СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань

 фінансової політики і банківської діяльності

від 24 грудня 2014 року

Веде засідання Голова Комітету С.В.РИБАЛКА

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз всім добрий вечір. Я пропоную починати. Кворум є? Присутні у нас 8 зараз? Вісім чоловік, так що можемо починати. Порядок денний, колеги, в вас є, ви з ним ознайомлені. В мене є пропозиція, тут є восьмий пункт: про проект Закону про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків. Я пропоную, з цього законопроекту починати. Тому що він стоїть в порядку денному і нам треба розглянути його в першому читанні і відправити на кабміні на Верховну Раду, щоб він завтра потрапив "під купол". Якщо нема заперечень, я пропоную з нього почати. Якщо будуть ще якісь питання – давайте...

КУБІВ С.І ..... можливо, друге питання. Сьоме питання внести ...... щоб розглянули......

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є якісь питання? Сьомий і восьмий пункт поставити першим і другим.

_______________. Нема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема. Давайте голосувати за порядок денний. Хто за?

КУБІВ С.І. Чекайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А?

КУБІВ С.І.  мені здається... ще не прийняли за основу, це раз. А друге питання, давайте так, приймемо за основу, друге питання, ми вчора збиралися терміново для того, що .... переживають про виселення ...... перше питання. Потім .... ми ж всі приймемо питання ці....

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питань нема. Це пропозиція секретаря.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це є прохання нашого колеги....

РІЗАНЕНКО П.О. Шановні колеги, давайте .....  окремо. Ми розглядаємо законопроекти, які входять в систему Бюджетного кодексу. Правда? Оце головне питання .... Друге, це є люди, які .......

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сто відсотків. Да,  прошу.

ЛІСОВЕНКО В.В. Добрий вечір, шановні колеги. Міністерство фінансів. Це було наше прохання, яке ми передали через секретаріат. Чому? Тому що ми – доповідачі і по першому, і по сьомому, і по восьмому питанню, це раз.

Друге. Те друге  питання, воно теж має своє відношення до бюджету. Чому? Тому що це є умовою, прийняття цього закону є умовою отримання нами макрофінансової допомоги в сумі 1 мільярд євро від Євросоюзу. І воно теж є нагальним.

Тому велике прохання логістичне: поставити ці два питання разом, щоб ми доповіли і з вашого дозволу пішли далі займатися бюджетним процесом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є якісь ще пропозиції?

_______________. Сьомий і восьмий пункт поставити, да, другим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную підтримати. Хто - "за"? Проти? Утримався?

РІЗАНЕНКО П.О Я розумію, що це процедурні речі, але спочатку потрібно було поставити на голосування за основу в порядок денний, а потім на голосування……………

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте зробимо так. Давайте проект за основу поставимо в порядок денний. Хто - "за", прошу голосувати. Проти? Утримались?

І давайте зміни поставимо на голосування, тобто восьмий пункт першим, сьомий пункт другим. Так, колеги? Хто - "за", прошу голосувати. Проти? Утримались? Одноголосно.

Перший у нас пункт: "Про проект Закону про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків". Доповідає Лісовенко Віталій Васильович. Прошу.

ЛІСОВЕНКО В.В. Дякую.

Шановні колеги народні депутати, вашій увазі ми пропонуємо законопроект, який доволі довгий час відпрацьовувався з фахівцями Валютного фонду, зі Світовим банком, з Національним банком, Міністерством фінансів. Він є частиною, скажімо так, пакету наших відносин з Валютним фондом і Світовим банком. По своїй суті передбачає максимальне спрощення технології рекапіталізації банків в тому випадку, коли банк знаходиться в скрутному становищі.

По великому рахунку, зараз чинним законодавством таким банкам, які знаходяться в скрутному становищі, надається три варіанта вирішення цього питання. Перше – це коли Національний банк визначає  недостатність капіталу банку, власник банку може   сам  за рахунок своїх коштів віднайти додаткові кошти для того, щоб  поповнити статутний капітал  банку  і  вирішити це питання. Другий варіант – це коли власник існуючий разом з державою може це зробити. І тертій варіант – це коли  ні власник, ні держава  цього зробити не можуть з тих чи інших причин. І  тоді цей банк іде по процедурі через Фонд гарантування і у подальшому  по суті в ліквідацію. Це існуюча чинна ситуація в законодавстві, вона є і ми  її не міняємо.

Що цей закон пропонує? Цей закон пропонує, враховуючи те, що, на жаль, кризові явища  в банківській сфері, вони набули такого  серйозного об'єму, спростити  багато процедур, які існують зараз в  законодавстві, для того, щоб ці три можливості можна було  зробити швидшим способом, починаючи  із зборів акціонерів і закінчуючи судовим  оскарженням  дії  міноритарними  акціонерами  дій інших акціонерів.

Дуже кропітко  працювали  фахівці  Національного банку, Світового банку і Валютного фонду з нами разом. І той варіант, який зараз  ми пропонуємо вашій увазі, він є  компромісним і погодженим з усіма авторами. Тому є велике прохання підтримати. Готовий відповісти на питання. Надіюсь, що  наші  колеги з  Національного банку   теж будуть готові підключитися до дискусії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. …………. Олександрович, будь ласка.  А ви хотіли?

НОВІКОВ В.В. Ми роздали депутатам позицію Національного банку, підписану першим заступником голови. Ми підтримуємо цей законопроект. Він дійсно спільно розроблявся з Мінфіном, нами і світовим банком МВФ. Тільки є пропозиція ще доповнити останнє. Пропозиції, які і представники Світового банку, і МВФу дали, і ми в нашому листі виклали ці пропозиції. І вони підтримуються Міністерством фінансів. І одна з цих пропозицій, яка тут є, це прохання наділити Національний банк правом розкривати інформацію про конкретні банки, які отримали рефінанс. Це, я думаю, що всі підтримають, оскільки це була дійсно вимога, щоб Національний банк надавав таку інформацію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мінфін не проти?

ЛІСОВЕНКО В.В. Не проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, які будуть думки з цього приводу?

ПАСІЧНИК В.В. Можна. Сергій Вікторович. Фонд гарантування вкладів. Пасічник.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ПАСІЧНИК В.В. Цей законопроект безпосередньо не зачіпає функції Фонду гарантування вкладів. І ми протягом цього року набули вже деякого досвіду по роботі з проблемними банками. Тому хотіли б деякі уточнення зробити до цього законопроекту. Ці уточнення, в принципі, ми сьогодні до 3-ї години надіслали в комітет. Якщо є потреба, я можу, в принципі, озвучити їх.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ще не бачу. Є в пакеті?

ЛУКАСЕВИЧ Б.В. Там ми підтримуємо законопроект, він може бути прийнятий за основу. Просто прохання врахувати наші незначні уточнення, які тільки поліпшать цей законопроект. Це стосується, зокрема, і удосконалення роботи на стадії, коли буде прийматися рішення Кабінетом Міністрів щодо капіталізації. Наприклад, в частині 4 статті 3-ї ми пропонуємо встановити 2-місячний строк для того, щоб банки могли виконати ті умови, які висловив Кабінет Міністрів. Щоб невеликий строк був, тому що це сприятиме збереженню активів. Чим більший строк, тим активи більше знецінюються. Щоб ми встановили обмеження на 2-місячний строк, і можемо рухатися далі.

Потім ми пропонуємо цілий ряд доповнень до статті 5. По-перше, тут покладаються певні функції на фонд, а на цій стадії фонд ще не має права входити в банк. Тому ми хочемо, по-перше, щоб було прописано правило фонду входити в банк для того, щоб готувати ті документи, які вимагає Кабінет Міністрів.

Крім того, тут є перелік заходів, які повинен здійснити фонд. То ми також ввели доповнення, що тут потрібно зробити, записати, щоб фонд мав можливість здійснювати ці заходи. Потім, в цій самій статті 5-й, в частині 4-й зокрема йдеться про передачу вкладів вкладників і активів. Тут не враховано те, що банки до нас надходять в такому стані, коли активів в жодному випадку не вистачало для того, щоб покрити хоча б застраховану частину.

Тому ми пропонуємо, щоб тут… Зараз написано: "Передача вкладів усіх вкладників та частина активів". Ми пропонуємо: "Передачу вкладів, усіх або частини вкладів". І, знову ж таки, "передачу активів усіх або частини активів", щоб ми могли це питання збалансувати. Тому що,  якщо залишити в цій редакції, то, щоб збалансувати ситуацію, потрібно буде якесь джерело коштів. Джерела коштів як такого немає. Тому краще зробити такий гнучкий порядок, потрібно це врахувати.

Потім, тут ще такі редакційні чисто правки. Тут, де мова йде про продаж активів, ми б хотіли, щоб тут було записано, що ми маємо право за найвищою ціною, тому що два способи оцінки, щоб найвища ціна продажу була. Я думаю, що це важливо. І тут редакційно чисто, ми хотіли б ще в "Прикінцевих положеннях" додати цілий ряд моментів, пов'язаних зі спеціалізованою установою. Зараз в тих умовах, коли у нас 34 банки вже є і буде ще більше, нам потрібно, щоб був якийсь механізм, за допомогою якого ми можемо одночасно вирішувати питання по усіх банках. Тому що зараз, наприклад, у нас на виході вже банки, в яких закінчилася ліквідаційна процедура, залишається дуже багато активів, які ми зараз просто негайно ми можемо просто продати за прийнятною ціною.

Тому законом передбачено існування спеціалізованої установи, яка повинна якраз цими активами опікуватися протягом трьох років, для того щоб максимально ефективно здійснити розпорядження цими активами. Але, коли ми писали, що на старті цей закон, досі ж такого не було, ми багато чого пропустили з того, що зараз заважає цій спеціалізованій установі функціонувати.

Тому ми просили б теж внести поправки в "Прикінцевих положеннях", поправки до статті 52 і 53 Закону про систему гарантування, з тим щоб ця спеціалізована установа могла працювати з активами тих банків, які вже ліквідуються і які залишаються у сухому вже остатку, власне кажучи.

Крім того, ми хотіли б також, ну, я думаю, що це, мабуть, можливо, окремим законом до Податкового кодексу внести ці поправки. Зараз потрібно внести поправки до Податкового кодексу теж в частині спеціалізованих установ, у відповідні статті повставляти "спеціалізовану установу". Тому що зараз, наприклад, коли ліквідатор працює з проблемними активами, він податки не сплачує. Тільки це ми передаємо в спеціалізовану установу – вона фактично продовжує ту саму роботу, що робив ліквідатор, але потім зразу включається питання податків - і робота цієї постанови просто нівелюється. Через те до сьогоднішнього дня ми її ще не створюємо, тому що це питання не врегульовано.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є бажання Кубів Степан Іванович, будь ласка. Ну давайте Мінфін, давайте.

КОЦЮБА В.О. Це абсолютно  слушні пропозиції, і вони були під час обговорення між експертами. Але, на жаль, та частина податкова, про яку зараз говорить  Василь Васильович, вона  не знайшла вирішення. Там  дуже багато проблем,  які на… питання, на які відповіді у нас немає, на жаль. Тому ми цю  частину проблематики поки що не трогаємо, тому що немає   вирішення. А хочемо зараз вирішити ті питання, про які, ну зрозуміло, як їх вирішувати. А це ми пропонуємо  вже в наступній ітерації зробити окремим законом  чи змінами до закону, коли  ми знайдемо відповіді на ці питання. Дякую. Тому що якщо ми зараз це внесемо, по-перше, там немає  вирішення цих питань, а по-друге, воно  завалить іншу здорову частину цього закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Степан Іванович.

КОЦЮБА В.О.  Ще маленьке уточнення. У нас зараз   же в пакеті вноситься ще Податковий кодекс, який  по-іншому   розкладує  деякі питання. І тому ці моменти треба буде вносити уже в согласовании з цим законом.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да,  Степан Іванович, будь ласка.

КУБІВ С.І. … приймається бюджет на наступний рік і там будуть змінені документи, особливо Податкового кодексу. Питання політики  бюджетної, яка кожен рік в травні місяці озвучується і проговорюється  до 15 вересня, де представляється бюджет. Я думаю, в наступному році ми це дочекаємося. І саме зняття от тих розбіжностей – це якраз  дуже рутинна робота, яку треба робити всім нам разом організаціям, які є присутні сьогодні за цим столом. Разом з тим Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Національний банк України, Мінфін, Фонд гарантування вкладів приклали зусиль для того, щоб  матриця визначеності саме підтримки того документу носила базові і  однакові принципи і підходи. Окрім, говорю,  не врахований дійсно  Податковий кодекс, що нам потрібно врахувати.

Разом з тим я би хотів сказати, що є два блоки питань. Перші питання, які… голос  для членів комітету напевно будуть важливі і вони будуть важливі і представників і національного банку, фонду гарантування, а друге – це до Мінфіну, що все-таки ми, як члени комітету хочемо бути інформовані аналітично, напевно, на закритому засіданні, не обов'язково комітету, а, може, просто зустрічі комітету нашого і правління Національного банку з фондом гарантування про те, що на сьогоднішній день проведені стрес-тестування комерційних банків, 15 і 20, ми говоримо. Так? І інші, і ми хочемо зрозуміти, яка ситуація сьогодні в тих банках, які носять характер 80-90 відсотків банківської системи і відповідно прозорі принципи співпраці з цими банками, включаючи, я за відкритість, згідно зміни закону щодо рефінансування банків, щоб вони носили скритого і нібито такого характеру, хоча потім все скрите здається і появляється в тих чи інших друкованих засобах інформації і тоді воно носить певне двійне тлумачення. Це треба повинно бути відкрито, принципово: відтік депозитів, відтік. Ми будемо розуміти ту позицію.

Друге, що стаття 3 передбачає, що Національний банк України приймає рішення про надання Кабінету Міністрів пропозицій про забезпечення капіталізації банку державою. Звідси виникає питання, що такі офіційні документи були від Національного банку чи не були і якщо вони були, то ми би хотіли, хоча би голова і комітет на закритому засіданні хотів би бути ознайомлений з тими документами.

Також стаття 3 передбачає, що пропозиція про забезпечення капіталізації банку державою може стосуватися виключно банку, який відповідає критеріям, умовам, затвердженим експертно-аналітичною радою, яка є створена при Кабінеті Міністрів України. І тут виникає підпитання: якщо така експертна рада при Кабміні є, то хто входить в цю раду? І друге питання: чому вона не запрошена, її потрібно запрошувати на раду, напевно? А якщо ні – треба з ними познайомитися, бо носить характер вже статті окремої в бюджет. Це питання до, фактично ми би хотіли, мені  всі членам  комітету буде зрозуміло.

Питання до Мінфіну, коли ми затверджуємо бюджет: до якого зростання видатків призведе прийняття даного закону щодо капіталізації банків, включаючи три державні банки. Яка сума: 36 мільярдів, 40, 50? І як це будемо ми бачити? Які економічні наслідки прийняття? І саме головне, коли ми говоримо про пункт сьомий "Прикінцевих положень", що цей закон діє до прийняття Верховною Радою рішення щодо втрати ним чинності у зв'язку зі стабілізацією фінансово-економічної ситуації не пізніше 01.01.2017 року. А звідки, питання, чому саме такий період? А, може, 2018 року? Була заява, що бюджет приймаємо на основі 1256, 1150, а ми почули в сесійній залі 17, а реально не в сесійній залі, кулуарно, пише медіа, 22. Де шукати правду? Це важливо, коли ми говоримо про принципи введення інфляційного таритування, тобто робота на ціль всіх структур: Міністерства економіки, фінансів, Національного банку, відповідного блоку і Адміністрації, включаючи нашого комітету, - на ціль коридору – це для людей дуже є важливо.

І на сьогоднішній день, я вважаю, що на ці питання ми повинні отримати відповідь. Якщо немає на всі питання, будь ласка, на які, але ми би хотіли, раз комітет профільний – фінансів і банківської діяльності, розуміти: рада Кабміну, розуміти позицію Національного банку. І ми готові співпрацювати в допомозі.

Я прошу всіх колег підтримати відповідну пропозицію в голосуванні в сесійній залі і доручити з даним питанням виступити від нашого комітету голові Сергію Вікторовичу Рибалці. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Іванович.

Да, давайте, будь ласка, Мінфін.

ЛІСОВЕНКО В.В. Щодо кількості ресурсу, який ми передбачаємо в бюджеті на рекапіталізацію. У нас є дві частини, які стосуються цього питання. Перше – це те, що стосується банків, і те, що стосується Фонду гарантування. Ці речі взаємопов'язані, і є можливість перетікання цих ресурсів. Так, щодо банків – це 36,5 мільярдів гривень. Це та сума можливої рекапіталізації, яка в нас передбачена в Державному бюджеті, в розрахунках. І 20 мільярдів гривень на Фонд гарантування. Це щодо цього питання.

Щодо експертно-аналітичної ради я вибачаюсь, але ви були членом її, коли були головою Національного банку в свій час. Вона складається з декількох частин, з декількох людей. Це міністр фінансів, голова Національного банку, голова Фонду гарантування і ваш покірний слуга.

Щодо курсу. Курс розрахунковий в державному бюджеті, які і підкреслив Прем’єр-міністр, середній курс на наступний рік, це у нас буде 17 (будьте здорові) гривень за долар.

_______________. І це ……… правда.

ЛІСОВЕНКО В.В.  Так, і це правда, і це правда. Так воно і буде. Середній курс буде 17.

Якщо потрібно пояснення логіки, чому такий курс ми заклали, можу доповісти окремо.

_______________. Справді,… а чим це обґрунтовано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. . ………. буквально, Михайло Володимирович……

КУБІВ С.І. Через те я, пане Віталію, і сказав, що коли ми говоримо про Раду і коли ми збиралися, ви знаєте, так?, то я би хотів все-таки, враховуючи те, що сьогодні нова Верховна Рада, щоб запрошували Голову або ту особу із заступників на засідання ради, це полегшить співпрацю. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Петрович.

ДОВБЕНКО М.В. У мене запитання до доповідача. Віталій Васильович, ви у своїй доповіді сказали, що ви тісно попрацювали з Національним банком, узгодили всі позиції по цьому законопроекту. Але ми сьогодні отримали інформацію від першого заступника Голови Національного банку. І він просить, що все-таки от, наприклад, у статті 4 внести ще такі поправки, і так далі.

Скажіть, і тут прикінцеві положення теж пропонують. На якому етапі ваші узгодження, щоб ми зрозуміли?

ЛІСОВЕНКО В.В. Дякую за запитання. Як я і сказав, і підтвердили мої слова колеги з Національного банку і Фонду гарантування, ці документ повністю погоджений повністю з усіма учасниками, зі Світовим банком, з експертами валютного фонду. Але робота над цим документом, і Степан Іванович може підтвердити, велася дуже давно і вона була непроста, тому що предмет, предмет цього закону він є дуже непростий, да. І якщо чесно сказати, то у нас ця робота вона не зупинялася до моменту подання цього закону. І цей закон, який ми розглядаємо, він був ширше ніж ми зараз подаємо, він якраз і, там, були ідеї щодо оподаткування і так далі. То есть він був ширше, да. Враховуючи, що у нас є нагальна необхідність рухати це питання, ми, так сказати, прийняли рішення про те, що ми відрізуємо ту частину, яка стосується не вирішених питань щодо оподаткування, залишаємо ту частину, яка узгоджена, і ми не почули заперечень від наших колег, і ми її направили як нашу позицію. Те, що пропонує Національний банк, ну, є така приказка: "Нет предела совершенству". Звичайно ми і це підтримуємо, і, можливо, ще якісь будуть ідеї додаткові за цим столом, і ми з задоволенням будемо, ну, реагувати в позитивному і конструктивному руслі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, да, Іван …..

ФУРСІН І.Г. Уважаемые коллеги, ну, прежде всего, я хотел обратится к нашему руководителю комитета с просьбой или с предложением, такие серьезные законы нельзя получать за 3-4 часа до рассмотрения нами даже в первом чтении. И от того насколько мы раньше будем получать тексты настолько мы будем грамотно и профессионально работать. В этой связи у меня вопрос к уважаемым представителям Минфина и Нацбанка. Насколько важно принять этот закон быстро в этом году? То есть мы только в первом чтении должны принять или выяснится в зале, что его надо голосовать уже и во втором чтении и в остальном? Вот я как вот такой наводящий вопрос, а потом я, ну, прокомментирую дальше. Ну, честно ответьте, чтобы мы понимали.

ЛІСОВЕНКО В.В.  Естественно, мы всегда честно

ФУРСІН І.Г.  Да.

ЛІСОВЕНКО В.В. Стараемся по крайней мере.

ФУРСІН І.Г.  Но просто бывает потом в зале председатель ставит,  говорит надо, потому что и так далее. Но если это так, тогда у нас плохая ситуация.

ЛІСОВЕНКО В.В. Отвечаю.

ФУРСІН І.Г.   Да. Честно. Вы как очень профессиональный представитель банковского сообщества…........... вчера их желательно было бы принять и начать использовать. Потому что банки, не знаю, насколько там публичная эта информация Фонда гарантирования, сколько уже банков так сказать, в процессе, а сколько на подходе, мы еще не знаем… … при том, что Минфин просто откровенно скажу, Минфин не является регулятором этого сектора. Это больше вопрос к Национальному банку, насколько этот инструментарий нужен Национальному банку.

_______________І. І Фонду гарантування…

ЛІСОВЕНКО В.В.  гарантування. Почему? Потому что если проанализировать эту всю историю, то в этой всей истории мы платим за эту вечеринки, Минфин, да? В конце этой истории. То есть мы, бюджет, то есть мы с вами вместе должны за это заплатить. Поэтому наше желание как можно позже принять этот закон, наше желание.

(Загальна дискусія)

ФУРСІН І.Г.    Ваше?

ЛІСОВЕНКО В.В.  Ну это я шучу, конечно.  Наше спільне….. Но учитывая, что мы все-таки работаем на государство, то естественно государство требует, чтобы быстрее. Это…. ситуация.

ФУРСІН І.Г.    ………. Попросили, чтобы это, приняли уже закон, подписали в этом году.

КУБІВ С.І. Я скажу, що в меморандумі, який був підписаний ще влітку, взагалі прийняття цього законопроекту було заплановано навіть на кінець серпня.

ФУРСІН І.Г.  Так я продолжу, о чем я хочу сказать. Если мы на будущее хотим качественную работу комитетов, это безобразие. Мы должны хотя бы читать за несколько дней тот текст, который мы получаем. Я не против этого закона. Я слышал и читал какие-то варианты этого закона, которые я получал неофициальным способом, как вы понимаете. Какие-то там обрывки и так далее.

Но вы должны понимать, что мы пытаемся в комитете работать по каким-то правилам. Так это не делается. Безусловно, у меня есть и конкретные предложения, и конкретные замечания и так далее. Например, там есть туманные формулировки о том, что Национальный банк индивидуально будет определять сроки капитализации, что настораживает. То есть кому-то вы скажете за 1 день провести капитализацию, кому-то вы скажете за 3 года. И честно говоря, хотелось бы это с коллегами обсудить.

Второй момент. Вообще говоря, этот закон нужно было принять еще в прошлом созыве. И у меня большой вопрос, почему ваша команда, которая сильно не изменилась с того времени, не попыталась еще с предыдущим составом Верховной Рады быстро принять этот закон, да.

 (Не чути).

          ФУРСІН І.Г.     Ну,  давайте как-то будем в диалоге.

НОВІКОВ В.В.. Справа в тому, ми постійно букли в діалозі ще й із Світовим банком і МВФ. У них теж позиція не була однозначно в серпні, із серпня по сьогоднішній день. Там теж дуже багато змін пропонувалися в процесі цього обговорення цього законопроекту.

ФУРСІН І.Г.     Потом я продолжу неприятные вопросы для вас. То есть скажите мне еще раз честно, все-таки этот закон написан под диктовку полностью международных финансовых организаций? Или высчитаете это своим документом?

ЛІСОВЕНКО В.В.. Очень правильный и хороший вопрос. Ответ очень простой. Учитывая, что, опять Степан Иванович вот подтвердит, мы работали над ним, ну, как минимум, четыре месяца. Тут даже сам этот факт говорит о том, что это не под диктовку, да….

ГОЛОВУЮЧИЙ. То есть вы спорили, вы делали?..

ЛІСОВЕНКО В.В... Естественно. Это был очень сложный и непростой путь, скажу честно. Я уже ближе к каким-то практическим примерам. Вот я считаю, что у нас были в стране два таких неплохих банка, да. Почему были? Потому что их уже нет, это VAB и "Форум", да, которые, наверно, теоритически могли попадать под критерии те, которые указаны в этом законе. Не кажется ли вам, что мы уже потеряли эти два банка только потому, что мы слишком долго принимали  эти законопроекты и долго их рассматривали.

Пункт второй. Там вот есть это положение про 75 процентов и выше. Так ли важно Минфину иметь 75 процентов и выше? Если достаточно иметь просто контроль: 50 плюс 1, например. Потому что то, что я знаю, та  информация, которой я владею, она говорит о том, что некоторые собственники вышеупомянутых банком на самом деле пытались внести какие-то свои деньги, но нуждались, конечно, в помощи государства. Но математически, принципиально по  позициям МВФ это у них не получилось. Может быть, у меня информация не очень достоверная. Ну, какой вопрос…..  какой-то откровенный ответ тоже.

_______________. Ну, по… я с двух частей. По банкам сразу отвечу. Предлагаю не обсуждать какие-то два банка, которые существуют, да….

ФУРСІН І.І. Какие-то два банка…. 10  миллиардов….

_______________. Конечно, я вот поддержу своего коллегу, это проблема…

ЛІСОВЕНКО В.В... Во-первых, это не есть предметом сегодняшнего обговорення, да, второе мы как Минфине не являемся регулятором, мы вам ничего не можем сказать на эту тему, да? Есть регулятор.

И третье. Я думаю, что регулятор сам ответит на этот вопрос.

ФУРСІН І.І..  Подождите, они по-моему обращались в Минфин, насколько я знаю.

ЛІСОВЕНКО В.В.... Официально к нам  никто не обращался.

В отношении второй части то, что касается 75 процентов, то если вы обратите внимание, там предусматривается возможность либо полной капитализации, либо частичной, имеется в виду там на 1 процент или  на  2. Но если хотя бы одна копейка потрачена с  государственной казны, то государство должно обладать контролем по принятию всех решений, в том числе то, что касается изменений уставного капитала.  75 процентов – это тот  размер, который обеспечивает такие изменения  в соответствии с акционерным  законодательством.

ФУРСІН І.І. Хорошо. У меня тогда комментарий следующий. То есть  я считаю, что  можно голосовать  за это в первом чтении, но из-за  вот таких  вот  многочисленных нестыковочек  и несогласий  придется вносить правки и не принимать это в этом  году.

ГОЛОВУЮЧИЙ. То что мы работаем "с колес" на самом деле я поддерживаю и  Игорь Михайлович знает, как я к этому отношусь  на самом деле. Поэтому я согласен и поддерживаю здесь коллег, что работу  "с колес" мы давайте будет прекращать. Но тем не менее есть вопросы, которые  мы дальше будем рассматривать, они очень важные, и мы тоже их берем "с колес", мы все это понимаем. 

Если есть какие-то  еще предложения, просьбы, замечаний? 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте  значит   тогда голосовать. То есть предлагаю поставить вопрос на голосование с теми дополнениями, которые сказал Нацбанк и  фонд?  Кто – "за"? Є доповнення, офіційно оформлені, є  подання, щоб вони були  долучені до протоколу, або якщо вони з голосу внесені, то  під запис стенограми.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Стенограмма ведется, я так понимаю, да?

Игорь Николаевич давайте прокомментируйте, пожалуйста.

ПРИЙМА І.М. Я коротесенько.  Я не знаю, як завтра буде прийматися це за основу і яка процедура подальшого розгляду. Якщо за скороченою процедурою і скільки днів дадуть у випадку  його підготовки до другого читання. Якщо приймуть дуже по скороченій процедурі, тоді нам треба створювати робочу групу і оперативно всі пропозиції всі пропозиції, які поступили, от, опрацьовувати,Ю тому що пропозиції і від Нацбанку, і фонду гарантування можуть йти тільки у випадку, якщо ми їх виберемо, від депутатів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Степан Іванович.

КУБІВ С.І. Є просьба до трьох виступаючих Мінфін, Нацбанк, фонд гарантування все, що було сказано дати нам пропозиції в єдності. Бо якщо немає пропозицій в єдності, а, вибачте, я тоді поставлю питання ще по податкових проблемах, ну тоді закон взагалі не буде прийнятий в другому читанні. А якщо поставити питання ще капіталізації 6 місяців роботи, а це є базовий документ отримання МВФ. Дякую.

РОМАНЮК В.М.. Я вибачаюсь, шановні колеги, в мене взагалі пропозиція, а чому ми не можемо внести закон… чи окремо Закон про рекапіталізацію, який ми зараз говоримо і окремо пропозиції по фонду гарантування. Це взагалі, це ж мухи отдельно, котлеты отдельно, розумієте. Ліквідація, стадії ліквідації, податкові, це зовсім інші критерії…

 (Не чути)

РОМАНЮК В.М. Це масами все перемішано. Це взагалі, розумієте, це, ми втрачаємо системність, втрачаємо підхід до вирішення питання і розвиваємо. Я хочу підтримати, тим більше, що Закон про рекапіталізацію доволі такий готовий, но його можна…. Якби не просто за основу, а його можна вже приймати.

ДЕМЧАК Р.Є. Єдине, ще репліка, от Степан Іванович дуже правильну підняв тему чому, тому що якщо ми зараз говоримо про рекапіталізацію державних банків, там, 36 мільярдів ми ж маємо чітко розуміти, що якщо йде рекапіталізація державних банків, це значить проблеми, проблеми або в менеджменту, або корупції. Це неефективність, це ж показує колосальну неефективність державного управління, це однозначно для всіх ми маємо якісь відповіді почути на ці питання.

 (Не чути)

КУБІВ С.І. Дивіться, я, шановні колеги, права на існування вашої репліки має. Але Національний банк і по міжнародних стандартах бухгалтерського обліку по системі Сemel, я говорю перший пункт капітал визначається в євро або в доларах щодо платоспроможності ліквідності і відповідно видач. В простій формі це означає так, якщо капітал був 100 доларів перераховано умовно курс 8, це було 800. При нинішньому курсі капітал 400. Тоді відношення активів до капіталу носить порушення ліквідності і платоспроможності. Я перепрошую, тут у простій формі. Тобто ваша тема властива. Але…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Системне голосування, да, колеги? Давайте… Да. Хто за прийняття этого закона, прошу голосовать. За основу, ну конечно. Проти? Утримались? Рішення прийнято.

І друге у нас питання. Це про проект Закону про внесення змін до Закону України  про фінансові  послуга  та державне  регулювання ринку фінансових послуг (щодо розкриття інформації). Доповідає  у нас Мінфін.

Лісовенко Віталій Васильович. Будь ласка. Давайте, шановні,  тільки регламент,  5 хвилин…

ЛІСОВЕНКО В.В. Дякую.  Я буквально   2 хвилини.

На наш погляд, це є таким технічним питанням, але важливим чому. Тому що  прийняття цього закону є частиною матриці нашої співпраці з Євросоюзом, який надає нам мільярд євро, уже частину надав, мільярд євро у   державний бюджет. Там цілий ряд різних  законопроектів, один із них  цей, який  направлений на те, щоб трошки покращити і навести  більше порядку в роботі нацфінпослуг і, скажемо так, узаконити необхідність  публічного  розміщення інформації на сайті цієї організації, інформації щодо власників, щодо стану підконтрольних установ, скажімо так, і зобов'язання цих фінансових установ надавати цю інформацію до націфінпослуг. Більше  прозорості, більше інформованості до суспільства і більше порядку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка,  хто ще?

ПОЛЯКОВ М.А. Шановні колеги, я прошу підтримати цей законопроект, тому що  у першу чергу він направлений на  захист споживачів. По-друге, він дійсно дає можливість не ходити, це буде 5  реєстрів, які   сьогодні існують, будуть всі в одному існувати, можна буде зайти на сайт.

Друге. Можна буде отримати інформацію  про діяльність і результати звітності  кожної страхової компанії  і фінансової компанії, що на багато  покращить  можливість  реально або інвестора, або споживача у баченні того, що  відбувається  в фінкомпанії. І саме головне, що тут немає жодної копійки  державних коштів, це все буде фінансуватися якраз за рахунок європейських. Тому  тут немає жодних проблем. І ще це буде на базі того, що вже існує, тобто це доопрацювання, там загальний  бюджет всього мільйон  100 гривень. Але  це дасть можливість доступу до кінцевих  бенефіціарів, тобто   буде  видно, хто насправді є власниками цих компаній. Ви знаєте, є  багато проблем, коли не висвітлюється інформація. Тому він важливий якраз в першу чергу для  захисту споживачів. Дякую.

ДЕМЧАК Р.Є. У мене більше питання до Максима  Анатолійовича як фахівця і  ще нещодавнього керівника Нацфінпослуг. Скажіть, будь ласка,  в коаліційній угоді записано, що ми маємо синхронізувати перелік  тих документів, які надаються   учасниками фінансового ринку до європейських стандартів. Чи є ця стандартизація в цьому законі, чи він відповідає… і чи ми брали за основу якусь може європейську країну для цього?

ПОЛЯКОВ М.А.  Дійсно це відповідає європейським вимогам, тобто коли… і згідно це прописували, це одна з  умов якраз  виділення коштів щодо меморандуму. Тобто він відповідає європейським вимогам. І ту інформацію, яка… на сьогоднішній день вона закрита і не має можливості її переглянути, зрозуміти, що це за фінансова компанія, який в неї  реальний    стан, то якраз  завдяки прийняттю  ми зможемо  відкрито отримувати. Вона абсолютно  є  європейська, тобто  всі ці вимоги  там у нас враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Степан Іванович.

КУБІВ С.І. Шановні колеги, я просив би підтримати. Цей теж закон розроблявся в певний період і це велика робота  пророблена, про що говорив  Максим Анатолійович. Саме головне те, що коли ми говоримо  про власників істотної участі і прозорості, це говорить про  прозоре ведення, отримання капіталізації шляхом не державних коштів, а ринковим.

І друге питання, коли ми беремо  пункт 7 частину  4 статтю 12 про надання обов'язкової річної фінансової і консолідованої фінансової звітності. Це дуже принципове є питання, коли ми говоримо про відкритість, облік і з розумінням тлумачень. Так що є пропозиція підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  ……………..

ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В.. Я  теж абсолютно  підтримую цей закон, бо він зараз дуже своєчасний. Тобто всіх будемо запрошувати, ну, проголосувати за. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще якісь пропозиції? Хто ще хоче виступити з цього приводу, колеги? Ні?

РОМАНЮК В.М.. Ні. Позиція абсолютно зрозуміла. Закон…..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування. Хто за, прошу підтримати. За основу. За основу.  Доповідати, хто буде?

ГОЛОВУЮЧИЙ. А доповідач у нас… Да. Максим Анатолійович, так. Поляков. То есть проти? Утриматись? Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, шановні присутні, я пропоную приступити до першого пункту, який був в порядку денному, який ми приймали за основу. Це проект Закону про внесення змін до Закону про мораторій про стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті щодо посилення захисту прав позичальників.

Шановні члени комітету, шановні присутні, для захисту прав людей на житло Верховна Рада 3 червня цього року ввела мораторій на стягнення майна громадян України наданого для забезпечення кредитів в іноземній валюті.

Через значну девальвацію гривні цим законом було заборонене примусове стягнення житлове майно, яке вважається предметом застави,  іпотеки або виступає як забезпечення зобов'язань за споживчими кредитами за увагою, що це майно відповідає значним у законі критеріям. Якщо людина там проживає або, якщо це не завершене будівництво і в людини немає іншого житла і, якщо площа не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 метрів для житлового будинку. Однак, всупереч цьому закону відбуваються масові порушення прав людей на житло. Неодноразово виникає ситуація, коли через виконавчий припис нотаріуса особа позбавляється свого єдиного житла. І лише вчора я, наприклад, допомагав людям, в яких у Вінницькій області відбувалась на них атака, коли їм вже загрожували  і виламували двері. Зв'язувались з виконавчою службою, Денис Вікторович теж в курсі цієї справи. До того моменту, коли на основі компромісу усіх сторін буде ухвалений Закон про реструктуризацію валютних кредитів, наше завдання зберегти житло для людей. Вони мають спокійно зустріти Новий  рік. Ми пропонуємо  про це  домовитися у тому числі на засіданні робочої групи  при нашому  комітеті,  в яку входять і представники  кредитного майдану.  Вчора ми зустрічалися і це питання ми теж дискутували.

Тому пропоную терміново внести зміни у цей законопроект, який передбачає наступне. Заборонити стягувати у безспірному порядку  на підставі виконавчого   надпису нотаріуса  нерухоме  житлове майно, що відповідає  критеріям, визначеним у цьому законі. Заборонити примусове виселення мешканців такого житлового майдану у будь-якому порядку. І заборонити  стягувати у безспірному порядку на підставі виконавчого надпису нотаріуса інше майно, яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеному у цьому законі. При недостатності коштів, одержаних  стягувачем від реалізації  предметів застави або іпотеки.

Я вважаю, що це дуже важливий закон і він розрядить атмосферу,  яка сьогодні   дуже напружена у суспільстві. І ми  це бачили вчора під стінами Верховної Ради. Дякую. Давайте з цього приводу  подискутуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ………….

ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В. Я хотів би  вас підтримати у тому сенсі, що дійсно останній тиждень ми зараз знаходимось у такому робочому процесі з ініціативною групою фінансового майдану. І це було, знаєте, ну це такий, я побачив, що це був крик душі, бо вони приходять, вони кажуть, ну дійсно,  ну такі дуже важливі життєві речі. Кажуть: за останній рік уже суїцидом покінчило  життя понад 300 осіб. Тобто я розумію, що це таке, знаєте,  більш політичне рішення. Але ви знаєте, ми  зараз  у тому сенсі, щоб не допустити  якогось соціального взриву, повинні  от зараз його прийняти.  І я дуже просив би всіх своїх колег  по комітету, тобто  я буду всіх своїх колег по  фракції, по парламенту просити, от зараз нам потрібно якесь  дійсно політичне рішення. І що мої думки відносно цього законопроекту, то я  буду  підтримувати.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ЛАВРИК О.В.  Ми вчора мали коротку зустріч тут, коли виникало питання як дійсно допомогти нашим вкладникам, які потерпіли від росту курсу. І ряд законопроектів, які є вже зареєстровані і які зараз так само опрацюються різними групами потребують згідно регламенту все-таки доволі довгої процедури їх внесення в сесійну залу, там, і про застосування перше і друге читання.

Запропоновані зміни до Закону про мораторій на стягнення майна громадян України дасть можливість трошки розширити дію того мораторію і принаймні на період до прийняття комплексного закону вирішити питання вкладників. Ми проговорили також на фракції вже попередній проект цього закону і, якщо він завтра буде винесений, попередньо знаю, що завтра він планується бути поставлений на голосування в порядок денний. Тобто або завтра, або на наступному засіданні ми його можемо проголосувати в першому читанні і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Степан Іванович.

КУБІВ С.І. Не буду обговорювати. Підтримую колег – це раз.

Друге. В мене є тільки 3 позиції. Я би хотів все-таки наголосити на причині. Цей закон, який був прийнятий про мораторій на стягнення майна громадянам України наданого на забезпечення кредитів в іноземній валюті. Ми хочемо посилити захист прав позичальників. Чому? Я хотів би протокольно і секретаріат мав би направити листа після сьогоднішнього засідання за підписом голови комітету про відміну постанови 662 Кабінету Міністрів України, яка дала поле зловживань виконавчій службі і колекторам. Цей законопроект стане таким призупиненням проблематики під сесійною залою, вчора під нашим комітетом і сьогодні між іншим. І я би тоді вважав за доцільне продовжити разом з Національним банком, з фондом гарантування, з Мінфіном роботу щодо розробки закону, який буде гарантувати не тільки позичальників, ми говоримо сьогодні ще і про тих людей, які мають депозит, про фонд гарантування, про який сьогодні частково було говорити. І ми маємо ще проблематику ту, що визначити кількість і статистичну економіку на перспективи.

Тобто теза перша – приймаємо і голосуємо  в першому і другому читанні; теза друга – виступаючий: Сергій Вікторович Рибалка і теза третя – лист на Кабмін про відміну  662 постанови.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лист треба. Сьогодні підписали – сьогодні…

 _______________. Таке питання: а він потрібен цей лист, якщо ми приймемо закон?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  ……………

РОМАНЮК В. Я хотів би  звернути увагу членів комісії про те, що ми  якби зараз піднімаємо два питання: це підсилення мораторію на виселення, тому що у нас  був мораторій тільки на продаж квартир, але людей виселяли, а друге – це  виконавчий напис. Можливо  розділити  ці два питання і внести тільки  зміни у той Закон на мораторій  про продаж виселення, а про виконавчий напис якраз внести у той Закон про захист прав позичальників…

КУБІВ С.І.. Дозвольте я вам відповім, бо там буде питання вирішених у цьому законопроекті, це і стосовно нотаріусів, і стосовно виконавчої служби.

(Загальна дискусія)

 ФУРСІН І.Г.  У меня вопрос  к авторам закона.  Если мораторий, то на какой срок?

  (Не чути)

 ФУРСІН І.Г.  ну что значит мораторий, это… Я понимаю  ситуацию, я понимаю, что страна находится в кризисе, я понимаю, что накал, но надо определить какой-то срок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пожалуйста.

ДОВБЕНКО М.В.   Я  от скажу… Я особисто  поставив свій підпис, у мене особисто мотивація була дуже проста: соціальний фактор. Тобто до цього закону у мене як адвоката більше питань чим відповідей, тому що ми не вирішуємо… Ми не вирішуємо проблему, ми її заморожуємо.  Я теж піднімав питання конкретно по строкам, але в цьому законі, в якому ми вносимо зміни, там чітко вказано, що закон діє до моменту прийняття Закону про реструктуризацію заборгованості. Тобто… І наша задача зараз, просто   я хочу вже  закінчити думку, зараз ми вирішуємо, ну як би заспокоюємо, грубо кажучи…

ФУРСІН І.Г.    Мы снимаем напряжение. А лечение – это уже  Закон о реструкторизации. Хорошо. И чем руководствовались авторы, когда запретили кредитной установе уступать долг кому-либо. Вот тут написано: "Кредитна установа не може уступити заборгованість або борг визначений в підпункті 1 цього пункту на користь, у власність іншої особи".

(загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Володимирович, будь ласка.

ДОВБЕНКО М.В.    Колеги, я думаю… Давайте ми домовимося таким чином. Є хороша ідея, коли будемо розглядати зараз наступний пункт нашого порядку денного. Колеги, пропонують провести парламентські слухання. Я думаю, що це буде дуже хороший захід. Після цих парламентських слухань ми можемо тоді вернутися до теми мораторій, до якого терміну чи до липня як пропоную Степан Іванович, чи може ми інший, то вже буде більш обґрунтовано. Зараз ми давайте проголосуємо те, що пропрацьовано, всі погоджуються і це може бути хорошою основою для того, щоб завтра цей законопроект був прийнятий в цілому і за основу. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

НОВІКОВ В.В. Дякую. Ну, Національний банк не може підтримати зазначений законопроект і не тільки з точки зору, що це позиція Національного банку. Знаєте, скасування цього мораторію була одним з маяків взагалі меморандуму з МВФ. Ми проти того, щоб вдосконалювати мораторій, оскільки тут правильно звучало, що ми абсолютно не вирішимо цю проблему. От сьогодні в Національному банку відбулася зустріч банків великих кредиторів за валютними кредитами, Національного банку і представників позичальників валютних кредитів. Сьогодні ми вийшли на меморандум щодо вирішення цього питання взагалі. І одним із пунктів цього меморандуму, який вже починає, підписи по цьому меморандуму вже поставили декілька банків, Національний банк і представники громадської ради при Національному банку. І одним з пунктів цього меморандуму є якраз прийняття Верховною, набуває чинності меморандум після прийняття Верховної Ради змін до Податкового кодексу, пов'язано якраз з питаннями прощення, формування резервів банками за валютними кредитами і скасування цього мораторію якраз законом, який буде вносити зміни до  Податкового кодексу скасування цього мораторію, щоб запровадити питання безпосередньо вирішення проблеми валютних кредитів. 

Тому на сьогодні ми  не яким чином не можемо… І воно стимулює оці всі вдосконалення і мораторію, і можете погодитись, вони стимулюють недобросовісних позичальників  і далі не повертати кредити.

Тому що вони бачать, що знову йде вдосконалення  мораторію, і ми ж там не ділимо – добросовісні, недобросовісні, там є позичальники, які й по п'ять не будуть гасити кредити. І вони підпадають під дію цього мораторію, і не збираючись  ніколи його погасити. Тому ми не можемо  підтримувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка…

ДЕМЧАК Р.Є. І ще раз. У підтримку позиції Національного банку, я хочу сказати, що людям важливо, щоб їх не висиляли з квартир, це і є соціальною складовою. Але забрати право у  банків отримувати право-власність, я вважаю, що це занадто в цій ситуації.

Тому я за те, щоб розділити ці дві позиції – підтримати мораторій на те, щоб не висиляти людей із квартир. Але виконавчий надпис в нотаріусі залишити і внести його в парламентські слухання одним із тих питань, в тому числі по реструктуризації валютних кредитів.

Я буду голосувати "утримався".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Павло Олександрович.

РІЗАНЕНКО П.О.  Я вибачаюсь до закону,  який            уже є, був… ввести певний мораторій. Очевидно, що зайшли… це навіть не дірка, це просто, що два закони: один одному протирічать. Один був про мораторій, а інший  – про діяльність нотаріусів, тобто те, як вони діють.   

Нотаріуси почали вчиняти дії, які протирічать цьому закону, вибачаюсь, там є Нотаріальна палата у них от є самоврегульована організація, є Мін'юст, який за ними слідкує. І по суті, Мін'юст міг би їх наказати, так  або дати якусь інструкцію не вчиняти ці дії бо вони протирічать цьому закону.

Давайте повернемося до суті закону, суть закону – зробити мораторій. Знайшли дірку в цьому мораторіїя, очевидно, якщо  ми вже один раз прийняли там закон, зробити мораторій на певний час до  врегулювання фундаментально-глобальної проблеми, то давайте підтримувати цей мораторій це є вимушений крок.

Тому потрібно цю дірку закрити.

ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В.. Степан Іванович, абсолютно погоджуюсь з колегою, дійсно був прийнятий Закон про мораторій, але путем того, що була прийнята 62-га постанова, яка не дозволяє зараз здійснювати такі примусові операції, то єсть він... ми начебто скасували норму закону. Тобто треба вернутися до нормальної норми закону. Дякую.

Давайте скасуємо постанову і все. А... (Не чути).

КУБІВ С.І. Я би хотів звернутися до Національного банку і звернутися до представників громадських організацій. Рішення Верховної Ради про мораторій було правильне, вчасне і  воно зняло певну позицію дискусії, яка була на комітеті ще минулого скликання, де ми домовилися з вами про: теза перша, єдине житло, теза друга – єдиний будинок. Ми визначили два метражі: 140 метрів і 250  метрів. Ми говоримо тут не про комерційне житло, це принципово. І я хочу сказати, що цей мораторій говорить, по-перше, про єдине житло; друге, говорить про добросовісних позичальників; і третє, це стимулює комітет і Національний банк оцю статистику, яку ми, Віктор Володимирович, з вами представляли на минулому комітеті, швидко виставити з банками і я думаю, до банківських слухань в лютому місяці ми можемо повернутися абсолютно з іншим законом, з іншою картиною і без мораторію. Тому що я нині в голос можу сказати в присутності громадських організацій, вчора 17 люде  й, з якими я зустрівся вечором, так, на каву ми пішли так колективно, так як  я їх запросив, ну, то  з них взагалі 11, я не знаю, чи йшли, ну, кава смачна була, це точно.  Ви розумієте, про що я говорю? Тобто я звертаюсь також і до громадськості, якщо ми дискутуємо в правовому полі і захищаємо інтереси єдиного житла і  єдиного будинку – давайте будемо чесними.

А відносно другого питання дали мені вчора, що якщо квартира в сільській місцевості і живе там  бабця, чи там в одній хаті великій і немає дітей – повірте, це рішення сільської ради і любого депутату вирішує разово. Не треба включати в то питання. Бо вчора сказали, ще доповнити, вдосконалити і так далі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Васильович.

ЛАВРИК О.В. Я хотів би все-таки закликати всіх депутатів зараз тут проголосувати за те, щоб цей закон винести завтра під "купол". Може бути дуже багато дискусій, але нам треба зараз просто технічно доповнити ті правки, які не були враховані при прийнятті цього закону попереднім скликанням. Це раз.

Друге питання. Не забуваймо, ми завтра голосуємо його за основу. Можливо, нам вдасться провести його по скороченій процедурі. Все одно буде можливість, чи в залі, чи під час підготовки законопроекту до другого читання, внести свої зміни і доповнення, правки. І зал тоді визначиться, як голосувати.

А зараз пропонував би просто підтримати і ставити на голосування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Михайлович.

ПРИЙМА І.М. Є пропозиція тоді, щоб комітет відразу подання робив, внести за основу і в цілому, а зал уже визначиться. Якщо будуть пропозиції, то…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто приймаємо цей законопроект і за основу, і в цілому.

Шановні колеги, хто - "за", прошу голосувати. Проти? Утримались? Решение принято, с чем вас и поздравляю.

Наступне в нас питання: "Про проект Постанови Верховної Ради України про проведення парламентських слухань на тему: "Про шляхи стабілізації банківської системи України". Кубів Степан Іванович, будь ласка.

КУБІВ С.І. Шановні колеги, ми вчора дискутували по цьому питанню практично півгодини, і на попередньому ще засіданні ознайомчому, коли ще не був навіть обраний голова. Виходячи з ситуації в банківській системі щодо капіталізації, платоспроможності, ліквідності, відтоку депозитів, питання в тому, що багато банків, особливо які не дотримували нормативи Національного банку України, займалися невластивою фінансовою діяльністю, сьогодні є виведені з ринку. Банки, які не утримали нормативи ліквідності, трьох нормативів і платоспроможності, так само виведені з ринку. Банки, які не враховували систему оцінки по інсайдерах, не враховували аспектів диверсифікації відкритої, довгої валютної позиції, чи короткої, при рості курсу відповідно отримали також зменшення капіталу на суму збитків, вони теж не витримували нормативів. Все інше ви маєте в пояснювальній записці. До мене звернулася Асоціація банків України і представники інших асоціацій, що 10 років тому слухалося дане питання в стінах Верховної Ради щодо проведення якраз парламентського відкритого публічного слухання. Воно буде властиве і для позичальників кредитних (як валюта, так і гривня), так і для депозитів, які не тільки обмежуються 200 тисяч гривнами, а ми говоримо про інші суми. І також воно буде властиве запросити найвищих осіб, представників держави. Я маю на увазі – Міністерства фінансів, казначейства, запросити Фонд гарантування, Національний банк України, 3 асоціації банків. І останні якраз ці установи, про які я сказав, попросити асоціації разом з Національним банком і Фондом гарантування сформувати з нашим комітетом порядок денний, головних виступаючих спікерів і обговорити відповідно на парламентських слуханнях про проблематику і шляхи стабілізації банкової системи України.

І останнє теза. Проблема сьогодні банківської системи – це відсутність довіри до банківської системи і відсутність довіри частково і до регулятора. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Іванович. Будь ласка, Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В. Шановні колеги, я вважаю, що наші члени комітету хорошу ініціативу проявили. Але я б хотів, щоб ми з вами подивились трошки далі. Щоб був ефект від цього заходу, а він вкрай потрібен, мені здається, навіть до початку лютого, це вже трошки і задалеко. Але інакше виходу немає. Я думаю, що ми маємо подумати, як ми проведемо інформаційну ситуацію навколо цього заходу. Я думаю, що нам треба подумати, як проінформувати максимально широко громадян країни.

Але можливо нам варто в комітеті, хтось, тут уже ініціатори хай подумають, подумати, який проект за результатами обговорення ми могли б запропонувати в тому числі вже тоді в залі. Щоб люди не просто говорили про все. Видно, є кілька речей, які нам треба. От дивіться, ціла низка змін і доповнень до законів треба. Навіть те, що ми чуємо сьогодні в дискусії. Нам теж варто було б, щоб там конкретно люди по тих питаннях, які для нас цікаві, теж висловлювалися. Тому я підтримую ідею, буду голосувати "за".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.

РОМАНЮК В.М. У мене ще репліка по цьому питанню. Шановні колеги, в мене взагалі буде пропозиція. щоб конкретно сформулювати вже, можливо, публічно на громадському, в нас же сайт зараз буде, конкретно вивести, що ми виносимо ці питання на обговорення, і людей хай конкретно ставлять, які питання ми хочемо почути в залі, які саме питання ми будемо обговорювати. Тому що Степан Іванович правильно сформулював повістку дня. Розумієте, питання один, питання два, питання три, щоб люди конкретно орієнтувалися. Конкретна відповідь, конкретне питання, і тоді якесь буде конкретне рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Михайлович, тоді доручення. Як буде в нас вже порядок денний, який ми проговорили, висвітлити це на сайті нашого комітету.

КУБІВ С.І. … вашу думку. Доручити, наприклад, Михайлу Володимировичу Довбенко як ініціатору від нашого комітету, перший заступник, фінансист, банкір, Національний банк попросити, асоціації три, Фонд гарантування – с формувати порядок денний разом із Приймою…

ПРИЙМА І.М. Є пропозиція. У зв'язку з тим, що ми сьогодні це питання розглянули, я думаю, що буде позитивне рішення, ми звернемося до Національного банку, до фонду, до асоціації для того, щоб вони надали і проблемні питання, і ті питання, які би слід… І ми тоді сформуємо, безперечно, і порядок денний, і за результатами розгляду парламентських слухань будемо мати і наслідки, і результати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, і Михайлович Володимирович Довбенко як перший заступник це курує. Питань немає.

Ставимо на голосування? Хто за проект постанови, прошу голосувати.

 КУБІВ С.І. І технічно … Ігор Михайлович погодить з….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти? Утримались? Утримався один.

Руслан Євгенійович.

ДЕМЧАК Р.Є. Я не бачу яких питань ми не знаємо. Ну, всі питання вже нам висказали. Ну, чого до лютого переносити? Ми ж бачимо, що люди хочуть. Це раз. Ми багато чого можемо зробити і на комітетах. Обговорення вже закінчено, я так зрозумів. Я просто, мене запитали…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступний пункт: "Про проект Закону про врегулювання правовідносин між споживачами фінансових послуг та банками і фінансовими установами щодо соціального захисту незахищених верств населення, учасників АТО, бойових дій та членів їх сімей. Доповідає: народний депутат Артеменко. Але на комітет надійшов лист від народного депутат Артеменка: "У зв'язку з неможливістю з поважних причин бути присутнім на засіданні комітету 24 грудня, прошу вас розглянути проект закону меж споживання фінансових послуг  фінансовими установами щодо ситуації захисту незахищених верств населення, учасників АТО, бойових дій та членів їх сімей без моєї участі. Сподіваюсь на підтримку".

КУБІВ С.І. Було правило, Сергій Вікторович, якщо немає депутата, невластивого з нашою фракцією, ми можемо обговорювати, але рішень не приймати. До кого питання давати? Нема ініціатора – народного депутата. До кого давати запитання?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  розумію.

РІЗАНЕНКО П.О. Я був в іншому комітеті – в бюджетному. В нас теж було таке, така практика, що якщо депутат подав законопроект, але він не йде і не презентує свій законопроект, то не розглядати такий законопроект. Тут  є декілька аспектів і формальних, і морально-етичних. Але я підтримую практику – не розглядати законопроекти, а чекати  поки депутат знайде такий час, прийти і представити свій законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, які ще є пропозиції?  ... Голосуємо?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Будь ласка.

_______________. Я – представник.... народного депутата

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розуміємо. Але помічник народного депутата – це ж не народний...  помічник народного депутата – це не народний депутат.  Пропоную поставити на голосування питання: обговорення чи ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

КУБІВ С.І. ... громадські організації, не можна так, знаєте, це етика депутата. Так? Ну, просто я вам дам питання: яка ціна даного  законопроекту бюджету України? І ви не даєте відповіді, ми... Хвилину, ми ж не з вами  розмовляємо.

(Не чути).

КУБІВ С.І. Ми вас запросили, будь ласка, вибачте за... ми ж не даром не за рукави деколи тягнуть. Давайте не  силою брати, а розумом і результатом, і не оплатами окремих людей. Ціна, наприклад, законопроекту, так, скільки угод і так далі? Ви ж не дасте відповіді: для чого вас в присутності  в незручну позицію? Є там 4 мільярди, є споживчі кредити, є кредити іпотечні, є кредити рівня кризи 5 доларів, 8, 10, 16. Це серйозне питання, тому що це питання тягне бюджет. Давайте, не дивлячись, що є  громадськість, ми говоримо про те, що ми хочемо вирішити питання. Це отак між іншим.

Є прийнята практика: депутат дав закон, він повинен його захистити. Ми такі самі депутати як він. Я сьогодні був на двох комітетах, відстоював свою позицію, бо я поважаю своїх колег з іншого комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.

КУБІВ С.І. Я ще одну репліку. Відверто вам скажу, що, ви знаєте, як народний депутат, готовий усе зробити для захисту учасників АТО. Але законопроект в такому стані, що він перекреслює всю доктрину цивільно-правових відносин в Україні, розумієте. Це взагалі, вносити такі законопроекти, при всій повазі до ситуації в Україні, просто неможливо, відверто вам скажу. Чисто моя позиція. Неможливо так підходити до питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я пропоную, якщо ще хтось хоче виступити, надати слово, а потім…

КУБІВ С.І. Враховуючи повагу до людей, до громадських організацій, інформацію кожен дасть про оцінку законопроекту, щоб люди почули.

Друге. Враховуючи, що ми прийняли мораторій і виносимо в залу на основне питання, яке нам ставили, – виселення, єдине житло 140 і 250 метрів, так? Не зважайте, я як банкір, це б’є по банківській системі.

Це ми розглянемо інформаційно. Робочу групу пан голова доручить, є голова підкомітету в нас. І будемо працювати з тими законами робочою групою, щоб ви допрацювали до кінця року досить серйозні речі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Руслан Євгенійович.

ДЕМЧАК Р.Є. Я детально пропрацював саме цей закон, хочу сказати, що він дійсно дуже слабо фахово підготовлений. І те, що в законі звучить "учасників АТО", це через кому, всього лише 1 пункт. Він в собі поєднує і споживачів фінансових послуг і гривневих кредитів, і доларових кредитів, і через кому – учасників АТО. Тобто в нас є набагато фаховіші законопроекти, в тому числі поданий членом нашого комітету Дзензерським Денисом Вікторовичем, який набагато ширше і краще перекриває ті запити, які є зараз у ринку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Будь ласка, є позиція по  цьому законопроекту, Національний банк. Будь ласка.

НОВІКОВ В.В. Національний банк не може  підтримати зазначений законопроект із тих міркувань, які були вже висловлені. І, дійсно, при всій повазі до наших захисників, які приймають участь в АТО це не  є тільки проблема, взагалі банків. Це є проблема держави. І мабуть це треба в окремому законі взагалі цю проблематику вирішувати на державному рівні. А не просто за рахунок банківської системи,  яка зараза і так не солодко.

Тому ми не може підтримати  зазначений законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Степан Іванович.

КУБІВ С.І. У мене є конкретна пропозиція, значить пане голово, ви повинні голову підкомітету з фінансових, з питань банків і...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не призначили підкомітети…

КУБІВ С.І. Якщо ні, то ви призначте…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є відповідальний…

КУБІВ С.І. Є відповідальна людина в секретаріат запросити представників "Фінансового майдан"у, запросити представників Національного  банку України і  обов'язково Міністерство фінансів України.  Бо якщо навіть  ми всі від громадської ради Національного банку, і створити  цю групу  просто прямо сьогодні. Для чого це означає?

Я звертаюся до своїх колег побратимів за Майдану, якщо ми навіть зараз приймаємо цей закон позитивно, він не носить під собою  підґрунтя, бо стрічка має бути    в бюджеті 2015 року на утримання.

 Якщо ми розглядали закон перший про капіталізацію банків і платоспроможність, там чітко Мінфін каже, ми виділяємо суму таку то, підтримуємо таку то. Ми комітетом бюджетний комітет економічної діяльності  підтримуємо та суму йде в залу – є підтримка.

Якщо ми сьогодні скажемо, що  видати стільки то, сума така повірте, це популістське. Але воно  нічого не дає.

Давайте прямо зараз голова визначить від нас, Національний банк нехай завтра, громадська рада Національного банку бачу є, керівники ЄвроМайдану кредитного є. Я би включив – представників фонду   "Гарантування", бо якщо  ми приймемо цей закон, всі банки стануть банкрутами за три місяці, які ще працюють. Давайте правду говорити, це правда є правда. Так, тепер наступні зауваження, які б я хотів сказати, що давайте популізм з того закону і  написані слова, що  ми безглузді тут сидимо  і читаємо, є слово "безглуздість", там інші. Давайте  епітети викинемо у фінансах. Тут немає партій, тут є позиція, як захистити вас. Ми готові прийняти  це рішення.

Потім, коли ми дивимося пункт  4 статті 12 щодо учасників АТО, а що "Небесна сотня" викидається звідси? Правда, ні?  Ну, бачиш, тут немає. Там написано "ранені",  як, чим ранені, куди ранені? Інвалідність… Тобто  це питання треба ще погодити з Міністерством соціальної політики. Слава Богу,  Павло наш, він  нормальний хлопець, наш  колега Павло Різаненко, який абсолютно розуміє ситуацію, і ми подивимося з ним.

І останнє питання дуже важливе. Ми хочемо, щоб банки працювали, є  стандарти Міжнародного валютного фонду, Світового банку, які ми теж повинні врахувати. Бо ми проголосували всі і просимо капіталізацію  українських   банків, в тому числі МВФ –  2 мільярди і Світовий  банк – 500 мільйонів доларів. А з другої сторони ми скажемо: ви нам не потрібні, ну то вибачте, ми нічого  не зробимо, ми завалимо просто систему, і ми не можемо валити систему.

Я відразу, щоб два рази не вертатися, у пункті  3 стаття 1 несе ризик. Якщо ми виплатимо все, що просять у законі, Фонд гарантування  вкладів буде банкрут протягом місяця часу.  Я звертаюся тут до  юристів і до Василя Васильовича, що ми повинні  разом працювати, бо кошти нам  виділені копійки, а виплата людей буде.

Чим ми аргументували?  Озвучую голос.  Середній депозит людей в комерційних банках 8 тисяч гривень, максимальний депозит в комерційних банках  300 мільйонів. То   не є найбільший… (Шум у залі)   Ні, якраз ні.   Я розумію, що ті, хто мають 300 мільйонів, вчора представили мене в облогу взяли  11 чоловік  і чуть там  хотіли побити,  но немає за що бити, я ж без охорони ходжу. Я до чого це веду. Я звертаюся, давайте створимо функціональну класну групу. Відразу розглянемо закони про валютні кредити, валютні депозити. Богдан Володимирович представить, він мав позицію, ми її на комітеті, по-моєму з вами тоді були, коли я виступав, є резерви валютних депозитів, є вернення до курсу конвертації на дату отримання і є питання єдиного житла. Повірте, я проти буду закону, якщо ми будемо іпотечні кредити вертати всі. які є комерційного характеру. Бо вчора одна людина, коли ми так гарно випили каву, я переговорив, виявляється, людина взяла, ну, не буду говорити вулицю, бо відразу узнають хто, три квартири. Ну, три квартири, перепрошую, в районі Бессарабки, ну, то є… Ну, я не буду говорити, що це ви, я ж не можу це говорити. Це є важливі речі.

Але якщо ми підемо… (Шум у залі) Я жартую, я ж знаю, що… Я прошу, Богдан Володимирович, сказати про резерви, якщо є питання до мене, і тоді будемо говорити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, …………..

ДЕМЧАК Р.Є. Степан Іванович, ви, по-моєму, не уважно читали закон. Справа в тому, що це закон взагалі не про АТО. І ще раз акцентую, що нам потрібно розділити, можливо, навіть на базі цього законопроекту, на два різних. Один, який має бути з соціальним спрямуванням, про учасників АТО, а інший – той, який буде захищати права вкладників, позичальників, можливо, вкладників. Тут просто в одному законі наплутано і про АТО, і про інше. От в чому вся проблема. Про АТО тут один тільки пункт.

Тому… Мало того, сам Артеменко пропонує – ну, ви на рахунок джерел говорили, - перекласти це на комерційні банки. Тобто якщо… От один пункт, який тут говорить про АТО, якщо всі фінансові установи зобов'язані здійснити заходи щодо списання цієї кредитної заборгованості осіб, які загинули, або інваліди. Тобто ресурси мають знайти комерційні банки за рахунок своїх резервів, віднести це, ну, списати на збитки.

КУБІВ С.І. Я би просив, по-перше, слухати, що я говорю. Я про етику певну, яка є тут на тому…, а не про популізм, захисту чи не захисту. Я говорив про всі закони, ви бачите? І я випередився і сказав, що я вибачаюся, щоб я не брав слова по всіх законах, я дав оцінку по трьох законах. Це мухи і котлети окремо. І я сьогодні говорю про ті банки, які займалися конвертаціями, маленькі банки, які люди повинні сидіти просто в тюрмі. І тут пхати котлети не потрібно. Я сказав нині відкритим текстом, чого не треба говорити, але треба говорити людям правду. І в вічі я дивлюся, я говорю. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, даємо, хто хоче виступити.

Ну, будь ласка, вже закінчуйте.

(Помічник народного депутата Артеменка А.В.)  Ну, я – одну хвилинку. І хотіла б зазначити, що ми в цьому законопроекті прописали, що ми хотіли б бачити перевірку кожного кредиту ... порушення під час видачі і під час погашення і тих не благонадійних банків, які допускали ці порушення і які на сьогоднішній день не можуть відповісти, чому ці порушення відбувалися. Тому хотіли б все ж таки наголосити на тому, що цей законопроект побудований не на тих позичальниках, які негарні, а ті, як і спрямовані на погашення кредитів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Будь ласка, хтось із громадських організацій, із присутніх? Да, да, будь ласка. Да, будь ласка, Михайло Володимирович.

 (Не чути). ... юридичні і фізичні особи в валюті, які мають залишки, громадські організації церковні, які до нас звернулися – більше декілька мільйонів гривень і доларів....

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поважайте чергу, хай він скаже, потім – вам репліка.

КУБІВ С.І. Колеги, ми зараз обговорюємо: включити в дискусію цей законопроект чи не включати, це перше.

Друге, в нас секретаріат пропонує. Колеги депутати називають обґрунтовані причини, чому зараз його не обговорювати і крім того, внесли ще одну конструктивну думку, оскільки ми бачимо широке коло громадськості, які зацікавлені в цьому  законопроекті, а ми  розуміємо, що він сирий, хороша думка – робити робочу групу і терміново працювати.

І поки буде здоровий наш колега-депутат, набирати конкретні речі, знімати суперечності і виходити з законом.

Тому я пропоную завершити обговорення побічних речей, які не стосуються суті питання, і ставити на голосування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Денис Вікторович, будь ласка.

ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В. Михайло Володимирович, ну, я хотів би до свого колеги звернутися: така робоча група вже існує. Вона існує, і я вам скажу, що ми вже тиждень працюємо. І от ті законопроекти, які зараз були подані, - це і є квінтесенція всіх рішень робочої групи.

Що я хотів би сказати? Ну, така у нас зараз склалася ситуація, що у нас активісти "Фінансового майдану" працюють більш активно, ніж банківське середовище. Тобто я неодноразово зустрічався і з банківським середовищем, і з представниками різних банків: і Національного банку, і всіх. Ну, зараз ми маємо те, що маємо. Тобто ми від ініціативної групи маємо декілька законопроектів, великих законопроектів. Сирі вони – не сирі…

ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В. ……….Та тут багато хто. І представники Національного банку, Мінфіну, громадськості, банківського середовища – багато людей, дійсно, дуже багато людей. І ми хотіли, ми зверталися до банків: дайте, прокоментуйте, ну, ми повинні вийти на якийсь компроміс. Бо я вже казав, я абсолютно розумію, що деяка частина цих законів – вони політичні, вони абсолютно не комерційні, вони… я абсолютно розумію, що в законодавчому колі вони мають велику кількість недоліків. Але ми зараз, ви ж бачите, чому ми зараз збираємося: бо під комітетами стоять люди, під Верховною Радою стоять люди. Ми зараз маємо зиму, нам треба визначатися з рішеннями.

І я дуже задоволений тим, що ми сьогодні, по-перше, підтримали законопроект про мораторій, я дуже цим задоволений. Але ми повинні рухатися далі, бо ми маємо великі проблеми, ну, я би навіть сказав, що ми маємо, ну, колапс в банківській системі, і зараз ці закони потребують від нас якогось перезавантаження всієї банківської системи. 

Абсолютно  чітко  зрозуміло, там є … проблема вкладників, є проблема позичальників. Це так, я бачив, коли я виходив вчора до людей, деяка частина людей казала, що ви хочете  компенсувати там за рахунок наших вкладів позичальникам … Кажемо, ні не хочемо, треба  так сказати,  і з цією проблемою щось робити. Ми абсолютно розуміємо, але нам потрібно виходити на  рішення, ми не можемо затягувати проблему, коли ми там, деякі  у нас політичні діячі вчора на сцені кричали, що там комітет щось не вирішив ще  іншими. Тобто ми… була практична сутичка у нас .

Тому я хотів би  звернутися до вас, тому що я вважаю, що у нас  дуже фахове середовище, я поважаю кожного і з деякими людьми  ми працювали в минулому скликанні, з деякими людьми ми були знайомі в принципі. От хотів би, щоб ми як можна скоріше вийшли на якісь конкретні рішення.  Я дуже вам дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан Євгенійович.

ДЕМЧАК Р.Є. Я хотів би  підтримати Дениса  Вікторовича, дійсно, вже працює робоча група, і саме головне, щоб десь на відсотків 80 між позичальниками і Національним банком  уже  погоджені позиції. У них є меморандум, на 80 відсотків я хочу підкреслити, там є деякі неузгоджені моменти – від якого курсу  відштовхуватися від 5 чи від 8. Є деякі рішення, які були у нас на робочій групі вони також доповнені.

Я вважаю, що це є базовість від якої потрібно відштовхуватися, і пропоную подати в найближчий час Закон про реструктуризацію зобов'язань за кредит в іноземній валюті. Це друге питання  після мораторію, яке зараз ФінМайдан вимагає вирішити невідкладно від комітету, в тому числі, і Верховної Ради. А ті закони, які подані від Артеменка і два інші закони, я пропоную   не підтримувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, які ще будуть у нас пропозиції? У питання по Артеменку. Тут процедурне є питання, якщо депутата у нас немає…  Давайте дождемся, пока Артеменко к нам придет… То єсть ми  його відкладаємо до наступного…

КУБІВ С.І. Все-таки, Сергій Вікторович, є просьба, є громадські організації, прямо зараз доручити секретаріату…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мельничук – следующий закон.

Добре. Пропозиція така: переносимо, заслухаємо, коли буде народний депутат. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. проти? Утримались? Одноголосно. Дякую.

Наступне питання.  Степан Іванович,  у нас робоча група є і я покажу, хто туди  входить, там є проблеми, ми їх обговоримо.

Наступний закон: про проект Закону про захист прав споживачів  фінансових послуг від наслідків девальвації гривні. Мельничук Сергій Петрович. Якщо можливо… Ви ж колег наш, будь ласка.  Будь ласка,  от є місце, присаджуйтесь.

МЕЛЬНИЧУК С.П.  Пропоную  внести  на  розгляд проект Закону про    захист  прав споживачів фінансових  послуг від наслідків девальвації гривні.  Всі ми знаємо, що  останнім часом гривня  дуже-дуже опустилася. І це вплинуло  особливо  на найменш  захищені версти населення.  І цим законопроектом ми  маємо  врегулювати  те, що коли були отримані валютні кредити, щоб було  перерахування хоча б на момент отримання цих кредитів по курсу долара перерахувати їх.

Фактично, цей закон не несе великого навантаження на бюджет і думаю, що банки постараються знайти ці кошти із  своїх резервів. Ну, це так, коротко.

КУБІВ С.І. Ви говорите про кредити чи про депозити?

МЕЛЬНИЧУК С.П. Це про кредити.

КУБІВ С.І. А тут пишете… Ви ж  пишете про депозити.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Степан Іванович.

КУБІВ С.І. От дивіться, давайте… Я взяв ваш закон, так? І тут ви пишете… (Загальна дискусія) От у мене питання, ви кажете: не носить багато… (Загальна дискусія) Дивіться…

МЕЛЬНИЧУК С.П. 1558.

КУБІВ С.І. 1558. І ви пишете, списання всієї суми в отриманні фонду гарантування  вкладів… Така сума… Ви знаєте, от загальна сума депозитів, якщо віддати 33 збанкрутілих банки і віддати зараз фонду гарантування всю суму… Ви суму назвіть, будь ласка. Яка це сума?

МЕЛЬНИЧУК С.П. Суму зараз не назву.

КУБІВ С.І. То ви знаєте, що це – цілій бюджет України? А ви кажете, що то немала сума для бюджету.

Я просто хочу проінформувати громадськість, перш за все, що всім нашим комітетом, всім комітетом разом з Фондом гарантування після збанкрутілих двох великих  банків і малих юристами є сформований у пакеті реформ документ, який гарантує повернення у фонді гарантування, який носить дві позиції: позиція грошей у сумі до 200 тисяч і позиція цінних паперів або облігацій тієї чи іншої фінансової установи. Він закінчується, думаю, на слідуючий раз ми його будемо розглядати як проект. І вся команда отут за столом працювала.  Ми тут говоримо: ну, люди, давайте, ну…

Далі, друге питання до вас. Ну, не буду більше, добре.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В. Питання дуже просте. 2 жовтня ……(не чути)……… крапку у тому, що коли виплачувалися… видавалися кредити, особа не була повідомлена про те, про ті ризики, які можуть настати у зв'язку з підвищенням курсу. І це вже  питання  визначено судом, що фактично були порушені права  споживача. Банк порушив права споживача, це його проблема і це його ризики, і це доведено  вже судом.  Тому що банк повинен  був попередити про ризики, які є. Ми спочатку   довели, що  були порушені права споживача, а потім на підставі того, що були порушені права споживача, довели, що ……… є нікчемним.

Цей закон може  дублювати  це питання і не показувати, не переводити  цю  ситуацію у судову площину. Судова практика вже є і все одно її треба врегулювати. На жаль, банки, коли давали валютні кредити, вони не доводили всі ризики. Всі ризики фактично зараз перекладені на плечі   громадян.  Я повністю з вами  погоджуюсь з тим, що треба знайти  соціальну справедливість. Але, але, якщо  зараз ставити просто по букві закону  і пряму  конституційну норму Національного банку підтримувати стабільність національної валюти, то в такому  розрізі цей законопроект  є повністю логічним, виходячи з точки закону.

КУБІВ С.І. Я просто процитую решту позиції, щоб ми… в голос, да.

У випадку загибелі, в тому числі учасників АТО, інвалідів внаслідок там випадку, будь-якого поранення погодження контузії…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 КУБІВ С.І. Я ж читаю закон підписаний, проект закону. Далі пишеться: списання  всієї суми за всіма діючими, там, і так далі в іноземній валютні. Ми знищуємо Національний банк, знищуємо всі комерційні банки, в тому  числі і  Ощадбанк, який не взмозі виплатити  100 процентів  відсотків гарантованої суми. Тобто я до чого це веду, шановні колеги, я не хочу, ну ми ж колеги всі тут, так, це не реально… що ми знищили ………. мільйонів,   Дивіться, давайте не про мораль, я ж… (Шум у залі) У мене є запитання, ми  з тобою на Майдані, тут немає учасників "Небесної сотні" … (Шум у залі)

 Давайте по одному говорити. (Шум у залі)

 ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В.   Добре, шановні… Шановні колеги,  ну по-перше, я хотів би сказати, зазначити те, що  всі останні 3 законопроекти, які будуть зараз розглянуті на комітеті. Я хотів би зараз бути солідарним з Сергієм Петровичем, бо мій закон не дуже відрізняється від того, що він зараз вносить.

Знаєте, що? Абсолютно зрозуміло, що це не є досконалий юридичний документ. Ми це розуміємо. Але я хотів би зараз колег, знаєте от до чого призвати? Ви знаєте, повинна початись політична дискусія з цього приводу, бо зараз питання не обговорюється взагалі. І якщо будемо ще місяць чи 2 місяці замилювати очі один одному і казати – немає проблем. Проблема є, тобто ми абсолютно чітко розуміємо, що сьогодні ці потребчі кредити, вони взагалі не обслуговуються, чи обслуговуються на 15 відсотків максимум.

Ми це розуміємо? Якщо ні, давайте. Ми розуміємо, що в банках, в самому середовищі були б проблеми через місяць, через 2, через 3. То давайте цю проблематику винесемо в зал і будемо політично вести дискусію з банками, з Національним банком, з представниками громадськості.

КУБІВ С.І. Для того ми тут…

ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В. Тому я хотів би зараз запропонувати комітетам визначитися зі своєю позицією щодо внесення цих зазначених законопроектів до зали пленарних засідань. Там в нас буде дуже жарка, дуже непроста, дуже важка дискусія. І знаєте, як то кажуть, в споре будет рождаться истина. Я дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Національний банк надасть лист щодо позиції по зазначеному законопроекту. Я хочу сказати те, що тут перекладається на банківську систему не тільки питання учасників АТО, а ще вдобавок і малозабезпечених, причому не тільки валютних кредитів, а й кредитів в національній валюті. За рахунок банків списання зазначених кредитів. Плюс конвертація кредитів по 5,05. Тут сказали, що це не призведе…(Шум у залі) …на момент видачі, я ж і кажу про 5,05.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Видачі, видачі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, тут сказано, що не потребує витрат з бюджету. Я скажу, що цей закон перетворить те, що бюджет буде витрачати мільярди гривень на банки, які попадуть у Фонд гарантування вкладів у зв'язку з прийняттям цього закону. А що таке фонд  гарантування? Він оплачує тільки 200 тисяч гривень вкладникам банків. Далі не забезпечує нічого, не виплачує юридичним особам, які в цьому банку  мали депозити – теж нічого  виплачує. І ці юридичні особи  теж там  з банкрутами, і потягнуть за собою оцей колапс, взагалі подальше в  економіці.

Тобто ми категорично проти прийняття цього законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тетяно, будь ласка.

РУДЕНКО Т. Прошу прощенья, есть такая пословища еврейская: "Лучше сто из тысячи чем миллион из ничего". Вы хотите получить много сразу из тех, у кого нечего вам дать. Если бы  мы в мае или в июне подписали этот закон, или он был принят, вам бы до сих пор уже выплатили по курсу на момент взятия все, что можно было. Вы б уже половину депозитов вернули и все было бы нормально.

Мы сейчас затягиваем ситуацию с вами специально для того, чтобы дойти до 50… и люди вышли просто с оружием. Вы меня извините, но до  этой ситуацииспециально… Но люди могли платить, а сейчас по 18 не может никто и не обслуживает. Тому, пожалуйста, давайте считаться с тем, что  вы можете получить немножко, но можете…

КУБІВ С.І. Дивіться, я мушу зачитати пункт, якщо брати до купи закони: "накласти мораторій всіх банків, фінансових установ щодо виконання зобов'язань особами резидентами України в кредитних угодах іноземній валюті  365 днів". Це означає, що людина, яка принесла  депозит в валюті 100 доларів не отримує відсотків. Тому що  кредити хто взяв не платить відсотки, ми хоронимо тим самим  пунктом банківську систему.

РУДЕНКО Т. К банкам нет никакого доверия…

КУБІВ С.І. Давайте разом робити щось.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Он женщина тянет руку уже полвечера.

_______________. Абсолютно погоджуюсь зараз з виступаючим. Тобто, є дві проблематики – депозитна проблематика і проблематика позичальників. Я абсолютно погоджуюсь…(не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В. Шановні колеги…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні присутні, давайте  не будемо балаган… я дав слово, майте повагу, послухайте.     

ДОВБЕНКО М.В. Шановні колеги, без сумніву, цей законопроект вкрай потрібен, без сумніву, він піднімає дуже важливу навіть не  державну –  національну проблему.  Я обома руками за цей законопроект.

Тепер дальше. Але мене  насторожило тільки одне, і я поки не знайду відповіді, я не буду за нього піднімати руку. От є пункт "фінансово-економічне обґрунтування закону". Ми тут  зібралися, фахівці, для того, щоб на всі пункти дивитися. Тут чітко написано: "Не передбачено додаткових витрат чи навантажень на Державний бюджет". Сергій Петрович каже, є часткові. Якщо часткові, скільки?

Я хочу вас повернути до того, що ми перед цим ходили назад, говорили, що ми не рекапіталізацію комерційних банків з бюджету – з бюджету! –  в цьому році даємо 36,5 мільярдів. Це без цього закону. Без цього. Звичайно, що якщо ми його приймемо… А, іще два? Я про… Якщо ми приймемо цей, цю цифру треба буде посунути.

Тому я би просив всіх: давайте будемо без емоцій. Я готовий з вами сісти, от давайте візьмемо калькулятор і порахуємо. Ми маємо бути чесними перед суспільством, перед парламентом, перед усіма. І коли ми знайдемо цю цифру, ми маємо чесно сказати, нам треба буде  стільки-то.

Я не знаю, Сергій Петрович, може, вже завершує розрахунки, бо він сказав, частково треба. От назвете, я не знаю… до наступного нашого засідання, через день, через два, я буду готовий підняти руку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, …………… прошу.

(Загальна дискусія)  Все зрозуміло. … дякую-дякую. Давайте регламент…

Дивіться, шановні колеги, ми от… Дійсно, було зараз піднято дуже важливе питання. Тобто ми… в першому рішенні, ми підтримали законопроект про докапіталізацію, реструктуризацію держбанків на 36 мільярдів. Тобто що? Держбанки ми розуміємо, а народ України ми не  розуміємо. Тобто давайте реструктуризацію для народу України проводити. Ну, це політичне. Давайте! Давайте! Ну, 36 мільярдів на докапіталізацію держбанків ми маємо в бюджеті і закладаємо, а на  реструктуризацію для споживачів, для просто пересічних людей, пересічних граждан України ми не закладаємо взагалі. Тобто тоді я не понимаю...

КУБІВ С.І. (Не чути).

Ну, слухайте, можна, колеги? Колеги. Дивіться, я... ми ведемо дискусію, знаєте, мені здається, я репліку ще одну скажу. Шановні колеги, дивіться, ми прийняли з вами за основу Закон про введення мораторію. В самому законі, там прописано про те, що ми зобов'язані прийняти Закон про  реструктуризацію заборгованості. По суті, цей закон же дублює цей, це однакові по букві закону, тобто по сенсу закону це однакові два нормативних акти, те, що ми хочемо його прийняти, яке рішення. Я не буду трактувати так само, при всій повазі до авторів закону, зараз не буду трактувати цього закону, протиріччя, які вони входить в вимоги чинного закону, тому що ми тільки затрачаємо час.

Денис Вікторович правильно акцентував увагу про те, що проблема є, ми зараз її підняли і потрібно чітко сказати, що: ребята, закон 158... 1558 закон 1559 і 31 – це ідентичні практично нормативні акти, от і все. Розумієте?

(Не чути). Проблема одна та й сама, ми підняли, ми ж зараз говоримо про проблему, яку ми підняли. Проблему ми підняли дуже зрозумілу. Я вислухав вашу позицію, я розумію, що ви  хочете сказати, що є  рішення... Я читав ці рішення Вищого спеціалізованого... то єсть Вищого адміністративного суду, я читав це все, спеціалізований, да, прийняв рішення. Все одно заборгованість, навіть якщо рірення прийняв суд, це заборгованість ніхто не відміняв, нікчемність угоду стягнення заборгованості з позичальника. Інше питання: нарахування. Реституція наступає.

(Не чути).

КУБІВ І.М. Ну, це, люди добрі, заборгованість ніде не зникає. Нікчемність угоди, вона тягне певні юридичні наслідки – реституцію. Ми говоримо не про те зараз. Я пропоную дуже просте рішення. Зараз ми маємо прийняти, створити, знову ж таки, всіх людей, які задіяні в розробці цих законодавчих актів, об'єднати ці зусилля і прийняти один спільний нормативний акт.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все правильно. Будь ласка, 3 хвилини. Шановні колеги, давайте не будемо дискусію цю… після комітету подискутуєте.

КУБІВ С.І. Дивіться, шановні колеги, дивіться, я хочу, щоб не розійшлося те, що ми говоримо. Так тяжко говорити правду, легше підняти руки, не дискутувати – це найлегше.  Ми за те…

(запитання із залу) …объявите сумму убытков банковской системы.

КУБІВ С.І. Ми за те… Хвилинку,  хвилинку, зачекайте. 

Теза перша.  Ми за це, щоб на фінансовому комітеті не приймати політичних рішень. Це я звертаюся до своїх колег, бо тут була домовленість на першому  засідання. Денис, ми домовлялися, Вікторович. Ми домовлялися на першому засідання, що Комітет фінансів: перше –  без політики, без фракцій, а  професійний, і через те тут нормальна дискусія.

Друге. Вся банківська система на сьогодні  є  збиткова, мільярди. З них  33 банки  виведені з ринку…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 КУБІВ С.І. Ну вислухайте, ми ж слухали вас, правда. Всі банки  33 виведені з ринку. Доповідаю вам. Ви якщо  юрист, то Богу дякувати, якщо фінансист, то  теж Богу дякувати. Державний бюджет для виплати депозитів, у тому числі  АТО, інвалідів, пенсіонерів, багатодітних і так далі  через Фонд гарантування коштує державному бюджету те, що ми проголосували сьогодні, 20 мільярдів гривень. Ми проголосували. Це з державного бюджету передаються у  Фонд гарантування, і люди отримують кошти.

Позиція комітету з розумінням, що 200 тисяч виплати депозит сьогодні,  не зважаючи, що середній депозит є  8 тисяч, це є мало. Всі отут  колеги сидячі, двох немає, запропонували проект законопроекту щодо Фонду гарантування у пакеті, який робить  Адміністрація,  Національний банк  і Кабмін,  про компенсацію у вигляді цінних паперів в термін  3 роки, різниця суми. Но ми його ще не проробили, він йде до закінчення. У тому законопроекті працювали юристи  збанкрутілих банків, ініціативних  груп. Може і тут хтось, я не знаю. Від ініціативної групи зі мною  сьогодні  говорив по тому законопроекту, є ім'я Герман, якщо воно   щось нагадує, фамілії не буду називати. вони дали відповідну позицію.

І останнє. Якщо ми сьогодні приймаємо це рішення, і воно коштує так, як тут фразу я бачу, це є дорого. І для того пропозиція встановити термін, наприклад, Сергій Вікторович, місяць чи півтора, запросити Міністерства соціальної політики, запросити Міністерство юстиції, бо в мене тоді претензії до нині, якщо політично говорити, чому Кабмін після нашого закону прийняв 662 постанову і арештовували квартири, якщо ми такі чесні? Ми чесні політично, а всі… Ну, не будемо зараз, хвилю. Тобто я веду до того, створити, конкретно сьогодні їхати в Мін'юст, соціальної політики взяти АТО, "Небесну сотню" виплатити загиблим і простити, вибачте, за рахунок держави, бо віддали життя 100 відсотків, депозити віддати 100 відсотків. Але друге. Скільки це коштує державі от питає. Давайте ми порахуємо це все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Національний банк.

НОВІКОВ В.В.… сьогодні поточні збитки банківської системи десь близько більше 20 мільярдів. Ми сьогодні наводили приклади по перерахунку по курсу 8 десь половина банків даже по курсу 8, якщо сконвертувати ці кредитні, валютні кредити, половина їх попадає неплатоспроможними в фонд зразу. Оце така картина в нас зараз, це тільки по курсу 8.

НОВІКОВ В.В. Кількість була 51 тисяча кредитів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  (Шум у залі)

Давайте так, давайте, давайте, да, закінчуємо, тому що ми можемо до 12-ти тут дискутувати. Ваш колега хоче закінчити.

(Не чути) Но есть… Подождите, что вы ……(Шум у залі).... это средний класс людей, которым ……взять кредиты. Лучше сейчас чем потом подкомитетом завтра. (Шум у залі)…… Вы не смотрите на 3 шага вперед чем это…(Шум у залі) Еще один момент по поводу(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Давай, да, Юля. Так давайте, будь ласка, давайте, ну, один одного поважайте, хай Юля скаже.

САЛО Ю. Я перепрошую. Я мільйон разів кажу: хай вже уряд прийме позицію, буде нормально розмовляти з Міжнародним валютним фондом. Скільки можна вже навколішках стояти перед ними? Скільки можна стояти навколішках перед позичальниками…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це вже друга позиція. Шановні, так, дякую. Юля, давай, давай.

САЛО Ю. Вы полдня …. людей выселяли

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлечка, для этого мы закон сегодня приняли, мораторий. Юлечка, чтобы я это не делал каждый день, понимаете, на комитете?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нет, Юлечка, депутаты на самом деле не для всех. Потому что в банке тоже люди, я открою секрет. Поэтому и для вас, и для… Мы ж с вами разговариваем, понимаете? Поэтому… То, что касается вчера выселения людей, – согласен, ремарка прозвучала, да. Поэтому мы на комитет сегодня собрались, внесли изменения к закону и будем его выносить по купол. Чтобы я каждый день этим вопросом не занимался, вы каждый день. Это называется системное решение. Пожалуйста.

РОМАНЮК В М. Шановний пане голова, шановні колеги, ми зараз до рішення не прийдемо. Я хотів би, щоб ми вже досить тривалий час знаходимося. І я дуже поважаю думку кожного з нас. Я хотів би звернутися до вас, пан голово, щоб ми зараз всі ці 3 законопроекти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це пропозиція.

РОМАНЮК В М. Пропозиція, безумовно. 1558, ні, 1558, 1559 і 1558-1. Дивіться, щодо 1531, ми будемо чекати, ми визначились зі своїм рішенням. Повинен прийти народний депутат Артеменко, і він доповість на комітеті свою думку щодо цього законопроекту.

От по цим 3-м законопроектам я хотів би, щоб ми зараз, запропонувати, щоб ми визначились зі своєю позицією і проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз. Ми пропонуємо 1558, 1559, 1558-1.

РОМАНЮК В М. 1558-1, все це одним рішенням. Вони досить схожі, вони там не відрізняються.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там дещо було погоджено меморандумом, как раз…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одним рішенням поставити. Ще які рішення є, шановні колеги?

КУБІВ С.І. Дивіться, я ж повертаюсь до цієї пропозиції, шановні колеги. Знову ж таки, Денис Вікторович, з того, що ми починали. От дискусія йде, вона широка йде дискусія, розумієте. Що б зараз не говорили, ми говоримо про одне й те саме, починаємо за упокой, кінчаємо за здравіє. У нас є конкретний вопрос. Питання в тому, що нам потрібно вирішити питання реструктуризації валютної заборгованості. Оцих три законопроекти вони всі стосуються, суть законопроектів одна і та сама. Можливо… Чекайте, вислухайте. Вона одна і та сама по суті – це реструктуризація валютної заборгованості. Суб'єктний склад трішки відрізняється, я погоджуюся, але суть та сама.

Тому я пропоную всіх, хто працював над цими законопроектами, перше – це створити робочу групу по цих законопроектах.

(Шум у залі) Тобто, якщо є робоча група, значить, робоча група доопрацьовує, об'єднує ці три законопроекти і вносить на найближче наше засідання… там є закон, який взагалі…. Который погодили з банкірами даже… (Шум у залі)

 КУБІВ С.І. ……. Є закон, який ми можемо зараз обговорювати. Це пов'язано з тим, що, якщо була зроблена уступка ………..або операцію зробити, щоб особа мала право, боржник, право викупити себе за ці гроші, які продали або йому буде запропоновано першим це зробити. повністю логічно, і більшість навіть, ну, третина банкірів підтримує. Тому що зараз ……. чорних схем виводу, так скажемо, класичних активів…… (Мікрофон вимкнено)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже дякую, …………. Давайте… Я вам дякую. Давайте…… Тобто в нас є пропозиції…. Да, дякую, Степан Іванович. У нас є пропозиція – перше – це об'єднати ці постанови в одну і розглянути, коли вона буде об'єднана. Ще пропозиції є?

КУБІВ С.І. ……. конкретно, щоб люди чули, Яценюку, Прем'єру, голові Нацбанку, міністру соціальної політики… Президенту України.

КУБІВ С.І. Чекайте. Соціальної політики, міністру юстиції, щоб закон носив законний характер. Створити групу на рівні заступників міністра і так далі…

КУБІВ С.І. Та не на 5! Виставити термін, наприклад, 15 січня. Давайте, перше засідання 15 січня – повинен бути вже базовий принцип. Залучити громадську раду, залучити то… і вирішити питання. (Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте только спекулировать не будем…

КУБІВ С.І.  …… Давайте ми з'ясуємо нашу позицію щодо комітету.  Це моє прохання  і моя пропозиція до всіх шановних колег.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. То єсть у нас є пропозиція, якщо хтось не заперечує. Перше. Ми пишемо листи, якщо це потрібно, на Прем'єра, на  соцполітику,  Ігор Михайлович, на Національний банк, на Мін'юст, хай дають нам своїх  фахівців. 

КУБІВ С.І. І обов'язково у листі замітити, що одноголосно  комітет пропонує  загиблих людей, інвалідів АТО, Євромайдану і сім'ї  розглянути найшвидше на засіданні, внести у бюджет. І ці люди, які загинули, герої, компенсувати як валютні кредити і віддача

ГОЛОВУЮЧИЙ.  ………. нам так і сказати, що у нас є ті люди, які  ми чекати довго не можемо, просто не можемо.

І наступна пропозиція, як я розумію, це ті закони, які ми  казали, 1558, 1559, 1558-1, правильно, об'єднати і розглянути після доопрацювання. Так?

КУБІВ С.І. Є прохання врахувати меморандум, це ж не просто документ. З великим зусиллям ми  сьогодні   банки погодились на те, щоб підписати цей меморандум по реструктуризації валютних кредитів. Сьогодні. це я  буквально… (Загальна дискусія) Ви так всі говорите, що я не чую взагалі. Підписаний, він підписується банками, Національним банком і громадською радою. (Шум у залі) (Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні присутні, давайте не будемо, ще раз кажу, давайте дотримуватися чіткої процедури. Будь ласка.

КУБІВ С.І. Сергій Вікторович, будь ласка,  і члени комітету, все-таки  прохання завтра винести всі 4 законопроекти у Верховну Раду на голосування.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми почули.

ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В.  Є пропозиція… Я підтримую, Сергій Вікторович, пропозицію про об'єднання цих чотирьох законопроектів, але винесення їх, ну, не пізніше неділі. Буде у неділю сесійний день, підготувати їх завтра-післязавтра, можливо, у п'ятницю ще зібратися їх вивірити, останню редакцію того сумарного закону, який буде  з чотирьох, і винести в неділю у сесійний зал.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуюсь з колегою. Дякую. Давайте тоді, я звертаюсь вже до громадськості, може, у п'ятницю ми проведемо робочу групу. Я всіх колег запрошую, ми перед тим… І давайте ми...

ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В.   У п'ятницю я не зможу, Сергій Вікторович. Давайте на суботу, на неділю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте ………. і в п'ятницю,  і в суботу. Ми готові будемо  ……… зустрітися, почати працювати, а  ………… Давайте ………… фінальне …….. проведемо засідання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Домовилися, що в п'ятницю ми проводимо… (Загальна дискусія)

КУБІВ С.І. Дивіться, завтра ми не можемо, завтра у нас пленарний день, ми маємо два засідання. І завтра буде дуже важкий день. У п'ятницю зустрічаємося…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У п'ятницю  збираєтеся, Денис Вікторович – перший  наш заступник… Микола Володимирович будуть присутні. Питань нема. Тобто… Да, будь ласка.

ЖОЛОБЕЦЬКИЙ О.О. Два слова хотел бы к вам обратиться, что если мы хотим результат… (мікрофон вимкнено).. Поэтому, если мы хотим результат…

КУБІВ С.І. ви розумієте, в зал ми можемо виносити, але яка користь від цього буде?

(Загальна дискусія)  Есть один законопроект, который может пройти, который последний только что оговаривали. Он может пройти. Остальные,  в принципе, можно идти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я пропоную поставити на голосування (Шум у залі) …немного напряжение… (Шум у залі). Напряжение и так снято, мы уже один важный вопрос на комитете только что проголосовали. И наша первая задача – его отправить под купол для того, чтобы его рассмотрели в первом чтении и в целом.

Поэтому я, пожалуйста, прошу, уважаемые коллеги, давайте поставим этот вопрос на голосование. Еще раз я вам скажу: первое, мы отправляем письма на Кабмин, Нацбанк, Минфин, Минюст и указываем… да, про невідкладність прийняття этого решения… да, і запрошуємо їх у п'ятницю на групу – це перше питання.

А друге, закони, которые я сказал, 1558, 1559, 1558-1  ми об'єднуємо, в п'ятницю збираємо  робочу групу і  приймаємо  там в неділю… 

КУБІВ С.І.  Може ми  в понеділок зберемося як комітет? Давайте по  Регламенту це ми зробимо за  24 години, щоб ми вже прийняли рішення  і на останньому пленарному засіданні цього року, щоб тоді ми включили у порядок  денний і проголосували.

(Загальна дискусія)

КУБІВ С.І. Дивіться,  є чітке звернення  і позиція нашого комітету,  що ми всі одноголосно підтримуємо, люди, які є інваліди відповідно законодавству, і ті, які  загинули і  сім'ї, треба відповідно по кредитах і по депозитах, це екстрене рішення, яке прийняти потрібно позитивно, і "Небесну сотню" і ті, які були відповідно на Євромайдані, так само  покалічені і носять характерну інвалідність. Це виділити треба структуру  з міністерством і прийняти  це ……… рішення, яке  було  в комітеті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

КУБІВ С.І. Я звертаюся до Сергія  Петровича.  Сергій Петрович, якщо ми завтра вносимо цей законопроект і в сесійній залі відхилять,  не раніше  ніж через  14 днів  ми маємо право знову щось звертатися.  Ми втрачаємо час. Те, що зараз  пропонуємо, і  погодився Денис Вікторович: терміново об'єднуємо, в  п'ятницю-суботу працюємо, в понеділок  збираємо комітет, і ми маємо право в  понеділок винести. (Шум у залі) Та хоч зберемося і в п'ятницю. Як тільки готовий  документ і в  п'ятницю зберемося. У нас кворум є. Тому я до того, щоб ми не втрачали час, бо ми собі   зашморг візьмемо –  14 днів. Добре. (Шум у залі)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я тричі сказав, яка позиція. Я пропоную проголосувати. Хто за цю пропозицію, прошу  голосувати. Степан Іванович, за пропозицію, яку  вже тричі сказав. Проти? Утримались?  Дякую.

На цьому комітет завершений. Дякую.