СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності 26 січня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету РИБАЛКА С.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добрий день, шановні колеги, шановні присутні! Ми сьогодні з невеличким запізненням, тому що багато питань, проводили наради з нашими колегами.

У нас сьогодні на комітеті присутні 7 народних депутатів. Так, Ігор Михайлович, 7? Тобто кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Пропонується затвердити порядок денний. Але саме в мене є пропозиція, на початку засідання… було ще одне питання для обговорення. Всі ми знаємо, яка сьогодні економічна ситуація в нас в країні, в тому числі із гривнею, її обезціненням. Сьогодні ми чули дуже багато виступів з трибуни Верховної Ради. Спочатку ми хотіли послухати, в нас присутній перший заступник голови Національного банку і заступник міністра фінансів. Але, я думаю, що нам треба буде прийняти рішення і запросити голову Національного банку, мабуть, і міністра фінансів, щоб ми розуміли позицію і з національною валютою, і як ми цей рік і цю зиму будемо переживати, жити, да, і з яким курсом, яка ситуація в нас в фінансах.

Тому, шановні колеги, я вношу пропозицію, Ігор Михайлович, відпрацювати з Національним банком, з Міністерством фінансів і в найкоротший термін, коли вони зможуть прийти для обговорення цих питань. Я думаю, що у нас два тижні пленарні. Якщо треба буде на цьому тижні, значить, там в четвер зберемось, там, коли необхідно комітет, послухаємо цю інформацію. Тобто, будь ласка, зв'яжіться…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Безумовно. Безумовно. Який формат, давайте відпрацюємо, час відпрацюємо і день відпрацюємо. Так, шановні колеги, приймається? Приймається.

Давайте, да, тоді поставимо це питання на голосування.

Хто – "за", прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте відпрацюємо з вами, да. З головою Національного банку тільки що спілкувались. Крім 5-го числа, вона готова в любий день прийти і доповісти про стан ситуації, що стосується її зони відповідальності. З Мінфіном ще не розмовляв, ну, зв'яжусь. Так що, в середу-четвер, да, в любий день.

Це питання ми проголосували. Давайте, шановні колеги, двигатись по порядку денному. До питання 1, першого. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання особливостей ліцензування господарської діяльності з надання фінансових послуг. Доповідає Рибалка.

Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності", що набув чинності 28 червня 15 року, не  було враховано низку особливостей регулювання ринків фінансових послуг. Крім того, прийняття зазначеного закону спричинило ряд колізій між його нормами та нормами Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", а також інших законів з регулювання окремих ринків фінансових послуг.

Недостатня ефективність державного врегулювання та нагляду, надмірна зарегульованість дозвільних процедур фінансовими установами та іншими піднаглядними організаціями необґрунтовано підвищують вартість надання фінансових послуг споживачам. Розроблення проекту закону зумовлено необхідністю підвищення ефективності системи державного врегулювання фінансових ринків шляхом внесення змін до чинного законодавства, спрямованих на зменшення послуг, що підлягають ліцензуванню, визначення особливості ліцензування господарської діяльності з наданням фінансових послуг за дотримання основних принципів, визначених законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Законопроект прирівнює регулювання ринку небанківських фінансових послуг на рівні регулювання професійної діяльності на ринку цінних паперів в частині ліцензування. Законопроект чітко визначає особливості ліцензування господарської діяльності з надання фінансових послуг. Хочу вам сказати, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради в своєму висновку зазначає, що законопроект може бути прийнятий за основу. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у своєму висновку підтримує прийняття цього законопроекту. Державна регуляторна служба України у своєму висновку висловлює окреме зауваження до законопроекту.

Шановні колеги, якщо будуть якісь у вас пропозиції, будь ласка, вам слово. Будь ласка, Ігор Володимирович.

Пашко Ігор Володимирович.

ПАШКО І.В. Дякую, Сергій Вікторович. Пашко Ігор Володимирович, голова Нацкомфінпослуг.

Лише декілька фактів те, що продемонструвати, те, що ви сказали стосовно скорочення кількості і видів господарської діяльності. Згідно до Закону про ліцензування видів господарської діяльності, який вступив в силу 26 червня минулого року, ми маємо ліцензувати 12 видів господарської діяльності. Це усі види, які контролюються Нацкомфінпослуг. Згідно Закону про фінансові послуги лише чотири.  Що мається на увазі? Що у зв'язку з тим, що не було враховане положення Закону про фінансові послуги в Законі про ліцензування, кількість ліцензій збільшилось втричі, що дало додатковий тягар на ринок, на банк фінансових послуг. Кількість ліцензіатів збільшилось. Ми мали тисячу 600, зараз ми маємо більш ніж дві тисячі 200. Крім того, є ще декілька колізій, які дійсно заважають працювати ринку. І є представник ліги  страхових організацій, яка цілком підтримує цей законопроект і пропонує його прийняти.   

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Володимирович.

Руслан Євгенович, вам слово, будь ласка.

ДЕМЧАК Р.Є. Я хотів би просто зауважити, що у нас уже півроку у Верховній Раді є два законопроекти президентських 2413а, 2414а щодо консолідації функцій державного регулювання фінансових послуг. І хотілося б зрозуміти як це стикується, да. Ну, якщо цей процес, як уже фахівці його називають ……, він затягнувся, він мав би бути з 1 січня цього року уже. Ми сподіваємося, що це трапиться, можливо, 1 липня 16-го року. Ми зараз… Ну, це позитивно, що ми зменшим кількість видів ліцензування з 12 до ….. Для ринку це позитивний посил. Але, можливо, у Національного банка, чи якщо якісь там види ліцензування перейдуть до комісії по цінним паперам фондового ринку, буде своє якесь бачення, свої підходи, чи воно не конфліктує просто, два цих процеси, чи не конфліктують між собою.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути).., член комиссии, она прокоментує це питання.  

ГУРБИЧ О.І. Так, я б хотіла прокоментувати, що ці два законопроекти абсолютно не входять в конфлікт між собою. І відповідно прийняття, якщо прийняття законопроекту про консультацію функцій нагляду за фінансовими ринками буде прийнятий після прийняття цього законопроекту, вони абсолютно не будуть іти ні як в конфлікт, і це було, власне, також і враховувалось при розробці цього законопроекту. Відповідно, якщо звернути увагу на його положення даного законопроекту, який ми зараз розглядаємо, то його норми зазначають лише те, що наразі Закон про ліцензування буде поширювати свою дію на ринок фінансових послуг з урахуванням особливостей передбачених закон про фінпослуги і окремими законами з регулювання ринків фінансових послуг. При цьому законом про консультацію функцій ринків фінансових послуг передбачено регулювання цього питання наступним чином, що ринок фінансових послуг регулюється на тому ж рівні, що і зараз регулюється ліцензування ринку банківських послуг. Відповідно це як поетапний перехід ………… Але треба зрозуміти, що наразі нам необхідні такі зміни, тому що необхідно проводити оздоровлення ринку і без цього закону ми фактично не можемо наразі ефективно проводити оздоровлення ринку і прийняття відповідних рішень щодо окремих компаній і проведення процесу ліцензування на належному рівні.

Відповідно, як більш такий оперативний захід, ми просимо підтримати цей законопроект. І вже, якщо буде прийнятий законопроект щодо консолідації функцій ……., то тоді вже буде відповідне рішення.

ПАШКО І.В.  Вони тоді…  Да. Тоді, якщо до другого читання буде підготовлено, він тоді буде потребувати доопрацювання, але конфлікту не виникає. Немає. Немає конфлікту.

ПАШКО І.В. Я хотів би ще додати, що Державна регуляторна служба у своєму висновку погодилась з тим. Що Закон про ліцензування видів господарської діяльності потребує… не враховує особливості фінансового ринку. Таким чином, необхідно цей Закон про ліцензування видів господарської діяльності при застосуванні до ……. Фінансового ринку необхідного також урахувати ті положення, які містяться в Законі про фінансові послуги, що і передбачає цей законопроект, який ми розглядаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, ……..

У Національного банку, Яків Васильович Смолій, є може якісь… Да.

СМОЛІЙ Я.В. У Національного банку немає зауважень до цього законопроекту. В нас порядок такий, що фінансові компанії, які отримають ліцензію держфінпослуг, якщо вони розширюють свій бізнес, наприклад, ……. операції або переказ коштів, або платіжна система, вони звертаються після того, коли вони отримали ліцензію держфінпослуг. Тому це не конфліктує з Національним банком.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо немає заперечень, то прошу голосувати.

Хто – "за", прошу голосувати. За основу, як розуміємо і пропонуємо

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, рекомендувати за скороченою процедурою. Ми ж можемо зробити так. Давайте, хто за те, щоб рекомендувати цей законопроект… Так, це в нас законопроект номер, я під стенограму просто скажу… 3739, прийняти за основу і до другого читання підготувати за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

"За"? Проти? Утримались? Рішення прийнято. 1 – утримався.

Так, по першому питанню в нас все зрозуміло. Питання друге. Проект Закону України "Про фінансову реструктуризацію" (номер 3555).

Проект Закону України "Про фінансову реструктуризацію" розроблено з метою подолання негативних наслідків у фінансовому секторі, спричинених фінансовими кризовими процесами в економіці України та не виконання зобов'язань української сторони перед міжнародними фінансовими організаціями. Законопроект розроблено за участю експертів Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку з ухваленням міжнародних стандартів та світового досвіду проведення фінансової реструктуризації, що був успішно застосований в інших країнах.

Ми всі знаємо, що перед Новим роком це питання було поставлено в порядок денний  Верховної Ради, але на комітеті у нас він не обсуждався. Ми з цього приводу не розмовляли. В нас доповідає з цього законопроекту, да, Шевальов Артем Валентинович, заступник міністра фінансів. Будь ласка, вам слово. Співдоповідає Демчак  Руслан Євгенійович.

ШЕВАЛЬОВ А.В. Дійсно, законопроект розглядався на комітеті. Враховуючи його важливість та, скажімо так, концептуальні зміни, які він запроваджує, було вирішено обговорити його додатково на комітеті. І ми дуже вдячні за цю можливість.

Цим законопроектом визначаються умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника та особливості проведення процедури досудової санації такого боржника. Умовна назва, концепція, яка пропонується цим законопроектом, – український підхід. Можна визначити 4 ключові мети, які може бути досягнуто за реалізації цього законопроекту. В першу чергу, це збереження життєздатних підприємств, і відповідно збереження робочих місць. В другу чергу, це сприяння відновленню господарської діяльності проблемних боржників, які знаходять в критичному фінансовому становищі, шляхом реструктуризації їхньої заборгованості та/або та відновлення їхньої господарської діяльності.

По-третє, це забезпечення доступу таких боржників до фінансування для відновлення їх господарської діяльності. І в останню чергу, це забезпечення стабільності фінансової системи.

Які ключові інші моменти цього законопроекту і пропонованої системи? У процедурі фінансової реструктуризації згідно законопроекту може взяти участь боржник, виключно юридична особа, який перебуває у критичному фінансовому становищі. Але його господарська діяльність може бути відновлена. Я хочу підкреслити, це одне з принципових моментів цього законопроекту. Тобто тут потенційна можливість для подальшої успішної господарської діяльності проблемного боржника.

При цьому критичний фінансовий стан боржника означає, що існує реальна або невідворотна спроможність боржника вчасно розрахуватися зі своїми грошовими зобов'язаннями перед фінансовими установами. Фактично ідеться про те, що у такого боржника передусім є поточні проблеми з ліквідністю. В свою чергу перспективність або можливість відновлення економічної діяльності, господарської діяльності такого боржника має бути  підтверджена незалежним експертом під час обов'язкового огляду господарської діяльності боржника. Діяльність боржника визнається потенційно перспективною, якщо залучені кредитори підписали угоду на реструктуризацію. До кола боржників можуть бути віднесені лише ті юридичні особи, які мають заборгованість хоча б перед однією фінансовою установою, в тому числі комунальні та державні підприємства. Вимога законопроекту щодо  наявності заборгованості хоча б перед однією фінансовою особою підтримує основну мету законопроекту щодо зміцнення фінансового сектору шляхом прийняття рішень  щодо реструктуризації проблемних кредитів. Водночас дозволяє боржнику у разі потреби, крім фінансових установ, залучати інших кредиторів до реструктуризації вимог, які мають важливе значення для відновлення його ефективної діяльності. Кредитори братимуть участь  у процедурі фінансової реструктуризації, якщо боржник включить їх до списку залучених кредиторів при поданні заяви про реструктуризацію. Це повинно стимулювати боржника використовувати процедуру фінансової реструктуризації лише за наявності значної заборгованості перед фінансовими установами. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що діє від імені банків, до яких було введено  тимчасову адміністрацію або щодо яких було розпочато  процедуру ліквідації, та державні банки також мають право брати участь у процедурі фінансової реструктуризації. Вони також є важливими кредиторами і без їхньої участі відновлення платоспроможності багатьох боржників може бути поставлено під загрозу.

Ключовим елементом роботи цієї системи, яка пропонується законопроектом, є створення міжвідомчої спостережної ради, яка буде відповідати за загальну координацію та моніторинг проведення процедур добровільної фінансової реструктуризації. Відповідно до цього законопроекту вона включатиме представників Національного банку України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Міністерства юстиції.

Я хотів би зупинитись окремо на двох принципових питаннях.  Перше, це критика, яку ми чули в робочому порядку щодо того, як цей законопроект, чи він перетинається, чи він взагалі доцільний з урахуванням наявності законопроекту про банкрутство.

Справа в тому, що пропонований законопроект він є по суті своєї антикризовим законопроектом. Він є обмеженої дії. Він є протягом трьох років. І він дозволяє вирішувати питання проблемної заборгованості тим компаніям, які можуть працювати ефективно в разі зменшення цього боргового навантаження. І він дає можливість для більш гнучкого позасудового підходу. Тому що Закон про банкрутство він дуже жорсткий, дуже обмежений. Має бути участь всіх кредиторів, має бути участь суду, що фактично не є ефективним, якщо ми говоримо про компанію, яка буде далі працювати, а не яка буде ліквідована в результаті цієї роботи по реструктуризації боргів. І інше важливе питання знову-таки, яке дуже болюче в українських реаліях, це участь пов'язаних осіб. Ми знаємо, що дуже багато банків мають значні проблемні портфелі. Разом із тим, дуже часто це портфелі з пов'язаних осіб. передбачається, що банки не можуть брати участь, банки-кредитори  не можуть брати участь у переговорах щодо реструктуризації, якщо, з іншого боку, проблемним боржником є  пов'язана з ним особа. 

Якщо дозволите, я хотів би передати слово щодо більш технічних коментарів Олександру ……….., який барв участь безпосередньо в розробці цього законопроекту.

ДРУГ О. Так, якщо просто більш детально зосередитись, наприклад, на пов'язаних особах. То тут якраз концепція цього законопроекту, що боржник, який сам визначає коло залучених кредиторів, він може дійсно вказати і кредиторів пов'язаних осіб, проте ці кредитори, вони не мають право  голосу. Тобто якраз це принципова відмінність від Закону про банкрутство. Тому що дуже часто в ситуаціях, коли іде банкрутство підприємства, кредитори, які є пов'язаними, отримують більшість в комітеті кредиторів, і фактично з такими діями самі вирішують, тобто боржник сам управляє цією процедурою.

В даному випадку в законопроекті передбачається ці питання зняти шляхом того, що боржник  при початку процедурі повинен розкрити всіх своїх пов'язаних осіб, всіх своїх бенефіціарних власників. Відповідно всі кредитори, які  є пов'язаними особами, навіть якщо вони приймають участь у цій процедурі, вони не мають права голосу. Тобто в даному випадку якраз це забезпечить те, що ці реструктуризації, вони будуть ефективними і, що насправді це не буде якісь штучні процеси, де сам боржник за допомогою осіб, які з ним пов'язані, буде якісь на вигідних умовах собі щось робити. Це перший момент. Другий момент це те, що як вже було сказано, передбачається дві процедури. Перша процедура це повністю позасудова, вона добровільна. Тобто, а боржник сам визначає коло залучених кредиторів. І він пропонує їм план реструктуризації. А, якщо за цей план голосують кредитори, значить, він просто у формі договору укладається і всі кредитори його добровільно виконують. Якщо голосів для того, щоб схвалити цей план немає, то у боржника є декілька опцій. По-перше, він може просто тих  незгодних кредиторів виключити з плану. І буде питання для тих кредиторів, які залишились, чи вони погодяться на такий план без інших кредиторів. А, по-друге, вони можуть перейти в процедуру якраз досудової санації, яка набагато спрощена від поточної процедури, яка передбачена в Законі про банкрутство Тому що  наразі в Законі про банкрутство передбачається стовідсоткове схвалення плану санації всіма забезпеченими кредиторами, і 50 відсотків не забезпечених кредиторів. А згідно до законопроекту оновлена процедура досудових санацій буде передбачати схвалення  плану 75 відсотків кредиторів, які є забезпечені, і яких сам боржник включив в план санації. І 50 відсотків не забезпечених. І якраз тут також принципова відмінність, тому що, якщо боржник планує платити певним кредиторам в ті строки, які передбачені уже існуючими угодами, він може їх просто не включати в план, і взагалі з ними тоді не треба ніякі перемовини вести. Тобто лише  включати тих важливих кредиторів критичних, які він хоче реструктуризувати. І відповідно ці процентні показники голосування також будуть визначатися з тільки тих кредиторів, які приймали участь. Якраз ці  особливості, вони дають набагато більше можливостей і переваг для того, щоб ця процедура, вона як уже було сказано не опинилася в формальній процедурі банкрутства, де більшість компаній просто ліквідується. А реально, що в результаті цих процедур компанія знову зможе запрацювати, і вона залишиться життєздатною, і будуть збережені робочі місця. І, насправді, банківська система також відповідним чином отримає позитивний ефект.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Руслан Євгенійович.

ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги, хочу приєднатися до обговорення законопроекту номер 3555 про фінансову реструктуризацію, зареєстрований від 30.11.15 року.

Всі ми часто чули такі висновки, що не всі банки потрібно було виводити з ринку. Пам'ятаємо 90 роки, коли багато підприємств, з потужних підприємств було порізано на металолом, були кинутих і ми бачимо до чого це привело економіку України.

Цей закон направлений саме на те, щоб таку складну ситуацію зараз економічної кризи в країні цього не сталося. Закон стосується тільки юридичних осіб. Юридичні особи можуть. ключове слово "добровільно", врегулювати зі своїми кредиторами зобов'язання.

Друге. Позасудове врегулювання. Бо у нас є висновок Головного експертного управління, який не підтримує прийняття зазначеного законопроекту. По кожному зауваженню разом із фахівцями Міністерства фінансів і Національного банку було, ну, пророблено і є відповіді на кожне зауваження. Насправді є аргументовані відповіді і по деяким із них я готовий подати вже правки до другого читання.

Що стосовно конфлікту начебто із законами про банкрутство. То хочу сказати, що процедура проходить таким чином, що, оскільки це позасудове регулювання. а банкрутство це судове регулювання, то, якщо уже є ухвала про банкротство, якщо засідав суд, вже не може бути такої добровільної позасудового врегулювання. Іде далі процедура по банкрутству, яка може зробити або санацію, або може зробити банкрутство. Але, якщо ще не було ухвали суду і, наприклад, навіть хтось із кредиторів подав заяву, він може призупинити. І потрібно, щоб залучені кредитори проголосували у 75 відсотках і підтримали той план реструктуризації, а він може бути різний. Він може бути списання боргу, так як Україна списала, наприклад, перед зовнішніми кредиторами 20 відсотків.     

Він може містити навіть пункти до фінансування. Можливо, щоб це підприємство підняти потрібно дофінансувати, дати додатковий кредит, і це дуже ефективно може підтримати економіку. І в даному випадку, якщо підприємство, то потім воно в структурі економіки зіграє свою роль. А також і таких господарських елементів, як зміна керівництва, наприклад. Тому, я вважаю, що, ну, це 75 відсотків, що проголосує, якщо проголосує 50 відсотків, то вводиться арбітраж, який це орган, який призначений спостережною радою. Спостережна рада – це постійно діючий на громадських засадах орган, де входять представники від Національного банку, від Мінфіну, від Мінекономіки і від Мін'юсту. Вони вже, коли сформують арбітраж, то він приймає рішення, якщо нема 75 відсотків, але є більше 50 відсотків. Дуже цікавий механізм. Я вважаю, що потрібно підтримати.

Я хотів би зупинитися на деяких, ну, тут анотаціях на рахунок зауважень, в тому числі і антимонопольного комітету. Наприклад, там, де антимонопольний комітет має тільки одне зауваження про те, що в процесі, ну, може бути прийняте рішення продати якесь майно цього підприємства для того, щоби виручити кошти для погашення боргів кредиторам, то тут була пільга по податку у Пенсійний фонд. Я вважаю, що, дійсно, тут цю пільгу можна скасувати. І я подам правку до другого читання. Так що це єдине по антимонопольному комітету.

По Мін'юсту є до речі два зауваження, які до авторів законопроекту, що, можливо, ми також, ну, хтось може інший з депутатів подасть правки. Тут є, дійсно, зауваження суттєві, наприклад, я хочу зачитати: "Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі і на кошти на рахунках і вклади боржника у банках в інших фінансових установах, не знімаються під час зупинення виконавчого провадження. У зв'язку з неможливістю зняття арештів під час зупинення виконавчого провадження ставиться під сумнів можливість виконання плану реструктуризації, зокрема щодо погашення зобов'язань перед кредиторами". Тобто, якщо у цієї фірми будуть заморожені рахунки, арештовані, то, ну… А оскільки, ця реструктуризація вона взагалі тільки 90. Тобто сказати, що нам не сильно  затягувати, і підприємства будуть використовувати це в своїх цілях для того, щоб затягнути процедуру банкрутства, не можна, тому що тільки 90 днів як би ця процедура. Але тут потрібно це врегулювати із арештованими грошима. Це зробити буде неможливо.

І щодо податкового боргу. Коли може бути кредитором і ще, крім цього, і податкова, а при зупиненні виконавчого провадження зупинення виконання рішень про стягнення заборгованості з податків не є предметом регулювання Закону "Про виконавчі провадження" також. Тобто рахунки і податкова, – потрібно, я думаю, що доопрацювати як би ці два моменти.

Виходячи із вищесказаного, рекомендую Верховній Раді України прийняти законопроект, проект Закону України про фінансову реструктуризацію номер 3555 від 30.11.15 року, внесений Кабінетом Міністрів України, за основу. І другий пункт, створити у комітеті робочу групу із залученням представників Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України та асоціації банківського ринку, асоціацій для доопрацювання законопроекту до другого читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Євгенійович.

Дійсно, бачу, да, дійсно мета добра. Реструктуризувати треба. Яким чином і як це зробити, щоб у нас не було перекосів, от, це питання, правильно ви кажете, треба сідати, працювати і вносити свої правки і доповнення. Да, будь ласка, ………… Як я розумію, у "фінансовомго майдану" є і юридична основа.

САЛО Ю. (Не чути) касается нашей …………… финансовой всей ситуации. А …………… мне понравилось, что добровільно. Это, в принципе, не надо принимать закон, это делать меморандум. Но я не об этом. ……………………. Громадськими ……….. законопроект не потребує проведення консультацій з громадськістю. По поводу того, что происходит. Ну, мы тоже, в принципе, научились благодаря вам изучать законы. Чому не можна… Почему можно дозволити юрлицам на 200 миллиардов  непонятно кому, непонятно как. Все очень завуалировано. И нас, наемщиков, осталось 35 миллиардов. И это положит банковскую систему. Почему 200 миллиардов не положит банковскую систему, а 35 – может их положить? То есть на самом деле, даже, я не знаю. Я вот сейчас говорила, висновок науково-експертного управління. Он тоже против. Поэтому, что шикарный закон. Но добровільно – это меморандум.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Євгенійович, що будемо…

ДЕМЧАК Р.Є.  Я відповім, що метою законопроекту є визначення умов та порядку проведення процедури добровільної реструктуризації. Вони,.. все одно умови і порядок має бути прописаний в законі. Крім того…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

ДЕМЧАК Р.Є.  І крім того, це не стосується тільки фінансових установ. Так, відповідно до цього закону хоч одним кредитором обов'язково має бути фінансова установа. Але там можуть бути і юридичні особи, які,.. це постачальними товарів, з якими не може розрахуватися, наприклад, якийсь завод, да. І це не стосується тільки якогось конкретно визначеного переліку юридичних осіб великих, наприклад, які входять там в Топ-100. Це можуть бути і підприємство, якийсь унікальний перевізник місцевий, ну, закриття якого призведе, наприклад, до якогось місцевого колапсу.

Тому закон має бути так само в такій формі. І ці умови, і порядок має бути прописаний. Він не має бути повністю довільним.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ми показати основні… знову ми повинні прописати ці механізми, щоб, скажімо так, щоб в ручному режимі, чи під ті механізми, які ми пропишемо, щоб потім…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, щоб потім, щоб потім, да, ніхто не казав, що це корупція. І далі ми нікуди не поїдемо.

Шановні колеги, які ще будуть думки з цього приводу? Я думаю, що закон потрібен. Але доопрацьовувати його буде треба. Юрій Михайлович, давайте тоді пропонуємо за основу, от. Робимо робочу групу, включаємо тоді громадськість, асоціації банків і всіх зацікавлених, скажімо так, да, лиц. От. Я бачу, що вона вже, да, пішла. Хто за таку пропозицію, шановні колеги, прошу голосувати. Проти? Утримались? Один утримався. Рішення прийнято.

Добре. Далі в нас в розділі "Різне". По Гонтаревій ми ж питання вже вирішили. Тобто питань немає.

Єдине, що в нас питання. Ігор Михайлович. Да, давайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримую, Павло Олександровичу, підтримую.

Ігор Михайлович. Підтримую. І зустріч з паном ………….

Ігор Михайлович, там за інформацією моєю, нам сьогодні обіцяв Голова Верховної Ради  передати документи стосовно вето 1558. Якщо вони в нас надходять на комітет, то я вам доручаю. Терміново ми збираємо комітет: якщо сьогодні – на завтра, якщо завтра – післязавтра. І давайте не затягувати, вирішувати цю проблему, тому що я бігаю в кулуарах вже… принаймні місяць.

Як би все. Якщо є питання? Немає. Дякую.