СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності

03 лютого 2016 року

Веде засідання Голова Комітету РИБАЛКА С.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні присутні, на засіданні комітету присутні 7 народних депутатів. Добрий день. 7 народних депутатів, тобто кворум є. Пропонуємо затвердити порядок денний, який вам розданий. Чи є якісь пропозиції? Прошу голосувати. Хто - "за"? А?

ДОВБЕНКО М.В. Друзі, я пропоную, може,  давайте, є доповіді ………., є доповідь Мінфіна……  Ну, давайте може хвилин 15-20 дамо на запитання-відповіді. Ну, а потім…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А я пропоную… Ми зараз, ну, да, я вступне слово скажу, а потім слово Голові Національного банку, Мінфіну, а потім запитання, ну, депутатів, ми ж для, да, ми ж для цього і зібрались, так?

Шановні колеги, шановні присутні, сьогодні на нашому засіданні комітету присутні… присутня Голова Національного банку Валерія Гонтарева і Уповноважений представник Міністерства фінансів Артем Шевальов. Як я розумію, повинна бути міністр фінансів. Але вона захворіла на ГРИП. Тобто будемо проводити сьогоднішнє засідання в такому форматі.

Надзвичайно стрімка девальвація та банкопад залишились у минулому. Але ситуація в економіці в цьому році залишається складною. І це на собі відчувають кожний громадянин.

Цього року швидке зростання очікувати складно. Немає особливих надій на суттєве покращення світової кон'юнктури для нашого експорту. Торгівля з Росією буде і далі скорочуватись, зарано чекати на позитиви від зони вільної торгівлі з ЄС, існують ризики нової ескалації подій на Донбасі.

Отже, ми повинні не лише підтримувати фінансову стабільність, а й серйозно працювати на перспективу. Тому почнемо наше обговорення з найактуальнішого для суспільства теми це поточною ситуацією на валютному ринку, а потім пропоную обов'язково обговорити стратегічні питання, ті питання, які будуть у членів комітету і наші спільні законодавчі завдання для розвитку вітчизняного фінансового сектору.

На жаль, минулого року було дуже мало зроблено для стимулювання економічного зростання, але треба діяти далі. Нарешті у нас є нагода до середини цього року ми маємо спільно напрацювати найбільш оптимальний варіант податкової реформи. На жаль, в 2015 році ми не змогли це зробити  в ті терміни, які передбачені законодавством, і дати суттєвий поштовх економіці до розвитку.

Я хочу запитати, чому уряд майже рік не згадує досвід економічних стран-"тигрів". Чому уряд майже не згадує досвід… вони не лише знижують загальне оподаткування, навантаження, а й створюють систему спеціальних стимулів, тобто суттєво зменшували податки для нових виробничих проектів у пріоритетних галузях, більш наукоємких виробництв, для експортерів, які знаходять нові ринки і суттєво збільшують надходження валютної виручки до країни. Як нам позбавитися статусу "сировинної економіки"? Лише маючи відповіді на ці запитання, ми  отримаємо бажані результати від реформ.

Також мені дуже цікава думка щодо створення спеціальних механізмів для забезпечення економіки дешевими кредитними ресурсами. Мені дуже важливо почути від голови Національного банку… Важлива роль державних банків в нашій фінансовій… фінансовому напрямку. І головне, саме державні банки, з моєї точки зору, можуть бути ефективним інструментом промислової політики.

По-перше, так звані… це так звані "банки розвитку". Ми вважаємо, треба створити або профілювати існуючі державні банки, і відбудувати їх для того, щоб вони служили для розвитку економіки. Так робила і післявоєнна Японія, так робила і Німеччина. Тобто я хотів би почути, і мої колеги, я впевнений, точку зору з цього приводу.

Також пропонується створити агентство підтримки малого бізнесу. Хотів би почути з цього приводу точку зору і уряду, і його Національного банку. І про експортно-кредитне агентство, якому майже рік, пропонуємо створити.

В мене є  дуже такі гострі запитання, але, шановні колеги, я думаю, що у вас їх не менше. Я  пропоную поговорити на ті питання більш, я скажу так. робочі. В кінці, після ваших запитань. Це  запитання і доля наших валютних позичальників. Законопроект ми вже проголосували, і поле чисте… яка дорожня карта далі по вирішенню цієї болючої проблеми. 

Це і є питання по Раді НБУ за яку ми ще в 2015 році представників Ради НБУ надали їм більше я вважаю можливості. І  мені  як і нашим  колегам,  я вважаю, хотілось, щоб  якнайшвидше нова наглядова  рада банку запрацювала, і як ми   будемо рухатися з цього напрямку.

Тобто я хочу зараз  передати слово Голові Національного банку Валерії Олексіївні з питань  валютного  ринку і подальшого розвитку, чим ми можемо бути  корисними, і що очікувати сьогодні  нашому народу України. Дякую.

Валерія Олексіївна вам слово.

ГОНТАРЕВА В.О. Доброго дня, шановні депутати! Доброго дня, шановні колеги!  Рада нашій сьогоднішній зустрічі. Тому що профільний  комітет ну, це наш головний комітет і це повинна  бути така база для обговорення всіх таких  найважливіших питань у  нашому житті.

Сьогодні маю нагоду доповісти про монетарну політику Національного банку  та поточну  ситуацію на валютному ринку.

Почнемо з того, що одним із  ключових рішень Національного банку за минулий рік  ми вважаємо дотримання режиму гнучкого курсу утворення і не повернення до режиму фіксованої  гривні.

Національний банк, нарешті, став регулятором грошово-кредитного ринку, а не відповідальним за курс яким його  зробили за часи фіксованого курсу гривні.

Відтепер, у кожній розвинутій країні Центральний банк відповідає за цінову та фінансову стабільність. Тому ми йдемо до Європейського Союзу і ми  відповідаємо за цінову і фінансову стабільність, це і є  основа. І вона, це основна наша функція, і вона  у нас законодавчо визначена функція.

Ми визнаємо, що  перехід до гнучкого курсу утворення відбувся доволі болісно. Рік тому він збігся у часі з ескалацією конфлікту на Сході країни і  супроводжувався стрімкою девальвацією національної валюти та й сьогодні, на жаль, українці ще не звикли думати категоріями цін. Тому що навіть зараз вони сприймають курс і його коливання, які бувають не з категорією цін, а з категорією курсу гривні до іноземних валют.

І тому  от сьогодні це наше з вами питання зрозуміти і для комітету Верховної Ради  зрозуміти, що у нас зовсім новий мандат, ви прийняли наш Закон про незалежність Національного банку, і там цей мандат прописано. Цей мандат вже визначено, це наша основна функція, ми відповідаємо за цінову і фінансову стабільність.

Наголошую,  не треба сприймати коливання курсу, які спостерігаються останні місяці, як щось екстраординарне. При запровадженні гнучкого курсоутворення Національний банк попереджав, що коливання курсу будуть. Вони … нема такої країни в світі, де нема коливання курсу при гнучкому курсоутворенню. Їх нема тільки, якщо у вас є коридор або прив’язка до якоїсь однієї валюти. В нас нема, в нас цього нема ще з 2014 року. Отже, це – невід'ємна складова, коливання курсу – це невід'ємна складова режиму гнучкого курсоутворення. Курс визначається співвідношенням попиту і пропозиції іноземної валюти, що змінюється щоденно. Ще раз хочу підкреслити: щоденно змінюється пропозиція і попит на іностранну валюту.

Іноді утворюються дисбаланси, які можуть штовхати курс як до зміцнення, так і до знецінення. І тут треба не панікувати, а зрозуміти, чому це так відбувається.

Розглянемо спочатку ситуацію на міжбанківському валютному ринку. Динаміку курсу останнім часом визначали як тимчасові, так і фундаментальні ринкові фактори. В першу чергу, варто відзначити ситуативні фактори, які є традиційними на початку року.

 Перш за все, це сезонний фактор. Якщо ви побачите, січень місяць завжди не такий з валютних надходжень, як всі останні місяці цього року. Більш того, падіння нашого… тільки промисловості металургійної склало 39 відсотків, якщо ви бачили цей результат. Тому,  на жаль, надходження тільки від металургійної промисловості на 39 відсотків менше, ніж у січні останнього року. Тому сезонні фактори.

Також ми неодноразово наголошували, що надмірне коливання курсу були пов'язані з великою кількістю зимових свят. Ви знаєте, що вся країна не працювала до 11 січня. Тому 11 січня всі вийшли клієнти комерційні і почали працювати, створювати попит на валюту.

Крім того, ви знаєте, що наприкінці грудня з єдиного казначейського рахунку було виплачено понад 30 мільярдів гривень. Зокрема, було повернуто значну часть заборгованості  по ПДВ, це давало додаткову ліквідність клієнтам банків, які спрямували на купівлю валюту на міжбанку.

Якщо у вас буде це питання, буде інтересне, то заступник голови правління Рожкова сьогодні принесла зараз даже інформацію щодо  купівлі валюти. І  ви побачите, що  навіть експортери, великі експортери цього місяця після того як отримали ПДВ, яке було невчасно на кінці року, яке було виплачено теж купували дуже  активно валюту в цьому місяці.

Саме для уникнення сплесків ліквідності в окремі періоди Національний банк завжди виступає за  те, щоб всі вхідні  грошові потоки в економіку, в тому числі бюджетні мають бути прогнозовані. І, повірте, ми ж з Міністерством фінансів неодноразово все це дискутуємо і погоджуємо всі ці графіки на раді фінансової стабільності.

І я вважаю, що наступного року і цього року ми  вже визначилися як це буде більш так, дотримуватися прогнозованих потоків. Тому що ПДВ буде повертатися завчасно, ані з затримками. І це буде дуже для нашої фінансової стабільності це дуже такий  визначний момент.

Всі ці ситуативні фактори лише посилили вплив ключових і фундаментальних чинників, які тиснули і продовжують тиснути в цьому році на курс національної валюти. Тому ситуативний, він тільки підвищують те, що дійсно коїться зараз з фундаментальними чинниками. Мова йде про, перш за все про погіршення  зовнішньої кон'юнктури.

Минулого року поточний рахунок платіжного балансу вперше за останні 10 років був майже збалансований.  За нашими оцінками його дефіцит становив лиш 200 мільйонів доларів США. Це перший рік, коли  ми прогнозували збалансований  рахунок і в наших поточних операцій, і він був збалансований. Тому що 200 мільйонів це мабуть менш ніж 0,2 нашого ВВП. Для прикладу, у  2013 році це було 10 відсотків  нашого ВВП або 13  мільярдів мінус. Ви можете це порівняти збалансований рахунок і мінус 10 відсотків ВВП. За нашими оцінками, я вже сказала, але, на жаль, із збалансованого поточного рахунку минулого року ми виходимо в дефіцитний поточний рахунок цього року. І це я вже доповідала на монетарній конференції останнього тижня, коли після закінчення нашого монетарного комітету кожного місяця після закінчення і прийняття рішення нашого монетарного комітету, я даю прес-конференцію. Я дуже прошу всі наших депутатів з банківського комітету дуже серйозно поставитися до цієї прес-конференції, тому що на цій прес-конференції 90 відсотків того чого я сьогодні розповідаю вже було сказано останнього тижня. Це про дефіцитний поточний рахунок.

За новими прогнозами, які я вже озвучувала останнього тижня, дефіцит поточного рахунку у цьому році складе 2,5 мільярдів доларів або 3 відсотка ВВП. Порівняйте збалансований рахунок минулого року і мінус 3 відсотка ВВП цього року. Як їх закрити може ми сьогодні з вами це будемо дискутувати.

Тепер ми… я хочу розповісти чому це сталося, чому наш рахунок став від1ємним зі збалансованого, як Національний банк може на це впливати і, які чинники цього від'ємного результату.

В першу чергу, через зниження цін на світових сировинних ринках. Разом з цінами на нафту паралельно знижуються і ціни на сталь та продовольство, які забезпечують левову частку валютних надходжень в нашу країну.

Додатковим чинником виступає обмеження на експорт продукції до Російської Федерації та транзит вітчизняних товарів російською територією до третіх країн Азії.

За нашими оцінками ці обмеження можуть зменшити наші експортні надходження на 1,1 мільярд доларів США у поточному році. Так, що зрозумійте, 2,5 мільярди, які ми прогнозуємо тільки 1,1 мільярд це від того, що в Росії ембарго і транзит через територію Російської Федерації до інших країн куди ми поставляємо наші товари заборонено.

Серед інших фундаментальних факторів – це девальвації валют країн торгівельних партнерів нашої країни. Зараз валюти всіх стран світу девальвують відносно долара США. Немає таких валют в світі зараз, які не знецінюються до долара США.

За рік казахський тенге знецінився до долара на 97 відсотків, білоруський рубль на 92, російський рубль на 28. Це нівелює конкуренті переваги українського експорту на ринках не лише цих країн як Білорусії, Казахстану, Азербайджану або Росії. Це також ми конкуруємо з ними за ринки металу та продовольства на третіх ринках, ринках інших країн. І тому ми не можемо не брати до уваги девальвацію валют стран СНГ і валют світу наших торгівельних партнерів, тому що, ну, дуже велика зараз девальвація, ми бачимо, в країнах, які прив'язані до commodities. Всі, це: Бразилія, Аргентина, всі срани commodities зараз находяться під таким пресом. Ми не можемо, ми з ними, це наші торгівельні партнери.

Звичайно, населення турбує не стільки міжбанківський ринок, скільки готівковий ринок валюти, а курс завжди на готівковому ринку вище за міжбанківський. Але міжбанківський ринок це і є головний ринок, це наше головне курсоутворення.

Це пояснюється також тим чому він відрізняється. Тому що на готівковому ринку, окрім цих чинників, які я вже вам перелічила, в нас є і додаткові чинники. І, перше за все, перший і найважливіший чинник - це настрої населення. Тому прошу не спекулювати на темі курсу гривні, щоб не провокувати надлишкового попиту на неї.

Другий чинник. Це знов сезонний фактор. Під час зимових свят і відпусток, про що ми не раз наголошували, дуже багато підвищуються карткові платежі банків на закордонні карткові платежі і банки скуповують валюту для покриття всіх витрат по картковим платежам, вони купують валюту через обмінні пункти в тому числі. Але це вже зараз це даже неактуально, тому що всі сезонні фактори це вже, вже немає, сезонних факторів таких немає.

І третій фактор, про який ми вам вже зазначали – це надлишкова ліквідність. Як я вже зазначила, наприкінці грудня з єдиного казначейського рахунку було виплачено декілька, кілька десятків мільярдів гривень, з них 14 мільярдів гривень були не заплановані, ймовірно, спрямувалися на готівковий ринок, тому що ми бачимо, як підвищилися готівкові, наші готівкові агрегати в Національному банку. Якщо буде… то ми вам це продемонструємо.

Які перспективи курсу гривні? Ну, перш за все, як я вже сказала, сезонні чинники залишилися позаду, тому що наші свята вже пройшли і січень місяць ми вже пережили. Тому сезонних чинників у нас з вами немає. Проте необхідно розуміти, що фундаментальні чинники, які сьогодні визначають курс, знаходяться поза зоною впливу Національного банку. І більш глибоке падіння цін на сировину, сильна девальвація, більш сильна девальвація валют країн-партнерів наших торговельних можуть призвести до ще більш широкого дефіциту платіжного балансу, ніж ми прогнозуємо зараз. Відповідно це може відобразитися на курсі гривні, тому що курс гривні – це дзеркало нашого платіжного балансу.

Водночас не варто забувати, що ці ризики можуть бути частково нівельовані іншими факторами. По-перше, завдяки низьким цінам на енергоносії, тому що наша країна – це імпортер енергоносіїв. Це і газ, це і нафта, і це нафтопродукти. По-друге, завдяки притоку інвестицій під час приватних… від приватних інвесторів, і зараз перед нами таке, дуже важливе завдання для всіх для нас, це приватизація цього року. Тому що в бюджеті зараз, як ви знаєте, 17 мільярдів від приватизації ви заклали. Але ми сподіваємося, що, якщо  всі приватизації, яка була запланована на цей рік, вона відбудеться, то ми можемо отримати більше ніж  1 мільярд  доларів. А це  може  закривати ці всі проблеми дефіциту нашого  платіжного балансу і нашого… Ну, на жаль, current account воно перекриє тільки як по платіжний баланс, тому що це капітальні, account капітальних операцій. Але це допоможе нам стабілізувати ситуацію. Тому приватизація від слів до діла,  я вас дуже прошу,  дуже серйозно поставитися, якщо  хтось хоче, щоб у нас була стабільна ситуація на валютному ринку, то приватизація цього року у нас  зараз запланована 1 мільярдів доларів від приватизації у нашому платіжному балансі. Як ми балансуємо оті  дисбаланси, про які я вам зараз доповідала.

По-третє, завдяки тому, що Україна зараз перебуває під парасолькою допомоги міжнародних організацій, це також дуже велика допомога. І я  пишаюся тим, що ми вже під парасолькою міжнародної допомоги у вигляді програми МВФ, Світового банку і EBRD, під гарантії уряду  США ми можемо  залучити більше  ніж 1 мільярд доларів. І тому інші країни стран СНД тільки зараз  починають їхні перемовини з міжнародним валютним фондом, щоб стартували  їх програми. Тому що вони навіть і не знають,  як  закривати ці діри  у платіжному  балансі, який створили зараз. Азербайджан вже останнього тижня запросив делегацію Міжнародного валютного фонду, Місію Міжнародного валютного  фонду і вона почала вже працювати.  Але вони тільки почали працювати, а ми з вами вже в програмі. Тому ми зможемо отримати офіційне фінансування за програмою МВФ, єврооблігації  під гарантії уряду США, кошти від  Світового банку і EBRD та інших міжнародних організацій. Подовження співпраці з МВФ дозволить нам  і надалі нарощувати наші валютні резерви. За нашими прогнозами на кінець поточного року  ми маємо вийти на рівень  19,6 мільярдів доларів США.  Ну це дуже гарна новина, тому що якщо ви бачите дефіцит у платіжному балансі  і ви при цьому не витрачаєте резерви, а їх поповнюєте ну, це така запорука  фінансової стабільності, я вам можу так сказати.

Крім того, Національний банк не залишив курс напризволяще,звичайно, ринок має регулювати себе самостійно і завдання Національного банку не  фіксувати обмінний курс. Але ми вважаємо… заходів, щоб згладжувати надмірне коливання курсу. Це ми і робили за допомогою валютних інтервенцій, наших валютних аукціонів, коли ми бачили надмірне коливання у грудні і січні цього року. Лише протягом січня місяця  Національний банк провів п'ять  аукціонів  з продажу  валют на загальну суму 118 мільйонів доларів.  І це дало результати. Вже понад тиждень ринок знаходить рівновагу самостійно без втручання  Національного банку. Але тут важливо підкреслити, Національний банк не протидіє впливу фундаментальних факторів, він згладжує коливання курсу, який відбувається  внаслідок ситуативних факторів.

Також, Національний банк вилучає надлишкову ліквідність банківської системи. Протягом минулого року ми проводили активну роботу з депозитними сертифікатами  Національного банку. Залишки на депозитних сертифікатах комерційних банків НБУ на кінець року сягнули більш ніж 80 мільярдів  гривень і  сьогодні знаходяться на уровні 80 мільярдів гривень..

Ще наприкінці минулого року ми прибрали зарахування готівки в касах і банкоматах до обов'язкових резервів. І тепер комулятивний кореспондентський рахунок для дотримання обов'язкових резервів знаходиться в межах 40-41   мільярда замість 25-26 мільярдів гривень на кінець року. Чому ми це зробили?

Тому що ми знали, що будуть виплати Міністерства фінансів. Тому для того, щоб  запобігати негативним чинникам цієї ліквідності ми підвищили норми резервування, тому що ми готівку в касах і банкоматах банку прибрали. І таким  чином, ми в два рази підвищили обов'язкові резерви з 20… як я вже зазначила з 25-26 мільярдів. Зараз, якщо хтось вам скаже, що банківські рахунки, там дуже багато  ліквідності, то  40-41 мільярд це обов'язкові резерву. Це ми зробили заздалегідь і це була наше монетарне рішення як цьому протидіяти, напливу надлишкової ліквідності. Можу вам зазначити, що зараз ліквідність у банківській системі, як я вже говорила, останнього року досягає 120 мільярдів, і це найвища за нашу історію страни.

Але ми… зупинюсь на цій темі пізніше, тому що це дуже важлива тема, чому банки не кредитують. Хочу, щоб ви сьогодні зрозуміли, що є таким тягарем для банків чому вони вже не можуть зробити. І тому в нас є такий структурний профіцит, і ми плануємо що цей структурний профіцит ліквідності буде з нами, ну, протягом цього року і навіть даже не весь вичерпається і наступного року.

І більш того, що ще робить Національний банк. Національний банк працює з банками над достроковим поверненням рефінансування Національного банку, і тільки у січні нам достроково повернули вже 3 мільярди гривень. Ми очікуємо на дострокове повернення вже 3-4-х мільярдів наступних за лютий та за березень місяць.

І, звичайно, стабільний курс неможливий без стабілізації фінансового сектору на  забезпечення якого теж спрямована політика Національного банку. Сьогодні вже на фінішній прямій процес очищення банківського сектору. Я вам вже доповідала ще в середині останнього року, що ми завершили очищення. Чому це так прозвучало, як "завершили очищення"? Тому що 92 банки на сьогоднішній день – це менш, ніж 10 відсотків  нашої банківської системи, з  яких 85 банків – це 5 відсотків нашої банківської системи. Ми вважаємо, що консолідація буде цього сектору проходити в цьому і наступному році, але, як ви розумієте, навіть 5 відсотків, ну, вони не можуть впливати на стабільність нашого фінансового ринку. Тому ринок очищений.

З початку 2014 року Національний банк вивів з ринку 64 банку, з них 33  минулого року – це більш ніж третина банківської системи. Проведена значна робота щодо розкриття реальних власників банків. Рівень прозорості банківської системи зараз понад 98 відсотків. Ці 2 відсотки банків, які ще не розкрили акціонерів, вже знаходяться у категорії проблемних, і якщо не відкриють своїх акціонерів протягом наступного місяця до кінця першого кварталу будуть... підуть на ліквідацію.

Впроваджено нове законодавство щодо посилення відповідальності власників та керівництва банків за доведення банків до банкрутства. Ви пам'ятаєте, що ви проголосували за цей закон ще у квітні останнього року, на жаль, сьогодні ми не бачимо з вами, хто ж вже поніс цю відповідальність, тому що це кримінальна відповідальність.

Розпочалася боротьба за одне із головних проблем банківської системи – кредитуванням пов'язаних осіб. У нас амбітні плани на поточний рік. Цього року ми завершуємо очищення банківської сектору і здійснюємо його перезавантаження. Ми вже завершили діагностику першої двадцятки банків. На травень запланований початок діагностики наступних 40 банків. Безумовно, з урахуванням складної економічної ситуації декапіталізація банків буде проходити не водночас. В нас є програма рекапіталізації, вона розрахована на 3 роки і програма погашення інсайдерських кредитів теж розрахована на три роки.

Також ми ведемо серйозну боротьбу в напрямку діагностики  операцій з пов'язаними особами. Якщо банк бере внески населення та вкладає кошти виключно в бізнес свого власника, це не тільки не сприяє конкурентному розвитку, це реально такі проблеми виникають. Тому комплексна програма декапіталізції передбачає погашення кредитів пов'язаних особам протягом трьох років, як я уже вам зазначила.

Ми очікуємо, що завдяки всім цим діям вже у другій половині цього року ми побачимо відновлення банківського кредитування, правда, це буде поступовим процесом, а не стрімким сплеском. І не тому що Національний банк отримує відсоткову ставку на високому рівні, як дехто стверджує. Причина полягає в іншому, я можу сказати вам, що Національний банк утримує її на високому рівні, щоб зв'язувати ліквідність, а не тому, що банки хочуть кредитувати.

А зараз я буду вам розповідати, чому банки не збираються зараз дуже швидко почати кредитувати. По-перше, в умовах низької економічної активності у бізнесу нема значної потреби в коштах для нових інвестицій. Тому що якщо в вас в 2014 році мінус 7 відсотків ВВП, а в 2015 році – мінус 9,5, то у вас бізнес не зростає, на жаль. Відповідно спостерігається низький попит на позикові ресурси.

По-друге, на багатьох компаніях лежить тягар простроченої заборгованості, їх проблемні борги збільшилися вдвічі минулого року і цілком імовірно, що вони зростатимуть протягом першої половини цього року. Діагностичне обстеження найбільших 20 банків показало, що банки переоцінюють фінансову спроможність позичальників та визнають ці борги проблемними.

Чому нашій банківській системі потрібна капіталізація? Чому ми ще в лютому місяці останнього року, коли ми підписували програму з Міжнародним валютним фондом, програму EFF, ми запланували, що це буде 4 роки на рекапіталізацію, зараз вже рік пройшов, тому це 3 роки до капіталізації? Тому що ми в цій програмі погодили, що капітал банків на кінець останнього року, на кінець 15-го року може дорівнювати… Ви знаєте скільки? Нулю. Тому коли хтось говорить, що українські банки були самими поганими банками в світі, якщо капіталу банку буде дорівнювати 0, це як читати, що він від'ємний, тому що це наш такий показник, ми хочемо, це наша вимога, щоб він дорівнював 0. Він дорівнювати буде 0, через 6 місяців, всередині цього року він повинен дорівнювати, адекватність капіталу повинна бути 5, у наступному році 7 і тільки на кінець 18-го року він повинен бути 10, от тоді наша банківська система з вами буде сама здорова банківська система у світі, через 3 роки, но дуже гарно щоб ми туди, дуже гарно так йдемо, рухаємося.

Далі ми повинні… І чому в банках такий поганий капітал, як ви вважаєте, чому? Тому що його клієнти не повертають банку борги. Він їх списує, Національний банк вимагає, щоб банк формував резерви, списував свою проблемну заборгованість. А хто цю проблемну заборгованість створює? Створюють клієнти банку, тому треба, щоб клієнти теж вже мали час на те, щоб вони могли реструктуризувати свою заборгованість, як ми банкам надали час 3 роки на те, щоб вони збільшили капітал, в банках є час на рекапіталізацію і на те, щоб вирішити це питання зі своїми клієнтами.

Але, на жаль, у нас є третя причина. Це причина у високій закредитованості бізнесу. На сьогодні відношення обсягу боргу до операційного прибутку у підприємствах усіх секторів, крім сільського господарства та видобувної промисловості, сягає 5 відсотків. Що це таке 5 відсотків? Це співвідношення боргу цієї компанії до її операційної діяльності, це показник 20. Як хто, у нас тут є банкіри, вони розуміють, що показник 2 або 3, це такий показник, який дозволяє банкам надавати новий кредит цій компанії, а якщо ця компанія не може, вона тільки на 5 відсотків може, вона і на проценти не заробляє зараз, тому вони, компанії, дуже закредитовані. Тому що якщо навіть металургійний сектор, 5 років тому співвідношення долг–EBIТ(?), ну долг–операційний прибуток був там 3-4 рази, ну це була така нормальна така практика, а для компанії сектору рітейла такий показник міг сягати у 5 раз заборгованість по відношенню к боргу, то сьогодні він 20. Як банк може надати цій компанії новий кредит, щоб він був 30 або як? Тому це ж не може бути.

На жаль, ето стосується не тільки приватних, а і державних підприємств. Якщо ви знаєте, то наша страна теж мала дуже високі співвідношення до боргу до ВВП і тому останнього року була проведена дуже така важлива подія сталася, це реструктуризація наших боргів і ви пам'ятаєте, що у нас такий навіть був такий дисконт, який ми отримали у вигляді 20 відсотків так званих  …….. Чому це сталося? Тому що співвідношення боргу до ВВП вже було нежиттєдатне, от так от зараз з бізнесом. І тому хто каже, що сьогодні треба кредитувати, то якщо це стартапи, це новий проект, то такі проекти кредитують венчурні фонди, а не банки. В усьому світі є Силіконова долина, яка от такі стартапи нові кредитують, банки кредитують бізнес, який вже працює, генерує операційну прібиль, прибуток, і може відновлювати себе, може робити свої інвестиції і надалі, а зараз надо вичистити, тому що ми вичистили банківську систему, а банківська система повинна вже порозумітися зі своїми клієнтами, списати, реструктуризувати їх борги, дати клієнту дихати і жити, тому що це потрібно зробити. Це означає, що до завершення остаточного очищення балансів банків очікувати на стрімке відновлення кредитування не варто. Крім того, для необходимо посилити права захисту кредиторів і створити дієвий механізм добровольчої фінансової реструктуризації, а для цього, народні наші депутати, нам треба ухвалити 2 відповідні законопроекти, 2286а і 3555, це посилення прав кредиторів і дієвий механізм реструктуризації, який допоможе компаніям входити в процес реструктуризації без того, щоб вони йшли на банкрутство.

І надзвичайно важливо провести реформу судової системи та реформу правоохоронних органів.

На нашу думку, у цьому році українська економіка не буде мати сильних драйверів для зростання. Ані зовнішня торгівля, ані внутрішній попит, ані інвестиції не покажуть зростання достатньо для того, щоб суттєво простимулювати економіку. Ми мала і відкрита економіка, залежна дуже від глобальних ринків.

Тому минулого тижня Національний банк переглянув прогноз зростання української економіки і у поточному році знизив наш прогноз з 2,4 відсотків на 1,1. Це не дуже гарна новина, але це така реальність. Більш того, новина гарна, що ми вже перестали падати у третьому кварталі, у четвертому і цього року ми прогнозуємо ріст, може такий дуже великий, 1,1, але ріст, більш не падіння.

Але сьогодні нашим пріоритетом є виконання мандату у Національного банку забезпечено ціновою і фінансовою стабільністю. Минулого року споживча інфляція сягнула 43 відсотків. У поточному році ми очікуємо, що вона уповільниться до 12.

Випереджаючи ваше питання, дам відповідь, чому ми залишили прогноз інфляції незмінним, навіть не зважаючи на окреслення ризиків для курсоутворення гривні. Тому зупинюся на цьому питанні зараз.

У серпні цього року правлінням Національного банку було схвалено стратегію моніторної політики на 4 роки, які наразі очікують на затвердження збоку Ради Національного банку. Ви сьогодні зазначили, що Рада, це вона повинна бути, тому що наша стратегія навіть ще не була…

ГОЛОВУЮЧИЙ. … ми ще поговоримо з цього приводу окремо, дякую.

ГОНТАРЕВА В.О. Цим документом передбачено перехід до режиму інфляційного таргетування, але фактично НБУ вже переводить таку, проводить таку моніторну політику, яка допоможе нам досягнути цілі 12 відсотків на кінець цього року, 8 відсотків на кінець 17-го року, 6 відсотків на кінець 18-го року і 5 відсотків на кінець 19-го року. Наше таргетування інфляції, як я вже зазначила, цей рік, це 12 відсотків, це перший рік, коли Національний банк вже змінив моніторні принципи, вже змінив моніторну політику, вже створив всі передумови для того, щоб ми могли мати інфляційне таргетування.

Зокрема, ми продовжуємо підвищувати дієвість основного інструменту моніторної політики процентних ставок, зниження ключової ставки Національного банку буде зумовлювати зменшення вартості коштів на міжбанківському ринку, це в свою чергу буде позначатися на процентних ставках інших фінансових активів, а також на ставках банківських кредитив і депозитів, і нарешті це буде позначатися і на наших цінах.

Зважаючи на амбіційність поставленого завдання, Національний банк потребує активної підтримки збоку різних гілок влади в Україні, на сам перед це стосується ефективної співпраці з урядом. Нам вдалося майже до нуля звести фіскальне домінування над моніторною політикою Національного банку, тут я хочу зупинитися окремо.

Якщо ви пригадаєте 2014 рік, якщо хтось каже, що щось в нашій країні не все так зроблено, я можу погодитися, але давайте розглянемо, зараз Артем Шевальов, замміністра фінансів, і Національний банк. Це перший рік, коли у нас не буде більше так званого фіскального домінування. Що це таке? А якщо ми згадуємо 2014 рік, то дефіцит НАК "Нафтогазу", який покрит Національним банком і Міністерством фінансів, Міністерство фінансів випустило державні організації, а Національний банк монетизував ці державні облігації та ще й продав із валютних, золотовалютних резервів валюту НАК "Нафтогазу" для того, щоб він розраховувався за газ, ця сума сягла  100 мільярдів гривень у 2014 році. Цього року ця сума сягає "зеро" –  "нуль". Ну, це треба бачити. Нема вже дефіциту. Енергетична реформа в нас вже рухається, вже дефіциту нема.

Міністерство фінансів не буде випускати ОВДП для покриття цього  дефіциту, а Національний банк не буде проводити монетарну політику ніяку, яка дозволяла монетизувати цей борг. І це наша робота. Тому що навіть останнього року це було  29 мільярдів, коли 2014 – 100, 2015 – 29 і 2016 – це "зеро".

Більш того, щодо рекапіталізації державних банків. Ми вже зробили цю докапіталізацію "Укрексімбанка" і "Ощадного банку", це зробимо, тому що ми вже погодили їх рекапіталіацію на цей рік. І можу вам сказати, що Міністерство фінансів буде як акціонер випускати  ОВДП, але це будуть довгострокові ОВДП, на 10 років ОВДП, і Національний банк не буде їх монетизувати. Тому фіскальної домінації цього нема. Перед цим ви мусите зрозуміти, що там було… відбувалося.

Останнього року, тому що ми зробила очистку банківської системи, Національний банк за останні півтора роки разом з Міністерством фінансів допомогли фонду гарантування на  общую… тільки останнього року це було 55 мільярдів гривень. Це було прогнозовано, ми знали, що це буде. Але ви знаєте, чому. Тому що це була потреба очистки цього сектору і виплата. Цього року наш фонд гарантування стартував, в нього на рахунку було 8 мільярдів гривень. В нас ще є 16 мільярдів, які ми передбачали у бюджеті, але ми бюджетувалися ще останнього року, ще улітку минулого року. Але цього року ми бачили вже, що фонд гарантування планує отримати ще мільярдів від продажу майна. І тому всі потреби, які зараз є у фонду гарантування, він  вже забезпечить, власне, самотужки. І цьому, якщо треба буде, і Міністерство фінансів, і Національний банк  допоможе фонду. Але ми бачимо зараз, що це не  буде такої потреби. Більше того, Мін... фонд гарантування продає активи і  буде не тільки виплачувати заборгованість, яка ще є перед вкладниками  банків, але він почне повертати Національному банку і Міністерству фінансів отримані гроші і це дуже гарний сигнал. І тому, якщо ми перелічимо всі.... дефіциту, НАК "Нафтогазу" – нема монетизації, по  держаним банкам – не буде, ми не плануємо навіть монетизацію под фонд гарантування цього року, от, і ми бачимо, що в нас вже нема фіскального домінування. І все це створило підґрунтя для того, щоб започаткувати реальне інфляційне тергетування. І більше того, 43 відсотки останнього року, більш, ніж 20 від цієї суми – це інфляція була 43 відсотки, більш, ніж 20 відсотків – це було державно регульовані тарифи. Але це ж прибирання дисбалансів НАК "Нафтогазу". Цього року також тарифи, які навіть плануються на підвищення, ми прогнозуємо, що не більше, ніж 3,2 відсотки буде у нашої інфляції 12 відсотків, яку ми плануємо. Тому наша, так звана, кор-інфляція або базова інфляція, яку Національний банк відповідає за кор-інфляцію, за ту базову інфляцію, то вона повинна бути в розмірі 9 відсотків. Тому що 3,2 будуть відсотки від регульованих тарифів, ризики існують. Тому що я перелічила вам всі ці ризики, перший ризик – я вам можу зараз його показати. Тому що ми сподівалися досягнути рівня резервів 18 мільярдів на кінець 2015 року. Чому ми цього не досягли? Тому що ми сподівалися, що ми отримаємо третій і четвертий транш і всю іншу допомогу на 5 мільярдів. Але, на жаль, тому що ми вже програму, як не  подовжимо з листопада… з жовтня навіть останнього року, у нас вже затримка йде. І тому резерви на кінець року  були тільки  не 18 мільярдів, які ми могли отримати, а тільки 13,3 мільярда. Зараз ми заходимося у тій же позиції, на кінець січня місяця наші резерви сягали 13,4. Ми не втратили ні одну копійку з наших резервів і це теж дуже хороший сигнал… дуже гарний сигнал для нашої фінансової стабільності в  Україні.

Я вже думаю, також для забезпечення цільової та фінансової стабільності  цього року необхідно укласти низку законопроектів. Ми очікуємо від Верховної Ради розгляду понад 20, а від комітету найближчим часом біля сім  законопроектів, які  вже подані да, парламентом.

І тут як не згадати прислів'я: "Шлях потім, веде до міста ніколи" тому ми не можемо… Потрібно от кожний день, кожний з вас дожен вирішити, що ми сьогодні зробили для фінансової стабільності в країні і для  стабілізації нашого валютного курсу. Тому що це  невід'ємна частина як нашої інфляції, так  і фінансової стабільності в нашій державі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерія Олексіївна.

Дійсно, ми для цього і зібрались, щоб порозмовляти, що нам треба зробити і ми готові робити як комітет все для того, щоб розвивати нашу  економіку і фінанси,  ……… зокрема.

По вашому  виступу, ви знаєте, я хочу сказати, почув, ну, наступні тези.  

Перше – що ми очікуємо 1 мільярд доларів від приватизації. Але моя точка зору особиста, що  продавати ну, дуже  обережно треба відноситись до  цього,  продавати, на перше, це легко.

По-друге, надо дивитись, що ми продаємо. Може держава цим може управляти краще, ніж сьогодні це ну, насамперед є.

По-друге, це міжнародна допомога. Це теж  нам сьогодні вкрай  потрібна, але ми розуміємо, що  наших  дітей і внуків заганяти в борги це не вихід з  ситуації. Тому ми і зібралися і хочемо почути, які ж з Мінфіном, з Нацбанком ми сьогодні потрібні ще може законопроекти чи думки і безпосередньо в Податковому  кодексі для того, щоб облегшити  і зробити якісь поштовхи для сьогоднішньої нашої економіки.

Те, що стосується закону, який ми проголосували про відповідальність  власників банків, я теж почув, як я розумію, там ситуація не зміняється, так  Валерія Олексіївна, як передали матеріали, нічого не зрушилось.

ГОНТАРЕВА В.О. Я ще жодного не побачила зараз у в'язниці, може ви побачили, я – ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я нікого не побачив, і що питання у нас про корумпованість прокуратури і судів, вона є, була і буде, і що з цим вирішувати, я думаю, це питання всі згодні, але маємо що маємо.

Інфляційний клімат ми теж згодні, що сьогодні не в кращому стані, бо країна, яка пережила таку девальвацію, війну, дуже складно кредитувати якийсь бізнес десь додаткових поштовхів.

Те, що стосується законопроектів, які ви казали, вони дійсно були в порядку денному і 3555 не встигли ми вчора, так, Руслан Євгенович, проголосувати.

Ми домовились, що, з Головою Верховної Ради і з вами розмовляли, що у нас буде банківський день. Я прошу, колеги, зробити все для того, щоб ті законопроекти, які нам вкрай потрібно, ми в рейтингу  прямо так от. Я перечень вже цих законопроектів до Голови Верховної Ради направив, законопроектів, але давайте зробимо такий перелік, як в рейтинговому смислі, щоб подати рейтингово.

ГОНТАРЕВА В.О. Дуже дякую вам за закон 2449, тому що він допоміг капіталізації банківської системи, ми його довго чекали, а останнього року, 24-го, ви його прийняли. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але головна наша мета, я ще раз повторююсь, це зробити ті закони чи ті кроки, які проштовхнуть сьогодні в такий край поганої ситуації сьогодні в економіки в нашій країні, для якихось поштовхів в кращу сторону. Тому що лакмусовий папірець – це як живуть наші сьогодні громадяни, а вони виживають вже, а не живуть.

Шановні колеги, я пропоную послухати ще Міністерство фінансів, а потім вже перейти до запитань. Будь ласка, вам слово. Заступник міністра фінансів, Шевальов Артем Валентинович, будь ласка.

ГОНТАРЕВА В.О. Може Артем ще доповість про наші державні банки стратегії, окей? Тому що я не приготувала, Артем…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо немає, я так розумію, стратегію офіційно ви ще від Нацбанку не презентували…

ГОНТАРЕВА В.О. Він таку нашу спільну…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо вона є, давайте…

ШЕВАЛЬОВ А.В.  Давайте я наприкінці дуже коротко зупинюсь, тому що я бачу, що ми вже поза графіком. Дуже дякую, Сергій Вікторович.

Валерія Олексіївна дуже детально зупинилася у своєму виступі на всіх ключових питаннях, які стосуються, власне, забезпечення моніторної стабільності і стабільності на валютному ринку, тому я спробую сфокусувати свій виступ щодо ролі і кроків Міністерства фінансів в цьому напрямку.

В першу чергу ми зайняли принципову позицію щодо пруденційної відповідальної бюджетної політики та зменшення фіскальних ризиків для країни. Зокрема, в минулому році вперше за багато років ми мали успішне виконання Державного бюджету, зокрема, у 2015 році Державний бюджет України отримав 535 мільйонів гривень, що на 50 відсотків перевищує показники 2014 року.

 Хочу зауважити, що дефіцит Державного бюджету був виконаний із значним запасом, із значно меншим за  погодженням з Міжнародним валютним фондом, ліміт 14,2 відсотки ВВП на  2015 рік. Нагадаю, що у 2014 році дефіцит Держбюджету склав 4,9 відсотків ВВП. Цю виважену і дисципліновану бюджетну політику ми продовжимо цього року. Запланований дефіцит загальних фінансів на 2016 рік складає 3,7 відсотків валового внутрішнього продукту, що буде фінансуватися неемісійними коштами, хотілось би це підкреслити. Реалістичність цього підходу засвідчує результати виконання бюджету вже в січні. Цього місяця… перепрошую, минулого місяця ми виконували бюджет згідно тимчасового розпису, але вже з 1 лютого ми  перейшли на постійний бюджет для росту згідно прийнятого Державного бюджету України на 2016 рік.

Ми також зменшимо так званий "прихований дефіцит державних фінансів", про який офіційно у попередні роки взагалі не було прийнято говорити. Цей дефіцит враховує, зокрема, дефіцит "Нафтогазу", про що вже згадувала  Валерія Олексіївна. Якщо в 2014 році дефіцит загальних державних фінансів складав 10,1 відсотки ВВП, то в 2016 році цей показник заплановано має знизитись до 3,7 відсотків валового внутрішнього продукту. Тобто ми виведемо НАК "Нафтогаз" на бездефіцитну основу, без будь-яких вливань бюджетних коштів чи рекапіталізацію через випуск облігацій внутрішньої державної позики.

По-друге, завдяки реструктуризації наших зовнішніх боргових зобов'язань, проведених у 2015 році, ми зменшили потребу країни у валюті, принаймні на цей і наступні три роки, і тим самим знизили тиск на валютний ринок, зокрема, завдяки проведеній реструктуризації зовнішнього комерційного  та гарантованого державою боргу лише у 2016 році по видатках по обслуговуванню боргу, тобто на виплату відсотків економія Державного бюджету складає приблизно 10 мільярдів гривень. На погашення основної частини боргу економія у 2016 році складає приблизно 54 мільярдів гривень. Весь цей обсяг коштів у валютному еквіваленті, приблизно 2,6 мільярдів доларів США в цьому році залишиться в нашій країні замість того, щоб бути сплаченим по боргам зовнішнім інвесторам. Хочу наголосити, ця економія вже врахована в балансі прийнятого бюджету на 2016 рік, що нам дозволило розбалансувати і привести до запрограмованої цифри дефіциту в 3,7 відсотки, про які я вже згадував.

По-третє, ми намагаємось  підвищити дисципліну по фіскальних видатках для уникнення ефекту грудня кожного року, про який  казала глава  Національного банку. Нагадаю, що в Україні існує негативна традиція  більшості  розпорядників бюджетних коштів відкладати багато своїх витрат на останні дні грудня. Через це кожного року у січні ми маємо одну і ту саму проблему –  значне збільшення втрат розпорядників  як  на місцевому, так і  на центральному рівні. У грудні це призводить до  збільшення готівки в обігу, у січні призводить вже до традиційного  збільшення  волатильності на валютному ринку у січні-лютому кожного року. Ми будемо далі працювати над тим, щоб не допускати такого відкладення рішень по використанню запланованих  в бюджет коштів на потім та працюємо над створенням  системи управління ліквідністю, яка має підвищити ефективність управління вільними бюджетними коштами в  координації  з  Національним банком  України.

По-четверте, у 16-му році розпочато відбудову внутрішнього ринку  державних запозичень з метою збільшення долі фінансування бюджету за рахунок внутрішніх джерел та  абсорбції надлишкової ліквідності  з банківської  системи  ринковими  інструментами у зв'язку із зменшенням  навантаженням на валютний ринок.  З початку  місяця кожного вівторка відбуваються конкурси по розміщенню гривневих запозичень на абсолютно прозорих ринкових засадах, і ми публікуємо результати цих конкурсів кожного тижня і сподіваємось  протягом всього року витримувати стабільно  цей підхід  і таким чином відбудувати довіру до ринку цінних паперів в країні. 

По-п'яте,  уряд активно бере участь у подальшому посиленні резервів Національного банку  України. Задля чого успішно, хоча і з певною затримкою, безумовно, реалізується програма  співробітництва  України з Міжнародним валютним фондом. У минулому році ми отримали 6,7 мільярдів  доларів за цією програмою. Наразі ми знаходимось у процесі фіналізації оновленого  Меморандуму про співпрацю з МВФ і сподіваємося, що вже  найближчим часом буде отриманий наступний транш кредиту від фонду у розмірі  1,7 мільярда доларів, які будуть повністю зараховані до резервів Національного банку  України. В цілому у поточному році за умови успішного та без затримок виконання нашої програми реформ  ми сподіваємося отримати  до 5,8 мільярда доларів США від  Міжнародного валютного фонду у рамках програми, а в цілому –  від 8 до 10 мільярдів доларів від всіх наших міжнародних  фінансових партнерів.

Треба зазначити, що  для  отримання цієї зовнішньої фінансової допомоги абсолютно критичним є забезпечення тісної та ефективної співпраці з Верховною Радою України та її профільними комітетами, що повинно бути спрямоване на реалізацію, на продовження реалізації програми реформ, на розробку та прийняття нових  законів, а також внесення змін в діючі закони. Зокрема, як вже згадувалося, ми дякуємо членам комітету за опрацювання і обговорення проекту Закону про фінансову реструктуризацію і за надану комітетом рекомендацію щодо прийняття парламентом зазначеного проекту закону  за основу.

Зазначу також, що проект Закону про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла, на іпотечні кредити, вже також зареєстровано у Верховній Раді України.

Також для отримання другого траншу макрофінансової допомоги  ЄС  у 600 мільйонів євро також є необхідним прийняти цілу низку законопроектів, спрямованих на запровадження відповідних реформ, зокрема, це законопроект про службу в органах місцевого самоврядування, законопроект про Національну комісію, що здійснює державне врегулювання в сфері енергетики та комунальних послуг, низка законопроектів щодо функціонування ринку природного газу.

Крім того, прогрес по співпраці з Міжнародним валютним фондом надасть нам змогу отримати кредитні гарантії від уряду Сполучених Штатів Америки, обсягом один мільярд доларів США. Таким чином, шановні колеги, сьогодні Міністерство фінансів використовує всі наявні в нього механізми задля зменшення інфляції та тиску на валютний ринок. Ми активно співпрацюємо з Нацбанком задля вирішення всіх поточних та стратегічних завдань в  цих питаннях.

Наостанок дозвольте підкреслити, що стан платіжного балансу та фінансового рахунку на пряму залежатиме від рішучого продовження курсу реформ. Це реалізація цього курсу реформ дозволить: з одного боку, залучити ті самі інвестиції, про які ми так багато говоримо, з іншого боку, дозволить, врешті-решт, нашому внутрішньому виробництву розпочати заміщення імпорту, зменшуючи таким чином попит на валюту і водночас це також спрятиме підтримці експорту і відповідно валютним надходженням в  країну.

Сергій Вікторович, якщо дозволите, я тоді дуже коротко по державним банкам, дійсно минулого тижня було проведено рекапіталізацію двох наших найбільших державних банків – "Ощадбанку" та "Укрексімбанку", цифри необхідні до декапіталізації було за результатами дуже прискіпливого стрес-тесту Національного банку України, який здійснювався по методології з урахуванням методології Міжнародного валютного фонду та Світового банку. На сьогоднішній день державні банки повністю капіталізовані, знаходяться у дуже стабільній фінансовій ситуації і готові відігравати свою роль у    підтримці економічного зростання. Дякую.

ГОНТАРЕВА В.О. А можна, я  хочу ще раз сказати, що це дуже важливо, я хочу, щоб це ми відмітили, що Міністерство фінансів вийшло на реально риночних прозорих умовах  на ринок ОВДП.  Це ще одна така передумова для того, щоб ми започаткували наше  інфляційне приготування. Більше того, це не тільки передумова, це  ну… це  повинно  бути. І я персонально пану Шевальову дуже вдячна, тому що це під його кураторством, да, він це зробив, за три  тижня він  збудував криву дохідності на  3 роки. Ну це, ну для  Національного банку   це дуже важливо. І більше того, Міністерство   фінансів ще запозичило на нашому внутрішньому ринку, мабуть, навіть  900, 800… 900  мільйонів доларів  США на внутрішньому ринку  запозичило. І долари. які надходять  до Міністерства фінансів. вони  зараховуються у наші валютні резерви. Ну тому, ще раз дуже вдячна, і у мене нема… Я вважаю, що у нас повна така взаємодопомога, тому що тільки  сумісними  нашими зусиллями  ми  зможемо досягнути фінансової стабільності.

ШЕВАЛЬОВ А.В. Я хочу тільки технічно зазначити, це дуже  важливо, що ці внутрішні запозичення валютні, про які  говорить Валерія Олексіївна, вони відбулися знову-таки на абсолютно прозорих ринкових умовах. І при цьому підході все рівно вартість цих запозичень все рівно була нижча ніж наших євробондів, які  торгуються в світі.

ГОНТАРЕВА В.О. І більше того, це  ще раз підкреслює, що в нашій банківській системі не тільки  надлишкова ліквідність  120 мільярдів гривень, а в нашій банківській системі є валютна ліквідність, і це для нашої фінансової стабільності дуже важливо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерія Олексіївна. Дякую, Артем Валентинович.  Давайте перейдемо, шановні колеги,  до запитань.

Перше. Я хотів би почути, що стосовно Податкового кодексу. Ми говорили про те, що терміново потрібно внести зміни, зробити Податковий кодекс, щоб вже встигти в ці терміни,  котрі є. Що у нас  з цього приводу робиться? Друге питання, це по валютним позичальникам. Є законопроект, як я розумію. Що, збираєтесь подавати, не збираєтесь його? Треба ж подискутувати на цю тему.

ГОНТАРЕВА В.О. Поданий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зареєстрований? Зареєстрований. Зареєстрований коли, Ігоре Михайловичу? Сьогодні зареєстрований?

ГОНТАРЕВА В.О. Ми ж чекали на той, щоб той був скасований і це цей зареєстрований. Ми його приготували півроку тому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, як я розумію, є законопроект, сьогодні він… сьогодні зареєстрований, тобто  можемо… наші колеги подивитися його на сайті і після висновку подискутувати. Добре.

І по державним банкам. Дуже добре – ми послухали вашу інформацію, але як робити ще їх більш, скажімо так, привабливими. От тут чи є якась у Мінфіна стратегія цього і бачення, з точки зору розвитку державних банків? Дякую.

ШЕВАЛЬОВ А.В. Дякую, Сергій Вікторович, за дуже слушні запитання.

Що стосується податкової реформи, ну, якщо дозволите, я не буду дуже деталізувати, тому що ця робота ще триває. Я хочу щиро подякувати депутатському корпусу за ту дуже важку роботу, яка була проведена в грудні. Ті зміни,  які в результаті було ухвалено, вони є абсолютно критичними. Так, це, можливо, не та всеосяжна реформа, про яку багато хто говорив, але разом з тим, що ті зміни, які відбулися, це зменшення ставки ЄСВ майже вдвічі, з 41 відсотка до 22-х, це абсолютно критична зміна. Тому що ми багато кажемо, ну, вот там в Україні податки не дають розвиватись економіці. Середній податковий тиск в українській економіці не є занадто великий, він набагато нижчий, ніж більшість країн Європейського Союзу. Єдиний податок, який дійсно вбивав прозорість, скажімо так, в цьому сегменті ,це був податок на фонд заробітної плати, тобто ЄСВ.

За результатами  зниження цього податку ми  очікуємо на серйозні зміни і серйозний рух роботодавців українських в офіційну економіку. Абсолютно чесно  вам скажу, безумовно, це буде  тривалий процес. Ніхто не очікує, що  за два місяці у нас всі наші компанії все кинуть і почнуть припиняти платити зарплати в конвертах і почнуть сплачувати податки. Але важливо дати сигнал, важливо дати, зрозуміти нашій економіці, нашим компаніям, що помінялись правила гри. Ми говоримо про загальний  підхід для всіх набагато зменшений тиск на фонд заробітної плати.

Що стосується подальших змін, то вони, ця робота продовжується вона буде здійснюватися надзвичайно в близькому контакті з Верховною Радою України, з фахівцями, з експертами, які працюють з цього питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто якихось чисел, коли у нас буде в Податковий  кодекс…

ШЕВАЛЬОВ А.В. …не готові…

ГОЛОВУЮЧИЙ. От я чого кажу, шановні колеги, що  ви пам'ятаєте, коли ми голосували за  бюджет, ми казали, що в стислі терміни ми працюємо над  Податковим кодексом зробимо все, як ви каже, дайте сигнали для малого, середнього бізнесу, якісь поштовхи. Так я розумію, що ми Податковий кодекс на наступний рік вже  будемо планувати в цьому році  ми нічого не  встигнемо. 

ШЕВАЛЬОВ А.В. Я просто не хотів би дати сигнал, який…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не знаєте – зрозуміло. Шановні колеги…

ШЕВАЛЬОВ А.В. Що стосується  державних банків…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте по державних банках.

ШЕВАЛЬОВ А.В. По державних банках, дійсно, зараз завершується… точніше  вже завершена  робота  над стратегією державних банків. Цей документ, я сподіваюсь, буде ухвалений Кабінетом Міністрів протягом найближчих тижнів. Що зміниться? Зміниться підхід до управління державними  банками. Ми хочемо забезпечити як в принципі наші колеги з  Міністерства економіки забезпечують, намагаються забезпечити це по відношенню до державних компаній. Ми хочемо забезпечити повну деполітизацію в роботі державних банків, усунення від будь-якого адміністративного, політичного втручання в роботу державних банків.

Це буде здійснено шляхом зміни системи звітності в роботі держбанків, системи формування наглядових рад держбанків. Основна мета – це зробити ці два державні банки, ну, принаймні, ми говоримо про два найбільші державні банки, зробити їх реальними агентами впливу в українській економіці, реальним агентами зростання в українській економіці. Так, дійсно на сьогоднішній день нарощення кредитного портфелю є проблематичним через загальні проблеми в економіці. Разом з тим, ми розуміємо, що не буде реального економічного зростання, якщо не зможуть банки підтримувати цей економічне зростання. Державні банки мають  бути одними з най... з перших в цьому процесі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте перейдемо до запитань. Да, будь ласка, Руслан Євгенович.

ДЕМЧАК Р.Є. Валерія Олексіївна, ви сказали, що поклали край домінуванню фіскальної політики над монетарної. Ви говорили за 2014 рік і що в 2016 році якби уже немає цього, вилучення. Але залишки на балансі ОВДП Національного банку на 01.01.2015 року складали 318 мільярдів гривень, на  01.01.2016 року – уже  390, тобто різниця 72 мільярди гривень ніяк не...

Якщо можна, закінчу, це я друге питання...

ГОНТАРЕВА В.О. Я сказала цифри: 29, 55; 55 – фонд гарантування, 29 – ще з останнього року НАК "Нафтогаз". Ну,  бачите, от это воно, це...

ДЕМЧАК Р.Є. Оце воно і є, тобто в 2015 році якби це не припинилося...

ГОНТАРЕВА В.О. Ні, це не припинилося, це було планова, тому що НАК "Нафтогаз" – дефіцит, ви ж не могли тарифи збільшити ще більше останнього року. Так? А хтось повинен бути, закрити дефіцит, але НАК "Нафтогаз" в нас не покупав валюту більше в Національного банку, а купував  її з ринку, це було дуже... НАК "Нафтогаз" отримав від Європейського банку реконструкції і розвитку і теж купував, це було дуже принциповий момент. А  Національний банк витримає ще в своєму балансі, але цього року ми не плануємо нарощувати, ми плануємо тільки зменшувати. Тому що цього року Міністерство фінансів нам буде виплачувати вже погашення цих боргів на останні там 10 років, наш графік  погашення є.

ДЕМЧАК Р.Є. Але ми розуміємо, що є дефіцит бюджету і за рахунок чого його покривати, не зрозуміло, крім ресурсів, які через фіскальну політику можуть… Дайте я закінчу. Які можуть бути залиті …

ГОНТАРЕВА В.О. Національний банк не планує, ми не монетизуємо, тому вони вийшли на первинний ринок. (Загальна дискусія)

 ДЕМЧАК Р.Є. Ну ми не плануємо, але 72 мільярди гривень, тим не менше, баланс ОВДП збільшився…

ГОНТАРЕВА В.О. То було заплановано. Ми на 16-й рік не плануємо, прошлим це було заплановано, я це розказувала у всіх виступах. Це Фонд гарантування, тому якщо ви запитували: "Де Фонд гарантування буде брати гроші, щоб виплатити цим банкротним банкам?", ми запевняли: "Міністерство фінансів і Національний банк має забюджетовану суму на ці виплати, це заплановано".

ДЕМЧАК Р.Є. Так от, питання в тому числі і до Міністерства фінансів, де вони хочуть взяти джерела на покриття дефіциту бюджету, але якби тут є і дисбаланс в процентній політиці Національного банку. Якщо ставки по депозитним сертифікатам Національного банку на овернайт зараз 18 відсотків, а на 2 тижні доходять до 21,4 десь, при цьому на першій сторінці сайту Національного банку я подивився, що середня ставка по кредитуванню в економіці 20,05, то жоден центробанк не дозволяв собі таку диспропорцію між середньою ставкою кредитування і депозитним сертифікатом. Хто ж буде з ринку купляти ОВДП, по яким ставка 11,1 відсотків, якщо Національний банк залучає на депозитні сертифікати гривню за 18-21 відсоток.

Можливо варто, Валерія Олнксіївно, можливо варто понизити ставку і зробити її більш довгою, по-перше, ці депозитні сертифікати зробити річні, зробити нижчу ставку і потім рефінансувати, рефінансувати в економіку для того, щоб… Ну в мене тут куча питань від ринку про відновлення кредитування, ви сьогодні заклеймили, що ні жоден банк, ні жодна компанія не може обслуговувати кредитні портфелі, але є, наприклад, ЄБРР, які шукають в тому числі і гривневе фінансування. Можливо, ми хоча би ЄБРР довіряємо і надати їм, коли ви зв’яжете цю по низькій ставці гривню під низьку ставку по депозитним сертифікатам,  можливо, хоча дати хоча б ЄБРР або державним банкам, які сьогодні Артем Валентинович говорив. Таке у мене питання.

ГОНТАРЕВА В.О. Доповідаю. Перш за все згідна з вами. Що нам треба понижувати ставки. Ми це будемо робити, тому що наш прогноз по інфляції – 12 відсотків,  8 на наступний рік. Тому наша ставка буде трошки позитивною до нашої інфляції. Це – наше головне завдання.

Я вже доповідала, що кредитування ніяк не пов'язано з нашою ставкою, а структурна ліквідність у системі якраз пов'язана з тим, що ніхто не хоче кредитувати. І для того, щоб його зв’язати, ми платимо банкам такі ставки, щоб вони не  бігли на валютний ринок, тому що нам потреба наша, щоб там була стабільність. Тому що якщо в нас надлишкове коливання валюти, це створює ризики для нашої інфляції в країні. Тому що  так званий …………, тобто ефект  від девальвації в інфляцію в нас досі, тому що дуже відкрита економіка, він дуже такий стрімкий. Щодо… Тому ми і зв’язуємо, для цього  ми це і робимо.

Більш того, в нас запланований шлях, як ми будемо знижувати ставку. Але для цього  повинно, щоб була стабільність. Ви мене сюди запросили, тому що ви вважаєте, що стабільності ще нема. Я вам доповідала, що стабільності, на жаль, на ринках міжнародних ще нема. Ми – відкрита економіка, і що ми можемо з цим зробити? Якщо хтось з вас зараз подивиться на рентабельність нашої металургії, то питання тільки одне: вона буде жити? Тому що рентабельність 3 відсотки, а то може вже і на грані того, що вони працюють .. Як це довго буде продовжуватися? І це дуже таке важливе питання. Щодо монетарної політики… Монетарна політика нашого банку і наш інструментарій – це овернайту до трьох місяців. Все, що  вище трьох місяців – це територія первинних аукціонів, і вже Міністерство фінансів вийшло працювати на цьому ринку, і вже вони залучають гроші, планують 6 місяців, залучають вже на 9 місяців, на рік, на два роки в валюті. От вам дуже… Це їх територія. А Національний банк регулює дуже і наше завдання головне, щоб це була дуже… ну, два тижня це така, наша  буде  така ключова ставка, яка зараз 20.

ДЕМЧАК Р.Є. Я передбачав таку відповідь, що  потрібно зв'язати гривню  для того, щоб була стабільність по національній валюті, але якою ціною. Якщо це 18-21 відсоток, то це занадто висока ціна. Чи не вважаєте ви нераціональним, це є очевидно,  такі високі ставки?

ГОНТАРЕВА В.О.  Не вважаємо. Тому що, я ще раз  вас запевняю,  що  це якраз та ставка, яка  сьогодні у ризиках, які  є, нами прогнозована, для цього  і працює монетарний комітет і визначає це питання. Тому   ми оставили ставку незмінною. Але я вам можу ще раз розказати, що Національний банк, якщо ситуація поліпшується, якщо у нас нема, ми не бачимо нІ надлишкового курсу коливання, якщо ситуація поліпшується в економіці, наш таргет 12 відсотків, тому  і ставка буде на цьому рівні, тому що ставка буде трошки позитивна  до ставки інфляції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерія Олексіївна. Михайло… А, будь ласка,  Романюк. Так вам, ви перший? Давайте, Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В.  у мене одне питання до Артема  Валентиновича. Як він оцінює  позицію Нацбанку про зниження зростання ВВП до 1,1 відсотка?

А запитання до Валерії Олексіївни такого змісту. Ви на зустрічі з  Європейською бізнес-асоціацією у Києві сказали, цитую: "Нам вдалося провести реформи банківського сектору". Кінець цитати.  Може розшифруєте у чому полягло оце  завершення реформування банківського сектору? Дякую.

ШЕВАЛЬОВ А.В. Дякую. На жаль, ми розглядаємо той прогноз, про який каже  Національний банк, як частину консенсусного глобального прогнозу відносно української економіки.  Як ви знаєте, фахівці з Світового  банку,  Міжнародного валютного фонду також переглянули цифри зростання у сторону  зменшення. Це пов'язано з глобальною ситуацією. Ті експортні   ринки, які  є абсолютно ключовими для підтримки зростання української економіки,   знаходяться в надзвичайно важкому стані і тренд поки що негативний.

ГОНТАРЕВА В.О. Європейські бізнес-асоціації, цитата така: ми провели перший етап нашої реформи банківської системи та перейшли до другого – перезавантаження. Перше – очистка, перезавантаження – другий і третій етап, ми вже побачимо наприкінці цього року. На жаль, якщо б ми отримати рефінансування... фінансування від наших іноземних партнерів, ми б могли знімати вже адміністративні обмеження, які ми започаткували ще у квітні цього року. Ми могли б вже думати про те, що ми їх знімаємо і виходити в нове валютне регулюванні і бачити новий прогрес. На жаль, це все здвигається, тому що нема в нас цієї програми. І в нас є такий road-map, який – дорожня карта, яка погоджена з Міжнародним валютним фондом, тому якщо ми не досягаємо рівня резервів – ми не можемо знімати обмеження. І, на жаль, ми цього не... Перезавантаження, це потребує більше часу. Тому вже наприкінці цього року ми вважаємо, що якщо це піде як треба, як зараз ми бачимо, то ми зможемо зняти обмеження і почати кредитування і це почнеться третій  етап реформи банківського сектору, її вже сталий ріст.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерія Олексіївна.

Романюк Віктор Миколайович, будь ласка.

РОМАНЮК В.М. Доброго дня, шановне товариство! Ну, я почну з хороших новин. Єдине, що мене зараз якби імпонує про те, що Голова Національного банку офіційно визнає про те, що, наприклад, через систему фінансування проблемних банків, якщо хто не знає, було виведено через…   порядку 65 мільярдів гривень і по жодній справі, підкреслюю, по жодній справі не було передано обвинувачення до суду. Тобто ми маємо унікальний випадок в історії людства, коли масово розкрадалися фінансові ресурси країни і до цього не притягнуто жодної людини до відповідальності. Тобто це на рахунок того, в якій системі координат і відповідальності ми живемо. На рахунок перспектив...

ГОЛОВУЮЧИЙ. І корупція.

РОМАНЮК В.М. І корупції, да, тотальної. 

І на рахунок перспектив,  в мене отут три базових пункти, які ви озвучили з приводу того балансу нашого фінансової системи, ви зазначили три джерела надходження коштів, це я маю на увазі – валютних коштів. Це інвестиції від приватизації. Нагадаю, до речі, що за всю історію України жодна програма приватизації не була виконана, це, по-перше, потрібно це чітко і ясно враховувати. Плюс, треба враховувати, що в Україні практично не було ніякої приватизації, це була система роздачі. Один об'єкт, який ми продали із 10 мільярдів доларів, які надійшли до українського бюджету, це була "Криворіжсталь", все інше це практично, не було ніякої  приватизації, це треба чітко і ясно розуміти. І про те, що був зараз сьогоднішній керівник по Фонду держмайна, Ігор Білоус, якого  звільнили за  корупцію з органів державної фіскальної служби, що він буде проводити  приватизацію це  для мене якийсь нонсенс, відверто вам скажу. 

От, я до чого веду, що Нацбанку розраховувати на це джерело, це як мінімум, я б засумнівався відверто скажу.

Міжнародна допомога, я вважаю, що це теж досить цікаве питання в ключі того, що вся  міжнародна допомога, яка поки що надавалась  Україні вона  використовувалася абсолютно не ефективно. От, фактично, ми за 20 років збільшили в 20 раз кредиторську заборгованість і довели країну до технічного дефолту.

Тобто я до чого  це все цю всю репліку кажу, що  нам треба почати розуміти одну  просту штуку, нам потрібно розраховувати тільки на власні сили. Оце ми чітко і ясно маємо розуміти. Це перше. Не розраховувати на те (Шум у залі)  Я закінчу, я закінчу думку.

Так, не розраховувати на те, що  нам досталися якісь уламки "совка", і ми його продамо,  Радянського Союзу , ту ж металургію і получимо якісь  кошти це ілюзія. Люди добрі, ми цим живемо  25 років, це ілюзія і дорога в нікуди.

І самий ключовий  момент, ви правильно дуже акцентували увагу про падіння індексів на зовнішніх ринках, вони кругом падають. Вони реально кругом падають. Падає ціна на нафту, падає ціна на метал, падає ціна на сировину, на продукти харчування. Вона буде падати, тому що Китай сповільнюється, Індія сповільнюється, Бразилія сповільнюється є проблема на зовнішніх ринках.

Тому сьогодні кредитувати металургію чи кредитувати інші галузі, які  фактично нас втопили, це ілюзія знову ж таки, це шлях в нікуди. Нам треба чітко і ясно дати зрозуміти, як ми будемо кредитувати  малий і середній бізнес ту національну буржуазію, яка може  стати гіпотетично через 5-10 років  основою нової національної політичної еліти, яка буде  витягувати країну.

Тому що якщо зрівняти показники абсолютних показниках управління державою за останні  25 років. У нас показники, люди добрі, по втраті, абсолютних втратах населення і території як в Судані і Афганістані. Ми втратили порядку  10 відсотків населення і  12 відсотків території.

Тому сьогодні розраховувати на ту саму модель, яку ми сьогодні озвучили фактично це та модель, яку я чую ну останніх 20 років. Тобто генерація, те, що побудував "совок" і ми якби його намагається реструктуризувати, це неможливо, відверто вам скажу.

Тому давайте  мені чітку відповідь, як ми будемо будувати  національну буржуазію, як ми будемо кредитувати малий і середній бізнес.

ГОНТАРЕВА В.О.  Якщо Національний банк буде відбудовувати всю економіку нашої країни, то це буде мандат, мабуть, не Національного банку, а, як мінімум…

РОМАНЮК В.М. Питають виключно кредитування, саме кредитування.

ГОНТАРЕВА В.О. … Прем'єр-міністра і його Кабінету Міністрів, я можу вам сказати.

Тому Національний банк, на жаль, може відповідати тільки за те, за що він може відповідати. І я з вами погоджуюсь, що приватизація, це тільки така ідея, як знайти поповнення наших валютних резервів і закрити дефіцит нашого платіжного балансу на цей рік, це не панацея.

Більше того, вже тільки Одеський припортовий завод, що ще в нас, Центренерго та 6 портів залишилося на приватизацію. Їх треба приватизувати, тому що вони непотрібні. Якщо порти ми не будемо приватизувати сьогодні, а надамо можливості будувати порти нашим іноземним інвесторам , вони завтра їх там побудують рядом з цими портами, ну це буде як з "Укртелекомом", який буде нікому не потрібний, тому це треба робити і я це підтримую, і ще воно дасть валюту до нашого платіжного балансу, і ще вона підтримує наші валютні резерви і нашу фінансову стабільність.

Щодо міжнародних партнерів. Можу вам сказати, що тільки в Національному банку працює 50 технічних так званих technical assistance mission.  Вони допомагають нам перебудовувати всю інфраструктуру нашого Національного банку, всі наші зміни на фінансовому ринку, зараз в комісії по цінним паперам працює technical assistance, который то же самое, допомагає, це кращі міжнародні стандарти.

В нас же цього року, в травні цього року в нас буде перша міжнародна конференція, яку започаткував Національний банк, вона називається "трансформація центральних банків", тому що ми зараз такий лідер по трансформації центральній… процесів центральних банків, що в нас їдуть інші наші голови центральних банків інших країн і де ми будемо показувати нашу трансформацію в банк Англії, який проводити внутрішню трансформацію, буде показувати як вони роблять свою трансформацію, а інші центробанки будуть ще вчитися навіть.

Тому, а ми, не тому що ми такі продвинуті самі, тому що ми працюємо з міжнародними організаціями, це я вам говорю зі сторони Національного банку. Якщо ми зараз подивимося хто допомагає Міністерству фінансів technical assistance, хто допомагає творити  нашу пенсійну реформу. Тому ці гроші, міжнародних організацій, для мене це тільки поповнення наших резервів, а важливіше питання там – це той technical assistance. І та допомога, яку вони нам роблять в цих питаннях. Це не про гроші, це про програму реформ.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Валерія Олексіївна. Ви щось хотіли доповнити?

             РОМАНЮК В.М. Я …… відповідь, під що будуть кредитувати малий і  середній бізнес?

ГОЛОВУЮЧИЙ. …… Віктор Миколайович нам розповіли ….

ГОНТАРЕВА В.О. Кредитувати малий і середній будуть банки, які будуть докапіталізовані, у яких буде капітал.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я хочу послухати, як і ви: що ми зробимо  таке, що зробить поштовх для малого і середнього бізнесу, для економіки, крім приватизації і отримання грошей від МВФ. Да, будь ласка, вам слово.

ШЕВАЛЬОВ А.В. Перше, що стосується приватизації. Повірте, бути всередині і мати такий же скепсис, повірте, дуже важко. Але ми маємо рухатися. Той факт, що цього не відбувалося 24 роки, не означає, що цього не відбудеться, якщо ми всі докладемо цих зусиль разом.

По-друге, що стосується підтримки малого і середнього бізнесу. Абсолютно-абсолютно критичне питання. В Україні немає інституції відповідального платника податків, в Україні нема інституції середнього класу. Для того, щоб це зробити, дійсно, треба це зараз запускати якнайшвидше.

Ми намагаємося… Ну, дивіться, ми ж не можемо примусити банки кредитувати, тому що це адміністративне  втручання в господарську діяльність, це інвестори пішли відразу. Ті інструменти, які ми зараз маємо, Європейський інвестиційний банк: дві лінії по  400 мільйонів євро – кредитування малого і середнього бізнесу. Одна лінія вже заходить, інша – 400 мільйонів, мені здається, буквально там найближчим часом, найближчими тижнями буде також процес розпочинатися.

Через українські банки в якості банків-гарантів будуть ці гроші надходити в реальний сектор економіки виключно для середнього і малого бізнесу. За міжнародними принципами, під наглядом експертів Європейського інвестиційного банку – все відбувається.

Багато це чи мало? Дійсно, Україна – величезна країна. Дійсно, 800 мільйонів євро – нібито небагато. Але хтось має почати, ми десь маємо починати. У нас є розмова з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо також кредитної лінії підтримки малого та середнього бізнесу, з іншими міжнародними інституціями.

Українські банки можуть на цьому просто зробити плече, вони можуть збільшити обсяги  цього кредитування за рахунок власних коштів. Ми дуже  сподіваємося, що ця макроекономічна стабілізація, яку ми зараз  по крихітках збираємо, вона дозволить українським банкам  йти  в цьому процесі  разом з міжнародними джерелами  фінансування кредитувати цей малий і середній бізнес.

ГОНТАРЕВА В.О.  Більше того, я хочу додати з боку Національного банку. Ну я ж  про це вже доповідала. Ми  вичистили банківську систему, зараз в ній  можуть працювати  трансмісійні механізми, тому що наша ставка, ну наша… Якщо ми досягаємо інфляції 12, а ми… такі тарги, таргетування інфляції  ми таки ставимо,  то і ставка буде  12. Зараз, мабуть, це вважається, що ставка 12 в  Україні це зависока, тому що, наприклад, ставка  федерального резерву  там  0.25. Але якщо… навіть кредитування у доларах було на рівні 11-12 відсотків, і люди так дуже гарно ці доларові кредити брали. Для великого бізнесу у доларах  кредитування 9-10 відсотків.  У нас навіть   державні цінні папери зараз у доларах 9,5 відсотків і  їх дохідність  на міжнародних  ринках. Тому це є потрібно зробити. Перезавантаження банківської системи, її очищення, декапіталізація – це крок на зустріч  цієї мети і наша ….. ставка. Оце там ми будемо  допомагати. І ніяким іншим чином  Національний банк   допомагати не може, тому що ми будемо розбалансовувати систему, а не допомагати.

РОМАНЮК В.М. Ну я просто із того, що  як я зрозумів, насправді,  держава з пріоритетом так і не визначила,  кредитування малого і середнього бізнесу цим більше будуть займатися міжнародні інституції, з того,  що я зрозумів. В концепції того, що у нас зростання, вибачте, 1,1 відсоток, ну ви  зрозумійте для активної частини населення це все одно що безнадія. Ну зростання…

ГОНТАРЕВА В.О. Ми не можемо рисовати… тільки тому, щоб давати надію.

РОМАНЮК В.М. Слухайте, я закінчу думку, я закінчу думку. Тобто якщо  ми не працюємо, не вибираємо пріоритет, зрозуміло, що ми можемо завжди  знайти причину, чому ми це не можемо зробити. Це питання було до Національного банку.

Тепер у мене  питання до Міністерства фінансів. Дивіться, от я  єдиного не можу зрозуміти з цим єдиним соціальним внеском. От дивіться, приймаємо бюджет ми… Я пам'ятаю ніч, коли ми приймали бюджет  2015 року. У нас був  тоді понижуючий коефіцієнт по єдиному соціальному внеску. Пройшов рік, ми побачили, що цей експеримент закінчився практично зеро, тобто тільки 0,8 процентів платників податків застосували цю систему. Зараз  ми  знизили цей єдиний соціальний внесок, при тому, що… Я думаю, що всі чітко розуміють про те, що у нас 1800 платників податків формують 80 відсотків  надходження в бюджет, тобто це великий монопольний бізнес, великий  монопольний бізнес. Вони роблять надходження в бюджет, вона практично  всі працюють "в білу", ну тобто, грубо кажучи, всю  зарплату, яку   вони платять, вони платять  не в конвертах. Тому, грубо кажучи, ми зняли зараз навантаження зараз з великого бізнесу і маємо десь найти ресурс для того, щоб поповнити цей дефіцит, який у нас утворився. Тому що я відверто скажу, якщо  ми  зробили один крок і побачили, що це не  дало економічний  ефект у 2015 році, те, що ми  зараз проголосували зміни  зменшення  ЄСВу,  і дасть це економічний ефект, ну відверто скажу, це  чергова ілюзія. Тому де ми будемо шукати ці джерела фінансування для того, щоб  покрити ці збитки, які… точніше неотримані фінанси, які ми понесемо  в  результаті, що  ми зменшили  єдиний соціальний внесок, у нас  утворить  величезний дефіцит Пенсійного фонду. Дякую.

ШЕВАЛЬОВ А.В.  Дуже коротко.

Перше. Стосовно кредитування малого  і середньому бізнесу щодо того, що уряд… Оці кредити, про які я вам казав, ці кредити залучаються  під державні гарантії. Це держава співпрацює  з цими  міжнародними  фінансовими організаціями для того, щоб залучити ці кредитні лінії в Україну і потім  намагається  передати  їх в реальний сектор економіки. Це не просто хтось десь це робить, а держава стоїть осторонь.

По-друге, що  стосується податкової ситуації. По-перше, бюджет 16-го року порахований на цій податковій базі, тобто всі компенсатори вже закладені в бюджет  16-го року. Це була дуже непроста робота, ви прекрасно пам'ятаєте, і дійсно, треба  було заощаджувати   в деяких критичних місцях, ну ми вийшли на це.   І знов-таки  ми  поки що можемо дивитися на  січень, показники   виконання бюджету січня дозволяють нам розраховувати  на те, що це працює.  Не буде моментального, термінового виходу  всього  бізнесу з тіні. Ну, якщо не намагатись щось рекламувати,  щось змінювати, навіщо взагалі рухатись тоді. Ми  спробували цей крок, ми зараз бачимо, що… повторююсь, січень показує, що це працює. Давайте подивимось, економіка бачить ці зміни.

ГОНТАРЕВА В.О. Більше того, треба робити реформу Пенсійного фонду, ніж жалкувати про зменшення ЄСВ. Я вважаю...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан Євгенович. В нас 20 хвилин, щоб ви розуміли. Зараза, ну, от, да, Павло Олександрович підняв руку, давайте, давайте далі рухатися, бо, ну, це ж... Павло Олександрович, давайте.

РІЗАНЕНКО П.О. Доброго дня! Різаненко Павло.

Було зазначено, що не повинні громадяни і всі турбуватися про курс. Все це було прекрасно, якби ми жили в замкнутій економіці і в Північній Кореї або у нас  не було критичного експорту, імпорту, нульовий баланс міжнародних притоків. Але в зв'язку із тим, що у нас є критичний імпорт, який ми не можемо замінити і, як вибачили, девальвації в 2-3 рази валюти і жодна валюта так за 2 роки не девальвувала, як гривня, в світі взагалі відносно інших валют, не призвели  до того, що у нас платіжний баланс став нульовим або позитивним, як ви бачили, тільки лише на короткий проміжок це сталося.

Тому це виливається, імпорт цей... цей дефіцит виливається в курс, курс виливається в інфляцію, перетікає, і це впливає на цінову...  на показник, про який ви кажете – інфляційне торгетування. Основна функція держави – забезпечення макроекономічної стабільності в двох іпостасях: одна – повна зайнятість, інша – цінова стабільність. Ваша відповідальність – цінова стабільність. Тому  інфляція в тій ситуації відкритої економіки, яка є у нас, вона в собі включає в значній мірі коливання курсу і ви не можете їх ігнорувати. Тому це так, скажімо так, для  розуміння.

І звичайно, це питання вирішити сам Нацбанк не може, тому що питання критичного імпорту, заміщення його – це питання економічної політики держави, тобто це Кабінет Міністрів, Мінекономрозвитку. В нас до критичного імпорту що відноситься? Нафта, газ та інше. Якщо ми будемо добивати нафто-, газовидобування своє власне там високими ставками ренти і держава не має ніякої політики з цього приводу, ну, то з тією ж самою проблемою, Валерія Олексіївна, ви будете мати справу в наступному або інший Голова Нацбанку через  рік, через два, через три. І тому тут  мова вже стоїть не про інституційну спроможність, а координацію дій Національного банку, вибачаюся, і уряду, тому що спільне завдання єдине – макроекономічна стабільність, це раз.

Щодо державних банків, ви знаєте, кожен рік тут депутати бачать, як рапортується про поповнення статутного фонду, докапіталізацію, з року в рік, при кожному уряді, будь то помаранчевий, блакитний, сірий, зелений уряд, докапіталізуються. Чим займаються державні банки? Дві функції: одна – корупційна, ми потім, коли вже через  роки хтось утік за кордон, дізнаємося, комусь сонячні електростанції прокредитували, комусь купівлю "Укртелекому" прокредитували, комусь купівлю ТРЦ "Гулівер" прокредитували, із-за якого, наприклад, у "Ощадбанку" державного порвані всі нормативи. Да? Він не витримує нормативів з-за кредитування на один об'єкт, на один "Гулівер" той же самий. А ми продовжуємо докапіталізовувати. Може варто перестати докапіталізовувати державні банки, а просто їх приватизувати? Якщо держава 24 роки не вміє і не навчилась і не спроможна ними управляти, то, може, не варто цим займатися далі? А не пробувати просто закачувати їх грошима. (Шум у залі)

І третє питання. Я з "макро" до "мікро". І "мікро" – це нагляд. Ще всередині чи в кінці майже минулого року було сказано, що цю банківську систему "почистили" від незрозуміло чого, і все прекрасно, добре. Тут ми дізнаємося місяць чи два назад, що вивели ще один банк… "Велес", по-моєму здається, який навіть не змогли знайти  офіс, фізично що в нього не існує. І це зроблено після того, як було відрапортовано, що всіх "почистили", все прекрасно і нічого не залишилось. Ну, так там ще таких "Велесів" існує там, і всі переживають, що це робиться… Чому "Велес" не був зачищений? Він, дійсно, справді повинен був виведений з ринку. Але ж він не виводився чомусь. А було сказано, що вже все прекрасно. Ще скільки банків є, які повинні були давним-давно виведені, схемні, але вони залишаються. Це підриває довіру до регулятора.

ГОНТАРЕВА В.О. Я вважаю, що це не підриває довіру. Тому якщо я вважаю, яка зараз довіра у банкірів та у всієї міжнародної спільноти, це не підриває довіру. Це визиває захоплення, мабуть, навіть на що ми  так не розцінюємо, тому що це – наша робота.

Перш за все, критичний імпорт. Я повністю погоджуюсь з вами, що Національний банк самотужки не може нічого зробити, Національний банк може як регулятор бути, може застосовувати якийсь інструментарій Національного банку дуже такий лімітований. Тому ми дуже активно співпрацюємо з Міністерством фінансів, дуже активно до сьогоднішнього дня співпрацювали з Міністерством економіки. Зараз не знаю, з ким ми будемо співпрацювати. Точно так же ми співпрацювали зараз по "Укрзалізниці", наприклад, по реструктуризації боргів банківської системи міністром Пивоварським. Ну я теж не знаю з ким ми будемо працювати. Це питання до вас, якщо буде…

Тому ми  працюємо от цього тижня ми мали зустріч з Міністерством юстиції щодо продажу нашого заставного майна на СЕТАМі. Це  дуже активно ми не… аполітичний Національний банк. Тому у нас дуже така технічна , і кожний, хто мене знає, це я  дуже така сама технічна, так щоб все було зроблено.

Тому що навіть трансформація  Національного банку це ж  не так, щоб трансформація сталася, це 41 внутрішній проект по трансформації Національного банку, так, щоб  зрозуміло, що як проектний  офіс ми працюємо.

Щодо держбанків. Погоджуюсь з вам на сто відсотків, державні банки докапілізували… (Шум у залі)  Ні-ні, може це було  дуже мало часу, тому що я зараз  трошки скажу про державні банки.

Держава на державні банки на їх рекапіталізацію і на їх націоналізацію витратила більш, ніж  10 мільярдів. Всі ці гроші пропали, тому що ми зараз, нам треба  знову це  капіталізувати.

Якщо  ви побачите баланси державних банків, то ви  зрозумієте, що там всі історія нашої країни, всі олігархічні клани, всі попередники всіх: міністерств, відомств, парламентів, президентів, прем'єр-міністрів, всі вони там.

Тому ми вирішили і тому після очищення банківської  системи наший другий пріоритет був стратегія державних банків.

Тому ми півроку працювали над її стратегією як це буде. Але банк повинен працювати. Тому щоб втілити стратегію, щоб втілити нове  корпоративне  управління банк повинен існувати, щоб банк існував він повинен мати адекватність капіталу. Тому вони були вимушені знову його  капіталізувати. Але зараз там ситуація під контролем, наші куратори сидять…

Щодо малих банків, так я сказала, 85 малих банків, з яких 15 схемні. Схемні банки вони під наші… ну це ж треба робити ми розчистили сектор банківський, зараз ми дійшли до дуже маленьких схемних банків. І це буде… Продолжение следующее…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Васильович, вам слово. 

ЛАВРИК О.В. Дякую. Доброго дня! Олег Лаврик.

Насправді, сьогодні ми сподівалися почути стратегію розвитку  фінансового ринку і макроекономічні показники на кілька років, а почули тактичні дії щодо латання дір, які зараз є в фінансовій сфері, в Міністерстві фінансів у тому числі. Ви сказали в своїй доповіді, в  доповіді Валерія Олексіївна, що в процесі ситуації, яка  зараз є на валютному ринку, дуже сильно вплинула політика Національного банку у тому числі щодо  монетарізації облігацій в 2014 році, в 2015 році. І зараз і на наступний рік ви не плануєте  цього робити, але насправді  хтось ці рішення тоді приймав. Якщо  зараз ми дійшли до цього, що ці рішення є помилковими, то я хотів би почути, а  хто саме приймав такі помилкові рішення і де ці люди, які рішення вони зараз впливають і як  це далі буде впливати на нашу економіку? Це раз.

І друге питання. Сьогодні ви зайшли у своїй доповіді, зачепили політичне питання, сказавши, що  на курс в січні  16-го року сильно вплинула  позиція щодо ембарго  зі сторони Російської Федерації. І, можливо  це для вас несподіванка була, що  в січні  16-го року  Україна веде  військові дії, і цілком можливо така ситуація могла статися. Хочу сказати  ще інше, що ми ще в  14-му році у серпні було прийнято закон, який   обмежив  торгові операції з Російською Федерацією, що автоматично впливає на експорт українських товарів до Російської Федерації.  І чи не вважаєте ви після… враховуючи вашу думку, що обмеження  торгових операцій з  Російською Федерацією як  з агресором України впливає на курс валюти, для стабілізації курсу валюти потрібно відновити торгові операції з Російською Федерацією, у тому числі продаж  їм тих товарів, які були заборонені законом України, рішенням Верховної Ради щодо там зброї і інших речей. Дякую.

ГОНАРЕВА В.О. Я думаю, що це вже перебор – такі запитання. Перш за все, ми ніколи не ставимо... В Національному банку нема політичних запитань, в Національному банку є виключно економічні чинники і  запитання, окей.

Щодо монетизації облігацій, ми більш... це було наша ідея, це була наша узгоджена політика з Міністерством фінансів, це була наша узгоджена політика з Міжнародним валютним фондом і всім іншим міжнародним співтовариством. Тому що, коли 14-го року я прийшла на посаду Голови Національного банку і запитала у Стенлі Фішера: "Як ми можемо… ми маємо війну, у нас в бюджеті нема ні копійки на наші military expenses, на наші воєнні расходы, що мені як Голові центробанку, який знає, що таке виважена політика, треба робити?". Ну, якщо хтось знає, хто такий Стенлі Фішер, він... Я потім, я розповіла про 10 відсотків дефіциту НАК "Нафтогазу", про те, що в НАК "Нафтогазу нема ні копійки валюти. І ми не можемо купити, тому зимою, мабуть, ми змерзнемо, тому що я хочу держати резерви як Голова Національного банку. Тому повірте, це була виважена політика і це тільки тому, що вона була виважена, ми дійшли зараз до цього нуля дефіциту і фіскального домінування. І только тому ми цього року впровадили наші інфляційне тергетування. Тому я пишаюся тим, що ми зробили і  хочу, щоб ви про це розуміли.

Дальше, щодо ембарго, ну, продовольче ембарго на 100 процентів ніхто не розумів, що продовольство не буде йти до Росії, а ще більше – це  те, що вони заборонять наш транзит. "Шовковий путь", от він обговорювався в свій час і, може, зараз він дуже швидко запрацює. На жаль, ну, ніхто так не підготувався, щоб цей шовковий путь запрацював ще бистріше, тому що, ну, це треба було робити, але це ж не відповідальність Національного банку – "шовковий путь"...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерія Олексіївна.

Будь ласка, 3 хвилини для доповіді, перший заступник голови комітету Довбенко Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В. Дякую, колеги. Я хотів в своєму виступі зупинитися на трьох питаннях.

Перше. Я думаю, що ми в комітеті не можемо погодитися з точкою зору, що на цей рік заплануємо 1,1 відсотка ріст ВВП аргумент, що хтось із міжнародних інституцій нам це порахував для мене не переконливий. Я можу рахувати свої аргументи ми тільки в листопаді завершили реструктуризацію державного боргу. Міністр фінансів каже, ми в цьому році на цьому зекономили 64 мільярди. Ми тільки місяць назад прийняли бюджет державний, ми 4,1 відсотка як минулого року, а  3,7.

Більше того, сказав Мінфін, що Міжнародний валютний  фонд не має претензії до нашого бюджету і до змін до  Податкового кодексу, теж немає.

Дальше. Ми рік назад мали… скільки там, Валерія Олексіївна? 6,4 мільярда золотовалютні резерви, сьогодні маємо  13,3.

Дальше. Я не розумію, ми кажемо навіть аргумент, що сировина  падає. Ну, в  експорті 80 відсотків, правда у нас сировина, в імпорті 40 відсотків.

Ну, всі фахівці розказують, що навіть для нас те, що повільніше  падає ціна на сировину, зернові все, що ми там маємо, і то краще. Тоді ми кажемо, це аргумент, який нам теж завалить все, не розумію.

Дальше. Я хочу сказати, ми  розкручуємо децентралізацію,ми даємо фінансовий ресурс на місцях ми хочемо залучити потенціал мільйонів-мільйонів, 1,1 відсотка. Не розумію цього.

Тому я думаю, що ми в комітеті над цим ще добре попрацюємо. І я думаю, пошукаємо резерви, це є неправильно.

Тепер друга точка зору. Ми говоримо, що ми реформуємо економіку, реформуємо країну. Ми собі записали  1,1 десятка  відсотка ріст ВВП нащо Віктор, шукати кредитування ну, для чого шукати?  Якщо ми не будемо навіть реформувати економіку, тому що 1,1 ми впали в 2014 році на 6,8, ми в минулому році впали на 10 відсотків. Тепер ми собі  призначили 1,1 росту, ми навіть не вибираємося з тої ями це притому, що  планка звідки ми  стартуємо в розрахунках, зовсім десь аж в прірві. Так це говорить, це сигнал сьогодні бізнесу – малому, середньому, і ІТ, і всім іншим: не очікуйте навіть кредитування. Ну, як так можна говорити?

І на кінець, третє. Ми тут не говорили про  найважливіше, що сьогодні турбує всю банківську спільноту. Ну, от я читаю, значить, опитування: "В четвертому кварталі частка респондентів, які очікували девальвацію гривні, збільшилася і становила 87 відсотків проти 81 відсотки в третьому кварталі". Ріст.

Що це говорить? Ми в бюджеті, до речі, записали, що прогнозний курс буде 24,1, ми, дійсно, записали буде інфляція 12 відсотків. Очікування, опитування кажуть, 27 з хвостиком.

Друзі, це не просто поштовх до чергової якоїсь там волатильності валютного курсу… Не буду про це говорити. Це говорить про недовіру до Національного банку. Друзі, 87 відсотків девальваційні очікування, теорію затвердили економісти, які получили Нобелівську премію, і сказали, що не враховувати раціональні очікування – це  не просто непрофесійно, це –  ганьба для будь-якого уряду, державної інституції і так далі.

Тому я хотів би сказати, нам треба було б говорити, як Національний банк має повернути довіру до себе. Ми ж розуміємо, що сьогодні відсутня абсолютно підтримка у банківському середовищі. Ну, це теж біда! Нам треба якось все ж таки думати, хто ж буде нашого центрального регулятора підтримувати, ну, хто ж буде йому допомагати в цій важкій роботі?

Я хотів би сказати, що от непрозорість, в тому числі, я вже, не говорячи, що деякі члени комітету ні разу не побували навіть на засіданні правління Національного банку, але це теж не нормально. Ми говоримо про те, що все це мало би в сукупності дати отой поштовх, який ми шукаємо в економіці. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Михайло Володимирович.

ГОНТАРЕВА В.О. Я повинні відповісти. Перш за все, ніхто нам не нав'язував "один і один". Це – розрахунок Національного банку, виходячи з тих реалій, які ми маємо. Якщо хтось хоче, маючи реалії, які ми маємо на цей рік, прогнозувати щось інше, він може прогнозувати. Це ж ваше право – прогнозувати кожен. Прогноз Національного банку – один і один.

Щодо очікування ринку  девальвації.  Я дуже гарна… що такі у нас продвинутий такий едванс, український народ. Тому що якщо  ви бачите, як  падають  всі валюти всіх країн світу по відношенню до долара, якщо ви бачите, як падають всі валютні надходження  і ціни на всі наші основні  валютні товари ну, наш народ розуміє, він має читати, він вміє читати, він читає іноземну пресу це щодо недовіри до Національного банку. Я не знаю звідки у вас така інформація, банківська система і та  банківська система, яка себе представляє 90 відсотків. Я не можу вам сказати про 10 відсотків про… тому, що вони 92 банка  як  вам сказали це банківська система це, на жаль, тільки 35 банків ми маємо повне порозуміння з їх акціонерами щодо капіталізації і вони дуже вважають, що дії Національного банку вони продовжують  вірити в те,  що  у нас інфляційне таргетування – це не пусті слова, а…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Три хвилини.

ГОНТАРЕВА В.О…. це буде  реальна ставка, реальна інфляція, яка буде контрольована. Тому ну, що я  вам можу сказати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас просто три хвилини залишилось… Зал, як я розумію, наступним іде.

У нас є процедурні моменти. Як нам відомо, Голова Верховної Ради  відповідно до  статті 51 Закону про Національний банк запросив Голову НБУ  інформувати парламент щодо  стану грошово-кредитного  ринку України на пленарному засіданні. Тобто і комітет звернувся до Голови Верховної Ради… пропоную комітету звернутись до  Голови  Верховної Ради щодо проведення цього заходу на пленарному засіданні завтра 4 лютого, якщо  ви не заперечуєте.

ГОНТАРЕВА В.О. Я погоджуюсь, завтра коли ви мене, я погоджуюсь…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи завтра…

ГОНТАРЕВА  В.О. Завтра, коли ви мене… я погоджуюсь, я приходжу.  На жаль, дорогі наші депутати, я буду доповідати теж саме, тому що я не можу видумати щось нове. Але ви ще будете це слухати, тому що  це моя прес-конференція…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ми вважаємо, що…. послухати, в депутатам у тому числі. Давайте проголосуем…

Хто – "за", прошу голосувати.  Проти? Утримались? Рішення прийнято.

І ще 30 секунд… У нас такі процедурні речі ми проводили комітет 29 січня і  розглянули питання кредитних спілок. 

Так, Ігор Михайлович? Нам треба під стенограму сказати – так, Ігор Михайлович? – що нам треба, і проголосувати  за це, за звернення до Мінфіну чи ні? (Шум у залі) По сьогоднішньому засіданні я пропоную пропозиції всі … накопичені, підготувати лист від комітету з усіма сьогоднішніми проблемами, які сьогодні були, і я його підпишу.

Давайте, за це треба голосувати? Давайте, проголосуємо, щоб підготувати такий лист до Національного банку і Мінфіну.

Хто "за", прошу голосувати. Проти, утримались?

І друге. За результатами розгляду комітету 29 січня, по кредитним спілкам, ми теж домовилися, що ми відправимо лист по податковим там питанням до Мінфіну. Я під стенограму, прошу, тому що там не було ж стенограми, під стенограму прошу проголосувати.

Хто "за" те, щоб направити лист до Мінфіну? Проти, утрималися? Рішення прийнято. А?! Руслан Євгенович утримався. Віктор Миколайович, давайте…

РОМАНЮК В.М. Хотів підняти це  питання якраз по кредитним спілкам, тому що це отой сегмент, який, я  бачу, він, практично, може  створювати такі ґрунти, про які ми говорили – малий і середній  бізнес. Тому що та історія, що є… в нас держава, це, по суті, перетворюється на інститут знищення народу і території. Нам треба, щоб держава була інструментом… ставала стимулом і інструментом зростання від малого і середнього бізнесу, який, фактично, сьогодні є основою європейської цивілізації. Сьогодні державний механізм – це, фактично, захист і зростання тільки монопольного і великого бізнесу. На кого ми працюємо всі?  Треба абсолютно змінювати цю всі стратегію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Миколайович, домовилися. Дякую. І будемо рухатися. Дякую. Шановні колеги! Дякую вам за увагу!

До побачення. Засідання оголошую закритим.