|
|
В Е Р Х О В Н А Р А Д А У К Р А Ї Н И
Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності
01008, м. Київ-8, вул. Грушевського, 5
Р І Ш Е Н Н Я
Про проект Закону України
про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо відновлення кредитування
реєстр. № 6027 доопрацьований
“11”липня 2017 року
Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності на своєму засіданні 11 липня 2017 року розглянув проект Закону України, який було підготовлено відповідно до Постанови Верховної Ради України від 20 червня 2017 року № 2104-VIII «Про направлення на повторне перше читання проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення довіри між банками та їх клієнтами».
Законопроект доопрацьований Комітетом спільно з Національним банком України та асоціаціями учасників ринків фінансових послуг відповідно до пропозицій та зауважень, що були виголошені під час його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України 20 червня 2017 року, а також тих, що були висловлені Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України, Кабінетом Міністрів України.
Метою законопроекту є стимулювання активного використання кредитування як фінансового інструменту та зниження вартості кредитних ресурсів для спрощення доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до кредитів.
Законопроектом передбачається:
- зменшити фінансове навантаження на позичальників, що сприятиме відновленню економіки та активізації кредитуванню фізичних осіб, в першу чергу для покращення житлових умов;
- усунути схеми незаконного виведення майна з-під обтяження кредитора;
- спростити процес та зменшити витрати боржників та кредиторів (стягувачів) при врегулюванні боргу за рахунок вдосконалення позасудових інструментів;
- урегулювати прогалини щодо погашення кредитів у випадку визнання спадщини відумерлою та низку інших питань у процесі спадкування;
- узгодити норми Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також частину підзаконних нормативних актів щодо порядку дотримання прав спадкоємців з положеннями Цивільного кодексу України;
При доопрацюванні законопроекту за мету було визначено недопущення погіршення становища сумлінних позичальників та зменшення їх законних прав в ході системного законодавчого урегулювання прогалин, які використовуються не доброчесними боржниками для уникнення виконання своїх зобов’язань.
У законопроекті переглянутий підхід до норми Закону України «Про іпотеку» про позасудове врегулювання, що стосується переходу права власності на заставне майно. Враховуючи, що значна частина позичальників, до яких ця норма може бути застосована, є фізичними особами, потерпілими від значного зниження курсу гривні та фінансової кризи в Україні, Комітетом запропоновано забезпечити захист їх майнових інтересів. Тому, для фізичних осіб пропонується встановити, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником – фізичною особою основного зобов'язання є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Для юридичних осіб після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Була уточнена та значно скорочена норма щодо ситуації, коли іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво, що з одного боку враховує відповідні зауваження Кабінету Міністрів України та Головного науково-експертного управління стосовно захисту інтересів власника такого майна, а з іншого боку не дозволить недобросовісним боржникам виводити об’єкти з-під іпотеки через такі самочинні дії.
Згідно з чинним законодавством надання кредитів не є виключно банківською послугою. Інші фінансові установи, які отримали відповідну ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, здійснюють кредитування на рівних з банками правах. Тому більшість з положень законопроекту стосується всіх визначених законом кредитодавців.
Також у доопрацьованому законопроекті:
1. Уточнені зміни до Цивільного кодексу України стосовно зобов’язань поручителя. Пропонується, що у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником виключно в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання. В той же час пропонується чітко встановити, що порука припиняється повним виконанням основного зобов’язання або якщо кредитор протягом строку загальної позовної давності не пред'явить позову до поручителя;
2. Зменшені строки пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців (з одного року до 6 місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину або з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину). Це виключає ситуацію, коли банк не знав і не міг знати про відкриття спадщини;
3. Звужена норма щодо обов'язку спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину. Пропонується застосувати такий обов’язок тільки для обтяженого майна, аналогічно до чинного обов’язку звернутися за свідоцтвом про право на спадщину, якщо до її складу входить нерухоме майно.
4. Запропоновано зобов’язати іпотекодержателя (кредитора) звільняти іпотечне майно від накладених ним обтяжень не пізніше ніж через 14 днів з дня повного погашення заборгованості іпотекодавцем (боржником);
5. Пропонується залишити чинною норму Цивільного кодексу України, якою встановлюється, що у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір процентної ставки.
6. Уточнена норма щодо доступу банків до Державного реєстру актів цивільного стану. Пропонується надавати такий доступ у порядку та обсязі, встановленому Міністерством юстиції України, за наявності письмової згоди фізичної особи, якої стосуються відомості, зазначені в актових записах. Законопроект містить зміни, які забезпечать банкам можливість перевірки у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян наданої потенціальними позичальниками-фізичними особами інформації, що впливає на спроможність виконання особою власних зобов'язань, а також перевірки факту смерті боржника банку для подальшої роботи із спадкоємцями;
7. Відкоректовані або виключені положення, які мали неоднозначний та суперечливий характер, що могло б призвести до зловживань під час їх застосування;
8. З метою повноцінного виконання Закону України «Про споживче кредитування», яким кредитодавець зобов’язаний здійснювати оцінку кредитоспроможності фізичної особи-позичальника (споживача) на підставі достатньої інформації, отриманої від споживача, та, за необхідності, на основі інформації, законно отриманої з інших джерел, надається доручення Кабінету Міністрів України забезпечити надання банкам та фінансовим установам, що відповідно до закону надають кредити, доступу для отримання інформації в електронному вигляді до низки реєстрів, доступ до яких на теперішній момент дозволений законом, але технічно утруднений;
9. Проведено юридичне узгодження норм законопроекту.
Крім того, внаслідок зміни низки важливих положень, робочою групою запропоновано змінити назву проекту Закону України – на "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування", як така, що більшою мірою відображає зміст та мету законопроекту.
За наслідками розгляду та обговорення законопроекту, з огляду на викладене вище, Комітет вирішив підтримати та подати на розгляд Верховної Ради України доопрацьований проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування (реєстр. № 6027-д) та рекомендувати за наслідками розгляду в повторному першому читанні прийняти його за основу.
Доповідачем та співдоповідачем з зазначеного питання визначено народного депутата України – Першого заступника Голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Довбенка Михайла Володимировича.