СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності 

від 24 листопада 2015 року

Веде засідання Голова Комітету С.В.РИБАЛКА

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги, шановні присутні. На засіданні комітету у нас 9 присутніх, 9 народних депутатів членів комітету. Тобто кворум є.  Засідання оголошую відкритим.

Пропонується затвердити порядок денний  засідання з регламентом  розгляду питань.  Чи є пропозиції? Да, якщо немає, прошу поставити це на голосування. Хто – "за"? Проти? Утримались? Рішення прийнято одноголосно.

До питання першого.  Обговорення кандидатур до Ради Національного банку України. Спочатку нагадаю, шановні колеги, деталі процедури. Відповідно до статті 10 Закону про Національний банк України, зміни до якого ми ухвалили влітку, до склади Ради НБУ входять члени ради, призначені Верховною Радою та Президентом України. Парламент призначає чотирьох  членів ради Національного банку шляхом прийняття відповідної постанови. Закон передбачає, що кандидатури осіб для призначення Верховною Радою членами Ради Національного банку проходять обговорення на спеціальному відкритому засіданні профільного  комітету, який вносить свої рекомендації парламенту.

Комітет звернувся до фракцій та груп з пропозицією надати свої кандидатури. Також було  оголошено про відкритий прийом комітетам відповідних пропозицій. На сьогоднішній день нарешті ми маємо 17 кандидатів до Ради НБУ, 11 з яких запропоновано фракціями та групами Верховної Ради України, 4 кандидатури надійшли від народних депутатів та 2 шляхом самовисування. На сьогоднішньому засіданні пропонується розглянути 8 кандидатур, а 9 розглянемо завтра. І завтра, я думаю, шановні колеги, якщо ми встигаємо, ми будемо приймати рішення. Пакети документів про кожну кандидатуру вам роздані.  Пропонується організувати нашу роботу таким чином. Спочатку ми маємо заслухати кожного кандидата і мати змогу поставити питання, чи зробити уточнення стосовно відповідності деяких кандидатур вимогам та обмеженням зазначених у законі. Потім пропонується провести  рейтингове голосування з метою зазначення короткого переліку чотирьох осіб. І наприкінці проведено письмове опитування народних депутатів України, членів комітету, щодо визначення строку повноважень членів ради НБУ, адже в першому скликанні рада НБУ, члени ради, призначалися на посади із зазначенням для кожного з них окремого строку повноважень, відповідно 4, 5, 6 і 7 років. А загальна норма щодо семирічного строку повноважень кожного члена ради не дає. За результатами цього опитування ми визначимось до строку повноважень кожного кандидата і внесемо відповідний проект Постанови про призначення членів ради Національного банку України.

Регламент розгляду кожної кандидатури пропонується такий. Ігор Михайлович Прийма оголошує відомості щодо відповідальності кандидата вимогам в зазначеному законі. Слово кандидату про себе – 3 хвилини. Для запитань кандидата для обговорення 7 хвилин. І спочатку прошу завідуючого секретаріатом зачитати загальні вимоги до членів Ради НБУ.

Ігор Михайлович, вам слово.

ПРИЙМА І.М. Сергій Вікторович, у нас сьогодні по списку 8 чоловік, але відсутні двоє кандидатів – це Акімова і Милованов. Це треба, щоб ми відразу це зафіксували або ми принесемо їх на наступний           день, ну це потім визначимо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте порадимось, як ми будемо. Олег Васильович, це ще по Милованову, мабуть? Може у вас будуть якісь пропозиції з цього приводу?

ЛАВРИК О.В. Дякую. Я думаю, що нам потрібно приступити до заслуховування тих кандидатів, які зараз присутні тут, подивитися скільки реально часу нам вийде фактично по обговоренню, щоб ми розуміли чи ми завтра зможемо підвести підсумки і запропонувати Верховній Раді голосувати вже в цілому пропозиції від комітету.

Що стосується пропозиції "Самопомочі" по кандидатурі пана Мілованова, він зараз знаходиться у відрядженні в Сполучених Штатах Америки і в Україні буде в суботу. Тобто якщо ми зможемо провести додаткове засідання наступного тижня, ми можемо цю кандидатуру розглянути на також публічному засіданн. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте порадимося, тому що наступний у нас тиждень робота в округах, як я розумію.

Давайте, я пропоную так, давайте ми сьогодні заслуховуємо тих, хто є, завтра заслухаємо останніх. А потім будемо приймати рішення, як ми можемо зв'язатися чи з іншими кандидатами та заслухати їх. Домовились?

Ігор Михайлович, вам слово.

ПРИЙМА І.М. Секретаріатом був розроблений формуляр, який відповідно кожному кандидату також був і розданий, щоби він його заповнив щодо відповідності вимогам статті 10, а саме: стаття 10 чітко визначає, що членом  ради Національного банку може бути громадянин України, який постійно проживає в Україні, має повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права або науковий ступінь у галузі  економіки, фінансів чи права і при цьому має не менше 10 років досвіду роботи в органах законодавчої влади або на керівних посадах в інших органах державної влади та  державних органах, які забезпечують  проведення та реалізацію державної фінансово-економічної чи правової  політики, або на керівних посадах у міжнародних фінансових організаціях, або на керівних посадах  у банку, або наукової роботи за фінансово-економічною чи правовою тематикою та має бездоганну ділову репутацію, зокрема не має судимості, непогашеної і не знятої в установленому законом порядку.

Особа не може бути членом ради Національного банку, якщо вона має  представницький мандат або є членом Кабінету Міністрів   України, або обіймає чи обіймала посаду керівника органу державної влади, заступника керівника та іншого державного органу, якщо не минув один рік з дня її звільнення з такої посади або є особою уповноваженою на виконання  функцій держави або місцевого самоврядування,  або є керівником, заступником керівника підприємства, установи чи організації, або є керівником політичної партії чи членом керівних органів політичної партії, є посадовою особою або є власником……………. участі в юридичній особі, яка надає фінансові послуги і знаходиться під наглядом Національного банку.

Саме ці вимоги були закладені в цей формуляр. Кожен кандидат заповнив.  Вони також роздані.  Ну дозвольте тоді на кожному кандидату зупинятися по алфавіту. Також нагадую, що комітет звернувся до  Національного банку для того, щоби і Національний банк також переглянув щодо ділової… і дав свою відповідність вимогам статті 10 щодо ділової репутації та конфлікту інтересів кожного кандидата. Оскільки...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цю інформацію роздали депутати вам, бо в мене…

ПРИЙМА І.М. Вона всім роздана. Оскільки Акімової Ірини Михайлівни немає. Хоча я ще раз говорю, що фракцію повідомляли, телефону мобільного в нас немає, фракція взяла на себе зобов'язання, що вона повідомила. Наскільки я знаю, що другий кандидат від "Опозиційного блоку" є, але це буде завтрашній день. Тому вона просто не прийшла. Другий – Аржевітін Станіслав Михайлович.

В нас повністю, як і від Національного банку, так і по вимогам самого кандидата повністю відповідає вимогам статті 10. Дозвольте, це треба прочитати по кожному пункту чи зосередитись тільки там, там, де буде якась проблема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

ПРИЙМА І.М. …він відповідає громадянин України, 1961 року, повна вища освіта це і за спеціальністю доктор економічних наук, "Гроші і фінансовий кредит", 15-річний термін головою акціонерного банку, професор, завкафедри банківської справи КНЕУ, 7 років також був у Верховній Раді саме у Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності першим заступником, судимості немає.

По другому пункту особа, яка не може бути членом повністю відповідає представницькому мандату. Немає… не обіймає посади керівних органів державної влади. Уповноважена особа щодо функцій держави за місцевим …….. тоже не обіймає. Не є керівником підприємства, установи чи організації, не є керівником політичної партії та членом керівного органу і також не є посадовою особою або власником істотної участі в юридичній особі, яка надає фінансові послуги Національного банку. Тому повністю вимогам статті 10 зазначений кандидат відповідає.

_______________. (Не чути)

АРЖЕВІТІН С.М. Дякую. Я, дійсно, маю досвід роботи 35 років в банківській системі. З них більше 20 років на керівних посадах, очолював керівні установи. Сім років працював в цьому Комітеті з питань фінансів та  у цьому Комітеті з питань фінансів та банківської діяльності, в тому числі головою підкомітету, першим заступником в Комітеті фінансів та банківської діяльності. 6 років наукової діяльності. І я доктор економічних наук за спеціальністю "гроші, фінанси та кредит". Професор кафедри банківської справи. Ну і хотів би ще до автобіографії додати, що була у мене невеличка перерва це служба у десантних військах. І заступник міністра. От, власне кажучи, вся моя трудова діяльність.

Що стосується ради Національного банку. Я розумію і даю собі звіт в тому, що з того часу, коли були внесені зміни до Закону "Про Національний банк України" депутатами цього скликання, то цей орган із доволі таки формального до цього часу органу, який був по декілька років міг, взагалі, не збиратися на свої засідання, має нову місію, нові обов'язки, нові права, серед яких саме головні це те, що ця новообрана рада повинна здійснювати моніторинг тих ризиків, які відбуваються в гуманітарній політиці. Основні засади грошово-кредитної політики зараз не тільки розробляються, а ще буде даватись оцінка, раніше це була рекомендація, це зовсім інший формат, інша відповідальність. Те, що основні засади зараз будуть розроблятись на базі макроекономічних показників, які розробляються Національним банком, а не Кабінетом Міністрів України, це ще одна додаткова відповідальність. Ну, власне кажучи, те, що в межах ради буде створений аудиторський комітет, це теж нова відповідальність ради Національного банку. Аудиторське управління яке буде здійснювати аудит структурних підрозділів він теж підпорядкований раді. Тобто ця рада дійсно має нову місію, нову відповідальність.

І на мій погляд, що потрібно було б розпочати. От так склалося, що за рік наша країна немає сьогодні затверджених основних засад грошово-кредитної політики. І мене особисто дуже турбує те, що існують дуже суттєві розбіжності в цих двох керівних органах, я маю на увазі в раді Національного банку, ну, та, яка була до старого складу і правління Національного банку, особливо в стратегії монетарної політики до 2020 року, особливо в операційній діяльності щодо основних засад грошово-кредитної політики до… на 16 рік. І ще, мені здається, найбільша прикрість в тому, що винесено на суспільство, мені здається ці документи повинні ночами оброблятися, обговорюватись і прийматись, і на суспільство потрібно виходити з одним єдиним документом, інакше це не додає авторитету нашому центральному банку.

На мій погляд, що будь-який кандидат, який іде в цю раду, який би він не був обізнаний, якщо поряд з ним немає тієї установи або тієї підтримки, то, звичайно, це буде слабка реалізація його позицій.

У мене є така підтримка. Я маю на увазі, ну крім кафедри банківської справи Київського національного економічного університету, в стінах Національного банку, точніше в рамках громадської ради при Національному банку мною створена науково-експерта колегія в яку увійшли всі університети України, в яких є банківська… факультет банківської справи, сюди увійшли всі державні наукові інститути – Міністерство економіки, Міністерство фінансів, прогнозування економіки Національної академії наук. І завдання цієї колегії давати оцінку, готувати альтернативні пропозиції, конструктивні пропозиції від суспільства. Я думаю, що це теж хороший інструмент, для того, щоб вдосконалювати цю роботу.

Ну я вже не говорю про те, що сьогодні разом зі мною тут присутні асоціації комерційних банків з якими я 20 років вже разом співпрацюю і я думаю, що це ті практикуючі банкіри, які можуть теж давати дуже корисні і потрібні поради для нашої монетарної політики, для грошово-кредитної чи валютної політики країни.Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в кого будуть, які питання?

Да, Михайло Володимирович, будь ласка.

ДОВБЕНКО М.В. Станіслав Михайлович, скажіть, будь ласка, основну тематику ваших наукових досліджень?

АРЖЕВІТІН С.М. Кандидатська робота моя була, це альтернативні джерела фінансування і кредитування малого та середнього бізнесу. Вона не реалізована, тому що ви знаєте,  що тема малого та середнього бізнесу, на жаль, у нас дуже слабо розвинута, але тема ця залишається актуальною.

Мої докторські дослідження – це грошово-кредитні відносини у розвитку економіки України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ДОВБЕНКО М.В. Станіслав Михайлович, от ви дуже правильно сказали, коли ми  вже з колегами на засіданні комітету обговорювали, що Рада Національного банку це був такий рудимент скоріше для візитівок, а не робочий орган, так. Скажіть мені, будь ласка, от перших три напрямки роботи своєї, якщо вас оберуть на посаду члена наглядової ради. Які три основні напрямки роботи  ви визначите для себе?

АРЖЕВІТІН С.М.  На мій погляд, всі зусилля повинні бути спрямовані новообраним членом ради, який говорив на те, що все ж таки прискорено сформувати основні грошово-кредитні засади на 2016 рік. Тому що це основний документ, по якому повинна, жити країна. Його, на жаль, поки що немає. Я думаю, другий напрямок, це теж спільні зусилля по формуванню аудиторської палати, аудиторського комітету. Тому що від його діяльності фактично залежить, ну, відсотків 60-70 всієї роботи новостворюваної ради. І мені здається підбір оцієї ради, керівництва цієї ради, я думаю, що це дуже важливе і першочергове завдання.

Ну, і, звичайно, все ж таки я великий прихильник того, щоб інфляційне таргетування розпочинати не завтра. І я дуже хотів би, щоб ми провели в стінах Національного банку дискусію, коли настане той час макроекономічної стабілізації, з якого часу потрібно це робити. Тому що правління прийняло рішення в наступному році оголосити інфляційне  таргетування. В науковому середовищі України це сприймається дуже негативно. Це ті інструменти, які можуть нашкодити ситуації в 2016 наступному році. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Руслан Євгенійович, потім ……….

ДЕМЧАК Р.Є.  Відповідно до вашої автобіографії ви були радником Президента від 2005 до 2010 року. Ми пам'ятаємо, що в 2008 році як би, ну, була  і девальвація і були такі як би, один  з перших виток економічної кризи. Скажіть, будь ласка,  чи якісь ви давали поради, чи приймали участь. Чи це як би посада була  більш формального такого характеру.

АРЖЕВІТІН С.М. Ну, звичайно, я був радником Президента поза штатом. І тому у мене були більш обмежені функції. Але з Асоціацією українських банків "КБС" ми неодноразово Президенту спрямовували документи про те, що в нашій країні існує шкідливість фіксованого курсу, це закладає ті дисбаланси, які ми маємо.

На превеликий жаль, так, дійсно, мені як раднику Президента не вдалося переконати. Але, я думаю, що те, що Президент підтримав мої законопроекти, які стосуються щодо фонду гарантування вкладів населення (це нова редакція), щодо внесення змін до Закону про цінні папери, про внесення змін в різні інші законодавчі, власне кажучи, 8 законів моїх стало нормами. І політична сила, яка підтримала Президента, тоді підтримала мої зусилля, і я думаю, що це теж хороші результат: 306 моїх поправок стали нормами 49 законів. Я думаю, що це мій результат того часу, про який ви говорите.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

ФУРСІН І.Г. Станислав Николаевич, вы 14 лет руководили банком "Ажио". Это один из, я так понимаю, первых частных банков которые в стране появились. У меня к вам вопрос. Как вы относитесь сегодня к политике Национального банка так называемого очищения банковской системы? Есть ли у вас какое-то мнение по этому поводу?

АРЖЕВІТІН С.М. Ну, власне кажучи, якщо ви знаєте я вже 7 років очолюю Асоціацію українських банків і до нашої асоціації відносяться саме групи цієї категорії 3 і 4. Відверто кажучи ми робили спробу донести інформацію про те, що проблема не в тому скільки буде банків в Україні, будь-який банк, який має ліквідність, платоспроможність, він має право бути на ринку. Тому звичайно ми робили як би спроби, але, на превеликий жаль,… От завтра між іншим ми збираємо нараду з цією групою, 92 банки, які потрапляють під цю проблематику. Ми будемо просити комітет, щоб теж, коли ми відпрацюємо оці певні позиції, як би заслухали. Тому мені здається от огульне зачищення ринку, я думаю, що це не зовсім правильний шлях. Адже очевидно в нашій країні буде економічна програма в якій буде закладений і малий, і середній бізнес, і сільське господарство, де повинні бути інститути, які будуть це фінансувати і кредитувати. І, мені здається, для цього не обов'язково мати тільки іноземні банки в нашій країні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Да, будь ласка, ……..

ЛАВРИК О.В.. Дякую.

Станіслав Михайлович, і знову ж таки хочу повернутися до вашого… до ваших матеріалів, які ви дали на розгляд. Ви більшість частини своєї кар'єри все-таки працювали в банківській сфері, в сфері фінансів. Проте, в 2005 році ви для себе прийняли рішення йти працювати заступником міністра надзвичайних ситуацій, що далеко від банківської галузі. А що спонукало вас настільки кардинально поміняти галузь і потім все-таки повертатися в банківську сферу?

АРЖЕВІТІН С.М. Аргументом… був один аргумент, ну, звичайно, я був як багато із нас, очевидно, учасниками цих подій. І коли Віктор Андрійович Ющенко звернувся до своїх колег, до своїх банкірів, дослівно його слова: "Давайте покиньте теплі крісла і прийдіть, будь ласка, сюди на допомогу державі ті, хто може це робити". Звичайно, я планувався в Міністерство фінансів. Але у зв'язку з тим, що мені потрібно було з банку вийти і я був, в тому числі і акціонером цього банку, і банк ми продавали швецькій компанії, це зайняло 8 місяців, ну, 6 місяців. І, звичайно, ніхто в Міністерстві фінансів мене не міг стільки чекати. Але у зв'язку з тим, що я дав слово, що я йду теж підставляти своє плече, де я можу, я був заступником з економічних питань в Міністерстві надзвичайних ситуацій. Потім так склались події, що мене обрали народним депутатом п'ятого і шостого скликань. Ось головна мотивація.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще коротесеньке питання, з вашого дозволу, колеги. Ви скажіть, будь ласка, от з язика зняли. Ви були депутатом п'ятого і шостого скликання, да, і в цьому комітеті працювали, як я розумію. А що корисного за цей час ви зробили для банківської системи, чому не змінили тоді Наглядову раду, там, таким чином, щоб вона працювала?

АРЖЕВІТІН С.М. Ну, ви ж розумієте, на кожному етапі своя… свої політичні зрізи, які впливають на ці всі процеси. От. Тоді головою Наглядової ради був чи головою Ради Національного банку був Президент нашої країни Петро Порошенко. Так сталось, що тоді була така ситуація, що рада навіть 2 місяці, мені здається, чи 2,5 роки взагалі не збиралась. Ну, така була політична ситуація. Тому, звичайно, на це не можна  було тоді вплинути.

Ну а те, що я вже зробив як би не буду повторюватися… законодавчу ініціативу, я маю 900 виступів з трибуни Верховної Ради. Шкодую тільки про одне – про те, що мій Закон   про валютний контроль та  валютне регулювання, який я тут два рази реєстрував, його й не розглянули. Я звернувся до тодішнього  Прем’єр-міністра Тимошенко. Вона відповіла: "Це компетенція Національного банку". Я звернувся до Національного банку. Ну про концепцію, відпрацювати концепцію. Мене… мені дали відповідь, що це є компетенція Кабінету Міністрів. І мій варіант законопроекту про валютний контроль, валютне регулювання так і залишився тут в стінах цього комітету.

Я дуже прошу повернутися  до цієї проблематики.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, якщо є якісь ще питання…  нема, да?  Дякуємо, Ігор Михайлович. Давайте тоді наступне.

ПРИЙМА І.М.  Вибачаюсь… Блащук  Юрій Олександрович.

Також відповідає всім вимогам статті 10. Громадянин України, постійно  проживає з 1991 року, повна вища освіта (Київський національний економічний університет), спеціальність "Фінанси і кредит", кандидат економічних наук. Має не менше 10 років  досвіду. Більше 30-річний досвід на керівних посадах у системі  Національного банку  та комерційних банках України,  радник міністра фінансів України. Куратор  банку "Платинум", голова спостережної ради "Платинум", голова правління "Платинум" банку. Голова правління Всеукраїнського акціонерного банку, заступник начальника  управління НБУ. Це є стаж.

Судимості непогашеної немає. 

Представницького мандату член Кабміну не має.  Обіймає… не обіймає посади  керівних органів  державної влади. Не є особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.  Не є керівником, заступником підприємства, установ.

Не є керівником політичної партії і членом керівних органів політичної партії і  не є… І  за посадою не є  власником ……. участі в юридичній особі, яка надає фінансові послуги і знаходиться під наглядом Національного банку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка,    три хвилини. Коротко і по суті.

БЛАЩУК Ю.О. Дякую. Насамперед приємно сьогодні знаходитись в залі, в якій приймав участь багато років по покращенню банківського законодавства.

Коли мені сказали, щоб я розказав про свої сильні сторони сьогодні, я хотів би, напевно, назвати вірність банківській системі все своє життя, і не просто вірність, а вірність принципам ділової етики і банківської етики.

Друге. Це, напевно, те, що я знаю банківську систему з двох сторін, тому що я половину свого життя працював в Національному банку, в центральному банку, половину в комерційній сфері.

Мені було цікаво сьогодні просто подивитись, що свої випускні дипломні роботи в інституті були присвячені саме макрорегулюванню і одна із них саме в монетарному регулюванні, в монетарній поліції. В цьому нічого немає дивного, крім того, що я її писав у 80-х роках.

В мене є досвід співпраці з кращими міжнародними організаціями, які створювали банк і цей досвід збираюся передати на… в своїй подальшій діяльності. Усі проекти в яких я приймав участь були досить успішними.

Якщо говорити про дисертацію свою, вона також була присвячена макроекономічному регулюванню, валютному регулюванню і вона теж так чи інакше пов'язана з предметом сьогоднішньої дискусії.

Якщо говорити про перші кроки, про які безумовно, мене запитають, я би сказав би, що я би використав би той досвід, який я набув працюючи керівником аудиторського комітету міжнародної структури в яку входили найкращі компанії світові. Це і ………, ….-Кепітал і ……... Саме цей досвід, напевно, буде потрібен при створенні аудиторського комітету Національного банку.

Серед питань валютного… Серед питань монетарного регулювання, безумовно, будуть стояти… Я би здійснив аналіз необхідних передумов для проведення ефективної монетарної політики. Це окремий проект, який був би дуже необхідний для впровадження того ж самого інфляційного таргетування, про яке сьогодні ідеться мова.

На мій погляд, це дуже важливий проект. Я не є противником цього проекту. Навпаки, якщо нам вдасться в 2016 році забезпечити передумови для того, щоб інфляційне таргетування було впроваджено, я був би активним учасником цього процесу. Але, на мій погляд, робота Національного банку найближчі три роки буде пов'язана з дуже серйозними викликами, падінням   ВВП, структурними дисбалансами, фіскальними ризиками. Мені здається, що Національному банку треба знайти дуже правильний шлях між тим, щоб, з одного боку, забезпечити економічну стабільність по суті збереження державності. І, з другого боку, займатися своєю уставною діяльністю, збереженням стабільності цін. Я думаю, що  "між Сциллою і Харибдою" потрібно знайти оптимальний варіант. Це самий серйозний виклик для Нацбанку на найближчі три роки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Да, будь ласка, Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В. Юрій Олександрович, два коротких запитання. Перше, до вас як сьогодні радника Міністерства фінансів. Ми ніяк не можемо добитися від Мінфіну позиції щодо нашого законопроекту про санаційний банк. Може ви привіткриєте трошки позицію. Перше.

І друге. Ви в своїх першочергових кроках пишете необхідність заходів по мінімізації впливу очищення банківської системи. Чому ви так вважаєте? Дякую.

БЛАЩУК Ю.О.  Дякую за ґрунтовні запитання. Перше, що стосується санаційного банку. Цей розділ я як радник міністра з банківських питань, я займаюсь організацією, я менеджер проекту по створенню стратегії державних банків. Разом з своїми колегами ми знаходимося в фінальній стадії і, напевно, на наступному тижні цей проект буде представлений робочою групою на розгляд уряду. Там є розділ, який стосується поганого банку. Він сформований там обережно. Чому? Тому що це дуже серйозний проект, який потребує своєї деталізації і свого бачення. Ми його вийняли звідси з цієї стратегії так як він потребує дуже детального розгляду і потребує значних фінансових ресурсів.

Сьогодні де дискусія, де взяти ці гроші чи у приватних інвесторів, чи якимось чином залучити кошти серйозних міжнародних фінансових організацій неприватного характеру.

Що стосується другого питання відносно негативних наслідків. Справа в тому, що це напряму пов'язано з інфляційним таргетуванням. Інфляційне таргетування можна запроваджувати при сильній банківській системі. Сьогодні при тому, що динаміка змін є позитивною, в нас ще банківська система досить слабка, відносно слабка. Тому любі діїї,  які якимось чином не підкріпляють впевненість в роботі банківських установ, можуть впливати на впровадження інфляційного таргетування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. будь ласка, Павло Олександрович.

РІЗАНЕНКО П.О. Шановний пане Юрію, ще раз повертаючись до того, що у вас зазначено, що з лютого місяця цього року ви працюєте радником міністра фінансів. Ми пам'ятаємо, що саме навесні, здається в березні, і це було буквально місяць після вашого призначення, була така знакова подія на банківському ринку – це визнання "Дельта-банку" неплатоспроможним і виведення його з ринку. Відповідно Національний банк, це вже не секрет, можливо, тоді не розповсюджував цю інформацію. Але визнавав банк системним, важливим або, як мінімум, too big to fail, і пропонував уряду зберегти цей банк, тобто стати акціонером. Але Міністерство фінансів зайняло абсолютно протилежну сторону, що воно відмовилось викуповувати цей банк, докапіталізовувати цей банк або націоналізовувати цей банк. Просто цікава ваша позиція, тоді вже ви були радником міністра фінансів щодо цієї ситуації. Яку… що ви рекомендували міністерству фінансів в цій ситуації?

БЛАЩУК Ю.О.  Дякую. Досить складно ефективно розглядувати свою позицію по тому чи іншому банку.

Якщо чесно, то в тій концепції, в якій, ну, якою я займаюсь, у нас чітка позиція не створювати більше державних банків. Навпаки, закрити ті, які існують, за виключенням 2-3, і направити кошти громади на розвиток ефективних проектів. Наше завдання – зменшити долю держави в системних банках, як "Ексім", так і "Ощадбанк". Дати можливість частково увійти туди міжнародним фінансовим організаціям, не приватним інвесторам, а міжнародним фінансовим організаціям. Тому ця дія, яка була направлена на те, щоб збільшувати банківський сектор, конфліктувала з тим баченням і стратегією, яка існувала на той час в робочій групі, яка почала займатися цим питанням.

Цим пояснюється інший аспект, це результати роботи тих банків, які були націоналізовані державою 2008-2009 роках, їх робота була критично негативна. Тому цей досвід став в основі того, що ми, не ми, а рада фінансів і стабільності, прийняла таке рішення, поки що не іти в спасіння цих банків, які несуть за собою величезні фіскальні ризики і подальше неефективне використання державних коштів.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Да, будь ласка, Степан Іванович.

КУБІВ С.І.  Шановний пане Юрію! На сьогоднішній день балансових активів банків, які виведені з ринку або які виводяться, більше 300 мільярдів.

БЛАЩУК Ю.О.  350.

КУБІВ С.І. Можна говорити балансу, 350 мільярдів. Дякую за уточнення. Якщо реально, 357.

Тепер хочу сказати і запитати вас. За яку максимальну ціну будуть продані активи в процентному співвідношенні, і скільки це покриє депозити фізичних осіб? Дякую.

БЛАЩУК Ю.О.  Це дуже серйозне питання. Я, чесно кажучи, думаю над ним весь час. Ми створили самий великий банк, і він уже не просто too big to fail, він може накрити всю нашу економіку.

Тут проблема не в тому скільки ми можемо отримати, хоча це теж, безумовно, важливо. А проблема в тому, що ми забираємо обігові кошти в наших підприємств. Оце основна проблема. Я би думав би, яким чином використати ці активи з тим, щоб їх повернути назад і надати обігові кошти нашим підприємствам. В цьому я бачу проблему. В тому, що вони виведені через неефективні структури, я… це серйозна проблема. Але більше як запустити економічні процеси, як направити кошти в ефективні підприємства.

Отримати… по ринку будемо дивитися. Якщо сьогодні, то, я думаю, що це не більше 20 відсотків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Да, будь ласка, Іван Геннадійович перший підняв руку. Колеги, я вам кажу, що вже 11 хвилин по регламенту, так що дуже стисло давайте, бо ми вже вилазимо за час.

ФУРСІН І.Г.  Я хотел в продолжении этой дискуссии задать еще один вопрос. Вам не кажется, что Национальный банк и Минфин запаздывают с некоторыми решениями относительно крупных банков. Мы наблюдали последние 3-4 месяца судьбу банка "Финансы и кредит". И, честно говоря, до сих пор остался такой осадок неприятный от того, что произошло, вроде бы банк поддерживали, а потом резко закрыли. И, насколько я понимаю, после последней информации, это не последний крупный банк, который у нас анонсируется, но таким событием, да.

Поэтому мой вопрос. Не кажется ли вам. Что сама стратегия неверная постоянно выводить банки? Может быть, это все-таки дорого выводить, а потом платить за счет фонда астрономические суммы? 

БЛАЩУК Ю.О. Ну, це дуже болюче питання. І мені як, ну, людині, яка працює в банківській системі, повірте, дуже боляче. Я ніколи не отримаю радість від того, що якийсь банк виводиться з ринку. Навіть той, навіть який займається відмиванням коштів. Тому що за цим стоять гроші, стоять люди, стоять гроші наших підприємств, стоять люди, це наші працівники. У них є сім'ї. І це завжди трагедія. Да, от є процес очищення, але процес очищення він, на жаль, проходить через дуже болючі етапи. Ми не зможемо очиститись і не пройти через ці такі от виклики. Це наша доля. Ми досить довго сиділи в неефективному банківському середовищі. Зараз це, з одного боку, це проблема ще раз повторюю для всіх тих, хто пов'язаний з банком. Але це вихід для наших майбутніх поколінь. Наше завдання зробити нашу систему більш сильнішою. І, якщо в деяких випадках ми змушені іти на  такі кроки, я думаю, що це можуть оцінити тільки наші потомки, і то через покоління.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, ………

РОМАНЮК В.М. Пане Юрій, у мене знову ж таки, якщо коротко, три системних питання, над якими ви будете працювати, будучи членом Наглядової ради.

І ще одне коротеньке питання. Як ви думаєте, чому політичні еліти в Україні пішли цим шляхом нестабільності на відміну від, наприклад, прикладу екс, бувших країн Югославії. Коли почався військовий конфлікт, вони відразу пішли шляхом  заморожування вкладів, припинення виплати от, наприклад, ці 200 тисяч. Тобто це стабілізувало, як мінімум, на якийсь час економіку і дозволило підприємству жити. Україна пішла абсолютно іншим шляхом. І зараз ми це всі отримуємо оці наслідки цього всього. Дякую.

БЛАЩУК Ю.О.  Ну, це досить складне питання, чому ми пішли таким шляхом. Я, це некоректно, але я міг би відповісти питанням на питання. Ну, ми, тут ми живемо в суспільстві обмеженого доступу. Тобто  ми працюємо, довіряємо тих людей, кого ми знаємо. Ми працюємо в межах тих, ну, я б сказав такої візантійської парадигми.

Тому ми хочемо зробити всім добре, да, тобто, і, щоб нікому не було при цьому погано. Чи треба було заморозити. Я не впевнений, що у нас для цього були підстави законодавчого характеру, я в цьому не впевнений. Я можу розказати про  дії, які протягом, рішучі дії керівництва Національного банку, які там протягом нашої історії допомогли спасти ситуацію.

В даному випадку ми живемо в унікальний час. Його, напевно, ніхто не повторив, в тому числі і Югославія. Я би не порівнював нас зараз з Югославією. Тому вести заходи такого от жорсткого фіскального. Це питання, а чому не об'явити військовий стан. Да, це теж дискусійне питання. Воно дуже близьке. Введення військового стану і з тими діями по заморожуванню, які сьогодні є в банківській системі. Ну, тоді працюють інші закони. Тоді не працюють закони по очищенню. Тоді працює закон сили. І в цьому законі сили в нашому суспільстві обмеженого доступу виживе  той, хто сильний. Але не з точки зору економічної стабільності чи сили як банківської установи, а той, хто має доступ до тіла. Якраз проти цього ми повинні боротися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні…Так, чекайте. Три  системних питаннях  нам зараз потрібно опрацювати як членам Наглядової ради.

БЛАЩУК Ю.О.  Я просто перебрав час. Я надав презентації. Там є три питання, які пов'язані з, три кроки... Якщо треба, я їх прокоментую, якщо ви дасте час.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні присутні, є якісь питання…Національного банку? Дякую.

Наступний, Ігор Михайлович.

ПРИЙМА І.М. Єршов Артемій Михайлович, громадянин України. Київський державний економічний університет. 20 річний стаж роботи керівником  в багатьох комерційних банках, Міністерства економіки, а також в правлінні "Укртелекому". Судимості немає. 

Представницький мандат, обіймання посади зараз на даний момент   керівника органу державної влади, уповноваженої на виконання функцій держави особою, керівником підприємств, установ та організацій, керівником політичної партії та членом керівних політичних партій та посадовою особою не є. Коротко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Три хвилини.

ЄРШОВ А.М.  Спасибо. Добрый день, коллеги. Постараюсь уложиться в регламент.

О себе. Больше, порядка 20 лет работаю в банковской системе: в коммерческом банке, в Государственном сберегательном банке. Работал с 2007 по 2013 год в компании  "Тройка Диалог Украина", это инвестиционная компания.

Я думаю, что я вряд ли… чем больше выступающих передо мной, тем меньше вероятность того, что  расскажу там что-то новое относительно  идей в свете, работая… по работе в свете национального банка, все же  мое понимание, что в сложившейся ситуации экономической необходимо иметь основы денежно-кредитной политики на 16-й год, это очень важно их сформулировать правильно, чтобы найти некий баланс между, с одной стороны, ситуацией, когда необходимо стимулировать   развитие экономики в условиях того, что внешние ресурсы практически недоступны, а внутренние ограничены. С другой стороны, нужно понимать, что у нас могут быть проблемы, связанные с девальвацией и дальнейшем обеднении населения. Поэтому мое понимание что там основная задача  совета будет все-таки в том, чтобы вот эти вот основы денежно-кредитной политики на 16-й год  разработать вместе, в том числе безусловное исправление Национального банка их утвердить. Свою…  там свои сильные стороны, которые я вижу – наверное, у меня есть достаточно большой опыт работы в каких-то международных командах. Понятно, что у нас на сегодняшний день в силу взаимоотношений с МВФ подобные консультации будут необходимы. Поэтому я имею достаточно большой опыт и, наверное, смогу быть полезен. Спасибо за внимание.

ЛАВРИК О.В. Скажіть, будь ласка, бачу по вашому досвіду роботи, ви є членом ради "Траста Комерсбанк" Рига, Латвія, да?

ЄРШОВ А.М.  Да.

ЛАВРИК О.В. І по… з інформації, публічної інформації європейських ЗМІ цей банк відноситься до банків з сумнівною репутацією через свої оборудки з офшорними компаніями. Наскільки це впливає зараз… наскільки ви впливаєте на політику банку? І наскільки їхнє представництво в Україні в легітимному полі працює? Дякую.

ЄРШОВ А.М.  Ну, смотрите, я как член Наблюдательного совета не влияю на операционную деятельность банка. Поэтому я ничего не смогу вам сказать относительно того как действует представительство в Украине. Но из того, что я знаю, в работе с регулятором, в котором является комиссия в Латвии там как бы вопрос сомнительности капитала не стоит. Комментировать то, что пишут украинские СМИ, ну, я не готов, если честно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще питання. Да. Будь ласка.

РОМАНЮК В.М. В мене два питання до вас. Будь ласка, скажіть чи володієте ви державною мовою? Це перше питання.

І друге питання. От я дивлюсь ви працювали в Ощадбанку з 2003 по 2007 року. Ну, для нас в комітеті ні для кого не таємниця, що Ощадбанк це приклад будь-якої великої державної структури. Тобто, грубо кажучи, якби не підтримка держава це однозначний банкрот. Тому скажіть, на власному прикладі, де ви запобігли тим ситуаціям, щоб Ощадбанк працював на рівні інших… на такому ж… в тих же умовах ринкових, в яких працюють інші комерційні банки? Дякую.

ЄРШОВ А.М.  Дякую за запитання. Безумовно, я володію мовою. Якщо подивитися, в Ощадбанк я прийшов в 2003 році. І одразу після того як прийшов, був підписаний меморандум між Світовим банком та Кабінетом Міністрів, яким були обмежені активні операції  банку. І розмір  ризикованих активів.  І, власне, три роки роботи в банку я присвятив… Одне… я робив, це були перемовини з Світовим банком. Ми давали їм, що в банку розроблені процедури, які  відповідають світовим стандартам щодо запобігання ризикам. І після цього ці  обмеження в 2006 році були зняті.

______________.  При вас "Нафтогаз"  кредитували? "Нафтогаз України"

ЄРШОВ А.М.  Ні. Це вже після.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є якісь питання? Нема.

Будь ласка,  Ігор Михайлович, наступний. Дякую.

ПРИЙМА І.М.  Капустін Віктор  Володимирович. Громадянин України.  Постійно проживає в Україні. Має дві вищі освіти в галузі  економіки та  фінансів. Великий досвід також роботи з… також член комітету, колишній член Комітету  з питань фінансів і банківської  діяльності (2002-2005 рік), перший заступник голови комітету.

На посаді…  на керівник посадах комерційного банку "Укрексімбанку" (був головою правління 5 років). Судимість. Немає.

По представницькому мандату не є депутатом. Не обіймає посаду зараз керівникуа органу державної влади. Не є особою  повноваженою  на виконання функцій держави. Не є керівником  підприємств, установ та організацій. Не є також керівником політичної партії та  членом керівних органів політичної партії. Також не є посадовою особою, яка є власником істотної участі …юридичній особи, яка надає фінансові послуги і знаходиться під наглядом Національного банку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  шановні колеги. Які є питання? Перепрошую, давайте три хвилини.

КАПУСТІН В.В. Коротко. Бо напевне не треба  забирати час у тих, хто хоче задати певні  питання. Кілька штрихів після детальної інформації щодо моїх анкетних даних.

Почав я працювати в банківській системі ще в 1980 році. Це ті часи, які, напевно, дуже мало хто з присутніх взагалі пам'ятає. А в кінці 80-х років, коли стало фактично питання виживання економічної системи України і налагодження певних зв'язків з іноземними партнерами, в тому числі з банківськими установами, да фактично сам факт банківського переказу за кордон тоді був великою проблемою, бо "Зовнішекономбанк" став банкрутом і треба було створювати щось подібне в новій країні, в Україні. Тоді був створений "Експортно-імпортний банк", який ми, власне, і створювали на базі відділення "Зовнішекономбанку", який був, який існував до 91-го року в Україні. Тоді ми відкривали перші рахунки, робили перші перекази за кордон. Тоді фактично були відкриті перші кредитні лінії, це було таке, дуже такий був дуже креативний час, я б сказав би, коли все починалося з самого початку, те що зараз здається абсолютно рутинним і нецікавим, тоді було абсолютно новим, незвіданим і ми фактично йшли першими по цьому шляху встановлення таких контактів з зарубіжними партнерами, банками, підприємствами, тобто турували цей шлях для наших підприємств і експортерів і імпортерів. Дуже цікавий був час.

Фактично після обрання мене депутатом Верховної Ради, я був заступником, першим заступником голови комітету, де ми зараз, власне, і присутні. Я думаю, що в той час комітет працював дуже плідно, він багато чого зробив для розвитку банківської системи і співпрацював і з Національним банком, власне, і з асоціацією комерційних банків і з іншими банківськими структурами. Багато законодавчих актів ми тоді подавали і вони проходили через Верховну раду.

В 2005 році я очолив "Укрексімбанк". Оскільки я фактично знав його з самого початку то для мене це не було щось новим, не була така нова задача якась невідома мені. Банк розвивався дуже непогано до 2010 року, коли я залишив його у зв'язку з неможливістю там працювати в той час.

Щодо ради Національного банку і щодо Національного банку. Якщо ви мені задасте питання про три основні завдання, які треба виконати Національному банку або раді Національного банку, я б сказав би, перше – це повернути, відновити довіру до банківської системи України, друге – це відновити довіру до банківської системи України і третє – це знову відновити таку довіру. Всі інше, це інструменти відновлення цієї довіри.

Банківська система побудована на довірі. І якщо хтось комусь не довіряє, то банківська система руйнується і ніякими заходами, ніякими законодавчими чи регулятивними актами ви цю довіру не відновите.

А довіра – це така річ, яку дуже важко помацати, її важко побачити, вона в підсвідомості людей. І вони бачать, якщо партнер не виконує свої зобов'язання, то як він не буде вас переконувати в тому, що він це робить, ми бачимо, що це не відбувається і банківська система не виконує свої зобов'язання перед вкладниками, перед підприємствами.

Я не кажу про всю абсолютно банківську систему, але про більшу частину так це точно.І очищення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Володимирович, я перепрошую, вже підходимо до…

КАПУСТІН В.В.  І очищення цієї системи треба продовжувати, в нас немає іншого виходу, щоб ми про це не говорили.

Ми знаємо, що більша частина банків, вони кишенькові банки, вони обслуговують певну частину економічного кола, економічних суб'єктів, і нам треба перетворювати цю банківську систему, повноцінну систему, я погоджуюся з тим, що сказав мій колега Юрій Блащук про продовження очищення і погоджуюся також із необхідністю продовжувати підходи, шукати підходи до інфляційного таргетування і так далі, і так далі. Все інше, це інструменти, це деталі цього процесу, який можна обговорювати вже на технічному рівні, в тому числі і створення засад грошово-кредитної системи, і так далі, і так далі.

Тому рада банків так як і правління Національного банку має займатися саме цим – відновленням довіри до банківської системи України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Да, будь ласка, Віктор Миколайович.

РОМАНЮК В.М. Дякую, що ви відразу відповіли на ключове наше питання, це повернення довіри. От ви мені скажіть, як людина, яка я бачу, довгий час пропрацювала в цій сфері. Чи можливо взагалі на цьому історичному етапі розвитку України швидке повернення громадян України, власне кажучи, народу України віру в Національний банк? І щодо цього 24 роки Національний банк по суті грабував власне населення. Як це швидко можна зробити. Чи є у нас час для того, щоби ми знову балакали про те, що ми будемо повертати десятками років цю довіру. Дякую.

КАПУСТІН В.В.  Я думаю, що теза про те, що Національний банк грабував 24 роки, вона є таким трохи перебільшенням скажемо так. Національний банк виконував свої функції як міг відповідно до різних суб'єктивних і об'єктивних факторів, які існували навколо Національного банку України. Щодо повернення, у нас просто немає іншого виходу. Ми знаходимося зараз  в тій ситуації, вона може оцінюватися як щаслива ситуація або не щаслива ситуація.  З одного боку, вона щаслива тому, що в нас немає іншого виходу. З іншого боку, вона не щаслива, що у нас таки немає його.

Треба зробити таким чином… Ми змушені будемо це зробити хочемо цього чи ні, але очищення банківської системи, воно буде продовжуватися незалежно від нашої співпраці з Міжнародним валютним фондом. У будь-якому випадку малі банки, вони будуть випадати з цієї… не всі малі банки. Я маю на увазі малі банки   суб'єктивної точки зору, суб'єктивний підхід. Вони будуть випадати з цієї системи, бо вони не зможуть не вписуватись в більшості, в переважній більшості випадків. І саме таке очищення як будь-який контраверсійний процес врешті-решт і приведе до повернення довіри, повернення довіри через очищення, іншого варіанту бути не може, на жаль.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, які ще питання? Да, будь ласка, Іван Геннадійович.

ФУРСІН І.Г. У меня вопрос. Поскольку вы руководили долго "Эксимбанком", скажите, пожалуйста, как вы оцениваете сегодняшнее состояние "Укрэксимбанка"? И уверены ли в том, что "Укрексимбанк" намного надежнее и прочнее чем другие банки на сегодняшний день?

КАПУСТІН В.В.  Я скажу відверто, я останні  роки не дуже спостерігав за тим, як працює "Укрексімбанк". Тому, напевно, ми… у мене не дуже багато інсайдерської інформації про те, щоб я мав свою  таку об'єктивну думку щодо цього.  Думаю, що банк підлягає реформі, і це абсолютно зрозуміло.

Фактично, ми готували документи про  реформування "Укрексімбанку" ще в 2007 році. Вони не були реалізовані, тому що криза, потім  зміна урядів. А головне – це проблема капіталізації "Укрексімбанку". Якщо хтось думає, що можна реформувати великий державний банк без попередньої капіталізації, то це величезна помилка.  Банк не був капіталізований до 2009 року фактично, тому що держава за 15… 17 років існування "Укрексімбанку" не виділила з бюджету жодної копійки для  наповнення його  капітал.

Коли я став керівником "Укрексімбанку" в 2005 році, статутний капітал був десь 200 мільйонів гривень, який був сформований  за рахунок відрахувань від власного прибутку. З бюджету звичайно туди нічого не  потрапляло і тільки під час кризи  2008 року, коли був прийнятий цей відомий документ – постанова Кабміну про вихід… заходи по виходу  з кризи, коли стала можливість фактично нарощувати статутний капітал за рахунок  емісії,  ми будемо говорити відверто, за рахунок емісії,  бо випускалися цінні папери, вони викуповувалися і так далі, і так далі. Тільки тоді  капітал банку почав зростати дуже швидко. 2 мільярди, потім 6 мільярдів. коли я пішов, капітал був 16 мільярдів. тобто ви можете порівняти:  200 мільйонів – 16 мільярдів. але 16 мільярдів це вже та сума, з якої можна було  працювати для  того, щоб серйозно реформувати банк.  Який зараз там статутний капітал, я, чесно  кажучи, не знаю. Мені казали, що 20 мільярдів,  але  я баланс вже давно не дивився, не знаю.

Напевне, це теж навіть  в умовах зниження курсу це та сума, з якою можна працювати для того, щоб створювати іншу систему замість того "Укрексімбанку", який був.

До речі,  від цього тягнеться… до цього тягнеться коріння цієї  проблеми, що "Укрексімбанк" не став справжнім експортно-імпортним банком, бо він, власне…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

КАПУСТІН В.В. Власне, мав працювати як комерційний банк, щоб заробляти гроші. Я перепрошую. Для того, щоб заробляти гроші на капітал. Для того, щоб збільшувати капітал.

Зараз, якщо капітал є, і він достатній, то, звичайно, можна його дуже системно трансформувати, зробити відділити ту частину з капіталом, звичайно, яка має займатися спеціалізованими експортно-імпортними операціями, і комерційною частиною, яка може працювати а потім продати її. На цій же базі можна було б створити певну систему банку розвитку, яка не потребує …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Володимирович, я вам дуже дякую. Зрозуміло. наступне не встигнемо, бо в нас о 16.00 початок сесії. Дякую вам.

Шановні колеги, є якісь ще заперечення? Питань немає. Дякую.

Ігор Михайлович, наступний, будь ласка.

ПРИЙМА І.М. Козюк Віктор Валерійович, громадянин України, постійно проживає з 1991 року. Повна вища освіта, Тернопільська академія народного господарства за спеціальністю фінанси і кредит. З досвіду роботи все більше 10 річний термін наукової роботи за фінансово-економічною тематикою. Завідувач кафедри з 2006 року Тернопільського державного технічного університету імені Пулія. З 2008 року завідувач кафедри економічної теорії в Тернопільському національному економічному університеті. Загальна кількість наукових та навчально-методичних публікацій перевищує 150 одиниць. Судимості немає. Також не є особою по критеріям яких він би не міг би бути членом Ради Національного банку. Коротко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, да, 3 хвилини.

КОЗЮК В.В. Шановні народні депутати,  шановні присутні, дуже дякую за запрошення. Для мене особисто це є велика честь, якийсь невеличкий підсумок  моєї 18 річної наукової роботи, яка була присвячена в основному питанням пов'язаним з функціонуванням центральних банків, проблема державного боргу, макроекономічної політики, зокрема тому, як глобалізація впливає на монетарні та фіскальні її компоненти. Моя докторська дисертація присвячена проблемі трансформації центральних банків в умовах глобалізації. І, власне кажучи, працюючи над нею стало чітко очевидно, що випадок України далеко не є унікальний. І, власне кажучи, засвідчує те, що ми підпадаємо під достатньо сумні але стереотипні уявлення про країну з низькими і середніми доходами.

Хочеться зазначити, що робота Національного банку потребує не тільки виключно такої банківської специфіки. А, власне кажучи, Національний банк починаючи з середини 90-х потребує дуже серйозного переформатування у плані посилення макроекономічного мислення.

Власне кажучи, вважаю, що рада Національного банку як орган, який частково політичний, а частково технократичний, повинен забезпечити баланс демократичних інтересів між президентською вертикаллю і парламентом, і відповідно сформувати професійне підґрунтя для зняття конфлікту інтересів між Президентом і парламентом, але в макроекономічному, макрофінансовому контексті.

Якщо говорити про орієнтири роботи ради Національного банку, в першу чергу слід звернути увагу на те, що вона повинна стати запорукою реалізації принципу незалежності Національного банку, але водночас, щоб принцип незалежності був збалансований відповідальністю Національного банк, транспарентність в рамках якої є однією з дуже принципових складових.

Наступне – це те, що утвердження принципу цінової стабільності не повинно розглядатися як певна формальна атрибутика, яка у нас в Закон про Національний банк вписана відповідно до вимоги НБУ. А це повинен бути принцип і переосмислення роботи на мікрорівні усіх бізнесструктур, і, власне кажучи, саме головне, перегляд принципів формування реалізації виконання бюджету. Якщо у нас не буде маніпуляції з інфляційною складовою наповнення номінальних доходів бюджетів, то ми зовсім інакше будемо бачити розуміння ефективності державних видатків.

Наступний – це важливий дуже компонент, пов'язаний з розробкою і удосконаленням методик і індикаторів, які би посилили експертну макроекономічну прогнозну роботу Національного банку України. Я думаю, що глобальна фінансова криза чітко продемонструвала те, наскільки Національний банк виявився вразливий в своїй політиці щодо опущення проблем нагромадження фінансових дисбалансів. І, власне кажучи, способи презентації так званих успішних років до 2008 року, це не більш ніж позитивні зовнішні наслідки, які позитивно відбивалися на економіці України. А швидке одужання в дев'ятому, десятому роках це також є продовженням швидкого відновлення цін на первинні ресурси на глобальних ринках. Тоді як теперішнє повільне відновлення економіки можливо слід вважати певним позитивом, оскільки він є відображенням того, що попередні структурні фактори вже не діють, а економіка відновлюється на інших засадах. Відповідно Національному банку потрібно серйозно переглянути взаємозв'язок цінової стабільності, валютно-курсової стабільності в рамках переходу до тої системи інфляційного таргетування, в якій були би збережені дуже суттєве значення кількісних змінних пов'язаних з динамікою внутрішнього кредиту грошової бази, грошової маси. Це не тільки причина того, що це прописано в рамках Меморандуму в співпраці з Міжнародним валютним фондом, а також це є  відображенням того, що в умовах, коли у нас грошова маса змінює свою структуру внаслідок розширення частки вузьких грошових агрегатів, зв'язок між інфляцією і кількісними змінами може відновлюватись у такий спосіб, яким він не був до цього і був замаскований під так звану стабільність валютного курсу.

Наступний дуже важливий момент – це перехід на макрофінансову парадигму пов'язану з тим, як фінансові дисбаланси можуть відображати макроекономічну динаміку, і навпаки як макроекономічні ризики можуть позначатися на фінансовій вразливості фінансово-банківського сектору економіки України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.Будь ласка, Віктор Миколайович.

РОМАНЮК В.М. У мене два питання до Віктора Володимировича. Перше питання, чи проживаєте ви в Києві?

КОЗЮК В.В.   Ні. Я проживаю в Тернополі.

РОМАНЮК В.М.  І друге питання. От дивіться,  от я з того, що послухав, це приблизно те саме, що зараз розповідає Міжнародний валютний фонд Національному банку України. При чому, аналогічну історію він розповідає Аргентині вже 20 років, і в Аргентині 20 років стабільний дефолт. Можливо, нам треба вибрати якийсь інший шлях, куди нам потрібно рухатись. Дякую.

КОЗЮК В.В. Ну, я можу сказати, що нас не до кінця коректно порівнювати з  Аргентиною, хоча б тому, що там був зовсім інший монетарний режим. З точки зору того, наскільки ми близькі до Аргентини. Так, близькі з точки зору низької якості інститутів із дуже серйозними проблемами у сфері бюджету. Ні Аргентина ні ми наразі цю проблему не вирішили. Єдиний нюанс це те, що все ж таки Україна наразі перебуває в стані військового конфлікту. І внаслідок чого нам потрібно набагато більше шукати аналогії з Ізраїлем, а не з Аргентиною. Але, водночас Ізраїлю це не завадило суттєво раціоналізувати монетарну політику, зокрема шляхом реалізації програм співпраці з Міжнародним валютним фондом. І через  запровадження незалежності банку Ізраїля, через таргетування інфляції, через розширення гнучкості валютного курсу, але водночас при збереженні суттєвої координації зв'язку між банком Ізраїлю і урядом щодо контролю за  бюджетним дефіцитом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, які ще питання? Питань нема. Дякую.

Будь ласка, наступний…

ПРИЙМА І.М. І останній сьогодні кандидат Ломакович Віталій Афанасійович, громадянин України. Вища освіта, Львівський  національний університет імені Івана Франка, економічний факультет. З досвіду роботи в нього є більше 10  річного стажу на керівних посадах у банку. Також звертаю увагу, що це один із членів Ради Національного банку, яка 10 вересня вже призупинила повноваження своєї роботи. Бездоганна ділова репутація. Судимості немає.  І також не є особою, яка би не могла, по критеріям якої не міг би бути членом Ради Національного банку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 3 хвилини.

ЛОМАКОВИЧ В.А. Дякую. Шановні народні депутати,  шановні присутні, ну, все-таки я би  записав би в активи  роботу півторарічну  в раді Національного банку. Хоча багато людей вважають, що вона працювала чомусь недосконало, ми збирались навіть понаднормово. І я вважаю, що неприйняття основних засад грошово-кредитної політики на 2016 рік, тому що на 2015 рік вони були прийняті. Відбулося тільки із-за того, що не було кворуму, в тому числі, скажемо так, не пройшов менеджмент Національного банку України.

Щоб не було ні в кого ілюзії, основні засади грошово-кредитної політики це дуже детальний документ. І там, звичайно, що є вступна частина, яка говорить про макроекономічну стабільність, цінову стабільність і так далі, за яку мають відповідати Національний банк України. Але там чітко прописуються ті тригери, чи ті показники, яких має досягти Національний банк в наступному році.

І як би… хотілося би прокоментувати ці  речі, які ми готували на засідання на початку вересня для того, щоб  ці основні засади були прийняті. Перше, це звичайно, хотів би звернути увагу на відновлення довіри суспільства до банківської системи, а також забезпечення цінової стабільності в державі. Ну і нікуди не дівся конституційний принцип стабільності грошової одиниці України як конституційна норма, закріплена за Національним банком України. 

Звичайно, що зараз банківська система України і в 14-му році, і в 15-му році зіткнулася  з тими шоками, з тими  дисбалансами, які накопичувалися  практично з… ну з 2008 оку.

Багато речей було  просто як би заморожено. Багато неліквідних банків на той момент було закредитовано через рефінансування, і ці всі шоки, включаючи анексію Криму і  конфлікт на Сході України  як би звалився на голову  і правлінню Національного банку в 2014 році, і все-таки  рада теж несла відповідальність за ті речі, які відбувалися на грошово-кредитному ринку України.

Тобто перша задача для роботи тих чотирьох членів від парламенту, на мій погляд, буде заключатися в тому, щоби подолати все-таки кризу ……….. Тому  що Україна сьогодні перебуває в  галопуючій інфлації, це коли інфляція більше 20 відсотків в річному еквіваленті  і падіння виробництва чи падіння економіки. Тобто у нас є дві як би речі присутні сьогодні.

Друге, це звичайно  у нас є дисбаланси в ресурсному міжбанківському  ринку. Я вважаю, що це робота правління – цей дисбаланс усунути, і це теж має бути зафіксовано в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2016 рік. Що я маю на увазі? Національний банк України для адсорбції гривневої маси дуже часто останнім часом використовує  депозитні сертифікати. На сьогоднішній момент сальдо інвестицій чи сальдо  вкладень в  ці  сертифікати складає 67 мільярдів гривень. Це по суті є  без ризиковий інструмент, який не стимулює комерційні банки вкладати  кредитні  ресурси в реальний сектор економіки.  Через ти ми сьогодні маємо ситуацію, коли банківська система не виконує свою основну функцію.  Вона не… скажем так. не залучає заощадження із-за того, що у нас не лібералізований валютний ринок, тому що є ряд обмежень по валютним вкладам і з другої сторони, вона не кредитує реальний сектор, тому що є цілком надійні інструменти, які сьогодні пропонує Національний банк України.

Друге – це ми не раз це піднімали питання, це дуже великий обсяг інвестицій в ОВДП. Тобто монетизація ОВДП, яке сьогодні складає в портфелі Національного банку України близько 380 мільярдів гривень, це 3,4 всіх імітованих облігацій Міністерства фінансів.

Ми вважаємо і я вважаю, зокрема, що це є не нормальна ситуація і це якраз є основним чинником тої інфляційно-девальваційної спіралі, яку ми спостерігали на протязі 14-15 років. Все-таки не те, що в нас там низькі резерви, це вже все було похідне, а те, що все-таки уряд замість того, щоб проводити дієві реформи, скорочувати витрати на державне управління, займатись іншими ринковими речами, просто, грубо кажучи, позичав гроші у Національного банку України.

І якщо порівняти дохідності по сертифікатам депозитним, які зараз пропонує Національний банк України, це від 18 до 22 річних, то по ОВДП, на жаль, дохідність набагато менша, там в районі 15-и річних. Також…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, вже 2 хвилини перебрали. Так що давайте коротко…Дякую.

ЛОМАКОВИЧ В.А. Буквально ще одне, одне речення.

Також хотілось би, скажемо так, порадити колегам, які будуть, які прийдуть в раду Національного банку, звернути увагу Національного банку, правління, зокрема, щоби все-таки Національний банк не перетворювався в гравця ринку там з монопольним становищем чи з ключовим становищем. Я маю на увазі міжбанківський ринок. Все-таке це є регулятор і він має створити умови для ринка, а не, скажемо так, бути брокером на цьому ринку, це теж є дуже важливий нюанс на який Національному банку України потрібно звернути увагу.

Ну і звичайно, що ключовим інструментом монетарної політики має на кінець стати базова ставка центрального банку або облікова ставка Національного банку України. Якщо вона ……доволі там, скажемо так, умовний характер, то в ключових економіках світу це є основний показник, який дає меседжи і сигнали ринка. Якщо економіка… Ну я не буду зараз класику розповідати, я думаю всі розуміють про що я говорю. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Да, будь ласка, Віктор Миколайович.

РОМАНЮК В.М.  В мене питання, Віталій Афанасійович. Скажіть, будь ласка, от ви були призначені у квітні 2014 року уже членом ради Національного банку. Скільки було засідань ради?

ЛОМАКОВИЧ В.А.  У нас по регламенту одне засідання в квартал. Але в кінці 14-го року ми збиралися понаднормово.

РОМАНЮК В.М. Тобто один раз було засідання…

ЛОМАКОВИЧ В.А. Щоквартально було засідання. А в кінці 14-го року ми ще збиралися один раз для того, щоб, скажемо так, рекомендувати через рішення ради Національного банку прийняти деякі міри для стабілізації ситуації на фінансовому ринку України.

РОМАНЮК В.М. Зрозуміло. Друге питання. У вас є постійне місце роботи?

ЛОМАКОВИЧ В.А.  Є постійне місце роботи.

РОМАНЮК В.М. Яке? Тут не вказано.

ЛОМАКОВИЧ В.А.  Голова спостережної ради одного підприємства, яке не підпадає під регуляторні функції Національного банку України. Тому що робота в раді була до цього моменту на добровільних засадах, не оплачувана.

ОМАНЮК В.М.  Тобто ви отримуєте там якийсь дохід?

ЛОМАКОВИЧ В.А. Так, звичайно.

РОМАНЮК В.М.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якісь питання у присутніх? Дякую.

Шановні колеги, сьогодні, як я розумію, все. Я пропоную завтра о 14.30 продовжити нашу співбесіду. І потім будемо думати, як рухатися далі.