СТЕНОГРАМА

засідання  Комітету  з  питань  фінансової  політики  і             банківської діяльності 

від 17 березня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету С.В.РИБАЛКА

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  шановні присутні, на засіданні нашого комітету присутні сім народних депутатів членів комітету, тобто кворум є. Засідання оголошую відкритим. Пропонується затвердити порядок денний комітету з розгляду питань.

Чи є пропозиція по розгляду порядку денного, шановні колеги? Тобто пропоную поставити це питання на голосування.

Хто – "за", прошу голосувати. Проти?  Утримались? Дякую.

В порядку денному у нас перший законопроект – Закон про електронну комерцію, друге читання (0957). Доповідає Різаненко Павло Олександрович.

Нам, я вважаю, дуже потрібен цей закон. У нас дві мети. Це, перше, спростувати умови ведення бізнесу за допомогою Інтернету. І, друге, це захистити права споживачів за рахунок єдиних та прозорих правил гри.

Прошу, Павло Олександрович, вам слово.

РІЗАНЕНКО П.О. Доброго дня! Вітаю депутатів членів комітетів, запрошених гостей та представників ЗМІ. До розгляду пропонується порівняльна таблиця до другого читання до законопроекту 0957 про електронну комерцію. Даний законопроект був прийнятий ще 3 червня 2014 року ще минулим скликанням. І так як був прийнятий в першому читанні, то перейшов до розгляду на друге читання до Верховної Ради восьмого скликання.

Даний законопроект був опрацьований. Були подані правки від трьох депутатів: Бєлькової, Різаненка, Данченка. 28 пропозицій, які були опрацьовані разом з зацікавленими сторонами, тобто Національним банком, Антимонопольним комітетом тощо. Було проведено засідання робочої групи, засідання профільного підкомітету. Із цих 28 пропозицій 27 враховано, в тому числі частково або редакційно лише по суті. І відхилена лише одна.

За результатами цього засідання робочої групи та роботи підкомітету у Антимонопольного комітету ніяких зауважень більше немає в тій версії порівняльної таблиці, яка вам роздана, де ви бачите по кожній правці зазначеній, яка пропонується врахувати або відхилити. Була робота проведена з Національним банком. Сьогодні тут є представник Національного банку. Хочеться почути від них, чи задовольняє в цій версії законопроект з усіма правками їх.

НОВІКОВ В.В.  Зараз?

РІЗАНЕНКО П.О. Да, будь ласка.

НОВІКОВ В.В.          Ну, вдосконаленню немає меж. І наш лист, який ми надсилали з нашими пропозиціями на друге читання, в основному все враховано. Тому ми не наполягаємо там уже на певних змінах, і, мабуть, же ще практика покаже, як буде, дійсно, працювати цей законопроект. Ну, там є правда одна правка, то ви, мабуть, оголосите. Да?

РІЗАНЕНКО П.О. І слово автору законопроекту Бєльковій…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, прошу слово. У нас присутній наш колега, перший заступник голови паливно-енергетичного комітету Бєлькова Ольга Валентинівна. Будь ласка.

РІЗАНЕНКО П.О. Колишній член саме цього профільного комітету, є  автор даного законопроекту.

БЄЛЬКОВА О.В. Дякую, колеги, голово! Ну, по-перше, приємність знову бути у цій кімнаті, я за вами скучила.

Друге, я хотіла би для своїх колег пояснити дуже стисло, от як автор, який носиться з цією ідеєю уже третій рік, що насправді особливість цього законопроекту у тому, що він не пропонує нічого нового, а лише дає правове підґрунтя для тих звичок, які вже склалися на ринку. І це величезне щастя, що ми своїми законами не руйнуємо ринок, а фактично врегулюємо натуральні відносини, які склалися на ньому. Якщо ви подивитесь, між першим і другим читанням законопроект було докорінно опрацьовано, але логіка його і основні постулати не змінилися. Лишень за допомогою наших колег із НБУ, із служби захисту прав споживачів ми внесли норми, які посилюють відповідальність  так скажімо нечесних  комерсантів у індустрії електронної комерції і зробили більш прозорим цей ринок. От на наш погляд, це призведе  до   його подальшого  розвитку.

Одна з  цих правок, але як сказав вже колега, ніщо не стоїть на місці,  і поки ми його готували, уже одну з норм відмінили. І якраз це стосується Закону  України про застосування реєстраторів розрахункових операцій. То ми з Павлом Олександровичем підготуємо  маленьку правочку і запропонуємо  до другого читання от саме одну норму змінити і  запропонувати її в версії комітету з  вашим рішенням.

_______________. (Не чути)

БЄЛЬКОВА О.В.  Так,  її вже відмінили просто, тому от в Прикінцевих положеннях вона є вже недоречна. А так,  я дуже буду у просити вас підтримати і в залі, і  переказати своїм фракціям - це  один з тих законів, який змінює  Україну і робить її інноваційною вже сьогодні.   Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дуже дякую.

Як я вже сказав, я вважаю що   це дуже важливий законопроект, тобто якщо є якісь думки у наших колег, давайте їх почуємо, а якщо немає, то   пропоную поставити даний законопроект  на голосування. 

Будь ласка. Павло  Олександрович.

РІЗАНЕНКО П.О. Рішення, скажемо так, позиція підкомітету підтримати даний законопроект  з тими  правками, які були  на той момент актуальні всі і запропоновано  врахувати, і відхилити. І  зробити одне уточнення щодо зауваження Національного банку, яке озвучила Ольга Валентинівна, тобто доопрацювати одну правку в Прикінцевих положеннях.    

БЄЛЬКОВА О.В. (Не чути)

РІЗАНЕНКО П.О. Просто для протоколу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  зрозумів. Пропонується за пропозицією Павла Олександровича поставити це питання  на голосування. Так, Павло Олександрович?

РІЗАНЕНКО П.О. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто - "за"?  Прошу голосувати. Проти?  Утримались?  Рішення прийнято.  Дякую вам.

І вас дуже приємно бачити у нас, заходьте ще.

Друге питання – про проект Закону про ломбарди та ломбардну діяльність. Доповідає народний депутат  Поляков Максим Анатолійович. Я хочу  сказати, що в нас присутні на сьогоднішньому комітеті представники Національного банку. Це Новіков Віктор Володимирович, він вже… Та  член національної комісії це Золотарьов Олександр Миколайович, теж ми його бачимо.

Закон дуже важливий, як я розумію, сьогодні не врегульовано це питання, а ломбардів у нас дуже велика кількість –  понад 500 ломбардів. Тому, Максим Анатолійович, вам, будь ласка, слово.

ПОЛЯКОВ М.А. Насправді, дійсно, ломбарди зараз зростають, і це питання майже законом на сьогоднішній день, на жаль, не регулюються. Тому у зв'язку з тим, що виникають питання щодо, в першу чергу, захисту справ громадян, а, на жаль, використовується саме не врегулювання законом те, що в нас створюються ікони ломбардів і під назвою "Ломбард" взагалі можна використати будь-що, тобто немає спеціалізованого закону. Тому виникла проблема, вона відпрацьована тісно з асоціацією. У нас є голова асоціації ломбардів України для того, щоб ми, дійсно, врегулювали і, саме головне, були зрозумілі вимоги до ломбардів, починаючи від їхнього статутного капіталу, закінчуючи тим, що повинні бути зрозумілі капітальні приміщення. Тобто це не можуть бути якісь мафи незрозумілі, повинна бути система захисту, повинні бути чітко виписані правила ломбардні.

Тому, єдине, що спочатку ми як депутати разом з Романюком хотіли трішки більше статутний капітал. Але, виходячи з  сьогоднішньої ситуації і прохання самої асоціації, ми статутний капітал трішки зменшили, тому що вони кажуть, що не зможуть всі витягнути саме цю суму. Тому там, якщо є відокремлені понад мільйон статутний фонд, якщо немає відокремлених, то півмільйона гривень. Насправді є ще велика проблема з тим, що створюються ломбарди, вони беруть у людей якісь залоги, потім вони збанкрутували, нікому нічого не повернулося і немає жодної відповідальності. Тому прохання до колег, підтримати в першому читанні. Мало того, це підтриманий законопроект національною комісією по урегулюванню фінансових послуг. Тому, якщо будуть якісь правки і пропозиції, можна буде в другому читанні їх внести. Дякую.

ЗАЛЄТОВ О.М. Доброго дня. В цілому у нас Комфінпослуг  підтримує зазначений законопроект і визначає його актуальність на сьогодні. Але є певні пропозиції, які можуть бути враховані уже під час першого читання. Зокрема, пропонується виключити житлові приміщення із надання ломбардної діяльності. Оскільки може виникнути ситуація, коли ломбард буде зроблено на кухні у власника, і доступи у регулятор під час перевірки буде ускладнено. Тому краще все ж таки для того, щоб споживачі були захищені, їх права, щоб ломбарди надавали це у відповідних приміщеннях, зокрема нежитлового фонду.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще якісь питання будуть, шановні колеги? Будь ласка.

РОМАНЮК В.М. Хотів би загальні тезиси сказати як співавтор цього законопроекту. Законопроект потрібний і актуальний сьогодні, і суспільні відносини, які в державі не врегульовані, на сьогодні ми визначаємо базисні принципи цим законопроектом, є декілька зауважень і, на мій погляд, вони не носять суттєвого характеру і в цілому законопроект може бути прийнятий в першому читанні, і за основу. А вже в другому читанні ми доопрацюємо, і всі питання, я думаю, будуть зняті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Домовилися.

Шановні колеги, є якісь ще доповнення, уточнення? Дякую.

Тобто пропонується рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу, доопрацювати його до другого читання.

Хто – "за", пропоную поставити це питання на голосування. Проти? Утримались? Рішення прийнято.

Третє питання у нас – проект Постанови  про стабілізацію роботи Національного банку України. Тут третє і четверте питання, Максим Анатолійович, скажу, вам слово.

ПОЛЯКОВ М.А. Дякую.

Дивіться, ми внесли проект Постанови (2020) щодо стабілізації банківської ситуації. Зібрали там вже понад 120 підписів, але паралельно ще вносимо, приблизно така ж сама постанова внесена фракцією Радикальної партії. Тому у мене буде прохання, щоб ми все ж таки прийняли спільне рішення, ми радились з головою комітету, що буде прохання цю постанову зараз зняти, ми порадимося зараз разом з Радикальною партією щодо того, яким чином все ж таки, тому що вони в принципі дві однакові, яку ми займемо позицію по прийняттю цього рішення. Тому є прохання зняти його на сьогоднішній день з розгляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максим Анатолійович.

Ми радились до комітету і пропонуємо це питання відкласти. Ми проведемо нараду, і якщо потрібно, на наступний комітет розглянемо це питання.

Наступне в нас питання – це "Різне". Затвердження розкладу…

_______________. Зняти третє, четверте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третє, четверте, да, зняли.

Ігор Михайлович, якщо ми знімаємо, треба голосувати?

ПРИЙМА І.М.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте проголосуємо… Якщо у вас буде така воля, давайте проголосуємо.

Шановні колеги, хто за те, щоб дане питання третє, четверте зняти з порядку денного та перенести на інший термін? Перенести, да. Проти? Утримались? Рішення прийнято.

П'яте – "Різне". Затвердження розгляду засідань комітету на двотижневий термін; щодо організаційних заходів з призначення членів наглядових рад "Ощадбанку" та "Укрексімбанку". Доповідає Прийма Ігор Миколайович.

Будь ласка, Ігор Миколайович.

ПРИЙМА І.М.  …відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради ….. від 29 січня. На засіданні комітету затверджується розклад його засідань на двотижневий термін та відповідно розміщується впродовж одного робочого дня на сайті.

Тому пропонується у квітні, так як ми дотримуємося завжди нашого порядку, у вівторок в сесійний тиждень, в вівторок і в середу проводити засідання комітетів. Тобто 7, 8 квітня і 21, 22 квітня.

Прошу затвердити, воно вже буде в нас в порядку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є якісь ще пропозиції з цього приводу? Ставимо питання на голосування?

Хто – "за", прошу голосувати.

ПРИЙМА І.М. Для  затвердження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

Утрималися? Рішення прийнято.

Ще у нас питання, Ігор Миколайович, по…

ПРИЙМА І.М. По наглядовим радам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, по наглядовим радам.

ПРИЙМА І.М. Я коротенько тоді скажу по наглядовим радам.

На сьогоднішній день в нас є незакриті питання. А першу чергу, це по наглядовим радам державних банків, це "Ексімбанку" і "Ощадбанку".

Ще 8.02.12 року закінчилися повноваження членів ради наглядових рад двох державних банків обраних від Верховної Ради. Тому ми підготовили лист на фракції. Є пропозиція звернутися до фракцій, щоб фракції визначилися з своїми кандидатурами для того, щоб ми могли їх зібрати і визначитися і підготовити проект постанови щодо прийняття членів наглядових ради Ощадбанку і Ексімбанку. Це по державним банкам.

Також хочу повідомити, що на сьогоднішній день в комітет надійшли дві заяви від членів ради Національного банку, це від Полунєєва і Кандибки. Вони просять, щоби своїми заявами, про припинення за власним бажанням повноважень членів ради Національного банку. На сьогоднішній день є 12 членів ради Національного банку. При зняття їх залишиться 10. Тому в даному випадку нам після цього, коли ми підготуємо постанову про припинення їхніх повноважень, нам треба також підготовити дві кандидатури до членів ради Національного банку від Верховної Ради.

______________. (Не чути)

ПРИЙМА І.М.  Ну, поки, що дві кандидатури.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні. У нас 5 кандидатур, по одному від фракцій.

ПРИЙМА І.М. Це тільки по раді Нацбанку дві кандидатури тільки вимальовується. По наглядовим радам державних банків – 5.

Хочу також звернути, що є проблема у нас і від квоти Кабінету Міністрів, тому що обрані Войцехівська і Алексєєв, вони 27 листопада стали народними депутатами. Автоматично вони уже не є членами, бо порушують закон і про корупцію, і про статус народного депутата, і про Конституцію, 78 стаття. Тому зараз кворуму в державних банках немає, з 10 зараз 8 чоловік. Тобто ми не уповноважені проводити свої засідання. Ну, це побажання Кабінету Міністрів. До сих пір просто подачі своїх кандидатур Кабінет Міністрів не зробив.

Тому пропонується, ми підготовили лист, цей лист розданий, звернутися до фракцій, щоб фракції в найближчий період дали свої кандидатури для обрання членами наглядових рад "Ощадбанку" і "Ексімбанку".

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, у кого є ще які думки, пропозиції з цього приводу? Тому що, як я розумію, сьогодні немає кворуму?

ПРИЙМА І.М. Є кворум.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні,  не на комітеті, а в банках, і це не дуже гарно, з моєї точки зору.

Павло  Олександрович, може хочете, щось добавити?

РІЗАНЕНКО П.О.  Тут нічого такого змістовного і іншого, крім того, що негайно там прискорити процес призначення, щоб фракції надали свої пропозиції, і далі визначились з кандидатурами для того, щоб як можна швидше їх обрати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ігор Михайлович, з цього… А, будь ласка.

_______________. У мене пропозиція … на попередньому скликанні в якому режимі це все відбувалось?

ПРИЙМА І.М. Режим був такий. Комітет звертався до фракцій, фракції визначались, подавали свої кандидатури. У випадку, якщо було більше кандидатур чим було, раніше було 7. Потім змінили законодавство, зробили 5. Хтось появився… в членах Ради Нацбанку було 7 – Президент, 7 – Верховна Рада. Потім змінили законодавство, зробили 5 – Президент, 5 – Кабінет Міністрів, 5 – Верховна Рада. Тому фракцій було завжди більше, подавали більше пропозицій. Тому якщо прийдуть пропозиції, ми візьмемо розглянемо, у випадку чого,  рейтинговим голосуванням ми визначимо…

_______________. Тобто на комітеті ми потім приймаємо кінцеве рішення?

ПРИЙМА І.М. Комітет вибирає, реєструє проект постанови і подає уже від комітету узгоджений список…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

ДОВБЕНКО М.В. Тут я підтримую позицію, Павло Олександрович сказав, треба негайно, щоб вони фракції запропонували. Може не треба вживати слово негайно, може давайте напишемо все-таки, якось, протягом 20 днів, чи просимо до 10 квітня визначитися. Тоді, бо слово "негайно", не гарно воно звучить.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Може два тижні, я розумію, взагалі, що стосується нашої фракції, ми це зробимо бистро, а в інших фракціях може більше часу треба. Але те, що треба це робити, це стовідсотково, тому що кворуму немає, а кому немає кому наглядати, це є підгрунттям.

Шановні колеги, два тижні вистачить? Згодні? Давайте до 1 квітня. Давайте до 2-го. Так ні, 1 квітня, до 1 квітня. 1-го – вже це жарт буде. До 31 березня. Домовилися. Надати пропозиції.

Хто – "за" цю пропозицію, прошу голосувати. "Проти"? Утрималися? Рішення приймається.

Ігор Михайлович, будь ласка, тоді листа занесете сьогодні, щоб я його підписав.

Шановні колеги, в нас ще є декілька питань в розділі "Різне". Це перше питання – про проект законопроектів Національного банку. В нас є представник Національного банку. Давайте, якщо можливо, ви нам розкажіть, будь ласка, про законопроекти, які ви хочете втілювати в життя.

НОВІКОВ В.В.  Шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься законопроект про внесення змін до статті 8 Закону України "Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків".

В чому проблема? Ви прекрасно знаєте, яка складна ситуація зараз в економіці України і спричинені також обставинами і окупацією Криму, і агресії на Сході в двох областях, і тому банки попали в скрутне становище зараз, які викликані об'єктивними обставинами, а не там ризиковою діяльністю, наприклад, самого банку.

У нас існують норми статті 75 і 76, де Національний банк імперативно зобов'язаний віднести банк або до проблемного (по 75 статті Закону про банки), або до неплатоспроможного (76 стаття Закону про банки і банківську діяльність у зв'язку з погіршенням нормативів). Це достатність, адекватність, норматива достатності капіталу, от наприклад, по віднесенню банку до проблемного. Це коли на піввідсотка впадає нормативів з 10 до 9,5, Національний банк вже імперативно зобов'язаний віднести банк до проблемного. Так от враховуючи, що дані обставини були викликані об'єктивними, зовнішніми чинниками ситуації в економіці, Національний банк просить терміново і тимчасово ввести норми, де ці норми щодо віднесення банку до проблемного або неплатоспроможного в зв'язку з  порушенням нормативу адекватності  і розміру регулятивного капіталу, щоб Національний банк не відносив банки до проблемних, або такі банки, або  де  неплатоспроможні. Причому  не в  будь-якому випадку, а  тільки тоді,  коли порушення ці спричинені  зростанням  після 6 лютого 2014 року  курсу іноземних валют до національної валюти  України. Або формування  резервів для відшкодування  можливих витрат з активними банківськими операціями і якраз пов'язані з втратами активів на Сході і в Криму в першу чергу. Тому ми пропонуємо  ці норми викласти, що Національний банк не відносить.

Тим більше, що це перекликається з діючими сьогодні нормами  в 73 статті Закону про банки і банківську діяльність, якими передбачено, що Національний банк адекватно застосовує заходи впливу, в тому числі і  в  73-й перелічені  ці заходи впливу як  віднесення банку до проблемного і неплатоспроможного. За цей час дії цієї норми банки відповідно і до меморандуму з МВФ  відповідно до графіку, який буде встановлений конкретно кожному банку, будуть зобов'язані до 1 січня .… року наростити свої капітали, до досягнення  значення нормативу "достатність капіталів". Тобто цей  захід, він також погоджується із меморандумом МВФ стосовно нарощення капіталів. Оскільки  МВФ  наполягає  на правдивих даних щодо формування тих же резервів і відображення адекватності капіталу і регулятивного капіталу. Оскільки спочатку були  пропозиції  не відображати в нормативах ці втрати, які банки понесли по Сходу наприклад і Криму, але МВФ наполягав на реальній картині.

Тому   Національний банк пропонує народним депутатам  внести у Верховну Раду зазначений законопроект і прийняти  його на сесії Верховної Ради. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В.  Колеги, я думаю, що ця ініціатива Національного банку вартує на підтримку нашу.

Мені навіть з приємністю хочеться відзначити, що слава Богу, що Національний банк оперативно реагує на ту ситуацію, яка сьогодні відбувається на валютно-грошовому ринку. І якщо є потреба вносити якісь корекції в наші законодавчі документи, це треба робити з тим, щоби стабілізувати не тільки на короткий термін, але ми могли стабілізувати ситуацію на короткострокову перспективу  і на довгострокову. Тому, я думаю, що нам варто це підтримати. Інше діло, що якщо Національний банк звернувся до нас розглянути оцю зміну до закон, напевно, мало бути якесь звернення, хтось… Чи як тут було? Ні, я розумію. Я розумію, що в парламент мають вносити ті, хто мають право законодавчої ініціативи. А до комітету?

НОВІКОВ В.В. Національний банк підготував цей законопроект і подав до комітету. Народні депутати, у випадку, якщо вони підтримують саме ці зміни, щоб вони стали авторами цього законопроекту. Тому ми вчора і роздали в електронному варіанті і сьогодні для того, щоби депутати ознайомились. У випадку чого, ми могли сьогодні навіть уже зібрати підписи, хто може стати автором цього законопроекту.

ДОВБЕНКО М.В. Ну, тоді я думаю, що варто підтримати, це нормальна пропозиція. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Олександрович.

РІЗАНЕНКО П.О. У мене якось цей законопроект поки викликає більше питань, ніж відповідей. Адже цими змінами пропонується ті імперативні зобов'язання Нацбанку замінити дискретними. Тобто Нацбанк захоче – визнає банк проблемним, не захоче – не визнає; захоче – визнає банк неплатоспроможним, не захоче – не визнає. По суті це призведе до того, що ті банки, які, частина банків або всі банки, які де-факто, згідно критеріїв визначених чітко, неплатоспроможні або проблемні, вони не будуть такими визначені. Чи буде від цього краще банківській системі, де, я вибачаюсь, вкладники будуть продовжувати нести гроші в ці банки, хоча банк уже буде проблемним або неплатоспроможним – великий знак питання, да. Тому що навіть саме рішення Національного банку визначити банк проблемним – це сигнал вкладникам, і він об'єктивно це системно передбачений, що не варто, треба подумати перед тим, як туди нести гроші.

Що відбувається з банками, які стають проблемними, не платоспроможними, вони підвищують, вибачаюсь, починається смертельна спіраль і вони починають підвищувати ставки по депозитам, да, щоб хоч якось знайти якісь фінансування.

В мене немає однозначного ставлення до цього законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

КЛІМОВ Л.М. С вашего разрешения. Я хотел поддержать эту инициативу, потому что  как бы косвенно в общем-то имел  определенные отношения к этому делу. Еще в прошлом созыве я и ряд моих коллег, мы обсуждали тему именно вот как выйти из той ситуации с потерями всех банков, которые пострадали в Крыму и Донбасс.

Мы тогда встречались на рабочей группе, и вот тогда уже были эти первые, как говориться, признаки того, что если мы этого не сделаем, то у банков действительно были две проблемы, либо, грубо говоря, прятать эти проблемы, и что в общем-то, я знаю, большинство и делали, потому что, если они бы показали реальную картину потерь по Донбассу и по Крыму, то, я думаю, 90 процентов банков нужно было еще в сентябре месяце относить к категории проблемных. Тогда вынуждены были, конечно, многие рисовать эти.

Мы тогда пытались в этом законе, я хотел бы просто не пиарится, просто хотел, может, даже подсказать, может быть чуть расширить эту тему. Я согласен и с вами, потому действительно, если и будет двоякое понимание, то, естественно, возникнут соблазны, признавать, не признавать, кто-то будет опять хитрить. Если бы мы подошли более четко к проблеме, мы бы искали пути. Там ……. был закон, там мы искали пути, возможно мы субординируем долго. То есть найти механизм, чтобы и Национальный банк, совместно с другими, возможно, мы там думали использовать какие-то другие инструменты, определили реальность всех этих проблем, оценить их и естественно к каждому банку подойти индивидуально для того, чтобы перевести эти потери в какую-то форму, толи субординированого долга, толи чего-либо другого, таким образом очистив баланс. И тогда можно было б, конечно, применить вот эту вот форму.

Поэтому я, с вашего разрешения, внес это предложение. В целом этот закон нужен обязательно. Потому что будут другие проблемы. Если начнутся, к сожалению все знают, первое слово о временной администрации, это, к сожалению, из банка улетает все, что даже там еще трепыхалось, как говориться, до вчерашнего дня. Поэтому закон очень нужен. Я его в принципе поддерживаю, только предлагаю, может быть, подхватить эту идею. Какие-то  наработки были у нас. Попытаться может его расширить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леонід Михайлович, що включились так зразу, з коліс в роботу. Дуже приємно. Вважаємо, що це буде плідна праця у нас. Будь ласка, Максим Анатолійович.

ПОЛЯКОВ М.А.  Дійсно, закон треба розробляти, треба вивчати. Але, на жаль, та практика є сьогодні, яка в Національному банку, вона у нас корумпована. Тому що те рефінансування і ті механізми, які задіювались, особливо те, що стосувалось визнання банків неплатоспроможними і відведення їх до фонду гарантування, виключно виходило корупційним шляхом. Мало того, частина банків з них була, які насправді більш-менш були платоспроможні, їх знищили. В інших ми бачили, яким чином виводили активи. Будь-якої прозорості в цих питаннях не існує. Це виключно відбувається там через декілька людей, які вирішують свої особисті фінансові питання. Тому цей закон треба почати, але закласти, він дійсно необхідний. Але закласти ті механізми, які зроблять його роботу прозорою, де реально  будуть працювати експерти, які зможуть впливати на той процес, який відбувається. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максим Анатолійович.

Будь ласка, Павло Олександрович.

РІЗАНЕНКО П.О.  Очевидно, є об'єктивна частина. Це ті активи банків, які знаходяться на сході в зоні бойових дій і Крим. І я погоджуюсь, що, скажемо так, по цим критеріям там, може, 80 відсотків банківської системи потрібно визнавати тоді проблемними і так далі.

Тому якийсь механізм, який би передбачив там виокремити ці активи і відповідно до них мати особливе ставлення при розрахунку нормативів, в тому числі і проблемності платоспроможності і пошуку механізму там, скажемо, якоїсь реструктуризації, відтермінування і так далі, повинен бути. Але, що однозначно викликає негативне сприйняття – заміна імперативних обов'язків на дискретні повноваження. Ну, от  ми знаємо, на скільки у нас слабкі інститути і як вони працюють, не працюють, або працюють згідно чиєїсь волі, тому не дуже б хотілось ще до цього додавати дискретність цих рішень.

Ну, це таке зауваження по суті. По суті ми почали дискусію з цього питання. Але от я це бачу таким чином.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віктор Миколайович.

РОМАНЮК В.М. Шановні колеги, от я продивився цей нормативний акт. Ну, насправді, що ми маємо по факту, знову ж таки? По факту ми маємо ситуацію на сході, так, і нормативи, які встановлює Нацбанк, вони просто не витримують банки, наскільки я розумію ситуацію. Тому Нацбанк просто вимушений вносити зміни до законодавства, в іншому випадку Нацбанк буде вимушений вносити до проблемних і неплатоспроможних додатково десятки банків, наскільки я розумію ситуацію. Тому відповідно потрібно діяти, це однозначно. Тут треба погодитись з Павлом Олександровичем на рахунок однозначності і диспозиційності норм. Я думаю, що тут потрібно попрацювати, але в принципі, я думаю, що законопроект потрібний однозначно, тому що іншого варіанту просто не існує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Миколайович.

Да, будь ласка, Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В.  Колеги, я, оскільки як би один із тих, хто вважає за те, що варто підтримати цю зміну. Колеги, ну, по-перше, дивіться, давайте, якщо не будемо прив'язуватись до персоніфікації, яка сьогодні у нас є в банківській системі, а відштовхнемося від Закону про Національний банк, він  у нас відповідальний за стабільність національної гривні, так же ж, нашої національної валюти. Хто б не був там, Національний банк повинен мати право не відносини банк до критеріїв проблемності, неспроможних, якщо відбувається така ситуація. Мав би бути. Незалежно хто буде членом правління банку, головою правління чи заступником. Національний банк має мати право, бо він відповідальний по закону за стабільність. Це перше.

 А друге, без сумніву, треба механізм думати, ну для того є підзаконні акти, які може формувати нормативи відповідні Національний банк, ми можемо вимагати максимальну прозорість і зрозумілість цього механізму, щоби теж себе убезпечити від якихось, буде говорити так, м'яко скажемо, суб'єктивних рішень, які сьогодні багатьом, ну, на жаль, ще шкодять ситуації для стабілізації ситуації в банківській системі. Але те, що право Національному банку треба дати – це без сумніву. Тому я прошу підтримати, думаю, що це нормально.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Володимирович.

Да, будь ласка.

НОВІКОВ В.В. Я вже в принципі говорив, що є 73 стаття  Закону про банки і банківську діяльність, де Національний банк має право застосовувати всі заходи впливу, починаючи від застереження до ліквідації банку. Тому у нас сьогодні є диспозитивна норма це робити. Ми фактично в певній мірі приводимо у відповідність до цієї 73 статті, 75 і 76. А стосовно того, що вкладники або кредитори повинні знати, справа в тому, що віднесення банку до проблемного є  банківською таємницею, і це зроблено у зв'язку з тим, щоб не було паніки, якщо банк віднесений до проблемного і має наміри покращити свою діяльність протягом 180 днів, то ця інформація взагалі є таємницею, і вона недоступна до певних його кредиторів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Віктор Володимирович.

Павло Олександрович, щось хотіли ще сказати?

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Володимирович, я хочу вам сказати, що незважаючи на позиції наші політичні різних фракцій і різних політичних сил, наш комітет, ще раз нагадаю, конструктивно налаштований на співпрацю. І всі закони, які необхідні сьогодні суспільству, ми на комітеті будемо розглядати, і ті, які необхідні, будемо приймати.

Що стосується цього законопроекту, шановні колеги,  у мене є пропозиція. Давайте його роздамо депутатам. Я маю на увазі, профільним комітетам. Ми його вивчимо. До наступного комітету проведемо з цього приводу нараду, наступного. Я маю на увазі, завтра у нас один порядок денний уже ж є, за сутки там треба давати оголошення. То я вважаю, на наступне. Проведемо нараду, порадимось з цього приводу і запросимо Національний банк, і якщо будемо на комітеті в зал виносити цей законопроект, щоб він уже не мав ніякого сумніву. Якщо інші пропозиції, будь ласка? Немає. Тобто давайте поставимо це питання на голосування.

Хто за мою пропозицію, прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято. Дякую.

Ігор Михайлович, будь ласка,  підготуйте цей законопроект, забезпечте, щоб всі депутати…

ПРИЙМА І.М.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. І заплануйте, будь ласка, не на завтра, а на наступний наш комітет… (Шум у залі)  Я не знаю, якщо…Встигнете? Просто…

Тоді давайте на завтра визначмось, на який час ми проведемо нараду. У нас о 14.30  як я  розумію, засідання комітету. (Загальна дискусія) Ні, ну 15 хвилин нам не хватить. (Загальна дискусія)

  Шановні колеги, тоді я пропоную, давайте так зробимо. Законопроект ми зараз роздамо депутатам. Завтра ми вас запрошуємо, ставимо в порядок денний це питання друге. Зараз давайте проголосуємо згідно регламенту,  що завтра у нас комітет буде закритий. І ми  на цьому  комітеті заслухаємо  регулятора, і це питання теж піднімемо і дамо йому оцінку. 

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Утримались? Будь ласка.

 Шановні колеги, у нас є ще  одне дуже гостре і болюче питання, всі ми про нього знаємо. Це представники кредитного майдану, валютні наші вкладники.

_______________.  (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Уже все, да, все в купі. А я думаю, якщо є кредитний майдан, коли вже депозитчики, коли вже будуть інші. Вони вже є.

Ми знаємо цю складну ситуацію, вона вже тривалий час у нас тягнеться. Тому я пропоную розглянути, у нас купа законопроектів, це питання і висловитись з цього приводу.

Денис Вікторович, у нас  є там ваш законопроект,  хотілося б почути вашу думку з цього приводу, і давайте подумаємо як ми будемо рухатись в цьому напрямку.  Дякую.

ДЗЕНДЗЕРСЬКИЙ Д.В. Ну, уважаемые коллеги, действительно, один из предлагаемых вот к рассмотрению в комитете законопроект 1558-1 – это мой. То есть он подавался мной, исходя вот из мнения представителей  финмайдана. То есть у нас, как вы знаете,  этому предшествовала уже как бы 2-месячная, а то и более, так сказать работа уже в этом составе.  И то, что как бы  было предложено, понятно, что к этому вопросу, как бы нужно относиться достаточно относительно. Потому что  тот законопроект, который мы подали, он имеет в первую очередь социально-политический аспект, нежели экономический.

Мы встречались и провели много рабочих групп … майдана, с представителями ассоциаций банков, с Национальным банком, в результате чего был даже разработан меморандум, который был согласован Национальным банком и представителями НАБУ. Но как мы видим "воз и ныне там", и проблему, все равно, проблему нужно как-то разрешать. В результате чего мы видим перед Национальным банком майдан, пока это десять на десять, но по всей видимости с учетом того, что курс уже 25, а начинали мы нашу дискуссию с курса 16, 15 и тому подобное. То есть проблема есть.

Я бы, что хотел сказать? Однозначно, я считаю, что есть некоторые вещи, которые абсолютно дискуссионные и их нужно как-то с точки зрения, по одну сторону банки, по другую сторону заемщики, депозитчиков, вкладчиков их нужно как-то сближать. Но я хотел бы попросить, в первую очередь, у своих коллег по комитету, вы знаете, сегодня я просто на себе ощущаю, когда выхожу, определенный негатив в том плане, что представительница Национального банка и других ведомств, Кабинета Министров, они перекладывают проблему заемщиков и вкладчиков на нас или представителей комитета. Поэтому, что я хотел бы попросить, безусловно каждый из нас профессионально мог бы дискутировать по поводу данных законопроектов и там масса могло бы быть нареканий у каждого из нас. Но я бы хотел все-таки, что бы мы приняли, мы договаривались, не принимать политических решений, но в данном случае я хотел бы, чтобы за столом внутри комитета, принять политическое решение и вынести вот эти законопроекты в зал. Пусть они будут вынесены в зал пленарных заседаний и там мы уже сможем профессионально, там будет масса мнений, потому что вопрос, действительно, социальный. И там мы будем достигать истины.

Потому что сегодня, покуда мы не рассматриваем… мы можем абсолютно принять негативное решений – это  тоже решение, сейчас я попрошу вынести на голосование, мы можем отклонить, мы можем принять – это  будет решение.  Но я хотел бы попросить коллег, то есть вот все-таки дискуссию вынести в более широкий круг. Вот это то, то есть по сути законопроекта, если нужно, да, мы можем углубиться, но мы все знаем, там курс 8 или 5, курс 5 или структуризация или прочее. То есть это все понятно. Нужно будет, ну, более глубокую информацию сейчас мы можем, я не хотел бы тратить время своих уважаемых коллег, то есть мы могли бы ее предоставить. То есть …

Но, прежде всего, то есть я как бы еще раз попросил бы вас, чтобы мы этот вопрос вынесли в более широкий круг обсуждения. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, давайте почуємо представників кредитного майдану.

Юля, хто з вас буде?

САЛО Ю. Я сейчас две секунды скажу и потом выступят эксперты. Я просто тоже очень хочу попросить всех, мы стоим. Не считая, что год мы ходим, да, мы начали, когда ……… 12 апреля мы уже юбилей будем праздновать. Сейчас мы стоим под Нацбанком, уже пошла четвертая неделя. И все делают вид, что проблемы не существует. Огромная просьба, решите, пожалуйста, вопрос людей, и мы через 20 минут уйдем. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу пробачення. Ще раз давайте, вас цей закон влаштовує, ви вважаєте, що він сьогодні задовольняє суспільство?

САЛО Ю.  Это как один из вариантов. Просто мы стоим четвертую неделю, и пока сейчас эксперты доложат по поводу вообще отчетов в банках, у нас просто добавляются требования с каждым днем все больше и больше. Этот закон нас устраивает, и мы просим вынести его на голосование в зал как один из вариантов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас почув. Дякую.

Шановні колеги, які будуть думки з цього приводу? Будь ласка.

ПОЛЯКОВ М.А. Дякую. Я вважаю, що насправді цю проблему повинен вирішувати Національний банк набагато раніше, коли були пропозиції, коли ще в літку зустрічалися всім майданом. На жаль, Національний банк жодним чином нічого не зробив. А зараз ця ситуація вона зайняла такий же державний рівень, коли люди ночують і мешкають біля Національного банку, знову Національний банк нічого не вирішує.

І насправді я хочу підтримати свого колегу Дениса Вікторовича Дзензерського, що ми можемо зараз не голосувати, нічого не робити, але питання само собою жодним чином, нажаль, не вирішиться. Тобто це така буде політика комітету зсилатися від всіх і нічого не зробити і не взяти відповідальність.

Насправді зрозуміло, що Національний банк зараз повинен був вирішити, коли ці люди в них там живуть, ті питання якимось чином, все ж таки вийти, найти з ними діалог, цього не відбувається. Якщо ми не зробимо, все рівно ми до якогось рішення прийдемо, я вважаю, що чим ми пізніше до нього підійдем тим найгірше воно вирішиться, що для банківської системи, що до людей, які брали ці кредити.

Тому є пропозиція підтримати комітет і вже в сесійній залі тоді вирішувати яким чином ми будем з ним працювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, будь ласка.

КЛІМОВ Л.М. Я так же полностью поддерживаю эту позицию. Более того, что конечно обидно, что хоть мы там стремимся в Европу, но европейские наши коллеги быстрее намного решают эту проблему. Кто наверное наблюдал, то сегодня очень подобная проблема образовалась и в Венгрии, в Хорватии, и в Польше, которые увлеклись выдачей кредитов ипотечных в швейцарском франке, который резко подорожал по отношению к евро. И сегодня большинство квартир подорожали на 30, 50 и более  процентов. И что приятно, что правительство этих стран очень быстро отреагировало. И уже сегодня есть решение в частности и по Венгрии, которое мне так сказать более имение информационно. Что принято решение правительством о том, что зафиксировать курс ипотечного кредитования. И эти вопросы решаются.

Поэтому я считаю, что это нужно делать действительно быстро и как можно быстрее для того, чтобы люди успокоились. Я думаю, что, наверное, при всех наших сложностях можно найти ресурсы, в том числе и с государственного бюджета. Тем более, насколько я знаю, там частично банки готовы были пойти на компромисс. И, естественно, удовлетворить наших заемщиков, потому что объективности ради это не правильно.

Поэтому я полностью поддерживаю. Мне кажется, нужно  выходить в зал и голосовать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, які ще є думки з цього приводу?

Да, будь ласка.

Представник «ФІНАНСОВИЙ МАЙДАН» Ми провели аналіз повний діяльності банків. Ми дуже хотіли подивитися яку ж проблему для банків роблять наші кредити для того, щоб потім вирішувати за рахунок чого нам допомагати. Ну, перше, що ми хочемо сказати, ніяких бюджетних грошей тут не потрібно. Наші кредити складають взагалі усі заборгованості країни менше 10 відсотків. У валютних кредитах ми складаємо десь біль 16 відсотків усього. Тобто у нас 59,908 заборгованість за нашими споживчими кредитами у валюті.

Банки сформували резерви. Протягом минулого року сформували 97 мільярдів резервів, і при цьому формували 48 мільярдів за рахунок збитків. Тобто в принципі формували резерви із повітря. Ну, так як ви сформували резерви з повітря, то і спишіть із повітря, це перше.

Друге, із 59 мільярдів, тобто 60 мільярдів. 22 мільярди заборгованості – це в тих банках, до яких  введена тимчасова адміністрація і які не повернули рефінансування. Тут які питання можуть  бути?

Значить, можна підтримувати олігархів, можна підтримувати власників банків і можна все списувати, заставляти платити  кого – нас. Залишається 38 мільярдів. Банки сформували, ми взяли  по   питомій вазі   сформованих  резервів по фіз. Особам, це десь виходить біля  40 відсотків, тобто десь 24 мільярди сформованих резервів під наші валютні кредити. Якщо залишається 38 мільярдів, зніміть  24, і залишається 14 мільярдів. Візьміть ці 14 мільярдів, віднесіть на дебіторську заборгованість, дозвольте  Національному банку це зробити, і списуйте їх протягом 5 років на витрати. І які проблеми в кого?

Сказати вам про ваші депозити валютні? Так от у нас  є повна картинка із валютними депозитами, щоб у вас не було проблеми із валютною позицією. Найбільше валютних депозитів якраз мають не ті банки, у яких валютні кредити, а ті, які взагалі не кредитували. Це   банки, російські банки. Я зараз можу навіть сказати, які це банки…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу  пробачення, ми зрозуміли вашу позицію, ми почули.

Представник «ФІНАНСОВИЙ МАЙДАН» І ще я хочу просто добавити, що якщо нас не почують, то буде гірший варіант, буде гірший варіант – ми йдемо по судах. Є вже рішення судів з приводу того, що визнати договори недійсними в зв'язку з тим, що  у всіх абсолютно кредитних договорах, у графіках не розписана реальна вартість кредиту.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вас зрозумів, я зрозумів і почув вашу позицію. 

_______________.  І тоді банки будуть платити…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміли і почули.

Шановні колеги, я хочу вам сказати, що я згоден, що якщо ми не будемо   піднімати це питання і не будемо виносити його в більш  таке велике коло, то це питання не зрушиться ніколи з місця. Я розумію, що є багато законопроектів, вони там один оного підміняють і… Я знаю, що є бачення МВФ з цього приводу. І ми розуміємо, що якщо цей законопроект буде проголосований, то він буде ветований.

Але це питання треба вирішувати, і ми повинні виносити його в сесійну залу. Тобто я пропоную у першому читанні винести його в залу, і там вирішити питання, скажімо так, по суті.

 Пропоную… Да, хтось ще хоче сказати. Ігор Михайлович, будь ласка.

ПРИЙМА І.М.  Там у нас є 5 законопроектів. Тоді є пропозиція у зв'язку з тим, що Дениса Вікторовича законопроект альтеративний, 1558-1, то від комітету повинні тоді піти два законопроекти: 1558 і 1558-1. Але за основу береться 1558-1. 1558 – це Мельничук. Ну, ми просто не можемо дати окремо, тому що це альтернативний.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. 1558-1 ми ставимо на голосування.

Шановні колеги, хто – "за", прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято. Дякую.

Що ви не зрозуміли? Щастя наступило.