СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності

 від 8 грудня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету РИБАЛКА С.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні присутні! На засіданні комітету у нас сьогодні 9 присутніх народних депутатів, тобто кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Проект порядку вам розданий. Але я хотів би додати до порядку денного ще одне питання, шановні колеги, включити його до порядку денного. Ми знаємо, що напередодні ми будемо голосувати за бюджет, будемо голосувати за податкову реформу і кожен з року в рік вона у нас ухвалюється "з колес", як кажуть. До податкової реформи, я думаю, і в мене, і у вас дуже багато питань. Я категорично проти, наприклад, того законопроекту, який пропонує Кабінет Міністрів. Ми знаємо, що ми маємо два, один має профільний комітет, один має Кабінет Міністрів. Ті норми, які там взагалі знищують малий і середній бізнес, прибирають оподаткування спрощеного, облагають податком додатково працюючих пенсіонерів, це взагалі жах, підвищують податок на нерухомість, підвищують податок на транспортний збір. Ми знаємо, що всі строки ми вже, як я кажу, прогуляли, тому що за півроку ми повинні були до ухвалення, скажімо, бюджету і поточного року ухвалити Податковий кодекс, ми сьогодні маємо грудень, а його немає. В нас проблема з бюджетом, в бюджеті, наприклад, є статті доходів, наприклад, як страхового бізнесу, а законопроект ми взагалі ще не маємо, він не проголосований, згоди немає. І я взагалі не знаю чи буде він підтримуватися, і хто із сьогоднішніх у нас представників грального бізнесу буде сплачувати півтора мільйона доларів за ліцензію. Тобто питань ми знаємо багато.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто в мене питання наступне. Я хотів би включити до порядку денного, згідно статті 3 регламенту, про Регламент Верховної Ради, відповідно до частини третьої цієї статті Верховної Ради, за пропозицією не менше як трьох комітетів, ………, ви ж знаєте, або не менше як однієї третини народних депутатів від конституційного складу, або не менше в будь-який час ми можемо прийняти рішення про позачерговий звіт уряду Кабінету Міністрів і про хід результатів виконання програми діяльності Кабінету Міністрів. Я пропоную  це питання включити до порядку денного, шановні колеги,  і обговорити, яке рішення ми будемо приймати, не будемо приймати? Але пропоную включити його до порядку денного. Хто за, прошу голосувати. "За"? Проти? Утримались? Рішення  прийнято. Дякую.

За порядок денний ми, як я розумію, проголосували, чи взагалі давайте ще раз проголосуємо, за порядок денний. Хто - "за"? В цілому. Проти? Утримались?  Рішення прийнято.

Я, шановні колеги,  пропоную, можливо там другим чи третім пунктом поставити це питання, бо нашим колегам треба піти, там є інші справи. Давайте може першими заслухаємо, у нас по регламенту, проект закону про внесення змін до Закону України, про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва щодо вирішення проблем інвесторів. Це (реєстраційний номер 1185). По цьому проекту у нас доповідає Фаєрмак Сергій Олександрович, його як я розумію немає, є лист, що він просить без нього розглянути. Михайло Володимирович, ви доповідаєте, якщо можливо три хвилин з цього приводу.

ДОВБЕНКО М.В. Шановні колеги! Даний законопроект пропонує по суті механізми роботи з довгобудами, яких не мало з часів ще минулих криз  та кількість за літо не зменшується, а лише збільшується. Фактично запропонований інструментарій вилучення місцевими громадами довгобудів, з тих, хто не спроможний завершити будівництво з метою подальшої добудови. Хочу сказати перше, що тема законопроекту досить актуальна, особливо, якщо дивитися через призму подальшого посилення нашої роботи у децентралізації влади в Україні. Передачу відповідних прав і обов'язків а також фінансове підсилення місцевим громадам.

І друге, хочу сказати, що сама концепція законопроекту теж заслуговує на увагу, оскільки належні механізми, що саме слід робити з довгобудами у нас на сьогодні відсутня. Разом з тим, ми уважно опрацювали всі висновки, що надійшли до даного законопроекту, і хочу сказати, що, на жаль, жоден з  них не висловлює беззастережну підтримку запропонованим механізмом і того, що викладено в цьому законопроекті. Усі наполягають на необхідності доопрацювати цей законопроект. Це Головне науково-експертне управління нашого Апарату Верховної Ради, це і Кабінет Міністрів, це і Міністерство юстиції, Міністерство фінансів та парламентські комітети, тому що розглядали і вони. По-перше, з питань бюджету та з питань запобігання і протидії корупції. Хочу сказати, що профільне Міністерство будівництва засвідчило не лише необхідність узгодження з чинним законодавством, законодавчими актами, але й підтримку направленості проекту. Направленості, хочу сказати.

Таким чином, шановні колеги, хочу сказати, що, враховуючи те, що сама концепція все-таки заслуговує на увагу, і більшість, як я вже сказав, це підкреслюють, пропоную нашому комітету повернути даний законопроект його автору з тим, щоб він узагальнив висловлені до проекту зауваження, і врахував їх та доопрацював відповідний документ з тим, щоб ми могли вже в сесійній залі професійного його оцінити і відповідно проголосувати. Спасибі вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будуть якісь ще пропозиції з цього приводу? Тоді пропоную поставити на голосування цей законопроект, відправити на доопрацювання авторам, так? Автору. Хто "за", прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято одноголосно.

Друге питання в нас порядку денного про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів. Реєстраційний номер 2707. В нас тут доповідає Дзензерський Денис Володимирович, співдоповідає Різаненко Павло Олександрович. У нас проект закону, пропоную внести зміни до двох законів України: про депозитарну систему України та про інститути спільного інвестування. У частині регулювання діяльності зберігачів активів, інструменти спільного інвестування. Як я розумію, Дениса Вікторовича немає. Павло Олександрович, якщо ваша буде воля, 3 хвилини чи 5, скільки вам потрібно з цього приводу

РІЗАНЕНКО П.О. Доброго дня. Різаненко Павло. Законопроектом пропонується внести зміни до Закону "Про депозитарну систему України" та до Закону "Про інститути спільного інвестування" для приведення у відпові,… в основному, для приведення у відповідність.

В законі про інститути спільного інвестування, визначення щодо вимог до депозитарної установи банку. Тобто так як в законі про депозитарну систему чітко визначено статтею 19, діяльність певна, це діяльність і зберігання активів інститутів спільного інвестування та діяльність зберігання активів пенсійних фондів, тут пропонується саме таке ж формулювання зробити в статті 68, зберігач ………. інституту спільного інвестування.

Тут є ще технічні зміни, уточнення певні.

Ну і третя зміна, це виключення прикінцевих і перехідних положень в Законі про інституту спільного інвестування, де йшла мова про документальні цінні папери. Був даний час для того, щоб перейти на бездокументарну форму. Ну і тепер пропонується це виключити.

Певні зауваження, технічного в основному характеру і від комісії, і від Кабінету Міністрів, і від нашого ГНЕУ шановного. Тому пропонується підтримати законопроекти у першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги…  Да, будь ласка, Руслан Євгенійович.

ДЕМЧАК Р.Є.  Я просто репліку. Хотілося б почути регулятора на цей рахунок, що вони думають. Я бачу представників Національної комісії цінних паперів фондового ринку. У контексті

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо ….. по цим питанням у вас є, ну, ви хочете щось сказати ви піднімайте руку, будь ласка, ми будемо чути вашу точку зору.

БУЦА Ю.Б. Дякую.

Колеги, насправді наша позиція висловлена листі, де регулятор повністю підтримує уточнення законодавства з одним зауваженням, що необхідно також термінологію стосовно депозитарію привести у відповідність законодавства …………….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, є якісь ще в когось точки зору?

Тоді пропоную проголосувати і рекомендувати Верховній Раді цей законопроект прийняти за основу. Хто "за" прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято одноголосно.

Третій у нас пункт. Проект Закону про внесення змін до статті 8 Закону України "Про заходи спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків", 2449, легендарний наш закон. Ми… У нас доповідає з цього приводу Михайло Володимирович. Да, він у нас вже на повторний розгляд в комітет зайшов.

Я думаю, всі зміст його розуміють. Михайло Володимирович, вам слово.

ДОВБЕНКО М.В. Дякую.

Колеги, на пленарному засіданні Верховної Ради України 24 листопада 2015 року було прийнято рішення про повернення на повторне перше читання проекту закону, який  ми зараз розглядаємо. Попередньою редакцією проекту передбачалося право Національного банку не відносити банк до категорії проблемних або неплатоспроможних у разі, підкреслюю, якщо допущені  ним порушення законодавства були спричинені зростанням курсу іноземних валют до національної валюти України та, або формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.

Хочу сказати, що депутатами вказана пропозиція була сприйнята негативно. Є відповідна стенограма, не буду передавати. Там і депутат Левченко, і  наші колеги в тому числі висловлювалися. Крім того, народний депутат Руслан Демчак висловив пропозицію: посилити дію норм цього закону і на  банки діагностичне обстеження яких було проведено не тільки в 2014 році, а у 2015-у.

Враховуючи коментарі висловлені народними депутатами на пленарному засіданні, законопроект цей доопрацьований. При доопрацюванні законопроекту було змінено його назву, оскілки виникла нагальна потреба внести зміни до преамбули законопроекту задля розкриття його важливої мети у посиленні фінансової спроможності банківської системи України та мінімізації негативного впливу складної економічної ситуації, яка склалася, зокрема, в наслідок тимчасової окупації території України та проведення Антитерористичної операції. Так, наразі із підстав, за якими Національний банк має право не відносити банк до категорії проблемних чи неплатоспроможних, виключено вплив курсу іноземних валют до національної валюти України та формування резервів для відшкодування можливих  втрат за активними банківськими операціями. Також виключений вплив тимчасових приписів пов'язаних з бюджетним процесом.

Натомість законопроект чітко визначає виняткові випадки та умови, коли Національний банк має право не відносити банк до категорії проблемних та неплатоспроможних та унеможливлює корупційні чинники при прийнятті відповідного рішення.

При цьому наголошую, що не віднесення Національним банком України банку до категорії проблемних чи неплатоспроможних можливо виключно за умови, підкреслюю, виключно за умови, подання банком Національного банку України програми капіталізації чи програми реструктуризації складених, у тому числі за результатами діагностичного обстеження плану заходів щодо проведення діяльності у відповідність до вимог законодавства, щодо операцій з пов'язаними з банком особами та забезпечення виконання банком зазначених програм чи планів у визначені у них терміни.

Крім того, термін проведення діагностичного обстеження банків в законопроекті не обмежується лише 2014 роком, як це було передбачено в попередній редакції.

Я вважаю, що нам варто рекомендувати прийняти за основу та в цілому доопрацьований проект Закону України. І хочу сказати, що тут потрудились не погано спеціалісти Національного банку України, за що їм теж варто подякувати. Спасибі!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Є якісь думки з цього приводу? Будь ласка…

ФУРСІН І.Г. Ну у меня комментарий общего плана. Я хотел обратиться к коллегам, судя по тем выступлениям, которые я слышал во время предыдущего слушания в зале этого закона, большая часть депутатов не понимает смысла этого закона.

То есть, наверное, надо на фракциях объяснить вообще о чем этот законопроект.

То, что я слышал, сказал депутат Левченко, это вообще не о том. Он говорил о том, как там плохо в Нацбанке, кто там занимается коррупцией, в ручном режиме будет определять какой банк проблемный, какой банк не проблемный.

Я думаю, что надо какую-то провести разъяснительную работу во фракциях, потому что депутаты не поняли вообще, по-моему, о чем закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. …….Олександрович.

РІЗАНЕНКО П.О. Я знаю, що основне……(не чути)…… оця частина, що має право, тобто і переживають все за те, що цей банк ми визнаємо не платоспроможним, а цей не визнаємо. Ну і відповідно така суб'єктивність присутня. Всі розуміють стан банків і об'єктивні проблеми, які в них є, але тоді, скажемо так, не визнання неплатоспроможним з визначених підстав повинно  стосуватися всіх банків, а не на вибір. Тобто я озвучую ту думку, основні заперечення, які я чую від колег, да, там, і з якими я теж, в значній частині, не можу не погодитись.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

РОМАНЮК В.М. На скільки от я пам'ятаю, основна репліка про те, що сказав Павло Різаненко, дійсно там має право. І концептуально по законопроекту було зауваження, мені здається, Віктора Пинзеника з приводу нормативів. Чи взагалі ті критерії, які сьогодні зарекомендує Національний банк, вони можуть бути запроваджені в критерії оцінки платоспроможності банку. Треба, щоб Нацбанк дав …… якісь конкретні роз'яснення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

ФУРСІН І.Г. Коллеги, нужно быть реалистами. Я думаю, что тут среди нас тут популистов нету, вы же понимаете истинное положение дел в банковской системе. Просто депутаты, я думаю, которые не понимают этого, они не могут понять степень проблем, а говорить с трибуны, пугать население, ну, наверное, не самая правильная ситуация.

РІЗАНЕНКО П.О.…якраз я і звернув увагу, що не проблема, ми всі розуміємо, що там, не знаю, 90 чи 95 відсотків банків, вони не дотримують ….. сьогодні, і якщо у нас банк зобов'язаний, ну формально, їх неплатопроблемними, неплатоспроможними і так далі. Проблему ми розуміємо тут, але саме засмучує норма така дискретна, має право, да. Чому не норма, що всі розуміємо проблему, і якщо банк порушує нормативи із об'єктивних цих проблем перелічені, то на цих підставах не визнаються вони неплатоспроможними до 1 січня 19-го року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, да, заступник Голови Національного банку Владислав Леонідович Рашкован.

РАШКОВАН В.Л. ………….. без сгущения каких-то красок, да, нам нужно понимать, что когда часть территории страны находиться в очень сложной экономической ситуации, а там находились определенное количество активов, 25 – 30 процентов активов банковской системы, и они не могут обслуживаться, то фактически есть 2 варианта, что с этим делать. Мы обсуждали эти 2 варианта как с банками, с аудиторами, так и с Международным валютным фондом.

Есть два варианта.

Первый. Мы должны понимать, что эта проблема есть.

И дальше есть два варианта. Теоретических.  Вариант… проблемы есть. И давайте мы их пропорционально будем относить в балансы в банках, то есть сейчас там, условно говоря,  25 процентов - в этом году, 25 процентов - в следующем, 25 процентов – в следующем.

Поговорили с аудиторами. В том числе с  международными аудиторами, которые  участвовали в  аудите банков в тех странах, где  происходят войны и…. …согласно международных стандартов нельзя так сделать. Вы должны отразить все сейчас, если потеряли актив и не можете на него осуществлять взыскания, естественно получать с него доходы, вы должны сейчас показать эти активы в собственном балансе. Тогда возникает вопрос: а что же делает …….. показать эти активы в балансе сейчас в  качестве проблемных и необходимо по ним формировать резервы по этим, которые находятся на территории или аннексированного Крыма, или территории АТО, то у вас сразу же необходимо формировать под них резервы. По них формируют резервы ……. необходимо  сейчас прямо принести капитал, все прекрасно   понимают, что сделать это в сегодняшних условиях одномоментно невозможно.

Статья 75 говорит нам, что вы обязаны в случае, если у вас капитал при формировании резервов  капитал уходит вниз, вы обязаны в банк относить  неплатеже… неплатоспроможним, когда он уходит на определенную величину. Соответственно, что находится и это находится в программе МВФ, которую …. в феврале-месяце является одной из ее… ну………. основной  ключевой точкой, что мы  разрешаем вам там… ,то есть мы просим их отобразить сегодня в учете. Мы понимаем, что  это приведет к снижению нормативов, и Национальный банк Украины согласен с тем, что банки будут входить со временем в эти нормативы. Естественно конец этого года будет позитивный результат капитала, потом будет 5 процентов, и так мы дойдет до  10 процентов, которые являются стандартными по базисному комитету. Вот. Вот в принципе и все. Однако наша задача между этим как бы все-таки  разграничить те банки, которые являются плохими не потому что они работали там в  Донецке, Луганске или в Крыму, а просто потому что у них неэффективное управление в принципе рисками. Да? Нужно разграничить эти банки…….банки, которые пострадали, первое. И  второе.  Как бы как в доработанном законе как написано, что мы можем это… как бы их не относить только в случае, действительно, если они предоставят план капитализации, с которым план финансового оздоровления, план капитализации, присоединения к кому-то, реструктуризации и так далее.

Просим поддержать этот законопроект…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Будь ласка,…………….  

РІЗАНЕНКО П.О Прошу не погодитись з усім, що сказав пан Рашкован. Я з усім погоджуюсь. Але звертаю все-таки ще один раз, третій раз. на одне й те саме. Має право, та. Ми погоджуємося з тим, що всі банки проблемні і не можна їх визнати не, скажемо так, не, скажемо, формально ви повинні все це зробити. Тому і тут якраз вказується, що з підстав визначених у пункті 1, там, йде перелік цих підстав. Так чому б? Пропозиція та в тому, щоб не було так, що дискретна хочемо визнаємо, хочемо не визначаємо, цей нам подобається, а цей не подобається. Чому не зробити щось? З цих перелічених підстав до першого, там, 2019 року, до якого пропонується, Національний банк не відносить банки до критерії неплатоспроможних, проблемних або неплатоспроможних. Тільки з цих підстав. З інших, відмивання грошей, непрозора структура, там, ну, ви знаєте, набір проблем, який існує, то, звичайно, ці… у Нацбанку залишається можливість і обов'язок визнавати їх неплатоспроможними.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович, будь ласка, слово.

КУБІВ С.І.. Я, пане Владислав …………, я би вам радив не тільки робити акцент на активи, бо так виходить, що ми в окупованих територіях маємо тільки активи і повинні формувати 100 відсотків резерви. Є ще і пасиви. Тут теж виникає питання, якщо його глибоко занурювати.

А третє. Коли ми говоримо про банки юридичних осіб, то активи мінус пасиви дають капітал. Там же ж 2 банки юридичних осіб є – це морський і відповідно, який перейшов під інші, як кажуть, статус іншої чужої держави як загарбницький. Тобто тут не можна тлумачити тільки так як ви говорите.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Шановні колеги, які ще думки будуть? Да, будь ласка, …………..

ФУРСІН І.Г. Ну, я думаю, что надо найти какое-то компромиссную формулировку с точки зрения того, чтобы у депутатов наших коллег в зале не складывалось впечатление, что Национальный банк в ручном режиме выбирает хорошие или плохие марки. И я думаю, что мы в силах придумать какую-то, да, …….. форму, что это касается как бы всех условно. Вот, то, что говорит Павел Александрович. Если банк не замешан в отмывании денег, если там нет явных каких-то злоупотреблений, если там есть объективная какая-то ситуация, если у акционеров еще есть какой-то ресурс поддерживать банк, соответственно этому банку надо дать шанс, там, ну, какое-то время

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да,  будь ласка, Віктор Миколайович.

РОМАНЮК В.М. Знову ж таки, про те, що говорив Іван Геннадійович. Дійсно для роз'яснення ситуації, тому що я – один із співавторів цього  законопроекту, я пам'ятаю, коли взяв його за основу і там вивчав для себе ситуацію. Для мене як фахівця стало зрозуміло, але про що законопроект – мені не зрозуміло в цілому, люди його не сприймають.

Тому, враховуючи те, що законопроект зараз в першому читанні, ми легко можемо замінити назву законопроекту. Давайте його внесемо в зв'язку із тим, що... там зараз в нас назва як звучить? Просто .....

ПРИЙМА І.М. Не чути)

РОМАНЮК В.М. .... ..... банків. Може, назвати його, ну, це Нацбанк має вносити якісь пропозиції, але: заходи, спрямовані на сприяння капіталізації і  реструктуризації, пов'язані  з окупацією там чи із захопленням майна частини банків. Тоді буде для всіх зрозуміло однозначно про що законопроект. Це перше питання... питання.

_______________. (Не чути)

_______________. В першому читанні ми ж можемо.

_______________. Ні, вже змінено назва після цього, коли ми направили на повторне перше читання. По термінології давайте напишемо: Національний банк не відносить банк до категорії проблемних. Ми знімаємо слово....

_______________. Ні, я маю на увазі, в назві законопроекту.... В тексті, нам достатньо....

_______________. Шановні колеги.

_______________. Я закінчу.

_______________. Ще, будь ласка.

_______________. Я не зрозумів, знову ж таки, ми не можемо поступово відносити збитки пов'язані окупацією, із захопленням активів поступово на збитки банків.

РАШКОВАН В.Л.тому что аудиторские компании не подтвердят тогда их годовые отчеты, ни одного из этих банков. Ну, по стандартам международных стандартов, по которым они работают, а у них есть еще и внешние партнеры, да, которые обычно, ну, переподтверждают отчеты, то есть… Мы консультировались в разных странах, где проходят сейчас войны, как это происходит.

РОМАНЮК В.М..... в  бувшій екс-Югославії, я пам'ятаю, саме таким шляхом йшли?

РІЗАНЕНКО П.О.. В мене є пропозиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Павло.

РІЗАНЕНКО П.О... Я хочу почути просто думку Нацбанку з цього приводу. Якщо ми просто міняємо буквально зовсім трошки одну фразу там, але звучить текст пункт 9.1., дев'ять, ну, штрих там зверху один: "Національний банк України має право не відносити банк до категорії проблемних або неплатоспроможних". Ми міняємо: "Національний банк не  відносить банк до категорії проблемних або неплатоспроможних". І цей пункт, ми бачимо вище, діє всього лише до 1 січня 2019 року.

РАШКОВАН В.Л.. Надо обсуждать этот вопрос, потому что здесь, чтобы не было такого, что банки, которые не там соответствуют, будут просто использовать эту статью в качестве…………

РІЗАНЕНКО П.О.. Але це ж не стосується цих банків. Ми ж читаємо далі. "Національний банк України не відносить банк до категорії проблемних або неплатоспроможних з підстав, визначених у пункті 1, абзаці 3-му, пункт 4 та пункту 4 штрих ,1 частини першої". Тобто це тільки от ті пункти, про які ви турбувались саме.

ПРИЙМА І.М.......................... (Не чути) ………… вже юридичну термінологію……………. мають право……………(Не чути) ………

_______________. …забирати. Ну, це має право, мають і не має право. То єсть тлумачення …………(Не чути) ……………………..

_______________. Бо має право, відноситься до рішення суду, – або не має права.

ГОЛОВУЮЧИЙ.Михайлович, давайте вам……………………………….

ДОВБЕНКО М.В. ………….. колега дивиться. Я пропоную таким чином: доручіть мені і Павлу Різаненку. Ми разом з Нацбанком утрясемо це формулювання. І, в принципі, підтримати з цими змінами, які є. Я думаю, що тоді ми до залу це підготуємо і вас проінформуємо. Да, з Різаненком, і я, да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Давайте тоді так і зробимо. Значить, доручити Павлу Олександровичу Різаненку, далі Михайлу Володимировичу Довбенку разом з Національним банком… Ні, …. І потім ……………до нас. А чого ні?

_______________. Прохання це зробити, напевно, сьогодні, тому що…

_______________. Тобто, яка правка юридичного нашого?...

ПРИЙМА І.М. Юристи, вони розглядають тільки на друге читання, а це перше читання. От тому тут зараз вони писати не будуть. Якщо би воно йшло на друге читання, вони би підкоректували, так. А це тільки перше читання.

КУБІВ С.І. А ГНЕУ що пише?

ПРИЙМА І.М.. А ГНЕУ до цього якраз не писало нічого. Просто має право вони до цього не пишуть. Тільки наші юристи пишуть.

_______________. Підійти до пана Теплюка, це до керівника… і поговорити.

ПРИЙМА І.М.. . Та я з ним, я ж з ним переговорюю. Єдине що, в четвер законопроект стоїть в залі, то сьогодні, максимум завтра щоб ми вже його зареєстрували. Бо нам ще треба його зареєструвати.

РІЗАНЕНКО П.О. Я ………., правка дуже проста. І я думаю, всім чітко зрозуміла. Я думаю, Нацбанк повинен просто сказати, ……визначитись і сказати свою думку з цього.

_______________. ……і доручити друге погодити, це тоді вийде. Доручити його…

_______________. ……Давай, давай, Олександр…….

_______________. Ну там зрозуміла концептуальна сама суть змін. Я думаю, що юристи доопрацюють. Ми проти фрази "має право" і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ще раз. Да. Ми проти фрази "має право" і ми пропонуємо?

_______________. Ми пропонуємо, щоб не відносити і юристи мають це описати.

Друге – це можливо ще з назвою попрацювати, можливо навіть капіталізацію, реструктуризацію забрати, а спрямовані на відновлення роботи банків.

Ну це, можливо, якось……. позитивів їй треба зробити. Ну дійсно, не розуміє більшість зала. Я доповідав. Я відчуваю, що не розуміє.

КУБІВ С.І. Владислав, просто питання в чому. При тому формулюванні, я сьогодні можу сказати, що 226 не буде. І шкода, що ми упускаємо нашу установу. Розумієте? Так?

Тобто треба вийти з тим, яке вже набере в залі 226 плюс.

_______________. Ми втрачаємо сутність.

_______________. Ми втрачаємо сутність і воно виникає, ну…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович, зрозуміло. Тобто ми до завтра. Да? До кінця дня з групою, там Михайло Володимирович, Павло Олександрович і Національний банк, ми…

_______________. Юридичний департамент.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Юридичний департамент. Да. Доробляємо і пропонуємо проголосувати його за основу. Так? Та в цілому?

_______________. Та можна й в цілому, якщо……

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так як ми це в рішенні комітету напишемо?

_______________. Та за основу і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу і в цілому з включенням…

Давайте. Да. Давайте, Павло Олександрович.

РІЗАНЕНКО П.О. Тоді я внесу пропозицію. Підтримати даний законопроект в наступній…

ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу і в цілому.

РІЗАНЕНКО П.О.  За основу і в цілому, але з врахуванням наступної правки комітету, в пункті 9.1 слово… викреслити слово "має право" і "відносити" замінити на слово "відносить". Ну "не відносити" замінити на слово "не відносить". Все.

Це для протоколу просто. Це та пропозиція і в такій версії тоді пропонується комітету зараз підтримати за основу і в цілому цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! ….в такій редакції тоді пропоную поставити його на голосування.

Хто – "за"? Проти? Утримались? Рішення прийнято одноголосно.

В нас там дуже багато питань в Різному, але давайте зараз повернемося до нашого четвертого питання. Олег Васильович у нас трошки запізнився. Ми казали про те, що у нас є, відповідно до статті 228 Закону України "Про регламент Верховної Ради", відповідно до частини 3 цієї статті, Верховна Рада за пропозицією не менше ніж 3 комітетів або не менше як однією третиною народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, може в будь-який час прийняти рішення про позачерговий звіт Кабінету Міністрів України.

Про що йде мова, колеги, всі розуміють? Да. Що згідно закону, сьогодні останній день календарний року і плюс 45 днів, у нас звітує уряд. Якщо у нас в п'ятницю ми пропонуємо звіт уряду, але в форматі годин запитання до уряду, я пропоную зробити його в повному обсязі. І прийняти рішення комітетів, я знаю, що ще в комітетах теж іде така робота, то есть давайте ми це… У кого є думки давайте обміняємося, якщо вони є. Якщо ні, давайте поставимо це питання на голосування. 

Будь ласка, Павло Олександрович.

РІЗАНЕНКО П.О.  У нас згідно Закону про Регламент і так за результатом календарного року, Кабінет Міністрів повинен зробити чергове звітування. Ну, просто згідно закону, згідно регламенту ………….. воно відбувається так кінець календарного саме року, тобто 1 січня, 45 днів на підготовку звіту, за 15 днів до дати заслуховування вони надають цей звіт, ну получається 15 лютого. Тобто я правильно розумію, що ця ідея спрямована на те, щоб зробити позачергове заслуховування Кабінету Міністрів про результати виконання програми і тобто не чекати 15 лютого, а зробити це, ну, я не знаю, там за тиждень, ну, після моменту прийняття такого рішення там вони за 3 дні повинні надати звіт і, ну, скажімо прискорити це до, можливо, наступний тиждень чи через тиждень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, Павло Олександрович, я перепрошую.

РІЗАНЕНКО П.О.  Хочете прискорити звітування Кабінету Міністрів, правильно?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так. Да, прискорити звітування Кабінету Міністрів.

__________.  Тому що він і так повинен прозвітувати згідно ………….

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але через три місяці на сьогоднішній день, даже більше.

Тоді давайте поставимо це питання на голосування. Хто за те, щоб заслухати рішення про позачерговий звіт Кабінету Міністрів України про хід результатів виконання програми діяльності Кабінету Міністрів. В нас в п'ятницю, який… одинадцяте, да?

_______________. Програму встигнемо до п'ятниці?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте, давайте… _______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте на наступний пленарний… Давайте. Ну, чого? Стоп! Якщо ми не будемо ставити ……. через 3 місяці…

ПРИЙМА І.М.  Сергій Вікторович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

ПРИЙМА І.М.. Ну, тут повинні рішення 3 комітетів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

ЛАВРИК О.В.(Не чути) від 3 комітетів зробити подання на Голову Верховної Ради

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

ЛАВРИК О.В. І може ………. Визначити дату, якщо зберуться рішення 3 комітетів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте не пізніше ніж 25 грудня 2015 року.

Хто -  "за", прошу голосувати. Сім. Проти? Утримались? Двоє утримались. Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги.

В нас наступне питання – це "Різне". Рекомендації комітетських слухань на тему: "Розвиток фондового ринку. Перспективи законодавчого врегулювання…___. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. … А там йде потім законопроект, наступний внесення змін до комітету… 2286а, так, Руслан ………..? Це після.

Да, ми всі знаємо, що ми провели на тому тижні парламентські слухання. Ой, парламентські, комітетські слухання, да, на тему: "Розвиток фондового ринку. Перспективи законодавчого врегулювання". Ми обговорювали законопроект, який надважливий. Але, якщо я розумію, Ігор Михайлович, ще немає в нас висновків, да?

ПРИЙМА І.М.  Ну, теж завтра всі висновки. Тому, якщо є…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте…

_______________. … Позачергове засідання комітету в четвер провести по цьому законопроекту, то тут треба, щоб рішення було прийнято, щоб до нового року ще…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так. в нас рішення тільки стосується комітетських слухань цього законопроекту? _______________. (Не чути)  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто я пропоную проголосувати сьогодні висновки по комітетським слуханням, а щодо законопроекту. Давайте може, якщо ви не заперечуєте, там, в четвер перезберемось, це питання обсудимо коротесенько і будемо вже мати висновок… А? _______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, можна прямо там. І зробимо, ну, протокол. Не заперечуєте? Тож давайте схвалимо, в нас рекомендації щодо комітетських слухань.

Хто – "за", прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято одноголосно. Дякую, Іван ……. .

Вот. А те, що стосується законопроекту, Ігор Михайлович, будь ласка, на четвер.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Ми проведемо може, там, в перерві навіть в сесійній залі, да. Комітет і приймемо рішення  згідно висновків. Дякую.

Наступне у нас питання – це внесення змін в подання комітету до законопроекту (реєстраційний номер 2286а) про внесення змін до деяких законодавчих актів  України щодо відновлення  довіри між позичальниками  та кредиторами для попереднього врахування зауважень  Кабінету Міністрів    України. І доповідає Руслан Євгенійович Демчак.  Будь ласка.

ДЕМЧАК Р.Є.  Шановні колеги. Зараз до порядку денного Верховної Ради включений   даний законопроект 2286а про відновлення довіри між позичальникам і кредиторами. Враховуючи те, що в мене є от розмова із  фракцією "Самопоміч" і   те, що є зауваження  Кабінету Міністрів, і я так  розумію, що  "Народний фронт" може не проголосувати. Я вирішив підключити до цього питання іще незалежну Асоціацію банків  України (НАБУ скорочено) і ми разом із ними пропрацювали всі зауваження  Кабінету Міністрів, які були. Нагадаю,  що цей законопроект  підтримує Національний банк, ми на своєму засіданні 15.09 також дали позитивне заключення. Але враховуючи те, що Кабінет Міністрів дав свої зауваження, по кожному зауваженню безпосередньо  є правки, які  зараз можна не відкликаючи закон із зали    для того, щоб ми не втрачали час, просто ми можемо внести додатковим поданням ті правки, які нівелюють зауваження    Кабінету Міністрів, які задовольняють ці як би їхні зауваження.  І ми  можемо на заміну раніше внесеного    законопроекту  із тими правками як би його зараз  по новому вже подати із новою редакцією не відкликаючи, і  є   така по Регламенту процедура. Так?

ПРИЙМА І.М.. Руслан Євгенійович, саме регламент цього не вказує, але ми проконсультувались, ви все правильно сказали. Оргуправління, яке якраз ці питання регулює, вони сказали: ми справді по Регламенту  не можемо зараз відкликати цей законопроект. Прийнято на комітеті, внесено в зал і в порядку денному. Тому і була пропозиція для того, щоби процедуру відкликання, бо вона не пройде, то значить на комітеті ці пропозиції і зауваження, які були запропоновані Кабінет Міністрів  і Науково-експертним оформити поданням на заміну. Тому буде розглядатись законопроект уже з поданням на заміну цих зауважень, і буде голосуватись з врахуванням цих зауважень. Тобто редакція буде по  новому поданню і з новими зауваженнями.

ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги! Ще хочу про цей законопроект сказати, в чому його суть, повторити? Напрацьовані вже практичний досвід по роботі із проблемними позичальниками. Що стосовно заставного майна, що стосовно спадщини, і є уже як кажуть, …….…  або судова практика, яка дає можливість багатьом позичальникам недобросовісним ухилятися від цього. От в чому, навіть уже є така юридична практика, бізнес навколо цього і, відповідно, страждають банки, тому разом із   Незалежною асоціацією банків проаналізовано це було, і був створений цей законопроект. Дійсно, деякі норми, оскільки ми цей законопроект ми почали з ним працювати ще з весни, вони де в чому відстали, наприклад, від двох законопроектів 2506 і 2507, які запроваджують нові підходи у сфері виконавчого впровадження, вони вже проголосовані в першому читанні і ми їх зняли. Наприклад, деякі нормативи, наприклад, як поняття оформлення прав власності ми його замінили на прийняття в експлуатацію та державна реєстрація, що відповідає вимогам законодавства і так далі.

Тому, ще раз проакцентую, на практичному досвіді заснований цей законопроект, він дасть можливість банкам більш ефективніше управляти своїм портфелем заставним і в результаті це дасть можливість банкам утриматись і, відповідно, якщо вони будуть більш стабільніші дати можливість їм кредитувати в майбутньому. Тому, якщо хтось не встиг ознайомитись, тут є ціла таблиця порівняльна між тими зауваженнями, які були і відповідями по кожній пропозиції.

Я прошу підтримати і дані доопрацювання, та проголосувати за внесення подання на заміну раніше внесеного із зазначеними пропозиціями, які мають бути враховані при прийняті законопроекту за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

РАШКОВАН В.Л.. Мы тоже просим поддержать этот законопроект, потому что наша задача, мы обсуждали это с Галасюком в какой-то момент времени, что если задача банка ….. восстановить кредитование, то нам фактически нужно сделать все возможное, чтобы убрать перепоены на этом пути. Наличие капитала, это важное составляющее ….. то, что мы обсуждали только что, в том числе нам необходимо обеспечить, чтобы среда, в которой банки будут работать, и они готовы начинать кредитовать в случае, если те плохие практики, которые были в прошлом с взысканием задолженности, и так далее, они будут убраны и они надеются, что новая Украина, она позволит в дальнейшем развитие,  в том числе банковского сектора, поэтому просим поддержать.

ДЕМЧАК Р.Є..  Прошу підтримати доопрацювання і …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цього законопроект, так.

ДЕМЧАК Р.Є..   Та проголосувати за внесення подання на заміну раніше внесеного із зазначенням наших додаткових пропозицій, які мають бути враховані при прийнятті, законопроекту за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба на голосування, так, винести, Ігор Михайлович.

Шановні колеги, прошу проголосувати.

Хто – "за"? Проти? Утримались?

Рішення прийнято, дякую. Дякую, Руслан Євгенович.

Наступна в нас презентація проекту Закону про фінансову реструктуризацію, 3555.

Будь ласка, 10 хвилин, бо в нас ще багато питань. Хто у нас буде презентувати? _______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Валентинович?

ШЕВАЛЬОВ А.В.. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 хвилин. Ми вже знаємо про цей закон, але давайте…. Більш ретельно почуємо.

ШЕВАЛЬОВ А.В  Дякую ….В нас група товаришів, тому я спробую дуже коротко.

Ситуація, яка вже сьогодні згадувалася неодноразово, в якій опинився наш банківський сектор, зокрема, ситуація з …… активами, на сьогоднішній день фактично робить підтримку реального економічного зростання з боку банківського сектору, мало ймовірно і надзвичайно проблемно. Через те, що наші банки мають цей шалений тягар з проблемних активів, проблемних позик. Ми вирішили скористатися успішним міжнародним досвідом, зокрема тим, що було  реалізовано надзвичайно успішно в Туреччині, класичний досвід, який існує у Великобританії так званий, "лондонський підхід". Аналогічні приклади мали місце в Південній Кореї, Сербії тощо, це запровадження механізму позасудової добровільної реструктуризації та його законодавчого забезпечення.

На виконання цієї ініціативи було розроблено проект Закону про фінансову реструктуризацію та супутні до нього законопроект щодо відповідних змін в Податковий кодекс, який врегулює податкові питання потенційного прощення або реструктуризації, яка буде виникати в результаті домовленостей кредиторів та боржників.

Я хотів би передати слово нашим колегам, які очолювали, брали активну в роботі цієї робочої групи підготовки законопроекту. Це пану  Енгіну Акчакоче, який, власне був одним із авторів та виконавців цього підходу, так званого, "стамбульського підходу" в Туреччині. Та пану Гордону Джонсону, який є фахівцем з цього питання у Великобританії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доброго дня, будь ласка.

ЕНГІН АКЧАКОЧА. Пане головуючий, пані та панове,  сьогодні маю честь тут бути присутнім. Мене звати Енгін Акчакоча, я з Туреччини, я комерційний банкір за професією. У 2000-2003 році я був головою Турецьких банківських інституцій, що працювали … що намагалися вирішити кризу,  кризу банківську в Україні в той час.

Турецька криза була однією з найбільш серйозних у світі і коштувала нам 55 мільярдів доларів.

50 відсотків від цієї суми становила… це було через державні банки.

Завдяки інструментам, що ми використовували, ми змогли зберегти близько 40 відсотків від суми, що залишилася.

Та криза, що зараз є в Україні дуже схожа на ту, що була в Туреччині.

Україна зараз знаходиться в стані війни і намагається стабілізувати свою банківську систему. І в середині, в рамках цієї війни, цієї боротьби у вас є більш вузькі задачі. Одна з них – це справитися з банківською кризою. Тут забагато фронтів у цій битві. Наприклад, капіталізація ваших банків.

Наприклад, потрібно слабкі банки викреслити з системи. І вирішити проблему слабких банків так швидко, як можливо. І вирішити проблему непрацюючих кредитів. Це окремий фронт у цій боротьбі, він має багато таких міні цілей, які треба … на які треба налаштовуватись.

Одна з цих .... – реструктуризація непрацюючих кредитів життєздатних боржників. Один з найбільш успішних прикладів цієї реструктуризації мав місце під час турецької кризи. В Туреччині було  застосовано  схожий, майже такий самий закон. і ми змогли реструктуризувати близько 6 мільярдів  доларів позик для приблизно 322 компаній. Це відбулося в період трьох років.

Інші деталі цього закону пояснить мій колега Гордон Джонсонс з Світового банку. Я хотів би підкреслити, що цей закон уже багато разів застосовувався у країнах, що перебували в кризі, і я  дуже сподіваюся, що він стане у нагоді для України. Дякую. Передаю слово своєму колезі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

ГОРДОН ДЖОНСОН. Дякую, пане голово. І від імені світового банку я хотів би сказати. Подякувати за запрошення і за можливість тут виступати перед вами.

Як вже зазначив мій колега, цей закон, який пропонується Україні, не є новітнім. Не є новітньою розробкою.

Він засновується на  принципах, які перевірені часом і застосовуються вже впродовж близько 20 років.

Як вже зазначалося раніше, основні принципі цього закону –  це так званий лондонський підхід. Він був призваний вирішити проблеми банків з проблемними боржниками. Але ці рекомендації були неформальними і не використовувалися в умовах кризи. То ж коли в Азії сталася фінансова криза …97 року, тому Світовий банк тоді   і Міжнародний валютний фонд об'єдналися або допомогти країнам подолати кризи і реструктуризувати проблемні займи.  І це, власне, і базується на лондонському підході, на його рекомендаціях.

Ми розробляли рекомендації для Малайзії, Індонезії, Таїланду та  Південної Кореї. В різних країнах успіх цих законів був  різним, в залежності від деталей ситуації. Але ми багато навчилося з цього досвіду, і коли відбувалася турецька криза, ми  на цьому прикладі теж  багато чому змогли навчитися.

Я в цей період часу  власне  і працював у Світовому банку, і працював над багатьма з цих законів, і впродовж останніх 5-6 років, я працював  над п'ятьма схожими законами. Тому, коли я кажу, що цей закон не новий, я маю  на увазі, що   я точно   знаю, що він працюватиме – це не експериментальна річ, а вже перевірено. Але ми розуміємо, що Україна – це унікальний випадок і ми намагалися цей закон зробити і …………… так, щоби він підходив максимально до…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я перепрошую, у нас же час і ще багато законів, і ми обсудимо ще це питання. Там 30 хвилин, 30 секунд і щоб ми пішли далі з цього приводу.

ГОРДОН ДЖОНСОН. Цей  пакет  законів включає два окремих пакетів: перше – це закони з реструктуризації. І це дозволить сторонам досягти згоди. І це буде відбуватися не  в суді, це позасудова діяльність, тому будуть потрібні  механізми арбітражу. Але ми не сподіваємося, не плекаємо таких марних надій, що  всі проблеми будуть в без судовому режимі  вирішені. Тому, ми пропонуємо внести зміни до Закону про банкрутство, яка зможе допомогти досягати більшої  згоди у більших…у більшій кількості випадків. Зміни до статті 6 Закону про банкрутство зможуть… допоможуть досягати згоди кредиторів у позасудовим… в позасудовому режимі санацій. Якщо у нас є згода більшості, ми можемо напряму йти до суду і передавати цю справу туди. І суд повинен буде винести рішення впродовж 30 днів згідно з змінами до Закону про банкрутство. Це, власне, те як працюватиме цей закон. У нас є… ми готові відповісти на будь-які питання з приводу деталей, що у вас можуть виникнути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. К сожалению, да, мы имеем много времени, потому в 4 у нас начинается вечерние заседание. Игорь Михайлович, пожалуйста, да, скажите, на какой у нас сегодня стадии законопроект.

ПРИЙМА І.М. Ну, я коротенько. Я так розумію, що це міжнародно-професійна презентація, це безперечно співпраця міністерства з комітетом як було раніше домовлено. Тому хотіли попередньо перед розглядом його на комітеті представити, саме, щоб представили міжнародники.

Зараз ми очікуємо висновки Науково-експертного. Це, швидше всього, буде десь до кінця року. Але, наскільки я знаю, що там є енергія ще з одним законопроектом, який був не зареєстрований. То питання його в розгляді окремо чи в розгляді в пакеті це щодо валютних кредитів це ми будемо вже визначати найшвидше всього пізніше. Я правильно, пане Артем, говорю?

ДЕМЧАК Р.Є.. Дозволите?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

ДЕМЧАК Р.Є. Швидка реакція… Да, дякую, Сергій Вікторович. Нам немає, недоцільно їх повністю пакетизувати, скажімо так, тому що з точки зору суспільної логіки вони були презентовані на Кабінеті Міністрів разом, з точки зору законодавчої логіки – вони самодостатні. І, в принципі, в рамках співробітництва з МВФ в нас різні терміни по ухваленню. В нас фінансова реструктуризація іде першими етапом. А щодо реструктуризації валютних, валютної іпотеки, то він може бути ухвалений пізніше, коли це дозволить ця ситуація.

ПРИЙМА І.М. Висновки  можуть бути до 20 числа. Так планується, буде висновок науково-експертного, ми можемо говорити тоді тільки про попередній розгляд .... (загальна дискусія)

_______________. Юрій Михайлович. В порядку денному на цей тиждень його нема, цього закону?

_______________. Категорично.

_______________. Категорично ні. То єсть ми послухали презентацію, чекаємо висновків і на наступний, як тільки будуть готові висновки, на наступний, ну, там пленарний тиждень чи, коли у нас комітет, ми його виносимо. Так?

_______________. В четвер він буде тільки голосуватися за включення в порядок денний. То єсть ми його включаємо в порядок денний і  після ..... висновків. Так, шановні колеги?

_______________. Да.

_______________. І включаємо до першого комітету, який буде. .... не треба, як я розумію, ні? Да, будь ласка.

ДЕМЧАК Р.Є. Користуючись ......, щоб все-таки зрозуміти .... законопроект, я так розумію, що незалежно від валюти, ну, я .... це питання як розцінюєте, чи це... чи має якесь відношення в якій валюті виданий кредит, чи відноситься це і до юридичних, і до фізичних осіб? І  за чий рахунок покриваються .....? За рахунок комерційних  банків? Ну, банків, які там ......... ці кредити. І чи стосується це  тільки банківських кредитів? Чи це, можливо, стосується і кредиторської заборгованості між суб'єктами господарської діяльності?

ШЕВАЛЬОВ А.В.. Йдеться про фізичні... перепрошую, про юридичні особи виключно. Валюта кредиту непринципова. Ідеться про те, що під дію цього закону підпадають юридичні особи позичальники, які є життєспроможним бізнесом. Тобто це ті, хто дійсно мають тимчасові проблеми з ліквідністю, а не є там безнадійними банкротами. І банки, ідеться про те, що участь можуть брати банки, а також Фонд гарантування вкладів як той, хто має ці кредити зараз в своєму портфелі за результатами ліквідації банків.

ДЕМЧАК Р.Є. Тобто це стосується тільки кредитів, тобто якщо нема суб'єктом, не є суб'єктом кредитування. Або банк, або зараз уже в особі фонду гарантування вкладів. То цей закон не відноситься до цих підприємств? Наприклад, якщо є підприємство, яке потрібно, щоб воно працювало, да, там з великою кількістю робочих місць.

Ми хочемо його включити, ну, цей перелік. Але там немає кредитів банків. Але є кредити постачальників там, ну, я маю на увазі кредиторська заборгованість за товари і послуги, воно включається, це підприємство, чи не включається?

ШЕВАЛЬОВ А.В..  Будь-які кредитори можуть брати участь в процесі реструктуризації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, дві хвилини. ………. будь ласка.

РАШКОВАН В.Л. Логика закона, она достаточно простая. Я думаю, она не будет особо применима к тем кредитам или проблема с …………..  2008-2009 года. Потому что по большинству случаев, по ним идут суды. Однако, она точно будет применима к ситуации сегодняшней. Это с 2014-го, 2015-го и возможно, будущего года. Когда компания в принципе жизнеспособная, она может работать, у нее есть потоки денежные какие-то. Но их недостаточно для того, чтобы обслуживать существующие кредитные портфели, клиентскую задолженность, да, в связи с макроэкономическими особенностями и ситуации на рынке.

Что сейчас требует законодательство? Практически банки, если им перестают платить, они обязаны относить как бы к проблемной задолженности и переводить в низшую категорию, формировать по ним резервы. И дальше для того, чтобы взыскивать, должны идти суды и взыскивать эту задолженность. Никакой другой процедуры у них нет.

И дальше, как только они начинают идти, каждый идет своим собственным путем без объединения усилий. Что мы хотим сделать на основании опыта международного, который применяется во многих странах и применяется иностранными банками тоже иногда по реструктуризации задолженности больших корпораций фактически мы приводим понятие "Клуб кредиторов", да? А там как "Клуб кредиторов" как бы …. формируется, появляется такое понятие как "Стен стил". То есть когда банки сказали, окей и клиент сказал окей, мы находимся пока что в переговорах.

Если никто ничего не взыскивает, никто не проводит никаких операций, потом они соглашаются и все это делается во внесудебном порядке. Это в принципе абсолютно стандартная практика, которая работает за рубежом, которая работала в Турции, которая очень эффективно себя показала в период ……. года и показала себя как один из эффективных способов выхода из кризиса проблемной задолженности.

Много других инструментариев.

ДЕМЧАК Р.Є.. Є підозра, що не зовсім правильно вибраний наш комітет. Це більше стосовно, якби, процедура банкрутства, санації, відновлення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Євгенійович, у нас же часу мало, на жаль. Шановні колеги, ми прийняли рішення з цього приводу.

У нас наступне питання – це затвердження графіку засідань комітету. Ігор Михайлович Прийма доповідає. Будь ласка, Ігор Михайлович, коротенько.

ПРИЙМА І.М. Сьогодні ми провели, якщо ми… якщо будуть матеріали до законопроекту по деривативам, то позачергове – 10-го у четвер можемо провести. І 22-го – засідання  комітету. І під питанням – 12-го січня. То єсть тут в даному випадку воно буде стояти як засідання комітету, але, може, по ходу будемо бачити вже. 12 січня – це буде сесійний тиждень.

_______________. А?! Січня.

ПРИЙМА І.М. Так, січня, січня.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А ми виїзні засідання не робимо?

ПРИЙМА І.М. Ну, там планувалося у Львові… Степан Іванович там розказував, що може буде засідання у Львові.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми зі Степан Івановичем переговоримо, може ми наступного року, якщо ви не заперечуєте…

ПРИЙМА І.М. Ми можемо 12 січня дуже гарно провести там засідання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Васильович посміхається… я так розумію. (Шум у залі) Куди дінеться Степан Іванович, вже запрошення є.

Шановні колеги, я вам дуже дякую і прошу депутатів залишитися ще 5 хвилин, у нас організаційне питання. Всім іншим я дуже дякую. Закритим засідання оголошую.