будемо відвертими. Фахівці Heritage Foundation оцінили стан нашої економіки в 2018 році як переважно невільний за своїми показниками.

Більше того, за Індексом економічної свободи наша країна посіла 150 місце із 180. Говорити про вільну важко. У той же час ми собі ставимо мету вільно виводити капітал, заводити капітал і так дальше. Тобто ця суперечність тривожить мене і я теж шукаю відповіді, яким чином ця суперечність має бути реалізована в законопроекті і як розвести цю загострену суперечність.

Тепер я погоджуюсь з приводу того, що сказав пан Роман Васильович. Так, безвізовий режим передбачає тільки мати біометричний паспорт і тільки можемо рухатись як туристи. Але дивіться, що сталося. Польща, член Євросоюзу, запровадила в своєму національному законодавстві, що достатньо тільки цього паспорту біометричного і мати право на роботу. Ну, інші країни цього не запровадили, а Польща запровадила. І сьогодні, коли ми відкрили можливість руху людей. Маємо уже факт: 4 мільйони виїхало працювати за кордон, з них 2 мільйони в Польщі.

Я до того… тут не дискусії з Романом ………, я до того, щоб прораховувати наслідки, бо ми відкрили можливість безвізового режиму, але маємо передбачати. Я не дуже задоволений цією ситуацією. З точки зору приватного інтересу кожного з 4 мільйонів, я їх розумію: вони шукають можливість краще заробити, реалізувати свій потенціал трудовий і забезпечувати свої сім'ї тут, в Україні, але з точки зору державного інтересу ця людина заробляє ВВП там, у Польщі, і третина того ВВП йде в бюджет Польщі, і звідти йдуть пенсії, нарахування соціальні і так далі. На жаль, не в Україні. І тому от прораховувати наслідки, звичайно, нам потрібно. Тому я десь розумію і ініціаторів, розробників законопроектів, які теж зважують ці речі.

Більше того, що говорить нам наука? Вона каже, що для того, щоб був вільний рух і переміщення валютних цінностей, має бути збережено кілька важливих факторів. Які це фактори? Вони кажуть, науковці, це має бути макроекономічні передумови відповідні, має бути сильна банківська система, і вони вважають, що мають бути ринкові механізми відповідні.

Що говорить нам сьогодні макроекономічна ситуація? Ну, от дивіться, я можу послати  нас усіх до меморандуму, який ми підписали з МВФ, а там підписи Президента України, Кабміну, Нацбанку, ми вважали, що у квітні 2017 року будемо мати валові міжнародні резерви 29,5 мільярдів доларів. На жаль, ми маємо сьогодні тільки 18 … там скільки? З половиною? Да, пане Олеже? Нема того, що ми навіть собі хотіли, щоб було? Ми навіть у цьому році, 2017-му, планували, що будемо мати інфляцію 8, а маємо 13,7 ми теж маємо відхилення  більше як 170 відсотків. Тобто макроекономічна ситуація в країні поки що, на жаль, не є надзвичайно сприятливою до того, щоб  ми так могли собі вільно дозволити так, як ми хочемо це робити. Тому от, коли і  банківська система ще у нас, на жаль,  слабка я не хочу говорити, значить, знову  дискусію на цю тему. Я про слабкість говорю, враховуючи з того, що більше ніж 50 відсотків  ………… у банківській  системі ну, це хвороба, тому я й кажу, що не до кінця у нас здорова банківська система. Ось чому, звичайно, дуже  важливо нам звернути увагу на наслідки від впровадження,  значить,  валютної лібералізації. І якось ми маємо оці наслідки вміти спрогнозувати і зафіксувати у  законопроектах з тим, щоб мати впевненість в тому,  що ми  будемо регулювати  правильно на майбутній період і будемо  мати ті цілі, ту мету, яку ми перед собою  ставимо.

 Хочу сказати, що  у нас  ситуація виглядає таким  чином, якщо  ми, як я уже сказав, 15-16 травня розглянемо на засіданні  комітету  ці два законопроекти, то  оскільки президентський він  внесений як невідкладний, я буду звертатися до  Голови Верховної Ради, щоб невідкладно внести наш проект постанови комітету на розгляд Верховної Ради. Я думаю, що Голова Верховної Ради постарається теж зробити  оперативно з тим, щоб  ми могли досить ефективно попрацювати до другого читання і за  добрих розкладів  і наші ще і наміри могли б допомогти  нам, щоб ми ще впродовж цієї сесії вийти на… вийшли на  прийняття цього законопроекту, який обговорюємо. В цій частині я хочу сказати, що  може  нас стримати і який може  бути ризик. Ви пам'ятаєте, що на Раді нацреформ Президент України Петро Порошенко говорив, що буде не тільки цей законопроект, а буде він у пакеті. Ну, будемо відвертими, що пакет – це вже певна складність, тому що коли резидент тільки один, законопроект в сесійній залі легше проходити.

З іншого боку, я хочу сказати, я підтримую  Президента України в тій частині, що деякі речі, які нам є… виглядаються складними, як спрогнозувати, як виписати наслідки від впровадження, то ми могли би деякі речі компенсувати за рахунок інших законопроектів, там, де буде стояти питання… Ну, ви знаєте, що ми хочемо, щоб було, наприклад, значить, чіткіше, як сказав Роман Васильович, і виписані позиція наша щодо BEPS, і ми могли б тут думати, яким чином певні речі компенсувати в одному законопроекті чи в іншому.

І ще одне, що важливо, ви знаєте, що ми хочемо прийняти Закон про імплементацію так званої "нульової декларації" або добровільного декларування фізичними особами своїх статків. Ми теж розуміємо, що тут могли би бути певні компенсатори.

Але це вже десь трошки мої такі передбачення прогностичні, вони можуть і не збутися. Це як би ті ризики, які нас можуть чекати по дорозі до прийняття в цілому цього законопроекту про валюту.

Я зумисне зараз не хотів би зупиняти вашу увагу у підсумках до конкретніших речей, які тут звучали. Я хочу тільки одне побажати. Мені подобається, були висловлені деякі досить  конкретні речі, і, зокрема, пані Ірина Староминська сказала про поточні ситуації із валютним регулюванням. Пане Олеже, я би побажав, щоб ви, коли будете зараз у своїх нормативних документах робити якісь корекції, зміни, врахуйте і побажання представників банківського сектору. Там я почув такі речі, які необов'язково чекати, щоб була зміна закону, вони можуть бути відображені до ваших нормативних документів. Це  було б більш правильно, і ми оперативніше реагували на ситуацію, яка відбувається на валютному ринку.

У цілому я ще раз хочу приєднатися до тих слів подяки вам усім за те, що ви відгукнулися на бажання нашої зустрічі, за вашу конструктивну і хорошу думку. Спасибі ще раз.

Ми очікуємо продовження співпраці з вами аж до прийняття закону в цілому. Спасибі вам.