СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань фінансової і банківської діяльності

04 квітня 2017 року

Веде засідання Голова Комітету РИБАЛКА С.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні! На засіданні нашого комітету сьогодні присутні 7 народних депутатів, тобто, кворум є, засідання оголошую відкритим.   Чи є якісь пропозиції до порядку денного? Денис Вікторович.

ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В. Так. Шановний голова, шановні колеги!  Я хотів би запропонувати, зараз от ми маємо в першому пункті  законопроект 6027, там я маю деякі напрацювання, я хотів би погодити з вами і може до наступного засідання внести його на розгляд. Добре?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, в нас два сесійні тижні, якщо ви не заперечуєте, давайте тоді на цьому тижні пропрацюємо, Денис Вікторович з помічниками, які там є питання і на наступний комітет включимо в порядок денний цей законопроект. Заперечень нема? Хто за порядок денний? Проти? Утримались? Рішення прийнято. Дякую.

РІЗАНЕНКО П.О. "За", без цього питання? 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  "За," так, "за", без   цього   питання. А це питання, я ж під стенограму сказав, пропрацюємо цей тиждень і на наступний  винесемо.

На наступний, давайте, по порядку денному у нас питання, це законопроект у нас 5361 про електронні гроші. Так? Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо  регулювання переказу коштів. 

Шановні колеги, ну, по-перше, дуже погано, я вважаю, що  такий важливий законопроект за яким, я вважаю, за цими питаннями майбутнє, банально не знайшлось депутатів в сесійному залі, і ми ледве-ледве відправили його на доопрацювання в комітет 226-ма голосами. 

Мені теж прикро чути від наших колег, що  які ми зараз приймаємо законопроекти, що вони не принципові, вони не потребують. Я вважаю, що так, дійсно, можливо, сьогодні 5 відсотків користуються переказами грошей, але за цим майбутнє. Колись все починалось із точки .…. І я вважаю,  що цей законопроект теж важливий, і кожний споживач банківських послуг розуміє важливість ІТ-технологій.

Нові платіжні системи, нові програми та ґаджети  кардинально змінюють фінансову сферу.  І тут в українських банків є шанс бути лідерами в деяких напрямках обслуговування клієнтів. І ми бачимо такі приклади, а це означає здешевлення послуг та спрямування загальному розвиткові економіки.

Державне регулювання також встигати за технологічним розвитком. На жаль, цього розуміння, як я вже сказав, немає в нашому парламенті. Я вважаю, що, і сподіваюся, що коли ми доопрацюємо цей законопроект, в сесійному залі знайдуться голоси, і ми після першого читання, як ми і домовлялися, залучимо представників Генеральної прокуратури, Національного банку, Кабінету Міністрів, Антимонопольного комітету для того, щоб ретельно підготовити цей законопроект до першого читання, встановити кримінальну відповідальність за шахрайські дії, яка сьогодні не передбачена, а в інших країнах не менше ніж рік, а в таких, там, країнах, як Іспанія, наприклад, чи Польща – 8-10 років.

Тому я вважаю, що ми повинні дати цьому ринку розвиватися, і наше завдання, щоб і цей законопроект теж був проголосований  в стінах парламенту.

Якщо є якісь пропозиції по цьому законопроекту. Да, будь ласка, Руслан Євгенійович, вам слово.

ДЕМЧАК Р.С. Шановні колеги, 29 березня в результаті обговорення аналізу пропозицій народних депутатів сьогодні надається нова редакція доопрацьованого законопроекту. І я хотів би звернути увагу, що саме ми поміняли. Це відповідно до Директиви Європейського Союзу 2015/2366 введено постачальників послуг з переказу та визначено їх чіткий перелік. До небанківських фінансових установ розширено перелік також на ……юридичні особи.

Друге. Передбачено механізм відкриття емісійних платіжних рахунків іншим суб'єктам ринку, окрім банків Національного банку, еквівалентний застосованому на фінансовому ринку Європейського Союзу та такий, який відповідає практиці реалізації платіжної євродирективи.

Також впорядковано процедуру реєстрації суб'єктів на ринку реєстри платіжної інфраструктури. Визначено вимоги до розміру статутного капіталу, це 10 мільйонів гривень, для постачальників послуг з переказу. Визначено основні платіжні послуги. Збільшено від двох до трьох мінімальну обов'язкову кількість платіжних систем, одна з яких має бути обов'язково українською. Дозволено нерезидентам, провайдерам інтернет-розрахунків, надається право на законних підставах надавати послуги на території України, а резидентам України здійснювати, отримувати плату за товари, роботи, послуги електронними грошима, випущеними нерезидентами. Підвищено відповідальність за здійснення трансграничних злочинів – це, що говорив голова комітету, та прискорення всіх процесуальних дій по таким зловживанням. Нерезидентам, провайдерам інтернет-розрахунків надається право на законних підставах надавати послуги на території України, а резидентам України здійснювати, отримувати плату за товари, роботи, послуги електронними грошима, випущеним нерезидентами.

Крім того, були проведені консультації з Національним банком. І ми на робочій групі допустили дійсно як би одну неточність. Я хотів би під стенограму зачитати і просив би сьогодні проголосувати із цією правкою, на яку звернув увагу Національний банк. У Закон України "Про Національний банк України" в статтю 7, пункт 27, залишити її в старій редакції, яка була до цього. І вона буде виглядати таким чином: "Видає ліцензії небанківським фінансовим установам на переказ коштів без відкриття рахунків, послуг з переказу та відкликає їх відповідно до законодавства". Тобто виключити інші ліцензії постачальникам. Тому що Національний банк не може як би ідентифікувати, що це за інші ліцензії постачальникам, тому просить виключити як би цю норму.

Пропоную внести до Верховної Ради доопрацьований законопроект ……. нашого комітету і рекомендувати підтримати за основу цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є бажання ще висловитися з цього приводу? Да, будь ласка, Михайло Володимирович. Да?

ДОВБЕНКО  М.В. Колеги, я думаю, що з урахуванням оцих уточнень, які сказав наш колега Руслан Демчак, ми можемо виходити у зал на перше читання. І звичайно, до другого читання тут є досить багато роботи для нас. Я думаю, що ми знайдемо можливості попрацювати всі у робочій групі. Почуємо, постараємось почути всіх, врахуємо думки. І таким чином, щоб цей законопроект допоміг нам на фінансово-банківському ринку зняти багато проблем, які у нас сьогодні ще накопичилися. Тому я думаю, що можна підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.

РІЗАНЕНКО П.О.  Просто зверну увагу, хотів звернути, можливо, увагу тих, хто не слідкував за цим законопроектом  чи не мав можливості ознайомитися детально в першому читанні. Одним із самих важливих в цьому законопроекті є можливість запровадження електронних грошей небанківськими установами. Мабуть, хто з вас, подорожуючи по світу, бачив, як в багатьох країнах, в Японії да навіть і в Росії, можливо здійснювати невеликі платежі, там, за комунальні послуги, за проїзд в громадському транспорті, за парковку просто з телефону. Навіть з кнопочного телефону, нажавши якийсь код і так далі. А у нас це не реалізовано. Саме не реалізується це тому, що оператори …….. зв'язку не можуть на сьогоднішній день згідно діючого законодавства не можуть виступати емітентами електронних грошей. Даним законопроектом  це питання врегульовується.

Тому хотів ще раз підкреслити, що законопроекти для нашого суспільство, можна сказати, революційні, хоч в багатьох країнах ця революція давним-давно пройшла.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, тоді я пропоную поставити цей законопроект на голосування. Рекомендувати Верховній Раді проголосувати даний законопроект 5361 прийняти за основу. Хто – за, прошу голосувати. Проти? Утрималися? Рішення прийнято. Дякую.

Переходимо до наступного питання порядку денного, це обговорення питання про перегляд попереднього рішення комітету щодо проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо регулювання ринків та деривативів) (3498). Тут доповідає заступник голови комітету, мій колега, Руслан Євгенійович Демчак. Будь ласка, вам слово.

ДЕМЧАК Р.Є.  Шановні колеги, ми так довго приймали і розглядали законопроект 3498, що наші колеги з інших комітетів нас трошки обігнали, і був прийнятий законопроект 2302 від 28.04.2016 року  23 березня цього року про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах.

І частина положень цього законопроекту майже повністю дублює положення нашого законопроекту 3498, ну, в частині можливості відкриття ескроу-рахунків, а саме: укладення, внесення змін та припинення відповідного договору по ескроу-рахункам; механізм здійснення операцій за такими рахунками; перевірка підстав для перерахування коштів; обмеження щодо розпорядження коштами і так далі. Я не хочу просто зараз ваш час займати.

Таким чином, якщо уже такі зміни прийняті, то, я вважаю… А, враховуючи те, що законопроект ще і складний, там більше 700 правок, і вперше як би, ну, в практиці нашого комітету, що там подається дві таблиці, буде, я думаю, доречним переглянути рішення нашого комітету і рекомендувати Верховній Раді повернути законопроект 3498 на повторне друге читання. Таким чином ми можемо і виключити ті норми, які дублюються, зробити одну таблицю, включити їх зразу якби в тіло закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. ………., ми так по процедурі можемо зробити? ______________. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це правильно?

ПРИЙМА І.М.  ………. прийдеться нам тоді скасувати два попередніх рішення комітету …………….. направляли в міністерство на друге читання. І рекомендувати ……………… 123 і 125 статті Регламенту, ми маєм право внести його і рекомендувати Верховній Раді прийняття в другому читанні з поверненням в комітет на доопрацювання на повторне друге читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Павло Олександрович, будь ласка, вам слово.

РІЗАНЕНКО П.О. Як голова підкомітету з цінних паперів та фондового ринку також підтримую пропозицію скасувати наше попереднє рішення та рекомендувати Верховній, та проголосувати за новий висновок рекомендувати Верховній Раді відправити на повторне друге читання у зв'язку з тим, що було прийнято два закони вже і стали законами які дублюють в частині.

Ну і є у нас питання щодо того, що у нас було дві таблиці. Так, Регламентом це передбачено. Але, на жаль, друга таблиця, в тому числі, зачіпала питання, які вже врегульовувались першою таблицею, це трошки як порушення Регламенту. Ми тут можем врегулювати це питання, щоб, взагалі, не було ніяких претензій з будь-яких сторін. Тому підкомітет підтримує таке рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, тоді я під стенограму. І пропоную поставити на голосування.

Значить, пропонується скасувати такі рішення комітету щодо проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання ринків та деривативів): зазначення у пункті 1 протоколу номер 50 від 14 травня 16-го року і зазначеного пункту 2 протоколу 55 від 16 жовтня 16-го року. І рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання ринків та деривативів) повернути Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання.Хто – за, прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято.

О! Шановні колеги, порядок денний у нас закінчено, вичерпаний? (Шум у залі) Хочемо ще поспілкуватись. "Різне"? Ну, давайте "Різне", ми залишимось самі, Павло Олександрович?

РІЗАНЕНКО П.О. Да, давайте самі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, давайте самі. Питань немає.

Дякую всім присутнім, ми залишаємося. Давайте самі.

Перше, Павло Олександрович, давайте.

РІЗАНЕНКО П.О. Колеги, ми знаємо, що в нас в країні відбуваються нестримні реформи, особливо гарно нам це демонструє комісія, регулятор по енергетиці, що стримати ці реформи неможливо, да, тобто. Але якщо серйозно, то в нашому секторі теж є пару напрямків, які, вибачаюсь, тут відстають від планети всієї, навіть колишнього Радянського Союзу.

Хотів підняти питання, яким трохи неформально став займатися, певний час ……… своїми іншими. Це щодо пенсійної реформи в частині запровадження другого рівня, тобто накопичувальної системи. У нас це навіть все передбачено законодавством ще з якогось 2003-4 року, не вистачає тільки дати, щоб проголосувати за запуск системи другого рівня. Звичайно питання не таке просте, да, там. Тобто є певні умови, при яких успішно запускаються ці системи, і вони працюють успішно в багатьох країнах. Є умови, при яких це не дуже добре працює і в певних країнах (колишнього,) колишньої Східної Європи, які стали членами Євросоюзу і запровадили цю систему. Були і відкати назад, коли частково скасовувалась накопичувальна система, частково націоналізовувалась,  ну ніде повністю не відмінялась, але  таке було.

Тому сьогодні у нас під наступом МВФ, або під позицією МВФ і уряд говорить про пенсійну реформу, але в їхньому розумінні пенсійна реформа - це виключно питання вирішення дефіциту солідарної системи. Тобто, і на жаль,  я не бачу, щоб вони піднімали питання запуску накопичувальної системи другого рівня. Вони не є взаємовиключними, і є варіант запуску паралельних, тобто не трогаючи солідарну систему,  а просто запуск накопичувальної системи другого рівня.

Я хотів, разом з колегами з інших комітетів,  це і економічної   політики, і соціального захисту, запропонувати проведення слухань, комітетських слухань з даного приводу.  Тому доводжу до вашого відома цю інформацію,  якщо в когось є бажання ще висловитись або висловити свою думку, тим паче у нас тут є і комісія з цінних паперів, і Мінфін, вони теж можуть  сказати якось свою позицію. Для нас це дуже важливо, для саме, для  Фондового ринку. Тому що Фондовий ринок  існує  там,  де  є внутрішній попит, довгостроковий попит, де є так звані "довгі  гроші", а "довгі гроші", "найдовші гроші" – це ті виключно в пенсійних фондів.    Немає країн, де є успішний фондовий ринок і де немає пенсійних грошей довгих. Ну це питання  майбутнього взагалі, ми можемо приймати, вибачаюсь, не ображатись голову комісії, ну ми можемо приймати і законодавство нове супер прогресивне про регулятор, але коли немає Фондового ринку, то по суті і роль цього регулятора зводиться нанівець. Тому тема дуже важлива для саме нашого, наших ринків капіталів на майбутнє. Без цього у нас не буде ринку.

Я нагадаю,  що  Україна там колишнього Радянського Союзу,  навіть всі, майже всі запровадили накопичувальну систему обов'язкову другого рівня. Недавно на конференції вірмени там зустрічались з ними, вірменський регулятор, вони вже три роки як запустили, і причому досить агресивно, прогресивно, не так, що там все  державна управляюча компанія в державні цінні папери. У них два фонди, якими управляють іноземці, французька інвестиційна компанія і американська, 40 відсотків можуть вкладати взагалі  в іноземні  цінні папери. І нічого, нормально, живуть і існують.

Тому я саме для того,  щоб підняти дискусію з цього приводу і щодо проведення слухань комітетських.

ДЕМЧАК Р.Є.  Звичайно, було б цікаво послухати Мінфін в цій позиції. відверто, скептично відношуся до перспективи запровадження паралельно другого рівня, а це значить не державні пенсійні фонди. В будь-якому разі формула працює таким чином, дозволяти роботодавцям зараховувати відрахування в не державні пенсійні фонди частину обов'язкової сплати в Пенсійний фонд, в будь-якому разі це вилучення, з чим, мабуть не погодиться Мінфін, ми послухаємо. А з другої сторони це або збільшити навантаження на фонд заробітної плати, якщо ми піднімемо, як би ми не крутили, це формула. Тому мабуть простіше зараз на фондовий ринок залучати ресурси через інші інструменти, той же 3498, ті ж облігації корпоративні, муніципальні, більш короткі інструменти, навіть електронні гроші це також залучення ресурсу, яке там короткострокове. Тому скептично відношуся, що зараз це може запрацювати. Дякую.

ДОВБЕНКО М.В. Дякую.

Колеги, я хотів запропонувати вам на розгляд два питання, обміняться думками. Питання перше, з приводу законопроекту 3670, це про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Я десь так вважаю, що враховуючи останнім часом досить конструктивну налаштованість членів нашого комітету працювати над все складнішими і складнішими питаннями, які, на жаль, накопичилися на фінансово-банківському ринку дуже багато, я думаю, що ми могли б зараз нарешті підійти до того, щоб цей законопроект 3670, там у нас, пам'ятаєте, дуже гостро стояло питання про те, яку структуру управління ми могли б залишити у мототранспортному бюро? У нас були різні варіації, ми тоді погоджувалися, що десь той варіант, який я компромісний, запропонував і Максим Анатолійович, і Сергій Вікторович готові були розглянути. Якщо, я попрошу, ми можемо зараз цей законопроект, вже з узгодженими позиціями, зареєструвати як 3670д доопрацьований. Я би просив всіх членів комітету хто готовий долучитися до цього, ще раз подивитися. Готові підписувати, давайте підписуємо, буде вносити на розгляд комітету, в зал, і давайте працювати.  Ринок чикає цього законопроекту. Ви це знаєте краще, ніж я.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Михайло Володимирович, я пропоную тоді зробити так, якщо колеги не заперечують. Давайте може на п'ятницю на 12.00. Ми тут коротесенько зберемося на нараді в маленькій кімнаті, я їм  дам доручення,  …………..  зараз Оксані  і вам, щоб мені нагадали, я думаю, колегам, що про що іде мова, щоб ми ще раз в п'ятницю вже зустрілися, переговорили і з  понеділка полетіли, якщо ми знаходимо згоду з цього приводу. Так?

 ДОВБЕНКО М.В.  Дякую.

І друге питання. Друге питання, яке теж… Дякую, Сергій Вікторович. І друге питання, яке я хотів сказати.

От я хочу привітати, дуже щире бажання Міністерства фінансів, зокрема першого заступника міністрів пані Маркарову, яка хоче нашу ідею, чи спільну всіх нашу ідею, про компанію з управління проблемними активами рухати, не залишати на місці. Її ідея, яка сьогодні прозвучала, що  можливо нам бажано у рамках нашого комітету зібрати цю робочу групу і спочатку продискутувати, обмінятися думками над деякими суперечливими речами, які  все-таки нам прийдеться, ну, на жаль, ми не можемо без уваги  залишити, обмінятися думками, як ми бачимо. І вже потім в рамках цієї, можливо, робочої групи хоча вийти би на якусь менш-більш зрозумілу концепцію. Бо, якщо ми поможемо робочій групі з цим проблемним аспектом, то потім, я думаю, вже легше піде робота.

Тому я  би просив всіх, хто з членів комітету долучився до цього, ми з Сергієм Вікторовичем писали звернення до всіх державних інституцій, по-моєму, в різних таких нюансах, але менш-більш підтвердили, що вони розуміють проблему і готові долучатися. Але поки що реалізація дуже пробускує,   а нам треба все-таки рухатися.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значить, шановні колеги,  теж  доповідаю. Значить, ми ж постійно в діалозі з представниками із Японії, згідно з відрядженням, в якому були. Дійсно, проблема, я думаю, цікава, це так, м'яко кажучи, треба нею займатися, проблема велика. Тоді я  пропоную зробити так. Ігор Михайлович, давайте її заплануємо, може як ви, якщо це буде через тиждень сесійний, але до травневих? Будете ви,  не буде можливість у колег бути присутніми, щоб ми…  (Шум у залі) На наступному, да?

Ну давайте не наступному тижні, Ігор Михайлович. Може тоді в середу? Ми заплануємо на середу  робочу групу, щоб ми подискутували з цього питання, а я скажу, яка в мене точка зору. Із японцями  ми ж зустрічалися, теж у них там є… ну як рухатися, тому що ми пропонували круглий стіл  провести і… пішли-поїхали.  Але перш, ніж стартувати, нам нада між собою проговорити, як ми  будемо рухатися. То єсть ми організаційно проговорюємо на середу. Якщо ми все проговорюємо, згода є, і ми поїхали-полетіли. Створюємо робочу групу, проводимо круглий стіл, обговорюємо питання, розробляємо законопроект   і… (Шум у залі) Да, будь ласка.

ДЕМЧАК Р.Є.  Шановні колеги, хотів би ще одне оголошення зробити, і в тому числі це може воно десь і пересіктись із нашим рішенням по робочій групі по створенню нового законопроекту. Можливо, ми включимо якраз той законопроект, про який  я зараз буду  говорити. Мова йде про  законопроект 6273. Ми в п'ятницю зареєстрували…  Це Закон про зміни до Закону "Про діяльність Фонду гарантування вкладів". Ми поспішали, тому що якраз в  І кварталі по маяку МВФ треба було його зареєструвати. Нас просив Фонд гарантування вкладів. Ми зробили вчасно це. Але ну вважаємо, що він не доопрацьований цей законопроект і, думаю, саме з цих причин і ви,  Сергій Вікторович, не підписали його. Я думаю, що ви приєднаєтесь до вас.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  ….вже приєднатися. В чому проблема?

ДЕМЧАК Р.Є.  Я пропоную створити робочу групу і, можливо, навіть автори… ми відкличемо, а новий подамо. Ми…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропоную… (Шум у залі)  Давайте зробимо теж робочу групу, але там  у нас три чи чотири вже закони про фонд. У тому числі наш фонд в рамках стратегії. (Шум у залі)

Да. Тому давайте  зберемося… ну  роздивимося, які  є там соавтори… Ігор Михайлович, от тільки запросимо всіх соавторів всіх законопроектів, запросимо  фонд і вирішимо, як нам….

ДЕМЧАК Р.Є.  Просто є підозра, що вони не відкличуть…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте  решать вопросы по мере их поступления. Не відкличуть, значить будемо…

ДЕМЧАК Р.Є.  В тому числі в цьому законопроекті можна вирішити питання по компанії по спецустанові. Там просто в Законі про фонд гарантування вкладів є згадування про цю спеціалізовану установу і про те, що активи, які там залишаються, у Фонді гарантування вкладів, після ліквідації банків, які ліквідуються, передача на цю спецустанову. Можливо, ми навіть там дамо цей блок, можливо, як один із варіантів.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю що, Руслан Євгенійович, коли ми будемо дискутувати може… Давайте може на середу? Ми два ці питання обговоримо. І вони будуть комплексні, Ігор Михайлович, перше і друге?

ПРИЙМА І.М.  Сергій Вікторович, я думаю, може ми отримали всі висновки по всім законопроектам ……… покласти на стіл, після цього, по суті діла,  обговорили положення того чи іншого законопроекту, де ……………..

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але давайте все рівно  на середу ми подивимось. І хай нам Апарат скаже чи можливо, і Мінфін, закон, який, ну, скажемо так, зареєстрований сьогодні  по фонду, любий, не буде казати який там з трьох чи чотирьох, можливо вписати. Бо мені, Руслан Євгенійович, щось, так от я думаю, що, якщо ми впишимо і буде як по дериватам, і зробимо такий закон, він не пройде і фонд ляже, і активи ляжуть. Я думаю, що треба розділяти.______________. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, це моя сьогоднішня точка зору, може завтра вона в мене зміниться.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тимур, а як мені больно. ______________. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да. Шановні колеги…_____________. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, в телеграмі, по електронному зв'язку повідомте шановних колег. Все, дякую, шановні колеги.  У мене всегда є, що сказати…

МАРКАРОВА О.С. Якщо можна, я дуже коротко. Я насправді була в групі яка готувала …. законопроект в 2003-4 році тому…

Міністерство фінансів насправді вважає, що зараз на часі якраз обговорити пенсійну реформу, не тільки реформу пенсійну яку ми готуємо по збалансуванню першого рівня. а і не забути, при цьому, другий і третій рівень. Чому? Ми дійсно виступали проти запровадження в минулому році другого рівня, тому що без збалансування першого чи хоча би розуміння яким чином він буде збалансований, ну, неправильно на базі, як сама там на двох ногах з чотирьох, запроваджувати другий рівень, чи, наприклад, третій рівень. І Міжнародний валютний фонд підтримував таку саму позицію. Вони не проти другого і третього рівня, вони були проти того, коли  не розуміли, яким чином буде вирішено глобально першого рівня. Тепер, коли ми вже зараз на, я можу сказати, там фінальній стадії як Кабінет Міністрів, Міністерство соціальної політики і Мінфін, на доопрацювання і внесені варіанти комплексної пенсійної реформи, я думаю, що дуже важливо, щоб ми, вносячи її, не забули про другий і третій, тому що їх треба, як мінімум, можливі запровадження обговорити, подивитись, чи треба поміняти ту концепцію, яку закладали раніше. І, скажімо, хоча би внести, можливо, не зразу запровадження другого рівня, але перелік критеріїв, які зараз уже будуть обговорені, при яких воно може бути запроваджено.

По-друге, є декілька… по-третє, є декілька моделей, які запроваджують, скажімо так, змінений трошки другий, третій рівень, які проходять з мінімальними втратами для бюджету, просто дає певні пільги людям, які хочуть додатково відкладати, але не переполовинити, тут взагалі дуже багато варіантів. ми з радістю долучимось до слухань, і завтра о 16-й у нас якраз засідання цільової команди реформ по питанню пенсійної реформи. Тобто у нас є група експертів, які постійно над цим зараз працюють, які якраз піднімають питання по там пенсійним рахункам особистим по другому, третьому рівням, щоб ми не загубили це питання, запроваджуючи зараз комплексну реформу ……… рівня.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Павло Олександрович, ну, ви знаєте, в нас же демократичний комітет. Так що все, чим наша площадка може вам допомогти, ви звертайтесь, ми все зробимо.

_______________. Можна?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна, Тимур, ну, давай…

ХРОМАЄВ Т.З.  Да, важливо, важливо сказати те, що щодо пенсійної реформи зараз дискусія повинна не тільки базуватись на принципах акумулювання, да, а враховувати ті ризики, які вже відбулися. У нас дуже велика кількість фактів шахрайства з пенсійними фондами, у нас відсутній нагляд за пенсійними фондами.

Тому згоден, потрібно визначати і відсотки, і дати, але в нас невідповідність до принципів регулювання. І це питання наявності регулятора. Ми зараз долучаємось до міжнародної організації регуляторів пенсійних систем. І ми влітку вже будемо приєднані до цієї організації. І всі вимоги до регуляторів відповідають принципам ІОSCO. Тому без цього неможливо. У нас відсутні комплайнс, у нас відсутній менеджмент, у нас відсутні… вся відповідальність на управлінцях, на тих, хто управляють активами. Тому ми повинні розуміти, а не створювати додаткові… Приєднуємося і будемо приймати участь. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я вам дуже дякую. Засідання оголошую закритим.