СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності

16 лютого 2016 року

Веде засідання Голова Комітету РИБАЛКА С.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні присутні, на засіданні сьогоднішнього комітету у нас присутні 8 народних депутатів, тобто кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Пропонується затвердити порядок денний засідання комітету. Є якісь пропозиції?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Погодитися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погодитися. Хто "за", прошу голосувати. "Проти"? Утрималися? Рішення прийнято.

Сьогодні на порядку денному є два законопроекти, які спрямовані на реформування дуже важливого виду страхування – обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Цей законопроект зареєстрований під різними номерами, але вони є альтернативними по суті, тобто прийняття їх одночасно неможливо. Тому пропонується спочатку вислухати доповідь по законопроекту, а потім провести їх обговорення.

До першого законопроекту, проект Закону України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності

власників наземних транспортних засобів (реєстраційний номер 3551), внесений народними депутатами: Поляковим, Дзензерським, Різаненко і Жолобецьким. Доповідає секретар комітету Поляков Максим Анатолійович. Будь ласка, вам слово.

ПОЛЯКОВ М.А. Дякую.

Доброго дня! Коротко щодо законопроект 3551, по-перше, хочу наголосити, що цей законопроект відпрацьовувався і в більшості своїй є продуктом страхових компаній, тобто вони багато працювали, ми підключилися вже на останньому етапі і в більшості деталі вже, базовий, скажімо, мотор, двигун був створений саме страховиками.

У зазначеному законопроекті передбачається поетапне підвищення розмірів страхових сум до рівня країн Європейського Союзу, запровадити електронний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; удосконалити порядок контролю за наявності договору обов'язкового страхування укладеного в електронній формі, передбачивши, що представники органів  контролю матимуть право доступу до централізованої бази даних МТСБУ для перевірки наявності та чинності договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; надати МТСБУ доступ до інформації реєстрів відповідних осіб, які виступають в якості страхувальників.

Запровадити систему прямого відшкодування збитків, при якій страховик за полісом відповідальності врегульовує збиток, нанесений своєму клієнту, іншим автовласникам, а потім отримує компенсацію від страховика… відповідальність такого автовласника. Визначити додаткові підстави для здійснення МТСБУ регламентних виплат за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

МТСБУ зобов'язується за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих відшкодовувати шкоду у випадках, якщо страховик зі спливом строку, визначеного законом для прийняття рішення щодо здійснення страхового відшкодування, не приймав відповідного рішення або прийняв рішення про здійснення страхового відшкодування за внутрішнім договором страхування, але не виплатив його. Уточнити перелік осіб, які мають право на отримання страхового відшкодування та документів, що посвідчують таке право. Такі зміни спрямовані на запобігання зловживань з переуступленням прав вимог до Фонду МТСБУ. Гармонізувати положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Визначити мінімальний розмір базового гарантійного внеску до Централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах у розмірі 5 мільйонів замість суми, еквівалентної 500 тисяч євро, а мінімальних розмір базового гарантійного внеску  до Централізованого страхового резервного фонду страхових гарантій в розмірі 10 мільйонів замість суми, еквівалентній 1 мільйону. Удосконалити систему корпоративного управління МТСБУ шляхом віднесення до складу органів управління МТСБУ загальні збори членів, загальні збори повних членів, президію та дирекцію, виключивши з цього переліку Координаційну раду; вилучити із закону структуру, функції, компетенції і порядок формування та роботи цих органів і віднести їх визначення на статус МТСБУ.

Принципово хочу зазначити щодо виключення Коордради, тому що апріорі в законі була закладена Коордрада, яку, на жаль, депутати виключно використовували для вирішення власних проблем. І два роки назад зникли 250 мільйонів "Брокбізнесбанку", який втратив весь страховий ринок саме за втручання народних депутатів, які поклали безвідповідально по корупційній схемі – і ці гроші зникли. І зараз фонди в нас до цього часу не наповнились тими коштами, які зникли.

Встановити функцію уповноваженого органу, визначивши щодо МТСБУ є об'єктом державного нагляду, уповноваженим органом у порядку та обсягах, визначених цим законом.

Національна комісія, що здійснює регулювання фінансових ринків, у своєму висновку не підтримує прийняття законопроекту.

ГНЕУ – уже начебто надійшов, є там деякі деталі, які рекомендують, але можна їх змінити вже в другому читанні.

Ще буде прохання потім надати слово, у нас присутні дві асоціації страховиків, для того щоб вони також мали свою думку, так як вони працювали над цим законопроектом, висловити щодо даного законопроекту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максим Анатолійович. Я просто не знаю, як Коордрада несе відповідальність за гроші, які розміщувались в банках. Я знаю цю проблему, але відповідно до закону та статуту Координаційна рада не мала впливу на розміщення страхових резервних фондів, а, як я розумію, дирекція МТСБУ, і конкретна робоча група була, згідно аудиту приймала рішення, куди розміщувати ці гроші.

Ну, давайте по суті. По цьому законопроекту послухали. Там співдоповідь… Немає співдоповіді. У нас, значить, другий законопроект: проект Закону України про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, внесений народними депутатами Рибалка, Довбенко, Кубів та іншими. Доповідає Рибалка Сергій Вікторович.

Чому, шановні колеги, цей законопроект є важливим. Держава зобов'язала автовласників страхувати свою цивільно-правову відповідальність, а це нормальна, цивілізована практика. Якщо система працює, як годинник, вона корисна і зручна для людей. Але якщо система дає постійні збої, прямий обов'язок держави – ці збої виправляти. Тому авторський колектив поставив перед собою два завдання: перше – захистити права потерпілих та зробити систему більш зручною як для них, так і для страхових компаній. І від імені групи народних депутатів-співавторів пропоную вашій увазі оновлену редакцію Закону України про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Отже, ми пропонуємо оновлену редакцію. Що ми пропонуємо? Привести захист потерпілих у ДТП до вимог законодавства Євросоюзу шляхом поступового збільшення страхових сум; удосконалити систему відшкодування збитків, позбавити можливість недобросовісних строковиків затягувати виплати та знижувати їх розмір.

Також пропонується запровадити систему прямого відшкодування збитків, при якій страховик, який застрахував цивільно-правову відповідальність потерпілого, виконує обов'язки страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність обвинуваться.

Запровадити електронні технології при укладені договорів страхування, що кардинально вирішить проблему фальшивих полісів, це суттєво зменшить кількість випадів шахрайства, ми знаємо, що такі випади є і в дуже великих, як для мене, розмірах. Підвищення відповідальності страховика за порушення строків виплати відшкодування з вини страховика і ввести додатковий штраф. Саме цей дієвий механізм дозволить дійсно захистити права автовласників.

Врегулювати механізм компенсації страховиком витрат особи, відповідальність якої застраховано. Визначити обов'язок ……… здійснювати виплати за неплатоспроможність страховиків, не очікувати завершення їх ліквідації, визначити мінімальний розмір базових гарантій гарантійних внесків у національній валюті.

Наступна відмінність нашого законопроекту, це пропонується імплементувати вимоги Євродерективи в частині створення єдиного інформаційного центру. Посилити системи контролю роботи МТСБУ шляхом проведення зовнішнього аудиту на щорічній основі. Підкреслюю, досвід показав, що без належного контролю там допускається надто багато порушень та зловживань.

Підвищити рівень державного нагляду за дотриманням страховиками та МТСБУ положень про централізовані страхові резервні фонди, шляхом введення функції уповноваженого органу затверджувати їх у подальшого юстування, що надасть право уповноваженому органу контролювати їх виконання. Це ще одна принципова відмінність нашого законопроекту, що відповідає світовій практиці.

Скажіть, будь ласка, якщо, Ігор …….. а другий аудит вже зробили, не зробили, коли останній раз… Ще немає досі. Це ще один факт.

ПАШКО І.В. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. За 15-е ще не тримали. А коли терміни настають у вас?

ПАШКО І.В.  Десь у травні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У травні, зрозуміло. Дякую.

Нацфінпослуги у своєму висновку підтримує прийняття законопроекту.

Головне науково-експертне управління висловило певні зауваження до законопроекту.

На цьому тижні Комітет з питань запобігання... на тому тижні... і протидії корупції розглядав законопроект на своєму засіданні та прийняв рішення, що проект відповідає вимогам антикорупційного законодавства та рекомендує при подальшому доопрацюванні звернути увагу на норми, що стосуються корпоративного управління МТСБУ. І це, як розумію, головний сьогодні камінь преткновения, за який ми будемо розмовляти. На це зауваження... тобто звертаю вашу увагу, що ні в чинному законі, ні в запровадженому законопроекті не міститься норм щодо складу координаційної ради МТСБУ або вимоги наявності у ній представників органів державної влади. Це повноваження виключно статуту МТСБУ, який затверджується загальними нормами, збором та погоджується уповноваженим органом.

На наш погляд, як авторів законопроекту для дотримання інтересів споживачів цього виду обов'язкового страхування необхіден колегіальний незалежний контроль за дотриманням МТСБУ законодавства та уникнення  зловживань.

Під час підготовки до другого читання ми пропонуємо... пропонується окремо розглянути це питання та досягти згоди всіх учасників процесу. Тобто все. Співдоповідає Михайло Володимирович Довбенко. Вам слово, будь ласка.

ДОВБЕНКО М.В. Дякую.

Колеги, обидва законопроекти мають своєю основою напрацювання робочої групи, яка працювала кілька років. Я хочу сказати, що і один, і другий законопроект готувався фахівцями, що теж є позитивним.

Хочу привітати також всіх нас, що до підготовки законопроекту долучилися більше як половина депутатів нашого комітету, це теж позитивно. Я вас всіх вітаю. Хочу сказати також, що як і в одному, так і в іншому законопроекті враховано багато позитивних речей, які сьогодні є у світовій практиці, які врахували причини, що створюють непотрібні ризики для цього сегменту ринку і це теж є позитивом.

Хочу сказати, що робоча  група продовжує працювати і це добре. Тому що до другого читання, звичайно, хочеться, щоб ми максимально врахували думки і точки зору як фахівців, так і людей, які стикаються з цією проблемою, а це чисельна кількість громадян нашої країни.

Більше того, я хочу сказати, що ми долучилися до справи, яка нам дає право після прийняття законопроектів мати гордість, бо в цих законопроектах ми собі, як мінімум до 2022 року, забезпечили перспективу функціонування, ми маємо домогтися реалізації положень, які є записані в цих законопроектах.

Я міг би називати, крім тих, позитиви, які сказали обидва доповідачі, ще багато позитивів, які мають ці законопроекти, як один, так і другий. Але сьогодні на нашому засіданні хочеться привернути увагу до того, що роз'єднує нас і яку філософію, який механізм ми запропонуємо сесійній залі з тим, щоб вийти на прийняття законопроекту, одного чи іншого.

Як я розумію, сьогодні, і це було сказано у доповідях моїх колег, точиться спір навколо проблематики координаційної ради. Ми маємо вже заключення головного науково-експертного управління і по одному законопроекту, і по іншому. Я теж не буду читати, але тільки приверну вашу увагу до того положення Головного науково-експертного управління, що стосується координаційної ради, і в одному законопроекті, і в іншому, щоб ми побачили де є відмінності і, можливо, бачили шляхи як зняти ці проблеми, які нас сьогодні ще роз'єднують.

До проекту 3551 Головне науково-експертне управління записало, що воно не підтримує пропозицію про виключення із Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в статей 45-48, в яких визначаються повноваження загальних зборів членів МТСБУ, його координаційної ради, президії та дирекції. Цитую, вони пишуть: "Вважаємо, що повноваження цих органів МТСБУ повинні визначатися безпосередньо у законі.

Дальше  вони пишуть,  крім того вважаємо, що виключення з переліку органів управління МТСБУ координаційної ради, яка відповідно до пункту 46.1 статті 46 названого закону є органом, що здійснює нагляд та контроль за діяльністю МТСБУ в дужках, що пропонується у змінах до пункту 44.1 статті 44 цього закону не відповідає частині другій статті 101 Цивільного кодексу України, згідно з якою нагляд за діяльністю установи здійснює її наглядова рада, у дужках, (у цьому випадку повноваження наглядової ради виконує координаційна рада МТСБУ). Крапка.

Що стосується законопроекту 3670. Головне науково-експертне управління  записало, цитую: "Вважаємо, що безпосередньо у статті 52 проекту має бути визначено, хто саме входить до складу координаційної ради МТСБУ та порядок її обрання".

Як бачимо, фахівці і науково-експертне управління тут чітко сформулювало свою позицію. Я думаю, нам ще з вами зробити короткий екскурс у невеличку історію, чому виникла проблематика і з чого почалися наші дискусії. Пам'ятаєте, нас стурбувало положенні в чинній редакції закону, де записано, що відповідно до статуту МТСБУ до складу координаційної ради входять, цитую, "три представника від Верховної Ради  України, за дорученням голови Комітету Верховної Ради України, до компетенції якого належить питання з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Я думаю, що швидше всього тут був закладений той первинний спір, де ми дискутували і не могли прийти до рішення. Народилися потім два законопроекти, обидва ми на комітеті не підтримали і покотилося. Я радий, що все-таки нам вистачило мудрості, і ми обидва не підтримали, і сьогодні включили до цієї роботи думку фахівців, запропонували серйозні законопроекти. Я думаю, що якщо ми… а ми зараз от пункт про Координаційну раду ми перевели його швидше всього в політико-правовий аспект, і нам, видно, треба буде на комітеті тут прийняти рішенням депутатів, який варіант обрати і який механізм закласти в законопроект.

Я, завершуючи думку, хотів би сказати тільки дві речі. Ну, по-перше, що, якщо ми будемо доопрацьовувати законопроект 3551, ми маємо тут дещо звужені можливості. Тому що в тому законопроекті є чітко виписані статті, які ми можемо правити. Якщо ми будемо розглядати за основу 3670, то це нова редакція, яка охоплює всі аспекти обов'язкового страхування. І тут ми можемо вносити правки, зміни і доповнення до будь-якої статті, в тому числі і те, що стосується органів керування у цьому законопроекті.

Ми, а я себе відношу до групи співавторів законопроекту 3670, зумисно не хотіли ускладнювати процедуру узгодження і не виписувати ніякий механізм. Ми залишили нині чинну редакцію. Це дає нам підставу сьогодні почати дискусію з якогось моменту з чистого листка і вийти на закладання у законопроект 3670 того механізму, який ми з вами домовимося.

І останнє. Я думаю, що, можливо, нам варто було би, якщо вже так враховувати, ота суперечка, з чого почалася, то, можливо, якщо… а буду відвертим, що МТСБУ саме приймає статут, і воно може там, звичайно, вносити там різні свої філософські, і не тільки філософські, бачення, як їм організовувати координацію, діяльність, контроль і інші функції, які потрібні для такої неприбуткової організації. Але я думаю, що ми могли би тут, можливо, якщо залишати, що хай буде Координаційна рада, і нічого максимально не змінювати, то тільки змінити два слова. У нас є записано, що за дорученням голови комітету можуть бути представники Верховної Ради. Можемо записати "за рекомендацією комітету".

ГОЛОВУЮЧИЙ. За рішенням…

ДОВБЕНКО М.В. Чи за рішенням чи за рекомендацією. І таким чином, можемо зняти ту суперечку, яка була у нас на самому початку нашої роботи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Павло Олександрович, вам слово? (Шум у залі) Я знаю, що в нас були жваві дискусії до того. Так що знаю, що знаю, Що хотіли взяти слово. Будь ласка.

РІЗАНЕНКО П.О. Народний депутат  Різаненко, один із співавторів 3551. Хоча в дійсності основним авторами обох законопроектів являються асоціації, спілки, самі страховики. Я дякуючи їх активній роботі була  основна частина цих законопроектів розроблена, або, скажімо, ядро взято в основу. Це, я думаю, ніхто не заперечить, автора  ні одного, ні другого із законопроектів.

Спочатку я скажу по процедурі, а потім по суті. Законопроект 3551 був зареєстрований 27.11, ну, і я так зрозумів, що вчасно, за 20 днів не був зареєстрований альтернативний. Тому 3670, він формально не є альтернативним, він зареєстрований як законопроект на заміну діючого. Хоча ті по суті зміни, які він вносить, на 80 відсотків, 85, вони дублюються із законопроектом 3551. Ну, це вже питання до Апарату Верховної Ради  та процесуальних питань роботи Апарату.

Як я зазначив, 80 відсотків законопроекту, 85, однакові в обох законопроектах, ці зміни; принципово – 10-15 відсотків, вони стосуються в дійсності органів управління. Це в законопроекті 3551 виключається координаційна рада, а в законі 3670 вона залишається.

Зверну вашу увагу на той факт, що дуже цікава структура органів управління передбачена саме для МТСБУ. Ми звикли як у корпоративному світі, так і в  діловому до трьохрівневої, тобто загальні збори, якась наглядова рада або рада директорів, і виконавчий орган індивідуальний або колегіальний у вигляді генерального директора або правління.

Діюча лінія закону або статуту передбачає чотирьохрівневий або  навіть 4,5 рівні, як я їх називаю, тому що передбачені замість першого – просто загальних зборів – загальні збори членів МТСБУ і загальні збори повних членів МТСБУ. Потім – координаційна рада, потім – президія, і потім –  дирекція. Ну, я на своєму досвіді, якщо чесно, то, мабуть, вперше зіткнувся. Хоча я працював в Інвестиційному міжнародному банку. І саме проводив збори акціонерів, установчі збори різноманітні. Це дуже рідкісний випадок, коли є чотири органи. І основне питання, чому в дійсності існує і навіщо четвертий орган, який тут передбачений?

Було заявлено, що, ну, прозвучала така фраза від мого колеги, що із-за того, що страхування є обов'язковим, то, очевидно, треба якось четвертий орган якийсь додатковий. І особливо за участі, як ми бачимо, представників Верховної Ради, представників регулятора і так далі. Ну, я можу парувати це якоюсь аналогією, що обов'язковою є сплата податків, збір ПДВ корпораціями, компаніями-платниками ПДВ і перерахування їх до бюджету.

Але ж ми не вимагаємо, щоб до товариств з обмеженою відповідальністю, платників ПДВ або акціонерних товариств створювався четвертий орган, в якому, в приватній компанії приймали участь представники Верховної Ради або акціонерів.

Я ще раз нагадаю, МТСБУ не розпоряджається державними коштами, вони не отримують державних коштів. Це ….. Але …… є добровільним, а є в даному випадку ….. який створений, який є обов'язковим згідно цьому закону.

Держава не має відношення до цих грошей. А її функція – регулювати і контролювати. У нас дуже багато контролюючих органів. Цю функцію і так у нас виконує Нацкомфінпослуг. Буде не Нацкомфінпослуг, прийде це до Національного банку. І один контролюючий орган чи їх буде два, я чув аргументацію, що, так, от, я вибачаюсь, нікого не хочу образити, але прозвучала така фраза, що регулятора можна або контролюючі органи корумпувати. Ну, так і другі можна корумпувати.

Я вибачаюсь, маю американський підхід. Я вважаю, що чим менше держава, тим менше корупції. Це приватні взаємовідносини, це бізнесвзаємовідносини і страхування. Тим паче, коли держава у нас слабка, це теж факт, інституціальна спроможність всіх дуже слабка. Тому створення додаткових органів, воно тільки створює корупцію, але не підвищує якість регулювання або контролю.

Тому хочу всіх ще раз наостанок звернути, що основна різниця, це саме в наглядовій раді. Наскільки я розумію, я попрошу висловитись страховиків, вони також не підтримують додатковий контроль регулювання і мають на те і свої історичні якісь факти, які можуть навести.

Я закликаю колег підтримати законопроект  3551 як той, що зменшує, вибачаюсь, зайву… зайвий контроль бюрократії і, я б сказав, менш корупціогенний. Тому що я, чесно кажучи, було рішення фракції БПП, офіційно оформлене, щоб саме, наприклад, мене делегувати до координаційної ради по умовній квоті БПП, але я виступаю особисто при цьому за ліквідацію координаційної ради. Це не справа депутатів, вибачаюсь, займатись управлінням чужими коштами, наприклад, або контролем поточним, оперативним за МТСБУ. Для цього є інші органи, і це є діяльність, не сумісна із статусом народних депутатів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, хто ще хоче виступити? Да, будь ласка, Ігор Володимирович.

ПАШКО І.В. Ігор Пашко, голова Нацкомфінпослуг.

Стосовно двох законопроектів. Ми  також зробили виступи стосовно цих законопроектів. Почну з законопроекту 3551. Нацкомфінпослуг не підтримав цей законопроект. Ми зробили п'ять зауважень. Але ж я хотів привернути вашу увагу до одного зауваження, навколо якого вже почалася дискусія, стосовно корпоративного управління.

Законопроект пропонує виключити із складу органів управління контроль Моторно-транспортним бюро координаційної ради одночасно запропонувавши, що нагляд за МТСБУ здійснює поважний  орган.

Я неоднократно говорил  и повторю еще раз: Нацкомфінпослуг, который на сегодняшний момент является уповноваженим органом, не имеет права нагляду за Моторно-транспортным бюро. Нацкомфінпослуг  может наглядаты только за страховщиками. За объединениями страховщиков Нацкомфінпослуг надзор не осуществляет. Это закреплено в следующих законах: про основні засади державного нагляду, Закон "Про фінансові послуги" и Указе Президента положение про Нацкомфінпослуг. Нигде в этих документах не предоставлено право Нацкомфінпослуг осуществлять надзор.

Другими словами, мы находимся вне данного поля. Так как речь идет о  социальном виде страхования, обязательном виде страхования, из-за этого мы и говорим о том, что координационная рада в тому виде, в каком она есть,  она именно выполняет эти функции со стороны государства. Для чего это нужно? Приведу вам маленький пример.

Вы знаете все, ситуация, которая сложилась летом этого года, страховщики заблокировали деятельность координационной рады, выведя своих членов. Что произошло. Летом моторно-транспортное бюро принимает решение, незаконное решение о введении дополнительно ДВ-1, ДВ-2, в результате чего стоимость полисов была в среднем повышена на 300 гривен. Это каждого полиса. То есть это ударило по каждому пересічному громадянину, в том числе и по нам с вами, как мы являемся, ну, кто из нас является владельцами автотранспорта.

Плюс это ударило по государственным предприятиям, у которых в бюджете не были заложены эти расходы. Мы отменили, когда мы приняли функции Коордрады, мы отменили этот пункт. И Антимонопольный комитет нас поддержал, тоже есть решение соответствующее Антимонопольного комитета. То есть, если нет контроля со стороны государства, происходят такие вот вещи.

Следующий момент. Ни для кого не секрет, что положение страховщиков, страховых компаний очень часто оставляет желать лучшего. И, к сожалению, моторно-транспортное бюро очень часто выдает полисы тем страховым компаниям, которые находятся в должниках, скажу так. К чему это приводит? Что такое полис? Полис, это практически вексель. То есть вы заполнили этот вексель и вы получили деньги. И в этом случае, если происходит страховой случай, компания страховая должна выплатить.

Так вот, страховая компания не может выплатить, потому что она находится в плачевном состоянии. И это происходит сейчас. Потому что не было контроля над ними со стороны Координационной рады. В связи с этим как бы функция государственного контроля, то есть мы настаиваем на том, что она должна быть. И теми инструментами, которые в этом законопроекте, к сожалению, они нереализуемы.

Что касается второго законопроекта, то здесь действительно Коордрада остается. Но хочу обратить внимание, что вводится дополнительный функционал. Первое, это на ежегодной основе аудит, что увеличивает прозрачность. Потому что сегодня аудит не обязательно проводить.

И второй момент, это юстирование. Что значит юстирование. Юстирование Положения про фонды и юстирование Положения про базы данных. То есть другими словами, если проходит юстирование, это уже становится обязательный к исполнению документом.

Просто я хотел бы еще раз опять внимание обратить уважаемых депутатов, что Моторно-транспортное  бюро – это не только фонды. Это и комиссии, это и плата со стороны рынка, не рынок, а сколько клиент будет платить за это, это и выдача полисов, контроль за ними, и целый комплекс вопросов.

Кстати, что касается фондов, то вот за  год, что мы работаем, там уже более-менее, и не ежемесячной основе "Моторка" нам присылает  отчеты. Дествительно, мы видим, что  это  в банках, те, которые относятся, первые это два… три  государственных банка и банки с иностранными капиталами. То есть там вопросов нет. Вот что касается остальных вопросов операционной деятельности, у нас очень много нареканий.

Тем более, хочу обратить ваше внимание: мы подвели итоги: за прошлый год скарги громадян, 70 процентов скарг громадян – это по ОСАГО. То есть при таком уровне дисциплины платежной, при таком уровне неплатежей снимать государственный контроль, мы считаем, что этого нельзя делать. Есть нужны детали этим… Денис Анатольевич может добавить. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка. Павло Олександрович.

РІЗАНЕНКО П.О. Я от хотів сказати, ви ж самі сказали і самі себе виправили, дуже прекрасно. У нас немає не достатку в нашій країні у контролюючих органах. Поспілкуйтесь з підприємцями, вони вам розкажуть все. Як і в даному випадку, коли прозвучала фраза, що поліси там встановлюють, підвищують і так далі, це не функція координаційної ради – встановлювати поліси, Це якщо є зговір на ринку, у нас є Антимонопольний комітет. І саме Антимонопольний комітет займається тим, що встановлює, чи є зговір і монопольне становище на ринку. Тому я б не перекладав цю проблему, що в нас є недостатність контролюючих органів.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, будь ласка, ……………. (Шум у залі)

РІЗАНЕНКО П.О. А ще можна я добавлю наостанок.

От давайте подивимось, що таке у даному випадку Координаційна рада і що відбувалося взагалі. От 9 чоловік, наскільки я пам'ятаю, три за пропозицією комітету, один – а Нацкомфінпослуг і п'ять – представники страхових компаній.

Що відбувалося на практиці? Ну, давайте подивимося, хто сильніший: держава чи приватний бізнес? Як завжди, знаходиться один-двоє страховиків, які абсолютно в унісон голосували з депутатами, з представником Нацкомфінпослуг. Давайте далеко не будемо ходити, не будемо звертатися до чинної влади, коли сотні мільйонів десь грабувалось, в банк "Брок-бізнес" клалось. Візьмем вже "незлочинну" владу, так? Представник Нацкомфінпослуг, колишній працівник, здається? Поправте, я, може, в одному помилюся з двох. Один із працівників СК "Країна" і учасник ринку, Коордради, здається, від СК "Країна". І вже більшість, це факт, це так було на зборах. І вже голосування, вибачаюсь, в унісон.

Тому я вибачаюсь, ніхто, тут є багато підприємців, у яких був  приватний бізнес, …….. його зараз не має, у них немає конфлікту інтересів. Але ніхто б не хотів у себе мати в приватному бізнесі додатковий орган, де, вибачаюсь, держава вирішує вам як вам вести бізнес.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Павло Александрович. Мы сегодня беседовали с вами на эту тему. И вы спрашивали меня как человек, который пришел в политику из бизнеса, возражал бы я, если на мне, кто-то додатково, какой-то комитет наглядав. Я вам ответил. Что если бы производство, которое у меня есть, не важно, какое оно есть, и решение было бы, закон Украины о том, что ту или иную продукцию, которую мы производим, обязан есть каждый украинец, то я могу сказать, что любой комитет пусть следит за тем предприятием. Малого того, еще предприятие готово нарисовать, а сколько на базе этого законопроекта оно может налогов уплатить, потому что оборот у нее будет больше. То есть честному человеку бояться нечего. То, что касается Координационной рады.

РІЗАНЕНКО П.О. А якби вам казали, яку зарплату платити? А яку ціну….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вот это плохо, вот это предмет дискуссии. Вот это предмет дискуссии, давайте это обсуждать. Вот это предмет дискуссии.

Но то, что сегодня государство обязало страховщиков о том, что все граждане должны иметь страховку обязательную и это не выполняется, мало того, я как голова комитета, я думаю, наши коллеги то же самое, узнают новость из "Украинской правды", что какие-то где-то в Днепропетровской области найдены полисы, которые уже украденные, а потом как украденные перепроданы, це в Днепропетровськой области и это серьезная проблема, о чем говорил только что Игорь Владимирович, я считаю, что мы сегодня не можем убирать, ну, как бы контроль державы опять-таки над этим рынком.

Да, пожалуйста, Максим Анатольевич.

ПОЛЯКОВ М.А. Для этого у нас существует Национальная комиссия по регулированию финансовых рынков. Депутаты не имеют никакого отношения к какому-либо контролю. Это абсолютно непрофильная задача и задание. Я думаю, что мы должны в ближайшее время заслушать отчет Национальной комиссии. Потому что, если глава регулятора говорит, что у нас 70 процентов рост, так где у нас компании, которые ушли с рынка или которые понесли ответственность за то, что они вытворяют. Это само главное. Потому что создавать при том, что озвучена линия государства и Президента, и Премьера, и действующего парламента о том, что у нас дерегуляция, а мы наоборот создаем те вещи, которые только "зарегулируют", безусловно, это абсолютно в корне невозможно.

Я хочу попросить, у нас есть три страховых ассоциации, предоставить им слово, чтобы они сказали свою точку зрения. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, сложно… сейчас дадим… и ассоциациям дадим, и голове правління громадського об'єднання "Страховий захист", безусловно, дадим сейчас всем слово.

Правильно вы говорите, Максим Анатольевич, только, ну, как бы, я же говорю, еще и еще одно "но": готова ли… То есть, кто будет входить в коордраду: депутаты это или представители из комитета – это вопрос дискуссии, как сказал Михаил Владимирович. Давайте садиться и на эту тему разговаривать. Должны они или не должны зарплаты какие-то утверждать в МТСБУ, наверное, не должны. Давайте опять садиться и оговаривать, это предмет дискуссии.  

Но то, что государство себе не может, ну, скажем так, не контролировать процесс, которые на законодательном уровне оно обязало, это тоже, я считаю, отпускать сегодня мы не можем.

Возможно, когда-то, когда мы будем жить в европейской стране, у нас не будет коррупции, мы ее "подолаємо", у нас будет Генеральная прокуратура работать не так, как в Нацбанке, когда 1 тысячу 200 с чем-то документов передали, ни одного дела в суд и семь "підозр". Тогда мы будем говорить о том, что давайте к этому стремиться. Но пока лично мое мнение, мое мнение вот такое вот. Все! Кто? Да, Игорь Владимирович.

ПАШКО І.В. Вот по поводу корпоративного  управления, мы обратились к коллегам нашим из западноевропейских стран, чтобы нас проконсультировали, каким образом нам обустроить  вот это корпоративное управление. И в марте месяце мы уже предварительно договорились, что представители ………, будет Нацкомфінпослуг и как раз будет обсуждаться этот вопрос, как у них устроено, какие рекомендации нам.

Так что если есть желание, приходите, милости просим (Шум у залі) вместе послушать их точку зрения.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Игорь Владимирович.

ЖОЛОБЕЦЬКИЙ О.О. Депутат Жолобецкий.

Вы знаете, полностью поддерживаю Павла Ризаненко, что лишний контролирующий орган – это сегодня как бы, ну, как минимум неправильно. И видимо происходящую дискуссию… У меня есть предложение. Вот не хотелось бы, чтобы из такого вроде бы хорошего начинания… Ведь, действительно, страховщики нарабатывали этот законопроект на протяжении последних многих лет, да? И вот, не хотелось бы, чтобы этот продукт вышел в Верховную Раду и там потерпел фиаско. Глядя по дискуссии, я понимаю, что все шансы и у одного, и у второго законопроекта сегодня есть. У меня есть предложение поддержать Довбенка Михаила Владимировича и найти то, что нас объединяет.

Что нас может объединить? Отправить сегодня два законопроекта на доопрацювання и все-таки нам всем найти какой-то компромисс. И выйти всему комитету в сесійну залу з одним законопроектом, который бы, я очень надеюсь, поддержала бы Верховная Рада. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, давайте уже закончим Нацфінпослуг и пойдем. Да, пожалуйста.

ЯСТРЕБ Д.А. Дякую за надане слово. Я дійсно хотів би сказати, що оці два законопроекти, підтримати вас в тому, що вони (вибачте,  Ястреб Денис, член Нацкомфінпослуг, це той представник країни, який голосує).

Я хотів би сказати, що в цих законопроектах дійсно є ринкові зміни, які на разі повинні відбутись. Це електронний поліс, це пряме врегулювання, це вдосконалення гарантійної функції.

І коли, скажімо так, доопрацьовувався 3551 і з нього вийшов 3670, ми враховували не тільки бажання ринку страхових компаній. Ми також враховували бажання держави, можливості держави і в першу чергу ми враховували інтереси громадян, для яких це все робилось.

Тому цей законопроект передбачає спрощення майже всього, що там є. Спрощення порядку врегулювання, більш досконалу систему визначення страхових відшкодувань, збільшену функцію гарантійно-моторного бюро. Запровадили інформаційні центри, запровадили, вдосконалили майже кожну ініціативу страховиків. І вони підтримують нас. Тому що ми разом з ними це робили, це була робоча група на базі комісії. І ми знали, що це питання корпоративного управління буде тим питанням, яке буде тормозом.

Я дуже вас прошу! Нам зараз необхідні зміни. Давайте сідати, домовлятись про те корпоративне управління. І давайте будемо працювати на ринку разом, разом зі страховими компаніями і людьми. Давайте їм дамо благо. А оці, там Нацкомфінпослуг чи Коордрада якась, чи ще хтось, це питання взагалі не повинні стосуватися пересічного громадянина. І це повинно бути головною нашою стратегією.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Денис Анатолійович. Степан Іванович.

КУБІВ С.І.     Шановні колеги, ви знаєте, ще декілька, я б сказав, півтора десятки років тому, коли працювали фінансові установи із страховими компаніями, мається на увазі, банки, ця проблема була – щодо корпоративного управління, і вона є до сьогодні. Якщо ми оту дискусію, не знаю… я знаю, що будуть говорити страховики, якщо ми ту дискусію аплікуємо в сесійну залу, то ні цей, ні цей  закон не буде прийнятий.

Відносно того, що окремі кажуть, що от американський варіант, він є без корупційний там, європейський безкорупційний, ну, згадаємо 2001 рік і події 2005 року, скільки компаній в Америці страхових і фінансових збанкрутувало у зв'язку з тим, що вони були, перш за все, непублічними, а по-друге, аудит, який вони проводили, вони не відповідали тим стандартам, і навіть були задіяні міжнародні аудиторські компанії, які розпалися, і так далі.

Тобто все залежить від людей, все залежить від організацій, від технологій, публічності, системи контролю і в цілому, залежить від людини. Не можна нині написати закон, який буде знімати 100 відсотків все. Аплікація і прискорення, те, що ми хочемо зробити сьогодні, що цей закон найкращий, ми повинні виходити з трьох важливих питань. Ми живемо сьогодні в Україні, і є законодавче поле зору і є закони, з якими ми повинні рахуватися. Якщо ми хочемо змінити, умовно, максимально все, то ми повинні прив'язати до зміни того чи іншого закону зміну дуже багатьох законів, про що говорять нам  юристи Верховної Ради, Апарату, юридичне управління, які мають досвід, які дивляться системно, не тільки в цій позиції.

Відносно  того, що потрібно зробити в любій ситуації, так? В любій ситуації ми повинні розуміти одну важливу річ, що сьогодні страхові компанії і страховий бізнес в Україні не є в найкращому стані. Є дуже багато збанкрутілих, і будуть банкрутувати компанії, тому що виникло багато тих питань, про які ми сьогодні говорили між іншим, але ті, хто конкретно не  називали.

Проблема полягала у тому, що страхові компанії не переходили на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, страхові компанії не проводили публічний аудит по міжнародних стандартах обліку. Постанови, які приймалися, вони не були… не проходили питання звітування в юстиції, і ряд можна інших чинників називати, які є…

Я вам хочу сказати, і підтримати, між іншим, думку Михайла Довбенко, полягати у тому, що… І, відповідно, Олександр Жолобецький теж говорив, що ми не можемо з тими двома законами в тій позиції вередити в верховну залу… у верховний зал. Тому що не буде… це буде час витрачений, ще раз, засідання, виступи, емоції, результату не буде.

Мені здається, доцільно було б сьогодні запропонувати, що є в нас комітет, є в нас, відповідно, і апарат в комітеті, взяти, відповідно, страховиків, взяти… і не звинувачувати сьогодні умовно пана Пашка з фінпослуг, що він так говорить чи так. Вони говорять сьогодні в рамках поля. А система контролю, включаючи і контроль над страховими компаніями, ви знаєте, що сьогодні говорять декілька статей, які рекомендували Міжнародний валютний фонд, у тому числі, і так, рекомендували аудиторські фірми, він буде змінений, але це не буде зроблено сьогодні.

Але я би вважав те, що в нас досвід страхових компаній, які мають міжнародний капітал, які мають міжнародне корпоративне управління, які сьогодні чітко розробляють систему ризиків, які сьогодні говорять про те, що потрібно  міняти, треба виставити і, відповідно, часову лінійку.

Можна багато ще говорити. Твоя пропозиція полягає у тому, що все-таки, Сергій Вікторович, треба сьогодні от проговорили дискусію, зробити  одну групу відповідну, запропонувати унікальний універсальний варіант, де ми зможемо у сесійній залі знайти рішення того питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович, ну групу ми тут бачимо за столом, у нас вже є група, і… (Шум у залі) комітет, як я вважаю, зацікавлені у …… законі.

КУБІВ С.І. Я можу також …. групу розписати,  певну позицію теж, але почувши і іншу сторону, виходить, ми можемо ставити на голосування, але все одно тоді між першим і другим читанням зробити по повній процедурі часовій, і, відповідно, отримати певну позицію. Зараз ще послухаємо страховиків, тоді пропоную ставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте послухаємо страховиків, а потім послухаємо…

(Загальна дискусія) Перше слово…  Василь Миколайович. Ой, я прошу прощения, Олег Васильович, не побачив.

Давайте Олег Васильович, а потім – Василь Миколайович. Вам першому дамо слово.

ЛАВРИК О.М. Дякую. Насправді …….. питання, напевно, вперше в нас на комітеті виникли, коли два законопроекти, які по своїй суті є альтернативними, але так склалося, що і в одному, і в другому законопроекті авторами є члени нашого комітету, і не вдалося домовитися про порядок взаємодії до моменту реєстрації цих законопроектів. І мені здається, що тут є більше питання ………. філософське, ніж питання тієї чи іншої норми закону. З чисто юридичного трактування.

Насправді, бачите, так складається історично вже, що в нас, коли йде мова про булаву, тоді в Україні найбільше починають вилазити наверх конфлікти. Давайте подумаємо, про які основні функції парламенту. Основні функції парламенту – це є контроль за використанням і розпорядженням державних коштів, а саме бюджету. І бюджет країни – це є основна і найбільш вагома задача роботи депутатів. Чому? Тому що там є державні кошти, а значить, не державні, а кожного громадянина України.

Якщо ми говоримо про тих два законопроекти, то ми не говоримо про контроль за державними коштами. Тут немає жодної гривні державних коштів. А насправді, тут є кошти ринку, асоціації і функції парламенту повинні були би зведені бути виключно до створення матеріальної… законодавчої бази для того, щоби ринок міг працювати. Ми вже сьогодні тут  говорили і про дерегуляцію, і про інші речі, не буду повторюватися. Але якщо вже є, дійсно, питання про те, що трьох органів управління у підприємстві, чи, у даному випадку, Моторно-транспортного бюро є замало, створюється четвертий, який буде контролювати парламент… і будемо дальше його залишати, і такі функції надамо незвичні для парламенту делегувати туди людей, тому що це не є функція  парламенту контролювати приватні кошти бізнесу. Тоді давайте, щоби всіх забезпечити створимо п'ятий  орган Наглядову  раду, де буде ……. Кабмін,  створимо  шостий орган, там, ……….., де буде …….  апарат Президента. І тоді   ………………. всі органи управління  держави мали свій контроль, а вдруг там щось буде цікаво …….

ГОЛОВУЮЧИЙ. … делегуємо…

ЛАВРИК О.М. Я думаю, ви розумієте, Сергій Віктороич, про що мова.

Тому я пропоную, щоб ми прийняли рішення, щоб на базі  одного із законів робочою групою доопрацювати, а саме на базі закону  3551, який є  у своїй суті… немає філософського конфлікту створення ще одного  регулятивного  механізму, а ті законодавчі юридичні речі, які він потребує доопрацювання, ми його доопрацювали в другому читанні. І під час сьогоднішнього голосування просив би поставити ……. Закон на  голосування  пропозиція, саме об'єднати цих два закони на базі закону 3551. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Шум у залі)  Розмовляли в залі і казали, що  більш  європейський 3670… Я почув…

РОМАНЮК В.М.  На завершення… (Романюк Віктор). Зрозуміло, що в одному комітеті  подається два законопроекти, очевидно,  для нас всіх, що є якісь принципові розходження і вони полягають ми вже ці критерії визначали. Я хочу приєднатися виключно в ключі чого, перше, це дійсно потрібно відійти від  полеміки, хто кому  Рабінович? І хто, де главний в цих Наглядових радах, тому що це буде вічна тема ми тут однозначно прийдемо до якогось, як Мойсей, 40 років будемо бродити. Тому  пропозиція слушна я приєднуюсь абсолютно, що  потрібно відійти від цієї полеміки, і дійсно створити робочу групу на базі одного із законопроектів і доопрацювати, і все. Тому що ми в результаті, якщо ми будемо говорити в тому ключі, в якому ми зараз говоримо, ми не отримаємо ніякий результат…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ходили на антикорупційний комітет засідали і отримували там висновки, щоб зараз це похоронити цей закон… на базі іншого.

РОМАНЮК В.М. Конструктивний діалог у нас у комітеті буде, якщо ми зробимо те, що ми маємо зробити. Це – перший момент.

Другий момент, який я хотів би зробити теж загальне зауваження, це по співавторам законопроекту. От я відверто закликаю всіх колег в парламенті до обструкції народних депутатів Кононенка і Березенка. Тому що, відверто вам скажу, для мене  людина, яка повернулася в Україну заради якихось цілей, заради того, що я зрозумів, що люди, які, вибачте, ну, не віддали своє життя на Майдані… Я зараз сиджу в цій залі. Розумієте, і ці люди, я відверто вам скажу, мені здається, навіть у публічній площині, є такий хороший американський фільм він називається "Они плюют в наши могилы".  Розумієте, от зараз відбувається… Давайте… Я, наприклад, не буду принципово підтримувати всі законопроекти, де будуть ці "товариші" співавторами. Через те я хотів би, щоб ми усунули цих людей. (Шум у залі) Ні, Кононеко, Березенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А Кононенко теж там є співавтором? (Шум у залі)

Ну, по-перше, це ж було півроку назад, по-друге, це ж прерогатива кожного депутата – бути соавтором. Ну, що ми тут можемо? Що ми можемо тут сказати? Давайте так, шановні, мы не в ту сторону зашли. Давайте мы от этого отойдем.

ДОВБЕНКО М.В. Сергей Викторович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Володимирович. (Шум у залі) Да, давайте! Василий Николаевич, давайте! Вам слово, будь ласка!

ДАРКОВ В.М.  Я коротко.

Сергей Викторович (Шум у залі) Я коротко.

Все почему-то здесь обсуждали и забыли только одно – для чего создавался этот закон и для чего создавался этот рынок. Он создавался для того, чтобы защищать интересы потерпевших и защищать интересы страхователей, и відшкодовувати витрати, і відшкодовувати збитки потерпілих.

Почему сегодня разговор идет о страховщиках? И если брать вопросы контроля, то, извините меня, контролировать должны те, кто платит деньги. Так всегда было. То есть фонды формируются из страховых премий, причем, я подчеркиваю, незаработанных страховых премий страховщиков. И раз они формируются именно страхователями, то они должны обязательно контролировать використання цих коштів, наполнение этих  фондов, гди они размещены и как они искользуются. Почему-то все идет вокруг управления. Корпоративное управление долино быть теми, кто создает это объединение. Для тех, кто платит деньги в этом объединении, должны их контролировать.

И поэтому мы считаем, и я имею в виду представителя потребителей этого вида услуг в том, что из этих двух законопроектов базисным должен стать проект 5670… 3670. Причина: потому что он новой редакции и дает возможность  как площадка отработать рабочей группе по каждой статье. И это даст возможность действительно аккумулировать все предложения и вынести в Верховную Раду объединенное сильное нормальное европейское… европейский продукт, имеется в виду законопроект, который будет принят не только Верховной Радой, но и участниками этого рынка. Вот это самое главное, а не только для страховщиков.

Я вважаю, без них невозможен этот вид, но и без потребителей  этот вид тоже не возможен. Поэтому мы за то, чтобы на базе законопроекта 3670 создать рабочую группу. Кстати, просим, чтобы наконец-таки включили и профессиональных представителей обединений cпоживачів, в эту рабочую группу, чтобы они тоже могли отстаивать интересы 8 миллионов споживачів по этому виду. Вот наше предложение.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Игорь Михайлович, я зразу даю доручення, будь ласка, включить в групу, ну, или ко второму чтению,  и на первом  чтении на базе как мы примем решение представители страхового захисту. Потому что законопроект именно их части и касается, да, они как бы опять… Да, будь ласка.

ПЕРЕТЯЖКО А.І. Андрій Перетяжко, Українська федерація убезпечення. Шановні народні депутати, шановні запрошені, дійсно цей закон, він відпрацьовується 3 роки. Це  єдиний закон, який дуже технічний, дуже професійний, який опрацьовувався всім ринком, всі 60 компаній компаній-учасників Моторного бюро приймали безпосередню участь в  робочих групах, круглих столах, в  зустрічах з експертами європейськими з тих чи інших питань.

В цей  законопроект було залучено регулятор, причому трьох скликань регулятор працював з нами над цими ідеями, особливо останній регулятор дійсно ........ народні депутати… (звук переривається) .... Я зараз  говорю ......., але практично він ……. Тому для нас це фактично закон, який ……. крім однієї, зараз я до цього перейду. ..……… залучені депутати, юридичні служби депутатські.

Я вам скажу, що якщо порахувати часи, які були витрачені на підготовку цього закону, ну я не знаю жодного закону за 22 роки, скільки я працюю в страхуванні, щоб ми стільки витрачали часу, він дійсно дуже професійний і він повністю побудований на європейських засадах побудування страхування цивільної відповідальності.

……… в першу чергу страховики стали ……., що нам потрібно терміново міняти витрати по банкрутах. Це була наша позиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу прощение. А по страховому ринку чого страховщики не стали в позицію? Вже рік майже, ми ухвалили тут закон про страховий ринок, давайте, може, вместе, а то я один хожу кожен тиждень до Голови Верховної Ради і прошу поставити цей закон.

ПЕРЕТЯЖКО А.І. ми підтримуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви підтримуєте, тільки давайте….

ПЕРЕТЯЖКО А.І. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Наблюдаем, только: видя бой со стороны, - по-русски скажу.

ПЕРЕТЯЖКО А.І.  Друге. Дійсно………… не 3-4 роки, як зараз, а 3-4 місяці. Це наша принципова позиція.

Друге. Електронний ……… ми єдина країна пострадянська і в Європі, яка не має цього механізму, щоб нам …… хоча я нагаю, що україни була другою пострадянською країною після …….., яка запровадила цей вид страхування ………..

Третій пункт…….. Це дійсно дуже-дуже……. для наших клієнтів, для наших страхувальників ………. Зовсім інший якісний сервіс ……. І так далі.

Ну і останній пункт, це ……. Управління. Я ще раз ……. в історію……. було створено з ініціативи страховиків …… і вибивали….. щоб створити…… і створити відповідний …… страхування. 12 років вони існували просто ………….. (звук переривається) на засадах саморегулівної організації, тобто загальними зборами генерального директора ……. президії і так далі. І тільки …….. років назад фактично ми ………… компроміс з народними депутатами і створили цей орган.

На жаль, наш досвід показує, що ……………. корпоративне управління в тому вигляді, в якому вони сьогодні є. ….… повинні розуміти і …………… загальними зборами президії ………………….. (Не чути) протокол. Американська торгівельна палата нас підтримала, ми просимо все ж таки розглянути цих два закони, які потрібні, але питання про корпоративне управління вирішити таким чином, щоби ……….. чинників там не залишилося. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Как раз так и хотим на самом деле сделать. Михайло Володимирович, будь ласка, вам слово.

ДОВБЕНКО М.В. Колеги, як член комітету, якому доручено спів… вірніше, інформація по ….. законопроектах, заключне слово.

По-перше, я хотів би, можливо, досить коректніше Павло Олександрович сказав, що …………….. корупціогенний  3551 воно не відповідає дійсності. Тому що я був на засіданні комітету антикорупційному, там прийнято рішення, ні одному ні іншому не віддали переваги, хто більш корупціогенний чи  менше. Сказали, що обидва відповідають вимогам по корупціогенності і мають право на життя… (Шум у залі) Дякую. (Шум у залі)

 Тепер, колеги, ще одну хотів сказати річ. Мене тривожить, я буду короткий, мене тривожить одна проблема, яка для нас є поки що проблемою, і мене ……….. її вирішення. ми маємо сьогодні величезний …… я не хочу ………….. коштів ……. страхових компаній …………….. у комерційних банках, які визнані неплатоспроможними, і фактично ці гроші пропали. _______________. (Не чути)

ДОВБЕНКО М.В. Зараз. Ну, будь ласка, я нікого не перебивав, колеги, дайте завершити.  Я не хочу сказати, що хтось, Коордрада винувата чи комітет. Є закон, який зобов'язує страхові компанії мати резерви. Це перше. Це держава зобов'язала, вона туди не вклала ні копійки. Є закон, який зобов'язує тримати ці резерви в комерційних банках. Це теж недержавні кошти, чому там, в комерційних банках.

Є наглядовий орган – регулятор, державний орган, який не дуже переживає за недержавні кошти і направо, і наліво …………….. І ми були у Львові на засіданні виїзному комітету, де представники ……………. звернулися: "Ви, комітет, ви теж відповідальні за те, що твориться в державі". Так, формально ніби ми тут і ні при чому: це гроші не наші, не в наших кишенях, не в нашому комітеті пропали. Але так сформульоване законодавство, яке сьогодні чужими грошима розпоряджається держава, і не відповідає зовсім. Тепер ми тут хочемо так само. Ми запровадили обов'язковість страхування, обов'язковість. Це закон, закон. І ми не хочемо відповідати, що там буде творитися. Ми молодці, це теж гарно, хай там розбираються без нас.  (Шум у залі)  Так, да, так. І він каже, що він до того нічого не має.

Тому, друзі, я хочу, щоб ми .................................... людьми, але перше з точки зору державників……………………….. я якраз зараз не хочу ставити питання, що обов'язково ….. Я можу єдине на завершення сказати: що якщо ми в комітеті не знайдемо рішення, який законопроект підтримати, ні один не пройде. ………І для чого втрачати час? Тим паче, я не хочу сперечатися, хто більш корупціогенний, чи більш мудріший, чи ………. і там, і там працювали фахівці …………

Тому, колеги, я пропоную поставити на голосування ……. законопроект, якщо можна……. (Не чути) …….. пройтись по тих речах, які нас сьогодні……(Не чути)

            ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло ………  на базі якогось закону там треба це зробити.

ДОВБЕНКО М.В. (Не чути)  Створіть групу 2, 3, 5 чоловік…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Опять те створити робочу групу ще раз, вже створювали.

КУБІВ С.І. Продовжити роботу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжити роботу?

КУБІВ С.І. Запросити обов’язково страховиків тут присутніх, фінпослуг, може запросити міжнардоних спеціалістів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович, то, може, ми запросимо коли завгодно, але…

КУБІВ С.І. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо. Дальше, ще пропозиції є у нас?____________. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді у мене пропозиція: 3670, ця ж сама.

Хто в порядку надходжень пропозицій, давайте так…_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну давайте, ваша буде третя, да, давайте його остання буде.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, створити групу. Давайте.

Хто за те, щоб створити групу? Ну це зрозуміло, "за" – всі.

Проти? Утримались? Клімов, ви за. (Шум у залі) Скільки в нас, скільки? Вісім

Два, два, за основу 3551 і все, чи на базі його потім доопрацювати, щоб робоча група працювала.

Хто – "за", прошу голосувати. 4. Проти? Утримались. Рішення…

Далі: 3670 – за основу і на базі його роз… Хто "за", прошу голосувати. Раз, 2, 3, 4, 5. Рішення прийнято. (Шум у залі)  А?! Один – "утримався".

Рішення прийнято,  що на базі 3670 ми… (Шум у залі)  За основу… (Шум у залі)

 КУБІВ С.І. Я дуже прошу, ми проголосували за робочу групу. Робоча група подивиться по цьому і по цьому закону, візьме найцінніше те, що знімає ризики, які… і тоді відповідно представити документ, який ми погодимо. Бо не погодивши тут, ми не отримаємо підтримки в залі, це свідомо треба говорити. І тоді з методом в 226 підтримки тут обов’язково залучити, подякувати страховикам і одним, і другим.  Може додатково залучити, може додатково залучити людей, які мають досвід міжнародних компаній, які ввійшли на ринок, практикою, і це дуже важливо. Будь ласка, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.