СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності

від 20 січня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету С.В.РИБАЛКА

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні присутні! На засіданні комітету в нас присутні 9 народних депутатів, кворум є. Тобто засідання комітету оголошую відкритим.

Пропонується затвердити порядок денний засідання комітету з регламентом розгляду питань. У кого є якісь пропозиції, давайте їх обговоримо. Да, будь ласка.

ДОВБЕНКО М.В. Доброго дня, колеги, запрошені, учасники нашого засідання! Я думаю, що у нас сьогодні досить насичений порядок денний, і, швидше всього, нам без перерви не обійтися. Тому я би запропонував колегам, можливо, такий варіант. Оскільки тут є багато представників засобів масової інформації, я думаю, що їм буде цікаво послухати перше питання, яке ми тут розглядаємо. Можливо, їм буде теж цікаво послухати нашу презентацію проекту Закону про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну валюту України – гривню, яку нам пропонує наш колега Руслан Євгенійович Демчак. Я думаю, що, можливо, засобам масової інформації буде цікава також інформація про підготовку і проведення парламентських слухань. Ми хотіли би, щоб це теж знайшло відповідний резонанс в нашому суспільстві, тому що проблем багато є в банківській системі.

Так щоб ми ці три питання до перерви встигли розглянути, а потім після перерви – вже наші робочі питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ще є пропозиції? Да, прошу.

ЯЦЕНКО А.В. ………дуже коротенький законопроект, щоб 5 хвилин буквально я його доповів, а потім…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ще будуть пропозиції? Тобто пропоную: перший законопроект ми розглядаємо. І другий пункт, перший пункт – другий, так?

(Загальна дискусія)

 ДОВБЕНКО М.В.  Про слухання, презентацію Демчака. І наш колега просить, щоб ми його розглянули, я думаю, що Антона Володимировича можна послухати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І зробимо перерву. Тобто пропозицій більше немає?

Зі змінами в порядок денний, якщо "за", прошу голосувати. Хто "за", "проти", "утрималися"? Одноголосно. Дякую.

Я хочу сказати, що на нашому комітеті ще присутній перший заступник голови Національного банку України Писарук Олег Володимирович… Олександрович, перепрошую, да, Новіков Віктор Володимирович –  директор юридичного департаменту Національного банку.

І перше питання в нас – це пропозиції Президента до Закону про внесення змін до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадянам України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (щодо посилення захисту прав позичальників). Першим доповідає Писарук Олександр Володимирович.

ПИСАРУК О.В. Дякую.

Ну, перш за все, я хотів би сказати, що Національний банку України підтримує вето Президента України, накладеного на цей закон, тому що так само, як і Президент, ми вважаємо, що він не забезпечує комплексного вирішення проблеми реструктуризації валютних кредитів.

На наш глибокий погляд, ми вважаємо, що вирішити це питання можливо лише за згодою сторін і в результаті консенсусу, який буде знайдено між позичальниками та банками, та на добровільних засадах.

Ви знаєте, що Національний банк виступив ініціатором переговорів між банками, банківськими асоціаціями, валютними позичальниками за посередництвом громадської ради, яка була створена при Національному банку. У грудні цього року ми збирали дві великі зустрічі, результатом яких стало, фактично, узгодження тексту меморандуму про реструктуризацію, про принципи реструктуризації валютних кредитів.

На сьогоднішній день цей текст існує, декілька  банків вже його підписали. Процес роботи з банками триває. Вони розглядають можливість підписання цього документу.

Я вважаю, що цей меморандум може стати основою структурного вирішення питання про реструктуризацію за трьох умов. Перше, це прийняття Верховною Радою низки змін до Податкового законодавства, яка дозволить… надасть можливість реалізувати практично запропоновану схему реструктуризації; друге – це відміна мораторію на реалізацію закладеного майна – це  абсолютно критична умова.

І третє. Це саме неприйняття Верховною Радою жодних  законів, які у примусовому порядку  примушують банки до здійснення реструктуризації  на ринкових засадах.

Остання умова фактично,  сформульована Міжнародним валютним фондом – це  їх принципова позиція в усьому світі, в усіх країнах, а вони категорично проти такого.

В зв'язку  з тим, що ми як ви знаєте, на сьогоднішній день  разом з Кабінетом Міністрів    проводимо інтенсивну роботу з МВФ, Світовим банком  стосовно нової програми або поновленої програми фінансування України, це умова є критичною.

Тому  я б ще раз хотів закликати всі сторони до розуміння  ситуації і ми вважаємо підхід, який я тільки що визначив, він може є основою для  структурного вирішення питання.

Звичайно є моменти, є технічні моменти, є принциповий момент, як меморандум реалізувати, пов'язати з  відміною мораторію. Але  це все переговорний процес, яким можна вирішити всі питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, які ще будуть     думки  з цього приводу, пропозиції. Будь ласка.

РІЗАНЕНКО П.О. У мене запитання до доповідача, депутат Різаненко, фракція "Блок Петра Порошенка" .

Хочу звернути увагу і потім поставити запитання, що даний  законопроект, який по суті повернутий  Президентом, він не ставив за мету вирішити  комплексно проблему реструктуризації валютних кредитів. Звертаю увагу на доповідача, що даний законопроект у дійсності доповнював законопроект, який був прийнятий минулою каденцією  Верховної Ради, який тимчасово створював мораторій на відчуження заставленого майна для того, щоб дати певне вікно, і якраз дати можливість прийняти комплексно, якесь рішення. Але як з'ясувалось, в тому законопроекті, який був  прийнятий минулою радою і підписаний Президентом.

Знаєте, як завжди, хтось знайшов якусь  шпарину і  через цю шпарину продовжував стягувати заставлене майно.

 По суті,  мова не йшла  про прийняття нового закону, а давайте так, скажімо, вибачаюсь за термінологію, але про латання не зовсім коректного  закону, який був підписаний Президентом, прийнятий минулою каденцією. Тому не зовсім зрозуміла логіка і мотивація  ветування цих   змін, якщо Закон про мораторій був  прийнятий і підписаний Президентом минулої каденції.  Ще раз підкреслюю, цей закон не ставив за мету комплексно вирішити. Він повинен лише  був дати певне вікно, дати передих людям, в яких заставлене майно, для вирішення проблеми комплексно. Тому посилання на, вибачаюсь,  що він не вирішує комплексно проблему, воно не зовсім коректне, бо це і не було метою цього закону.  Тому в контексті цього просто  може  якось  іншу  логіку спробуйте нам пояснити, в чому була суть ветування?

ПИСАРУК О.В. Ви знаєте, я думаю, що питання "в чому була суть ветування", я думаю,  краще  звертати до Президента  України, бо це він ветував закон. Але…

_______________. (Не чути)

 ПИСАРУК О.В. Я перший заступник голови Правління Національного банку.

(Загальна дискусія)

ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В.  Шановні,  ну, давайте не будемо  теж тут  щось ховати. Ми прекрасно розуміємо, що Президент наложив це вето  за  наполяганням  Національного банку України. І це для нас зрозуміло, понятно. Бо ви знаєте, як це рішення, цей закон  приймався. Це було суто політичне рішення. Бо, шкода, що ви зараз не зустрічаєтесь з представниками  робочих груп,  з представниками позичальниками, і тоді б ви побачили, що дійсно зараз просиходить. І це рішення, яке було прийняте у парламенті, воно дійсно  поточне рішення до прийняття  тих    умов меморандуму, які були проговорені  і з позичальниками, і з представниками  Національного банку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да,  Михайло   Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В.  Олександр  Володимирович, до вас запитання як до фахівця.  Цитую: "лише пропонується уточнити  вже існуючий  механізм  заборони на стягнення майна таких громадян". Як фахівець  ви вважаєте отой закон, який тут є,  він лише пропонує уточнити механізм?

ПИСАРУК О.В. Я думаю, так як  написано,  дійсно пропонує   уточнити  механізм. Я розумію, що не ставилося… Я розумію коментар колеги те, що не ставилося метою цим законом вирішити структурно питання валютних позичальників. Тобто я не можу сказати нічого проти цього, але ми вважаємо, що ми повинні передусім структурно вирішити це питання. Просто цей закон за суттю своєю не мав це на меті і ми його не вирішуємо. Тому мораторій, який був застосований, можемо його відпрацьовувати, закривати певні лазейки для банків щось там не те робити, я все це розумію, це важливо. Але наявність цього мораторію не дає можливість досягнути згоди по реструктуризації – ось, що важливо.

ПОЛЯКОВ М.А. Олександр Володимирович, у мене питання до вас і пропозиція. Мораторій виник, головна причина, чому виник мораторій: тому що Національний банк повністю усунувся від вирішення будь-яких питань. І вже вимушений був комітет брати на себе ініціативу зустрічатися з Асоціацією банків, зустрічатися з постраждалими людьми, для того щоб це вирішувати.

Тому, будь ласка, включіться в роботу разом з комітетом, разом з людьми, для того щоб вирішувати ці питання. Тому що ми весь час не будемо знаходити якусь спільну мову. Ви цим і підставляєте Президента, і взагалі виводиться ситуація в неконтрольовану.

ПИСАРУК О.В. Ну, перше. Я хотів би не погодитися з твердженням, що Національний банк усунувся від процесу. Ми зустрічалися з валютним позичальником неодноразово. Тут присутній пан Дубас, який відповідає в Національному банку за громадські зв'язки. Я особисто декілька разів з ними зустрічався протягом року. Ці дві зустрічі, які привели до підписання меморандуму, я особисто проводив по чотири години і ми зустрічалися. Ну, це не зовсім вірно.

Той факт, що ми не співпрацювали з комітетом, справедливе твердження. І тому я від Національного банку хочу завірити вас, що ми будемо співпрацювати подалі в цьому питанні, але, повірте мені, з позичальниками персонально ми зустрічалися, щоб не було тут сумнівів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

В кого ще є що? Будь ласка.

РОМАНЮК В.М. Шановні колеги! Романюк Віктор, фракція "Народного фронту".

Ви знаєте, знову виникла така, мені здається, це юридична колізія. В плані чого? Дивіться, з однієї сторони, у нас є Конституція, яка передбачає, що судове рішення обов'язкове до виконання на території України. І ми ввели мораторій на попередній закон, який насправді називається закон – це який діяв в частині виконання судових рішень. Поправка до закону, яка була внесена спільно з нашими колегами. Вона стосувалася виключно закриття прогалин. Причому, я підкреслюю, це стосувалося виконавчих написів* нотаріуса. Тобто що ми отримали в результаті вето Президента? Ми отримали те, що судові рішення, які обов’язкові для виконання на території України, і на них не розповсюджується мораторій. А виконавчі написи нотаріуса, щодо яких є спірне питання, обов’язкові чи** виконання, було введено вето Президента.

На мій погляд, це абсолютно некваліфікований підхід. Він поставив таку, знаєте, двояку позицію. З одної сторони ми маємо якби дотримуватися Закону щодо обов’язкового виконання судових рішень. І комітет, і парламент зайняв в цьому позицію, що вони не підлягають виконанню. А що стосується виконавчих написів нотаріуса, де деякі банки найшли лазійку, ми поставили цих громадян в абсолютно неадекватну позицію.

Тому на мій погляд, мені здається, що тут або була надана неповна інформація щодо цього законопроекту, точніше цієї поправки Президенту, або можливо, спрацювали якісь лобіські механізми.

Тому на мій погляд, потрібно вносити поправку щодо введення мораторію в частині виконавчих написів нотаріуса на розгляд Верховна Рада знову ж таки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Да, будь ласка, Степан Іванович.

КУБІВ С.І. Шановні колеги! Те, що Президент ветував Закон комплексного механізму і комплексного характеру, він зробив правильно, тому що закон тягне собою довготермінове використання правил гри, проблематики всіх валютних кредитів, які ми сьогодні маємо. Разом з тим, те, що пан Романюк Віктор говорив, що абсолютно цей закон має право бути винесений в залу, і депутати Верховної Ради при роз’ясненні голови комітету і асоціації дадуть додаткові роз’яснення. І він може бути проголосований.

Тобто це є перша складова. Людина, яка фактично працювала і з валютними вкладниками, і з валютними клієнтами, які отримували кредит, ми розуміємо ту проблему в трьох площинах. Площина перша. Народні депутати минулого скликання і цього скликання розглядали проект закону в площині основній - єдине житло.

Ми говоримо про те, що людина отримала валютний кредит і купила собі квартиру, де проживає сім'я. Ми говоримо про те, що людина отримала кредит і побудувала будинок, і вона проживає в тому будинку.

Друга складова є, коли люди, які мали лишні кошти в своєму бюджеті, купили 20 квартир, побудували містечко особняків для точки зору продажі, комерційної діяльності. Це інший підхід.

І в цій ситуації я би сьогодні, напевне, може, не критикував Національний банк. Тому що Національний банк на сьогоднішній день створивши Громадську раду при Національному банку, так само, як і ми, депутати, повинні системно працювати по цій проблематиці, яка виникає в зв'язку з девальвацією гривні. Особливо станом на сьогоднішній день.

Таким чином, комітет прийняв рішення, що, коли ми говоримо про єдине житло, і ми визначили тоді метраж до 140 метрів, 120 метрів, так? 120 метрів. 140, вірніше. Коли ми говоримо про будинки за межами міст, ми визначили метраж 250 метрів. І коли це єдине житло, всі депутати минулого скликання і цього скликання підтримали однозначно позицію.

Але, коли в практичній стороні ми побачили від громадської організації, які сьогодні присутні фактично, і юристи, ми побачили, консультуючись з іншими позичальниками, що є прогалина в нотаріальній частині. Ми доповнили частину дію тимчасового положення однією фразою. Щоб виключити зловживання нотаріальних написів і продажі майна за низькими цінами. Чому? Тому що майно, яке продається сьогодні на ринку, абсолютно не має ринкової ціни і воно є набагато-набагато занижено, що не проживає…. це питання.

Оце таке пояснення. Тобто я пропоную, що закон і аргументи, які ми отримали від,  на сьогоднішній день, Національного банку, рекомендуємо у стіни Верховної Ради  на голосування.

Друге, комітету нашому і групі, яка, робоча, створена і пропрацювала багато з позичальниками, також громадській раді і юридичним фахівцям продовжити роботу щодо вирішення питання кредитів у валюті. І пропоную конкретно під стенограму, що ця група повинна зайнятися і депозитами валютними, які є основним джерелом отримання валютних кредитів. Тут не можна дану проблему, і це мав на увазі Президент, і заключення, якщо ми говоримо в цілому  і  в широкому плані.

Тобто ми виносимо це в зал, друге – розширюємо повноваження  робочої групи із залученням юридичних консультацій, включаючи Головне юридичне управління Верховної Ради для продовження роботи, вияснення і запропонування конкретного закону, натурального, дійсно, на що звернув увагу пан Різенко, що повинен бути винесений у сесійну залу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Степан Іванович.

Почули думку не тільки нашого колеги, а й представника Президента у Верховній Раді. (Шум у залі) Я зрозумів.

Дійсно, цей законопроект, який є, він діє, не зважаючи на мораторій, який вніс Президент.

Якщо в нас запитання до Нацбанку закінчилися, будь ласка, Михайло Володимирович Довбенко, виступ ваш.

ДОВБЕНКО М.В. Дякую.

Колеги, я пропоную по цьому першому питанню відхилити пропозиції Президента і внести ці пропозиції на розгляд Верховної Ради  в сесійну залу, і поясню, чому.

Ми з вами погоджуємося всі в цьому залі, що прийнятий 3 червня 2014 року мораторій був правильним. Ми констатуємо всі з вами тут теж, що він виявився "дірявий", цей мораторій, тому що, виявляється, була знайдена "лазейка", коли мораторій не спрацьовував.

Я хочу зауважити, що метою цього законопроекту, бо я теж серед розробників, не було показати комплексний підхід. Метою було – закрити цю лазівку, яка виявилася впродовж періоду, коли функціонує мораторій. І ми цю лазівку з вами перекрили. Тому що у другому підпункті ми записали: "Після слів "не може бути примусово" доповнити словами "в тому числі у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса". Ми закрили цю лазівку. І я думаю, що цей наш законопроект був спрямований на те, щоби призупинити подальше зубожіння населення, тому що людей виселяли з квартир. І була мета – знизити саме соціальну напругу, бо оці нотаріальні написали створювали соціальну напругу.

І я вважаю, що якщо ви – відповідальні перед людьми і перед суспільством, то цю мету ми хочемо з вами відстоювати і треба залу попросити підтримати, щоби мораторій був комплексний і не було цих лазівок – хтось десь шукає собі, як можна знайти щілинку, щоби рішити свої проблеми окремих корпоративних інтересів, а суспільний інтерес не враховувати. Тому  я вважаю, що хай зал визначається і це буде більш коректно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще хтось хотів висловитися? Будь ласка.

РІЗАНЕНКО П.О. Хочу нагадати, що процедурно, згідно Регламенту, закон повернутий із пропозиціями Президента, але пропозиція єдина – відхилити. Далі, згідно Регламенту, ми можемо, для цього проста більшість потрібна, або врахувати ці пропозиції, тобто відхилити, або, якщо... Або для того, щоб, це умовно назвемо це, це непряме вето, але повернення і, по суті, для прийняття цього законопроекту у тому вигляді, який він був прийнятий у другому читанні, нам потрібно 300 голосів, ну, щоб ви розуміли. Тому, по суті, нам потрібно, комітет повинен визначитися своїм рішенням і, я так розумію, що ми... рішення пропонується поставити на голосування, внести пропозицію до Верховної Ради від комітету: прийняти цей... відхилити пропозицію Президента та прийняти цей законопроект в тому вигляді, який він був прийнятий до пропозицій Президента. Для цього, нагадаю, було 300 голосів, за цей законопроект, мені здається, проголосувало більше 290 голосів. Ну, біля 290.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Руслан Євгенійович.

ДЕМЧАК Р.Є. Є друга пропозиція: все ж таки підтримати пропозицію Президента – і якнайшвидше розробити новий закон про реструктуризацію кредитних зобов'язань в іноземній валюті, де включити цю ж норму, яку ми проговорювали, комплексно, звичайно, без тої можливості, як казали, була лазейка. Але терміново, наприклад, на 90 днів, для того щоб був час в людей реструктуризувати борги, щоб в них квартири не забирали. І рекомендувати якнайшвидше цей закон проголосувати в цілому. Це друга пропозиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є, можливо, якісь ще пропозиції? Да, будь ласка.

НОВІКОВ В.В. Добрий день, шановні народні депутати. От ключове слово в пропозиціях Президента – це відтермінування проблеми. Президент вважає, що відтермінування, в принципі, може просто розслабити на у вирішенні проблеми валютних кредитів. І можна за аналогією провести той же самий мораторій на заборону продажу земель сільськогосподарського призначення, який теж приймався тимчасово, але діє вже постійно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вважаю, що насамперед цей закон дуже важливий для суспільства, і він не вирішує питання взагалі, але для людей, в яких є єдине житло, це дуже важливе питання.

Тому я пропоную поставити на голосування, якщо є дві пропозиції, по черзі. Перша пропозиція – це Різаненка Павла Олександровича: про те, що повернути, з огляду на важливість закону, для недопущення додаткової напруги в суспільстві внести до Верховної Ради цей законопроект і запропонувати Верховній Раді подолати вето. Тому визначимося. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Проти? Утрималися? Рішення прийнято. Дякую.

КУБІВ С.І. Все-таки хочу ще звернутися до Національного банку. Як будемо доповідати те питання, аргументувати позицію тимчасового прийняття рішення і продовження роботи, з акцентом, що ми говорили, з робочою групою вкладників, розширюючи і на пасиви, не тільки на активи, про які ми говоримо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Іванович.

Друге у нас питання – проект Закону про внесення змін до деяких  законодавчих актів України  щодо посилення державного захисту громадян. Доповідає… (Шум у залі)

 Шановні колеги,  давайте вирішимо, чи… Да, щоб відпустити колегу.

Яценко  Антон Володимирович, будь ласка,  народний депутат України.

ЯЦЕНКО А.В.  Доброго дня, шановні колеги. Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких  законодавчих актів України  щодо посилення державного захисту громадян (№ 1386).

Про що йде мова в цьому законі?  На сьогоднішній день   дає  Закону  України  "Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань" і в цьому встановлено максимальний розмір пені як подвійна  облікова ставка Національного банку.  Але  згідно Роз'яснення   Конституційного Суду  № 7 рп/2013 у справі  № 1-12/2013 встановлено, що це не стосується обмеження громадян України. Тобто фактично складається ситуація, коли дуже часто, особливо в невеликих  банках люди беруть потребительские так звані кредити і підписують  бумаги,  і потім розмір пені необмежений і тому вони несуть величезні  збитки. Тобто, наприклад,  ситуація  коли людина придбала щось там  невеличке, телевізор наприклад, а пеня  в рази  перебільшує вартість цього  предмета. То я пропоную встановити, внести зміни, щоб  такі обмеження стосувались і також  громадян. Тобто  щоб пеня  була не більше  подвійної облікової ставки Національного банку.

Крім того,  є ще технічні там правки, вони стосуються того, щоб банк не міг  без згоди боржника передати вимогу боргу, якщо боржник цього не хоче, він  може погасити борг. Тобто мова іде, щоб уникнути оцих, знаєте, ситуація, коли колектори-рекетіри приходять і там багато проблем виникає.  Вважаю, що цей закон направлений на те, щоб  максимально, як кажуть, урівняти всіх в правах. І тому  прошу підтримати його членів комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Антон Володимирович.

Будь ласка, Михайло Володимирович(?).

ДОВБЕНКО М.В.  Два питання вам. Ви тут, в пояснювальній записці, констатуєте. Цитую: "Держава страхує банки перед своїми вкладниками шляхом надання можливості отримати рефінансування по ставці як з 2001 року не перевищує 10 відсотків річних. Таким чином, це є порушення Конституції України".

Яку статтю Конституції порушує це? Це перше питання, якщо можна.

І друге зразу. Ви тут через два абзаци пропонуєте. Цитую: "З цією метою, розширюються функції Національного банку України". Які функції ви пропонуєте розширити? Дякую.

ЯЦЕНКО А.В. Ну, перш за все, я хочу про Національний банк. Там пункт 8 статті 7. Стаття має назву "Інші функції": "Здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі". І я тут добавляю: "в тому числі і за додержанням банками положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Тобто убирається правова колізія.

Що стосується Конституції, то я виходжу з того, що сьогодні всі громадяни мають бути рівними в правах. Тобто, наприклад, якщо людина – суб'єкт підприємницької діяльності, фізична особа чітко обмежена, що пеня не може бути більше подвійної ставки НБУ, то для простих громадян цього немає.

То якби можна, правильно, не правильно то написано, але ще раз: основна мета цього закону, щоб сьогодні подвійна ставка застосовується пені лише до юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, там все нормально. А громадяни, які багато отримують кредитів, пеня необмежена. Тобто багато зловживань. Особливо, коли приходить людина там похилого віку чи там не має юридичної освіти, то дуже трапляється так, що вона потім попадає в кабалу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Деніс Вікторович.

ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В. Я хотів би доповісти. Ми проаналізували цей законопроект. І що хотів би сказати. Законопроект має на меті посилення прав позичальників – фізичних осіб. На сьогодні є дуже актуальними питання захисту споживачів фінансових послуг, а особливо врегулювання сплати ними неустойки, обмеження її розміру, подвійна облікова ставка НБУ. Встановлення відповідальності за порушення цих положень тощо. Запропоновані зміни могли б стати в окремій частині імплементації норм законодавства ЄС щодо споживчого кредитування. Однак договір про Асоціацію з ЄС вимагає комплексного вирішення цього питання через прийняття єдиного акту законодавства із врегулювання загальноправових та організаційних засад споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів.

Міжнародний досвід свідчить про те, що окремими змінами до чинних нормативно-правових актів досить складно досягти усіх цілей для створення комплексної системи регулювання споживчого кредитування. Слід зазначити, що більшість європейських країн йшли шляхом розробки окремого законодавчого акту, який комплексно регулює споживче кредитування. Наприклад, це такі країни, як Австрія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Латвія, Польща, Португалія, Словаччина.

Протягом останніх років сфера споживчого кредитування багатьох країн зазнала значних трансформацій. Тому необхідно провести законодавство України у відповідність до найкращої міжнародної практики. Саме над вирішення цього завдання зараз працює група експертів, до складу якої входять як вітчизняні, так і міжнародні фахівці VSID. Наразі розробка комплексного проект Закону України "Про споживче кредитування", прийняття якого є нагальною необхідністю, знаходиться на завершальному етапі. Треба зауважити, що ідеї, які покладено в основу законопроекту, який ми сьогодні розглядаємо, є складовою загального проекту щодо споживчого кредитування. Враховуючи все вищесказане, вважаю, що доцільно рекомендувати врахувати положення законопроекту про внесення змін деяких законодавчих актів щодо посилення державного захисту громадян, (автор – Яценко), шляхом включення відповідних норм в комплексний законопроект про споживче кредитування. При цьому запропонувати пану Яценку стати його співавтором; зауваження, які висловило до законопроекту Головне науково-експертне управління, також враховані при підготовці узагальненого законопроекту про споживче кредитування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денис Вікторович. Будь ласка.

ЯЦЕНКО А.В. Шановний ……,  це дійсно правильно, що треба там рамочним законом робити і та далі. Але це може роками йти, от як зараз у попередньому питанню. Тут мова дуже проста. Ще раз підкреслюю, буде рамочний закон, – це добре, я звичайно готовий стати співавтором, все. Але тут мова дуже проста, технічна правка. Чи не лише суб’єкти підприємської діяльності – фізичні особи, юридичної особи, а й громадяни. Доповнити  і все. Ну, в чому справа тут как би навіщо так, знаєте, як кажуть, ускладнювати. Буде рамочне, будемо рамочним працювати. Зараз прийняти, щоб припинити зловживання в цій сфері. Дякую. Ну, на думку комітету, звичайно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Антон Володимирович . Будь ласка, Руслан Євгенійович.

ДЕМЧАК Р.Є. Ще хочу добавити, що закон складається про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань лише із 3 статей нормативного характеру, що свідчать про відсутність самостійно оформляти законодавче регулювання. І у зв'язку з чим відповідні суспільні відносини мають регулюватися не у спеціальному законі, а у законодавчих актах більш загального характеру. Ну, наприклад, в Цивільному кодексі, і це може навіть конфліктувати, тому що, ну, там уже проговорені штрафи згідно статті 2, частини другій статті 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочує виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, ну, і так дальше. Ну, або відрегулювати це в Господарському кодексі. Тобто це можна відрегулювати у нормах більш вищого порядку.

ЯЦЕНКО А.В. Я внесу ремарку. Ми вносимо зміни тут якраз в Цивільний кодекс в 551 статтю та статтю 627. Тобто якби воно є в Цивільному кодексі і також в цьому законопроекті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, представник Нацбанку.

ПИСАРУК О.В. Дякую. Шановні народні депутати, Національний банк офіційно висловив свою позицію щодо цього законопроекту і пропонує комітету відхилити цей законопроект, 7 підстав такої позиції.

Перша. Сам закон є взагалі архаїчним і приймався в 1990-ті роки, щоб подолати кризу неплатежів в народному, в державному секторі економіки, оскільки тоді фактично всі підприємства були державні. Ми погоджуємося з висновком Науково-експертного управління, оскільки він дійсно не має окремого предмету регулювання, тому що всі ці відносини, які в цьому законі діючому регулюються, вони вже регулюються новим законодавством України і новим Цивільним кодексом, Господарським кодексом, Законом про захист прав споживачів.

Рішення Конституційного Суду, я був представником Національного банку на цьому засідання Конституційного Суду, теж про це говориться, що доручення Верховній Раді про те, що законодавчо врегулювати ці проблеми у сфері споживчого кредитування. І зараз у нас є законопроект спеціальний – Закон про захист прав споживачів 11 стаття цього законопроекту регулює якраз відносини  у сфері споживчого проектування.

І якраз оці всі відносини, в тому числі  і несправедливі умови договору, коли  дисбаланс між зобов'язаннями і правами самого споживача, а це є споживач банківських послуг. Вони  можуть бути визнані не дійсними, в тому числі, ця стаття про несправедливі умови регулює також переуступку прав… за споживчим договором.

І в цьому законі  написано те, що  якщо порушуються гарантії споживача, то така  переуступка  може буде здійснюватися виключно за згодою споживача.

Ще б хотів би, переуступка кредиту взагалі в такій редакції як тут записано вона фактично стимулює добросовісних позичальників становитися недобросовісними.

Оскільки є шанс у позичальника припинити платежі за  кредитом і є шанс викупити його за  нижчою ціною з дисконтом. Навіщо тоді дійсно повертати кредит, що сама неустойка й пеня є забезпеченням зобов'язання.

І кредитні відносини вони є різні, є забезпеченням  іпотека, а є  наприклад, забезпеченням – телефон, фактично бланковий кредит. І там єдиним видом  забезпечення уступає якраз  оця неустойка, то, можливо, дійсно розглянути питання внесення змін до Закону про захист прав споживачів, де передбачити там по  іпотеці, можливо, дійсно регулювати цю неустойку оскільки там належне забезпечення є. А по іншим кредитам, де немає належного забезпечення, можливо, й підвищена неустойка повинна бути.

І ще стосовно функцій  Національного банку. У Законі про  банки написано, що функцією Національного банку є захист прав вкладників і  кредиторів. І якщо нам зараз нову  функцію доповнюють, і боржників банку, то фактично, у нас є певний дисбаланс захищати кредиторів чи захищати боржників банку?  Тому на підставі цього ми  пропонуємо  відхилити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ЯЦЕНКО А.В Дякую.

Перше, дуже мене так дивує позиція Національного банку. От, скажіть, будь ласка, чим  відрізняється наприклад ТОВ- "Х" назвемо його від  громадянина звичайно, який бере кредит. Чому для ТОВ обмежена пеня – в розмірі подвійної ставки Національного  банку, а громадянину може бути 100, 200, 300 – скільки завгодно. Потім можна все майно забрати. Тобто я розумію, і от така дуже странна для мене позиція, що ми захищаємо лише банки, а громадян… хай їх, так сказать, хтось інший.

Ну, звичайно, ви здійснюєте пруденційний нагляд, і це – частина цього нагляду, щоб банки не порушували законодавство також. То як би це правильна норма.

І в чому справа? Ну, я не розумію, чесно кажучи… Я розумію, що, може, тут багато банкірів є, ну, питання ж, в принципі, дуже правильно, що у всіх буває однакова облікова ставка, не більше подвійної Національного банку. Ну, як би не зрозуміло.

Дякую.

ПИСАРУК О.В. Можна?

Ми не заперечуємо проти законодавчого врегулювання цього питання, ми це і в листі нашому написали. Але сам спосіб, в який це… Ми виступаємо проти того, тому що комплексно це питання вирішується в Законі "Про захист прав споживачів". Це вже є.

ЯЦЕНКО А.В. Ну, ви знаєте, така проблема: Національний банк як регулятор? Чому ви нічого не робите вже багато років тоді? А зараз вам спосіб не подобається. А те, що людей обдираєте, забирають у них хати і все інше, вам подобається. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Антон Володимирович, давайте цю дискусію припинимо, і Іван Геннадійович, будь ласка.

ФУРСІН І.Г. У меня вопрос к автору закона. Антон Владимирович, вы когда готовили законопроект, вы располагали какой-то статистикой относительно того, кого там "ободрали", на  какое количество и так далее?

ЯЦЕНКО А.В. Поясню. Я мажоритарщик, и у меня было несколько обращений как раз связанных с тем, что неограниченная пеня. Когда я обратился в правоохранителье органы, мне ответили, что согласно закона и Цивільного кодексу це  цивільно-договірні відносини і…

ФУРСІН І.Г. То есть, грубо говоря, несколько человек на округ,   примерено несколько человек на 150 тысяч населения.

ЯЦЕНКО А.В. Ну, проблема раз возникла, то есть она возникла, Иван Геннадиевич. То есть, как бы тут же ж… мне это не приснилось, к сожалению, Спасибо.

ФУРСІН І.Г. Ну, хорошо.

У меня предложение к автору закона, основанное на моей позиции. Вот давайте вернемся к предыдущему вопросу. Вы помните, там есть такое понятие "комплексность". То  есть нас обвиняют в том, что мы принимаем решение некомплексно. И я считаю, что в сегодняшних условиях принимать решение вот именно такое в этом виде, это как раз вот та самая "некомплексность", о которой мы говорим.

Дело в том, что говорить об обдирании бессмысленно, потому что меня поддержит Нацбанк, сегодня более 30 процентов, ну, не знаю точно статистику, но, наверное, больше 30 процентов в портфелях банков – это кредиты плохие. Правильно?

Соответственно, действительно, наверное, вы в чем-то правы, что банки в каких-то случаях компенсируют потери на одних кредитах за счет штрафов при получении по других кредитам, то есть действительно дисбалансы в этом вопросе.

ЯЦЕНКО А.В. (Не чути).

ФУРСІН І.Г. Антон Владимирович, ну, дослушайте. То есть я считаю, что такой закон или такие поправки можно принимать только в комплексе с другими законами, где мы поможем кредиторам и банкам сократить вот эту вот  проблемную задолженность в будущем, да. И тогда, наверно, логично, что вы просто временно этот законопроект отозвали, вот смысл моего предложения, и мы принимали уже в комплексе с какими-то другими законами, которые защищают права кредитов. Тогда это уже будет, ну, скажем так, справедливо – с одной стороны, защитить  права кредиторов в тех или иных  вопросах, тем более мы слышали от Национального банка, что они вот-вот нам подготовят свои предложения, а с другой стороны, убрать вот те несправедливости, которые вы считаете, ну, на поверхности. Тогда  я считаю, это будет та самая комплексность, о которой мы сегодня уже слышали по другому вопросу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Геннадійович. Будь ласка, Михайло …..

ДОВБЕНКО М.В. Шановні колеги, Антон Володимирович, ви взялися за серйозну тему, це дійсно проблем, яка тривожить бізнес-середовище наше і я радий, що ви взялися її вирішувати, тому що затягувати теж не можна.

З іншого боку, я розумію, що вона дуже болюча, ця тема, тому що будь-яке відхилення на долю відсотку створює серйозні судові прецеденти, в тому числі двояке тлумачення різних законодавчих актів.

Що я пропоную? Я думаю, що нам не варто її теж відкладати в довгий  ящик. Але по розмові сьогодні на комітеті я відчуваю, що ми схиляємося до думки науково-експертного управління про відхилення. Не хотілося б відхиляти, тому я думаю, що Іван Геннадійович нормальну ідею запропонував. Пропонується вам на сьогодні відкликати, давайте дослухаємося до пропозицій науково-експертного управління. Я думаю, що ми готові навіть разом з вами попрацювати там, як відшліфувати це, і після цього, щоби не втрачати час, бо якщо в залі буде відхилено, ви ж розумієте, що ми просто проблему залишаємо на великий термін відкритою.

А коли доопрацюємо, ми можемо в любий час внести на розгляд і на голосування. Спасибі.

ЯЦЕНКО А.В. Я вам вдячний якби за пропозицію. Але все ж таки я також цю проблему ретельно вивчав. І все ж таки просив би цей закон винести в зал, хай сесійна зала визначається. Будемо дивитися переш за все в політичній площині, хто саме, яка політична сила на себе візьме відповідальність за те, щоб з громадянами в подальшому продовжувати безлад і обдирати простих людей замість цивілізованих правил гри.

Тобто ще раз кажу. Тут мова йде, лише прирівняти всіх до однакової облікової ставки, все. Більше нічого тут такого немає. І про залоги мова не йде, ні про що. Просто облікова ставка щоб була однакова для всіх з обмеженням подвійної. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Олександрович.

РІЗАНЕНКО П.О. Сама як от зі слів заявлена мета зробити однакові правила, обмежити неустойки і поставити в рівні умови фізичних осіб з юридичними особами, це, ну, якби ніхто проти цього заперечувати не буде. Але читаючи сам законопроект, то я бачу декілька, одну навіть суперфундаментальну проблему, яку ні в якому разі не можна допустити для банківської системи.

Це збільшення проблеми, вибачаюсь за термінологію, англійською ………… Тобто це якраз буде спонукати, це фундаментальна проблема банківської системи, яка буде спонукати позичальників недобросовісно себе вести. Національним банком було чітко доведено, продемонстровано те, що позичальники, які можуть сплачувати кредит і обслуговувати його, маючи таку асиметричну інформацію, будуть мати мотив для того, щоб не сплачувати і спробувати цей кредит погасити достроково на більш вигідних для себе умовах.

І це фундаментальна проблема. Це не якась там, знаєте, одиночного випадку, а це системна проблема, яка створюється цим законопроектом. Якщо його прийняти в тому вигляді, який він є.

Ну, і другий момент. Це, дійсно, покладання на Національний банк додаткових і особливо непритаманних йому функцій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  ……… Михайлович.

РОМАНЮК В.М. Я для себе прочитав цей законодавчий акт. Ви знаєте, мені здається, що оцей законодавчий акт, Закон про мораторій, Закон про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, Закон про мораторій на землю, це одна велика помилка українського законодавства, законодавця.  Коли є  суспільні відносини, які вже врегульовані  якимись  системними  нормативними актами, Цивільним кодексом,  Законом "Про захист прав споживачів", ми видьоргуємо якусь проблему і починаємо латати  якусь дірку  в законодавстві чи   когось захищати.  У результаті у нас створюється цілий вакуум суспільно-правових відносин, які не врегульовані. Але зараз ми йдемо шляхом  тим, що ми ускладнюємо проблему знову ж таки.  Тому  я  приєднуюсь до пропозиції колег. Але знову  ж таки ми маємо врегулювати ці суспільні відносини, тому що проблема є. Але той шлях, який пропонується, він неконструктивний. Тут об'єктивно потрібно зазначити про те, що тут  погодитись  із висновками  і     Науково-експертного управління Верховної Ради, що це не той шлях, яким потрібно йти для того, щоб ми вносили додатковий хаос в  правове поле, яке регулює ці суспільні  відносини. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Геннадійович.

ФУРСІН І.Г. У меня  короткое  и такое практическое замечание. Насколько я понимаю,   учетная ставка сейчас в размере  14… 14,5.  То есть  если, представьте себе ситуацию, что штрафы  будут  двойная учетная ставка, это  всего лишь навсего  29 процентов. При нынешней инфляции, при нынешних темпах падения курса – это очень хорошая ставка для любого заемщика.

ЯЦЕНКО А.В.   (Не чути)

 ФУРСІН І.Г.  Антон Владимирович,  я просто… Смотрите, я ж не хочу сейчас тут рубить  с плеча. Я предлагаю работать в какой-то комплексной системе. С одной стороны, надо убрать моменты проблем  у прав кредиторов. С другой стороны, наверное, вы правы, что что-то там неправильно и… Но понимаете, именно в таком укороченном виде, ну как-то рука не поднимается.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Степан Іванович.

КУБІВ С.І. Шановні колеги,  не буду повторювати те, що попередні виступаючі говорили. Ми не в праві сьогодні на комітеті виносити  в стіни Верховної Ради проблему, яка рішається сегментально і не необґрунтовано в системі. Це перше.

Друге.  Проблеми, про які говорить пан Яценко, вони  є актуальні і їх потрібно вирішити.

Питання третє. Ми маємо висновок   Науково-експертного управління, про що говорив і пан  Романюк, і  пан Різенко, і пан  Фурсін,  значить вони   носять  про те, що ми погоджуємося з проблематикою, але ми звертаємося до групи про розширення і позиціювання системи, яку можемо винести в зал …законодавчому полі.

Тобто цю систему не можна  сьогодні розглядати і вносити в зал. Вона просто сира і системно неготова. Дякую.

_______________. Будь ласка, …  ….

ДЕМЧАК Р.Є. Я більше звертаюся все ж таки до представників Національного банку, я так розумію, що ця норма буде  врахована потім  у Законі про захист прав споживачів фінансових послуг.

Пропоную таку ринкову складову, широко розповсюджену в Європейському Союзі, щоб була можливість  погашати ту пеню і штрафу, наприклад, у дисконтованому розмірі  50 відсотків.   Дуже часто в Європі приміняється для того, щоб  стимулювати ринок все ж таки гасити це в терміни.

Тому що ті, хто не обслуговували кредити вони просто йдуть в кабалу, вони не тіло не обслуговують, ні пеню не обслуговують, ні  відсотки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, які ще будуть висловлення?

Ставимо на голосування. Пропозиція відхилити даний законопроект і відправити на доопрацювання авторам. Хто – "за", прошу  голосувати.  Проти? Утримались? Дякую, шановні колеги.

Наступне питання – інформація щодо підготовки та  проведення  парламентських слухань на тему: "Про шляхи стабілізації банківської системи України". Доповідач  – Прийма Ігор  Михайлович, будь ласка.

ПРИЙМА І.М. Верховної Радою 15 січня прийнято Постанову Верховної Ради "Про парламентські слухання на тему: "Про шляхи стабілізації банківської системи України", яка відбудеться 18 лютого 2015 року в 15.00.

Комітет відповідно до постанови  комітет забезпечує підготовку  і проведення парламентських слухань та вносить пропозиції та рекомендації до них. От основним, одним із  головних зараз кроків, які ми повинні підготовити для подальших дій це ми повинні підготовити  зараз розпорядження Голови Верховної Ради відповідно до постанови. Проект такого розпорядження ми підготовили, і відповідно в проекті цього розпорядження ми  повинні сьогодні розглянути і склад  робочої групи затвердити, план заходів для того, щоб затвердити на комітеті і подати до розпорядження. Повністю документ і редакція розпорядження у вас є. У вас також є склад – це попередній склад, - робочої групи і проект (на чому він базувався, я зараз розкажу). А також є і план заходів, проект плану заходів. Ми постаралися у зв'язку з тим, що у нас дуже мало часу, переважно парламентські слухання готуються від двох до трьох місяців, у нас тільки місяць залишився, тому в стислі терміни повністю розписані всі подальші наші дії.

Що стосується складу робочої групи, то було запропоновано зараз авторів самого проекту постанови – це голова і Кубів Степан Іванович. Також перший заступник голови комітету Довбенко, і народні депутати Клімов і Фурсін – це кандидати на керівників банківських підкомітетів.

Також включено було до робочої групи першого заступника голови Нацбанку Писарука і директора Юридичного департаменту Новікова. Перший заступник міністра фінансів Лісовенко Віталій Васильович та відповідно директор департаменту Мінфіну Коцюба. Директор, розпорядник Фонду гарантування Ворошилін. А також керівники трьох банківських асоціацій. Наукові кола – це Смовженко і Диба (це Університет банківської справи та Київський національний економічний університет). А також працівники секретаріату, які безпосередньо вже будуть далі готувати всі матеріали до проведення парламентських слухань.

У випадку, якщо є побажання включитися до робочої групи, ми чому і написали, щоб кожен, хто хоче включитися до робочої групи, також дав свої пропозиції. І дальше просимо затвердити план заходів, затвердити склад робочої групи, для того щоб ми могли уже працювати над роботою по парламентських слуханнях. Коротко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Михайлович.

Шановні колеги… Да, Степан Іванович, будь ласка.

КУБІВ С.І.  Багато виникає питань, чому ми хочемо винести на рівень зали Верховної Ради провести такі слухання. Всі члени комітету наші фактично підтримали ту проблематику, яка сьогодні є на ринку, щодо довіри наших громадян до банківської системи України, це теза перша.

Теза друга, в нас є проблематика на сьогоднішній день з платоспроможністю і з ліквідністю банківської системи.

Теза четверта, в нас є проблема з капіталізацію і банки першої категорії і другої, ми говоримо, 15 і 20 банків проводили стрес-тестування і визначена сума необхідності капіталу. І ми сьогодні ми говоримо про те, що мало говорять, що ці банки, які ліквідовані і передані в фонд гарантування вкладів, мають активи, які сьогодні нічого не вартують на ринку, отака ситуація на ринку, а вклади населення там є досить немаленькі. І комітет, і кожен з нас, який є, зустрічається на виборчих дільницях і тому відчуває проблему.

Що я конкретно пропоную? Пропоную підтримати даний документ і доповідну секретаря Ігоря Михайловича прийме. Друге, пропрацювати із асоціацією банків України, пропрацювати з Національним банком України, фондом гарантування, також небанківські фінансові установи. Коли ми говоримо про кредитні спілки – це теж є на сьогодні проблема. Ми повинні набрати фактично таке меню проблематики. Я би пропонував також запросити до зали, коли буде проходити слухання, екс-голів Національного банку України – і пана Стельмаха, і пана Ющенка, які мають досвід і вони повинні поділитися відповідно даним аспектом. І саме головне, що після слухань ми повинні на сьогоднішній день розуміти, що те, що буде виставлено і рекомендоване, народить дуже важливий документ, який називається: "Рекомендації на основі слухань  Верховної Ради України". Я запрошую до всіх фактично присутніх членів комітету, Національний банк України, фонд гарантування, і відповідно, секретаріат, напрацювати даний документ-проект і з ним працювати.

Поінформую також, що вчора я мав розмову із Сугоняко Олександром Анатолійовичем, не тільки з ним, а з великими головами правлінь банку. Вони схвально відносяться до розгляду даного питання в стінах Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Іванович.

Будь ласка, Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В. Шановні колеги, я пропоную схвалити і відповідно склад групи, і програму діяльності цієї робочої групи. Але я хочу акцентувати увагу на наступне, Ігор Михайлович. 10-ий пункт, підготувати проект рекомендацій парламентських слухань 9–12-го лютого. Я думаю, що це неприйнятного. 18-го слухання, – ми до 12-го маємо підготувати проект.

Якщо ми хочемо мати максимально ефективність від цього заходу, який ми проводимо, а ми хочемо (і це вкрай потрібно, тому що в державі ми бачимо, що коїться навколо цієї проблематики), то я вважаю, що треба не до 12-го. Максимум до 1-го лютого ми маємо розіслати. Як би я запропонував?

Робоча група наша, давайте хай і збереться через скільки днів, як ви скажете. Розглянемо цей проект рекомендацій. Не хочемо, давайте попросимо, не тільки ті, хто є у складі робочої групи, висловитися. Терміново розіслати в усі, в тому числі державні інституції, бо проблематика зачіпляє всіх, розіслати в різні національні агенції і асоціації. І щоб ми хоча б до числа 15-го зібрали ці пропозиції, максимально коректно внесли в проект рекомендацій. І знову ж таки, на зібранні, коли будемо парламентські слухання проводити, щоб уже по цих конкретних речах почули вже думку в залі людей. Отоді ми можемо мати максимальний ефект від того, що ми хочемо зробити.

Тому я пропоную, давайте це будемо наближувати і інтенсивніше попрацюємо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Ігор Михайллович, будь ласка.

ПРИЙМА І.М. Я коротенько. Я думаю, що до 1-го числа ми не встигнемо ще зібрати. Ми і справді листи вже надіслали. Ми зараз з усіма зідзвонюємося і збираємо рекомендації. Попередньо…

_______________. Перший тиждень засідання сесійного тижня.

ПРИЙМА І.М. Питань немає, ми постараємося на перший тиждень. Перший тиждень лютого вже дати проект наробок.

КУБІВ С.І. Ні, давайте це буде: більший досвід по кредитних спілках має Поляков Максим Анатолійович, який знає ту сферу. Він працював у більш вузькій спеціалізації, малі і середні банки, банківські доручити пану Демчаку і пану Довбенку. І також треба залучити міжнародні структури, міжнародна інкорпорація, Міжнародний валютний фонд і світовий, які складають нам рекомендації в рамках 2-х чинників. Перше, це отримання фінансової допомоги зовнішньої. І там є чіткі вимоги до фінансового сектору.

І другий блок є важливий – це якраз цілий блок фінансового, економічного напрямку в Угоді, підписаній по євроінтеграції до 2020 року. Чим займається реально Національний банк, де включено вже частково законопроект, і ми його проголосували у Верховній Раді на останньому засіданні? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степане Івановичу. Які ще є пропозиції? Хто хоче висловитись з цього приводу? Так, схвалюємо пропозиції Степана Івановича і Михайла Володимировича, да?

Хто – "за"? Шановні колеги, прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято. Дякую.

Наступне питання. Це презентація проекту Закону про реструктуризацію кредитних зобов'язань в іноземній валюті, в національній валюті України, в гривні. Доповідає Демчак Руслан Євгенійович, народний депутат України. Будь ласка.

ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги! Я хочу почати з того, що вже є ряд законопроектів, деякі з них тягнуться ще із сьомого скликання Верховної Ради. Це Закон № 4185а Кайди. Це закон Князевича. Це закон № 1531 Артеменка, 1558 Мельничука і тут же, 1558-1 Дзензерського. А також 1559, знову ж таки, Мельничука. Ну, вони кожен по-своєму десь частково перекривають ці потреби, які зараз вимагає ринок, вимагає і Майдан. І в тому числі неможливість погасити валютні кредити позичальниками.

Це є проблематика для банків. Тому що вони не можуть взагалі, ну, зупинилися платежі по валютним кредитам в дуже багатьох випадках. Тому пропонується всім нам зробити один об'єднуючий законопроект. Я цілеспрямовано не реєстрував цей законопроект для того, щоб була спільна робота нас. І щоб ми виступили всі авторами цього законопроекту. Щоб це був наш спільний об'єднуючий продукт.

Я готовий по базовим моментам пройтись. Саму форму законопроекту я вже надав. У всіх він є зараз у документах. І вже деякі пропозиції звучали. От наприклад, по останньому засіданню я їх врахував в тому числі і сюди імплементовані результати меморандумів між Національним банком України, комерційними банками і представниками громадськості, які були на цих засіданнях, проводилися робочі групи в стінах Національного банку і в стінах нашого комітету.

І так, основні позиції я зараз проговорю. Але я думаю, що нам потрібно потім донести ще пропозиції і вийти на кінцевий законопроект. Якщо немає заперечень, я тоді займу у вас ще дві хвилини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

ДЕМЧАК Р.Є. Так, перше, базові нормативи цього законопроекту. Нормативно підпадає на одну фізичну особу один договір, єдине житло і заборгованість по курсу НБУ на 1.01.15-го року у розмірі до 2 з половиною мільйонів гривень. Друге, нормативно підпадають під закон і договори, відступлені банком третім особам, тобто це факторинговим компаніям та іншим.

Третє, пропонується в тому числі заветований мораторій в цілому, і заветована та норма, яка була заветована Президентом по Закону 16.10 законопроекту. 3 місяці із дати реструктуризації, щоб ця норма діяла. Ввести цим законом, щоб вона діяла для того, щоб могли за цей час реструктуризувати, я вже говорив про це.

Наступне. Як пропонується погашати. При погашення протягом 90 днів після реструктуризації кредит зараховується по курсу на день його отримання. Умовно може бути менше, ніж 7,98, навіть 5 гривень за долар. Але це тільки 90 днів після того, як закон вступить у дію.

Ми, до речі, це, були такі ідеї. Це ідеї були озвучені на попередньому нашому засіданні. І ще раз, протягом 90 днів після реструктуризації кредиту у гривню, якщо позичальник погасив по курсу, по якому він брав, я зразу роблю зноску, цей курс міг бути, кредит міг, бути взятий і до 2008 року, і цей курс міг складати і 5. Така норма дається в короткий термін – 90 днів для того… Що очікується? Я вважаю, що буде стимулюватися позичальник, перекредитовуватись у інших банках, в результаті стимулюється ринок.

Друге. Якщо не було такої можливості погасити по курсу, якому взяв у короткострокові терміни. Позичальник гасить по графіку, якщо не буде порушень, там, більше чим 30 днів, кредит зарахується по курсу на 1.01.2014 року. Це друга базова точка от постійно, от курс по якому взяли і курс на 1.01, який був в законопроектах, в тому числі Кайди, Князевича, ну, в попередніх законопроектах. Оце та точка, яку не могли прийняти різні сторони переговорів - Національний банк, банки і позичальники. Тому в цьому законопроекті дається можливість і по курсу, якому люди брали, але короткий термін, і по курсу на 1.01.2014 року.

Наступне. Позичальник платить відсотки по кредиту на всю суму проконвертовану у гривню на день реструктуризації. Поясню. Наприклад, якщо він взяв, якщо реструктуризація проведена по курсу 17, то фактично та низька ставка, яка гарантується протягом трьох років. Це ще одна позиція. Він платить 8,5, наприклад, відсотків, але від суми, яка реструктуризована по курсу, яка порахована по курсу на момент реструктуризації. Це також має стимулювати позичальника швидше закрити кредит, можливо, перекредитуватися для того, щоб взяти, взяти суму в розмірі, наприклад, проконвертовану по курсу 7,98 на 1.01.2014 року і пошвидше закрити, щоб не платити великі відсотки. Як я вже говорив, що гарантована відсоткова ставка така ж як була на валюту на ту ж суму у гривні на наступні 3 роки.

Реалізовано принцип "ключі на стіл". Тобто ми розуміємо, що зараз у нас недооцінені… і нижня точка не тільки по валютним кредитам, у нас нижня точка зараз по нерухомості. Тому для того, щоб не падало на плечі позичальника реалізація заставного майна, різниця, пропонується цю норму прийняти і реалізувати. Пропонується відрегулювати норму в Податковому кодексі та нормативах НБУ, щоб банки мали право списувати курсові різниці, які виникнуть в цій ситуації, бо якщо вони реструктуризують, наприклад, по 17, а люди погасять або по 5, або 7,98, то негативну різницю від продажу майна, від опції "Ключі на стіл" за рахунок банківських резервів. Тобто держава приймає участь тільки у недоотриманні податку на прибуток від таких сум. Нагадаю, що якщо будуть списувати за рахунок банківських резервів, це суми будуть відноситись на затрати і з цих, це не буде відповідно, буде зменшувати прибуток банку і не буде, не буде сплачений 18 відсотків податок, чинний податок на прибуток. Така участь держави без залучення бюджетних коштів, але держава за рахунок цього також приймає трьохсторонню участь у компенсації різниці, яка виникне у результаті реструктуризації. Коротко базові моменти в мене всі. Я хотів би, щоб всі дали свої пропозиції і, можливо, ми навіть ці норми підкорегуємо і вийшли з одним законопроектом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, да, дійсно питання дуже болюче, ми вже не одну нараду проводили, щоб цей законопроект був, і позиція висловлювалась. Якщо в кого є якісь пропозиції, давайте…

ДЕМЧАК Р.Є. Думаю, що в робочому порядку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Якщо ні, давайте, я пропоную в робочому порядку надати пропозиції, так. І потім ми  чи окремо нараду проведемо, чи на наступний комітет ми винесемо це питання. Михайло Володимирович, щось хотіли висловити?

ДОВБЕНКО М.В. Я абсолютно підтримую. Я думаю, дякую за інформацію, є кілька речей, які є контраверсійні. Але, я думаю, нам треба вислухати аргументи як однієї сторони, так і іншої. Я так розумію, що сьогодні не предмет цієї дискусії, ми мали можливість почути базові речі, вони для роздумів. Тому є пропозиція обговорення не починати, а прийняти до відома інформацію Руслана Євгенійовича, а вже потім в робочому порядку працювати над документом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Михайлович, у нас по Регламенту, якщо це в "Різному" нам голосувати чи?.. Ми під стенограму це зробимо.

ПРИЙМА І.М. Якщо можна  хоча б…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Ігор Михайлович…

ПРИЙМА І.М. Щоб ви розіслали по суті справи презентацію …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проект закону розіслати депутатам ми попрацюємо…

ПРИЙМА І.М. Це по суті основа.

_______________. Але, щоб цей проект проекту був проектом, нам потрібно всі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, якщо можливо може термін давайте якийсь…Будь ласка.

РІЗАНЕНКО П.О. По самому закону, я згодний, що ми почули це все чи думка вже  Національного банку з цього була цікава, воно якось виражало її чи ні? Бо в якійсь мірі я дуже вдячний  Руслану Євгенійовичу,  законопроект він дуже революційний, бо дає декілька можливостей і чим більше можливостей він дає позичальникам і банкам, тим це, скажімо, завжди краще.

ДЕМЧАК Р.Є. Саме сьогодні тому й відбулася ця  презентація коротка, щоб Національний банк почув деякі посили і щоб висказався по цим позиціям, коли це  вже буде законопроектом або  включив свої пропозиції.

ПОЛЯКОВ М.А. … якраз набув разом Дннисом Дзензерським, тому на цьому тижні  вони нам  обіцяли скинути  вже пропозиції це дуже вчасно, ваша пропозиція, якщо ми спільно напрацюємо, воно буде разом з асоціацією, і, дай Бог,  ще  включиться Національний банк і ми якийсь спільний продукт виробимо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

Коробкова Олена Анатоліївна . Доброго дня! Я могу озвучить, в чем заключается  основная суть наших предложений. У нас собирались, было очень много обсуждений по поводу компромисса, и чтоб  под этим подписалась именно вся система банковская, мы наши единое решение это введение социального  жилья, это квартиры, которые 60 квадратных метров и дома, которые 120 метров вот только для таких заемщиков рассмотреть возможность спрощення боргу в размере 50 процентов. А всем остальным в размере 25 процентов – это те условия, на  которые готова пойти банковская система, мы приложили свои  расчеты, и на чем мы основывались, если прощать по курсу 5, то убытки банков составят 90 процентов. Если под социальное жилье, которое мы хотим ввести, попадает 40 процентов всех ипотечных валютных кредитов. По поводу вот этой нормы хотела отметить, которую сказали относительно курса прощения 5,05 – 90 дней. Подобный опыт был в Венгрии там, где в течение месяца разрешилось заплатить, погасить свою задолженность. И опыт оказался негативным, потому что заплатили только богачи, те, у которых есть, действительно были деньги. Они пришли и заплатили. И ни при каком, вот, 5,05 – это 90 процентов. Тем самым мы провоцируем недобросовестных заемщиков, ничего не погашать.

Мы сегодня отправим в комитет наше предложение, вот которое базируется на тех основных принципах, которые вы озвучили, но с включением туда социального жилья. Единственным, там еще есть ряд технических изменений и предложений. Отсутствие непогашенной просроченной задолженности. И по поводу факторинга, там тоже есть вопросы у нас и предложения, как это, как внести изменения. Потому что уступка осуществляется только портфелями. И цена портфеля определяется перспективами взыскания задолженности по таким кредитам. И таким образом формируется какая-то средняя цена портфеля, когда мы там факторинговые компании переступаем.

А получается, что если мы законом внесем изменения, то мы, прямое вмешательство в хозяйственную деятельность банка. А получается, что у нас кредит – это актив, который банк продается банку на условиях только те, которые он сам и устанавливает. То есть прямое вмешательство в хозяйственную деятельность.

Поэтому мы предлагаем, чтобы эта норма распространялась только тем заемщикам, которые попадают под условия этого закону, и которые уже прошли реструктуризацию и дальше не могут все равно продолжать выплачивать. К таким заемщикам эта норма может быть, иметь место.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Да, будь ласка, Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В. Колеги, тут присутні багато людей, які щиро переживають, щоб цей законопроект відбувся. Я думаю, що давайте ми з вами розкладемо нашу роботу. Я щиро радий, що Руслан Євгенович взявся за неї, бо це нелегка робота. Але ми маємо спочатку для себе уяснити макет, я би сказав, скелет законопроекту. Є кілька базових речей, на які ми маємо зійтися консенсусом. От коли ми зійдемося на базових речах, тоді от тут  деякі нюанси, які вже почали пропонувати до законопроекту, нам будуть і чіткіше зрозуміліші і тоді ми будемо бачити, вони підсилюють цей скелет чи вони його знову розмивають. Тому я би пропонував сьогодні не вносити більше конкретних якихось речей, бо воно поки що нам не дає повної картини ясності, що має бути.

Я пропоную, щоби Руслан Євгенович запропонував, коли ми зможемо зібратися на дискусію по цих базових речах, для себе уяснили б, тоді нам легше буде до цього каркасу наповнювати, як кажуть, низовою частиною, тілом законопроект. Тоді ми будемо розуміти, що ми творимо і що воно дасть суспільству, бо так зараз воно складно. Я пропоную, припинити дискусію і працювати в робочій групі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Припиняємо, да, дискусію і пропонуємо. Термін тільки давайте, Руслане Євгенович, ми встановимо, та шановні колеги, до якої, до якого дня ми надамо свої  пропозиції і коли ми зберемося. Тиждень?

РОМАНЮК В.М. Ні. В мене взагалі пропозиція: після парламентських слухань. Я думаю, що там буде багато конструктивних пропозицій, ми почуємо.

_______________. (Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Парламентські слухання в нас в лютому.

_______________. (Не чути).

ДЕМЧАК Р.Є. Навряд чи, да, це дуже, насправді, цей законопроект, дивіться, був же ж, знову таки, повертаюсь до історії питання, був Закон про мораторій. В цьому Законі про мораторій чітко було написано про те, що мораторій діє до початку введення в дію закону про реструктуризацію.... точніше, закон припиняє дію з моменту вступу Закону про  реструктуризацію. Закон про мораторій був прийнятий ще в червні 2014, пройшло вже майже 9 місяців, так. Тобто пропозиція така, що якщо ми зараз будемо знову поспішати і за тиждень, два, вибачте, волати щось, то це  нічим добрим для нас не закінчиться треба  виходити на от конструктивні якісь пропозиції, скелет і вже з урахуванням всіх пропозицій виносити в зал, якісь  конкретні речі. От і все.

ПРИЙМА І.М. Пропозиція: це на робочу групу ми зараз  передаємо всі матеріалі чи на комітет? Руслан Євгенович тут  робоча група все-таки зараз працює і вона акумульовує всі якраз… цей блок.

ДЕМЧАК Р.Є. Давайте, ……. висловив пропозицію, щоб це був спільний наш  проект, то все-таки на комітет…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте  зробимо на комітет.

Тоді давайте хто –"за" ставимо на голосування таке рішення. Прошу голосувати. Шановні колеги, я думаю, що зараз нам треба зробити невеличку перерву і перейти до другої частини порядку денного, якщо не заперечуємо. Дякую.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хотел бы сказать, что завтра  в 10.30 у нас встреча с Миссией МВФ и в 12.00 – Мировой банк. Поэтому если у кого-то из коллег есть желание, пожалуйста. В 10.30 МВФ приезжает и в 12 –  Мировой банк. Поэтому если есть желание, пожалуйста, подключайте к завтрашнему совещанию.

ФУРСІН І.Г. А что мы будем ……. говорить?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Повестка дня, как я понимаю, у них ознакомительная, познакомиться, рассказать, что они планируют, не  виделись еще. Они просились в том году еще встретиться. 

ПРИЙМА І.М.  Місія буде викладати свої позиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, а нам бы  свои сказать было  бы не плохо, я так понимаю.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. По порядку денному у нас питання наступне. Про проект Закону про внесення змін до статей  41 і 43 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".  Доповідає  Поляков Максим Анатолійович, секретар комітету.  Будь ласка, Максим Анатолійович.

ПОЛЯКОВ М.А.  Шановні колеги, я прошу відкликати  законопроект  у зв'язку з тим, що надійшов  відзив від Науково-експертного управління головного. І після того, як ми порадились, у нас є повне розуміння, але його  треба  трошки доопрацювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Повертаємо на доопрацювання. Дякую.

Наступний  у нас  законопроект: про проект Закону  про внесення  змін до деяких законодавчих  актів України. Доповідає  Різаненко  Павло Олександрович. Будь ласка.

РІЗАНЕНКО П.О.  Даний законопроект  стосується фундаментальної проблеми банківської системи України  щодо строковості вкладів. Згідно Цивільного кодексу передбачено, що вклади  є  на вимогу та строкові. Але також само іншою нормою строкового цього Цивільного кодексу передбачена можливість фізичних осіб достроково погашати, вимагати дострокового погашення цих вкладень і банки зобов'язані повертати ці вклади.

Так щодо цифр, то якщо говорити, що в системі строкових вкладів 432 мільярди це станом на  01.10.2014 року – це 61 відсоток від коштів клієнтів. Якщо говорити від  всіх зобов'язань банків, то  це  37,7 відсотків становлять строкові вклади. Строкові вклади, які по суті вкладники можуть  забрати в будь-який момент. До чого це призводить? Це призводить до так званого  розриву, коли банк видає кредити строкові, і він  не може отримати й  достроково вимагати погашення, а ресурси, якими  він фінансує ці строкові вклади вкладники можуть забрати достроково незалежно від того на який строк вони формально заключені по договору.

У Західних країнах, у Сполучених Штатах Західної Європи, в країнах англосаксонського права це все дуже чітко  врегульовано і такої можливості немає. Тобто є або кошти на вимогу або вони строкові, і  погасити їх не можна. Звичайно, коли зростаючий ринок або в банківській системі є стабільність, то  ніхто не біжить і не забирає свої строкові вклади. Але  в моменти дистресу починаються набіги на банки, і якщо у вкладників є можливість забрати свої ті ж самі вклади хоч строкові, дострокові вони пробують це зробити, що призводить до дестабілізації системи. Це є  фундаментальна проблема, це не одного випадку якогось, а це  фундаментальна проблема  банківської системи України.

І даним законопроектом пропонується внормувати таким чином, щоб внести змін до Цивільного кодексу і  передбачити, що є вклади на вимогу, є  строкові, а є строкові з можливістю дострокового погашення, якщо це  передбачено договором.

Дана норма пропонується, що вона звичайно так як закон не має зворотної сили буде стосуватися тільки вкладів, які будуть робитися з моменту внесення змін до  Цивільного кодексу. Тобто суть даного законопроекту. Даний законопроект розглядався попередньо Національним банком. Від них є позитивний висновок. Вони підтримують цей законопроект. Я так… Що? Да, якимось, просто це питання вже таке регламентне. Але чомусь даний законопроект був визнаний профільним комітетом, у нього є Комітет правової політики. Очевидно, там подивились, що це зміни до Цивільного кодексу. І так як Цивільний кодекс у їхньому підпорядкуванню, то визначили його основним комітетом. А ми начебто другорядний.

Хоча законопроект стосується саме вкладів, банківських вкладів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую. Представники Нацбанку коротесенько, будь ласка.

НОВІКОВ В.В.  Національний банк… ще раз. Національний банк надіслав свої пропозиції двом комітетам: правової політики і питань фінансової… банківської діяльності, де цілком підтримують цей законопроект. Оскільки він дійсно дозволить планувати банку свою ліквідність і здійснювати довгострокові вкладення в кредити, от в економіку України. І дуже важливо по комунікаціях. Дійсно наголошується на тому, що це стосується тільки нових вкладів, на майбутнє тобто вирішення проблеми, щоб попередити певні там панічні настрої серед вкладників. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан Євгенійович.

ДЕМЧАК Р.Є. Також підтримую. І хочу якраз сказати, що це якраз і європейська практика. І є таке тільки доповнення, щоб чітко внести зміни у визначення. Щоб був у нас банківських вклад на вимогу і банківський строковий вклад. Щоб цим визначенням, можливо, навіть ввели і в Цивільному кодексі, зафіксовано.

РІЗАНЕНКО П.О. Я одразу прокоментую. Саме стаття 1060 "Види банківських вкладів", якраз пункт 1, він і визначає. Тобто це визначення, воно існувало і є в діючому Цивільному кодексі. Але саме дивне, що наступний пункт другої статті 1062 передбачав можливість на вимогу, першовимогу вкладника забрати навіть строковий вклад. От що, значить, є і визначення, що таке строковий, а що таке на вимогу. Всі вклади в дійсності в діючому Цивільному кодексі, вони на вимогу. Хоч вони і називаються строкові, можуть називатися строковими, в договорі може бути на строкове, але банк повинен виконувати законодавство. Якщо вкладник звернувся по строковому вкладу з вимогою повернути йому гроші, то він зобов'язаний це зробити.

ДЕМЧАК Р.Є.  Я якраз за ці пункти і говорю, вони читаються,  просто, розмиваються, може виділити  лапками там або, щоб окремо.

РІЗАНЕНКО П.О. Там просто я вибачаюсь, це в пункті якраз 1061, яких у порівняльній таблиці немає бо в нього зміни не вносяться, там є визначення, що  таке "на вимогу", і що таке "строковий вклад".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

РОМАНЮК В.М. Звертаю дійсно увагу колеги, тому що, насправді, коли  законодавець приймав цей нормативний акт – маємо  на увазі редакцію Цивільного кодексу. Мені здається, що це просто  була взагалі мотивація, яка була, що всі вклади до  вимоги. Захист вкладників при цьому абсолютно ніхто не подумав про захист банків – це перший момент.

 А друге, якщо сьогодні зайти в реєстр судових рішень, там, якщо не сотні, то вже тисячі судових рішень з приводу оцієї колізії. Тому що насправді,  з однієї сторони, у нас  діє принцип Pacta sunt servanda, тобто договір має бути витриманий. З другої сторони, у нас є Цивільний кодекс і навколо цього  виникала маса суперечок. Тому я особисто буду підтримувати і вважаю, що це була правова колізія, практично, яку потрібно просто врегулювати і  закрити це питання.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Якщо, будь ласка…

ФУРСІН І.Г. Я полностью поддерживаю идею этого законопроекта.

Я считаю, что давно наступило время именно четко  распределить, и  разделить, классифицировать вкладчиков, и чтобы принцип был справедливый. Потому что  получается иногда так, что те, кто  скажем, раньше забрали деньги, при этом в договоре у них было написано, что они держат депозит подольше, скажем там, год или более они более в выигрышном  положении. Это более  справедливое… она создает все-таки базу, ресурс для  кредитования. Потому что тогда банк знает, какой у него ресурс есть  и на какой строк, соответственно он может действительно активно уже кредитовать экономику.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будуть ще якісь пропозиції? Так, будь ласка.

ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В. Я абсолютно поддерживаю своего коллегу, Ивана, скажу, что мы действительно в пятницу встречались с представителями НБУ. И банки сами говорят, об актуальности и важности  этой проблемы. Они действительно просят в законодательном порядке как бы урегулировать возможность, там снятие или неснятие этих вкладов. То есть убрать возможность досрочного как бы снятия, потому что на самом деле это  подрывает и базу ресурсов банков и  дестабилизирует определенным образом как бы их работу, то есть действительно они не могут так сказать понять на какой  строк они могут выдать …

Поэтому считаю, законопроект актуальным и будут поддерживать. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо ви  не заперечуєте, давайте  поставимо це питання на голосування. Хто  за те, щоб підтримати цей законопроект. Хто – "за", прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято.

Так, наступне питання порядку денного у нас затвердження переліку та  голів підкомітетів.

Шановні колеги, ми збиралися на тому тижні і говорили про те, що  потрібно нам призначити  голів підкомітетів. У нас було декілька питань, що стосується підкомітету з питань грошово-кредитної політики та з питань  підкомітету по фінансовому моніторингу. Як я розумію, яка в мене є сьогодні інформація, то наш колега Клімов він хоче працювати в цьому комітеті, але,  на жаль, ми сьогодні не бачили. Мені як голові комітету, я думаю, і вам хотілося б поспілкуватись з цього приводу. І таке у нас питання по нашому колезі депутату Солоду – теж по його підкомітету, бажання, як я розумію, є, але побачитися часу немає. Тому я пропоную наступним чином рухатися. Ті підкомітети: підкомітет з питань банківської діяльності, голова де Фурсін планується; підкомітет з питань цінних паперів, фондового ринку, діяльності рейтингових агентств та електронної комерції Різаненка; наступний комітет – підкомітет з питань діяльності небанківських фінансових установ та захисту прав споживачів фінансових послуг – Романюк; і підкомітет з питань страхової діяльності – Жолобецький, - їх пропоную на комітеті затвердити. Якщо є якісь пропозиції, хтось хоче щось доповнити, будь ласка, скажіть.

РІЗАНЕНКО П.О. У мене тільки запитання по всіх цих особах, особливо цікавить питання тим, які відсутні: згода від них отримана?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згода від них отримана, так. Але я вважаю, що… Жодного разу я наших колег не бачив ні на комітеті, ні взагалі. Тобто я пропоную зробити наступним чином. По чотирьох комітетах, які я тільки що сказав, ви це маєте на увазі, чи по всім шістьох?

_______________. Я, може, не почув, але от Клімов, Жолобецький, Солод…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, у нас питання по Клімову. По Жолобецькому ми розмовляли, згода є, він працює. Якщо я розумію, питань немає. А Клімов і Солод, ну, я взагалі їх не бачив. І хотілося б, щоб ми попрацювали в цьому питанні, тому що потрібно приходити, брати на себе кучу роботи і працювати. Тобто я пропоную, колеги, чотири комітети сьогодні затвердити і взяти нам паузу до наступного комітету, щоб попрацювати з нашими колегами. І потім на наступний комітет ще питання по цих двох підкомітетах винести на розгляд комітету, якщо немає заперечень. Тобто я пропоную: чотири комітети ми ставимо сьогодні на голосування, а два беремо тоді на наступний комітет.

Тобто ставимо на голосування, да? Хто - "за", прошу голосувати.

Проти? Утрималися? Рішення прийнято.

Шановні колеги, про план роботи комітету на другу сесію у вас матеріали роздані. Якщо є у вас якісь побажання, заперечення чи пропозиції, прошу висловитися. Будь ласка, ………..

ДЕМЧАК Р.Є. У нас є по плану інформація  голови  Національного банку  Гонтаревої Валерії Олексіївни і  інформація міністра фінансів України  Яресько  Наталії Іванівни. Вони поставлені, особливо Яресько, аж на 16-20 березня. Я пропонував би заслухати їх значно раніше, там на місяць хоча б…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. 

Якщо є ще якісь пропозиції. Будь ласка,  Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В. Колеги, от ми розглядаємо проект плану, і це відповідає дійсності. Але бачите,  графа 4 "Відповідальні за підготовку" –  вона порожня.  Може, ми б таким чином зробили. Без сумніву, кожний  з нас візьме зараз  цей план  з собою, подивиться,  вибере, де ми можемо  включитися і як, і після  цього… Бо якось  з порожньою клітиною затверджувати, воно якось не годиться, Ігор Михайлович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ПРИЙМА І.М. Взагалі питання… там завжди голови підкомітетів і заступники пишуться. Ну, у нас тоді получається  4 підкомітети  є,  то прив'язка до конкретних законопроектів у нас буде по чотирьом  підкомітетам легка, по двом – безперечно  залишається  проблема, по Клімову і по  Солоду. Ну і безперечно варто було б, щоб підключилися і заступники, хто б хотів писати  себе до відповідної…

_______________. Так, без сумніву, ……….

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, можливо,  ми  їх і  включимо доповідачами по цьому питанню і подивимося, як вони працюють. 

ПРИЙМА І.М.   … цю четверту графу ми якраз  і чекали, ми не могли  їх вписувати, тому що не було підкомітетів, голів підкомітетів, тому, безперечно, ця  графа пуста.  Але голови підкомітетів  автоматично вписуються, а уже заступники, хто хоче просто взяти участь, підключитися  до того чи до іншого законопроекту, будь ласка,  дайте пропозиції, щоб ми могли там завтра, максимум післязавтра уже відправити.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Які пропозиції?

ДОВБЕНКО В.М. Два дні строку, ми повписуємо  і тоді голові на підпис і нормально.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Якщо нема заперечень, тоді голосуємо? Хто – "за"? Прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято.

Наступне. Питання про план заходів комітету на другу сесію Верховної Ради України восьмого скликання. Теж план заходів розданий. Руслан Євгенійович вже питання навіть, от, у нього є, ….. Так що, якщо будуть якісь питання, давайте, будь ласка, їх обговорюємо.

Питання, як я розумію, Яресько, да, здвинути, міністра фінансів?

ДЕМЧАК Р.Є. Міністр фінансів у нас запланований заслухати аж з 16 по 20 березня. Пропоную, ну, треба збалансувати з її графіком, можливо. Але до слухань, в тому числі і слухань, які плануються "Про шляхи стабілізації банківської системи" 16-20-е, ну, десь на початок лютого чому б не включити її? І так само і Гонтареву до слухань. Ми й так їх почуємо. Нам цікаво до слухань почути. Можливо, підкорегуємо.

ПОЛЯКОВ М.А. Давайте, я пропозицію Руслана Євгенійовича підтримую. Чому? Тому що взагалі на більшість профільних комітетів міністри щомісяця ходять. У нас, ну, я думаю, що можемо заслухати і до слухань. Ми будемо більш готові, більш буде багато, краще відпрацюємо ці пропозиції, що ми раніше заслухали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

ДОВБЕНКО М.В. Колеги, я думаю, ідея правильна. Давайте ми попросимо взяти на себе доручення голові комітету зв'язатися з Яресько, утрясти її графік і наш. І на наступне засідання нас проінформувати, коли ми будемо слухати її інформацію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто так виносимо на голосування? То затверджуємо. Але питання по голові Національного банку та голові Мінфінансів, Мінфіну, ми зв'яжемось, я зв'яжусь і запрошу, щоб вони прийшли раніше, на початку лютого.

Хто – "за"? Прошу голосувати. Проти? Утримались? Дякую, рішення прийнято.

Наступне у нас питання. Питання щодо керівних органів та установ, призначення щодо яких відбувається за поданням комітету. Доповідає Прийма Ігор Михайлович. Будь ласка, Ігорю Михайловичу.

ПРИЙМА І.М. Ну, я коротенько тоді буду йти. На сьогоднішній день це Національний банк, де відповідно і Конституції, і Закону "Про Національний банк", стаття 10, комітет… Верховна Рада приймає постанову щодо семи кандидатів в члени Ради Національного банку. 01.04-го такою постановою було прийнято, розглянуто на комітеті і прийнято Верховною Радою шість… і шість членів було обрано. Залишається поки що Полунєєв сьомий, в нього термін закінчується 05.09.2015 року. Також зазначаю, що, значить, члени, які пропрацювали рік членами ради, після року вони можуть переобиратися. Все залежить від Верховної Ради.

Значить, у нас є… ми можемо 01.04-го ми можемо взагалі всіх сім міняти. 01-04-го, це закінчується термін дії Постанови Верховної Ради  щодо  шести, ну, плюс сьомий, який… ну, він вже давно, вже шість років, це сьомий, буквально, у дев'ятому місяці у Полунєєва закінчується термін. Це по Національному банку. Прошу.

_______________.  ……… призначаються Постановою Верховної Ради  не на визначений термін. Верховна Рада ……… на рік, на два………. 

_______________.  На 5…

_______________.  … визначається на 7 років.

Але рік вони повністю… їх ніхто не чіпає, не має право їх поміняти. Так? А вже після року, вже в залежності від того, як Верховна Рада прийме рішення, вона має право ….. поміняти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Михайлович, а в мене запитання: ми повинні внести постанову про звільнення з посади і нову про призначення? Чи це в одній?

ПРИЙМА І.М. Воно автоматом…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Автоматом іде.

ПРИЙМА І.М. (Не чути)   ………. По суті діла, якщо ми приймаємо таке рішення, ми просто можемо вносити на заміну.  …….. постанова, яка була прийнята, ми вносимо на заміну ………… Ми можемо окремо……….. про те, щоб їх відкликати, але тоді буде стояти питання, відразу постанова про їх призначення. Ну, в таких випадках ……………. Тому що термін в них не закінчився.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

ПРИЙМА І.М. В 12-му році 8 лютого, вже 3 роки скоро буде, як Верховна Рада по своїй квоті не розглядала кандидатів і не приймала рішення по двом державним банкам.

На сьогоднішній день Наглядова рада і "Ощада" як "Ексіма" працює, оскільки є квота Кабінету Міністрів і квота Президента, 10 чоловік, вони можуть приймати рішення. Тому залишається чисто так прийняти нашу квоту Верховної Ради для того, щоб, да.

ФУРСІН І.Г. У меня предложение. Может, мы пригласим тех, кто сегодня является членами по нашей квоте? Познакомимся хотя бы с ними. Составим мнение, проведем какое-то.

ПРИЙМА І.М. Членів ради Нацбанку?

_______________. Заслухаємо?

ФУРСІН І.Г.  Ну, заслухаємо, чем они занимаются там. Ну, потому что какое-то складывается впечатление какого-то болота, в котором…  Полномочия…

ПРИЙМА І.М. А у них закінчились вже як 3 роки повноваження.

……Ні-ні, вони не виконують. Ні, вони не виконують обов'язки, вони не приймають.

ФУРСІН І.Г.   Хорошо. Это касается всех?

_______________. А Нацбанку це не стосується?

ПРИЙМА І.М. Нацбанку працюють зараз. Тобто Нацбанку Наглядову раду ми можемо запросити. А інші банки, "Укрексім" і "Ощадбанк", ну, там же…  Там вже все, там нема. Там просто треба обирати. Тому треба звертатися. ………. Так що, якщо буде бажання у членів комітету, ми Нацбанк можемо запросити.

ФУРСІН І.Г.    Я больше имел в виду тех, у которых полномочия не истекли, но они по нашей квоте.

ПРИЙМА І.М.  Це Національний банк.

ФУРСІН І.Г.     Да, я в первую очередь об этих людях.

_______________. ……банку чотири людини.

ПРИЙМА І.М. Там один загинув, якщо ви пам'ятаєте. Це був колишній зам. міністра фінансів. На машині розбився, так. Чекашкін, він був членом. Це по державним банкам.

Також у нас є відповідно до 8 статті Закону про фонд гарантування адміністративна рада фонду гарантування. Вона складається з п'яти осіб, де є представник Кабінету Міністрів, два представника Нацбанку, представник від нашого комітету профільного та директор-розпорядник. Відповідно до листа комітету від 19 вересня 2012 року комітет тоді  делегував, на той час я був завсекретаріатом, він делегував мене туди до  складу адмінради фонду на термін чотири роки, і може бут продовжений не більше одного року. То есть, по суті…

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  А скільки вже часу пройшло, Ігор Михайлович? 

ПРИЙМА І.М. Ну, значить, уже пройшло з 2012 року, по суті діла, це 3,5 роки уже пройшло. Тобто у 2016 році повинен термін закінчитися, з 9-го місяця.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

ПРИЙМА І.М. От. Також по аграрному пулу, страховому пулу, в нас теж є, вибирається до складу ради, входять 5 осіб, це від страховиків, представники страхових компаній. Два представника від центрального органу виконавчої влади. Це що забезпечує формування і реалізацію державну аграрну політику, це від Міністерства аграрної політики, один представник  від  Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринку фінансових послуг, один представник є і від профільного комітету, цим є наш головний консультант Боцула Тетяна Анатоліївна, і один представник об'єднання сільхозвиробників туди входить.  От такий… По суті діла, це виключно визначає нормативними актами самого…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  На який термін, Ігор Михайлович? 

ПРИЙМА І.М. Це безстроково.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А! Це за рішенням комітету?

ПРИЙМА І.М. Да, подання голови було у 2012 році. Також від комітету…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Від комітету це…

ПРИЙМА І.М. Було подання.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … і по фонду гарантування вкладів, і по страховій компанії.  Зрозуміло.

ПРИЙМА І.М.  Ні, це по… Подання голови комітету. Тут вже питання те саме – комітет буде визначать.

І також по Моторно-транспортному бюро у нас є – це координа…  Значить, координаційна рада, склад визначається статутом моторного бюро відповідно до 46 статті Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності". До складу Координаційної ради входять три представника від Верховної Ради  за дорученням голови комітету.

От, значить, відповідно до доручення голови комітету воно було направлено листом від 24.12.2014 року. Були направлені кандидати – це голова комітету, а також Білий і Берназюк. Також там є представники від уповноваженого органу з питань регулювання ринків фінансових послуг, один представник від Ліги страхових організацій, і чотири представники від страховиків і членів бюро, що обираються загальними зборами строком на два роки з правом переобрання на наступні строки. Там теж термінів немає, там, по суті діла, до визначення головою комітету.

ПОЛЯКОВ М.А. Шановні колеги, питання щодо Моторно-транспортного бюро. Мені от надійшов такий лист, ще підписаний минулого року паном Рибалкою: щодо призначення голови Координаційної Моторно-транспортного бюро. Головою – Рибалка, членом Комітету координаційного – Білого та Берназюка.

Ну, ви знаєте, які були величезні проблеми з Моторно-транспортним бюро: що рік назад там зникло через "Брокбізнесбанк" 250 мільйонів, тобто майже 50 відсотків всіх фондів, які багато років накопив наш страховий ринок, саме через "Брокбізнес".

Там призначено двох людей: пана Білого, який, по моїй інформації, людина керувала "Брокбізнесбанком, і, що мені відомо, були певні кримінальні справи щодо корупції…

РІЗАНЕНКО П.О. ……… можна, я переб'ю вас?

ПОЛЯКОВ М.А.. Да, будь ласка.

РІЗАНЕНКО П.О. У мене є пропозиція. Можна, будь ласка, дане питання розглянути в закритому засіданні, тобто проголосувати за проведення саме от цього підпункту, по Моторному бюро, в закритому засіданні?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питань немає. Я пропоную, щоб всі питання по назначенню…по Нацбанку… Тільки по Моторному?

РІЗАНЕНКО П.О. Зараз йде обговорення. Моя пропозиція внесена: просто зараз провести засідання в закритому режимі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, може, ми тоді на кінець його поставимо, щоб ми все провели, а потім вже…

РІЗАНЕНКО П.О. Що?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, ми зараз все проведемо по порядку денному, а потім…

РІЗАНЕНКО П.О. Давайте проголосуємо, що ми пройдемо все по порядку денного, а потім в закритому режимі розглянемо цей підпункт. Добре?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питань немає. Да.

Хто - "за"? Проти? Рішення прийнято.

Питань… А які в нас ще питання?

ПРИЙМА І.М. Технічне виконання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, да. Інформацію технічної можливості доступу народних депутатів України і членів комітету до вхідної і вихідної кореспонденції комітету. Доповідає Прийма Ігор Михайлович.

ПРИЙМА І.М. Ну, на минулому засіданні наради було поставлена задача, щоб ми уточнили наскільки можливість щодо ознайомлення народних депутатів в електронному режимі із вхідною і вихідною кореспонденцією комітету. Ми зв'язалися і з інформаційним управлінням, і з комп'ютерним управлінням. Цю довідку ми вам надали от, є безперечно проблема, вони нам виклали повністю всі… По-переше, згідно, значить, згідно пункту 4 положення про сайт Верховної Ради комітети Верховної можуть поширювати інформацію тільки через веб-сторінки та веб-сайти Верховної Ради. Обмеження, на жаль, є по всім комітетам. Обсягу всієї інформації не більше 2 мегабайт. Тому, по суті, комп'ютерщики сказали одне, що на сьогоднішній день ні в одному комітеті бази, дати ……… пропонувалася немає. І вони сказали, що вони не можуть фізично під'єднати його до веб-сайту Верховної Ради по технічним умовам, по неможливості, по суті діла, трафіку. Це раз.

Також у зв'язку з тим, що він перевантажений. Навіть інколи ці питання, які ми викладаємо зараз свої питання на сайті Верховної, на сайт комітету і в нас взагалі зависають інколи сайт.

Також, саме основне, що вони також і сказали, що і обмежена можливість захисту інформації, на що вони дуже наполягали, що у зв'язку з тим, що можуть, якщо би навіть вони відкрили такі канали, надали паролі, то для хакерів завжди цікавленість позиції в тому, що, де є пароль, там, значить, можна щось вскривати. Наші комп'ютерщики сказали, що тут якраз найбільше вони хвилюються щодо взлому цих сайтів.

Тому, на жаль, я коротесенько надав інформацію щодо неможливості, по суті діла, в електронному виді ознайомлювати народних депутатів з вхідною і вихідною інформацією. Як ми можемо? Ми можемо, по суті, готовити папку виключно в паперовому виді на вхідну, на вихідну інформацію і ознайомлювати, ну, як депутати хочуть чи помічники. Ми, Павло Олександрович, зв'язувалися також і з бюджетним комітетом, ви, ссилочку зробили. 

РІЗАНЕНКО П.О. (Не чути)

ПРИЙМА І.М. Ні, ну, ви просто тоді звернули увагу, що там навіть і близько навіть і такої тематики не було. Ну, я ще раз говорю: ні в одному комітеті цього немає, на жаль, комп'ютерщики, інформаційники сказали, що це майже неможливо. Вибачте.

РІЗАНЕНКО П.О.  Можна я? 2014 рік, ну, я якраз попросив… 15-ий, Боже?! Да. Тим більше, data room дозволяє зберігати необмежені об'єми важливих даних робочих документів, папок, які синхронізуються із комп'ютером, телефоном, планшетом, доступні завжди і всюди визначеному  колу осіб., в управлінні дуже простий і має вигляд папок, в яких зберігаються файли по алфавіту або в інший спосіб структуровані. Це можливість обмінятись файлами, зберігати їх і редагувати, і так далі, має високий рівень безпеки захисту даних. Що дуже… Ну, насправді, це дуже просто. Я почув просто, не будемо робити і все. Ну, не будемо, то не будемо, ну…

_______________. (Не чути)

ПРЙИМА І.М. Ну, ще раз говорю, повірте, ми зв'язались, так.

ПОЛЯКОВ М.А. На жаль, пропозиції від вас жодної немає.

ПРИЙМА І.М. Так я ж сказав, Максим Анатолійович, я сказав, що всю інформацію ми готові в паперовому, в папочку вхідної і вихідної для того, щоб ознайомлювались. Поки що просто нереально копії робити кожному. Ну, я думаю, що це лишній просто перевід паперу. Давайте….

ПОЛЯКОВ М.А.(Не чути)

ПРИЙМА І.М. Ми навіть думали… Ще раз, ми навіть поставили питання для того, щоб реєстри недільні підготовити.

ПОЛЯКОВ М.А. ХХІ століття, якщо ви, то ви нам ще, крім доступу до папок, тоді счеты нам подарить кожному.

ПОЛЯКОВ М.А. (Не чути)

ПРИЙМА І.М. Максим Анатолійович, ну, ще раз говорю, ми навіть вирішили реєстри, підготовити реєстри вихідної хоча б за тиждень. Наприклад, яка пошта пройшла повністю по листам, лист – прізвище – номер. От. По суті діла, зараз ми стараємося хоча би такий реєстр підготовити, щоб ви були ознайомлені і, наприклад, в понеділок вранці всім на пошту приходить, щоб протягом тижня було відправлено такі листи, куди, туди. От ми навіть над цим працюємо для того, щоб це зараз удосконалити. Ну, ще ми не маємо можливості це зробити відразу говорю.

РІЗАНЕНКО П.О. Тут дуже важливо відокремити 2 питання, питання технічне від питань, тут 3 питання: технічне, юридичне і питання волі і бажання. Ви згадали про бюджетний комітет, що там було, не було. Да, на сайті бюджетного комітету немає ні протоколів, ні стенограм навіть засідання комітету. Хоч це і відкрита інформація.

І мої вимоги до голови комітету, скажімо, пропозиції спочатку, а потім вимоги оприлюднювати цю інформацію були як, знаєте, горохом об стіну. Все це закінчилось тим, що після трьохмісячної переписки мій помічник-консультант скопіював, відсканував, пішов, сфотографував, відсканував всі ці документи і виклав на моєму персональному сайті.

Тому не ходіть на сайт бюджетного комітету, ходіть на мій особистий сайт. Там більше інформації, ніж на сайті бюджетного комітету. Але я до чого це. Це питання волі, бажання. Коли є воля і бажання, то ніякі технічні перешкоди не можуть стати на шляху, я впевнений.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А зараз у нас висвітлюється на комітеті інформація?

ПРИЙМА І.М. Висвітлюється.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, я просто постійно цим питанням займаюсь, я хочу від колег зворотну реакцію.

ПРИЙМА І.М. Так, ми це все даємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нормально, да? Які ще будуть пропозиції? Що можна по цьому питанню?

ДОВБЕНКО М.В. Друзі, я думаю, що це для нас серйозне питання і важливе. Тому що починається нова каденція, хочеться якби пошвидше увійти в курс справи і розуміти, що ми робимо, щоб потім не робити, як кажуть в народі, дурну роботу.

Тому, Ігорю Михайловичу, дивіть, інформацію ми вашу прийняли до відома. Як ви відчуваєте, серед депутатів – членів комітету є невдоволення нинішнім існуючим станом речей. Я не хочу казати, хто тут винуватий. Тут ми маємо всі попрацювати над вдосконаленням існуючого порядку речей. Вдосконаленням. Тому ми готові бути вашими помічниками. Я готовий зокрема бути.

Давайте ми подумаємо, де ми можемо вже вдосконалюватися? Навіть враховуючи оту величезну базу інформаційну, яку важко, може, перелопатити і так далі. Але можна. Може, це папки ознайомлення. Може, ці реєстри, може, ще щось. Я погоджуюсь, проблема є.

І через те, давайте, ми сьогодні приймемо до відома вашу інформацію. І доручимо вам працювати над вдосконаленням. А ви нас можете долучати, щоб ми вам помагали у вдосконаленні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Володимирович. Які ще будуть пропозиції, шановні колеги? Тоді ставимо це питання на голосування. Хто – "за"? Прошу голосувати.

ПРИЙМА І.М. Ще раз. Зараз я стараюся, щоби хоча би зараз підготувати реєстри. Від реєстрів я дальше буду відбиватись максимально дальше, щоб ми мали уже електронні самі документи. Але я дуже хочу, щоби були реєстри вхідної-вихідної для того, щоби ви могли ознайомитися, які листи і знали. Хоча би так, ще раз говорю. Це перший  крок, який, побачимо, де ми можемо, як-то кажуть, приблизитись до цього. Потім далі будемо уже технічно, я ще раз говорю, мені комп’ютерщикі, інформаційники били на одне: технічно. Крапка.

РОМАНЮК В.М. У мене дуже буде конструктивна пропозиція, на мій погляд. Дивіться, от зараз ми беремо за основу, я так зрозумів, реєстр, зараз, те, що ви можете зробити, тому що життя теж воно не зупиняється. І відразу всі, хто має конкретні технічні рішення цього, ну, є техзавдання, техрішення, техпроект, надаються технічні пропозиції як ми маємо вирішити це питання.

ПРИЙМА І. Про перший крок я сказав.

РІЗАНЕНКО П.О. Але вже реєстр ми будемо бачити, правильно я зрозумів? Плюс, я так розумію, будуть папки, де кожний депутат може ознайомитися з вхідною-вихідною.

ПРИЙМА І.М. Вони є.

РІЗАНЕНКО П.О.  Все зрозуміло. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тоді що, по порядку денному треба голосувати за це питання? Ну воно ж в порядку денному стоїть.  Проголосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, давайте проголосуємо. Хто "за", прошу голосувати. Проти? Утримались? Дякую.

Крім питання, за яке ми проголосували, більше питань в порядку денному нема. В "Різному" може хто щось хоче висловитись? Немає питань. Тоді всім присутнім дякуємо, а члени комітету – залишитися. І керівника секретаріату?

_______________. І керівника секретаріату, бо це він доповідач…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, добре, я не заперечую.