Стенограма засідання Комітету від 18.10.2016

04 листопада 2016, 11:03

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності

 18 жовтня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету РИБАЛКА С.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …таблиця,  шановні колеги, подивіться, будь ласка.

ДЕМЧАК Р.Є. Шановні депутати, шановні члени комітету!

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Коротко,  будь ласка, бо ми ще тільки  в порядок денний  зараз включаємо.

СМОЛІЙ Я.В. Ми вчора направили детальний аналіз того переліку осіб, які включені  в поточну версію законопроекту.   Перелік осіб  повністю відповідає  існуючому  Закону про запобігання корупції, слово в слово. Тобто цей перелік ідентичний. Чому його пропонували включити окремо?  Тому що в  Законі про запобігання корупції цей термін використовується  по відношенню  до тих осіб, які регулюються законом. 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я зрозумів.

СМОЛІЙ Я.В. Тобто в нашому законі цей термін використовується трошки вужче і тільки до публічних осіб, тому було  запропоновано його включити саме як окремий термін в Законі про відмивання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ігор Михайлович, скажіть, будь ласка, як по процедурі ми можемо, бо колеги питають.

ПРИЙМА І.М. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми голосували цей  закон, він не набрав відповідної кількості останнім часом. Зараз як  ми?

ПРИЙМА І.М. Якщо ви включите в порядок денний, ми можемо просто його ще раз розглянути і …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так якщо по процедурі, ми можемо?

ПРИЙМА І.М. Безперечно, про зняття професійного судження.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, Олег Васильович,   будь ласка.

ЛАВРИК О.В.  Шановні колеги! Я все-таки хотів би повернутися до регламенту. Закон поданий зараз, слухається в першому читанні, він на комітеті у нас був,  комітет не набрав необхідної кількості голосів для того, щоби його рекомендувати Верховній Раді   голосувати в першому читанні.  Наскільки я розумію,  згідно нашого  регламенту, до моменту     внесення змін і поправок, до цього часу,   поки він не буде проголосований в залі в першому читанні, ніхто вносити не може, крім  автора шляхом  відкликання закону і подачі нового закону.

Якщо є не так, прошу виправити. Але я  розумію, що там немає зараз  можливості вносити закон з якимось правками до повторного розгляду на комітеті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ігор Михайлович.

ПРИЙМА І.М. Правки ніхто зараз не збирається.

Олег Васильович, рішення не було прийнято тому що не набрали кількості голосів. Але зараз поправки ніхто не збирається вносити, зараз   обговорюється перше  читання.  Якщо є воля депутатів, щоби до другого   читання "професійне судження" спільно разом  всі підпишуть  і його вилучити, то питань немає. У нас не прийняте рішення просто минулого разу, воно зависло. Тобто в даному випадку  тут питання або  ми відправляємо  народним депутатам на доопрацювання, або якщо у нас не прийнято рішення, ми  можемо просто включити в порядок денний, обговорити і прийняти  все-таки  конкретне  рішення по цьому.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

ЛАВРИК О.В. Я погоджуюся з тим, що  ми можемо   законопроект там пробувати  ……… ще раз на комітеті. Але  ми не можемо інший  текст ніж  зареєстрований  зараз є в першій редакції вносити до сесійно зали. А всі правки    можуть  бути внесені між першим і другим читанням. А в такій редакції, в якій  він зараз є, на комітеті він уже один раз слухання пройшов. Наскільки я пригадую, ми  домовлялися в попередньому, на попередньому засіданні, коли ми розглядали  цей законопроект, що є дві можливості: або  без рекомендацій комітету приймати цей закон  в першому слуханні… в першому читанні направляти його  до сесійної зали, або другий варіант, тобто  відкликати авторами цей  законопроект, внести всі  необхідні правки, які були зазначені  народними депутатами в процесі обговорення, включаючи питання професійного судження, і тоді ще  раз подавати, ще раз його реєструвати відповідно до процедури Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, .……

ДОВБЕНКО М.В. Колеги, на одному із попередніх засідань ми розглядали цей законопроект, і не було прийнято результативного  рішення. І тому  нам ніхто не забороняє, в тому числі Закон про Регламент, провести  консультації і знову повернутися до розгляду цього законопроекту в комітеті. Регламент не забороняє навіть кілька разів розглядати, це не є порушенням. І    ми можемо зараз, враховуючи проведення  консультацій, розглянути його. Ми насправді, правильно каже Олег Васильович, не можемо ………… текст вносити,  доведеться тоді його відкликати. Але, оскільки  домовляємося про те, що  узгоджуємо найбільш проблемні позиції, найбільш проблемні позиції, і таким чином  можемо рухатися, тому можемо зараз ставити на голосування, приймати  якесь результативне рішення. Вносити цей законопроект і наше рішення комітету  в зал, а в залі будуть голосувати, як хто визначить. І до другого читання з урахуванням уже консультацій можна тоді думати, яким чином ті чи  інші позиції підтримувати або вносити правки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я тільки, шановні колеги, шановний Яків Васильович, я, в мене  є дуже великі сумніви, що в такому варіанті він сьогодні пройде і перше читання. Тобто давайте вирішимо, якщо, ну, ми домовилися, давайте включимо і проголосуємо. Але там буде питання і по професійному судженню, і по  пов'язаним особам. Тобто якщо, як до мене, робити якісно, то треба дійсно сьогодні ...... , виключити те, що, ну, ріже сьогодні ухо і подати це там. Наступний в нас  - не сесійний тиждень, ми  зробити, я впевнений, висновки. Так, Юрій Михайлович? І підготувати на через тиждень на комітет.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Два тижні, ви встигнете чи ні?

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи можемо включати? Як, давайте будемо? Тому що в мене є великі сумнів ...... проголосуєте в парламенті.

_______________. .... питання, щоб включити до порядку денного ще одне питання, давайте проголосуємо да і все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну давайте, щоб включити в порядок денний це питання. Хто – "за", прошу голосувати. П'ять. Проти? Утримались? Три утримались. Давайте включаємо. Інші пропозиції?

_______________. В мене по п'ятому....

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да.

РОМАНЮК В.М. Колеги, шановний... шановні колеги, минулий раз ми на комітеті розглядали питання щодо діяльності Голови правління Національного банку. Пропоную включити до порядку денного – підготувати чергове звернення до Президента щодо діяльності Голови правління Національного банку Гонтаревої Валерії, враховуючи суспільний резонанс. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, які ще будуть думки? Давайте тоді, будь ласка, ………._______________. Нема...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування, да? Хто за пропозицію пана Романюка, прошу голосувати. Проти? Утримались? Двоє утримались. Рішення прийнято. Дякую.

Я пропоную, якщо ви не  заперечуєте, з першого питання починати Віктора Миколайовича, а потім перейти до наступних в порядку денному.

РОМАНЮК В.М. Колеги, я буду максимально лаконічним. Два роки країна живе в стані стресу, за два роки можна підбити підсумки діяльності Голови правління Національного банку Гонтаревої Валерії. Я неодноразово в своїх репліках висказувався щодо позицій по цьому керівнику і наслідків, які привели до перебування посаді Гонтаревої Валерії.

У зв'язку з тим, що рішення щодо звільнення пані Валерії Гонтаревої приймає Президент, я хочу звернутися до членів комітету, що ми прийняли колегіальне рішення щодо звернення до Президента рекомендувати внести до Верховної Ради України подання про звільнення Валерії Гонтаревої з голови правління Національно банку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,Віктор Миколайович.

Шановні колеги, я три хвилини теж хотів вже з точки зору комітету сказати про співпрацю. Я думаю, що нікому у нас немає секрету, що Голова Національного банку у нас не з'являється на комітеті на наші запрошення і це не один раз. Те, що у нас ,є сьогодні суспільство вибухнуло з кричущими фактами, які, я вважаю, теж треба ретельно вивчити стосовно корупції, ну є у нас відповідні органи і якщо буде бажання у  нас в комітеті, теж ми можемо роздивитися це питання.

Але що мене дуже бентежить і непокоїть. Сьогодні, на жаль, у Національного банку, і це не моя точка зору, не тільки моя точка зору, а і багатьох фахівців, немає плану виходу з економічної кризи. Банкопад продовжується, рік тому ми слухали від Валеріївни Олексіївни, що він вже закінчиться, але він не закінчується. Якоїсь тісної співпраці з Головою Національного банку, на жаль, у нас немає, на відміну від інших керівників державних установ, які в підвіданні комітету. Ми не чекали, ви ж знаєте, якогось суттєвого плану від Національного банку, розробили стратегію, проголосували її і вже розробили низку законів, в котрих і мої колеги в тому числі з комітету поважні теж стали соавторами.

Ми не бачимо сьогодні і про закон НБУ навіть якогось діалогу, ми бачимо тільки критику і не пропонують якогось виходу із ситуації.

Тобто я вважаю, що це питання сьогодні дуже болюче, питання, про яке кажуть сьогодні на всіх каналах, і нам треба як комітету визначитись з цього приводу.

  ……… ще раз давайте ми під стенограму скажіть, будь ласка, як ми це пропонуємо. Рекомендувати Президенту внести в Раду подання…

РОМАНЮК В.М. Дивіться, позиція дуже проста. Ми народні депутати, ми представники народу. Народні депутати рекомендують Президенту звернутися до парламенту з поданням щодо звільнення Голови Національного банку Гонтаревої Валерії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Да, будь ласка.

ДЕМЧАК Р.Є. У мене є зустрічна пропозиція. Я вважаю, що ми повинні виважено приймати рішення, дати можливість, по крайній мірі, представнику Національного банку, Голові Національного банку прийти до нас. Ми її запрошували, ще раз запросити, її вислухати. І тільки по результату її виступу, результату дискусії приймати аналогічну постанову чи якогось іншого характеру. Може, ми змістимо акценти.

Тому давайте-давайте, в мене пропозиція запросити Валерію Олексіївну невідкладно, наприклад, на наступний четвер для того, щоб заслухати її позицію і результати роботи за останній період від попереднього її візиту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Євгенійович, я хочу сказати свою ремарку. Ви ж знаєте, я вже вам казав: діалог, він є, коли чоловік приходить. Ми викликали Валерію Олексіївну, вона не прийшла, от. Вона нам надала лист, в якому написала, що вона не може бути, як на мене, не з поважних причин, це проведення правління Національного банку. Ну, скільки ще можна викликати Голову Національного банку. Але я не можу вам відмовите. Якщо ви просто поставите на голосування, безумовно, я поставлю вашу пропозицію на голосування.

Це в нас перша пропозиція пана Романюка, це рекомендувати Президенту направити в Верховну Раду, внести подання щодо звільнення. А друга пропозиція, це викликати в черговий раз, давайте, викликати Валерію Олексіївну, от, на четвер цей на комітет для того, щоб…_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам можу сказати, що одне другого не зміняє. То, що ми з Валерією Олексіївною повинні далі працювати, як воно працюється, це інше питання.Так, будь ласка, Павло Олександрович, ще пропозиція є?

РІЗАНЕНКО П.О. У нас Закон про Національний банк передбачає певну процедуру, і навіть Глава Національного банку звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України в таких випадках. І тут є виключний, вичерпний перелік підстав, 9 підстав. І в мене питання до колеги: тобто, а як ви бачите, на підставі чого, на що повинен опиратись Президент при внесенні такого подання.

ПОЛЯКОВ М.А. Втрата бездоганної ділової репутації. Є?  Є такий пункт. Але це…

_______________. Я вам скажу тільки одну репліку, яку я вже вчора озвучував. Люди добрі, значить, якщо взяти, проаналізувати діяльність національних банків всієї планети земля, аналогів того, що пережила Україна за останні два роки, ми не найдемо. Ми втратили 100-150 тисяч робочих місць, самий головний капітал України – це активний середній клас. Ми втратили 40 відсотків в одиницях банківської системи. Відновити це все, це навіть не роки, це десятиліття. Величезний відтік мислячих активних людей з країни саме був, здійснюється під тиском того, що люди не бачать перспектив якоїсь зрозумілої, чіткої дороги, куди ми рухаємось. Треба ж якось цінувати нашу державу, цінувати кожну людину, яка працює в цій державі, кожного платника податків, який вносить в казну, який утримує нас всіх тут сидячих в цьому кабінеті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Стосовно втрати ділової репутації, по-перше, всі ми були присутні, коли рік тому Валерія Олексіївна сказала, що банкопад закінчиться, а він продовжується. Це втрата ділової репутації? Я вважаю, що так. Валерія Олексіївна приходила, казала, що… люди, які долар по 21 купують, а він наступного тижня став 23. То єсть я вважаю, що…

_______________. …... я б хотів би добавити, що, дійсно, давайте будемо тоді рекомендувати Президенту звільнення на підставі пункту 6… Це яка стаття? Стаття 18. … статті 18 Закону України про Національний банк.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Домовились.

Шановні колеги, я пропоную тоді, …………, якщо можливо, мікрофончик виключити, я пропоную тоді поставити на голосування пропозиція перша нашого колеги пана Романюка.

Хто – "за", прошу голосувати. Шість. Проти? Утримались? Рішення прийняте. Так, Ігорю Михайловичу? Тоді іншу пропозицію ми вже по Регламенту не ставимо? Не ставимо.

Шановні колеги, давайте перейдемо до порядку денного. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстраційний номер 3498) (щодо регулювання ринків та деривативів).

Доповідає народний депутат, заступник голови комітету Демчак Руслан Євгенович.

ДЕМЧАК Р.Є. Дякую, колеги. Відповідно до ухваленого рішення на минулому засіданні комітету вашій увазі пропонується підготовлена додаткова таблиця до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів) (реєстраційний номер 3498) (друге читання).

Законопроект був розглянутий і підтриманий членами комітету на  засіданні 14 червня 2016 року. Прийнято рішення: рекомендувати Верховній Раді України прийняти в другому читанні і в цілому. "Порівняльну таблицю" до другого читання було внесено до Верховної Ради України.

Однак народні депутати з інших фракцій, Головне юридичне управління та представники ринку висловили велику кількість зауважень. І тому прийнято рішення зазначений законопроект доопрацювати та внести на повторне друге читання.

Крім того, було прийнято Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг". Ця комісія має схожий статус із Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку, тому виникла необхідність врахувати певні напрацювання цього законопроекту в нашому законопроекті.

На засіданні комітету 5 жовтня членами комітету було висловлено побажання оформити усі поправки, що не проголосовані комітетом 14 червня 2016 року, у вигляді додаткової таблиці до законопроекту відповідно до частини другої статті 118 Регламенту Верховної Ради України. Таким чином, вам пропонуються наступні зміни, що оформлені у формі додаткової таблиці.

Перше. Звертаю вашу увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 44 комітет має право переглянути своє рішення, навіть закріплене документально, протокольним рішенням щодо реєстрації законопроекту 3498 і внести на заміну оновлену таблицю в залі, закріплену нормою частини п'ять статті 33 Закону України "Про комітети Верховної Ради України".

Цитую: "Прийняті комітетом акти можуть бути переглянуті, якщо за це проголосує більшість від затвердженого Верховною Радою України складу членів комітету. Перегляд актів комітету у випадках, коли рішення з відповідного питання уже прийнято Верховною Радою України, не допускається". Таким чином, комітет може приймати будь-які рішення в межах повноважень стосовно доопрацювання проекту перед внесенням повторно в сесійну залу. Фактично комітет за наявністю такого бажання і необхідності може хоч кожного дня приймати нове рішення щодо норм законопроекту, який розглядається в другому читанні, та свого рішення щодо його рекомендації до зали. Власне, практика роботи і нашого комітету, і інших комітетів, навіть в цьому скликанні, це демонструє.

Права комітету на роботу з законопроектом припиняються фактично лише в момент оголошення спікером його до розгляду в залі на друге читання і поновлюються в разі направлення на повторне друге читання.

Головні зміни внесено по основних напрямках, які полягають у: з метою уніфікації підходів до функціонування регуляторів у сферах енергетики та  комунальних послуг та у сфері ринків капіталу у зв'язку із прийняттям Верховної Ради України Закону України про Національну комісію, що здійснює державне регулювання  у сферах енергетики та комунальних послуг, внесено наступні зміни.

Перше. Передбачено самостійний та незалежний статус Національної комісії з цінних паперів на фондовому ринку від втручання будь-якого іншого органу державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій та інших органів, що уніфікує  підхід щодо гарантування  незалежності та не втручання в діяльність регулятора у сфері ринку капіталу у відповідності з аналогічними  принципами, передбаченими для регулювання у сферах енергетики та  комунальних послуг.

Друге. Передбачено наявність статусу державних службовців у службовців центрального апарату і територіальних органів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. А саме, голова та члени Національної  комісії з цінних паперів та фонду ринку не є державними службовцями, всі інші є.

Третє. Уніфіковано питання незалежності у формуванні нормативної бази, регулювання діяльності у сфері ринків капіталу у відповідності  з аналогічними принципами, передбаченими для регулятора у сферах енергетики та комунальних послуг.

Четверте. Уніфіковано норми, які стосуються питання заборони та обмеження для працівників Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у відповідності з  аналогічними нормами, передбаченими для представників регуляторів у сферах енергетики  та комунальних послуг.  Передбачено особливості фінансування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за  рахунок коштів Державного бюджету України, в тому числі шляхом створення спеціального фонду Державного бюджету України, до якого спрямовуються кошти, одержані від надання регулятором адміністративних  послуг.

І останнє. Передбачено врегулювання порядку формування кошторису Національної комісії  з цінних паперів та  фондового ринку у співпраці з комітетом Верховної Ради України з  питань бюджету у відповідності з аналогічним порядком, передбаченим для  регулятора у сферах  енергетики та комунальних послуг.

Другий блок змін. Внесено з метою урахування зауважень Головного юридичного управління. Вони є наступними.

Перше. Приведено норми, що стосуються врегулювання питання набуття статусу кваліфікованого інвестора у відповідність до вимог, передбачених директиви   ЄС 201465 від 15.05.14-го року про ринки фінансових послуг інструментів …….. 2.

Друге. Внесення уточнення до тексту законопроекту з метою урахування інших зауважень Головного юридичного  управління. Хочу сказати, що ми  з робочою групою буквально шли по кожному пункту і їх  закривали, для того щоб не було  зауважень.

Третє. Внесені такі зміни з метою  врахувань зауважень представників фондового ринку, які приймали участь у   роботі робочої групи.  Передбачена можливість  забезпечення функціонування  альтернативних багатосторонніх торговельних систем операторами регульованих ринків. Це, до речі, вирішує питання і заміни  терміну …………. цінних паперів і паперів, які включені до торгів на регульованих ринків.

Друге. Передбачено на рівні закону порядок розрахунку первісного капіталу професійних учасників ринку капіталу у відповідності до норм Директиви ЄС 201336 "Про достатність основного капіталу інвестиційних компаній та кредитних установ".

У зв'язку із  частковою заміною положень раніше розглянутого тексту даного законопроекту пропоную рекомендувати Верховної Ради України  вважати такі поправки основної таблиці:

Перше. Відхиленими номер: 22,30, 31, 33, 34, 36 48, 77, 79,  82, 83, 94, 116, 133, 138, 139, 146, 160, 162,  176,  186… 244, 326, 327, 330, 331, 333, 346, 347, 410, 411,  452, 471, 476, 481,  484,   486, 489, 491. А також 493,  501, 502,  505,  513, 558, 615, 621,  633, 639, 647, 660, 661,  666, 668.

Врахованими редакційно: 43, 294, 318,  340, 382,  437 і 584.

Врахованими частково:  465 і 515.

Врахованими:  329, 337,  338,  341,  342 і 343.

Враховуючи вищезазначене,  пропоную рекомендувати Верховній Раді України  прийняти у другому читанні та в цілому проект Закону України  про внесення змін  до деяких законодавчих актів України щодо регульованих ринків та  деривативів (реєстраційний номер 3498) з урахуванням зазначених позицій щодо правок основної Порівняльної табилці та Положень  додаткової таблиці до даного законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Руслан Євгенійович.

Шановні колеги, ну, ми знаємо, яка величезна купа роботи була проведена цим законом. У мене теж питання зараз до Ігоря Михайловича, як по процедурі ми зможемо сьогодні внести ці правки. Тому що я знаю, що у моїх колег є такі питання. Скажіть, будь ласка, як нам сьогодні рухатись?

ПРИЙМА І.М. На засіданні прийняли рішення саме. Тому що пропонувалась ідея все-таки внести порівняльну таблицю на заміну. Тобто зробити одну таблицю з урахуванням цих обговорень, які виникли з літа і до осені. Але було прийнято рішення все-таки вносити додаткову таблицю відповідно до 118-ої пункт 2. Додаткова таблиця буде відрізнятися, основна і додаткова.

Тому доповідаючому прийдеться зосереджуватись на всіх поправках, які будуть відкликатись. І на заміну він повинен оголошувати ті поправки, які додаткові і будуть враховуватись. От така процедура.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Васильович, влаштовує?

ЛАВРИК О.В. Насправді, дякую, Руслан Євгенович, до сьогоднішнього дня ми бачимо дуже якісно підготовлені зміни і додаткова таблиця. Згідно регламенту ми після того, як закон попаде нам на друге читання в парламент, повинні будемо пройтися обов'язково по перших правках першої таблиці. Ми не можемо їх не проговорити.

Кожна правка має бути проголосована, якщо депутат буде наполягати. Потім, після проходження по основній таблиці, згідно регламенту ми проходимося по додатковій таблиці. Голосується також згідно рішення комітету додаткова таблиця. Щоб під час обговорення тих чи інших правок доповідаючому не треба буде зважати на одну-єдину ……….. і приймати до уваги кінцеве рішення комітету згідно другої таблиці. Тобто рекомендувати залу. Але кожну правку треба буде розглядати. Це перше.

Друге питання. Що всі правки, які подані були після закінчення терміну подачі до другого читання, є такими, що не можуть бути проголосованими в залі, тобто вони не мали права бути подані. Тому, це може бути тільки позиція комітету. І кожну таку правку треба окремо ставити на голосування, якщо помінявся текст якоїсь правки вже після закінчення терміну подачі правок згідно регламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. …пропозиція. Я вам хочу сказати, щоб повідомити, що наступний вівторок нам на наше наполегливе, кожен тиждень, кажу: вода камінь точить, от, і Андрій Володимирович Парубій пообіцяв, що нарешті у нас у вівторок буде фінансово-банківський не день, да, а блок, у вівторок. Тобто я прошу всі наші державні інституції, законопроекти, які проекти, законопроекти є, теж слідкувати за цим. Я прошу депутатів теж по правкам доводимо до другого читання законопроекти, теж бути готовими. І, Ігор Михайлович, давайте підпишемо вже після комітету завтра листа на Голову Верховної Ради, і будемо пропонувати, які законопроекти ми пропонуємо до включення в порядку денному. І, будь ласка, відпрацюйте з усіма державними установами, щоб не забули ми ні про який закон. Дякую.

Шановні колеги, пропонується рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо регулювання ринків деривативів, 3498, прийняття у другому читанні та в цілому. Хто –  "за", прошу голосувати. Проти? Утримались? ……. рішення прийнято.

Шановні колеги, переходимо до наступного пункту порядку денного. Проект Закону України про забезпечення масштабної експортної експансії Українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту. 2142, от. І доповідає по цьому питанню я. Я з вашого дозволу хотів би надати слово моєму колезі, нашому колезі Галасюку Віктору Валерійовичу. Віктор Валерійович, якщо можливо, 3 хвилини, дуже стисло.

ГАЛАСЮК В.В. Да. Дякую, Сергій Вікторович, дуже коротко. Шановні колеги, я дуже дякую комітету фінансово-банківському, всім вам за сприяння доопрацювання фахового цього законопроекту до другого читання, що ми об'єднали дійсно позиції, відпрацювали щільно із Кабінетом Міністрів. І наслідком цього стала підтримка особиста Прем’єр-міністром цього надзвичайно важливого законопроекту саме в такому форматі експортно-кредитної агенції, яка сьогодні запропонована на комітеті. І це є логічною реалізацією того, що ми колись з вами закладали в плані законодавчого забезпечення реформ, так званому плану Гройсмана, який був розроблений за ініціативою тодішнього голови парламенту. І сьогодні ми вже маємо якісно доопрацьований до другого читання законопроект. Я не буду йти в якісь деталі, я тільки дуже коротко нагадаю вам, що такі подібні інституції – експортно-кредитні агенції існують у всіх наших практично країнах-сусідах, окрім декількох, окрім Албанії і окрім Молдови. І прийняття цього законопроекту дозволить створити дієву систему підтримки українського несировинного експорту і зробити товари нашого машинобудування, товари нашого кораблебудування, літакобудування, інших галузей з довгим циклом виробництва конкурентними на закордонних ринках. Бо, насправді, той перелік функцій, який ми передбачили, він повністю відповідає Консенсусу ОЕCD 78-го року щодо страхування, гарантування експортних контрактів, часткової компенсації відсоткової ставки.

Система управління цією агенцією до другого читання була відпрацьована з урахуванням міжнародних стандартів корпоративного управління. Ми врахували багато зауважень Міністерства економіки, Кабінету Міністрів. Ми напрацьовували цей законопроект дуже практичним, но ми працювали спільно з командою "Укрексімбанк", тобто з фаховими людьми, хто цим займається практично все своє професійне життя. Тепер наступним завданням після прийняття, я сподіваюсь, цього законопроекту буде виконання низки наступних кроків для того, щоб ця агенція з'явилася в Україні, це напрацювання правил функціонування агенції, їх затвердження Кабінетом Міністрів.

Сьогодні я також звернувся офіційно до Прем'єр-міністра України, ми це попередньо з ним обговорювали щодо джерел фінансування за рахунок коштів Світового банку, так званий проект Export Development Project (ІІІ фаза); щодо доручень Мінекономрозвитку МЗС підготувати документи для приєднання України до домовленостей ОЕСD 78-го року; щодо передбачення відповідних стартових коштів в проекті бюджету на 17-й рік і відповідної підзаконної роботи, яку я озвучив. Також ми в процесі цього доопрацювання ми мали дуже плідні наради і враховували позиції компаній PricewaterhouseCoopers. Я був на зустрічах в європейських країнах, в тому числі в Римі в подібних діючих агенціях. Вважаємо, що цей законопроект в тому форматі, як він представлений сьогодні на комітет, є дієвим, ефективним, такий, який дозволить закласти законодавчий фундамент під створення цієї надзвичайно важливої для України інституції і дозволить нам зробити реальний крок від переходу… від ганебної системи державної неефективної абсолютно підтримки сировинних галузей і підтримки попередніх переділів до підтримки виробництва кінцевої продукції з високою доданою вартістю, так, як роблять всі країни Європи. Це є принципово важливим, адже зі вступом в дію з 2017 року Закону про державну допомогу, який приводить у відповідність українське законодавство в дуже великій складовій до європейського, такий вид підтримки, як експортно-кредитне агентство, він є абсолютно легітимний, приймається всіма країнами світу. І ми, по суті, прописали нормами прямої дії абсолютно чіткі механізми. Більш того, я хочу сказати, що ми в багатьох нормах пішли значно далі, ніж того вимагає закордонний досвід, практика і європейське в тому числі законодавство, зокрема в частині прозорості діяльності цієї інституції. Ми передбачили, що всі контрагенти, які будуть отримувати ту чи іншу форму підтримки від експортно-кредитної агенції, він підлягають публічному оприлюдненню у відповідному, в загальновідкритому доступі, і ціла низка інших, скажімо, норм, які дозволяють цій агенції не тільки бути дієвою і підтримувати українських виробників з високою доданою вартістю на експортні ринки, і не допустити якихось зловживань і бути максимально прозорою для контролю експертного середовища, для парламентського контролю і для контролю самого підприємницького середовища, адже це кращий антикорупційний прокурор: коли твій конкурент може тебе проконтролювати, він в цьому кровно зацікавлений.

Тому, шановні колеги, я буду дуже просити вас з урахуванням цього підтримати законопроект 2142 в тій редакції, в якій запропонований в таблиці, права колонка, із врахуванням при необхідності техніко-юридичних доопрацювань, щоб ми мали можливість з юридичним управлінням деталі, нюанси якісь додаткові відпрацювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віктор Миколайович.

РОМАНЮК В.М. Шановні колеги, я скажу репліку по цьому законопроекту. В принципі, я завжди категорично проти створення додаткових державних органів в Україні. Тому що, хто пам'ятає практику, Державна іпотечна установа, Аграрний фонд – це все були скоріше показовими приклади безмежної корупції і неефективності державного управління. Це все закінчилося тим, що платники податків знову ж оплатили цю всю бездарність. Тут я бачу великий позитив, за який я постійно публічно виступають. Це інтегрування в ці всі державні структури вводити представників і Світового банку, і я бачу тут експертне середовище. Але питання в тому, що ми маєм зберегти на контролі всю ці ситуацію по призначенню менеджера. Тому що  візантійська знову ж таки політика, практика лукавства приводить до того, що тут постійно з'являються якісь жулики, які намагаються призначити якихсь виконавців, які судячи з того, що держава сюди вкладає  200 мільйонів гривень, знову ж таки це наші з вами гроші. Потрібно все тримати на контролі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Миколайович.  Я з вами погоджуюся.

Да, будь ласка, Олег Васильович.

ЛАВРИК О.В.   Дякую.  Вікторе Валерійовичу, ми мали можливість поспілкуватися в форматі фракцій. На багато питань ми  порозумілися, багато питань ми не знайшли спільної точки  дотику по цьому закону. Але поруч з тим я розумію, що закон  потрібно буде  все одно голосувати в парламенті в якомусь вигляді з тими зауваженнями, які подані. У мене одне запитання до Віктора Валерійович. Питання стосується  наступного.

В першому читанні було визначено  стартовий капітал, статутний фонд у розмірі 100 мільйонів гривень на створення такої агенції. До другого читання сума подвоїлася рівно вдвічі, і вже стоїть в законопроекті 200  мільйонів гривень. А чи можете пояснити з чим це пов'язано, чи маємо ми під це  фінансове економічне обґрунтування, і що стоїть за тим, що протягом місяця ……. подвоїли. Чи це є не фаховість в  першому випадку, чи це є якісь додаткові заходи, які на 100 мільйонів потрібно було збільшити протягом місяця часу? Дякую.

ГАЛАСЮК В.В. Дякую, шановний Олег Васильович. Хочу наголосити, що на наших останніх нарадах, які ми проводили з віце-прем'єром і міністром економіки Степаном Івановичем Кубівом, де ми були присутні, Сергій Вікторович  Рибалка, обговорювалося, що  уряд готовий виділити  на функціонування цього агентства  на першій фазі десь близько 300 мільйонів гривень. Тобто це ті кошти, які є прийнятні для Державного бюджету………. достатньо для того, щоб стартувати агенції. Безумовно, ми розуміємо що про ніяку ефективну діяльність при такому обсязі активів, скажімо, не може йти мови, тому наше головне завдання – це сьогодні знайти обсяги і міжнародної технічної допомоги, і коштів Світового банку …………….., інших джерел, у тому числі часткового використання державних гарантій, які не використовуються, згоряють або  використовуються абсолютно неефективно. Я хочу наголосити, що сьогодні я дуже серйозно взявся за це питання, я скерував відповідні запити на міністра економіки щодо ефективності використання державних інвестицій, у мене дуже великі зауваження і застереження. Дуже серйозну зараз ми роботу розгортаємо, я принагідно запрошую і представників шановної фракції "Самопомочі" щодо контролю ефективності використання міжнародної технічної допомоги. 9 мільярдів доларів Україна отримала за часи незалежності, я хочу особисто пересвідчитись, що ці кошти були використані ефективно. З тих відповідей, які я отримав від Мінекономіки, я скажу дуже м'яко, в мене серйозні, обґрунтовані, глибокі є щодо того питання і ми будемо в цьому напрямку продовжувати працювати.

Тому я вас заповняю, що кошти для фінансування експертно-кредитної агенції ми знайдемо з багатьох джерел і в тому числі з тих джерел, що треба ефективно використовувати їх в уряді, а не займатися інколи не дуже правильними речами. Тому я думаю, що точно, якщо ми створимо правильний фундамент, то наступним завданням буде фондування за рахунок міжнародних донорів, технічної допомоги, кредитів довгих і дешевих від Світового банку і внутрішніх резервів також.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Валерійович.

Да, будь ласка, Максим Анатолійович.

ПОЛЯКОВ М.А. Шановні колеги, для мене тут дискусія насправді досить коротка, тому що наші найближчі сусіди, Німці і інші, отримують від 5 до 10 відсотків внутрішнього валового продукту за рахунок експортно-імпортного бюро. І питання в тому – буде у нас цей механізм і можливість чи його не буде. Зрозуміло, що любу ідею можна дискредитувати і вкрасти все, що завгодно, але інше, що може його не бути, ми нічого не залучимо і нічого не зробимо, це як законопроект, який проходив по лізу – заборонили і пішло виробництво. Можливо і будуть такі страти, але… Ну насправді що таке 200 мільйонів гривень? Це менше 10 мільйонів доларів, це взагалі нічого, а можливість залучення сотні мільйонів ……… як це працює в Австрії, ми з ними окремо працювали, вони готові давати свої гарантії, там окремі країни до 100-150 мільйонів свої, під якими ми можемо працювати, залучати обладнання і працювати з експортом, а створити насправді десятки тисяч робочих місць. Тому я однозначно буду підтримувати цю ідею.

І єдине, що погоджуся з Віктором Миколайовичем Романюком, що потрібно максимально просто прозоро вибудувати структуру управління     ………….. цій роботі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан Євгенійович. Дякую.

ДЕМЧАК Р.Є.  …і запитання, наприклад, те, що Максим Анатолійович говорив. Це якраз австрійці підтримують свого експортера. І ми так само повинні своїх експортерів підтримувати. Я тут згоден. Але питання навіть в 100-200 мільйонів, воно явно, ну, якби не вирішує. І гарантії, які будуть розкриватися, вони значно, якщо буде таке розкриття цих гарантій, то воно буде значно більше.

Тому виникають великі запитання, де брати ресурси. А у мене тепер запитання до вас. Чи є, ну, на ваш законопроект якась реакція Кабінету Міністрів? Тому що їм гроші потрібно шукати для цього.

ГАЛАСЮК В.В.  Дякую, дякую, пане Руслане, шановний. Я ще раз хочу наголосити, що є не тільки реакція, а є офіційна заява Прем'єр-міністра України в стінах парламенту під час "години відповіді до Уряду", я можу офіційно дати цю стенограму, на якій Прем'єр-міністр повторив ті слова, які він сказав за тиждень тому в Уряді. Каже, я вірю в цю ініціативу, ми будемо її підтримувати, ми будемо використовувати її як інструмент економічного розвитку країни.

Тому я дуже вдячний Володимиру Борисовичу Гройсману, що він почув, ну, дуже довгі наші звернення і пропозиції, і побачив цей фаховий зміст, який напрацьований. Тому я абсолютно впевнений, що буде працювати.

Щодо джерел фінансування. Я повністю з вами згоден, більше того, я хочу тільки коротко, я розумію, що нема часу, Сергій Вікторович. Дуже коротко наголосити. Що серед джерел покриття ризиків, в тому числі через угоди про захист інвестицій з іншими країнами, по багатьох страхових продуктах джерелом покриття буде навіть не український бюджет, а бюджети інших країн, з якими ми працюємо. Це раз.

А два, що є практика, я думаю, що тут є і Борис Вадимович Соболєв, який може розповісти, що в світовій практиці є в останні навіть роки випадки, коли інші країни брали як би під шефство, брали шефство над експортно-кредитними агентствами менш розвинутих країн і надавали їм таку міжнародну технічну допомогу, в тому числі у вигляді фінансування. Тому мені здається, що зараз наше головне завдання, це закласти законодавчий фундамент, а далі всім спільно впиратися для того, щоб знаходити різні джерела його фінансування з мінімальним навантаженням на державний бюджет, але з таким, щоб ця агенція з'явилась.

Бо ми, коли йдемо до донорів, вони кажуть: "У вас немає агенції, нема закону, - про що з вами говорити?" Але вони готові давати кошти. Це має бути наша з вами спільна перемога. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Васильович.

РОМАНЮК В.М. Дивіться, по допомозі на рахунок допомоги України. От, дивіться, я вам, люди добрі, скажу, дві неділі тому я зустрічався в Німеччини з приводу тієї допомоги, яку надає Німеччина Україні в тому числі на такі проекти. Два роки назад Німеччина дала нам гарантії на 500 мільйонів євро, до цих пір ми жодної копійки ми не використали. Німці, відверто вам скажу, прямо кажуть, єдина пропозиція, яка надійшла від українського уряду – це виділити 200 мільйонів євро на кредитування фонду гарантування вкладів. Вони говорять, ви взагалі адекватні люди?

(Не чути)  Україні публічно … німецької політики … біля 30 мільярдів доларів, у нас немає прозорого і зрозумілого механізму, який сьогодні працюють в … для того, щоб цю допомогу прозоро, чесно і ефективно використати. В результаті ми маємо результат – сама бідна країна Європи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, …….… Миколайович.

Шановні колеги,  я пропоную поставити, якщо обговорення закінчено це питання на голосування. Стосовно фінансування і розуміння уряду…  я можу вас запевнити, якщо моє слово вам щось значить, що був Прем'єр і в п'ятницю в парламенті дійсно казав, що він підтримує і на фракції ми з ним спілкувались, він дійсно підтримує цю пропозицію. … я не буду вас агітувати… я, шановні колеги,  пропоную рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про забезпечення масштабної експертної експансії українських виробників шляхом страхування гарантування та здешевлення кредитування експорту, номер 2742а прийняти у другому читанні та в цілому. Прошу голосувати, хто…

_______________. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, з техніко-юридичними правками, хто – "за", прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийняте. Дякую…

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення їх окремих положень з питань запобігання та протидії легалізації відмивання доходів. 4960, доповідає у нас Руслан Євгенійович Демчак, прошу вам слово.

ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги! Даним законопроектом пропонується внести зміни до Закону про запобігання та протидію легалізації відмивання доходів одержаних злочинним шляхом у частині уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання та протидії легалізації відмивання доходів. Уточнення процедури, вивчення клієнта … якщо здійснюється без відкриття рахунку, зменшення кількості ознак фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу. А також надано визначення термінів "близькі особи", "пов'язані особи", "професійне судження". Як ми вже сьогодні зазначали, що ми, я, якщо потрібно, щоб ми сьогодні були впевнені в тому, що ми змінимо визначення "близькі особи" і "професійне судження", готовий особисто внести правки до другого читання. Я візьму це на контроль і внесу їх для того, щоб ми вийшли зараз на прийняття цього законопроекту в першому читанні навіть поки що із тими поняттями.

З метою гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами групи з розробки фінансових заходів, боротьби з відмиванням грошей ……………….. у Законі про запобігання пропонується збільшити граничну суму, яка встановлюється для віднесення операцій до тих, що підлягають обов'язковому моніторингу із 150 до 250 тисяч гривень.

Для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор, у казино, будь-яких інших  азартних ігор, в тому числі електронне ……………….. з 30 до 60 тисяч гривень.

Оскільки відповідно до рекомендацій ПАТ рекомендовано використовувати граничний поріг еквівалент 15 тисяч євро.  

Дані зміни також відповідають стратегії реформування системи звітності у сфері запобігання та протидії легалізації відмивання доходів одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування і розповсюдження зброї масового знищення. Розпорядження Кабінету Міністрів від 23 серпня 2016 року, яка передбачає зменшення кількості ознак. Як ми говорили, щоб не ……………… Держфінмоніторинг, ту інформацію, яку вони не здатні обробити.

Запропоновані зміни спрямовані на підвищення ефективності системи боротьби з легалізацією доходів в Україні.

Стосовно введення нових значень та термінів, а також скорочення ознак обов'язкового фінансового моніторингу в статті 15 закону. Я зачитаю саме по цій статті.

"Запропоновані зміни відповідають затвердженій урядовій стратегії, яка передбачає зменшення кількості ознак обов'язкового фінансового моніторингу з метою подання інформації Держфінмоніторингу в автоматичному режимі. Пропонується змінити загальну кількість ознак з 17 до 8, кількість ознак для банків з 14 до 5.

Метою проекту закону є удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання та протидії легалізації відмиванню доходів, а також узгодження та покращення положень законодавчих актів, що змінюються. Зазначені зміни націлені на перехід від кількісного аналізу до якісного, який передбачає зосередження ваги на подоланні операцій з внутрішнього фінансового моніторингу шляхом зменшення кількості операцій, що подаються за ознаками обов'язкового фінансового моніторингу та покращення якості подання інформації за критеріями внутрішнього фінансового моніторингу.

Також зауважу, що зазначені пропозиції підготовлені за результатами рекомендацій МВФ, які викладені у дорожній карті для Міністерства фінансів країни та за погодження з МВФ. В зазначених пропозиціях від МВФ Україну зобов'язано залишити для банків лише два критерії... Я нагадаю, що ми даємо навіть п'ять, більше. ... обов'язкового фінансового моніторингу, щоб це нас не турбувало, що як би зменшиться кількість по моніторингу, ну, тих критеріїв, які ...... моніторити банки.

Головне науково-експертне управління в своєму висновку висловлює зауваження та пропозиції до даного законопроекту, які будуть ретельно розглянуті та опрацьовані під час підготовки законопроекту до другого читання.

Національний банк підтримує законопроект та пропонує врахувати ряд пропозицій при доопрацюванні його до другого читання. Кабінет Міністрів України в цілому підтримує законопроект та його головну мету за умови врахування деяких позицій. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку підтримує прийняття зазначеного законопроекту за умови врахування висловлених пропозицій при підготовці до другого читання.

І саме головне, що Державна служба фінансового моніторингу, якій поступає ця інформація, своїм листом зазначає, що в цілому підтримує законопроект та пропонує врахувати деякі зауваження при доопрацюванні законопроекту до другого читання. Також є підтримка від Національного антикорупційного бюро України, які також надіслали на наш комітет лист.

Тому, враховуючи вище зазначене, пропоную підтримати проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення їх окремих положень з питань запобігання та протидії легалізації відмивання доходів (реєстраційний номер 4960) та рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Руслан Євгенович.

Спочатку, якщо є у колег запитання до Руслана Євгеновича, будуть запитання, потім – виступи. Чи є запитання нема? Є, Іван Геннадійович, прошу.

ФУРСІН І.Г.  Я бы хотел все-таки уточнить, остается  ли в этом новом законопроекте, который сейчас, например термин "професійне судження" даются эти права, или нет, или все-таки мы…

ДЕМЧАК Р.Є. Ми вирішили його прибрати. Але зараз для того, щоб його не відкликати, ми його подаємо в першому читанні…

ФУРСІН І.Г.  То есть, формально  остаются?

ДЕМЧАК Р.Є. Формально  залишаються. Я обіцяю всім членам комітету подати  так правку  і зняти як би цю норму,  це узгоджено з усіма  учасниками робочої групи, яка вчора була. Якщо хтось хоче підстрахуватися, може подати зі  мною разом, приєднатися.

  ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Павло Олександрович, прошу.

РІЗАНЕНКО  П.О.  Я правильно розумію, що ми просто повернулись до перегляду свого рішення? Тому дані  пропозиції – це не правки, а пропозиції, які пропонуються. Нам пропонується переглянути  своє рішення, приймаючи до  уваги, що між першим і другим читанням Національний  банк та інші зацікавлені сторони  підтримають  правки, які будуть внесені і написані  згідно цього листа. Правильно?

ДЕМЧАК Р.Є. Він уже підтриманий, як я зрозумів.   Я не був…

Михайло Володимирович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, всі хто ініціював із, в тому числі незалежні експерти. Вчора на робочій нараді обговорювали оці основні критичні зауваження, які були висловлені на засіданні комітету  20 вересня, і прийшли до думки, що в ході  підготовки законопроекту до другого читання, ми їх  приберемо, їх не буде. Тому, звичайно, на  даному етапі треба хіба що погодитися із домовленостями, які були враховані на  робочій групі. Чи є ще запитання? Прошу Олег Васильович.

Якщо нема запитань,  тоді до обговорення переходимо. Олег Васильович, прошу

ЛАВРИК О.В. Дякую.

Ознайомилися  з тими пропозиціями, які були   і на робочій групі, і я зараз взяв от порівняльні таблиці і дивлюся, наприклад,  визначення поняття "близькі особи". Значить пропонується, щоби до переліку  "близьких осіб" ми включили "особи, які спільно проживають, пов'язані  спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки з особами, що є національними, іноземними, публічними діячами і діячами, що виконують політичні функції в міжнародних  організаціях". В діючій  редакції закону у нас діє просто відсилочна  стаття на частину першу статті 3 Закону  про запобігання корупції. І, коли відкрити цю частину першу статті 3  Закону про запобігання  протидії корупції, ми бачимо цілу сторінку переліку осіб, кого стосується саме ця норма. Це і Президент, і Голова Верховної Ради, заступники Голови Верховної Ради, народні депутати, державні службовці, військові посадові особи Збройних Сил України, спецпризначенці, судді Конституційного Суду і величезний перелік категорії суддів, посадові особи  органів прокуратури, Служби безпеки, Державного бюро розслідування, Національного антикорупційного бюро України, дипломатична служба, члени Національного агентства протидії корупції, члени  Центральної виборчої комісії і так далі, і так далі по переліку. По суті, ми цим законом весь перелік осіб,  кого стосується цей закон, пишемо трьома словами: особи, що є національними, іноземними, публічними діячами. Я не думаю, що це зовсім ця редакція, яку ми готові будемо  приймати і голосувати.

Крім цього, я не розумію потреби і спішності саме таким шляхом, такою процедурою іти. По суті пропонувати Верховній Раді ще раз розглянути цей законопроект, там, можливо, якщо комітет сьогодні підтримає з рішенням комітету і пояснювати в сесійній залі, що ми ці поправки внесемо, замість цього, що просто спокійно згідно Регламенту відкликати закон, внести всі  поправки необхідні і  колегіально домовитися, щоб цей закон легко пройшов в сесійній залі.

Мені здається, що ми робимо, як казав колись класик, пробуємо пропихати невпіхуємоє. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Чи є хтось  бажаючі висловитися? Прошу  Іван Геннадійович.

ФУРСІН І.Г. Хотел извинится перед коллегами. Вчера было заседание рабочей группы, и меня тоже приглашали. Конечно, наверное, корректней было бы выступать, если бы я участвовал в этом заседании рабочей группы. Но хочу больше, прежде всего, обратиться к коллегам и еще раз высказать свою позицию.

Первое. Я не очень понимаю, какая такая срочность и какая такая необходимость этот закон так быстро, поспешно принимать. До сих пор мне мотивация не очень понятна. Ту мотивацию, которую я услышал на прошлом заседании, что в наших государственных банках занимаются конвертациями и обналичкой, это какая-то в общем-то такая странная аргументация. Я считаю, что надо просто менять руководство в державних банках, если там есть такая информация о том, что там кто-то этим занимается.

Второе, я считаю, что если мы хотим ситуацию изменить в банковском секторе, на один такой закон, который контролирует, скажем так, денежные обращения, да, нужно принимать, может быть, три закона, которые будут стимулировать, чтобы клиенты возвращались в банки. И логичней принимать такой закон вместе еще с каким-нибудь законом, который, может быть, амнистирует, в том числе дает какую-то налоговую амнистию, да, и амнистирует средства клиентов. Но как бы, если говорить о теории.

Если говорить о самом законопроекте, по професійному судженню я повторять не буду. Я считаю, что это очень опасная оправа, которую мы даем пока еще формально в тексте, да, работникам Держфінмоніторинга. Отдельно заслуживает момент, связанный, з пов'язаними особами. Пов'язані особи – це особи, з якими публічні діячі мають ділові або особисті зв'язки. Ну, под эту формулировку попадает очень широкий круг людей, да. Например, колишні бізнес-партнери, у тому числі по разовим угодам; колишні співробітники та роботодавці; особи, що проживають в межах певного дому, кооперативу, селища; особи, чиї діти навчаються в одному навчальному закладі; особи, чиї супруги, є родичами або знайомими; особи, що працюють, працювали в різних компаніях, але за однією адресою и так далее и тому подобное. То есть я призываю коллег: прежде, чем мы опять дадим в общем такие широкие трактовки и инструменты в руки этому органу, – сто раз отмерь, один раз отрежь. Собственно, есть еще сомнения большие, зачем давать такое количество информации по поводу валютных операций?

Сегодня и так Национальный банк очень жестко контролирует все операции связанные с приобретением валюты и так далее. Сегодня формально банки должны информировать на сколько я понимаю, операции если они с офшорными зонами и если они предоплаты и так далее. Мы фактически все платежи более 250 тысяч гривен, что  такое 250 тысяч гривен должны создавать еще огромную базу данных по поводу всех валютных платежей. Для чего все это нужно, мне, например, сложно понять, наверное в каких то странах, в которых чрезмерная банковская ликвидность, где банки переполнены деньгами это абсолютно нормальный закон, но это не для Украины у которой нет денег в банках.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, Віктор Миколайович.

РОМАНЮК В.М.  Колеги, я на минулому засіданні говорив, що репліку з приводу цього нормативного акту. Тому що я чітко пам'ятаю історію прийняття… декларацій…. які ми приймали нормативний акт про те, що у нас тепер буде контроль і не  буде  відмиву, і це все тільки забезпечить стабільність і розквіт банківської системи.

В результаті Україна отримала те, що ми отримали. Сьогодні … Я відверто скажу, я б зрозумів Національний банк якби  він вніс пропозицію взагалі спростити, максимально спростити цю процедуру і максимально спростити контроль з боку держави. Тому що сьогодні як ніколи потрібно накачували банківську систему активами. Це ..… капіталізація всієї банківської системи, на хвилиночку, люди добрі, 60 мільярдів доларів. Капіталізація, на хвилиночку, там банківської системи якоїсь Латвії, 30 мільярдів доларів, тобто в країні, де проживає  півтора мільйони чоловік, розумієте. І чим більше ми … тут золоте правило всього ринку для всього ринку універсальне, чим більше контролю, чим більша присутність держави тим менше бізнесу, тим менше люди отримують доходу, тим бідніша країна. Це правила аксіоми, розвитку економік, через те, якщо нам вже …… нав'язав цей закон, давайте максимально його спрощувати і скасовувати будь-які обмеження. Це чітка і ясна позиція. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

ДЕМЧАК Р.Є.  Я хотів підрезюмувати…  

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще ми не резюмуємо. Резюмувати чуть пізніше. Ще хто хоче виступити?..

ДЕМЧАК Р.Є.  …законопроект він якраз спрощує і вимоги полегшує, це якраз відповідь на  дві останні репліки. Тобто, можливо, я швидко читав якби доповідь і ви не звернули… Ну, я може нечітко проговорив. Збільшується сума, зменшуються критерії, спрощуються вимоги для того, щоб перейти від кількісного до якісного контролю. Віктор Миколайович, ну, ………

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, повторювали. Спасибі. Да. Спасибі.

Колеги, ще, хто не виступав, я можу дати слово. Хто хоче виступити? Немає більше бажаючих? Яків Васильович Смолій, перший заступник голови правління НБУ. Прошу.

СМОЛІЙ Я.В.  Доброго дня, шановні колеги. Я хочу сказати, що дійсно погоджуюся з Русланом Євгенійовичем. Ті пропозиції, які пропонує Національний банк в процесі підготовки законопроекту дійсно послаблюють методи контролю в кількості критеріїв, збільшується сума і ваше право сьогодні посилання на, чи близькі родичі, чи особи, зробити ссылку на вже видані чи присутні сьогодні ідентифікації в інших законах, тому щоб не повторювалося в різних законах одна й та сама формуліровка, а під нею був контекст, перелік осіб, які потрапляють під цю ідентифікацію.

Я вчора на робочій групі запропонував, зробіть ссылку на вже діючий закон дає визначення, який пройшов у Верховній Раді, і дає визначення чи члени сім'ї, чи близькі родичі, щоб не повторювали в кожному законі окреме визначення, тому що це буде свого роду протиріччя.

Також ми говоримо про те, що поняття "професійне судження" ми вже подали пропозиції, ми не настоюємо на тому, щоб ця фраза була присутня в цьому законі, оскільки вона дійсно визиває критику і дискусії при прийнятті рішення.

Тому пропонуємо його винести у Верховну Раду в цьому варіанті, який сьогодні запропоновано народними депутатами і зміни, які обговорювалися на робочій групі і в процесі обговорення прийняти їх в другому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Яків Васильович.

Колеги, чи можемо підходити під підведення підсумків по цьому законопроекту?

Насправді, ми його, повторного повернулися до розгляду, 20 вересня ми його розглядали. Але можуть бути кілька варіантів. Якщо б ініціатори законопроекту погодились його відізвати і поправити, і по-новому внести, це був би теж нормальний варіант. Але ми не можемо нав'язати ініціаторам законопроекту чи заставити, вимусити їх, прийміть знову на свій перегляд і по-новому реєструйте. Вони його не проявляють. Тому ми мусимо рухатись.

Рухатись яким чином. Сьогодні ми можемо підтримати цей законопроект чи не підтримати, але ми вимушені будемо направити цей законопроект зі своїм висновком у сесійну залу. Сесійна зала врахує думку комітету, чи ми його підтримували, чи ні, але все рівно буде кожний визначатися.

Тому, колеги, сьогодні прозвучала думка доповідача про те, щоб підтримати цей законопроект за основу і спрямувати в сесійну залу. Чи є ще інші думки, які ви вважаєте, що нам варто ставити на голосування? Немає.

_______________. (Не чути)

            ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, є проект рішення. Тому, друзі, я думаю, що раз ініціатори законопроекту, завершую, ініціатори законопроекту погодилися прибрати сумнівні положення і терміни із законопроекту, крім того, не ініціюють відклик, бо дійсно тут називали збільшення суми, не збільшення суми, підвищується поріг, до якого не буде проводитись……. Сьогодні він є поріг в 150 тисяч, до цієї суми не проводиться фінмоніторинг, законопроектом пропонується 250 тисяч і не проводити ……. Крім того, критерії зменшуються, як сказав Руслан Євгенійович.

Тому перша була пропозиція про те, щоб рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу. Олег Васильович, у вас є інша думка?

ЛАВРИК О.В.  Якщо до процедури голосування, тобто я розумію, що є одна пропозиція його підтримати і я тоді, виходячи з виступів народних депутатів і, зокрема, моєї позиції, є друга пропозиція все-таки, щоб його відхилити і запропонувати Верховній Раді голосувати з негативним висновком комітету, окремо проголосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Таким чином, розглядаємо дві пропозиції, зараз я ставлю їх на голосування в порядку надходження.

Перша пропозиція. Рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення їх окремих положень з питань запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів (4961). Потім зачитаю другу пропозицію, ту, що сказав Олег Васильович.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Один, два, три, чотири.  Хто проти?  Один. Хто утримався? Два. Один, два, три чотири, п'ять, шість, сім, вісім у нас  є. Сім? А, сім присутніх? Тоді  більшістю  голосів рішення проходить. Дякую вам.

Наступне питання порядку денного,  значить, презентація законопроекту, колеги.  Я  би просив значить, Тимур Заурбекович, якщо можна, не 5 хвилин, а може  до 3-х,  будь ласка.

Голова Національної  комісії із цінних паперів та фондового ринку презентує законопроект про внесення змін до деяких  законодавчих актів  України щодо підвищення вимог до розкриття інформації  на Фондовому ринку та удосконалення вимог до проспектів та порядку емісії цінних паперів.  Дякую. Прошу.

ХРОМАЄВ Т.З. Дякую, Михайло Володимирович. 

Я буду дуже коротко, тому що цей  законопроект був надісланий вам всім, він дуже  змістовний. Але хотів би зауважити на  деяких принципових моментах, які ви б врахували при подальшій дискусії та обговоренні.

По-перше, цей законопроект підвищує вимоги до розкриття інформації на ринку капіталу та вдосконалює вимоги до проспектів емісій та порядку емісії.

Що дуже важливого тут. Те,  що ми хочемо змінити  суть та наповнення і зміст: чим є і публічне акціонерне товариство – це ті, які забезпечили розміщення своїх акцій на регульованому ринку. Всі інші, навіть  відповідно до назви "публічні" вони, або "приватні" – вони будуть вважатися тими, що не розміщували свої акції на нерегульованому  ринку тому і вимоги до них будуть спрощеними.

Що ми пропонуємо. Ми пропонуємо, що публічними  будуть ті, хто на 01.01.18 року будуть в лістингу регульованого ринку і ті компанії імітенти, які робили публічну пропозицію. Тобто …….. або публічно розміщені.

Законопроект суттєво підвищує рівень розкриття  інформації до публічних акціонерних товариств і  зменшує обсяги інформації, які повинні розкривати непублічні компанії.

До  розкриття інформації також для публічних компаній буде  розширений перелік інформації, який надає керівництво, також будуть… буде інформація щодо корпоративного  управління. Тобто все можливо, що може розкрити компанія з публічним статусом буде вона робити. Крім цього, буде розкриватися…….. інформація, інформація про зміни і суттєві зміни володіння акціями цих підприємств вплоть до кінцевих бенефіціарів.

Ми також змінюємо  можливості  джерел інформування ринку шляхом збільшення їх. Публічні компанії повинні будуть розміщувати інформацію на своїх веб-сайтах через систему  розкриття інформації …Комісії цінних паперів.

Та також третій… третє джерело – це агенти з розміщення інформації.  Зазначену роль відіграє, як ви знаєте, ……… і ………. Тобто  у нас зараз немає цього, а ми будемо цю практику втілювати  і надамо можливість таким агентам працювати на нашому ринку.

Крім цього ми також створюємо ще інше: агентів і функціонал для  тих  бізнесів, які  збором інформації про  цінову політику на ринку, ну і …. Тобто це надання можливості для підприємств. Тобто це коротко, і ми взагалі проводимо і втілюємо  європейські стандарти і норми, тому  все інше… там є дедалі, але можемо відповісти на ваші запитання в подальшому, я не…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам, спасибі вам, Тимур Заурбекович.

Насправді членам комітету розданий презентаційний матеріал. Як на мене, він досить чіткий і конкретний, тут як би дається розширення розуміння того, що ви пропонуєте.

Чи є запитання до Тимура Заурбековича? Я до членів комітету поки. Серед членів комітету немає, так?

_______________.  (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

Колеги, чи будемо відкривати дискусію з приводу цього питання? Колеги, не ображайтеся, хто запрошений. У нас регламент, по регламенту завершення комітету. Ми не можемо продовжувати засідання.

Тому я, по-перше, дякую за презентаційний матеріал. Рішення, яке ми можемо прийняти, прийняти до відома інформацію голови Національної комісії. Приймаємо до відома. Інших немає думок?

_______________.  Якщо можна, розглянути ваші ідеї і питання на наступному…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це вже в робочому плані будемо з вами працювати.

Колеги, питання, які ми виносили на розгляд комітету, розглянуті. Спасибі за участь. До побачення.