Стенограма засідання Комітету від 05.10.2016

04 листопада 2016, 11:06

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності 

05 жовтня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету РИБАЛКА С.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні! Ми розпочинаємо засідання сьогоднішнього нашого комітету. У нас сьогодні дуже такий напружений порядок денний.

Перед тим, як ми проголосуємо порядок денний, я хотів би проінформувати стосовно  ситуації, яка склалася вчора. Ми повинні були заслухати голову Національного банку на Щорічному звіті. На жаль, Валерія Олексіївна не знайшла часу прийти до нас, направивши нам листа. Я  хотів би ще раз вас повідомити і присутніх людей  поважних з цього приводу і хотів би подискутувати, щоб ми прийняли рішення, як ми будемо на це реагувати. Чому? Тому що я вважаю, що в сьогоднішній такій хибкій економічній ситуації, коли у нас продовжується банкопад, коли у нас в економіці не все гаразд і, наприклад, вчора Прем’єр-міністр знайшов час прийти до  фракції Радикальної партії, щоб поговорити про бюджет, Валерія Олексіївна не змогла знайти часу, щоб прийти  і поспілкуватися з нами з болючих питань, і щоб, ладно,  не депутати, а суспільство почуло, що планує Національний банк  на найближчий час.

Валерія Олексіївна прислала нам 03.10.16 року на комітет листа: "Висловлюю щиру подяку за пропозицію взяти участь у засіданні Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності, яке відбудеться 4 жовтня 2016, проте у зв'язку з проведенням засідання правління Національного банку України і підготовку до щорічних зборів  Міжнародного валютного фонду та Світового банку в Вашингтоні участь у вищезазначеному засіданні візьме заступник голови  Національного банку Смолій Яків Васильович".

Шановні колеги, ну по-перше, я хотів би сказати, що Яків Васильович, якщо я не помиляюся, теж входить до правління. І Яків Васильович може прийти до нас, а Валерія Олексіївна не може. Це перше питання.

Друге.  Ми всі розуміємо, що Правління  Національного банку могло би перенестись, тому що я заздалегідь  повідомив ще 29 вересня Валерію Олексіївну, що у нас буде таке засідання комітету.

І по-третє, якщо у нас Міжнародний валютний фонд важливіший, ніж раз в рік…  рік в рік прийти і розповісти про план дій Національного банку і відповідати на запитання, то у мене питання.

Я вважаю, що ми повинні прийняти  якісь рішення на комітеті, звернутися до Президента чи може якесь ще рішення, в кого є думки із вас, колеги, прошу висловитися з цього приводу.  Та до  спікера, я думаю, нас призначає і подання на звільнення голови Національного банку, де є  Президент.

Тобто, перше, я пропоную звернутися до Президента з відповідним листом. Тому що, якщо ви пам'ятаєте, на минулому засіданні нашого комітету, коли ми запросили всіх  учасників тої ганебної ситуації з банком "Михайлівський", то і  заступник не прийшов, Рожкова, на засідання. Коли я в той же день написав листа на Валерію Олексіївну, що, Валерія Олексіївна, це  неприпустимо, я вас прошу провести виховальну роботу з вашими  заступниками, ми  наступне, отримали отакий лист, що і Валерія Олексіївна вже до нас не прийде.

Тобто, я думаю, що цю ситуацію ми  повинні, перше, викласти і  звернутися до Президента. По-друге, я вважаю, що якщо нам  не дають виконувати наші депутатські повноваження, я би просив керівника апарату проаналізувати цю ситуацію, оскільки Валерія Олексіївна не приходила по нашим листам і викликам на комітет, я вважаю, що це перешкоджання депутатським повноваженням, і я пропонував би звернутися сьогодні  чи до Генеральної прокуратури в рамках чинного законодавства, чи  до НАБУ і вимагати порушення мабуть кримінальної справи про те, що нам не дають здійснювати наші депутатські повноваження.

Які ще будуть думки? Давайте висловлюватися, давайте подискутуємо. Дякую. Да, будь ласка, Максим Анатолійович.

ПОЛЯКОВ М.А. Всім доброго дня! Ми бачимо системне ігнорування головою Національного  банку комітету, депутатів в цілому парламенту своєю поведінкою. Тому підтримаю, Сергій Вікторович, вас щодо того, що необхідно комітету проголосувати і звернутися до Президента України, тому що це його квота, звернутися до правоохоронних органів у зв'язку з перешкоджанням нашій діяльності і обов'язкового звіту голови Національного банку. Але так як апелює у нас Валерія  Олексіївна до МВФ, звернутися до МВФ, щоб вона відпустила нам на щорічний звіт до нас. Або вона вже перевлаштувалася повноцінно в МВФ, або якось або туди, або вона одною ногою туди, одною сюди. Мало того, я думаю, ми повинні може все ж таки якусь грамоту Валерії Олексіївні вручити як найкращому банкіру світовому, ми ж бачили цей звіт. То якось може віддячити, і квиточок десь купити їй на дорогу.

Тому я поставив ці питання, проголосував би і за звернення до Президента, до НАБУ і Генеральної прокуратури, щоб визначили, чиї там повноваження, порушили кримінальну справу і розслідували якраз в цілому і  ті справи кримінальні, які і так  по ній є, щоб ми вже довели до логічного кінця. І з МВФ визначитися. Де ж все ж таки вона працює, в якій країні, бо вона трохи, може, не розуміє, що поїздка в МВФ – це дуже важливо, але мабуть якось в своїй країні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підготовка до поїздки, я підкреслюю. Не поїздка. Якщо б вона у відрядженні, питань би не було, а вона готується. Так що немає часу прийти, готується чоловік.

ПОЛЯКОВ М.А. Тобто наступне, я так розумію, що вони буде готуватися до Нового року, десь там напише, що вже підготовка триває до нового року.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Десь так. Будь ласка,  Руслан Євгенійович.

ДЕМЧАК Р.Є.  Вважаю, що якщо Президент призначає  посадову особу, він може відкликати, то це звернення могло би бути логічним від нашого комітету, але на рахунок другого питання – звернення  до правоохоронних органів, я би дав би доручення секретаріату нашого комітету дат юридичні заключення і розділити ці два питання для того, щоб потім прийняти по ньому додаткове рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Олег Васильович.

ЛАВРИК О.В.  Дякую, Сергій Вікторович. Ну насправді, те, що ми протягом року  не можемо навіть один раз в режимі комітету зустрітися з керівником Національного банку, це є неприпустимо. І  звернення до Президента підтримую повністю. Правда, шкода тільки, що ми вимушені і так в рамках зайнятості першої особи держави… ну додаткові давати ще інші заходи, які   все більше його завантажують. По суті це є робота підконтрольних структур, які мали би само-собою здійснюватися, тим більше такі речі, як звітування.

Я все-таки хотів би, щоб ми сьогодні розглянули питання про  звернення  від комітету до НАБУ, до Генеральної  прокуратури, тому що робота наша на комітеті включає, перш за все, заслуховування керівників державних органів, державних підприємств, підзвітних комітету в своїй роботі і раз в рік ми можемо зустрітися і це проговорити.

Тому таке звернення, наскільки ми можемо голосувати від комітету чи не комітету, по суті інформацію про повідомлення про вчинення злочину можна зробити будь-який народний депутат, до цього там... Якщо це буде підсилено рішенням  комітету, я думаю, це буде мати  трошки більше навіть сил. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Мені, дійсно, хотілося б, щоб це було рішення комітету, щоб ніхто не сказав, що це одноосібне якесь прийняте рішення. Якщо ми, щоб ми.. Да, …

РОМАНЮК В.М. Пропоную знов-таки, акцентуючи на українських реаліях, українських традицій, я пропоную без дипломатичних реверансів. Дивіться, ми  розуміємо, що Гонтарева – це людина Президента, він за неї несе відповідальність. Відповідно ми маємо апелювати до тієї фігури, яка безпосередньо може впливати на  цей процес. Тому що ми фактично усунуті на процес прийняття рішення  в плані регулювання і контролю  діяльності Національного банку.

Тому, перше. Однозначно ми маємо апелювати до Президента, акцентувати на ситуацію. Я думаю, описати, яку ситуацію переживає останніх два роки країна,  коротенько описати, що це безпосередньо відповідальність керівника Національного банку і  його команди.

І друге. Це акцентувати на тому, що Президент так само розділяє ту  саму відповідальність, яка  відбувається в Україні, разом з Гонтаревой. Якщо він погоджується на ці всі процеси і  наслідки, які ми маємо в державі, ну тоді він буде захищати Гонтареву і її наслідки.

Щодо кримінальної відповідальності, я тут, можливо, трошки не розділяю думку колег. Все-таки давайте ми підготуємо якісь матеріали, щоб була зрозуміла позиція, в ключі чого ми будемо формувати запит звернення до правоохоронних органів, до кого апелювати. І тоді вже сформулюємо цей документ. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, будь ласка, Олександр Олександрович.

ЖОЛОБЕЦЬКИЙ О.О.  Шановні колеги, теж підтримаю звернення до Президента. Щодо тих звернень, правоохоронні органи, то давайте діждемося висновку нашого  секретаріату і  приймемо окремо рішення. 

А по третьому  питанню, яке  колега Максим Поляков  по грамоті, ну я думаю, це  вже визначимося потім.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, шановні колеги? Давайте тоді поставимо на голосування, сформулюємо. Ну, по Президенту, я думаю, тут звернутися до Президента. Тут ні в кого питань немає, да? До Президента з листом відповідним. Я його підпишу, але поставлю на голосування.  І "б" – це,  як я розумію, у нас буде два варіанти. Да? Перший варіант, це сьогодні там підписати листа згідно з рішенням комітету на НАБУ і Генерального прокурора стосовно перешкоджанню депутатської діяльності, звернутися.

І друге. Це у нас буде дати доручення… дати доручення  секретаріату вивчити питання разом з Юридичним управлінням і після доповіді – да? – прийняти рішення щодо звернення…

______________.  Проект. Проект…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підготувати…

______________.  І ми на комітеті  розглянемо. (Шум у залі)

 ______________.  Фактично матеріали… (Шум у залі)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте поставимо на голосування і як проголосуємо, так я і зроблю. По першому пункту. Звернутися до Президента. І зразу звернутися до     НАБУ і Генеральної прокуратури. (Шум у залі)

______________.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, ну звернутися до Президент. Ну давайте: звернутися до Президента законопроект відповідним листом.

Хто - "за", прошу голосувати.  Проти? Утримались?  Один утримався. Є.

Друге у нас. Це: звернутися до Президента… Ой, звернутися до Генеральної прокуратури і НАБУ з вимогою порушити кримінальне провадження стосовно перешкоджанню депутатської діяльності.

Хто - "за", прошу голосувати. Раз, два… Чотири. Проти? Один Утримались?  Три утримались. Так… (Шум у залі) Рішення прийнято. так?

_______________. Так. (Шум у залі)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. 4 – "за", 3 – утрималися… (Шум у залі) Але у нас чотири утрималися, так?

______________.  Чотири на чотири.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А тут чотири-три-один. (Шум у залі) Більшість.

Так, все, шановні колеги. Рішення прийнято. Дякую.

Так, давайте зараз по порядку денному. …………Іванович, я тоді дає доручення  по цим двом  пунктам. Будь ласка,  підготуйте. Підготуйте по цим двом пунктам.

Руслан Євгенійович, давайте вже по порядку денному підемо, бо часу в нас. Грамоту голосувати не будемо, це не наша компетенція. Будь ласка, підготуйте мені відповідний лист до Президента і до Генеральної прокуратури, і керівника НАБУ. Я підпишу його, як тільки він буде готовий. Дякую.

Поїхали зараз по порядку денному. Я пропоную почати, давайте, сьогодні нас вісім народних депутатів, так? Вісім чи дев'ять? Тобто кворум є. Я пропоную проголосувати за порядок денний. Якщо якісь пропозиції? Якщо нема, ставлю на голосування. Хто – "за"? Проти? Утримались? Рішення прийнято.

Перше у нас питання стоїть по порядку денному, це проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання ринків  деривативів) (3498).

Шановні колеги, ми вже неодноразово дискутували, скільки було вже круглих столів і робочих груп, безліч. Ми, дійсно, ухвалили вже всі правки на комітеті. Але є правки юридичного департаменту. Я хочу, щоб Руслан Євгенійович доповів по цьому питанню, і ми прийняли рішення, як ми з цієї ситуації вийдемо, ну, на законодавчому рівні. Вам слово, Руслан Євгенійович.

ДЕМЧАК Р.Є.  Був доопрацьований законопроект. Це в першу чергу пов'язано з тим, що Головне юридичне управління та представники ринку виставили свої зауваження. І для нас дуже важливо, щоб законопроект був прийнятий. Бо ті зауваження, які містилися, вони стосувалися, можливо, 10 відсотків до об'єму змін, який був. А дуже важливі для ринку системні зміни могли із-за цього не пройти.

Крім того, на минулому тижні було прийнято Закон України про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Це регулятор, який діє по тому ж принципу, як і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. І було б логічно синхронізувати вимоги законодавства по роботі цих двох регуляторів.

Ну, і я можу зараз пройтись по всім змінам. Але я думаю, що можливо потрібно зекономити час, враховуючи наше третє питання. І я би просто резолютивну частину би зачитав, що внаслідок повторного розгляду законопроекту на сьогоднішньому засіданні і до Верховної Ради буде  внесено порівняльну таблицю до другого читання на заміну раніше поданої.

Це не забороняється Регламентом Верховної Ради України. Крім того, комітет має право на внесення додаткової таблиці відповідно до Закону про Регламент стаття 118 пункт 2. А таблиця на заміну є фактично такою поданою таблицею тільки з огляду на обсяг додаткових  пропозицій замінена вся таблиця. Бо фактично дуже багато замін, і ми пройшлися абсолютно по всім правкам.

Якщо є питання по замінам, тут в мене доповідь десь на 10 хвилин, я можу  їх зачитати. Якщо ні, просив би поставити на голосування і відправити в зал цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставим на голосування? Олег Васильович, будь ласка.

ЛАВРИК О.В. Дякую.

Насправді, ми говоримо про один з найбільш системніших документів, які ми приймали на комітеті протягом останніх півтора року часу. І хочеться, щоб цей законопроект справді пройшов в парламенті, щоб не було ніяких додаткових дебатів, дискусій в залі, тим більше один раз ми його пробували  вже винести  в сесійну залу, і, на жаль, ми побачили, що немає необхідної кількості голосів для  того, щоб законопроект набрав  більшість.

Давайте повернемося до наших  регламентних процедур і як зробити таким чином, щоб ті правки, які зараз є внесені, запропоновані юридичним управлінням і ринком, і тими змінами, які відбулися вже після того, як ми прийняли рішення комітету і коли законопроект був в залі, щоб юридичну канву їх оформити і запропонувати до  другого читання  в зал.

Регламент чітко забороняє вносити будь-які правки після рішення комітету, коли законопроект попав в зал, крім як можливості, що зал направить на повторне друге читання законопроект. І тоді відповідно до процедури ми можемо додатково вносити правки, робити  нову порівняльну таблицю і з такої таблиці  виходити вже в зал… на комітет і потім в зал на  повторне друге читання.  Якщо ми зараз, просто поміняємо таблицю,  зробимо доповнюючу таблицю. Причому, не було проінформовано про можливість внесення правок до повторного другого по суті читання, тим не скористалися там жоден народний депутат, більшість народних депутатів, напевно, які присутні були, тому що не було такої можливості де юре  її зробити, вона  не прописана нашим регламентом. То я боюся, що ті правки, які ми сьогодні навіть якщо і  проголосуємо, вони будуть такими, що знівельовані в парламенті, або це буде предмет додаткової дискусії в залі. І тим більше, що   законопроект є такий, що потребує, багато депутатів мають до нього застереження і ми можемо таким чином нашими діями завалити взагалі його прийняття.

Тому що я пропоную. Я пропоную, щоб ми сьогодні не робили заміни таблиці поправок, у нас таблиця поправок є прийнята на минулому засіданні комітету  14.06.  Але сьогодні, ми можемо розглянути інші поправки, сформувати рішенням комітету і наше рішення комітету при виступі озвучити в  сесійній залі як  додаткові поправки рекомендовані    комітетом. І такою, і саме  за такою процедурою, щоб зал окремо проголосував, за наполяганням комітету, оті  додаткові  поправки, ми можемо їх юридично правильно імплементувати в той законопроект, який зараз є до другого читання. Тому просив би не гарячкувати, не робити заміни  таблиці, а саме  додатковим рішенням комітету зробити додаткові поправки, як окремо виставити на підтвердження  в залі і окремо  їх проголосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, які ще будуть пропозиції?

ДЕМЧАК Р.Є.  Можна я як би дам відповідь.

Іще раз повторю, що відповідно до статті 18 пункту 2 ми можемо подати додаткову таблицю і вона буде розглядатися як з першою таблицею паралельно фактично у нас буде просто більше   цих правок.  Тому ви знаєте як правки проходять на підтвердження в залі і якщо ми їх не проголосуємо, ми просто знівелюємо цей законопроект, ми його повернемо на ту точку, яка була раніше, якщо їх випадково не проголосують. Тому нехай вони, ці правки, які є додаткові, будуть внесені додатково в таблицю, йти загальним масивом. Тому на даний випадок, якщо не підтримає Верховна Рада, то відправимо на повторне друге читання, у нас буде тоді можливість їх залити  однією таблицею. Але в будь-якому разі, я вважаю, що треба закону дати шанс і вийти от таким ось чином.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я так розумію, у нас дві пропозиції, давайте голосувати за дві пропозиції. Перше, сформулюйте, будь ласка, Руслан Євгенович.

ДЕМЧАК Р.Є. Перша пропозиція, подати додаткову таблицю на заміну першої.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Подати як, Юрій Романович, так? На заміну це не ідеально, вона ж не на заміну, додатково.

_______________. Там в Регламенті написано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Додатково? Подати додатково таблицю.

_______________. Я пропоную подати додаткову таблицю, ставимо тоді на голосування на підтвердження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна пропозиція. Да, будь ласка, Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В.  Колеги, ми можемо, згідно регламенту, тільки зараз розглядати одну пропозицію, готувати таблицю на заміну, але її треба готувати, ми її ще не бачили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Додатково.

ДОВБЕНКО М.В. Додатково, вибачаюсь, додатково. Але ми її не бачили. Тому ми можемо сьогодні погодити, що ми будемо готувати додаткову і на наступному засіданні розглянемо, приймемо якісь рішення і тільки тоді можемо йти в зал, от і все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Додаткову таблицю і на наступному комітеті розглянути. Хто – "за"?

_______________. Всі згодні

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі згодні. Ну давайте проголосуємо. Хто – "за"? Проти? Утрималися? Рішення прийнято.

Ігор Романович, підготуйте, будь ласка, порядок денний на наступне засідання і табличку, і, заздалегідь, будь ласка, роздайте депутатам. Тимур …….., я вас прошу з цією табличкою попрацювати теж з депутатами, щоб у нас на комітеті не було нових суперечок, добре? Дякую.

Шановні колеги, у нас дуже ще один важливий момент, зараз треба ж слухати… Ми робимо перерву чи як? 

_______________. Ми дякуємо…  

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми дякуємо учасникам і давайте друга частина нашого комітету… Зняли… Галасюк не може прийняти, у нього комітет.

(Загальна дискусія)

Нет, я не возражаю. Так он поэтому и не пришел…

…спостережної ради на виконання Закону України "Про фінансову реструктуризацію". Всі ми знаємо, що цей закон ми проголосували ще влітку, і тепер ми повинні сформулювати органи, які повинні допомогти провести процес реструктуризації проблемних кредитів юридичних осіб.

У нас п'ять чоловік ми повинні відібрати за рішенням комітету. За моєю інформацією  15 у нас є кандидатур, які хотіли б бути в спостережній раді, яка буде і займатися цією реструктуризацією. Я пропоную кожного… Таким чином, зробити, шановні колеги,  регламент кожного послухати, з регламентом дві хвилини і на запитання, скільки, три-дві хвилини, порадимося, до трьох хвилин на запитання. Потім я пропоную зробити перерву і потім прийняти рішення хто буде… кого ми делегуємо від комітету в цей поважний орган.А дайте, мені, будь ласка…

_______________. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що, що? 13? Добре. А де у нас … показали і … Я пропоную, список кандидатур у всіх є, всім розданий? Давайте підемо по списку, перший у нас – це Шпек Роман Васильович, незалежна асоціація банків, НАБУ. Коротко и о главном. Де у нас Роман Васильович, регламент дві хвилини. Роман Васильович, вам слово.

_______________. І дві хвилини, три хвилини на запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми три хвилини, я вже сказав.

_______________. …на кожного кандидата. П'ять хвилин.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  П'ять хвилин.

ШПЕК Р.В. Дякую.

Я …….. основі очолюю Раду асоціацій банків, в яку входить на сьогоднішній день  58 банків або 93 відсотки банківської системи. Більшість банків членів асоціації – це ті, які пройшли стрес-тест і  процес до капіталізації або в процесі оздоровлення, і банки мають достатню ліквідність, мають великий досвід по роботі в період кризи щодо відновлення кредитування.

Є багато загальноекономічних проблем, які стримують, і от цей закон, який ми приймали участь, асоціація, в його розробці дасть ще один додатковий інструмент для врегулювання сосунків між банками і позичальником. Це корисно для банків, бо дасть можливість їм розформовувати резерви і покращувати власну операційну діяльність. Це дасть можливість  тим підприємствам, які мають… життєздатним підприємствам дасть можливість відновити свою діяльність, але основне, за що ми думаємо, це відтворення росту економіки шляхом відновлення кредитування. І у нас є багато пропозицій і звернень до вас не тільки як до членів  комітету, а до народних депутатів прийняти і ті законодавчі акти, які дальше находяться ще тут, які дадуть можливість вивезти з-під  оподаткування ті майбутні операції по реструктуризації, по  прощенню, по списанню. Підтримка певна з боку Міністерства фінансів є, ми хотіли би разом з вами в тому напрямку працювати.  Асоціація провела певну  роботу, ми готові 25 відсотків коштів для функціонування секретаріату і арбітражу фінансувати за рахунок доходів… бюджету  асоціації, є у нас певна підтримка Європейського банку реконструкції і розвитку, які нададуть грант для того, щоб запустити ці робочі органи, які будуть створені після того, як запрацює наглядова рада. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, які будуть питання до  Романа Васильовича?

______________.  (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, питань нема?  Дякую.

Наступна у нас – Мудра Ірина Романівна.

МУДРА І.Р.  Доброго дня, члени комітету! Доброго дня, колеги! Мудра Ірина Романівна, юрист за фахом. Закінчила Львівський національний університет, більше 10 років працюю в банківській системі. І найбільше, 8 років, працюю, власне, з проблемною заборгованістю як в українських банках так і в іноземних банках, в державних банках. Середні функціональні обов'язки – це робота з врегулювання проблемної заборгованості, потенційно проблемною.

Делегована незалежною Асоціацією банків України, в якій я є членом Комітету з захисту прав кредиторів і також очолювала робочу групу по доопрацюванню, власне, законопроекту про фінансову реструктуризацію.

Слід відмітити, що банківська спільнота дійсно чекає цей інструмент. І на моє глибоке переконання він справді виконає ці цілі задля якого його приймали. Недостатньо сказати, що, можливо, хтось може стверджувати, що на сьогодні існують інструменти, які закладені в законі, проте не секрет, що вони не працювали, не працювали по різним причинам. Тому ми намагалися і з практичного досвіду, імплементуючи на конкретних справах, власне, відробити, виписати так положення, щоб воно працювало на практиці, і працювало з точки оподаткування, і працювало з точки зору нормативів банківських, валютного законодавства, і також цей інструмент був цікавим для боржників.

Вважаю, що мого юридичного, юридичних знань, вмінь, навичок, практичного досвіду в банківській сфері, є достатньо, щоб ефективно налагодити роботу спостережної ради яку я бачу в двох напрямках. Перше, це нормативне врегулювання діяльності спостережної ради, так і інших органів секретаріату арбітражного комітету, так і контроль за діяльністю секретаріату, оскільки від секретаріату буде залежати наскільки швидко запрацює закон і наскільки він буде ефективний. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ірина Романівна. Будь ласка, Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В. Перше побажання до всіх. Колеги претенденти, нам тут підготували довідки по кожному. Тому можете зекономити час, біографічні дані можна опустити у нас є вони. Якщо будуть питання, ми вам задамо. Бажано сконцентруватися на вашому баченні використання цієї структури для тої справи, задля чого був прийнятий законопроект.

А запитання до пані Ірини. Ви очолювали робочу групу по доопрацюванню цього законопроекту. Скажіть, будь ласка, у відсотковому числі, скільки ваших напрацювань залишилося у базовому законі, який підписаний Президентом?

МУДРА І.Р. Скажемо, скромно сказати, що процентів 80, але не я одна в цьому була задіяна, це також і банківські юристи, і банківські фахівці, і дуже кропітка, і велика робота Незалежної асоціації банків України, а також з комітету, вашого комітету, безпосередньо, ваші працівники надзвичайно вагому роботу зробили і також дуже добре допомагали. Тому разом, всіма зусиллями, десь процентів 80 закон був доопрацьований.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ще питання до Ірини Романівни є? Нема. Дякую.

Наступна у нас – Василець Наталія Євгеніївна.

ВАСИЛЕЦЬ Н.Є. Доброго дня, шановні присутні! Василець Наталія Євгеніївна, заступник голови управління "Укргазбанку". Дійсно, маю бажання безпосередньо прийняти участь у імплементації Закону про фінансову реструктуризацію.

Чому для мене це цікаво і важливо? Тому що більше 20 років я працюю в банківській системі, але останні 10 років я працюю за напрямком ринок менеджменту. Саме цей напрямок банка пов'язаний з тим, що розробляються інструменти реструктуризації, визначається доцільність проведення реструктуризації за кожним клієнтом, а також вибирається оптимальна модель для відновлення фінансової господарської діяльності клієнта.

Як ви знаєте, після кризи 2007, 2008 та 2014 років майже 80 процентів кредитного портфелю  у банках було реструктуризовано. І найбільш важкими, і складними реструктуризаціями це були корпоративні клієнти, які мають значну заборгованість серед декількох банків. Як показує мій досвід, за ці роки, коли ми реструктуризували значні заборгованості корпоративних клієнтів, коли банки організовувалися у клуби кредиторів, зазвичай, коло кредиторів дуже рідко закінчувалося успішно і цьому є одна причина, з якою не могли банки домовитися. Зазвичай, кожен банк намагався відстояти свої інтереси при проведені реструктуризації і ті цілі, які ставили перед ним акціонери. І в такому випадку клуби за часту розпадалися, і боржник залишався один на один з банком.

На мій погляд, цей закон зараз дає можливість вимагати від всіх банків бути в рівних умовах по відношенню до боржника. А з огляду на те, що на сьогоднішній день за оцінками Національного банку 40-45 відсотків все-таки є проблемна заборгованість у кредитних портфелях, дуже важливо для тих клієнтів, які здійснюють операційну діяльність, запропонувати умови рівні від всіх банків. Отже, я вважаю, що цей закон, який є на сьогоднішній момент, є запровадженим на сьогоднішній момент, саме дозволить цим клієнтам, які є операційно спроможними, відновити свою діяльність.

Ще одна особливість цього закону, що чітко прописана норма, яка дозволяє саме державним банкам приймати участь і застосовувати ефективні інструменти… які до цього часу вони не могли застосовувати. Я маю на увазі і встановлення льотних умов і прощення боргу, і списання, і так далі. А це дає потенціал для розширення кола клієнтів, які можуть бути підпасти під норми цього закону. Отже, моя мотивація участі роботи в спостережній раді – це саме застосування мого досвіду у цьому напрямку.  Коротко у мене все. Дякую.     

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Так, будь ласка.

ДЕМЧАК Р.Є. Враховуючи те, що частина клієнтів які… реструктуризуватися є і "Укргазбанку", чи не буде це конфлікт інтересів. Ви будете, з одної сторони, приймати участь у як раді кредиторів, можливо, по якомусь клієнту, з другої сторони, будете в спостережній раді? Наскільки корпоративна етика протирічить участі в цій спостережній раді.

ВАСИЛЕЦЬ Н.Є. В чому може бути конфлікт інтересів, якщо ми також ми як банк заінтересовані в тому, щоб клієнти відновили свою діяльність, але саме зараз державні банки не мають можливості застосовувати такі ефективні інструменти. А в цьому законі є пряма норма, яка дозоляє нам бути на рівних з банками кредиторами з іноземним капіталом і з українським капіталом. І це дозволить відстоювати саме інтереси банківської спільноти з огляду на ці можливості. Я не бачу в цьому конфлікту інтересів. Ми і самі… своїх клієнтів, якщо є така можливість.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це ж державний банк? В інтересах держави, якщо будуть діяти, то…

ВАСИЛЕЦЬ Н.Є.  Звичайно, що так, саме так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки плюс я тут бачу. Дякую вам, Наталія Євгеніївна.У нас наступний – Колесник Ярослав Васильович. Будь ласка.

КОЛЕСНИК Я.В. Доброго дня! Дякую.

Не буду тут оригінальним, коли скажу, що  дійсно, я вважаю, що цей закон є надзвичайно важливим  в ситуації. Тому що це чітка можливість вийти із ситуації, яка складається, і дійсно, змінити стан  справ в економіці  України. Це  без перебільшення. Особливо, якщо ми будемо дивитися на процес початку реформи судової системи. Далі ми розуміємо картину, що банки зупиняються, мало хто працює і це один із тих інструментів, який зможе реально змінити стан справ.

І я хочу звернути      увагу, коли було запропоновано,  на деталі закону і можливості його імплементації і  реально ефективного впровадження. На перше питання, яке стосується в законі – це, дійсно, згода на реструктуризацію, там є момент, який вимагає активної участі всіх сторін у згоді  на реструктуризацію.

Наступний момент – це рамкова угода, яка має бути реально доопрацьована і вона  має бути добре   обговорена ринком. І найголовніше, що на мою думку, на що варто звернути уваги, це, власне, мотиваційні інструменти, які  будуть спонукати, щоб закон працював.  В першу чергу  я  бачу тут необхідність, щоб регулятор започаткував якісь рамкові вимоги приведення ….… до прийнятної ситуації на ринку.

В мене є реально  певний досвід роботи в країнах Центральної і Східної Європи, коли я працював в правлінні комерцбанку і де проводились такі процеси і процедури. І абсолютно переконаний - закон  може  бути імплементований  і введений. Відомо, що в Турції він  спрацював такий інструмент і він  може  спрацювати і в  Україні, і в Європі.  Через те досвід  є і бачення процесів, і процедур  є достатньо великим. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Які будуть питання до Ярослава Васильовича? Так,  будь ласка, Віктор  Миколайович.

РОМАНЮК В.М. У  мене, до вас, Ярославе  Васильовичу, таке питання. От дивіться, я дивлюся, ви працювали головою правління банку "Форум".   Скажіть, якби такий закон був на той момент, коли обвалювалася процедура банкрутства банка "Форум", він би  міг як би завадити ситуації щодо банкрутства цього банку? Дякую.

КОЛЕСНИК Я.В.  Цей закон завжди актуальний, розумієте. Сказати, що він би ще якось сприйняв би, він завжди актуальний і він може працювати. Безумовно, чи раніше він заведений тим менше.

_______________. Банк можна було спасти?

КОЛЕСНИК Я.В. Так банк можна було спасти і тоді, і раніше.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Про це вже розмовляли. Багато яких банків можливо було спасти.

КОЛЕСНИК Я.В. Абсолютно. Але в даному випадку до банку "Форум", так як це було започатковано, напевно, ні. Тому що там були інші інструменти.

_______________. А ви заяву робили по банку "Форум"?

КОЛЕСНИК Я.В. Аякже. Мене навіть запрошували відрегулювати питання там.

_______________. (Не чути)

КОЛЕСНИК Я.В.  Ви знаєте, я на це питання відповісти не можу, тому що я не знаю, як ви бачите цей процес.

_______________. Дуже просто.

_______________. Там була кража.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А кража гораздо лучше ограбления...

КОЛЕСНИК Я.В.  Мені, на жаль, я пішов з банку "Форум", коли він був у нормальному стані. Проданий він був більше як через півтора року, як я пішов, до відома. Тому мені питання, що відбувалося у банку через півтора року, як я пішов, не дуже досконало відомо. Я знаю, що я, як йшов з банку, він був абсолютно ліквідний. Достатність капіталу відповідало нормі, це питання було на квітень 11 року, коли я закінчив свою роботу в банку "Форум", до відома всіх, щоб ми реально розумілися. Що було з банком "Форум" на протязі двох наступних років? Вибачте, я не знаю, я тоді там не працював.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Васильович. Шановні колеги, є ще питання до Ярослава Васильовича? Дякую, Ярославе Васильовичу. Наступний у нас Олехов Ігор Іванович. Будь ласка, давайте.

ОЛЕХОВ І.І. Дякую, шановні колеги. Я дуже коротко, власне кажучи, розповім про, як я бачу свою роль? Перш за все, я є професійний юрист і мою кандидатуру висунула Американська торгівельна палата, де я є співголовою банківського фінансового комітету. І я також брав безпосередню участь в робочій групі, яка розробляла законопроект  в Національному банку з самого початку про фінансову реструктуризацію.

З моєї точки зору як практичного міжнародного юриста, який працював над кількома процесами реструктуризації за іноземним правом, зокрема з українськими позичальниками, є вже певний досвід імплементації, успішної, в міжнародному контексті фінансової реструктуризації. Тому, на мою думку, якщо відповідно мене виберуть в спостережну раду, я буду мати за честь застосувати, власне кажучи,  цей досвід, який вже є відповідно успішної фінансової реструктуризації, і відповідно до міжнародних практик.

Хочу нагадати, що не лише турецький досвід був врахований при прийнятті закону про фінансову реструктуризацію, а все ж таки це ідеї, які закладені і були скопійовані з англійського права, тобто це …, який був розроблений в 90-х роках, відповідно з англійським правом і який продовжує діяти відповідно в Британії до сьогодні. І реструктуризації, які здійснюються в міжнародному контексті вони здійснюються саме відповідно до принципів, які закладені в цей закон про фінансову реструктуризацію.

Звичайно не всі ідеї, які в міжнародному контексті застосовуються для фінансової реструктуризації вдалося прийняти у фінальній редакції закону, але я сподіваюсь, що якщо мене виберуть, то ми знайдемо шляхи, яким чином їх застосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Вот и время, как вы вложились, дви хвилини, прям как в боксе. Шановні колеги, які будуть питання?  Немає питань до Віталія Васильовича. Перепрошую, до Ігоря Івановича.

Тоді наступний у нас – Кириченко Тарас Олексійович.

КИРИЧЕНКО Т.О. Добрий день…(Не чути)

Добрий день, шановні панове! Я, Кириченко Тарас Олексійович, працюю  головою "Правекс-Банку" і як голова правління дуже хочу збільшувати наш бізнес в Україні.

Ми – банк з іноземним капіталом, ліквідний, маємо гроші, дуже хочемо видавати більше кредитів. Але, оскільки ситуація в економіці складна ми також стикаємося з проблемами пов'язаними з роботою з старими позичальниками. І, коли ми бачимо, що є лише одна можливість – це йти в суд,  це довготривала, неефективна процедура,і ми зменшуємо  кредитування.

З моєї точки зору, якщо і коли якнайшвидше запрацює цей закон, ми зможемо вирішувати   складні ситуації без суду, робити це в європейському правовому аспект,  так як це буде зрозуміло всій  світовій спільноті, і це дасть можливість нам  більше кредитувати і  ефективніше використовувати ті гроші, які є в банку, дасть можливість збільшити  бізнес юридичним особам, отримавши кредити і використавши їх  найкращим чином.

Мені здається, що цей закон має запрацювати  насправді  досить ефективно в  Україні, і це дозволить суттєво збільшити економічний потенціал і кредитування. Дякую.  

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка, Руслан Євгенійович.

ДЕМЧАК Р.Є.  В мене те саме питання,  що до Ірини Романівни.

От ви представляєте зараз зарубіжного інвестора в Україні на банківському секторі  ….… Наталії Євгенівни. Наталія Євгенівна –державний банк. Так?  Як ви збираєтесь тримати як би баланс інтересів? От вона, наприклад,  ……..… позицію українських банків, вона сказала. Хоча    потрібен як би підхід, рівномірний підхід абсолютно до всіх членів кредитного комітету того чи іншого позичальника, якщо буде реструктуризувати. Ви як  будете захищати? Будете  захищати банки з іноземним капіталом, чи якось по-іншому.

КИРИЧЕНКО Т.О. Ви знаєте,  я думаю,  що всі банки-позичальники зацікавлені в тому, щоб знайти компроміс і залишити підприємство працюючим, ефективно  працюючим, підтримати його фінансово, а не гробити і не закривати  робочі місця. Тому   наша перша задача буде зробити  також,  щоб домовленість була максимально ефективною, тому  захист лише себе – не спрацьовує.    Я працював в багатьох ситуаціях,  де різні банки  займали різні позиції, і я згоден з коментарем моєї колеги, що лише домовляючись разом, можна досягти.  Тому,  безумовно, я буду відстоювати інтереси,  досягнення компромісу поза судом, збереження робочих місць. Тому що мені як банкіру  це вигідно. Тому що мені вигідно  не втрачати цього клієнта.

ДЕМЧАК Р.Є. Деякі кейси будуть за участю вашого банку.  Тобто це  нормально, це логічно. Тобто тут питання риторичне до діючих керівників банків і працівників банків на даний момент.

 КИРИЧЕНКО Т.О. Моє розуміння таке, що в регламенті, який буде створено для спостережної ради, ці кейси мають бути прописані і  чітко задокументовані. Як ми вирішуємо це в себе в банку: коли в тебе є конфлікт інтересів, ти його декларуєш, кажеш: тут я маю конфлікт інтересів, бо розглядається кейс мого банку. Все. Але в інших випадках… або мій особистий кейс. В інших випадках ти можеш  ефективно працювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

РОМАНЮК В.М. Тарас Олексійович, я зустрічався якось з вашими акціонерами,  у них постійне бажання  продати "Правекс" український. Що треба зробити, щоб у них це бажання зникло? Це перше питання.

І друге питання. По самому закону. Скажіть, а хто має право взагалі ініціювати процес фінансової структуризації?

КИРИЧЕНКО Т.О.  Дивіться. По акціонерам, ну по-перше, я акціонер банку, тому їх  треба запитувати, мені неетично…

 _______________. Я їх запитав, ………..

КИРИЧЕНКО Т.О. Ви знаєте, останні якісь  пропозиції надходили  прямо в ……….. Але банк повністю капіталізований і пройшов всі стрес-тести Національного банку. Є дуже ліквідним скількома мільярдами вільної ліквідності. І для  того, щоб мої акціонери  так само, як і акціонери інших  банків, хотіли розвивати бізнес  в Україні, треба збільшувати розміри  кредитування. Тому що без кредитування банк не буде прибутковим. А  для того, щоб це робити , треба вміти досягати домовленості з реальним сектором і с позичальником, і більше кредитувати.

Так що  для мене цей закон, він також  додає можливості збільшити бізнес  мого  банку, тому  що ми будемо більш впевнені, що ми знайдемо вихід із складних ситуацій, і не буде судового процесу з втратою, з великими втратами.

Стосовно того хто може, оскільки цей закон є  скажемо так  світовим, але не є  точною копією ……….., це добровільний процес тому його може ініціювати, ну, наприклад, позичальник.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка.

ДОВБЕНКО М.В. І ще питання, Тарас Олексійович. Скажіть, будь ласка, у вас є достатньо ліквідності, ви сказали. Під який відсоток  ви готові давати кредити?

КИРИЧЕНКО Т.О. А тут дуже просто. Є Національний банк України, який мені платить на два тижні депозитні сертифікати 15 відсотків.  Тобто для мене це нульовий рівень ризику. Десь плюс  2-3 відсотки до того ми вже  готові кредитувати, брати ризики комерційних підприємств.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Олексійович.

Наступний у нас – Друг Олександр Миколайович. Гарне прізвище.

ДРУГ О.М. Доброго дня! Я є радником юридичної фірми "Sayenko Kharenko", безпосередньо приймав участь в розробці саме законопроекту про фінансову реструктуризацію, починаючи з етапу розробки концепції і на всіх етапах, включаючи, зокрема, роботу в робочій групі у комітеті. Тому вважаю, що мій досвід з цієї роботи стане в нагоді, якщо мене виберуть членом наглядової ради.

Як практик, мій основний напрямок діяльності – це реструктуризація, а особливо  як би спори, які виникають в реструктуризаціях. Займався великими проектами по українським позичальникам з великою кількістю іноземних кредиторів, зокрема, там спори і справи, які реструктуризовувалися, це там більше мільярда доларів заборгованості, які завершилися успішно, а також іншим напрямком моєї діяльності є Міжнародний комерційний арбітраж. І я вважаю, що якраз досвід саме в цій сфері також дуже буде важливим, тому що Законом про фінансову реструктуризацію передбачено якраз вирішення спорів в арбітражі і якраз основною задачею одного з документів, які має прийняти спостережна рада, це арбітражний регламент, також створення і затвердження списку арбітрів.

Якраз основна моя задача, яку я бачу собі в ролі члена наглядової ради, це робота саме над цим документом, арбітражний регламент, який буде регулювати всі процеси, процедури, розгляду спорів, які виникають в ході процедури фінансової реструктуризації, зокрема, з точки зору, якраз особливість цього законопроекту це затвердження тих планів фінансової реструктуризації, в яких немає більшості кредиторів. Зокрема, 2.3 проголосували "за", немає згоди 1.3. В такому випадку ці спори передаються в арбітраж, і саме ця вся процедура, зокрема, в законі вона виписана буквально в одній статті, всі ці інші питання мають врегулюватися в арбітражному регламенті.

Якраз те завдання і бачення, яке я маю, як робота, для члена наглядової ради, я хочу присвятити саме розробці всіх цих документів, які мають бути на виконання закону, особливо арбітражного регламенту, звичайно, в якості того, що в мене є досвід вже роботи. Також бачу, які є недоліки для того, щоб подальше напрацювання розвивати і удосконалювати закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, які питання? Так, будь ласка. 

РОМАНЮК В.М. А скільки всього членів спостережної ради?

ДРУГ О.М. Дев'ять. (Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які питання до Олександра Миколайовича?

_______________. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександр Миколайович.

Наступна –  Білай Ольга Сергіївна.

БІЛАЙ О.С. Добрий день! Це я. Я маю досвід банківської роботи майже  14 років,  і з 2009 року працюю  з позичальниками, які зазнали  фінансових труднощів та в напрямках фінансової реструктуризації на боці кредиторів. Я дякую за дуже цікаву роботу по доопрацюванню законопроекту про фінансову реструктуризацію при Комітеті з фінансової політики та банківської діяльності.

Хочу закцентувати увагу, що закон чітко встановлює строк дії – три роки. І, наразі , зараз дуже потрібно дуже швидко і якісно зробити інфраструктуру для цього закону. Що саме маємо на увазі? Це органи, це спостережна рада, секретаріат арбітражний комітет. Якщо це буде чітко працювати, ми за три роки встигнемо досягти того результату, який був закладений у суть закону цього:  це розчистити баланси банків, це допомогти зберегти платіжеспроможність боржників.

І ми при обговоренні законопроекту намагались бачити далі, як буде працювати реально на практиці,  будуть працювати секретаріат і спостережна рада, в першу чергу яка призначає всі органи. Тому окремі напрацювання були зроблені у тексті законопроекту, окремі додатково як проекти положено спостережної ради, положень про секретаріат. Вважаю, що це буде дуже гарним здобутком для їх прийняття, якомога швидше, щоб уже у жовтні, у листопаді ця система змогла запрацювати і перший боржник зміг подати заяву про реструктуризацію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ольга Сергіївна.

Шановні колеги, які питання до Ольги Сергіївни? Немає.

РОМАНЮК В.М. Ні, у мене є.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

РОМАНЮК В.М.. А скажіть,  ви гарно сказали, що потрібен результат і що боржник… ми чекаємо, що перші боржники подадуть заяву. А в яких випадках боржник не має подати заяву?Не має права подавати заяву. Є випадки?

БІЛАЙ О.С.  Він завжди має право подати, проте, секретаріат  буде перевіряти його заяву на відповідність  вимогам закону. А ці вимоги – це згода кредиторів серед яких повинні бути фінансові установи, вимоги яких становлять не менше 50 відсотків  загальної  суми вимог фінансових установ. Секретаріат буде перевіряти, як часто боржник подає цю заяву. Тому що є вимоги у законі, що протягом 18 місяців з дати попередньої заяви або з дати початку процедури санації згідно Закону  України "Про відновлення платоспроможності  боржників або визнання банкрутом"  боржники не можуть подавати заяви, тобто вони можуть подавати заяви, але процедура фінансової реструктуризації  не буде розпочата. Але ми не можемо обмежити боржників у їх бажанні написати заяву до секретаріату про реструктуризацію. Бажано, щоб кредитори також були згодні це зробити разом з ними.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги! Дякую, Ольга Сергіївна.

БІЛАЙ О.С.  Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступний – Кравець Владислав Іванович.

КРАВЕЦЬ В.І.  Доброго дня! Досвід роботи –  16 років  в банківській системі і досвід реструктуризації на останньому місці роботи – це кредитний  портфель у  5 мільярдів доларів, який  мав бути реструктуризований.

Що вбачається  з досвіду? Там, де  працюють локальні клуби кредиторів, там, де наші позичальники і наші кредитори, воно …. працюює, воно дуже коряво йде, не можуть домовитись і в кінці-кінців починають іти в банкрутство, іти у суди і таке інше. Там, де відпрацьовують з  іноземними фахівцями, клуби працюють.

Характерний приклад перший – це 2006 рік "….…", Миколаївська область,  АПК, нічого не трапилось. І нормальні реструктуризації – це корпорація     "ІСД", це "Донецьксталь", це "Мрія" зараз, де були  іноземні фахівці.

Тому дуже своєчасний цей закон,  він чітко регламентує всі процедури, які мають  бути, щоб вже люди  бачили, яким шляхом їм іти.  Тому для того, щоби максимально швидко запустити цей закон, треба до 19 жовтня зробити  все, щоб, якщо до нас звертаються і звертаюся  за реструктуризаціями,   щоб цей закон вже працював.

Максимально швидко створити всі органи, це не дуже складно, має запрацювати наглядова рада і арбітраж, і експерти. Паралельно з цим є асоціація банків, треба, згідно з ринків Національного банку, є системообразуючі банки, є крупні банки, середні і малі, одночасно проводити робочі зустрічі, де ще раз донести до банківської спільноти. Є закон, він вже працює, всі внутрішні інституції щодо цього закону сформовані і з 19 жовтня вони вже можуть працювати. Тому давайте підключайтеся, давайте беремо великі кейси для того, щоб ми могли почати цю роботу. Для нас дуже важливо це перший, другий, третій кейс, потім піде конвеєр, піде конвеєр, потім вже буде набагато легше працювати. Разом з тим, ми всі знаємо великих позичальників, великі проблеми в кредитних портфелях, також зустрічаємось з робочою нарадою, робочі зустрічі і члени спостережної ради з власниками цього бізнесу і топ-менеджментом. Також доносимо нашу думку, запустили і після того, як вже працює цей закон, після того, як ми вже налагодили цей конвеєр, треба зустрічатися і дивитися, що ще треба вносити, які зміни та доповнення до цього закону, щоб він працював. Як тільки ми за цей рік-півтора докрутимо цей закон, потім треба виходити вже з пропозицією щодо подовження дії цього закону. Тому що цей регламент в Україні має працювати, його не треба пускати на самотьок для того, щоб ці клуби кредиторів, комітети кредиторів, які до цього працювали  на свій розсуд, щоб вони чітко працювали в рамках того закону, тієї законодавчої бази, яка є. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Владислав Іванович.

РОМАНЮК В.М. Ви згадали про запущені процедури арбітражу. А хто може бути цим арбітражем по закону?

КРАВЕЦЬ В.І. По закону, згідно з законом, має бути три члени арбітражного комітету, це арбітр і два його заступника, і потім вже, згідно того переліку, який буде визначено, будемо назначати тих арбітрів, які будуть розглядати суперечки або спори.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Олександр Олександрович.

ЖОЛОБЕЦЬКИЙ О.О.  Навели приклад про експорт, а що ви мали на увазі?

КРАВЕЦЬ В.І.  Було  багато банків позичальників, були кредити, були облігації і коли банки намагалися зустрітися для того, щоб якось сформувати кредитний комітет або якось реструктуризувати, то частина банків пішла у взаємозаліки, частина пішла на кулуарні домовленості з власником цього бізнесу. А частина банків просто пішла до судів і "втопила" це все в банкрутстві. Тому не було ніякої можливості якось запустити це в нормальне русло для того, щоб це була цивілізована якась процедура.

  Там було десь близько 15 банків, на жаль. Був би закон, - вже полетіли б.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, наступна у нас – Листопад Олеся Василівна.

ЛИСТОПАД О.В. Доброго дня, шановні колеги! Маю досвід. Я за своїм фахом юрист та маю досвід роботи в банківській системі більше 15 років. Дійсно, дуже важливий закон. Думаю, що все-таки цей закон стане, на сьогоднішній день повинен принести користь боржникам, учасникам фінансово-кредитної системи та в цілому державі.

Оскільки Наглядова рада є органом-координатором фінансової реструктуризації, дуже важливо, щоб люди були, які мають досвід роботи в банківських установах, в банківській системі. Ну, в тому числі позичальники, які мають досвід роботи з кредитами. Я, моя ціль, оскільки багато документів, які передбачені Законом, критерії встановлюються саме Наглядовою радою. Вимоги до учасників фінансової реструктуризації також встановлюються Наглядовою радою. Вимоги до документів і їх складання. Тому хотілось би свої знання і вміння, і досвід вкласти в цей процес. Коротко, щоб не забирати ваш час.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, є питання до Олесі Василівни? Нема. Дякую, Олеся Василівна.

Наступний – Шпачук… Очень как-то странно… Шпачук Віталій Васил

Будь ласка, Віталій Васильович.

ШПАЧУК В.В. Доброго дня! Я маю досвід роботи в банківській системі 18 років. Останні 5 років я очолюю підрозділ ризик-менеджменту банку. І безпосередньо ми займаємось не лише оцінкою фінансового стану, а й розробкою програм реструктуризації наших клієнтів.

Окрім того, що стосується важливості даного закону, не лише для відновлення економіки, а також діяльності господарюючих суб'єктів, треба відмітити і важливість цього і для банківської системи, адже як показують останні результати… попередні результати стрес-тестування значна кількість баків потребує значної докапіталізації, а це йде відволікання коштів саме від кредитування економіки. Крім того, всі з вами знаємо, що значна частина коштів зараз акумулюється, відправляється на створення резервів під проблемну заборгованість.

Додатково хотів би ще зупинитись стосовно даного закону, що обов'язкова участь і щодо спостережної ради будуть входити члені і фонду гарантування вкладів. Як ми знаємо, в даний час зараз понад 70 банків у нас перебувають або в стані тимчасова… там введена тимчасова адміністрація, або ліквідація і в принципі значна кількість господарюючих суб'єктів, які можливо ще відновити свою діяльність, перебувають у введенні саме фонду гарантування вкладів. Тому, мені видається, що це також плюс і для відновлення тих банків, тих клієнтів, які там перебувають.

Що стосується участі в роботі спостережної ради, то звичайно хотів би використати свій досвід, свій практичний досвід саме для роботи і для відновлення, і діяльності банківських установ, і також господарюючих суб'єктів в Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги! Питань немає. Дякую, Віталій Васильович. Наступний у нас –  Вощевський Валерій Миколайович. Будь ласка,  до слова.

ВОЩЕВСЬКИЙ В.М. Дякую. Добрий день всім. Величезна кількість бажаючих прийняти участь в реалізації цього закону, чесно кажучи, надихає. Це дуже добре, що є така кількість людей, які розуміють в нашій державі необхідність категоричних змін в ситуації, яка склалася всім тим, що відбувається з Законом про банкрутство, як ми його називаємо. Хоча цей закон – це закон про відновлення платоспроможності.

Я хочу сказати, нам треба буде всім врахувати, всім хто буде цим займатися, хто буде членом ради, хто буде працювати, хто ні, врахувати той колосальніший досвід, який є в Україні роботи якраз з цим законом.

Я можу сказати, що ще  там в 2003 році на посаді першого заступника міністра економіки Департамент власності і агентство… Державне агентство з питань банкрутства півтора десятка я з моїми колегами вносили зміни до цього закону, намагаючись все-таки змінити акценти. Не банкрутство, а відновлення платоспроможності.

Але на сьогоднішній день  ми повинні  всі з  вами констатувати, що цей закон, який діє, він направлений фактично на вирішення, ну максимум, двох питань. Це зміна права власності і банкрутства підприємства. А якщо  простими словами сказати,  у нас є відомі чемпіони, це господарські суди цілий ряд, які  добре освоїли цю тему, несгибаєма когорта арбітражних керуючих і в результаті підприємства, які… в 90 випадків із 100 підприємства, які могли би бути повернуті до  нормальної господарської діяльності. Ідуть в процедуру банкрутства і де-факто припиняють свою діяльність. Банки при цьому… ми настільки цей закон удосконалили, що наскільки я знаю, на сьогоднішній день банки взагалі не мають права голосу в Комітеті кредиторів.

Фактично єдина інституція  фінансова, яка може дати ресурс для того, щоб це підприємство почало працювати, фактично є певні важелі, але по великому рахунку усунута від того, щоби ці підприємства повернути до нормальної роботи.

Я вважаю, що цей закон він  просто… його поки рано називати панацеєю, але це той закон, який довго очікували ті, хто точно знає,  що відбувається в цій сфері. В цій сфері, яка повинна була би привести, ще раз повторюючись, до відновлень платоспроможності, а по факту приводить до того, що  підприємства зникають. Банки при цьому  в більшості випадків намагаються, але відсторонені від цієї… від цих процедур, кредити у них, які… резервування на 100 відсотків, відсотки  не платяться і так далі, і так далі. ………….в деталях.  Сформувати ключове, на мою думку, завдання,  сформувати секретаріат, це буде завдання одне із найголовніших. Людей з великим досвідом участі в процедурах банкрутства, з великим досвідом роботи в господарських судах, великим досвідом  участі в тому, як був …………. норми закону про ………….. та банкрутство, вони не повинні приймати участь в цій сфері. Сюди треба сьогодні залучити, я думаю, виключно працівників в основному банківських установ. Ті, які розуміють, що, як треба зробити для того, щоб це підприємство могло запрацювати. Ті, які зможуть це зробити.

Цей закон, на мою думку, надзвичайно важливий. Наглядова рада, секретаріат і всі ті інституції, які треба сформувати, вони, ну, ключові для того, щоб якість людей, професіоналізм, знання теми – ключові для того, щоб цей закон запрацював. Надзвичайно важливий і потрібний закон. Я думаю, що, врешті-решт, він буде працювати і економіка країни це відчує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Миколайович. Будь ласка, Віктор Миколайович.

РОМАНЮК В.М.  А мене цікавить, з точки зору вашого професійного досвіду, чи є недоліки в законі? Ви сказали, що панацея. А чи є недоліки?

ВОЩЕВСЬКИЙ В.М. Я думаю, що ми побачимо недоліки цього закону. Скоріше за все, вони є. Ключове для мене це те, що ми, все-таки цей закон дає можливість відсунути на дальній етап включення в цю процедуру господарських судів. Поки проводиться реформа і які вона принесе результати, дай, Бог, щоб ми отримали те, що ми очікуємо від цієї реформи. Але сьогодні судова. Закон насправді передбачає варіанти досудової санації, діючий закон. Але, чому ми ним не користувались практично ніколи і жодного разу?

Недолік цього закону. Він в перспективі, скоріш за все, повинен стати частиною закону про відновлення платоспроможності …. Банкрутства. Ну, наприклад, в тій же Америці ………… Починається процедура банкрутства при обов'язковому проходженні процедури фінансової реструктуризації. Добровільної, досудової і тільки, коли там нема результату, переходять до того, що ми називаємо банкрутством.

Є багато тут норм. Я думаю, що недоліки закону. Можна було б і треба було б в законі детальніше прописати, більш детальніше цілий ряд процедур. І арбітраж. І що таке секретаріат, як він, хоча там є цілий ряд статей, які, я не дуже глибоко з ними ознайомився, але уважно прочитав, практика покаже, яка буде практика. Повірте, супротив буде колосальні ший і, в першу чергу, господарських судів і, в першу чергу, як я їх назвав, чемпіонів, які знають, що це за процедура і що з цього можна отримати в результаті. Цей закон сьогодні потрібен для того, щоб почалися реальні процеси відновлення, а не для того, щоб нове коло людей почало заробляти на цьому, ось власне.

_______________. Неврегульованість податкових питань може…

ВОЩЕВСЬКИЙ В.М. Абсолютно точно.

_______________. Бо, якщо ми говоримо про списання, податкова тощо, те, що ще не запрацювало, вже оподатковує, бо вони побачили, як прибуток боржника, то ми до вас звертаємось, прийміть цей закон, проект закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, є якісь питання? Валерій Миколайович, дякую. Думаю, всі знають Володимира Миколайовича, я хочу відрекомендувати тільки з кращої сторони. Ви знаєте, такі здібності є в матеріалі. Дякуємо.

Наступний у нас… А, немає.  15-й – Кощеєв Олександр Сергійович, будь ласка, вам слово.

КОЩЄВ О.С. Я представляю Українську асоціацію лізингодавців, ми працюємо з 2005 року, я працюю з першого дня. Чому ми зацікавлені в тому, щоб цей… (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, які питання? Да, будь ласка.

_______________. Окрім, сьогодні ми вже обговорювали, що членами спостережної ради може буде дев'ять. Хто ще крім нашого комітету надає свою пропозицію як членів спостережної ради, хто крім нас? Дев'ять всього, ми надаємо п'ять. Хто ще? (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Є якісь ще питання?

Шановні колеги, я тоді дякую всім присутнім.

Хвилин 30 нам вистачить. Давайте 15 хвилин. Я вам дякую. Ми порадимося.

Шановні колеги, в тяжкій дискусії вирішували ми питання, хто ж буде входити до наглядової ради. Але у результаті, я вважаю, прозорого рейтингового голосування ми відібрали наступних кандидатів до спостережної ради. Шпек Роман Васильович, Мудра Ірина Романівна, Василець Наталія Євгенівна, Білай Ольга Сергіївна і Вощевський Валерій Миколайович. Я вас вітаю. 

Пропоную поставити це питання, шановні колеги, на голосування. Хто за рішення комітету, прошу голосувати. Проти? Утрималися? Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги. Звиняйте, якщо щось не так. Але будемо працювати далі. Дякую.