СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності

 30 березня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету РИБАЛКА С.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні присутні! У нас сьогодні на засіданні присутні 7 народних депутатів, тобто кворум є. Засідання оголошую відкритим. Пропонується затвердити порядок денний засідання комітету. Чи є пропозиції?

_______________. Погоджуємось.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуєтесь. Хто - "за", прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято.

Щодо питання першого. Проект Закону України про внесення змін до розділу 2 "Прикінцевих" та "Перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи" (щодо збільшення статутних капіталів банків). Реєстраційний номер 4230 законопроекту, автори: Довбенко, Рибалка, Кубів, Дзензерський та інші 26 народних депутатів. З цього приводу доповідає перший заступник, мій колега Довбенко Михайло Володимирович, а потім я доповідаю. Будь ласка, Михайло Володимирович, вам слово.

ДОВБЕНКО М.В. Дякую.

Шановні колеги, у липні 2014 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи". В цьому законопроекті було доручення Національному банку в місячний термін з дня набрання чинності цим законом розробити поетапний протягом 10 років план проведення, вірніше приведення статутного капіталу банків у відповідність до вимог цього закону.

Треба сказати, що трохи більше, ніж через місяць Національний банк виконав це доручення. 6 серпня 2014 року побачила світ Постанова Національного банку "Про збільшення капіталу банків України". Це було розписано фактично поетапний план збільшення капіталізації банків. Разом з тим, за незрозумілих підстав Національний банк своєю постановою від 4 лютого 2016 року скасував наведений реалістичний графік збільшення статутних капіталів (банку) банків і кардинально змінив строки капіталізації на значно коротші терміни і, здавалося б, за таким, що  абсолютно не лояльний до банків графік.

Треба сказати, що ця постанова  сколихнули банківське середовище. Висловлюються досить категоричні заперечення на цю постанову. Треба сказати, що була проведена ціла низка заходів, в тому числі і конференція керівників малих  та середніх банків, яка відбулася 22 лютого цього року і  все на сьогодні робиться у банківському середовищі для того, щоби з боку Національного банку  все-таки привести  в дію цю постанову і заставити  банки виконати їх.

З іншого боку, є ціла низка підстав, які стверджують, що це неможливо  виконати як в терміни, так і в обсяг, які записані в постанові.

Треба сказати, що я мав можливість на цій конференції виступити. Я висловив аргументи, які насправді не дають підстав позитивно оцінювати дане рішення Національного банку. Ну по-перше, треба сказати, що термінова  до капіталізація невеликих  та середніх за розміром банків у 2,5 рази, мається на увазі  із  120 до 300 мільйонів гривень при потрійному скороченні строків це  дуже  ризиковий крок. Лише приблизні розрахунки доводять, що  загалом для банківської  системи необхідні обсяги приблизно в 12 мільярдів гривень. Їх треба терміново знайти. Ми розуміємо, що це не просто  можуть бути кредитні гроші чи  якісь інші, це мають бути чисті доходи  банків чи  інших юридичних осіб, які можна буде завести в статутний капітал банку.

Треба сказати, що ми цим рішенням Національного банку дезорганізуємо  не тільки внутрішніх наших акціонерів банку, але і інвесторів західних, які в тому числі хотіли би працювати у нас на цьому нашому ринку.

Ця постанова тільки посилює невизначеність на банківському ринку. Абсолютно незрозуміло, чому Національний банк знижує вкрай необхідну транспарентність своєї діяльності на банківському ринку.

Будемо вважати, що ще одна досить серйозна причина, яка і в депутатів викликає тривогу, це те, що сьогодні в парламенті розробляється і посилюється серйозна робота на розширення децентралізації в Україні. І, якщо ми хочемо цей процес і дальше розвивати то абсолютно алогічним виглядає чому ми повинні з ринку прибирати малі і середні банки.

Я так розумію, що у нас у парламенті розробляються серйозні законопроекти, які спрямовані на те, щоб підтримати малий і середній бізнес. Знову ж таки не зрозуміло чому Національний банк тисне на малі і середні банки, які, як ми розуміємо, не тільки дають роботу для працівників, не тільки мають можливість кредитувати цілу низку проектів, які об'єднані громади сьогодні, яким об'єднаним громадам дуже це потрібно.

Я повинен сказати, що є проблеми з ризикованістю, ризиковістю, але в основному це стосується першої і другої груп. Я не хотів би зараз забирати час у колег і пояснювати, чому це. Якраз четверта група малих банків у нас сьогодні єдина показує прибутковість. І я теж не розумію, для чого нам сьогодні потрібно тиснути на них і заставляти їх збільшувати обсяги своєї капіталізації. Будемо говорити, що сьогодні якраз в отій четвертій групі середній розмір активів цих банків складає десь в межах біля 110 мільйонів. Якщо ми заставляємо ці банки наростити обсяги статутного капіталу до 500 мільйонів, ми ж розуміємо, що сьогодні ми підставляємо і ці банки, бо збільшивши у 5 разів свої активи їм треба думати, як наростити інфраструктуру вкладень, як змінювати філософію співпраці з своїми клієнтами, які можуть взяти кредити і де їх найти.

Я думаю, що є ціла низка і інших причин, яка… які теж підтверджують нам, що даний крок є алогічним з боку Національного банку і я думаю, що ми  депутати Верховної Ради абсолютно аргументовано  запропонували цей законопроект.

І два… дві останні думки на завершення. Я дивуюся, Національний банк  представляв… представляли два заступники на  конференції.  З їхньої інформації було зрозуміло, що з багатьма державними інституціями  вони погодили ймовірну процедуру  об'єднання  малих банків, злиття і так далі.

На жаль, з комітетом Верховної Ради такої розмови не було. Але якщо ми не створимо законодавчу базу для того, щоб проводити таке  злиття чи об'єднання,  то  я думаю, що це тільки налякає і створить ще більшу  проблему невизначеності на банківському секторі.

І на  завершення я хочу  сказати, що  без сумніву цей законопроект він є  абсолютно нагальний і потрібний  і  я просив би  і логічний і просив би колег підтримати його. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Володимировичу. Я згоден з тим, що ви сказали. Хотів би ще додати, колеги, кілька важливих фактів для розуміння  загальної картини.

За класифікацією МВФ загалом українські банки по показникам рентабельності виглядають найгіршими в порівнянні з іншими  країнами. Це ми  знаємо. Але підкреслюю, що цей негативний результат є  наслідком збиткової роботи великих банків, в першу чергу. І  деякі з іноземними капіталами. У тому числі і  з російським капіталом.

В умовах  кризи найбільш стійкими банками виявилися малі банки. За даними на 1 жовтня 15 року тільки група малих банків показала  позитивний фінансовий результат прибуток у  813 мільйонів гривень. А  банки першої, наприклад,  категорії -  522 мільярди збитків. Другої категорії -  782 мільйона. Третя категорія  -  957 мільйонів. І світовий досвід свідчить, що  малі і середні банки більш  ніж великі орієнтовані на класичні банківську діяльність, яка необхідна для розвитку України.

Вчені, яких ми теж просили підключитися до цього процесу. Кажуть, що монополізація банківського ринку зменшує конкуренцію, погіршує стійкість системи та посилить системні ризики. Про те за два останніх роки частка малих банків в статутному капіталі банківського середовища вже зменшилася з 13 відсотків на 6, а частка великих банків з 58 збільшилась на 75. Тобто, що у нас, ну, відбувається. Поглинання великих банків, малих банків великими.

Я вважаю, що, ну, як я думаю, асоціація банкірів, що малі і середні банки їм потрібно місце в Україні і ми не можемо їх огульно знищувати. Ми вважаємо, що як комітет ми Національному банку дали всі інструменти, якщо до яких банків є питання, ну, наприклад, вони там конвертацією займаються чи якимось іншими, є сумнівна репутація, є всі важелі сьогодні у Національного банку. Хай Національний банка скаже, да цей банк немає права на життя тому що, і  згідно з інструментами приймає рішення. Але всіх огульно, я вважаю, що ми, ну, не можемо сьогодні відправляти… Я даже не буду казати, що наверное це поглинання, це вимушене поглинання, тому що діватись малим і середнім банкам буде нікуди.

Національний банку у своєму висновку, очікувано, пропонує відхилити законопроект.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку зазначає, що у цілому позитивно оцінює аргументацію суб'єктів права законодавчої ініціативи стосовно необхідності встановлення реалістичного графіку збільшення розміру статутного капіталу.

Тобто ще раз підкреслюю, ми не просимо якийсь новий розробити графік, він був, він був затверджений Національним банком, під нього, як я розумію банки малі, ну, якось планували свій фінансовий результат і подальшу роботу. І ми пропонуємо повернутись до цього графіку.

Шановні колеги, якщо хотів хтось висловитись. Будь ласка, Степан Іванович.

КУБІВ С.І. Шановні колеги, мені здається, і засідання комітету саме є цією площадкою для нормальної професійної дискусії для того, щоби винести в сесійний зал вже погоджувний документ. Коли, наприклад, є позиція депутатів, а ми говоримо про два десятки депутатів, що є така думка, є така проблема, вона не формувалася ця думка і та проблема з точки зору позиції  депутатів, а це було звернення голів правління і власників малих, середніх банків, у тому числі асоціацій. І сьогодні дуже добре, що є присутній Яків Васильович  Смолій, заступник голови Національного банку і, відповідно, керівники асоціацій і спеціалісти. Саме тут ми не можемо сьогодні перейти від того  заперечення і   до істини. Так? Бо прийняття рішення без погодження середовища воно закладає конфлікт на перспективу.

Ситуація, яка склалася на Україні в банківській системі, коли ми говоримо про категорію великих банків і малих, вона різниться двома підходами. Малі і середні банки за рахунок свого капіталу – основного і додаткового – вони кредитують фактично малий і середній бізнес,  вони кредитують фактично позиції місцевого самоврядування і що говорив Михайло Володимирович Довбенко дуже правильно, що коли ми йдемо елементом  децентралізації, то банки місцевого значення вони дуже властиві, вони є мобільні і швидкі для приймання рішення. Тобто   тут треба найти середину.

Коли ми говоримо про  розвиток і зміцнення банківської системи, що робить і Національний банк відповідно і політика… засади внутрішньої політики, стабільність банківської системи, це є повноваження і Верховної Ради, і це прописано у нас в Конституції, це постановка з боку Національного банку і нашого  комітету, асоціації абсолютно є правильним.

І тоді третя позиція. Треба подивитися, яка реально ситуація, що ми можемо запропонувати.

Тобто Національний банк цією Постановою 58-ю запропонував відповідно прийняти алгоритм дій, який і ми пропонуємо, але ми розходимося тільки в графіках і в можливостях. Коли ми говоримо про  графіки і можливості, є дві категорії банків. Є банки тієї групи, яку ми  розглядаємо,  де є вже інвестор присутній, іноземний капітал, їм легше наповнити статутний капітал. Банки, які не мають, їм важче наповнити. Тобто Національний банк теж підтримує, і він не каже, що ми проти законодавства, яке  запропонували депутати Верховної Ради. Але Національний банк  хоче, будучи відповідальним, і ми розуміємо проблеми за депозити, ми не тільки говоримо про економіку кредитування, а ми говоримо ще про захист, довіру, яку треба підняти до банківської системи, бо сьогодні проблема головна що відсутня довіра до банківської системи України, в тому числі і до регулятора, і цю довіру треба відродити. Для того має бути тверезий розум, оцінка, дискусія і так далі.

Я спеціально особисто взяв 7 балансів різних банків категорій, де є іноземний капітал, де не є іноземний капітал, і прийшов до такого висновку, що банки, які надійні і маєте іноземного капіталу, вони станом на сьогодні сформували 100 відсотків резерву. Банки, які формували 100 відсотків резерву, вони відразу стали збитковими, або різниця між загальним капіталом і основним капіталом є різна. Тобто ми говоримо про статутний капітал і капітал І-ІІ рівня. Якщо, наприклад, я так для простоти, якщо банк має 100 гривень – капітал основний, плюс додатковий, а коли він сформував резерви, наприклад, 30, ну, то тоді в результаті ІІ рівень капіталу є нульовий і статут не зменшився. Тобто, як мінімум, що треба нам зробити і рекомендувати Національному банку, що по Постанові Національного банку 58, що треба говорити не тільки про статутний капітал, а треба говорити і про регулятивний капітал, це тоді полегшить ситуацію бо є рівень. Це перше.

Друге. Те, що Національний банк піднімає планку 300 мільйонів, це він робить правильно, тому що капітал і надійність банку при реальному формуванні резервів це є захищеність депозитів і клієнтських коштів по пасивах і тут ніхто тій тезі, як кажуть, заперечити не може. Чим більше ризикував, позиція, тим більше відповідно є проблема.

Другий аспект, який є проблемний на сьогоднішній день, термін формування. І мені здається, що повинен термін, який ми запропонували, Національний банк розуміє ту проблематику. Ми говорили з Яків Васильовичем сьогодні і Михайлом Володимировичем буквально перед засіданням і вони розуміють, що термін потрібно міняти, але є окрім того позиція і банків і асоціації. Значить, 300 мільйонів можна поділити, взагалі, на дві, одна із варіантів, умовно 200 мільйонів і переноситься термін там до 1.07, не до 1.01, а до 1.07.2017 року. З тих 7 банків, де я переговорив з головами правління, з двома власниками, вони розуміють ту проблему, і вони кажуть, це вже якийсь компроміс, по якому можна рухатися. Можна говорити, і 200 мільйонів, можна говорити, і 300 мільйонів.

Говоривши зараз з асоціацією, є інший запобіжник, запобіжник валютної ліцензії, що банки, які не сформували капітал, за рахунок ринку тільки внутрішнього гривневого, вони можуть формувати і …. мільйонів. Але ми не повинні давати ризики вкладникам, які довіряють кошти малим і середнім банкам. Це така тема для обговорення сьогодні.

І третя позиція, яка стоїть, об'єднання банків відповідної категорії. Я, будучи керівником банку, який, Богові дякувати, і для мене це втіха сьогодні є в першій трійці надійних банків України, де я пропрацював 13,5 років, об'єднував в житті три банки. Один банк був в Закарпатті, один банк був  з Криму, третій – з Івано-Франківська. І коли ми об'єднували ті банки, виник ряд проблем, які я хочу в практичні площині сказати. Проблема перша – це операційна система, яка базується на базі, наприклад, "Б2" і "Скрудж". Так, от дві банківські системи. Перехід зробити це непросто. Навіть як сформувати. І коли банк має, наприклад, іноземний капітал і український капітал, сума резервів при консолідації банків абсолютно змінюється. Бо одні банки проходять міжнародний аудит, а другі проходять український аудит. І банки, які є прибуткові два поміж народних стандартах і по українських, об'єднати, вони будуть збиткові. Бо цей банк, який не проходив реальної оцінки активів, повинен сформувати резерв. Резерв формується за рахунок цього прибутку або за рахунок капітал, якщо немає, не вистачає прибутку. І тоді виникає питання. Одного капіталу – статутного і регуляторного. Тобто ця проблема.

Найбільша проблема при формуванні консолідації банківської системи – це система податкового законодавства. Система податкового законодавства станом на сьогодні не прописана. Вона тільки є алгоритм. Але законодавчі акти, які дозволяють консолідувати і показати, яким чином рухатися, не прописано. Це проблема в цілому системи. У нас фінансовий облік один, бухгалтерський – другий, управлінський – третій, а податковий статистичний – четвертий. А хто має… А податковий взагалі – в іншу сторону. Цю систему треба прописати.

І наостанок. Що я би сказав, що повинні ми сьогодні проговорити. Це питання якраз термінів на основі отої проблематики, яку поставив. Обов'язково я підтримаю асоціацію банків і Національний Банк, що потрібно поставити запобіжники щодо валютної ліцензії, яку теж  ми можемо сьогодні підняти і робити. Тобто, якщо ми розв'яжемо оцей вектор, а є присутній і Національний банк абсолютно кваліфікований, Яків Васильович,  і асоціація, і ми, відповідно комітет, повинні найти точку виходу в цілому. Теза перше, треба міняти, друге – треба поставити реальні терміни, Яків Васильович, як мінімум, до 1.07,  ми можем і про 300 мільйонів  говорити. Але ці запобіжники, про які я сказав, вони будуть тягнути за собою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую Степан Іванович. Я хочу тільки підкреслити, що ми… Зараз Максим Анатолійович, потім… Тільки хочу підкреслити, що два чи три тижні тому ми сиділи на цій нараді, і я дуже просив заступника Національного банку пані Рожкова, знайдіть, будь ласка, компроміс з банківськім серидовищем, щоб він влаштовував і банки, і Національний банк. На жаль, пройшло два чи три тижні, а віз і нині там, я відправив листа в той же день, коли ми провели цю нараду, з проханням Національного банку вирішити цю проблему, але відповіді – нуль.

КУБІВ С.І. Є таке побажання напевно  від імені комітету, якщо ви дозволите так? Що ми просимо управління Національного банку, щоби постійною роботою з нашим комітетом займався пан Смолій, все буде тоді легше, компромісніше і добре.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, можливо, можливо. Але хотілося, щоб працювала система, а не працював Іванов, Петров, конкретна особа.

Да будь ласка Максим Анатолійович вам слово.

ПОЛЯКОВ М.А. Доброго дня. Шановні колеги хочу зазначити, що докапіталізація банків повинна здійснюватись із зростанням що економіки, стабілізація економіки, що з купувельної спроможності. Справа в тому, що більшість малих середніх банків вони кредитують бізнес, конкретні підприємства. Ці підприємства, крім того, що кредитуються, в них закладене майно. Якщо зараз ми проведемо мову про докапіталізацію, частина з них недокапітолізується, зрозуміло, що ми нанесемо збиток для підприємств. Тому що вони підуть на ліквідацію, майно зникне, тобто ми ще раз погіршим стан підприємства. Інше питання, що зараз іде стрес-тестування банків в квітні, воно закінчиться. Зрозуміло, що після цього можна вести мову, до цього це рано. Інше питання, що для виконання нового графіку декапіталізації потрібно провести збори акціонерів, отримати дозвіл НБУ, це також час і не менше 6-9 місяців.

Тому вважаємо, що потрібно цю ситуацію досконало вивчити і саме головне подумати, можливо, для малих середніх банків більшу підтримку від Національного банку, що потрібно для того, щоб ми їх не знищили. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Степан Іванович.

КУБІВ С.І.  Дуже добру думку Максим сказав, так. Він сказав, що дочекатися зборів акціонерів. Національний банк згідний. Збори акціонерів, коли затверджують річний звіт, затверджується відповідно прибуток або збиток, якщо прибуток, це дозволить капіталізувати його і підняти відповідно капітал на суму прибутку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слушна позиція. Я з вами згоден. Але, ну, ми тут кажемо, а час іде. Постанова діє сьогодні, і 1 липня у людей спросять, дайте графік декапіталізації, я підкреслюю, реальний. Я вже казав, що таке реальний графік декапіталізації, це як твір, як писав в школі, а мені двійку ставили. Я приходив казав, а чого, у мене ж помилок нема. А мені казали: не розкрита тема.  Реальний він чи нереальний, Степан Іванович, це ж ще піди і спроси. Будь ласка, Віктор Миколайович. ______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, це головне. Віктор Миколайович, вам слово.

РОМАНЮК В.М.  Доброго дня шановні колеги!  Я б хотів би зачепити тему системності. Дивіться, по факту, що ми маємо, якщо дивитися суть процесу. Суть процесу була в тому, що ми останній рік пережили в режимі ліквідації, з ринку було виведено 65 банків, в результаті Україна втратила майже 50 тисяч робочих місць. І, підкреслюю, жоден банк, жоден банк, знову не почав працювати на українському ринку. Оце показник роботи Національного банку, його ефективність. Тобто люди не націлені на те, щоб створювати, генерувати і зростати. Люди націлені на те, щоб створити умови, там закритися якоюсь бумажкою, вибачте, а що буде далі з людьми, що буде далі з бізнесом, що буде далі з економікою нікого не цікавить по великому рахунку.

Сьогодні всі іноземні банки, за виключенням Російські, вони продаються, всі. UniCredit вийшов з ринку, інші банки розглядають, вони всі стоять на продажі. Тобто ми для світу продовжуємо перетворюватися в оазис абсолютно не зрозумілих правил. І як буде далі розвиватися цей весь ринок, для кого… для всіх, це якийсь нонсенс.

Щоб ви розуміли, для прикладу, в тій же сусідній Польщі  63 відсотки капіталу банків – це іноземний капітал.  Прийшли західні банки, дали якісь в економіку гроші, почався якийсь рух і середня заробітна плата сьогодні, слава Богу, у них 1200 доларів.

Національний банк, приймаючи такі  постанови, ну для мене це якийсь нонсенс черговий, відверто вам скажу.  Тобто добивати те, що  ще щось живе  в економіці,  це сьогодні ну потрібно бути… ну це не  самурайство, розумієте. Самураї були там чесні, благородні, у них якісь там кодекси були. Це… Я не знаю, звідки взагалі генерує, хто генерує ці ідеї в Національному банку? Де вони беруться, мені цікаво.

Тому я вважаю, що абсолютно правильно, приєднуюсь і до слів своїх колег, що ми тут на базі нашого комітету  ведемо професійну і чесну дискусію про те, що треба трошки міняти політику і відходити від  принципів знищення, треба щось створювати в  кінці кінців в нашій економіці. Тому колег закликаю підтримати законопроект, він нагальний, потрібний. Принаймні, ми покажемо суспільству знак, куди ми рухаємося. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Миколайович.

Да, будь ласка,  Руслан Євгенійович.

ДЕМЧАК Р.Є.  Альтернативна думка.

Був на засіданнях і банківської спільноти неодноразово і висновок такий. По постанові новій про прискорену, назвемо її так, до капіталізації жити важко, але по-другому неможливо. Тому дуже важливо, що Національний банк завідомо дав я би орієнтири на 2017-2018 рік. І у банків зараз є можливість в тому числі це стосується саме, в першу чергу, другої групи. Колись це була третя і четверта група, зараз на визначення  друга група національних банків з українським капіталом, дана можливість у тому числі і об'єднуватися. І це, в даному випадку, така прискорена капіталізація, навпаки,  вона підштовхує ринок, банківський ринок до  консолідації і не до виведення капіталу, а до реінвестицій, у тому числі і нерозподіленого прибутку за 2015-й рік. Тому я при голосуванні за цей законопроект все ж таки утримаюсь… (Шум у залі)

КУБІВ С.І. Руслан, таке не питання, а побажання. Ми говорили перед тим з  асоціації з Національним банком буквально зараз, так. Є просьба все-таки до 01.07.2017 пересунути на півроку, Яків  Васильович зараз у виступі скаже, прислухатися до думки, і ми тоді підтримаємо, тоді буде…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Руслан Євгенійович, деякі речі підштовхувати, правильно кажете. Але я спілкувався теж з банкірами, вони кажуть, дійсно, по-перше, нам треба взяти десь 7 сьогодні мільйонів доларів там по курсу приблизно, докапіталізувати. Це перше – де їх взяти, а, по-друге, в нас немає гарантії, що завтра під якимись предлогами не прикажуть нашому банку довго жити. Це перше питання.

А друге питання. Якщо Національний банк змінює правила гри кожен рік, а як може бізнес орієнтуватися, якщо в колоді там дванадцять тузів. Тому рахуватися треба, але правила потрібні чіткі і на багато років вперед. Дякую вам. Будь ласка, Яків Васильович Смолій, заступник голови Національного банку.

СМОЛІЙ Я.В. Я хочу звернути увагу на один факт. Закон про збільшення капіталу був прийнятий у липні 14-го року. За 14-15-й рік в нас відбулася анексія Криму, війна на Донбасі, і якість активів банків, які на сьогодні ми бачимо в процесі стрес-тестування, практично зобов'язали банки сформувати резерви і опустити капітали, якщо не до нуля, то практично від'ємний. Ви пам'ятаєте, Верховна Рада укінці минулого року прийняла Закон 2449, яким дозволила Національному банку не застосувати заходи впливу за недодержання рівня адекватності капіталу і за порушення нормативів. Графік, який був прийнятий, безумовно, сьогодні є дискусії. Я підтримую пропозиції про те, що потрібно врахувати одне із джерел, яке може бути наповненням капіталу, це прибуток за 15-й, за 16-й роки. І, дійсно, збори акціонерів, плюс зовнішній аудит, який підтверджує прибуток, це в часі травень, квітень, десь червень місяць.

Тому ми готові розглянути і поспілкуватися з банківськими асоціаціями, з банками про те, щоби терміни збільшення капіталу здвинути на липень місяць 2017 року. Це може бути з внесенням змін до нашої постанови.

Тому як пропозиція… Крім того, також те, що сьогодні запропонували процедуру об'єднання банків. Безумовно, її треба прописати і проговорити на комітеті. Тому що вона зачепить і Податковий кодекс, і…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. …законопроекту у нас сьогодні немає?

СМОЛІЙ Я.В. Немає, немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає.

СМОЛІЙ Я.В. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. А час іде. Я кажу, а час іде.

СМОЛІЙ Я.В. Да, ви абсолютно праві. Тому це треба також прискорити. І ту ідею, яка нами була проговорена, винести на комітет проговорити.

В мене пропозиція така, щоби як назвати, домашнє завдання, можливо, терміни якісь до прийняття змін до постанови, проговорити з комерційними банками, узгодити строки, які будуть компромісом до тої постанови, яка сьогодні є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вже казав, що ми такий термін давали, Яків Васильович, при всі повазі до вас.

Що стосується законопроекту, який, безумовно, потрібен. Да, дійсно він потрібен. Але я хочу нагадати колегам, що у нас деякі законопроекти, які важливі, дуже важливі, системні, вже рік лежать в стінах Верховної Ради і не можуть потрапити до порядку денного, а час по постанові триває.

Давайте ми спитаємо  представників банківського середовища. Тут поспілкуємося, тому що ми є площадкою для вирішення цього питання. Будь ласка, вам слово.

КОРОБКОВА О.А. Добрый день уважаемые народные депутаты! Коллеги! Спасибо большое.

То, что уже до этого сказали, да, действительно мы очень много раз встречались на разных площадках и в том числе и здесь и обсуждали возможные изменения терминов. Для альтернативной, для банков было бы, чтобы было 200 миллионов на лето 17-го года. Но по последним, когда мы последний раз обсуждали с Национальным банком, они были не готовы вносить изменения. Поэтому у нас на сегодняшний день у порядку там 15 банков отрицательные капиталы, и у них по состоянию на 1.04 должен быть 120 миллионов капитал. То есть… И вообще система до 24-го года нуждается в мелких банках, нуждается в декапитализации порядка 30 миллиардов. Это, если по старой классификации банков то 78 процентов из третей группы и 97 процентов из четвертой группы. И те банки, которые там можно было относить там к схемным или какие-то, у которых нету бизнес-модели или еще какие-то, они и так как-бы не выживут, они, им не нужно увеличивать планы капитализации. Но те банки, которые существуют, которые кредитуют украинский бизнес, у которых есть конкретные акционеры, которые уже знают регулятор, и у которых на сегодняшний день есть деньги, но у них есть другая проблема в том, что они не доверяют нашему государству, и в том, что не доверяют национальной валюте. То есть если  они сейчас вложат свои деньги, то они боятся потом, что опять не изменятся правила игры. Отно-сительно того законопроекта, который мы тоже в нем принимаем участие по слиянию банков, речь идет только о возможности присоединения банка. Там не описана полностью процедура слияния банков. То есть нету такой процедуры, что там регистрируется новое юрлицо. Там только слабый присоединяется к какому-то сильному. То есть там есть очень много проблемных вопросов по возникновению налоговых обязательств и кореляция с другими нормативно-правовыми актами, которые, как по практике, то, что говорят, 7-8 месяцев на их устранение необходимо. Поэтому если мы сейчас определим четкий график и закрепим его законодательно, то это будет достаточно логично и понятно для банков. Если Национальный банк до того времени не внесет какие-либо изменения.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, будь ласка.

РОМАНЮК В.М.  В єдиному графіку підтримати асоціацію. Все ж, повертаючись  до загального підходу до вирішення цього питання. Я вже говорив, рік назад в Національному банку, коли були проблеми по курсу, якщо ви, люди добрі, не знаєте, як працювати у сьогоднішній умовах, вивчайте Європу по епосі першенству війни, вивчайте досвід бувшої Югославії,  як Македонія, Хорватія утримала ситуацію. Все це їхній досвід. Розумієте, якщо ми будем зараз їздити в Брюссель і будуть вам розповідати, як утримати банківську систему, там вони вам нічого не скажуть. Тому що ми – стабільні державні інституції, от і все.

А сьогодні по факту я згадую репліку, мені здається, Пинзеник казав, в нас, якщо створиш міністерство яблук, через рік не стає яблук в державі. У нас є Національний банк, я бачу по факту, у нас скоро банків не буде в державі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тільки коротко. Дуже багато питань.

КОЛЕСНИК Я.  Ярослав Колесник...

Перше, що хотілося б відзначити, це те, що регулятор дійсно, напевно, невчасно подав цю постанову, тому що, коли ми маємо падіння ВВП близько 10 відсотків  і вимагаємо від… да,  вимагаємо від акціонерів нарощення капіталу, то воно трошки в різних напрямках рухається.

Тепер… ми обговорювали це питання з учасниками ринку достатньо глибоко. На що хотілось би звернути увагу?

Перше. Просто капіталізація як  абсолютна величина вона ж не вирішує  проблему зняття чи надійності, чи більшого… більшої стабільності, тому що є ключовий показник – це адекватність капіталу і всі інші показники, на яких формується  діяльність банку. Через те може бути і 300, але це не дасть ніякого ефекту для надійності системи. Щоб  ми розуміли. Через те ми хотіли б звернути увагу на  позитив, що регулятор почув наші намагання і все-таки  прозвучала  фраза "фінансова компанія". Можлива трансформація банку в фінансову компанію. Але абсолютно переконаний, що це не можна реалізувати в житті, можливо декларувати, але реалізувати…. Так само і складно питання об'єднання банків, я абсолютно погоджуюся і не бачу в перспективі реального руху в цьому напрямку. Через те ми пропонуємо вирішення наступне.

Перше. Абсолютно чітко потрібно дати можливість капіталізувати прибуток  по… за підсумками року, це перше. Це значить  перенести якнайменше на півроку хоча би, це мінімум. І друге питання. Якщо  вже в пошуках фінансової компанії, то ми пропонуємо, дійсно, обмежену ліцензію. Наприклад, банк має капітал 200… обмежену ліцензію. Яким чином обмежену? Наприклад, обмежити операції з валютою, з валютними цінностями. Ми знімаємо зразу дві проблеми. По-перше, ці банки не будуть наражати своїх клієнтів на валютні ризики. І по-друге, їх легше контролювати.

Якщо він буде, наприклад, мати 200 мільйонів на середину наступного року і не працювати з валютою, хай він отримає цю ліцензію і обслуговує. Тому що моє глибоке переконання в тому, що ці банки мають і мусять підтримувати малий і середній бізнес. Якщо ми не будемо тут рухатися,  то  тоді ми взагалі… а середній бізнес – це наша надія для України в цілому, я в цьому переконаний, маючи досвід. Нехай вони….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, регламент  у нас….

КОЛЕСНИК Я.   Будь ласка. І останнє питання, на що я хотів звернути увагу. Я  пропоную або прошу регулятора, щоб була спеціальна програма підтримки  малих і середніх банків. Тому що у нас взагалі ….. немає. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже слушна пропозиція. Хвилина. Будь ласка.

ОЛІФЕР Г.   Спасибо. Галина Олифер, Ассоциация   "Украинский Кредитно-Банковский Союз". Я хотела обратить внимание на международный опыт. Значит, прежде всего, если проанализировать капитал банков зоны Евросоюза, это не только там Словакия, Болгария, Польша, но и Австрия и Германия, то у них минимальные требования к универсальному банку от 5 до 7 миллионов евро. Понимаете? То есть это норма уже больше, нежели мы закладываем в нашем капитале. Поэтому, когда мы говорим, даем сигнал рынку, что необходимо 300 миллионов. То что это получается? Что у нас в следующем году какой будет капитал? В смысле курс доллара. 60 гривен к евро? То есть это тоже негативная тенденция. Это надо понимать. То есть люди тоже отлавливают, ну, как говорится осознают, что Национальный банк внося такие решения не в состоянии будет удержать…

Кроме того, хочу сказать по поводу опять же международного опыта. Если посмотреть сколько же, например, в Германии часть банков малых и средних она составляет 65 процентов, а в Соединенных Штатах это более 80 процентов рынка. Понимаете? Поэтому, когда мы говорим, что у нас должны быть только крупные банки. В чьих интересах мы это действуем? Мы понимаем, что национальные украинские компании сейчас прежде всего обслуживает малые и средние банки, а банки с иностранным капиталом обслуживают транснациональные банки. И для вхождения, для обслуживания в банках с иностранным капиталом украинскому бизнесу надо иметь минимум миллион свободных средств, это остаток на счету. Кто это выдержит?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я підтримую те, що сьогодні, скажемо так, цей банкопад буде не на користь нашій українській банківській системі, яка залишилась, там 3-4 банки першої категорії і ще третьої і четвертої знищить. 

Шановні колеги, я тоді пропоную ставити, бо у нас в порядку денному дуже багато ще питань, на голосування це питання. Хто –  "за", прошу голосувати.

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, про що? Про цей законопроект.

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте.

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

______________.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Так давайте тоді… Яка пропозиція у Національного банку?

СМОЛІЙ Я.В. Пропонуємо перенести терміни докапіталізації на півроку, до 11 липня…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто зробити нову постанову, я правильно розумію? І з першого…

СМОЛІЙ Я.В.   І все здвинути на півроку, але кінцеву дати лишити цю, яка передбачена законом про… 14-го року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. …ну як підтримати, ну є законопроект, не його рисовав, я два тижні за ним бігав, тепер я повинен…

(Загальна дискусія)

Да, конєчно, як тільки буде в залі, відразу все поміняється.

Ми за основу і в цілому пропонуємо проголосувати відразу.

_______________.  Це ж не те. (Шум у залі)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Не буде. Давайте дамо час.

КУБІВ С.І.  Якщо би ми голосували в першому читанні, то тоді ми будемо враховувати пропозиції. Якщо ми  в залі знову проголосуємо або врахуємо думки асоціації……..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Їх влаштовує цей закон. Правильно я розумію, асоціації, вас влаштовує? Їх влаштовує, Степан Іванович, ці зміни до закону.

КУБІВ С.І. Ні, ми говоримо про… Я про інше хочу сказати. Зараз так само сказали про певні заперечення до консолідації операційної системи і так далі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, по цьому законопроекту  в них заперечень немає, Степан Іванович. Є заперечення тільки у Національного банку, який, на жаль, три тижні чи чотири мене не чує.

_______________.  Сергій Вікторович, я говорю, потрібно врахувати той факт, що…

КУБІВ С.І. (Не чути)

_______________. Степан Іванович, якщо можна… Якщо неприскореними, мається на увазі перший транш докапіталізації, якщо його не зробити більш вагомим, банки не витримають коефіцієнт адекватності капіталу, про що ми говорили. Тобто капітал…

ГОЛОВУЮЧИЙ. До цього ж витримували якось.

_______________. Ні. В нас сьогодні діє закон не застосовувати санкції за недотримання. Цей закон закінчує дію 1 травня. Якщо ми не внесемо капітал, у нас порушення нормативу адекватності.

_______________.  Буде продовжуватися…

_______________. Я хочу обратить внимание, что у тех банков, о которых идет речь по поводу необходимости рекапитализации, у них норматив адекватности "Н2", в 2-4 раза больше, чем надо, потому что у них норматив адекватности зашкаливает. То есть они…

ДОВБЕНКО М.В. Як доповідач. Колеги, ну,  перше, приємно,  що Національний банк погоджується, значить, переглянути своє рішення, я так розумію. Це перше. Друге. Однак ми в комітеті не бачили цієї постанови. Ми її не вивчили. Зрозуміло, що ми не можемо заставити наших колег не приймати рішення, якщо вони не бачили документ. Тому я пропоную, голосувати за цей законопроект, який сьогодні в першому читанні. І Національному банку передати в комітет офіційний документ. Звертався голова комітету – дайте відповідь. Пришлість сюди офіційний документ, Кожний член комітету має вивчити. Ми зберемося, і якщо буде достатньо ваших аргументів, ми виді звем свій законопроект. Якщо ні, будемо в залі голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Васильович, нема питань?

Шановні колеги, ще раз, приймаємо в першому читанні в комітеті, так. І даємо Національному банку можливість дати, скажім так, постанову нам на вивчені і банківському середовищу, по-перше. І якщо ви не знайдете з банківським середовищем згоди, то, ну, ми ж не будемо займатись дурною роботою, нам є чим займатися. І давайте дамо термін. Якій термін, Степан Іванович, які пропозиції?

КУБІВ С.І. Ну в мене проект постанови готовий, так. Можливо, треба буде погодити з асоціаціями якісь ще суми, але по термінах те, що я озвучив.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте цей тиждень, наступний в нас не пленарний, до наступного пленарного тижня, так, що ми це питання вирішим. Так, 10 днів. Значіть, так в протоколі, Ігор Михайлович, ми і за пишемо. Прошу мої слова занести в протокол.

Шановні колеги, хто за цей законопроект у першому читанні, прошу голосувати. Проти? Утримались? Один утримався. Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги.

Так, друге в нас питання порядку денного – проект Закону про споживче кредитування (2455) народних депутатів Дзензерський, Полякова, Демчак, Фурсін, Довбенко, Романюк, Жолобецький, Різаненко, Рибалка. Це у нас друге читання. Доповідає  Демчак  Руслан Євгенійович. 5 хвилин. Будь ласка.

ДЕМЧАК Р.Є.  Шановні колеги, ну хочу всіх настроїти... (Не чути)

Третє. Який має бути договір на споживче кредитування.

Четверте. Як розривається цей договір.

Потім п'яте. Він описує, які мають бути посередники, їхні права і які вимоги до них регуляторів. І останнє, це  реструктуризація тих кредитів, які не гасяться вчасно.

Основний орієнтир – це встановлення вимог відповідно до директив ЄС 2008-48 про договори споживчого кредитування. Тобто ми імплементуємо наше українське законодавство в європейські стандарти і… для того, щоб у нас в результаті відновити споживче кредитування, і щоб ми  жили, як кажуть, по тих правилам, по яким живе  Європа, яка не має катаклізм із споживчим кредитуванням.  Тому прошу перейти зараз до тих правок, які є на доопрацювання.

Ітак. Перша правка стосовно "на доопрацювання" № 30 Романюка Віктора Миколайовича. Він… Я пропоную її погодити. Це стосується визначень про загальні витрати за споживчим кредитом. Тобто є сам кредит, і є витрати, які крім тіла кредиту. Він пропонує внести, довнести сюди витрати на кредитного посередника за наявності, які сплачуються споживачем. Я не бачу якби заперечень. Я навіть не знаю чому робоча група якби зразу не прийняла. Але… 

РОМАНЮК В.М. Ну, прийняти, погодитися. Якщо і автор і ви підтримуєте. Логічно. Пішли далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна правка до обговорення №63. Знову ж таки Романюк Віктор Миколайович. Це стосується кредитних союзів. Я нагадаю, що кредитні союзи можуть кредитувати тільки своїх членів. Тому деякі моменти стосовно, наприклад, тих самих кредитних посередників, вони тут не працюють. І Віктор Миколайович пропонує до кредитних спилків, щоб не застосовувались деякі норми цього законопроекту.

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можна я скажу які. І так, щоб не застосовувались норми про посередників і про кредит-рахунку, ……….. то, що ми називаємо. Тому що там так, видали, ну, там є цілий блок про …….., ми зараз його називаємо, а по новому він кредит-рахунку.

Але тут  є ще третя пропозиція. Я особисто, ну, на обговорення це поставив. Це стосовно реклами. Я боюсь, що все ж таки оператори споживчого кредитування вони все-таки можуть через рекламу кредитних спилків залучати і щось таке, обіцяти, яке буде виходити за рамки нашого договору про споживче кредитування.

Тому тут є три пропозиції. Все ж таки по рекламі я би застосовував би вимоги.

ПОЛЯКОВ М.А. Я хотів ще якраз щодо кредитних спілок. Цю правку яку вніс, 63 в таблиці, правка народного депутата Романюка, вона вирішує проблему тільки частково. Проблема в тому, що розповсюдження положень на правовідносини системи кредитних спілок фактично унеможливить роботу кредитних спілок, призведе до їх закриття, невиконання зобов'язань. Тому я хочу передати тут  коротенько таку пропозицію щодо зміни… у зв'язку з цим  в частині другої статті третьої проекту закону доповнити   новим пунктом такого змісту: "На договори, що вкладаються між  кредитною спілкою та її членами". (Шум у залі)

Дивіться, логіка дуже проста. (Шум у залі)

Я пропоную взагалі внести положення, по яким цей закон  не розповсюджується  на діяльність кредитних… (Шум у залі)  Не розповсюджується. І все – закрити цю тему. Я думаю, це буде абсолютно доцільно  і правильно. (Шум у залі)

Руслан Євгенійович! (Шум у залі)

ДЕМЧАК Р.Є.   Це буде логічно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поїхали далі. (Шум у залі)

______________.  …по рекламі…

 ______________.  Ні, ну дивіться. Якщо ми начнем по рекламі, це буде додатковий… введе додаткову сумятицю в питаннях.

Окремі кредитні спілки, які будемо врегульовувати.  (Загальна дискусія)  (Не чути)

Слухайте,  сьогодні що таке кредитні спілки? Це 35 організацій, об'єм кредитування ринку він мінімальний. 350. Об'єм кредитування ринку він мінімальний, кредитні спілку. Тобто майже весь там 93 відсотки ринку кредитування  - це банківські установи. Перше. Дивіться. Ні, просто логіка питання в чому? Це перше.

Друге. Ми ж  учасники робочої групи  по кредитним спілкам. Кредитування кредитних спілок, філософія і загальна практика світова – це кредитування один одного. Тобто ми один з одним, грубо кажучи, встановлюємо правила. Ми в даному випадку для чого приймаємо цей закон?  Цей законодавчий акт ми приймаємо для того, щоб захистити споживача, який грубо кажучи йде в третю установу. Ми не один з одним домовляємося. Ми домовляємося з якимсь… з іншою кредитною установою. Через те буде логічним і правильним, якщо цей закон просто не буде розповсюджуватися, і це буде і з точки зору філософії кредитних спілок, і з точки зору…

ДЕМЧАК Р.Є.  Колеги, я хотів би, щоб у нас не виникало ілюзій, що цей закон щось погіршує. Цей закон, навпаки, він дає споживачу  можливості  отримати відкриту інформацію як до заключення,  так і потім пред'являти претензії. Ми навпаки захищаємо. Тому, звичайно для операторів ринку, наприклад, для тих самих кредитних спілок, ну, от адміністраторів, він, було б це краще, щоб не приймали такі закони, але він дає можливості захистити потенційно, можливо, обманутих, в тому числі і вкладників кредитної спілки. Тому, тим, що ми його не приймем, не будемо проміняти до кредитних спілок, в цьому напрямку споживачу погіршимо ситуацію. Я хочу, щоб ми віддавали за це звіт. Я вважаю, що по кредитним спілкам можна дещо спростити, але зовсім не приміняти я проти.

(Загальна дискусія)

ПОЛЯКОВ М.А.. ………… тоді я ж кажу прохання внести цю правку, надо говорити, що вкладається між кредитною спілкою та її членами. Тому що ми унеможливимо, взагалі, роботу …………

______________. Якщо ми напишимо, що …… відповідно договору то ми все перекреслимо, бо договір буде такий, який буде треба…

РОМАНЮК В.М. Колеги, у нас в законодавстві є відповідь на це питання.

______________. (Не чути)

РОМАНЮК В.М. Да. У нас в законодавстві є відповідь на це питання. Ми можемо, коли будемо приймати Закон про кредитні спілки, просто прописати норму про те, що сторони можуть передбачити розповсюдження закон на їхні правовідносини і це ми знімемо це питання. Все.

ДОВБЕНКО М.В. Колеги, давайте ми погодимся з тим. І я прошу Руслана Євгенійовича. У нас є базовий Закон про кредитні спілки і для чого нам ще творити паралельно якийсь документ. Ми в тому законі можемо завжди все, що потрібно внести, виправити і так далі. Тому я тут підтримую ідею наших колеги, що не бажано, щоб цей закон був паралельний з тим базовим, не треба цього робити.

Друге. Тепер, якщо виходити з цього. Дивіться. Ми на основі цього нашого закону от пропонуємо паспорт споживчого кредиту. Яку… Стільки ми хочемо інформацію вже получити, ми ще наполягаємо ще на чомусь. Для чого? Ну ми хочемо це зарегламентувати? Тому я пропоную не нав'язувати, Руслан Євгенійович. Давайте… Ну, нічого страшного. Не треба нав'язувати навіть рекламу. Давайте погоджуємося і рухаємося.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

ВОЛКОВСЬКА В. Дуже дякую. Дуже коротко спробую.

Не може людина прийти з вулиці і отримати кредит в кредитній спілці.  Вона має перше, набути членство. Членство може набути виключно, якщо відповідає ознаці. Ознака обмежує. От, не можемо ми з вами прийти у Львівську кредитну спілку і взяти там кредит. Навіть в київську не зможемо прийти. Тому що є, знову-таки, обмеження за фахом, за місцем роботи, там дуже багато.

Наступне. Тільки спільно громадою, яка є об'єднанням, оцією фінансовою кредитною спілкою, фінансовою установою. Встановлюються правила. І до речі, самі правила, дійсно, вже на сьогодні відповідно до Закону про кредитні спілки вже наводять вимоги. Знову-таки, навіть набувачі, маючи членство в кредитній спілці, маючи можливість отримати кредит, кредитна спілка не надасть своєму члену кредит до тих пір, поки він не погодиться під нашим таким, відповідно нашого закону паспортом, який наводить графік платежів, всю загальну суму.

Ну, і до речі, відповідно профільного законодавства кредитна спілка всі ці роки, завжди надавала реальну, ефективну процентну відсоткову ставку. І саме тому ми, дійсно, якщо ми зараз ще і це добавимо, ми взагалі не зможемо нікого кредитувати, своїх власних членів не зможемо. І тоді питання, що будуть робити наші пересічні українці?

ДЕМЧАК Р.Є. …щоб відповідно репліку і поставити на голосування. Ну, я не згодний з тим, що ви не зможете кредитувати, якщо дати повністю, розкривати інформацію. А що стосовно якихось обмежень, то можна прописатися у Львівській області, якщо, якщо є таке бажання у кредитної спілки, залучати масово споживачів, то можна обійти будь-яке питання.

Тому я пропоную поставити на голосування як би три пропозиції. Перше. Не застосовувати закон до кредитних спілок.

Друге. Застосувати правку Віктора Миколайовича, що у повному обсязі. І третя пропозиція моя. Не застосовувати тільки два пункти. А рекламу все ж таки применяти в тому числі. Щоб не писали в рекламі: "Приходьте до нас! Ми тут зробимо все!"

ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 секунд, будь ласка. Бо у нас ще дуже багато.

КРАВЧЕНКО Л.. …Хочу сказати… не мають права жодних комісій, додаткових платежів і всього решта. Чи дійсно вимагало необхідності включення до складу банківських кредитів якихось додаткових сум? Яким чином відповідно до кредитного договору член отримає можливість одразу побачити ставку і внаслідок того, що застосовуються регулярні платежі реальна ставка завжди буде меншою за ту ставку, яка включена в договорі. Таким чином всі ці процедури, які передбачаються цим законом лише збільшать вартість обслуговування кредиту, що призведе до зростання кредитних процентних ставок і збільшення навантаження на ..…  кредитних спілок. Тому насправді жодної ефективності окрім ускладнення діяльності кредитної спілки цей закон як наслідок не має. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

_______________. Асоціація банків теж підтримує, не розповсюджувати цей закон на діяльність кредитних спілок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте … по пропозиціям давайте. Перше…

_______________. Перше, не застосовувати цей закон до кредитних спілок. Друге…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це все ваше, не застосовувати по кредитним спілкам?

_______________. А друга пропозиція застосувати з обмеженням.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друга, застосовувати з  обмеження.

"За"? Проти? Утримались? Ти утримався? Утримався. Рішення прийнято.

Друге як я вже розумію ставити питання… Все, зрозуміло. Давайте далі.

_______________.  Наступна… (Не чути)

…інформації по реальній ставці, тобто скільки потратить споживач, якщо не можна прорахувати ці розходи, наприклад, те ж саме страхування, якщо потрібно … застрахувати і дуже важко передбачити скільки це буде коштувати, то пропонувалося в базовій редакції поряд із зазначенням ефективної річної процентної ставки про необхідність їх отримання та орієнтовні витрати на такі послуги. Для розрахунку орієнтовних витрат на такі послуги третіх осіб кредитодавець використовує фактичні дані  за аналогічними договорами укладеними протягом останнього кварталу у відповідному регіоні, області. Щоб хоча б давав приблизні орієнтири.

Михайло Володимирович пропонує не давати орієнтовних витрат, я вважаю, що, якщо будуть хоча б орієнтовні, це може більш дати ширшу інформацію споживачу. І, я вважаю, що все ж таки не потрібно усікати інформацію, яка буде надаватися споживачу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. ……… Володимирович, будь ласка.

ДОВБЕНКО М.В. Колеги, знову ж таки, я прошу, щоб ми цю норму не зарегламентовували. Тобто, ну, чому кредитодавець повинен ще шукати, яка вартість, там, нотаріуса, страховика, оцінщика, третє, десяте, і нав'язувати це обов'язково вписувати. Ну, сам споживач буде уточнювати, що йому потрібно. Ми якщо це заставимо зробити, то я вже показую цей паспорт, ми його повинні ще будемо вдвічі розширити. Для чого регламентувати? Тому тут і мета цієї правки не доповнювати отим обов'язковим пунктом, що орієнтовні витрати, в тому числі по регіону і так далі.

_______________. За паспорт, ви до нього другий раз апелюєте. Якраз паспорт з'явився в результаті роботи над цим законопроектом. І, навпаки, розробили цей паспорт, який уже включає, в тому числі і тут є пункт по додаткових витратах, для того щоб спростити ознайомлення із інформацією про споживчий кредит споживача.

Я вважаю, що, чим більше ми дамо інформації споживачу, тим більш усвідомлене рішення про отримання кредиту, а відповідно і потім не буде проблем, що "мені не сказали", "мене не проінформували" - а це взагалі суть цього закону: щоб уникнути таких потім конфліктів між кредитодавцем і споживачем, - тим краще.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте послухаємо ………

В.О. директора Незалежної асоціації банків. Ми згодні з тим, що споживач повинен бути проінформований. Але, коли ми повинні його чекати чи якось там шукати про орієнтовну вартість послуг? Це не профільна діяльність для банківських установ, це створить подорожчання кредиту. Це по-перше.

По-друге, ці витрати час від часу змінюються. Так, як змінюється купівельна спроможність наших людей, так і міняються витрати, які вони можуть отримати у нотаріуса чи у оцінювача, в залежності від того, що споживач повинен бути… використати при отриманні споживчого кредиту.

Тому банківська спільнота обов'язково буде інформувати, що він повинен отримати ці послуги. Але ми категорично проти та просимо вас бути логічними в цьому питанні, що це не профільна діяльність для банківських спільнот шукати вартість цих послуг, тим більш по регіонах.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте або ми даємо додаткові дані, або не даємо. Значить, правка Михайла Володимировича – не давати додаткових даних. Я хотів би все-таки, щоб ми давали. Тому давайте, якщо підтримаємо правку Михайла Володимировича, то це буде тоді в редакції без оцих орієнтовних.

Наступна правка 159, також Михайла  Володимировича, я бачу, що ми тут будем на шпагах сьогодні… (Шум у залі)

 І так, що пишемо, що підтримали чи не підтримали. Якщо платежі за послуги ……. осіб є періодичним, споживач повинен бути письмово повідомлений про те, що витрати на такі послуги, можуть змінюватись протягом року дії договору, про споживчий кредит, що не впливатиме на реальну річну відсоткову ставку та загальну вартість кредиту. Михайло Володимирович пропонує… Ні, ні, ви її в другій редакції, не зняти. І не включає її розрахунок….  та загальної вартості кредиту. Так, давайте ще вашу редакцію раз прочитаємо, бо, чесно кажучи, щось я не вхватив. Споживач повинен бути письмово повідомлений про те,  що вартість послуг третіх осіб встановлюється виключно такими особами, відповідно кредитодавець  не здійснює інформування в розмірі  відповідних витрат та\або їх заміну протягом строку дії договору про споживчий кредит. І не включає її до розрахунку  реальної  річної відсоткової ставки та загальної вартості. Тобто якщо якісь витрати він не включає, значить споживач буде недоінформований. Тому я вважаю, що от останній блок і не включає її до розрахунку реальної річної відсоткової ставки та загальної вартості кредиту, таке вносити в закон не можна. А залишити у редакції, яка була попередня.

______________.  Ну суть моєї тут правки вона випливає із попередньої. Раз ми проголосували, що ми не нав'язуємо   додаткові… то і тут не наполягаємо. Дякую.  (Шум у залі) (Загальна дискусія)

 ______________.  Та  сама правка?

______________.  Ні. Трошки не так. там, якщо не можна їх прорахувати. А тут стосується і інших, які прорахувати можна тому вони не зовсім

______________. Які це правки можуть бути? 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …….., які правки?

______________.  Які це правки можуть бути, які інші, які можна  прорахувати при віддачі кредиту? 

______________.   То давайте… Хто - "за"? (Шум у залі)   Ну хорошо, давайте…

______________.  Знову ж таки ставлю… Давайте поставимо на голосування: або підтримати, що не  включати, або не включати…

______________. Зрозуміла ваша точка зору… (Загальна дискусія)

______________.  У мене записано:  категорично ні. (Шум у залі)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я понял.  (Загальна дискусія)

 Ще раз. Хто за поправку Михайла Володимировича і хто за поправку… Давайте.  Що, ні?  Скажіть,  будь ласка,  як називається. (Не чути)

За правку Михайла… Хто – "за", прошу голосувати. Проти?  утрималися?  Рішення прийнято. Поїхали далі.

______________.  ………(Не чути)  …сказали,  що пропустили 130-у правку.

______________.  Яка сторінка?

______________.  Це… я не знаю, у вас…

______________.  27-а?

______________.  Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І так…  Вона пов'язана, мабуть, з попередньою. Якщо отримання додаткових або супутніх послуг ………. не є  обов'язковими, однак вони пропонуються споживачу… Так. Споживачу платежі за такі послуги повинні бути чітко та окремо від інших платежів відображені у договорі про споживчий кредит чи іншому договорі укладеному із споживачем, із чітким зазначенням про їхню обов'язковість. Я вважаю, ну, щоб не нав'язували додаткові послуги, якби це чітке зазначення про їх необов'язковість потрібно залишити в законі.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В.  Колеги, ця 30 правка вона, те, що корелюється із 128 про яку ми дискутували на початку. Раз ми прибираємо необов'язковість то тепер і тут я пропоную цей пункт прибрати видалити тай усе.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, давайте просто, я спробую пояснити останній раз. Ми даємо лазійки для того, щоб, ну, ввести в оману споживача. І навіть, якщо ми не даємо інформацію про те, що скільки це може коштувати, ми повинні хоча б вказати, що об'єкт можна не страхувати, об'єкт можна, наприклад, да, ну, ми повинні це вказати, що це не є обов'язковим. Якщо ми не будемо вказувати, обов'язково не зобов'яжем, що не потрібно вказувати це обов'язковим є до пакету, чи не обов'язковим, то за рахунок вскриття необхідності чи обхідності в даному випадку потреби додаткових послуг можна розкрутити вартість цього кредиту до безкінечності.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

______________. Я би тут підтримав Руслана Євгенійовича в тому, що, якщо є необов'язкові платежі то їх треба вказати в договорі.

______________. Що вони не обов'язкові……

______________. Бо це може бути накрутки і …і всіх інших додаткових речей.

______________. У нас суть дискусії ………, що є паспорт, як сказав Руслан Євгенійович, і в паспорті ми в додатковій інформації пишимо, що є додатків та супутні послуги третіх осіб обов'язкові для отримання кредиту, обов'язкові, ми їх фіксуємо, нотаріус, оцінювач, страховик, ми це записали. Пропонується розширити тут  ще штук 50. Ну, маю на увазі сейфи, картки кредитні, третє десяте. Для чого, поясніть? Ми записали: три обов'язкові. І ставимо в основу, хай рухається. Є потреба, будуть в ідеальному плані. Ну, для чого зараз тут накопичувати штук 50, для чого? Сейфи, які ці… камери і так далі, і картки, і так далі, і інше ну потрібне воно тут?

_______________. Ще репліка. У нас в законі передбачено чітко  про те, що споживач, бачить загальну вартість відсотків………… Все, крапка. Тобто він бере, людина приходить, вона вже бачить, скільки вона має заплатити, кредитодавець має це зазначити це чітко, це все знімає питання. Дякую.

_______________. Підтримую. Тому що забагато інформації – це теж погано. Тому що людина повинна чітко усвідомлювати, за що вона буде платити, скільки вона буде платити, кому вона буде платити, і все. Тому що, якщо виходити з логіки, що ми повинні вказувати те, що він не утримає, так ми будемо перераховувати всі банківські послуги і ставити мінус, мінус, мінус. Але ж це недоречно, так.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло, давайте ставимо на голосування шановні колеги.  Дякуємо. Руслан Євгенійович,  керуйте.

ДЕМЧАК Р.Є. Ну, знову ж таки, якщо підтримати правку, значить, ми не будемо писати фразу, що такі послуги  є необов'язковими, не будемо інформувати. Тому, якщо не підтримаєм, то будуть кредитодавці зобов'язані сказати фразу, що, ну, їх розділити на дві групи: обов'язково і необов'язково.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так що робимо? Перша  правка Довбенка, вторая –  Руслана Євгенійовича – не підтримати. Давайте, хто за правку Михайла Володимировича Добенка, прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримались? Два утримались. Ну, я теж утримався, ну ладно уже. Проїхали.  (Шум у залі)У нас в законопроекті всі члени комітету, так що все нормально.

ДЕМЧАК Р.Є.  І так. Якщо додаткові. Правка 160, вона, мабуть, дуже схожа. Просто в другому зараз контексті. Якщо додаткові чи супутні послуги третіх осіб не є обов'язковими для отримання кредиту, інформація про це повинна бути чітко зазначена.

_______________. То саме повністю, то саме.

ДЕМЧАК Р.Є. Тобто, знову ж таки, ми не будемо це зазначати? Я так зрозумів. Так, правка 175 Михайла Володимировича.

_____________. Яка сторінка?

ДЕМЧАК Р.Є. Сторінка 38.  Чесно кажучи, Володимир Михайлович, ой, Михайло Володимирович, може, ви поясните? Тому що ваша правка стосується останньої фрази: "шляхом, визначеним у відповідності до частини п'ятої цієї статті". Я, чесно кажучи, не можу зараз вам чітко сказати, що ви мали на увазі. Тому може ви краще поясните.

ДОВБЕНКО М.В.  Я пропонував оцей пункт, який у нас є 107….. доповнити оцим реченням, яке я дописав. Тому, колеги, якщо ви підтримуєте. 175-а.

_______________. (Не чути)

ДОВБЕНКО М.В.  Так, так. Я пропоную його доповнити, підсилити оцю статтю. Почитайте. Якщо ви – "за", я пропоную проголосувати і рухатися.

ДЕМЧАК Р.Є. Для мене незрозуміло: "шляхом, визначеним у відповідності до частини п'ятої цієї статті". Що це за шлях?

_______________. Шляхом підписання договору споживчого.

ДОВБЕНКО М.В.  …зобов'язаний надати кредитодавцю письмове підтвердження про ознайомлення з інформацією, надання якої передбачено в частині другій цієї статті.

_______________. То давайте вже в частині другій цієї статті…

ДОВБЕНКО М.В. Це паспорт, ну?

ДЕМЧАК Р.Є. Ще раз скажу, що закон, я на початку говорив, ділиться на блоки. Перше це інформування, воно додоговірне інформування, потім вже йде блок заключення договору. Тут пропонувалося, що людина буде проінформована, якщо вона підпише договір, і ми тоді ці два блоки збиваємо в одну кучу. Є підозра, так як зараз говорили фахівці, є підозра того, що якщо ми тільки це внесемо, то інформувати ніхто не буде, будуть зразу давати договір і підписання договору буде зразу вважатися, і інформуванням. А це дуже важливо і Європі, якраз  на етапі інформування багато відпадають потенційних, з однієї сторони, споживачів, тому що вони проінформовані, "кто усведомлен, тот вооружен". І в тому числі, і кредитодавці, вони вже, коли проходять цей процес, то в них етап самоусвідомлення чи треба тут кредит давати. Тому давайте не збивати ці два етапи, у нас зараз це є, треба їх розділити. Тому пропоную не підтримувати поправку Михайла Володимировича.

_______________. Можна? Ми хотіли б внести ясність в це питання. Юлія трішечки внесла сумбур, тому що останні наші зустрічі, вона не була присутня, на останній зустрічі, коли ми обговорювали цей проект, ми визначили, що у нас буде паспорт, який буде підписуватися клієнтом. В ньому є всі положення, які нам необхідні для формування його про доконтрактну інформацію, скільки він повинен платити, наскільки він отримає кредит, чи повинен він користуватися послугами третіх осіб, чи не повинний і як, все це буде в паспорті, який є додатком до закону.

А цей пункт каже про те, що йому, коли він підписує договір, банківська установа повинна чітко роз'яснити ще й усній формі, що він повинен робити, коли він буде співпрацювати з банком, скільки він повинен сплачувати, коли, як. Тобто банківська установа чи будь-яка інша фінансова установа, яка підпадає під цей закон, повинна роз'яснювати своєму споживачу ще й усно всі ці кроки, які він повинен буде робити в рамках співпраці з установою. І тому те, що йому ці роз'яснення зрозумілі і він їх отримав, ці роз'яснення він підписує договір, що він ці роз'яснення все ж таки отримав. А паспорт він обов'язково підписує теж. Тому що ми обговорювали, що ми не дуже хотіли б, щоб різні підтвердження клієнта фіксувались в різних документах. Тому що все повинно бути сконцентровано в двох основних документах: паспорт, який містить доконтрактну інформацію, і сам договір. Все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ми будемо робити?

_______________.  Головне, щоб колеги зрозуміли. Ставимо на голосування. ……………… ми з Русланом розуміємо один одного, а колеги щоб зрозуміли і голосували: або так, або так. Ну, ставимо на підтвердження: або підтримуємо правку або ні. Та й усе. (Загальна дискусія)

_______________. Ще раз. Є етап інформування, він окремий від заключення договору. Тобто фактично тут цілий блок в цьому законі, який описує саму процедуру інформування, що повинні надати. І в результаті формується паспорт…

_______________. …………приберемо цю поправку, то не буде етапу інформування?

_______________. Етап інформування буде, але ми не зможемо це перевірити. Бо зараз Михайло Володимирович каже, що цей етап інформування, чи він був, чи не був, буде підтверджуватись заключеним договором. (Загальна дискусія)

_______________. І паспорт. (Загальна дискусія)_______________. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Юля, скажіть ви, будь ласка.

(Загальна дискусія)

______________. Давайте я. Дивіться, була поправка до колонки ……… в першому читанні. Нумерація…

ДЕМЧАК Р.Є. Колеги, якщо це не стосується, що споживач проінформований тільки в договорі, коли він підписав, а стосується, то тоді я також підтримую цю правку.Наступна правка 173.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яка сторінка?

ДЕМЧАК Р.Є. 180-а. Я б хотів…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яка сторінка, скажи, будь ласка?

ДЕМЧАК Р.Є. Це сторінка 38, 38-39. Я хочу прочитати як би цей абзац. Просто Михайло Володимирович хоче видалити повністю, але я хочу, щоб ви його просто почули, що саме.

Споживач, який внаслідок не надання йому визначеної у цій статті інформації або її надання у не повному розмірі уклав договір на найменш сприятливих для себе умовах ніж ті, що передбачені у цій інформації, має право вимагати приведення укладеного договору у відповідність із зазначеною інформацією шляхом направлення кредитодавців відповідного письмового повідомлення. Кредитодавець зобов'язаний привести договір у відповідність та умов, зазначених у наданій інформації, протягом 14 днів з дати отримання повідомлення.

Тобто проінформований так, а договір інший. Тобто ми даємо споживачу можливість відстояти свої позиції. І якщо ми цього не зробимо, ми не маємо ніякого механізму впливу для того, щоб потім споживач міг відстояти свої права. Тому я вважаю, що виключати цю статтю не можна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Володимирович, давайте підемо назустріч Руслану Євгенійовичу.

______________. Я просто заради чіткості. Я… Всі почули. Я думаю колеги зрозуміли. Тому голосуємо да і все. ______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Де? В мене нічого нема.

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, в мене нічого нема.

______________. (Не чути)

______________. А можна прокоментувати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

______________. Необхідність видалення цієї статті. Тому що пан Довбенко не хоче коментувати, а ми б хотіли коментувати. Тому що…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло, чим менше, баба з возу кобилі легше. Ну, що тут говорити.

______________.  Ні.

______________. Я не розумію вашої мотивації.

______________. Ні. Справа в тому, що цей пункт – це вже напрацювання разом робочої групи. Тому що ми обговорювали, що укладення договору на менш сприятливих для себе умовах це дуже оціночне поняття. Тому що, якщо клієнт згідно з додатком до законопроекту отримує паспорт, він буде мати можливість ………. та порівняти, коли він буде підписувати договір, що викладено в паспорті, а, що викладено в договорі. Це перше. Друге. В нього не буде сумніву, що щось не те йому дали. Друге. Коли ми розмовляли про рекламу ми казали…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  ……………. час у нас просто. Руслан Євгенійович.

ДЕМЧАК Р.Є.  Я вважаю, що ми знову, вибачте за жаргон, хочемо зробити з споживача ………, не дочитав його проблеми. Ми даємо йому право, якщо у нього є один документ він підписав інформування, другий договір, якщо вони не співпадають то, будь ласка, договір перевести до того як його інформували. Тому давайте не будемо враховувати цю правку ідемо далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ………….. голосування. Хто за правку Михайла Володимировича, хто за Руслана Євгенійовича. Перше давайте поставимо, хто за правку Руслана Євгенійовича. ………… Хто "за", прошу голосувати. Проти? Утримались?

Ну все. Поїхали далі. Руслан Євгенійович, вам респект і уважуха.

ДЕМЧАК Р.Є. Правка 243.

_______________. На 247 треба було б…

ДЕМЧАК Р.Є. Вона навіть тут далі для обговорення в контексті із статтею 13...

ГОЛОВУЮЧИЙ.  243…

ДЕМЧАК Р.Є. 243, потім… Це стаття 12, яка у нас розкриває умови договору про споживчі кредити, тобто який має бути договір. І…  тут прописано, які норми можуть бути не дійсними. У правці Михайла Володимировича він вважає, що цій статті потрібно дати тільки дві норми, які можуть бути не дійсними. Я їх зачитаю, надається право кредитодавцю в односторонньому порядку змінювати умови договору, тобто, наприклад, сам може міняти, тоді може бути не дійсним.

І друга, обмежується право споживача на звернення до суду. Я вважаю, що не потрібно звужувати тільки до цих двох пунктів, в статті 13 більш ширше розкрито і розкрито крім цих двох пунктів, вони також включені, само собою, що встановлено цивільним законодавством, може бути, якщо порушене цивільне законодавство. І далі, надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або часткову суму кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів або інших фінансових інструментів. Ця норма дуже широко у фінансових пірамідах використовується.

Тут Михайло Володимирович, якщо у скороченому варіанті, то, наприклад, це вже випадає із статті 13. Бо дуже часто, от ви візьміть кредит, а потім за ці гроші купіть, будь ласка,  у нас тут цінні папери і починається … Тобто, тут взяв кредит, далі вони вкладаються в якісь інші інструменти і таким чином працюють фінансові піраміди. Я вважаю, що якщо це буде, це також потрібно … воно вже є в законі, його не потрібно виключати.

Ще один пункт, споживач зобов'язаний під час укладання договору про споживчий кредит, укладати договір про додаткові або супутні послуги з кредитодавцем або третьою стороною, крім випадків, коли укладання такого договору вимагається законом та дотриманням вимог статті 8. Тобто пам'ятаєте, ми говорили про непотрібні, а він вимагає, все одно.  Також тоді можна сказати, що договір може бути признаним недійсним.  Ще два пункти, наприклад, які би я, все- таки вважаю, що вони мають бути присутні, а ні ну, це ті самі, що Михайла Володимировича. Ну, всього тут пунктів 6, а в Михайла Володимировича 2. Я вважаю, що ці 6 трошки більше розкриває. Тобто, якщо ми зараз проголосуємо, щоб залишити попередні редакції, ми зразу обговоримо дві поправки: злишити статтю 13, яка називається умови розірвання, і не будемо у статті 12 робити правки і додатково  робити пункт розривання відповідно тільки до двох норм.

ДОВБЕНКО М.В. Суть моєї правки полягає: або ми урівноважуємо права і обов'язки кредитодавця і споживача, або все-таки стаємо на сторону перевольвації інтересів споживача. Давайте визначатися.

_______________. Мы бы хотели дать дополнительный комментарий. Когда мы работали на рабочих группах, мы по этому пункту конкретно обсуждали, что у нас есть соответствующая статья в Гражданском кодексе, которая четко определяет, в каких случаях договор может быть признан недействительным. Здесь же статья говорит о недействительности договора. Там нет ни одного случая, который подпадает под эти требования, потому что, эти требования не могут быть, для основанием для признания для договора недействительным. Это мы создаем новеллы, отдельно от Гражданского кодекса. Поэтому мы абсолютно против этого и очень настаиваем, чтобы все эти пункты были исключены. Потому что так как звучит статья, это вообще не может подпадать, даже близко быть рядом с гражданским кодексом.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні колеги, тоді давайте, часу немає.

_______________. Еще можно, одно слово очень важное, честно. Предыдущее правка 180, которую проголосовали, создает прецедентное право. Когда наш заемщик будет приходить в суд, какой документ будет приоритетным –паспорт или договор? Мы создаем себе коллизию. То есть если мы  вкинули эту норму, то нам тогда нужно давать какую-то рекомендацию или прописывать для судов, что  является  более правильным.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Почули.

_______________. Поэтому я предлагаю вернуться к  180-й…

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте… Ставимо на  голосування. Перше. Це пропозиція  Руслана Євгенійовича, це  шість пунктів…  (Шум у залі)

Да. І Михайло Володимирович, два  пункти. Давайте.

Хто  за пропозицію Руслана Євгенійовича, прошу голосувати. За? Руслан Євгенійович, так. Проти? Утримались?

За Михайла Володимировича. Раз, два…  п'ять. І Руслан Євгенійович утримався. Так? Руслан Євгенійович, я пропоную там два закони, щоб Максим ………….. проголосував. І треба йому їхати, щоб… Ну у нас же ж буде тоді проблема.  А потім  повернутись… (Шум у залі)   Та не багато, але… (Не чути)

Третій пункт про  проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання послуг переказу коштів (№3669). Доповідає  Довбенко Михайло  Володимирович. Будь ласка,  вам слово  5 хвилин.

ДОВБЕНКО М.В. Колеги, законопроектом пропонується внести зміни до законів України: перше – "Про Національний банк", друге – "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", третє – "Про фінансові послуги та державне регулювання  ринків фінансових послуг", які передбачатимуть право фінансових установ надавати послугу із переказу коштів шляхом укладання агентських договорів із юридичними особами.  При цьому пропонується запровадити можливість  здійснення агентами лише однієї операції, а саме  приймання готівки  для подальшого її переказу.

Для забезпечення виконання Національним банком функцій державного регулювання діяльності з переказу коштів пропонується  передбачити  обов'язок  фінансової установи повідомити Національний банк про укладення  нею агентські договори. Для забезпечення захисту прав та інтересів споживачів послуг пропонується  передбачити відповідальність фінансової установи перед споживачем за дії агента. Хочу сказати,  що Кабінет Міністрів прислав  свій висновок. Він не підтримує законопроект.

Наступне.  Головне науково-експертне управління  не заперечує проти такого законопроекту і вважає слушним аргументи наші. І Національний банк теж не заперечує, щоби  був прийнятий такий законопроект. вважаю за можливе розглянути питання надання права небанківським фінансовим установам  залучати комерційних агентів для виконання операцій по прийняттю готівки для її наступного переказу за умови  встановлення для таких  на законодавчому рівні обов'язку здійснення вказаних операцій  з  застосуванням  ……

Тому, я думаю, що ми можемо підтримати у першому читанні цей законопроект, а потім  можна буде до другого читання враховувати побажання і депутатів, і ………….які вказані. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, є у когось заперечення? Хтось може хоче   висловитися з цього приводу?  Да, Максим Анатолійович. Будь ласка.

ПОЛЯКОВ М.А. Щодо даного законопроекту співавтора…. Там є  законопроект, який розробляв  разом Національний банк, і  там є слушні пропозиції, що певні доповнення це щодо створення умов для в Україні міжнародних систем Інтернет-розрахунків вдосконалення регулювання платіжних систем, упорядкувати діяльність банківських фінансових установ на ринку платіжних послуг і  ще декілька.  Тому ………немає пропозиції нас як співавторів. Можливо, щоб ми врахували і разом допрацювали з  Національним банком, він посилить законопроект, тому що він просто  тут  стосується одної частини, а ми разом тоді просто  допрацювали, він буде набагато більш  потужніший… (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. …….зможемо внести ці…

______________.  На жаль,  тут є  концептуально…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте спитаємо Національного банку.

СМОЛІЙ Я.В.  Ми не наполягаємо   на внесенні, тому що там  більш широко, і його треба окремо  розгляди. А цю пропозицію підтримуємо і просимо  врахувати, що повинні бути реєстратори розрахункових операцій при прийомі готівки для подальшого  переказу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Анатолійович, ……….. скільки треба часу, щоб допрацювали  всі ці питання?  (Загальна дискусія)

 Тоді питань нема.  Руслан Євгенійович….  Тоді питань… 

Шановні,  хто за те, що пропонується у Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу? Прошу голосувати.  Хто - "за", проти, трималися?  Рішення прийнято одноголосно.

Так… наступний у нас… Перепрошую.  Так  4 пункт: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних умов надання фінансових послуг (реєстраційний номер 3856). Доповідає Романюк Віктор Миколайович. Будь ласка.

РОМАНЮК В.М.  Шановні колеги, до вашого розгляду пропонується проект закону 3856 щодо внесення змін до деяких законодавчих актів щодо регулювання фінансових послуг та державне регулювання ринку фінансових послуг.

Суть питання в чому. Що в Україні створилася добра традиція, про те, що я уже розповідав, що, коли створюється, для того, щоб знищити ринок яблук створюється міністерство яблук. Тобто ми маємо про це ….., який? Касові апарати, які вводяться на ринку України, вони виконували яку роль? Замість, тобто в будь-якій країні світу касові апарати виконують дві ключових функції вони фіскалізацію проводять і контроль. В Україні ринок касових апаратів це практично інструмент збуту продукції або лобіювання чиїхось інтересів. В результаті, коли вводились касові апарати для фінансових компаній, в тому числі "Укрпошти", це фактично створювали ринок для того, щоб продавати ці касові апарати, ні в якому випаду ні для контролю цього ринку. В результаті по факту, що ми маємо. Ми маємо те, що для банківських фінансових установ РРО не діють, для всього і всіх інших сегменту ринку ці касові апарати діють. При цьому, саме цікаве, вони не виконали роль фіскалізації, вони не виконують роль контролю і паралельно вони створили додаткове навантаження на бізнес. Чому? Тому що по факту з 2002 року діє постанова цього ж Національного банку, яка чітко регламентувала порядок валюто обмінних операцій, вводила обов'язково видання там квитанцій, реєстрових, реєстрації обліку цих операцій. До чого це привело? Це перевело до того, що знову ми ввійшли в систему хаосу, коли парламент український в 2015 році приймає закон про те, що обов'язково фіскалізацію починаючи з 01.01.2016 року, при цьому не вводить, не вводить в реєстр обов'язкові апарати, які мають бути застосовані при здійсненні валюто обмінних операцій. Тобто, якщо ви сьогодні прийдете, тобто навіть, якщо ти хочеш легально працювати і захочеш купити касовий апарат, його просто немає. Тобто абсурд на абсурді.

Тому я пропоную дуже просту і зрозумілу юридичну норму.  Про те що, "а", перше, ми вводимо зміни до Закону "Про державне регулювання ринку фінансових послуг", зокрема добавляємо пункт 10 в частину першу статті 19, зокрема установлюємо те, що встановлює загалом Конституція України, це  різність бізнесу. Тобто ми пишемо норму про те, що держава гарантує забезпечення рівних умовах надання фінансових послуг на ринку фінансових послуг, як мінімум, це створює конкурентність здорового середовища на ринку. Тому що по факту знову ж таки ми створили анти конкурентне середовище, відповідно ми знищуємо ринкову сферу, і всі ідуть в чорну, вибачте. От і все. Зараз сьогодні масово плодяться ці нелегальні обмінники. І друге, про те, що ми доводимо, знімаємо розповсюдження Закону про РРО на валютно-обмінні операції для тих компаній, які мають ліцензії на здійснення фінансових послуг, принаймні до того моменту, поки законодавець адекватно не врегулює це питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан Євгенійович.

ДЕМЧАК Р.Є. Все дуже коротко. Планується не обліковувати валютно-обмінні операції ніяк. Тобто як в книжці писати чи як, що 100 доларів поміняли. Я не можу зрозуміти. Продовжу. Тому фактично ми не можемо допустити, щоб були на ринку компанії, які не фіксували в електронній формі, не видавали чек на валютно-обмінні операції. Тому, я вважаю, що такій Закон не можна приймати. І навпаки, ми ставимо нерівні умови банківській установи і фінансові установи, які будуть це робити, це дійсно це буде породжувати чорний ринок, який зараз просто галопує на всій території України. Тому ми живемо в 2016 році, я вважаю, що вони мають реєструватись.

По вашому принципу, якщо целобьюють якісь РРО, то тоді взагалі не потрібно ні в яких мережах в Україні використовувати РРО, в тому числі  валютно-обмінних. Я вважаю, що не можна це підтримувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

СМОЛІЙ Я.В. Ще раз повертаюсь до суті питання. Значить, починаючись з 2002 року, у нас діє постанова Національного банку, яка встановлює порядок валютно-обмінних операцій, тобто до останнього моменту, коли будь-яка людина приходила здійснювати валютно-обмінні операції, вона отримувала так звану квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції. В будь-який момент у тому числі і контролюючі органи можуть здійснювати обмін, то єсть проводити контроль  здійснення  цієї валютно-обмінної операції.  Тобто ми  зараз  для суб'єктів підприємницької діяльності просто вводимо… у них є один контроль, ми вводимо ще один контроль.  Принаймні намагаємося ввести. При цьому законодавець не визначив ні порядок введення цих РРО , ні сама… немає на ринку просто самих РРО. Подвійний контроль.

Це вводить: а)… перше, це додаткове навантаження на бізнес і друге, це нічого абсолютно не змінювати, все.  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте Національний банк хай скаже, по потім по 30 секунд…

РОМАНЮК В.М.  Історія з РРО давня. Вимоги до  касових апаратів Кабінет Міністрів  були прийняті і делеговані до Державної фіскальної служби в кінці минулого року. Національний банк вимагає сьогодні  наявність  реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні  валютообмінних операцій. Це вимога сьогодні прописана у нас при виданні ліцензій. Не може обмінний пункт і банківська  фінансова установа відкрити без наявності… там спеціальні вимоги  у нас є і до  укріпленості приміщень, наявності відповідного  сейфу, у тому числі  і РРО. Для чого це потрібно? Як сказав пан Демчак, сьогодні ми не маємо можливості інакше як контролювати і фіксувати ці операції. Це повністю породить і так "чорний ринок", тоді все те, що ми ліцензуємо, у нас відсутній механізм, як це можемо контролювати. Тому Національний банк проти прийняття такого законодавства і буде… вірніше ми домовилися про те, що ми не підтримуємо зміни до цього закону.

СМОЛІЙ Я.В..  Просте питання. як ви до цього контролювали?  Закон же вступив з 1.01. Ми прийняли закон  тільки 2015 року.

______________.  Був же перехідний період…

______________.  Так чекайте. Ми… Валютний ринок в  Україні існує  в історії незалежності 23 роки. Як до цього контролювався ринок?

______________.  Відмінили… законодавчо відмінили, ми  постійно писали, що ми проти цього, потім ввели перехідний період. Ми  чекаємо, коли…  півроку введуть операції. Тепер ви дальше пропонуємо внести зміни.

У нас немає інструменту, як це контролювати.

Про це ми й говоримо. (Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте…

СТРАШНИЙ А.І.  Добрий день. Міністерство фінансів. Заступник директора департаменту. Міністерство фінансів не  підтримує цей законопроект, ну як би якщо це так дуже коротко. 

Ну, а якщо більш широко, то  цей законопроект ну він, скажемо так, ще більш усугубить ситуацію на готівковому ринку, і ми вважаємо, він не буде сприяти наведення контролю за валютно-обмінними операціями. Тому що, якщо розглядати альтернативу обмінні пункти, які працюють банківські і автоматизовані системи, які забезпечують облік цих операцій, це інше питання. Якщо обмінні пункти, які працюють на агентських угодах, як би тут є певні питання до контролю за обігом готівки. І ми як би наполягаємо на цьому всьому. Цей законопроект ми не підтримуємо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, …….

ДОВБЕНКО М.В.  Колеги, для чого пропонується цей законопроект? Ми, якщо запроваджуємо отак, як написано в попередньому законі, якщо не приймемо те, що пропонує пан Романюк, то маємо дублювання. Сьогодні, якщо я маю 100 доларів і хочу прийти в банк обміняти на гривню, я отримаю якийсь документ на руки чи ні? Отримаю. Якщо я навпаки хочу, маю 300 гривень і прийти купити хочу євро, я отримаю? Отримаю.

Друге. Ви хочете проконтролювати, Мінфін? Банк кожний день робить баланс. Кожний день. Тут же, ввечері, контролюєте всі операції, навіть без чеку, який ви отримаєте чи людина отримає на руки. Для чого це дублювання?

(Загальна дискусія)

 ОЛІФЕР Г.  Сергей Витальевич, можна я скажу? Я хотела обратить внимание, что за последний год увеличилась тенденция ухода валютно-обменных операций в тень. И причем… Почему? Потому что работают те организации, которые вообще нигде даже не зарегистрированы. Поэтому чем больше мы регулируем рынок, тем больше он уходит в тень. Понимаете? Это надо понимать.

Кроме того, небанковские учреждения получили лицензию, не просто комиссию по финуслуг, они еще получили лицензию Национального банка, то есть они в две инстанции отчитываются. Они тоже ежедневно дают информацию, Сергей Викторович, они дают ежедневно информацию в Национальный банк, вот в чем дело. Кроме того, на сегодняшний день та форма, которую Кабмин вместе с налоговой  должны были разработать, они до сих пор это не сделали. То есть физически таких РРО нету. Понимаете? Физически…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 секунд  регламент і все. І ставимо на голосування.

ОЛІФЕР Г.    Ну хорошо. Ну сегодня их просто  оштрафуют. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почули.  Дякуємо вам. Почули.

КОРОБКОВА О. НАБУ против этого законопроекта, потому что…. ….мы игтегрируемся в Евросоюз.   В Евросоюзе абсолютно все операции контролируются и везде видно. У нас идет… (Шум у залі) Я вас не перебивала. У нас идет подмена понятий. В чем разница между  банком и финансовой установой?  Банки и финансовые установы один раз в день сдают  одинаковую отчетность. Но деятельность банка… Национальный банк может  видеть в режиме он-лайн  каждую  его операцию. Вот в чем разница. Поэтому у нас идет подмена понятий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Шановні колеги! Да, давайте. ______________.  (Не чути)

 ______________.  А  пишемо, що підтримуєм закріплені принципи рівних умов в наданні фінансових послуг. Але зазначаю, що  законопроект потребує доопрацювання  у частині вирішення питання щодо вдосконалення рівних умов різних суб'єктів господарювання щодо  здійснення реєстраторів розрахункових операцій у сфері надання фінансових послуг.

______________.  Все. ………….. законопроекту репліка і будемо закінчувати. І ставим на голосування.   Да. Давайте.

РОМАНЮК В.М.  Ребята! Шановні колеги! Дивіться, ми маємо класичний випадок, коли держава замість того,  щоб стимулювати  ……… бізнес, створюємо додаткові умови  в плані фінансового навантаження, регламентації бізнесу. Причому ми не отримуємо абсолютно ніякого  ні фіскального, ні податкового додаткового ефекту. Чому? Тому що якщо ми створимо для когось кращі умови, для когось –  гірші, відповідно ми витісняємо з ринку для того,  у кого гірші умови, той іде і не платить податки. От і все. Чітко і ясно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Дякую.

______________.   (Не чути)  Руслан Євгенійович, а ви в Лондоні міняли гроші колись? Ви частенько там буваєте. (Шум у залі) РРО. Там немає РРО.

______________.  Там видають чек.

______________.  …………..не існує. Тому пропозиція …………… ми заводимо все в тінь і нічого іншого не відбувається, просто тіньовий ринок підтримувався. Тому я пропоную підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю  питання на голосування, бо у нас ще один законопроект. Хто за законопроект № 3856, прошу голосувати. Да, за основу. Проти, утрималися? Рішення… А? Прийнято, да.

ДЕМЧАК Р.Є.  Поки колеги не розійшлись, давайте ми все-таки 2455 з урахуванням тих поправок хоча би підтримаємо…Ви голос залишаєте на…?

______________. (Не чути)

ДЕМЧАК Р.Є. І ви залишаєте в цілому?

______________. (Не чути)

ДЕМЧАК Р.Є.  Спасибі.

______________. Щоб у нас була рівновага. …………..

ДЕМЧАК Р.Є. Зате ми, поки проговорили ті два законопроекти, ми з Михайловим Володимировичем тут уже дві правки… Значить…

______________. (Не чути)

ДЕМЧАК Р.Є.  Да, да. І так, правка ………..

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я прошу хвилинку уваги.

ДЕМЧАК Р.Є.  Правка 255, обговорення. Михайло Володимирович відмовляється від неї. Не наполягає. Правка 251, я не наполягаю. Тому…

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тоді я пропоную ставити питання на голосування…

ДЕМЧАК Р.Є. Є ще кілька …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А! Давайте. Я думав, що все.

ДЕМЧАК Р.Є. Стаття 18, 297. Значить, тут просто на глобальне, видалити увесь текст окрім абзацу першого. І так, реструктуризація заборгованості. Я хочу, щоб послухали колеги і все ж таки підтримали, підтримали мою позицію.

Колеги народні депутати! Сергій Вікторович!

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я.

ДЕМЧАК Р.Є.  Значить стаття 18 це реструктуризація ваша улюблена тема.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чому моя, Русла Євгенійович?

ДЕМЧАК Р.Є.  Заборгованість ………… про споживчий кредит. Щоб ми потім не шукали валютних позичальників, так само по споживчим кредитам щоб вони тут не бастували.

Дуже цікаві норми по реструктуризації вводяться. Наприклад, пункт 3 зміни механізму нарахування процентів таким чином, щоб частина помісячних платежів за кредитами не перевищила 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї. Ну, це як новація, взагалі. Тому, якщо людина починає прострочувати, реструктуризують таким чином, щоб це було підсильно після реструктуризації, наприклад, в даному випадку, не наприклад, а чітко прописано, 35 відсотків від сукупного місячного доходу сім'ї, щоб вона не працювала тільки на цей кредит. Можуть бути перепади  по доходах громадян, ну як зараз ми це бачимо, і ще ряд пунктів, які структурують, наприклад, що це не може бути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги я прошу хвилинку уваги. Наші комітети.

ДЕМЧАК Р.Є.  Тому я вважаю що, якраз пункти, по реструктуризації видаляти не потрібно, бо Михайло Володимирович, спочатку він хотів, щоб залишився тільки один абзац: кредитодавець має право проводити за погодженням і споживачам реструктуризацію заборгованості за  договором про споживчій кредит. І крапка. А тут є норми, які якраз із директиви ЄС.

_______________. Колеги, чому я наполягаю що перелік шляхів реструктуризації зняти. Ну, по-перше,  що вони тут в основному виписані із статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", там є. Це перше. І головне.

Друге, для чого дублювати, так. Друге, ну будим відвертими, що процедуру реструктуризації – це дуже багатющий, багатюще поле для ініціативи як однієї сторони, так і іншої. І можуть знайти такі варіанти, які ми тут не прописали. Ну що, вичерпні даємо, а дальше шо сказати –  ідіть домовляйтеся тільки із цих. Тому, я вважаю, що надається право, і хай собі домовляються і йдуть до, якщо треба, навіть не виконують до суду тай все.

ДЕМЧАК Р.Є. Якраз тут є пункт 4, який говоре, наведений у цій статті перелік способів та умов реструктуризації не є вичерпним, але не може бути гіршим для споживача. І це є важливим. Тому, я вважаю, що ми маємо це прийняти навіть з того урахування, що в законі, де прописано, що кредитодавець може це відносити зменшення, наприклад, піввідсотка суми основного боргу  протягом наступник 5 років там щорічно, він може собі це відносити на затрати, і таким чином він не порушує нормативи НБУ. Тому ви скажете, що деякі… і Закону прав споживачів. Мені важко зараз порівняти, але точно  тут є новації, які потрібно рахувати. А враховуючи те, що він ни є вичерпним і може бути більшим, але не гіршим для споживача, це якраз і наводить широке поле, але є нижня фаза.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка. А потім…

______________.  Є коментар.  По-перше, я погоджуюся з паном Довбенком, тому що реструктуризація може бути будь-якою. Але пункти, які виписані в законі, вони звучать так, що деякі речі неможливо буде змінити. Скажімо, реструктуризація споживача на строк не більше ніж три роки. Є пункт, що можуть використовуватися інші механізми. Але щодо зміни строку, тобто збільшення строку, я не вважаю, як юрист я розумію цей пункт так, що реструктуризація може бути не більше чим на три роки.

До того ж треба сказати, додати, що стаття 11 Закону про захист прав споживачів при реструктуризації взагалі не використовується на ринку. Тому навіщо нам брати механізми, які зараз вже не працюють, та приносити в нове законодавство ці механізми. До того ж вони мають обмежувальний характер все ж таки для реструктуризації.

_______________.  Я хотів би додати одну фразу, яка, на мій погляд, дуже важлива, можливо, в цьому розділі. Ключова позиція, яка може все змінити. У випадку оформлення застави, у випадку оформлення застави під кредит, тому що вони можуть різного формату, позичальник повернувся цю заставу, тим самим виконує всі обов'язки перед банком. Якщо ви передбачите цю норму взагалі у всьому законодавстві, то ми багато вирішимо питань на банківському ринку.

Якщо там є місце, я зараз не хочу аналізувати, я хочу, щоб ви на це звернули увагу, може бути тут апелювати банківська спільнота, що ось змінилася, але тут відповідальність якраз банку йде 100-відсотково. Це має ризик фахівців банку аналізувати, по якій ціні взяти заставу, а потім криза, будь ласка, я поверну – і немає питань. І не буде цього процесу, що зараз в Україні.

Тому я дуже вас звертаю увагу на цю норму. Якщо вона буде там актуальна, подивіться, на неї, вона просто: якщо є застава, повернув і будь-які зобов'язання виконав перед банком.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

_______________.  Значить, я пропоную поставити на голосування. Є дві пропозиції. Прийняти поправку Михайла Володимировича і викреслити базові нормативи по реструктуризації.

Друге, не приймати правку і залишити ці базові нормативи, які не є кінцевими, вони можуть бути ширшими, як вказано в статті 4. Поставте на голосування.

 ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) …рахувати будемо. Так і у вас два. Хорошо. Проти? Утрималися? А, проти, так.

_______________.  Наступна, 305-а. Це сторінка 75, стаття 20. Чергує з погашенням вимог за договором про споживчий кредит.

Якщо споживчий кредит прострочений, то встановлюється така черговість. У першу чергу сплачуються прострочені проценти за користуванням кредиту, в другу – сплачуються прострочена сума кредиту, в третю чергу сплачуються проценти за користування кредиту може поточні, у четверту сплачується сума основного кредиту і у п'яту чергу сплачується неустойка, пеня, штраф.

Що стосовно п'ятої… Це сама остання, це дуже важливо, і це треба приймати. Тому що якраз це є зараз проблемою для споживачів, перші кредитні установи просять пені, штраф, і вони ніколи не доходять до тіла. Але Михайло Володимирович дописав: якщо інше не встановлено договором. Тобто в договорі можна це все з ніг на голову поставити. Тому, я вважаю, що фразу "якщо інше не встановлено договором" не можна залишати, бо тоді цей весь механізм не працюючим виходить.

Я вважаю, що потрібно прийняти правку 306 Семенухи, який виключає, якщо… Ну, Довбенка прийняти частково, без фрази, що інше не встановлено договором, де дається чітка черговість. А Семенуха, в нього якраз і вилучає фразу "якщо інше не встановлено договором".

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я хотів би, моя позиція то чітка. Я хочу експерти, як вони вважають, давайте послухаємо і приймемо рішення. Щоб не було…

_______________.  На  рабочей группе мы обсуждали долго этот пункт. И мы всем говорили, что есть статья ГК, в которой указано, что есть установленная очередность погашения, но также в ГК внесено "если иное не  установлено договором".

Мы решили сделать репрезентативный пример по этой очередности погашения. И у нас получилось, что, если мы уберем "якщо інше не встановлено договором" або не допрацюємо цю норму ще раз, в нас будуть позичальники, які завжди будуть знаходитися в прострочці і ніколи не будуть доходити до погашення основного боргу. Тобто в них ніколи не буде стимулювання для погашення основного боргу. Чому? Потому что просроченные проценты они, как правило, не очень велики. Человек, ему выгодно будет находиться постоянно в просрочке, чтобы никогда не доходить до погашения самого долга. Потому что, если убрать, если другое не установлено договором у нас получается, что сначала погашается просроченные проценты, потом просроченная часть долга, потом текущие проценты и основная сума долга, таким образом у нас люди всегда будут находиться в просрочке. Таким образом мы стимулируем общество просроченных платежей. И у наших заемщиком никогда не будет никаких стимулов к погашению. Допустим мы можем прописать в законопроекте и доработать, что штрафные санкции погашаются в последнюю очередь, но ни в коем случае нельзя устанавливать, именно, нельзя убирать фразу, если иное не установлено договором. Потому что у нас не будет вообще никаких должников которые выполняют свои обязательства вовремя и в срок.

ДЕМЧАК Р.Є. Оце, взагалі, наш… Знаєте от ми робимо якусь черговість, а потім це, робимо оговорки, якісь оговорки, ну, можливості шпаринок якихось, вони перетворюють саму суть. Ми тоді… Якщо встановлено договором тоді, взагалі, не треба цієї черговості, просто банк встановлює договором і все.

Що стосовно пені і штрафів. Ну, я думаю, що ви банківські установи також маєте бути зацікавлені в тому, щоб люди, які, ну, щоб вони були в змозі обслуговувати, це ж стимулюючі механізми. Вам же  не стільки потрібні ці пені штрафи, скільки  потрібно, щоб вони заплатили відсотки, де є дохідність. Да? То вже… Тому, я вважаю, що тут потрібно піти назустріч споживачу в цій ситуації.  І не робити таку оговорку. Бо ця оговорка перекреслить повністю весь… всю цю послідовність.

_______________. Руслан Евгеньевич, мы в удовольствием готовы пойти навстречу. Но мы объясняем, что мы стимулируем  общество простроченных должников. Понимаете? Как…  у нас сейчас есть…

ДЕМЧАК Р.Є. Работайте вначале на вход правильно, да, и отказывайте.

_______________. У нас  сейчас есть установленная очередность, где пеня, штраф погашаются в последнюю очередь. Но до их  погашения вообще никогда не  доходит дело.  Понимаете, вообще никогда….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, всі почули. Зрозуміло.

Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В. Думаю, що ми почули одну думку і іншу. У мене абсолютно чітка позиція. Отак, як я записав, я пропоную мене підтримати. Чому? Навіть не стільки… Колеги! Будь-який договір  кредиту… от ми всі працювали, от хто тут до того… і Руслан Євгенійович в банку працював, і я працював, ну він, коли хочеш піти назустріч, щоб почати нарешті, дійсно, зменшувати цю заборгованість. Ну якось треба шукати варіанти.

Якщо ми себе обкладаємо чітко,  ну все, тоді хіба до суду. Ну що, суд погасить кредити?  Він же ж не гасить кредит. Ну дасть мені рішення, що   ну хай він гасить. Дальше що? Тому, друзі, я не вважаю…. Ну ми як банк, коли я даю кредит, я зацікавлений, щоб якось погасилося. І  тому мушу йти споживачу назустріч.   Руслан Євгенійович, це я йду і в тому числі назустріч споживачу…. в конкретній ситуації.  ну якщо. Дійсно,ю у них нема ні звідки доходів то давайте будемо вносити основний борг, а потім  вже будемо домовлятися.  Ну гнучкість має бути.

______________.  (Не чути)

                ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

Хто – "за"? Перший Михайла Володимировича ставимо. Проти? "За" – 1, 2, 3. Я утримався. Нас двоє. Це що?

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене два.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Йому ж Олег Васильович передав, а Кубів, да, йому передав, да.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не в нас…

_______________. А скільки треба? Чотири по-моєму, щоб…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чотири, да. Поїхали далі, наступна правка.

(Загальна дискусія)

 _______________. Ні, залишається передати першого читання, там написано, що інша не встановлена….

_______________. Але я сказав Семенухи підтримати.

_______________. …Семенуха не голосував.

_______________. Ні, ми про принципи голосували. Ми проголосували про принцип того…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Була пропозиція Михайла Володимировича і була пропозиція Руслана Євгеновича про Семенуху, так і було, да.

ДЕМЧАК Р.Є. Наступна. 315-а, Воропаєва… (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, далі. Руслан Євгенійович, далі.

ДЕМЧАК Р.Є. 313-а врахована…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки ще правок, ….…..

ДЕМЧАК Р.Є. (Не чути)  Все, більше правок немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Євгенійович, не його правка, а той варіант, що

ДЕМЧАК Р.Є. Прийняли, да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, да.

Ви хотіли щось сказати, Михайло Володимирович? Вам слово.

ДОВБЕНКО М.В. Колеги, я пропоную поставити на голосування, крім того, що рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей законопроект у другому читанні та в цілому, ще один пункт, щоб ми проголосували, що після опрацювання з Головним юридичним управлінням Верховної Ради надати право секретаріату внести технічні юридичні правки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. То єсть так і пропонуємо проголосувати за основу і в цілому і дати право юридичному управлінню після цього вносити правку.

_______________. Підтримую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – "за", шановні колеги, прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято одноголосно.

Шановні колеги, дякую. Комітет…

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви хто, прошу вибачення. Національного банку. А хто з Національного банку? Ви хто? Провідний спеціаліст. Начальник відділу. Так.

_______________.  Мене Яків Васильович попросив… Справа в тому, що сторінка 21 стаття 6…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер правки.

_______________.  Її сюди на записали. Тобто ознайомилися з табличкою. Національний банк України тут повинен встановлювати відповідно до цієї норми вимоги до кредитних посередників та вимоги до їх діяльності. Стаття 5 ще додатково встановлює… сторінка 16, що вимоги до кваліфікації працівників………… Тобто ….. норми не відповідають одна одній.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Іванович, ну є ж у нас для цього юридичне управління чи…

_______________.  Юридичне, це просто, ви хочете сказати, що є колізія в самому… Техніко-юридичні правки, які владнає науково-експертне…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юридичне управління. Ми ж за це проголосували, що після закону ми можемо це виправити. Шановні колеги, я вам дякую. Оголошую засідання комітету закритим. До побачення.