Стенограма засідання Комітету 2 червня 2015 року
14 вересня 2015, 14:38
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань фінансової політики
і банківської діяльності
від 02 червня 2015 року
Веде засідання Голова Комітету С.В.РИБАЛКА
ГОЛОВУЮЧИЙ. …Утримались? Рішення прийнято.
Першим у нас питання – це проект Закону "Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземний валюті", реєстраційний номер 1558-1 народного депутата України Дзензерського, Дейдей, Бриченка, Лунченка, Фаєрмак.
Цей законопроект в нас винесений на третє читання. Ми всі знаємо, яка напруга дуже велика в суспільстві була під час його розгляду. Всі ми знаємо, що коли проект іде на третє читання, то є 5 днів на те, щоб дали поправки і ці поправки і уточнення можуть нести суто юридичний характер.
В комітет, в наш до цього законопроекту надійшло 6 пропозицій, 5 з них враховано повністю, одна врахована по суті.
Тобто, шановні колеги, якщо є якісь з цього приводу у вас висловлення прошу. Да. Будь ласка, Максим Анатолійович.
ПОЛЯКОВ М.А. Доброго дня! Шановні колеги, ми вже два раза на комітеті даний законопроект підтримували, вносили його в зал. У всіх була можливість фантастична внести будь-які зміни, будь-які правки. Тому всі, хто хотіли їх внести, могли, зрозуміло, що внести.
Тому я вважаю, що комітет повинен бути послідовним і третє читання підтримати його, і на кінець то вирішити для… принципове питання для десятків тисяч людей.
Тому прошу активно долучитися і підтримати даний законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максим Анатолійович. Да.
Будь ласка, Михайло Володимирович.
ДОВБЕНКО М.В. Шановні колеги, я поділяю точку зору Сергія Вікторовича про те, що цей законопроект набрав дуже серйозного суспільного політичного резонансу. І також підтримую точку зору, значить, Максима Анатолійовича про те, що ми майже напам'ять знаємо вже всі ці статті і в тому числі, правки. Але враховуючи оці дві обставини маємо дуже чітко дотримуватися Закону "Про Регламент", бо оці дві обставини заставляють бути нас дуже уважними. Що гласить закон? Закон каже, що одночасно із законопроектом, підготовленим до третього читання, головним комітетом подаються проекти актів Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, прийняття яких передбачено в законопроекті, що розглядається.
Також перелік законів, які нам треба буде змінити. І теж подається сюди, на розгляд нашого комітету, План Кабінету Міністрів організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних заходів для введення в дію закону після прийняття законопроекту. Тобто, я думаю, хто може нам сказати в комітеті, де можна це почитати? Щоб ми могли витримати процедуру. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.
КУБІВ С.І. Є пропозиція, якщо можна. Є представники Національного банку. Сергій Вікторович, є представники Національного банку, Громадської ради. Давайте послухаємо їх. Напевно, це буде краще.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дві хвилини. Тобто коли цей законопроект йшов на третє читання, я, Михайло Володимирович теж відкривав регламент. У нас є 125 стаття. До законопроекту, який готується до третього читання, поправки вносяться у 5-денний строк після попереднього читання. До третього читання законопроекту, який готується головним комітетом, вносяться лише поправки щодо внесення, виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей у тексті законопроекту, а також правки, внесені з метою узгодження між собою структурних частин прийнятому у будь-якому читанні законопроекту без змін його змісту. Будь-які інші правки відхиляються головним комітетом без розгляду по суті.
Я що хочу сказати. Що коли ми приймали цей законопроект, голосували останній раз, у нас було 57 чи 60, якщо я не помиляюсь, десь так правок. І у нас і було, мета, як я розумію, чому ми тут зібрались. Тому що, якщо казати про позицію фракції Радикальної партії, то ми вважаємо, що цей закон не проголосований був тоді в сесійній залі. Але якщо ми вже вирішили, третій раз винесено на комітет, то по суті, як я розумію, нічого міняти ми не повинні.
Мало того, вже було 5 днів на те, щоб Національний банк, Кабінет Міністрів та інші структури надали свої пропозиції. Якщо такі пропозиції були надані, в нас є представники, хай вони скажуть. Якщо вони не були надані, ну, в мене опять питання: чому? (Шум у залі) Да, будь ласка.
ДОВБЕНКО М.В. Але у будь-якому разі ми повинні громадськість вислухати. Тому у плані, тоді було меншість членів комітету, на засіданні попередньому. Можливо, їхня думка якось змінить і думку членів комітету. І цей раз, можливо, ми трошки по-іншому віднесемося до підтримки чи не підтримки цього законопроекту. Тому думаю, що варто дати їм слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, в нас є представники валютних позичальників? (Шум у залі) Да, давайте почуємо НАБУ, давайте представників почуємо. По дві хвилини, будь ласка, тільки дуже стисло.
Кому? Давайте НАБУ, будь ласка.
КОРОБКОВА О.М. Здравствуйте, коллеги.
Мы со своей стороны посчитали приблизительно убытки, которые лягут на финансовую систему, это порядка 100 миллиардов. То есть это приравнивается к тому траншу, который мы должны получить.
Поэтому… и у нас появятся сразу банки в фонде гарантирования, это нужно отчетливо понимать, что банки просто не смогут выполнять обязательства перед валютными депозитчиками, просто в банке не будет валюты.
Поэтому… И туда, обращаю внимание, что туда не только ипотека легла, а легли абсолютно все кредиты, это 250 тысяч людей, мы будем проблемы 250-и тысяч людей решать за счет 35-и миллионов вкладчиков. Принимаем закон – получаем "депозитный майдан", люди будут стоять, а банки не смогут выполнять свои обязательства.
Я думаю, что математику больше скажет Национальный банк, а мои коллеги меня дополнят.
БОГАТИХ І. Дозвольте доповнити. Незалежна асоціація банків України, Інна Богатих.(?)
Як уже сказала Олена Коробкова, сьогодні загальний обсяг споживачів валютних кредитів близько 6,5 мільярдів доларів. Ці цифри вже неодноразово озвучувались Національним банком. Ми підрахували, що негайні збитки банківської системі при конвертації всіх споживчих валютних кредитів фізичних осіб складуть 100 мільярдів гривень. на сьогоднішній день банківська система і так потребує серйозній докапіталізації, 100 мільярдів гривень банківська система не витримає фізично. Крім того, через застосування заниженої відсоткової ставки, протягом всього строку обслуговування гривневого кредиту конвертованого, банки ще отримуватимуть 2 мільярди гривень щорічно збитку. До чого мова? Мова іде до того, що цей законопроект, він не має під собою економічного обґрунтування, тому що збитки банківської системи у деяких випадках прямо, в деяких випадках опосередковано ляже на державний бюджет, прямо - це докапіталізація державних банків, прямо - це необхідно передбачити певні кошти для виплати депозитів через Фонд гарантування вкладів, це прямі збитки. Опосередковані збитки, це те, що банки дійсно отримують великий мінус, вони ще довго не зможуть вийти у прибуткову діяльність і, звичайно, про податок з доходів тут взагалі мови немає.
На чому наполягає банківська система? Дійсно потрібно вирішувати проблему валютних кредитів, дійсно потрібно, але перед усім потребує вирішення питання кредитів, які були видані на придбання єдиного житла і житла, яке має певні обмеження за певною площею, тобто мова не повинна іти про квартири 140 квадратів, як зазначено зараз у законопроекті, про будинки в 250 квадратів, я думаю, що таке житло, це далеко не може бути, не може рахуватися якимось єдиним соціальним. Тобто ми продовжимо наполягати на тому, що законопроект, він злочинний, він підриває повністю банківську систему, ми продовжимо наполягати на тому, що необхідно вирішувати проблеми передусім валютної іпотеки, валютної іпотеки і саме для тих позичальників, які мають єдине жило, яке дійсно обґрунтовується якимись певними нормами Житлового кодексу України.
Тому незалежна асоціація, по-перше, пропонує все-таки дуже зважено підходити до прийняття рішення перед тим, як цей законопроект буде проголосований в цілому.
І друге. Це наше прохання, що, дійсно, як сказав Степан Іванович на початку, що потрібно все-таки розробити механізми компенсації втрат за… порахувати всі видатки з бюджету і тільки після того, коли чітко будемо бачити наслідки цього законопроекту на державний бюджет, тільки після того можна приймати якесь рішення по суті. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.
МОЛЧАНОВА Л.І. Молчанова Любов Іванівна, експерт "Фінансового майдану".
Мені дуже дивно, коли такі поважні люди говорять страшилками.
По-перше, для того, щоб так заявити, що будуть збитки в 100 мільярдів, треба знати скільки наших кредитів взагалі є. Фізичні особи мають 60 мільярдів гривень заборгованості за кредитами. Станом на 1 квітня за курсом 23,45 це аж 2 мільярди 570 мільйонів доларів. Переоцінка… сума переоцінки вона буде… і це із 60 мільярдів 36 відсотків це кредити, які знаходяться в неплатоспроможних банках. Тобто взагалі їх і ще менше.
Із цієї суми найбільшу мав заборгованість банк "Надра", який зараз визнаний неплатоспроможний і який умудрився за 2 місяці кудись діти 12 мільярдів гривень (в гривневому еквіваленті) наших валютних кредитів і залишивши таким чином валютних депозитчиків без підтримки. Ви нам не говоріть, що ми будемо бідою у всієї економіки.
44 мільярди ті, які мають піти як переоцінка, під них сформовано в платоспроможних банках 31 мільярд резервів, які зразу можуть погасити цю суму. Залишається всього біля 10 мільярдів, які ми запропонували Національному банку віднести їх… дозволити віднести на дебіторську заборгованість і протягом 5 років відносити на результати діяльності. Тобто не треба нам говорити, що ми провокуємо збитковість банківської системи. Ви краще поясніть людям, чому за перший квартал банки отримали 80 мільярдів збитку, більше, чим є вся сума заборгованості за нашими кредитами.
Тепер всі наші кредити, в загальному обсязі валютних кредитів юридичних і фізичних осіб, складаються аж всього 11 відсотків, аж всього із 513 мільярдів ми 60 мільярдів маємо. Ми покладемо банківську систему чи ви її вже самі поклали? Ви торгуєте нашими кредитами, як рабами. Якщо у Приватбанку станом на 1 січня був 1 мільярд заборгованості за валютними кредитами, то зараз уже 5. Точно так же ви купляєте цими пакетами наші кредити і ви робите переоцінку для того, щоб заховатися від збитків, а ви говорите, що ми винні. І не треба нас зіткнути з дипозитчиками, тому що ми вже доказали, ми показали, що ті банки, які мають валютні депозити, не мають валютних кредитів, а в основному валютні кредити мають банки із іноземним капіталом. І не треба говорити про те, що буде докапіталізація державних банків, я вам скажу, державні банки мають найменший обсяг кредитів, а Ощадний банк має 180 мільйонів, …. Має 150 мільйонів, ай, ай, ай, великі суми у них. А ви говорите про 100 мільярдів, не лякайте, не лякайте людей, тому що ви не… все робите. Ми розуміємо чому ви проти, тому що тут зацікавленість особиста, тому що наші кредити, вони самі солодкі, вони забезпечені заставою і тому нас можна викидати, нас можна продавати, нам можна, з нами можна робити все, що хочете.
Тому ми категорично настоюємо на тому, щоб цей законопроект був прийнятий і був прийнятий в тому вигляді, в якому він є. і з банками абсолютно нічого не буде.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Тетяна Руденко, теж 2 хвилини, будь ласка.
РУДЕНКО Т.А. Тетяна Руденко, глава громадської організації "Кредитний майдан".
Я добавлю девочек, они выступили по цифрам, я скажу немножко эмоции, но очень сухо.
Больше года назад мы начали это движение, пытаясь найти выход. Степан Иванович Кобаль здесь присутствует, он первый к нам вышел, первый нам сказал, что, да, будем решать, да, серьезная проблема. Больше года эта проблема тянется без всяких решений. Мы не профессионалы. Но все к нам обращались с тем, что дайте схему как это решить. Дайте, кто это погасит. Дайте нам, кто это будет брать на себя. Мы предложили вам уйму схем, уйму проектов. Ни один проект в этом случае не был принят банковской системой. За год, когда девальвация гривны достигла такого уровня, что люди не в состоянии не то что кредиты гасить, а вообще купить еды себе, вы говорите о том, что мы положим банковскую систему. Практически 90 процентов заемщиков не могут платить, и за этот год ни один банк еще по нашей вине не лег.
Я хочу сказать, что если вы профессионалы за год не нашли адекватного выхода, мы не просто настаиваем на принятии нашего закона, мы сделаем все возможное, чтобы этот закон был принят в том виде, в котором он существует. Потому что вы не хотите принимать никаких мер для выхода из этой ситуации. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо. Шановні колеги, якщо будуть якісь іще пропозиції? Національний банк давайте. Да, давайте Національний банк.
НОВІКОВ В.В. Добрий день всім! Цілком підтримую наших колег з НАБУ стосовно цифр і тієї характеристики до чого призведе ця примусова реалізація цього закону. Хоча я би сказав, що і сама реалізація цього закону викликає багато питань. Я думаю, що це погрязне все в судах, оскільки банки будуть використовувати це законодавство, яке фактично порушується цим законом і також Цивільний кодекс, свободу договору. Ми неодноразово говорили про те, що пропонували вирішити це питання шляхом того самого меморандуму. Сьогодні кстати нарада була з банками у голови, де ще раз ми підняли питання, що останні банки, які не підписали, повинні підписати цей Меморандум щодо добровільної реструктуризації кредитів в іноземній валюті.
Також хотілось би сказати, наприклад, що у 2009 році було 900 десь 4 тисячі договорів, а зараз 244 тисячі договорів. Цікаво, що ми скажемо людям, які з останніх сил гасили ці кредити в іноземній валюті. І, я вибачаюсь, як завжди казалися дурнями, оскільки вони добросовісно виконували свої зобов'язання. І який приклад ми тоді покажемо тим людям, які і в майбутньому будуть брати кредити. І можуть знову розраховувати на те, що буде певне прощення стосовно кредитів, і штовхаємо їх до невиконання договірних зобов'язань, тим самі порушуємо цю, стимулюємо порушення дисципліни договорів.
Ну, а Нацбанк також неодноразово звертав увагу на те, що у нас є певні зобов'язання за меморандумом, за МВФ, де чітко написано, що у разі прийняття такого закону про примусову реструктуризацію валютних кредитів, Президент застосує механізм вето щодо цього закону.
Тому наша позиція не змінна стосовно відхилення цього законопроекту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Руслан Євгенійович.
ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги, я нагадаю, що я мав реєструвати аналогічний закон на ту ж саму тематику і представництво МВФ. Вони були категорично проти, тому я не став реєструвати. Дали хід закону 1558-1, основа та сама, крім… Але я хочу зазначити і звертаюся до колег, наших колег, членів нашого комітету.
Ви пам'ятаєте з якими зусиллями була стабілізована національна валюта? Якщо зараз ми приймемо цей закон, я звертаюся, щоб ви просто виважено підійшли, банкам потрібно буде закрити коротку валютну позицію, фактично вони очікують на валюту, валюти не буде, тому вони мають для того, щоб не порушувати, в них же ж пасиви у валюті, їм потрібно закупити зараз на ринку 6 мільярдів доларів, тому вони вийдуть на ринок і будуть закупляти зараз валюту. Тому тут ще має наслідки і валютне регулювання і стабілізація національної валюти, яка з такими важкими потугами вдалась зараз і нашому уряду, і Національному банку, ну всім гуртом нам.
Тому зауважте це, будь ласка, і прийміть виважене рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Максим Анатолійович.
ПОЛЯКОВ М.А. Я вже хотів промовчати, але після виступу голови департаменту Національного банку не можу.
Ми кажемо немає коштів, 90 мільярдів якихось, незрозуміло звідки вони взялися. Я вам розповідаю, де кошти. У вас є колишній працівник департаменту, яка прийшла разом з Гонтаревою, пані Шульга. От я вам хочу сказати, що пані Шульга в цьому році положила собі на депозит офіційно в український банк в один – 450 тисяч доларів, в інший – 250 тисяч доларів. Я не говорю, скільки поклали Гонтарєва і Писарук.
Після чого я звернувся до голови фінмоніторингу України, Черкаського, надати інформацію: що, де, коли. Так цікаво, як відреагував Національний банк на захист громадян і всього іншого. Вона не поскаржилась в Генеральну прокуратуру, а написала Гонтарєва листа. У мене є офіційний лист (вихідний). Звернення до Черкаського:"Прошу вас не розглядати, не писати, не розслідувати будь-які звернення по Шульгі. Вона порядна, найчесніша людина Національного банка". Ви взагалі… Про що ми мову маємо? У вас іде фантастичне розграбування.
Інше питання. Прийшов… є такий злодюжка, "Дельта-банк", Лагун. Так послухайте скільки було в них резервів, коли була введена тимчасова адміністрація. Скільки зараз? На скільки мільярдів зменшила?
Про що ми тут людям розповідаємо? На десятки мільярдів поки вводиться тимчасова адміністрація розкрадаються активи. Де Національний банк? Про що ми говоримо?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максим Анатолійович. (Шум у залі)
Я перепрошую. Пан Новіков…
НОВІКОВ В.В. Дивіться, доходи наших працівників, голови і першого заступника, і директора департаменту Шульги Алли Анатоліївни, декларації опубліковані на сайті Національного банку. Якщо є якісь підозри, то це треба розслідувати і доводити до суду і виконувати рішення судів. Ми не можемо оперувати плітками і якимось там… (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція Національного банку. Трошки друге питання. Да, будь ласка, Олег Васильович. І потім…
ЛАВРИК О.В. Шановні колеги, справді, проблема дуже довго вже й навіть в нашому комітеті і моя позиція того часу теж була двоякою. Тому що ми прекрасно розуміємо, що прощати чи робити якісь пільги, чи ще іти на… за збуреннями, які є на вулиці, не є зовсім напевне правильно. А все-таки правильно підходити з точки зору закону.
Але давайте згадаємо, коли у нас почалася світова фінансова криза, у 2007 році, коли всі банки центральні… всі банки країн, там Deutsche Bank, банк Англії, банк Канади, Федерально-резервна система Сполучених штатів. Тобто всі в межах своєї країни почали активно готувати свої фінансові інституції і здійснювати якісь заходи. В той же час, регулятор в Україні не робив ніяких заходів, а ми до 2011-го, якщо не помиляюсь, року активно оперували валютою і видавали валютні кредити.
Більше року часу зараз вже йде розмова з кредитним майданом, з людьми, які залишилися в тій ситуації, внаслідок валютних коливань. Зі сторони регулятора не було здійснено жодного заходу окрім меморандуму, який, до речі, не виконує поки ніякі банки його, немає прецедентів виконання, а є особисті якісь домовленості між позичальниками і банками, що мають не системні, а виключно індивідуальний характер про те, що далі не на законодавчому рівні ситуація є неврегульована. І ми прийшли сьогодні до третього читання, і знову стараємось чиїмись руками відгорнути проблему, відгорнути те, що сотні людей викинуті знову на поталу. І в черговий раз піднімати сьогодні питання про те, що ситуація потребує вивчення, немає час більше року вивчати і могли запропонувати свій законопроект, і свій вихід Національний банк, і інші асоціації, які зараз так яро відстоюють позиції комерційних банків.
Тому я звертаюсь до колег народних депутатів, не забувати, що вони є депутатами народними, обрані народом і прийняті свої рішення у відповідності до свого мандату. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Да, будь ласка, Денис Вікторович.
ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В. Шановні колеги, шановний голова, що я хотів би сказати, ви знаєте, ми вже два рази по поводу цього закону вже ми свою думку висловили. І я теж вважаю, я погоджуюсь із Сергієм Вікторовичем, щоб в залі він був прийнятий. І нам зараз треба вже, знаєте, ну, ми більш ніж півроку працюємо над цим законом. Всі мали час, всі мали можливість внести правки, вони були враховані. Тобто кожен, хто хотів додати до закону свої ідеї, міг це зробити. Зараз ми повинні визначитися втретє з рішенням з приводу цього закону. Я що хочу сказати. Знаєте, всі пам'ятають ті собитія, які були прошлого тижня в Харкові.
Знаєте, коли той, хто боржник, до кого прийшов виконавець банку та виконавча служба, вбив двох, а потім був застрелений працівниками "Альфи". Тобто він, якщо можна сказати, він збожеволів. Я ні в якому разі не хочу підводити банківську систему. Але, знаєте, ми тут для того, щоб дійсно якось допомогти і банківській системі, і в першу чергу народу почати жити краще.
І я хотів би зараз всіх вас попросити, щоб ми якось прийняли, знаєте, таку дуже помірковане але дуже відповідальне рішення, за яке нам будуть вдячні всі люди. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович, ви хотіли сказати? Давайте.
КУБІВ С.І. Шановний Сергій Вікторович, шановні колеги по комітету! Шановні представники громадських організацій, громадськості! Представники Національного банку, асоціацій! Знаєте, я не буду говорити зараз про Національний банк, не буду говорити про, може, комерційні банки. Будемо говорити, давайте, про проблему,так? Дійсно, там рік тому чи в минулому комітеті, коли тут частина членів комітету, ви працювали, ви цю проблему бачили. І не можна сказати, що за цей рік цією проблемою ніхто не займався.
Я би подякував громадським організаціям. Подякую ініціативам. Тому що ми перш за все отримали статистику. І на базі статистики ми побачили дві проблеми. Перша проблема є та, що всіх кредитів, які були надані фізичним особам в іноземній валюті, було на 8 мільярдів. Коли ми провели інвентаризацію і станом на 22.05.2015 року ми бачимо, що іпотечні кредити є 3 мільярди 298 мільйонів доларів. Я говорю те, що є офіційні дані, якими займалися. Я не упрікав вас, давайте я закінчу розмову, потім можемо дискутувати далі.
Таким чином, ми на сьогоднішній день бачимо в тих кредитах чотири проблеми або чотири категорії. І треба бути чесними до себе, і можна говорити сьогодні тут в комітеті все, що подобається тільки нам, все що подобається, особливо, яке буде сьогодні висловлено в тому чи іншому ракурсі, надіюся, в правдивому, тому, що журналісти повинні бути присутні і повинні говорити те, що робиться в нас, повинні дискутувати це тільки допомагає вирішенню питань.
Є валютні кредити, яких були двох типів: тип спекулятивних кредитів і тим кредитів, які є соціальними. І погодилися тоді громадські організації не в тій в залі, не з камерами, а просто коли ми не раз зустрічалися. І тих кредитів, яких на сьогоднішній день сплатили по кредитних угодах, є більше 700 тисяч кредитних угод, де кредити всі погашені. Всіх було більше 900, 700 тисяч люди погасили кредити. Є 200 тисяч договорів, трішки більше навіть як 204, ті, хто кредити не погасив. І коли ми тоді разом з громадськими організаціями, з професійними людьми, які є юридичні, почали розбиратися, то ми побачили теж дві проблеми, що багато кредитів було взято і для спекулятивних цілей. Купити декілька ділянок землі, купити декілька квартир. Тому що ріст, цінний ріст… проходило багато різних позицій і тоді ми разом прийшли до того висновку, який фактично був закцептований на нашому ж комітеті і в сесійній залі Верховної Ради, що ми говоримо, перше, про соціальне житло квартири до
Друге важливе питання. Є банки з іноземним капіталом, це теж. Але саме головне інше. Є депозити фізичних осіб у валюті, які довірили банку відповідні кошти, а другі кошти, кредит був взятий. Тобто це безслідно не зникає. І треба нині враховувати тих вкладників на ту суму, яку я назвав по статистиці, з нею можна так само говорити плюс-мінус, але похибка там не зовсім велика. Ми говоримо сьогодні майже про 85-90 мільярдів гривень, якщо приймається, де показати, де це джерело є.
Що я конкретно пропоную. Ясно, це питання потрібно вирішувати. І воно вирішиться, бо зроблено вже на сьогоднішній день добрих 85 процентів роботи. І про це говорили колеги. Якщо ми виносимо цей законопроект в зал і немає 226 голосів, це вся наша праця стає просто нулем.
Якщо ми сьогодні, про що говорив мій колега і пан Довбенко, і пан Демчак, і погоджуюся фактично з іншими членами комітету, є чітко написано, що якщо ми пропонуємо прийняти цей закон, а його потрібно прийняти, але повинна бути правова сторона, ми повинні показати джерело, - де ми візьмемо кошти для відповідних людей.
Друге. Чи ми маємо право у Верховній Раді приймати закон і вказувати, що от, приватна власність чи іноземці, які доручили, будуть виконувати так, а не інакше. Ми можемо приймати рішення щодо державних банків і приймати, але ми не маємо права приймати інше.
Що я конкретно пропоную. Я пропоную, що пункт статті 127 третій, де є чітко написано, що коли розглядається третє читання на нашому комітеті, в разі необхідності від Кабінету Міністрів України План організаційних, кадрових – відкидаємо, матеріально-технічних – відкидаємо, а тут далі іде: фінансових саме головне джерело погашення тих кредитів, ресурси, які ми повинні робити. І пункт третій написано, що проекти актів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади в прийняття передбаченого законопроекту, що розглядається, бо є необхідним для проведення відповідного закону в дію, коли буде прийнято рішення. Тобто то є дві позиції: прийняти рішення і відповідно мати ресурс. І статті 128 пункт другий, що голосування щодо проекту постанови, внесеної народними депутатами членами головного комітету при схваленні підготовленого Кабінетом Міністрів України, не буду перераховувати, фінансових матеріально-технічних заходів введення в дію закону після прийняття законопроекту. І цей законопроект повинен набрати 226 голосів. Тобто ми сьогодні повинні би чітко попросити або звернутися через голову рішенням комітету і зобов'язати від Кабінету Міністрів представника одного, другого, який має повноваження вирішувати джерело коштів. Якщо ми хочемо компенсовувати щось.
Питання друге. Ми повинні відповідно визначити від асоціації. Визначити від Національного банку, рівень хоча би заступників, які вирішують ці питання і відповідно залучити юристів, правників і фінансистів від громадськості, громадських організацій і цей крок 15 відсотків, який ми повинні допрацювати, винести, відповідно прийняти рішення. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Степан Иванович.
На самом деле... Полминуты?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Потому что у нас в 16 заседание, да.
_______________. Секундочку, даже меньше, чем полминуты. Я хочу сейчас сделать заявление от всех валютных заемщиков. Мы выходим со всех рабочих групп, переговорных процессов. Потому что, ну, извините, то, что сейчас опять предлагается, это опять дать специалистов, еще пару лет походить кругами.
Мы сейчас делаем предложение банкам, я не знаю, я заявляю от всех заемщиков, для банкиров и для тех депутатов, которые искренне и с удовольствием, я не знаю, как, лоббируют интересы банков в Верховной Раде, что единственная возможность вернуть сейчас банкам свои деньги… Я не буду сейчас говорить, что валютные... были незаконны. Мы знаем, что нас обманули, мы знаем все, что происходит. Мы уже такими специалистами стали, что рабочие группы мы с вами можем проводить веками. Но единственная возможность вернуть сейчас наши деньги, это принять этот закон. В другом случает Харьков покажется цветочками. Денег не увидит никто.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, ….. Спасибо вам большое. Мы позицию вашу услышали. Таня, спасибо большое.
ОЛІФЕР Г.І. Сергей Викторович, я хочу озвучить предложение от 14 участников профессиональных объединений финансового рынка. Здесь не только банковские ассоциации ипотечные, представители страхового бизнеса, инвестиционного.
Мы считаем, что принятие этого закона узаконит беззаконие в нашей стране. Мало того, что то, что сказали предыдущие докладчики, и Степан Иванович, и Михаил Владимирович, и господин Демчак... дело в том, что мы почему-то считаем, что никаких средств из бюджета это не потребует. Уже на сегодня мы знаем, что лидер по выдаче валютных кредитов был банк "Надра". У него 49 процентов было выдача кредитов в инвалюте.
Да, государственные банки у них до 1 процента. Но суть не меняет. На сегодняшний день 50 процентов банков с активами, это те банки, которые выдали кредиты в инвалюте. И если мы сопоставим цифры, сколько же у нас валютных заемщиков и сколько же у нас вкладов в иностранной валюте, депозитов, то депозитчиков у нас больше, чем в два раза больше депозитов. А количество людей, которые вкладывали депозиты, их… они соразмерны с количеством населения в нашей стране. Поэтому если валютные заемщики – около 100 человек, то валютных вкладвчиков… это минимум…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу прощения, мы вас услышали. Но давайте, во-первых, мы будем слово как-то давать, а не вырывать из контекста. Хорошо? Для этого есть голова, он ведет как бы комитет. Хорошо? У нас народные депутаты просят, чтоб им слово дали, да. (Шум у залі) Нет, все, спасибо большое. Давайте не будем мы опять в рабочее совещание комитет проводить. Это первое. Второе. На 16.00 коллеги все понимают, что надо быть на очень важном голосовании, регламентный комитет проходит, а у нас еще один вопрос.
Но я скажу свои… свое мнение, минуту, потому что все уже высказались, а я наверное свое мнение еще не сказал. Как депутат как минимум.
Значит, смотрите, почти полгода я как голова комитета работаю со своими коллегами над этим вопросом. С первого дня мы столкнулись с этими проблемами и знаем, что уже было порядка семи законопроектов на эту тему. Вот столько времени уже прошло, за все это время, я опять-таки хочу обратиться к представителям ассоциации банков, вот я не видел, например, если мы говорим о государстве, я не видел не председателя "Ощадбанка" у себя в кабинете, не председателя "Укрсимбанка", я вообще даже с ними не знаком и они не соблаговолили прийти вот, если есть такая проблема. С вами мы сейчас второй раз видимся, первый раз мы виделись, когда закон был во втором чтении. У меня вопрос, если это так для банкиров важно, почему я пять раз в день общаюсь с представителями тех людей, которые взяли кредиты, и почему я не вижу другую сторону? И почему нет законопроекта, который бы был альтернативный? Он популистически плохой, ну, где другой? Поэтому я не знаю, где закон, отозвал – не отозвал, закона от вас я на самом деле не вижу. Поэтому я предлагаю… Мы сейчас в диалог вступаем? Не надо мне отвечать на вопрос, я говорю свою мнение, вы когда говорили свое мнение, я вас не перебивал, я вам вопросы не задаю.
Поэтому, уважаемые коллеги, я предлагаю поставить этот вопрос на голосование и я считаю, что затягивать на самом деле в этом деле нельзя, потому что просто годами мы будем создавать рабочие группы. Первую я как бы сказал.
Давайте, какие еще пропозиції? Степан Іванович.
КУБІВ С.І. Друга була.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.
КУБІВ С.І. … щоб були переліки актів, щоб проекти почитали, перелік законів і оце…
ГОЛОВУЮЧИЙ. То есть правильно, ми даємо доручення апарату, посмотреть таблицы.
КУБІВ С.І. Не апарату, нам, комітету… звертається як голова комітету до…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кабінету Міністрів, да. Сформулируйте, пожалуйста. Давайте, как мы это правильно скажем?
_______________. Звернутися до Кабінету Міністрів, щоб надав план матеріально-технічних фінансових заходів по введенню в дію закону, він має дати. Далі, друге, він має надати проекти, тут ми їм написали, у нас є в законі, бачите, ми тут написали 66-а позиція, Кабінет Міністрів повинен подати у Верховну Раду пропозиції щодо змін законодавчих актів, не пропозиції. Це якби було друге читання, то так, а коли третє читання, то він дає тексти, проекти цих нормативних документів і ми маємо читати. Побачили, проголосували і на третє читання.
КУБІВ С.І. Сергій Вікторович, але треба так зробити, що наш комітет сьогодні ставить вимогу до Національного банку України, Кабінету Міністрів України щодо вирішення. Ну, без джерела ми не вирішимо.
_______________. Закон вимагає.
КУБІВ С.І. Закон же ж вимагає, 127-а..
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо! Все, написали. Шановні колеги! Я пропоную поставити на голосування. Перше питання у нас – проект Закону України про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті № 1558/1.
Хто – "за"? Прошу голосувати. П'ять. Проти? Утримались? Чотири утримались. _______________. П'ять.
ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ять утримались. П'ять на п'ять.
ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ять – "за", п'ять – "утримались". Це як у нас по процедурі?
Тепер давайте, друга пропозиція. Михайло Володимирович, скажіть будь ласка.
ДОВБЕНКО М.В. Друга пропозиція. Відкласти зараз на засіданні і звернутися в Кабінет Міністрів з тим, щоб надав план кадрових, фінансових і матеріально-технічних заходів по введенню в дію закону. І передав проекти нормативних актів сюди.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, терміни давайте.
ДОВБЕНКО М.В. Давайте напишемо. Давайте дамо 15 днів, два тижні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто за пропозицію Михайла Володимировича до двох тижнів, Михайла Володимировича Довбенка?
Прошу голосувати. Хто – "за"? Шість. Рішення прийнято. Так, значить, і поїдемо, буду я з валютними позичальниками жити ще…
Шановні колеги! У нас друге питання. Якщо можливо, залиште зал. Так, поїхали далі. Питання друге – проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів на ринку фінансових послуг, відповідальний за цей законопроект і автор Поляков Максим Анатолійович. Проект зроблений з метою створення правових основ для забезпечення захисту інтересів споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу за порушення законодавства про захист прав споживачів на ринках небанківських фінансових послуг.
Будь ласка, Максим Анатолійович, вам слово.
ПОЛЯКОВ М.А. Дякую.
Шановні колеги, в нас був прийнятий перше закон про розкриття інформації на фінансових ринках, цей закон доповнює його. Насправді, в чому він полягає і в чому є проблема? Закон виключено направлений на захист прав споживачів, тобто ми прописуємо норми щодо штрафних санкцій щодо ненадання інформації, щодо не розкриття інформації для споживача. Тут дві норми прописано чітко, які штрафи для фізичних осіб, які - кількість і розміри для юридичних осіб і є механізм удосконалення заходів впливу за порушення законодавства прав споживачів. Є позитивні висновки щодо даного законопроекту, прийняття його в першому читанні. Дякую. Прошу колег підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Шановні колеги, я хочу просто нагадати, що групою авторів: це Дзензерський, Поляков, Демчак, Фурсін, Довбенко, Романюк і Жолобецький був поданий закон, я не знаю, чи вони не альтернативні (2456) – про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг, який аналогічно, він ширший, тому що в даному випадку приймали участь в розробці іноземні експерти, USAID, "Фінреп" і ті штрафні санкції, які вказані і в законі 1652, в тому навіть більшість – найбільші. От, тому я...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Что он говорит...
_______________. ... враховуючи як би те, що є другий законопроект, я із задоволенням підтримав би і цей законопроект, но я вважаю, що той ширший, ємкійший...
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це зовсім різні закони… (Не чути).
_______________. Да. Багато норм дублюється.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максим Анатолійович, відповідайте.
ПОЛЯКОВ М.А. Два різних законопроекти і в другому як раз, ми з Денисом Вікторовичем розробляли другий, над ним працювали, він не стосується абсолютно один другого. Там не прописані ці норми, це виключно норми для фінансових послуг, тут вони дуже чітко розмежовані, тому один до жодного законопроекту вони жодного відношення не мають.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, шановні колеги, ще які думки з цього приводу? Да, будь ласка.
_______________. Колеги, так давайте, може, ми тоді таким чином зробимо, внесемо правку в назву, бо вони співзвучні. Якщо ви кажете, що воно не співпадає, зовсім інші – давайте тут правку внесемо, щоб було зрозуміло.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми в секретаріату запитаємо. Да, будь ласка, Тетяна…
БОЦУЛА Т.А. Можливість внести правку у назву лише до другого читання, ми перед першим читанням не можемо це внести. Цей законопроект – це дуже такий частный случай.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, зрозуміло, почули
Ми пропонуємо після першого читання внести правку. Головне експертне управління підтримує його прийняття у першому читанні, тобто, шановні колеги, якщо не буде думок інших, пропоную поставити на голосування. Хто "за", прошу голосувати. Проти? Утрималися? Ви проти? Я шуткую. Так, рішення прийнято.
_______________. (Не чути).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.
Шановні колеги, ще в розділі "Різне" я хотів би повідомити вас і запросити із своїм земля ком Денисом Вікторовичем, у нас 11 июня виїзне засідання комітету на Дніпропетровщину. Да, дуже ми будемо раді бачити. _______________. (Не чути).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, в четвер вилітаємо, в четвер і повертаємося, тобто..._______________. (Не чути).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, тобто... Є депутати, які іншої думки, які вважають, що є смисл повертатися. Але в нас.... ми обґрунтуємо вам це питання, я думаю, що все....
КУБІВ С.І. Сергій Вікторович, у мене є пропозиція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Степан Іванович.
КУБІВ С.І. Шановні колеги, ви розумієте, що сьогодні чим більше буде сьогоднішній день погіршення економічного фінансового клімату, тим важче буде працювати нашому комітету. Ми говоримо сьогодні не тільки про ті речі, про які ми говорили, тільки банки, ми говоримо про інші. Фінансові установи, ми не зачіпали ще кредитних спілок, ми не зачіпали ще окремих банків, вкладників і все інше.
Що я конкретно пропоную? Я б, Сергій Вікторович, пропонував так, що тим робочих нарад в не сесійний тиждень…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це комітет?
КУБІВ С.І. Комітет я маю на увазі, чи це будуть наради, чи комітети, то вже від вас залежить. Ми повинні професійно залучати асоціації, різні громадські організації, Національний банк і обговорювати професійно речі. Розумієте? Тому що, коли ми говоримо професійні речі і коли займати державницьку позицію набагато важче ніж бути звичайним популізму, бо, нині багато можна ставити інших питань. От в мене було звернення, окремі міські ради для прикладу чи там інші розмістили кошти в комерційні банки свідомо під заниженні проценти, а зараз є певні проблеми. Ясно, не виносять сюди, бо це професійне вузьке питання, і дуже солідні міські ради.
Я веду до того, що в не сесійний тиждень робота комітету у формі груп професійних по одному, по другому, по третьому повинна збиратися, як мінімум, раз в тиждень на дві, три, чотири години…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович, слушна пропозиція, якщо депутати є в цей тиждень, тому що не просто їх зібрати, депутатів. Тому я зараннее как бы хотел сказать, что 11-го числа мы планируем не совещание рабочее, а выездное заседание в Днепропетровск, на самом деле это туда и обратно, утром вылетим, вечером прилетим, я имею ввиду. Да, ну, хорошо, мы обговорим на самом деле. Я думаю, что там сориентируемся по местности.
Графік проведення засідань комітету на червень. Я хотів би, щоб ми, як апарат каже, потрібно поставити це на голосування.
Шановні колеги, 11.06.2015 у нас виїзне, а 16.06 і 13.06. Хто за цей графік? А, 30.06, перепрошую. Прошу голосувати. Хто - "за"? 30.06. "Проти"? Утрималися? Нам графік треба проголосувати.
Шановні колеги, дуже вам дякую! Оголошую засідання закритим.