СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської іяльності

14 березня 2017 року

Веде засідання Голова Комітету РИБАЛКА С.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні присутні, я пропоную почати наше сьогоднішнє засідання. Шановні народні депутати, шановні присутні, на засіданні нашого комітету сьогодні 7 народних депутатів, тобто кворум є. У нас сьогодні два питання в порядку денним. Перше питання – це інформування Національним банком України обговорення концепції нового валютного регулювання. Я хочу від себе сказати, що сьогодні ми маємо обговорити ці надважливі стратегічні питання з розвитку економіки України. Сьогодні, я вважаю, економіка досі не оговталась від найбільшої валютної банківської  кризи, прискорилася ще й технологічна деградація, ми втрачаємо ринки. Те, що ми втрачаємо ринки Російської Федерації, це зрозуміло, але дуже хотілося, щоби ми мали план і ми рухались в інших ринках і були представлені там в інших ринках.

Мені дуже хотілось, щоб ми відходили від країни сировинного придатка, яка постачає вугілля за кордон чи ліс-кругляк, а від туди ми закуповуємо італійські меблі чи айфони. Тому що, як ми порахували, тонна айфонів коштує 7 мільйонів доларів, а тонна вугілля – 70. Питання, безумовно, держави і питання наше з вами – це мати концепцію нового валютного регулювання. Безумовно, досвід таких розвинутих стран як Німеччина, Японія і Китай мають стати прикладом. У мене перше, я вважаю, що повинна бути максимальна допомога експортерам продукції та послуг із високою доданою вартістю та обмеження для експортерів сировини.

По-друге, я вважаю, що ми, як і держава, повинні робити все, щоб підприємства по виробництву знаходилися у нас в країні, створювали робочі місця, платили податки, тому що тільки так ми можемо підвищувати рівень життя кожного…

По-друге, я вважаю, що українському виробнику ми маємо дати більш вигідні умови для повернення валютної виручки та тримати гроші в Україні і створювати виробництво тут, а не в інших країнах.

Третє. Це зовнішньому інвестору також треба створити такі умови, щоб йому було більш вигідно рефінансувати власні прибутки у виробництво, і саме на території України, аніж виводити валютну виручку за межі нашої держави. І я вважаю, що нам потрібно зробити все, щоб наш український виробник, інвестор був зацікавлений тримати ………. в країні. ………… банківської системи, це, на жаль, неможливо.

У нас сьогодні з цього приводу доповідає перший заступник голови Національного банку Яків Васильович Смолій. Будь ласка……….

СМОЛІЙ Я.В. Добрий день, шановні колеги. Дякую, Сергій Вікторович.

Шановні народні депутати, ми, як домовлялися з вами, сьогодні хочемо презентувати загальну концепцію нового валютного регулювання, так зване технічне завдання, яке би послужило підґрунтям для написання нового закону, який буде регулювати валютний ринок в Україні, оскільки ті нормативні акти і ті нормативні документи, якими сьогодні керується банківська система, суб'єкти господарювання, - це документ – Декрет про валютне регулювання 1993 року. І ми всі розуміємо, що сьогодні час помінявся – і потрібно вносити зміни, як і в любий закон, який був прийнятий раніше.

Дійсно, ця система є морально застарілою, складною, надмірно зарегульованою. На цей декрет видано більше ста нормативно-правових актів. І практично кожного року ми більше ніж 12 правок в кожен із тих нормативно-правових документів вносимо зміни. Приблизно 30 відсотків таких змін носять дозвільний характер. Безумовно, це створює перешкоди для підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, збільшуючи їх прямі витрати, наприклад, на отримання дозвільних документів, придбання ліцензій чи сплату фіксованих зборів, так і втрачені доходи виникають в результаті очікування на виконання дозвільних процедур у валютному регулюванні. Це займає час, це і бюрократія включається. І, безумовно, нарікання на органи, які видають ліцензії, або ті чи інші дозволи. Така нормативно-права база спирається на декрет, як я вже сказав, 1993 року. Сам цей декрет обмежує можливості Національного банку з проведення валютної …….лізації. Наприклад, декрет містить обов'язкові вимоги щодо ліцензування ряду валютних операцій, скасування яких пропонує внесення змін в той же ж декрет.

Метою валютної лібералізації, ми вважаємо, є перехід до моделі вільного руху капіталу у відповідності до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Зокрема, передбачено імплементацію Директиву Ради Європейського Союзу 88361 ЄС, згідно з якою держави-члени забороняють обмеження руху капіталу, що здійснюється між громадянами, які постійно проживають в державах-членах і намагаються досягти такого ж ступеня лібералізації щодо руху капіталу в (або) з третіх країн.

Нове валютне законодавство має суттєво скоротити кількість нормативно-правових актів, що регулюють сферу валютного регулювання і зробити його більш прозорим і доступним, і зрозумілим, також усунути наявні протиріччя в законодавстві. І єдиний закон, що регулює сферу валютного регулювання є стандартною практикою для всіх країн Європейського Союзу.

В 2014-2015 роках Національним банком було запроваджено ряд валютних обмежень, ну, ми їх самі розуміємо "драконівських", як ми їх називаємо, для зупинення відтоку капіталу з України і недопущення недобросовісних валютних операцій. Вони дозволяли нам стабілізувати попит на іноземну валюту, забезпечили ритмічні надходження на міжбанківський валютний ринок і дозволяли обмежити необґрунтований відплив з України і також виграти час для проведення структурних реформ в економіці. Але настав час і ми поступово ці обмеження почали знімали, розуміючи, що вони сьогодні, скажемо, тормозом перебудови і стримують розвиток як зовнішньо економічної діяльності і суб'єктів господарювання, так і на внутрішньому ринку дискомфорт.

Стабілізація ситуації на ринках дозволила нам перейти з ІІ кварталу 2015 року до послідовного послаблення відповідних обмежень. З того часу, зокрема, було зменшено обов'язковий продаж валюти, сьогодні 65 відсотків, збільшено строки розрахунків за зовнішньо економічними операціями зараз 120 днів.

Скорочення терміну резервування гривні для купівлі іноземної валюти до 1 дня було "Т" плюс три.

Збільшено норми зняття готівки в національній (іноземній) валюті.

Дозволено здійснювати репатріацію дивідендів спочатку дивіденди, які були нараховані в 2014-2015 році і зараз ми працюємо над тим, що можна було виплачувати дивіденди, отримані в 2016 році.

Суттєво вдосконалено процедури фінансового моніторингу в банках, дозволено підпорядкувати валютний контроль цілям фінансового моніторингу. Національний банк буде дальше продовжувати рух в напрямку лібералізації валютного регулювання. Після завершення перегляду програми співпраці з Міжнародним валютним фондом ми плануємо провести пом'якшення тих вимог, які не матимуть дестабілізуючого впливу на ситуацію на міжбанківському і готівковому сегментах валютного ринку. Зокрема, плануємо послабити вимоги до обов'язкового продажу надходжень в Україну в іноземній валюті і обмеження і продаж готівкової іноземної валюти населенню.

В грудні 2016 року Національний банк презентував концепцію нової моделі валютного регулювання, і ми плануємо провести масштабну лібералізацію валютного регулювання на шляху до цільової моделі поступово, в декілька етапів, які будуть проходити паралельно.

Нульовий етап. На цьому етапі ми повинні зняти всі обмеження з експортно-імпортних операцій і прямих іноземних інвестицій, які спрямовані на підвищення експортного потенціалу нашої країни.

На першому етапі. Після цього з портфельних інвестицій, з потоків боргового капіталу.

І на другому етапі нарешті – це буде останній етап, - будуть скасовані всі перешкоди для фінансових операцій фізичних осіб за кордоном.

Наш підхід ґрунтується на розумінні, що лібералізація валютного регулювання не повинна привести до порушення ще досі хиткої і стабільної фінансової системи. Швидкість лібералізації залежить від наявності важливих передумов: економічне зростання, низька інфляція, відсутність соціальних розривів у платіжному балансі, стійка фінансова система, достатні міжнародні резерви, розвинуті фінансові ринки і захищені права інвесторів.

Також подальший рух залежить від налагодження ефективного податкового регулювання, адже без запровадження дієвого податкового регулювання існує значний ризик вимивання валюти з України через різноманітні схеми і значні втрати податкових надходжень до бюджету.

Левова частка прямих іноземних інвестицій і довгострокових кредитів в економіку країни надходить із закордонних юрисдикцій. Практично всі великі холдинги в Україні належать нерезидентам. Розрахунки за зовнішньоекономічними угодами відбуваються через закордонні юрисдикції, призначення товару і країна реєстрації контрагентів не співпадають.

Окрім вимоги чинного декрету, необхідність ліцензування операцій резидентів із реєстрування і розміщення коштів за кордоном обумовлено необхідністю не допустити неконтрольованого відпливу капіталу за межі України. Державна фіскальна служба України на сьогодні не має можливості здійснювати ефективний моніторинг активів резидентів за кордоном, що є практикою для країн Європейського Союзу і ОECP.

Запровадження заходів з протидії БЕПС – це вимога часу. Більшість країн світу як розвинутих, так і тих, що розвиваються, активно взаємодіють з питань протидіє БЕПС та обміну інформацією.

Наприкінці січня ще 7 країн приєдналися до системи обміну стандартизованими електронними повідомленнями і звітами щодо мультинаціональних корпорацій Cantri-by-cantri perorting серед них Литва, Угорщина, Росія. Україна, на жаль, поки що не підключилася до цього співтовариства.

Запровадження заходів з протидії розмивання податкової бази дозволить забезпечити вільний рух капіталу для коштів, щодо яких було сплачено податки. Законопроект щодо впровадження основних заходів з протидії БЕПС в Україні розроблений за участю Національного банку, Державної фіскальної служби України, Комітету Верховної Ради з питань податкової і митної політики і аудиторських компаній Великої четвірки. Він запроваджує 5 основних кроків з 15, які увійшли до покату ініціатив, розроблених ОECP і присвячених розробці методів координації боротьби з основними проявами БЕПС. Фінальні звіти були опубліковані в ОECP в жовтні 2015 року.

Законопроект також передбачає запровадження автоматичного обміну фінансовою інформаціэю між податковими відомствами країн, які уклали відповідні угоди за єдиним стандартом.

Національний банк підтримує одночасне проведення одноразового декларування майнового стану коштів та часток іноземних компаній, резидентів, фізичних осіб, що дозволять звільни від відповідальності за порушення валютного законодавства тих осіб, які пройшли дану процедуру. Фізичні особи, які задекларують в органах Державної фіскальної служби України своє закордонне майно, корпоративні права, нерухомість, банківські рахунки, тощо, звільнятимуться від відповідальності за порушення валютного законодавства, що було допущено ними під час придбання цього майна.

Основні кроки з протидії БЕПС, які передбачені законопроектом. Це запровадження правил оподаткування контрольованих іноземних компаній, резидентів України і фізичні особи сплачуватимуть Україні податок з нерозподіленого прибутку іноземних компаній, які їм належать або контролюються. Запроваджується обов'язкове декларування участі або контролю в іноземних компаніях, базуються на рекомендаціях частини три плану БЕПС.

Наступне правило, це обмеження витрат за фінансовими операціями з пов'язаними особами. Посилюється обмеження щодо врахування у податковому обліку витрат за фінансовими операціями з пов'язаними особами і базується на Рекомендаціях частини четвертої плану "Б".

Запобігання зловживанням у зв'язку з застосуванням догорів про уникнення подвійного оподаткування. Запроваджуються Загальні правила попередження зловживань під час здійснення виплат на користь нерезидентів.

У зв'язку з застосуванням договорів про усунення подвійного оподаткування, і це базується на Рекомендаціях частини шостої плану "Б".

Запобігання уникнення статуту постійного представництва. Уточнюються правила про оподаткування постійних представництв нерезидентів в Україні, що перешкоджатимуть штучному уникненню цих правил і базуються на Рекомендаціях частини сьомої плану.

Запровадження звітності для міжнародних груп, компаній. Запроваджується система звітності розкриття інформації для груп компаній, які мають присутність в Україні і за кордоном. І ці принципи базуються на Рекомендаціях частини тринадцятої.

І приєднання до механізму автоматичного обміну фінансовою інформацією до міжнародних систем обміну фінансовою інформацією дозволить податковим органам України отримати інформацію про стан її операцій за рахунками резидентів України за кордоном.

З початку листопада минулого року в Національному банку працює група над розробкою нового законодавства за участю експертів, залучених Європейською комісією в рамках проекту "Європейська організація "…….star". В результаті буде розроблено проект Закону про валюту – єдиного рамкового закону, який визначатиме основні принципи валютного регулювання в країні. Водночас конкретні норми будуть виведені на рівень підзаконних актів.

Такий підхід зробить валютне регулювання прозорим, простим і зрозумілим для населення, бізнесу і банків. Національному банку дасть можливість більш оперативно і ефективно реагувати на зміни стану платіжного балансу і кон'юнктури ринку.

Також він допоможе адаптувати українське законодавство у сфері валютного регулювання і контролю до режиму вільного руху капіталу у відповідності до законодавства Європейського Союзу.

Перший проект закону буде представлений у другому кварталі 2017 року. В його основі лежать: принцип вільного руху капіталу – дозволено все, що не заборонено; повна гармонізація з законодавством Європейського Союзу і відповідні зобов'язання України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС; чіткі повноваження органів валютного нагляду і зобов'язання щодо обміну інформацією.

Законопроект визначає загальні і специфічні умови щодо введення тимчасових обмежень на валютні операції "……………" (назва англійською мовою)  лише в разі виникнення суттєвих ризиків для макроекономічної і фінансової стабільності і лише на певний строк.

На доручення Національної ради реформи Національний банк опрацював спрощений порядок ліцензування операцій  фізичних осіб із розміщення коштів за кордоном і інвестування в іноземні активи.

І постановою управління від 23 лютого 2017 року номер 14 обсяг кооперацій, що  підлягатимуть ліцензуванню було звужено до пов'язаних  із  перерахуванням коштів з України.

Відтепер операції за рахунками коштів із джерелами походження, за межами України, зокрема, заробітна плата, пенсі, дивіденди чи спадщина не підлягатимуть ліцензуванню і здійснюються без обмежень. Також для операцій в межах встановлених об'ємів буде передбачено  процедуру автоматичного ліцензування, що буде використовувати  інформаційно-технологічне  рішення, дозволить отримати ліцензію одночасно  з проведенням платежу. 

Нашими подальшими кроками повинні стати підтримка прийняття Верховною Радою  законопроект щодо запровадження кроків з протидії БЕПС  разове декларування  пакету законодавчих змін, що дозволять запровадити  багатосторонній  обмін інформацій між  податковими відомствами.

І завершення роботи над законопроектом  про валюту його внесення на розгляд парламенту. Тут ми розраховуємо також  на підтримку народних депутатів:  долучення до спільної співпраці, врахування  всіх зауважень, пропозицій, які можуть бути висловлені. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Яків Васильович.

Шановні колеги, в кого запитання, будь ласка. Михайло Володимирович Довбенко.

ДОВБЕНКО М.В. Якове Васильовичу, дякую вам за інформацію, яку ви  зробили.

І хочу уточнити дві позиції: перше,  Нацбанк уже поширив інформацію про те, що має намір дозволити фізичним особам здійснювати інвестиції за межі України, в тому числі і торгувати  фінансовими інструментами  на закордонних біржах. У цій частині два уточнення, перше,  ви стверджуєте, що в майбутньому зафіксуєте якусь певну суму чи ліміт. От як це може виглядати у майбутньому.

І друге уточнення: ви говорите про те, що Нацбанк не буде  координувати цю роботу, а передасте на рівень комерційних банків, те ж цікаво як цей механізм буде виглядати. Дякую.

СМОЛІЙ Я.В. Те, що стосується порогу, ми розглядували суму в межах 50 тисяч євро при тому, що не існує обмежень для тих коштів, які були зароблені фізичними особами за кордоном, наприклад, наші люди, які виїхали на заробітки, мають там відкритий рахунок, їм були зараховані заробітна плата, можливо, пенсія, хто дожився. Вони вільно можуть інвестувати ці кошти в нерухомість або в інші активи для отримання додаткових надходжень. Єдине, на чому ми робимо акцент, - це те, що система оподаткування залишається на відкуп самим громадянам, тому що, якщо вони повертаються в Україну, вони повинні, напевно, погодити з податковою, сплачені були податки з цих доходів, чи ні, в цій резиденції. І в залежності від того, чи існує на законодавчому рівні угода між країнами про уникнення подвійного законодавства, це буде предметом обговорення.

Наступне питання: як це буде виглядати. Це стосується в першу чергу фінансового моніторингу. Сьогодні Національний банк - ну, ви сказали, на відкуп, ми так не вважаємо, - віддав функції контролю за здійсненням операцій з валютними активами фізичних осіб і юридичних осіб комерційним банкам. І те, що стосується фізичних осіб, ми говоримо, на сьогоднішній день потрібна ліцензія для здійснення інвестицій за кордон. В межах порогу, який ми погодимо і приймемо, перерахування коштів і фіксація їх в єдиній базі таких операцій Національного банку буде означати надання дозволу, тобто ліцензії. У вигляді там паперового документу або пакету документів, який потрібен буде, сьогодні подається до Національного банку, ми це знімаємо, такий набір пакету документів. Клієнт – фізична особа, яка має відкритий рахунок в комерційному банку, звертається, що вона хоче перерахувати, і працівники комерційного банку приймають рішення про здійснення такої трансакції. Ця операція відображається в нашій базі, і це є автоматичне отримання дозволу як ліцензії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан Євгенійович.

ДЕМЧАК Р.Є. Я про Закон про валюту, відповідно до якого, ну, те, що ви зараз розробляєте, я так думаю, що будете пропонувати нам його внести до… доопрацювати і внести у стіни Верховної Ради. Там передбачається повна лібералізація, валютна лібералізація, вільний рух капіталу як між юридичними, так і фізичними особами, особливо що стосовно фізичних осіб, це в Євродерективі вказано, що будь-який рух капіталу між громадянами, членами ЄС і третіми країнами, в даному випадку України, ніякі перепони не мають бути.

Я хочу якби до колег  якби донести чи уточнити, переуточнити у вас, чи правильно я розумію, що саме такі підходи будуть там застосовані, а Національний банк своїми постановами буде вносити обмеження на певний термін і на певні валютні якісь обмеження, які будуть там давати можливість ті чи інші макроекономічні показники утримувати.

Тому законопроект буде дуже ліберальним, але це не означає, що ми з першого дня якби почнемо жити по цим правилами, потрошки будете відпускати.

І скажіть, будь ласка, як ви вважаєте, що на даний момент із тих обмежень, які Національний банк зараз має, наприклад, там обов'язковий продаж валюти, які все ж таки будуть такі реальні кроки? Тому що ринок може піти якби трошки в конфлікт, він буде думати, що ви знімаєте будь-які обмеження, але тим не менше нам потрібно сказати, що: "Ні, поки що рано от такі от кроки", тому що це має бути якось паралельно проходити.

СМОЛІЙ Я.В. Я зрозумів. Дивіться, на сьогоднішній день потрібно розділити ті обмеження, які ми ввели у зв'язку з ситуацією на валютному ринку, вони носять тимчасовий характер, і сам принцип нового валютного регулювання, який ми хочемо закласти практично у вільний рух капіталів і вводити обмеження, ви правильно сказали, тільки у випадку, коли стаються якісь непередбачені якісь кризові явища, які впливають на макроекономічну ситуацію в Україні. Тоді такі обмеження так, як ми пропонуємо, будуть вводитися на певний термін і тільки в певних межах або в певних границях.

Ну як, наприклад, сьогодні, ми маємо обов'язковий продаж валюти, зараз 65 відсотків, ми плануємо знизити у майбутньому поступово, мабуть, 50, а дальше і взагалі відмінити, тому що така норма вже була, що не було обов'язкового продажу. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності самі приймали рішення: їм потрібна була гривнева ліквідність – вони продавали валюту по мірі своєї потреби.

Також сьогодні існують обмеження для фізичних осіб по зняттю залишків з поточних рахунків валютних в межах, по-моєму, еквівалент 200… 150 тисяч гривень. Ми плануємо цей поріг спочатку підвищити, а потім взагалі відмінити таке обмеження.

А, да, і продаж валюти населенню. Сьогодні в нас еквівалент 500 доларів, да, в день? 500 доларів. Ми плануємо цей поріг підняти до суми, яка фінмоніторингом сьогодні контролюється: 150 тисяч.

ДЕМЧАК Р.Є. А стосовно індивідуальних ліцензій на інвестування за кордон для фізичних осіб?

СМОЛІЙ Я.В. Теж на сьогоднішній день ми говоримо про ті кошти, які зароблені за кордоном, ми взагалі ліцензію не видаємо. Те, що стосується… я вже проговорив, поріг до 50 тисяч євро – це буде практично автоматично здійснюватися в комерційному банку, у нас відображуватися; вище 50 тисяч буде оформлятися пакетом документів в ………….. В майбутньому ми цю норму також відмінимо.

РОЖКОВА К.В. Я просто додам. Ми розділили впровадження валютної лібералізації на декілька етапів. Нульовий етап – це де ми зараз. Зараз ми повинні поступово відмінити оці тимчасові обмеження.

Потім, перший етап, ми сподіваємося, що законопроект буде доопрацьований все-таки нами і вами погоджений і прийнятий. Перший етап – це прямі іноземні інвестиції, лібералізація руху капіталу з точки зору прямих іноземних інвестицій, з точки зору стабілізації чи відновлення роботи бізнесу.

Далі другий етап – це лібералізація потоків боргового капіталу.

І лише третій етап – це вже буде повна лібералізація операцій фізичних осіб. Але в рамках оцих трьох етапів паралельно ми в рамках обмежень, як Яків Васильович сказав, близько там 50 тисяч євро, будемо автоматично дозволяти фізичним особам в разі, якщо джерела коштів підтверджені в банку, і ця валюта є у фізичної особи, вона зможе здійснювати інвестиції трошки за більш спрощеною процедурою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Катерина Вікторівна.

Будь ласка, Віктор Миколайович і давайте будемо підводити риску, бо ми 10 хвилин відвели.

РОМАНЮК В.М. Я коротко. Дивіться, знову ж таки виходячи з моєї практики, от я пролистав тільки що презентацію. Насправді, концепція, яку останню я пам'ятаю, це був 2002 рік, вона не змінилася, ті всі самі ідеї. Я інше хотів сказати. Дивіться ми зараз закладаємо основу валютної лібералізації, 3 роки назад ми закладали основу реформування банківського сектору. Я чомусь згадав …………, він, здається, в травні місяці, пам'ятаєте, презентував нам програму. Презентував програму, там я пам'ятаю стратегію, взльот, розвиток, оці всі моменти, в результаті положили 50 відсотків банківської системи і вивели з країни 20 мільярдів капіталу, і ………….. разом з ним, з капіталом, поїхав до……. Ну це так. Загалом про тенденції. (Шум у залі) Да, а ми тут всі залишились розгрібати оцю всю… Ні, абсолютно немає ніяких обід, хай собі їде і насолоджується, якщо йому від цього легше стало.

Я інше хотів сказати. Дивіться, у чому суть концепції. Питання у тому, що якщо ми підемо те, що нам нав'язує знову ж таки Європейський Союз оці всі сучасні тренди, це мені нагадує історію про фінмоніторинг, хто працює в банківському секторі, той пам'ятає, до чого це все привело. У результаті нажили собі проблему, не вирішили жодного питання. У результаті, хто хотів вирішувати ці питання по виводу капіталу, абсолютно спокійно це все вирішував. Це перше таке зауваження з приводу рекомендацій європейської спільноти.

І друге, що я хотів сказати. Що нам потрібно сьогодні створювати? Ви розумієте, поки в Україні тліючий військовий конфлікт, розумієте, ми тут в аурі якихось ілюзій, що якщо ми лібералізуємо, приймемо якісь нормативний акт, у нас почне тут благоденствие такое. Розумієте, ну ми ж всі дорослі люди і історія людства показує дуже прості приклади. Нам потрібно створювати те, що приклади, прецеденти того, що буде ефективно порівняно з іншими країнами, щоб світовий капітал йшов в Україну, тому що у нас набагато вигідніші умови, чим у світі – все, іншого варіанту у нас немає. Все інше…

ГОЛОВУЮЧИЙ. … у нас своє виробництво.

 РОМАНЮК В.М. І виробництво, і фінансовий сектор, і банківський сектор. Я людина, яка вела бізнес в п'яти європейських країнах. Розумієте, я всім це пояснюю, складнішого, чим в Україні, немає в Європі ніде, немає, розумієте? Ми наскільки зрегулювали цю  систему, наскільки  обросли цими інструкціями, наскільки  створили, самі  себе закопуємо, вибачте, кожний день ми самі себе от цими ямами, інструкціями ми все обкладаємо себе. Тому нам потрібно… просто тут  я не бачу те, що стане двигуном, що людина, яка живе, грубо кажучи,  в Киргизії чи не знаю, чи в Нігерії, чи в ЮАР вона, прочитаючи про Україну, вона зрозуміє, що сюди треба заводити гроші і тут закривати рахунок. От тоді  ми будемо піонерами на планеті Земля. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Миколайович.

Будь ласка, Іван Геннадійович, хвилина і давайте підводити риску.

ФУРСІН І.Г. Я на самом деле хотел  поздравить Национальный банк с тем, что  мы не только запрещаем, не только ограничиваем пока закрываем, но либерализуем, да. И, конечно,  считаю, что  это могло бы быть достижением: и Национального банка, и комитета, и Верховной Рады, если б в этом году мы  запустили конкретно какие-то…

Действительно, если смотреть вот эту брошюру или послушать доклад Якова Васильевича, но больше положительного впечатления складывается, однако действительно в деталях могут быть какие-то подводные камни, которые  может быть и похоронят  всю идею.  Например, меня смущает вот   эта страница, посвященная обмену информации с налоговыми органами других стран, приєднання до конвенции и так далее. То есть,  конечно,  надо определить  дух этих изменений, если он фискальный  останется, то, в общем, то я не думаю, что мы что-то достигнем.  Если все-таки главное слово здесь  это "либерализация" и главное  слово это "либерализация  движение капитала" и  Национальный банк будет в этом процессе лидировать, а не фискальный  органы и финмониторинг будут лидировать  в этих реформах тогда, наверное,    мы все почувствуем какие-то изменения.

И в поддержку того, что говорит Виктор Николаевич, тоже я могу сказать, что, наверное, нам  нельзя просто копировать, то, что  распространяет Евросоюз. Мы должны  хоть чем-то быть лучше, чем какая- то Македония или какая-то Черногория, или какая-то Хорватия тогда, действительно,  инвесторы ну…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Геннадійович.

Шановні колеги, я пропоную підводити риску з цього  приводу. У мене є пропозиція: інформацію Національного банку, що стосується валютного регулювання взяти до відома.

Також я пропоную створити робочу групу за участю членів комітету, народних депутатів, представників Національного банку для того, щоб розробити законопроект, вот, зареєструвати його. Вот. І, я сподіваюсь, що в нього не буде участі на проекті, який ми сьогодні голосували. Підтримуємо. Ну, я радий, що ви підтримуєте. Шановні колеги, прошу за цю пропозицію голосувати.

Хто – за? Проти? Утримались? Рішення прийнято. Дякую.

Переходимо до другого питання порядку денного. Це проект стратегія розвитку державних банків. Всі ми знаємо, що частка державних банків вже перевищила 50 відсотків з націоналізацією "ПриватБанку". І, користуючись нагодою, ми бачимо, що в нас сьогодні голова правління "Приватбанку" вже національного є.

Безумовно, нам би хотілось, щоб державні банки, вони не конкурували… щоб було, як я кажу, помічниками для того, щоб розвивати, власне, економіки, для того, щоб, ну, перетворити їх в інститути розвитку. Так само і через Кредитно-експертне агентство, яке ми проголосували, але чогось в Кабміні …………. Кредитно-експертне агентство ……………., хоча закон підписаний, опублікований. Вот.

Кредитна політика державних банків, я вважаю, ну, вважаю, має стати частиною економічної політики країни і повинна розроблятись урядом спільно з НБУ та бути затверджена законом.

…………… розвитку – це ключовий інструмент, який дозволить направити емісії, кошти та ресурси державного бюджету прямо до українського виробника із мінімальним впливом інфляції.

Я хочу сказати, що сьогодні в державних банках у нас майже 60 відсотків депозитів фізичних осіб, 46 відсотків депозитів юридичних осіб, 60 відсотків відділень, 74 відсотки платіжних карт та 77 відсотків торгових терміналів. Також державна гарантія, стовідсоткова держава гарантія. Ну, сьогоднішні, скажемо, м'яко кажучи, банкопади і відсутність довіри до банківської системи каже про те, що люди несуть ……… у державні банки. Але мені хотілось би бачити, я бажаю якби всім членам нашого комітету реальну стратегію розвитку. Я вважаю, що та стратегія, яка була керівництвом в минулому розроблена, вона, м'яко кажучи, не відповідає вимогам сьогодення .…… зараз почуємо, вона …….. цим вимогам. Вкрай важливо її обновити.

І я хочу надати слово першому заступнику міністра фінансів Маркаровій Оксані Сергіївні. Будь ласка, вам 10 хвилин.

МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую, пане голово, шановні народні депутати, шановні колеги.

Безумовно ми всі розуміємо, що та стратегія або засада реформування державних банків, які ми разом з вами розробляли з комітетом активно працюючи в минулому році, вимагають на сьогоднішній день суттєвих змін і оновлення в декількох його частинах.

Я коротко нагадаю які головні засади були тієї стратегії, тому що ми якраз зараз почали її оновлювати в робочій групі, до якої комітет уже долучається, окремі його члени, і ми запрошуємо долучатись всіх, і, сподіваємося, максимум за два місяці вийти уже, максимум за три, на ту стратегію, яку ми затвердимо на Кабінеті Міністрів. Тому сьогодні я буду говорити про те, в якому напрямку ми рухаємося, але ще не представляю фінальну стратегію.

У нас було чотири основних напрямки, які, ми вважали, є ключовими для того, щоб наш державний сектор державних банків перетворився на дійсно ефективний сектор, який з одного боку вбирає в себе все найкраще, що є в комерційних банках, і не конкурує дійсно, використовуючи свою державну позицію з комерційними банками, з іншого боку є ефективним інструментом держави там, де ми як держава повинні здійснювати свій вплив через наші державні банки, розвиваючи економіку.

На чому, як ви пам'ятаєте, ми фокусувалися. Перше, це безпосередньо покращення корпоративного управління в державних банках. Ця ключова частина залишиться, ну не скажу, що зовсім незмінною, але ми вже рухаємося і у нас є один з банків, "Приватбанк", який повністю відповідає тим засадам, які були описані в стратегії попередній, це повністю незалежна, професійно відібрана Спостережна рада, в якій більшість членів не представляють політичних призначенців, а представляють професійних банкірів, фінансистів, які обрані на дану позицію, для того щоб якнайкраще організувати роботу самого банку.

Більш того, в складі Спостережної ради створені уже комітети відповідно до рекомендацій Базельського комітету і ОЕСР, тобто у нас є комітет з аудиту, є комітет з управління ризиками, є комітет з винагороди та кадрів, які зараз розпочинають роботу.

У нас є також гарний приклад – це "Укргазбанк", в якому в нас в першому з'явилися незалежні члени в Спостережній раді. Так, їх не більшість, але вони абсолютно активно приймають участь і є, ну, досить важливою частиною ефективної роботи Спостережної ради, в тому числі завдяки яким стало можливе прийняття тих рішень, які дозволили банку вийти в топ-5 і розвиватись далі, покращувати.

Тому питання управління корпоративного – це питання номер 1, яке ми з комітетом будемо активно обговорювати. І ми вже підготували, як ви знаєте, зміни до закону, які дозволять нам запровадити для всіх державних банків. Там є багато дискусійних питань. Ми зараз відпрацювали всередині Кабінету Міністрів з Міністерством юстиції, з Національним банком ці питання. І от, як тільки зараз отримаємо фінальний висновок від Міністерства юстиції, почнемо обговорювати активно з комітетом, для того щоб вийти на узгоджену позицію.

Другий великий блок питань стосується безпосередньо фокусу роботи самих державних банків. У 2014 році, коли ми… там кінець 2014-го – початок 2015-го розпочали займатися аналізом, ми бачили, що у кожного з банків є ключові компетенції, в яких цей банк є найкращим, найефективнішим, має історично вибудувані плюси. В той же час, за 5 років, 6 років, які передували цьому, банки фактично, всі з них, стали універсальними і, окрім своїх ключових компетенцій, почали займатися практично всім. Ми вважаємо, що банки повинні бути сфокусовані на своїй основній діяльності. Вони не повинні конкурувати один з одним, і, дійсно, будувати на найкращому, що є в цих банках, на їх ключових компетенціях свою стратегію розвитку. В минулому році це вже було зроблено, і на основі нашої стратегії кожен з банків, хто оновив, хто дещо змінив свої стратегії. Знову ж таки, найбільша спеціалізація, ми тут бачимо, в "Укргазбанку". Вже можна зараз сказати, що та спеціалізація екобанку, яка була вибрана, вона є абсолютно виправданою в той час, коли у нас високі ставки і не так багато клієнтів це якраз той сектор, який дає можливість активно розвивати корпоративний портфель і розширювати свою присутність. Ми бачимо великі зміни в Ощадбанку, який нові відділення і саме фокус на обслуговування малого, середнього бізнесу, обслуговування конкретно індивідуальних клієнтів уже дає своє в знаки. Тобто цей банк однозначно з'явився на карті банківській як банк, ну, якщо не першого, то... першого або другого вибору для фізичних осіб. І на сьогоднішній день дійсно це, мабуть, найголовніше питання, яке нам треба буде дискутувати в рамках нашої стратегії, найголовніші гіпотези, які ми будемо тестувати - це питання фокусу. Тому що, якщо з "Ексімбанком" і з "Укргазбанком", ну, я думаю, більш-менш зрозуміло, який фокус у цих банків повинен бути, то з приходом в сім'ю наших державних банків "Приватбанку" постає питання, яким чином саме ми і де будемо розділяти клієнтів чи, якщо не розділяти, то в якій мірі між нашими двома банками, які мають найбільшу присутність в малому, середньому бізнесі і в індивідуальних клієнтах. Це питання номер 1, яке в робочій групі куди всі банки входять ми активно зараз будемо обговорювати.  

Питання номер 3, вірніше, блок питань номер 3 це питання взагалі розміру банків. Ми абсолютно так само як в минулому році, в цьому році ще більше, вважаємо, що частка державних банків повинна бути зменшена. Тобто 52 відсотки, там, чи 54, по різним підрахункам, які зараз займає в банківській сфері державні банки це занадто велика частка, з нашої точки зору, яку ми вважаємо шляхом сфокусування, шляхом такого розвитку наших банків і шляхом в тому числі виходу нас з деяких банків ми повинні зменшувати.

Першим банком, в який ми думаємо залучити інвестора і вже активно працюємо в цьому напрямку це "Укргазбанк", це активна робота по залученню… Ми не говоримо про те, що ми вийдемо досить швидко повністю з кожного з наших банків. Але ми працюємо над залученням  інвесторів, також розглядаємо і варіанти в подальшому продажу інвестору, в якого буде висока репутація, який прийде не тільки з грошима, а й з новими технологіями, з підходами на наш ринок.

І четверте. Велика група питань, це питання, пов'язані з проблемними активами наших державних банків. Ви пам'ятаєте, що ми активно працювали над цією частиною стратегії в минулому році, однак, вона не знайшла відображення в нашій стратегії.

Останній рік показав нам, що неврегульованість питання проблемних активів державних банків насправді не дає можливість ефективно виконати і питання сфокусування, і питання можливого залучення інвесторів в наші банки. Тому що величезні портфелі, які попередньо сформовані в цих банках непрацюючих кредитів, вони є фактично тягарем, які не дозволяють кожній з банківських команд ефективно займатись тим, чим вони повинні займатися – розвитком, видачею нових кредитів, знаходженням нових клієнтів.

Відповідно ми повернулися до ідеї створення Агентства проблемних активів, так званого, ми з комітетом активно його обговорювали. Ця група почала вже роботу декілька місяців тому. І ми сподіваємось, що цей раз ми, зараз у нас вже є порозуміння з Національним банком в цьому напрямку, що принципово ми повинні вирішити це питання. От, питання моделі, як ми будемо це вирішувати, це питання, яке, тут у нас різні є точки зору.

З нашого боку ми впевнені, що це питання треба врегулювати для того, щоб нам не треба було постійно докапіталізовувати наші державні банки, для того, щоб ми дійсно могли максимально ефективно врегулювати це питання і вимагати від банків ефективної роботи саме там, де вони можуть створити найбільшу додаткову вартість.

Відповідно де ми зараз знаходимось на завершення нашої ролі. У нас створена робоча група в січні місяці, яка відновила роботу по проблемним активам, в яку входять всі державні банки, Міністерство фінансів, представники Національного банку і зараз вже представники комітету. Ми на базі цієї групи, зараз її розширюємо, і це буде група, яка буде оновлювати стратегію, Засади стратегічного реформування державного сектору.

Ми ставимо для себе максимальний термін, це травень 2017 року, для того, щоб винести вже оновлену, опрацьовану і узгоджену з комітетом концепцію на Кабінет Міністрів, її узгодити. І паралельно будемо працювати з вами над зміною в Закон про банки і банківську діяльність щодо корпоративного управління, яке нам, здається, треба розглядати, приймати і рухати вперед, паралельно навіть не очікуючи фінального узгодження нашої стратегії.

Дякую. Готова відповісти на запитання. У нас тут є і представник Нацбанку і всі голови правління для того, щоб прокоментувати.

РОЖКОВА К.В. Дякую. Буквально декілька слів. Так, дійсно, майже нічого додати, оскільки ми вже проводили ряд робочих зустрічей. Нас як Національний банк стратегія розвитку держбанків турбує не менше у світлі стратегії розвитку банківського сектору в цілому. І Оксана Сергіївна озвучила основні елементи попередньо затвердженої стратегії, в принципі, по них можна було б працювати, як би не "Приват". Але ясно, що зараз треба вносити корективи.

І два моменти, які ще, скажімо, в ключі цієї стратегії потрібно буде вирішувати, – це обслуговування, в тому числі кредитування державних монополій, які на сьогоднішній день є стратегічними. Оскільки для нас як для Національного банку державні банки сьогодні представляють, вони мають дуже багато індивідуальних дозволів, які, в принципі, це не правильно, тому що система повинна бути конкурентною і повинна працювати на рівних засадах, але є питання кредитування і обслуговування стратегічних державних монополій. Це одне питання.

Друге питання, яке знову ж таки ми розглядаємо з точки зору стратегії розвитку банківської системи як такої і в тому числі державних банків, – це взагалі питання монополії на фінансовому ринку. Тому що сьогодні у нас державний сектор – це 52 відсотки, один банк – це в окремому сегменті 52 відсотки і, закладаючи засади банківської і фінансової системи на майбутнє, ми повинні це пам'ятати і повинні вже вибудовувати певні обмеження, певні важелі, які не допустять, скажімо, у майбутньому через там багато років виникнення таких великих монстрів to big to faіl, з якими ми зараз, з наслідками чого ми зараз працюємо.

Ну, проблема знову ж таки поганих кредитів вона є. У нас трошки, скажімо, різняться погляди, як це треба організовувати, але я думаю, що ми дійдемо якоїсь згоди і компромісу і зможемо запропонувати дієвий механізм, який би, з одного боку, розгрузив банк і дав їм можливість розвивати бізнес-моделі і рухатися вперед. А, з іншого боку, все-таки би мав… започаткував би ефективну роботу з проблемними активами. Не фінансування знову ж таки за рахунок держави і "братську могилу" цих поганих активів, а саме ефективне стягнення, ефективну позовну, претензійну роботу, реструктуризацію і таке інше. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Екатерина Викторовна.

Шановні колеги, ми запросили ж іще керівництво державних банків. Давайте ми послухаємо, Руслан Євгенійович, їх точку зору, їх пропозиції стосовно концепції щодо розвитку державних банків, а потім позадаємо питання.

ГРИЦЕНКО О.В. Я би хотів би все-таки по доповіді Міністерства фінансів, бо це якраз, можливо, і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Тільки ви дивіться за регламентом.

ГРИЦЕНКО О.В. Да. Шановні колеги, таке питання. Дуже гарний представницький зараз у нас склад тут. І дуже приємно такі питання обговорювати, щоб всі почули.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі представники Ради НБУ.

ГРИЦЕНКО О.В. Да. Сьогодні якраз Оксана Маркарова говорила про те, що будуть створюватись нові наглядові ради. В мене, ну, якби таке риторичне питання, можливо, зараз у своїх презентаціях державні банки також це затронуть якби в своїх відповідях.

Перше. Чому не можна ті функції, які ви хочете передати наглядовим радам не можна їх врахувати в межах штату самого банку, в межах правління? Тому що, ви казали про кадрову політику, про ризик-менеджмент, про роботу з проблемними, там, активами. Чому не можна це врахувати в середині?

Далі. На рахунок спеціалізації. Я вважаю, що, якщо ми говоримо про спеціалізацію банків, ви самі тільки що відповіли, що в нас кожен державний банк, він є універсальним. То, можливо відходити від спеціалізації не того, хто що придумав, да, ну, ми зараз бачимо презентацію, наприклад, Ощадбанк - універсальний фінансовий актив держави. А, можливо, відходити від того, що ми хочемо в результаті отримати. Якщо ми хочемо продати ці банки, то що хоче побачити інвестор і рухатись до цього. Може він навпаки хоче консолідацію і, щоб ми злили 23 банки. Якщо ми хочемо, наприклад, управляти депозитною ставкою для фізичних осіб, то, можливо, із Ощадбанка тоді робити банк, який буде тільки працювати з фізичними особами, ми, багато, хто з нас їздив в Японію і бачив як там працюють фінансові установи, там є поштовий банк, який тільки отримує депозити, але всі потім свої активи розміщує у державні цінні папери. Можливо ми таким чином, якщо ми побачимо таку ціль, що ми хочемо регулювати, в тому числі впливати на, разом з Національним банком, разом з Мінфіном впливати на ставку, депозитку ставку в країні, можливо, така буде ціль.

Якщо ми хочемо, наприклад, підтримати якісь галузеві проекти. Наприклад, зараз є закладено в бюджет 300 мільйонів гривень по підтримці сільськогосподарських підприємств і по дотаціям, по відсотковій ставці і, щоб ви розуміли як працює механізм. В ці сільгосппідприємства подають документи на обладміністрацію і в обладміністрації приймають рішення кого датувати, кого не датувати. Можливо банки будуть агентам, поскільки їм розкривається повністю інформація про клієнтів, вони бачать кредит і, можливо, таким будуть банкам, наприклад, якщо Укрексімбанк може бути агентом держави по дотаціям відсотків і по підтримці експертної галузі через такі програми, тому що він більше і глибше бачить. Така може бути ціль і специфіка.

Тому я би хотів би якраз, чому я взяв слово перед тим, перед презентаціями, я хотів би, щоб ми все-таки відходили від цілей і не говорили, що це спеціалізація буде універсальна, тому що універсальна, це значить ми не відповідаємо тим задачам цілей і ми їх не бачимо, цих цілей. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Вікторович. Давайте.

МАРКАРОВА О.С. Я буквально одну хвилину. Дякую.

Абсолютно слушні запитання по цьому. Я сказала "сфокусування", маючи на увазі, тобто це не обов'язково значить "спеціалізація" чи "не спеціалізація", а саме у відповідь на потребу ринку чи у відповідь на ті задачі, які ми як держава ставимо перед банками, від цього буде залежати стратегія роботи банків.

Тому для когось з них рішенням буде спеціалізація, для когось з них рішенням буде щось інше і для когось буде рішенням, тобто це якраз ті питання, на які ми найближчі два місяці будемо тестувати різні варіанти, який з них найбільш буде ефективний з точки зору держави для нас, а потім вже для кожного банку також. Тому тут абсолютно не протирічим тому, що ви запитали. Я думаю, що якраз в цьому контексті ми будемо рухатися.

По питанню Спостережної ради дуже коротко. Ні в якому разі Спостережна рада чи її комітети не буде підміняти собою правління, у кожного з них свої задачі. Однак якраз Спостережна рада свої повноваження, наглядові якраз, і представництво інтересів власника, держави, буде виконувати. І в рамках в тому числі тих комітетів, які відповідно до найкращих практик повинні існувати на рівні Спостережної ради. Однак, безумовно, це не знімає з правління ніяких зобов'язань по цим питанням займатися повністю операційною діяльністю і нести всю відповідальність за безпосереднє управління банком.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксана Сергіївна.

Шановні колеги, давайте послухаємо представників державних банків і голів, да? В нас перший по черзі – це державний банк "Ощадбанк". Пишний Андрій Григорович, 5 хвилин вам, будь ласка.

ПИШНИЙ А.Г. Шановний пане голово, шановні народні депутати, шановні колеги, насамперед хотів би подякувати за можливість виступити на засіданні комітету і, можливо, дуже стисло презентувати ті масштабні трансформації і зміни, які відбулися в банку за останні 3 роки. Тому що, власне, чи є в "Ощадного банку" стратегія? Скажу так: є. Ця стратегія була свого часу затверджена, розроблена в 2014 році разом з компанією "Прайсвотерхаус Куперс". З нами працювала, я вважаю, одна із найкращих консалтингових команд, які свого часу займалися трансформацією ……… "ОТР", які допомагали тому ж Грефу писати стратегію 2011-2014 років. Це були представники Східної Європи, Центральної Європи. Це насправді була досить потужна команда. Ми разом пропрацювали, сформували стратегію. І, власне, в рамках реалізації цього стратегічного плану знаходилися, працювали протягом двох років. Потім почався дуже потрібний і, як результат, власне, довівши, ефективний процес формування стратегії розвитку державних банків на рівні Міністерства фінансів, Національного банку за участю наших міжнародних фінансових партнерів. Результат: країна отримала, і державні банки, власне, також, стратегію розвитку державних банків, яка була затверджена на засіданні уряду в лютому 2016 року.

Можу зазначити, що значна частина роботи правління полягала в тому, щоб переконати Міністерство фінансів  і міжнародні фінансові організації, що  стратегія обрана для "Ощадного банку" в 2015 році вона ефективна, вона працює. Вона дає можливість банку трансформуватися ставати на європейські… приставати до європейських стандартів вибудовувати ефективну систему внутрішнього  контролю, бізнес моделі і тому подібне і нам це вдалося. Багато в чому стратегія розвитку "Державного ощадного банку" була імплементована в стратегію розвитку державного банківського сектору.

Так, акценти дещо змістилися фокус нашої діяльності змістився. Ми зробили акцент на розбудову, очевидно, філійної мережі на її  трансформацію, на її зміни. Ми зробили акцент на роботу в корпоративному сегменті в тих компетенціях, які дають банку максимальну  ефективність.

Енергетика. "Ощадний банк" 14 років  виконує функцію банку енергетичного сектору. Це якісний портфель, це колосальна  компетенція, це неймовірний  досвід і ми повинні його капіталізувати, і ми знаємо як це зробити.     

Інфраструктура. Ми так само готові там працювати і досвід роботи з  "Укрзалізницею", з "Укрпоштою" доводить це, ми вміємо працювати в цьому напрямку з  адміністрацією морських портів. Але з'явився фокус малий-середній бізнес, і саме цей фокус, який  ми протягом двох останніх років поряд з розвитком  системи "Ощадного банку" з трансформацією філійної мережі дозволив вибудувати зовсім іншу якість взаємовідносин з нашими європейськими партнерами.

Чому я кажу про те, що в "Ощадного банку"  сьогодні є  стратегія, тому що ми протягом останніх чотирьох місяців вже знаходимося в стані  виконання плану трансформації, в якій було погоджено з Європейським  банком реконструкції і розвитку, який виявив бажання виступити в якості нашого  потенційного інвестора. 

Уряд  підписав Меморандум з Європейським банком  реконструкції і розвитку  і "Ощадним банком", яким  визначена, дорожня карта  трансформації. Ця дорожня карта  трансформації чітко визначає бізнес-пріоритети.

Більше того, ця  дорожня карта трансформації передбачає, в тому числі і технічну допомогу, і фінансову допомогу наших колег з Європейського банку реконструкції і розвитку по таких напрямках, як централізація філійної мережі, розбудова малого середнього бізнесу, побудова ефективної системи ризик-менеджменту, compliance.

Так, однією із принципових умов є зміна системи корпоративного управління. І ми так само підтримуємо позицію Міністерства фінансів, готові рухатися в цьому напрямку.

Після націоналізації "Привату", безумовно, перед нами постало питання, що робити далі? І скажу, першу зустріч одразу я провів з нашими партнерами з Європейського банку реконструкції і розвитку з одним-єдиним питанням: "Скажіть, у нас щось змінилось?" Відповідь, яку я почув: ні.

Більш того, …… ……. взяв участь в розширеному засіданні правління за участю керівників регіональних управлінь ще одного банку і заступників по бізнес-напрямкам, де підтвердив особисто готовність продовжувати далі реалізацію того плану трансформації, за умови, що якщо і "Ощадний банк", і уряд виконуватимуть взяте на себе зобов'язання. Тобто в принципі у нас є розуміння того, яким чином далі розбудовувати "Ощадний банк".

Щодо результатів нашої роботи. Дуже би просив, колеги, щоб ви витратили 3-5 хвилин, якщо знайдете час, переглянули цю презентацію. Це короткий зріз того, чим ми насправді живемо протягом двох останніх років, які результати ми отримали.

"Ощадний банк" за рівнем комісійного доходу з 11 позиції в 2015 році піднявся на 2. За рівнем приросту депозитів фізичних осіб № 1. За еквайрингом ми – другий банк в країні. Ми сьогодні обійшли банки, які західні, мають відповідні якісні бізнес-моделі – "Райффайзен", "УКРСІБ". Нам є що запропонувати ринку.

Подивіться на результати роботи, які ми демонструємо по дистанційним каналам. Ми фактично зараз, нещодавно святкували таке невеличке внутрішнє свято. Кількість трансакцій, які проводить "Ощадний банк" через дистанційні канали, зрівнялась з кількістю трансакцій, які проводить через касу, 50 на 50. А починали ми – 80 на 20.

Це говорить про те, що банк реально знаходиться в стані трансформації. І той висновок, який ми винесли в заголовок, що "Ощадний банк" – це універсальний фінансовий актив, це висновок, який ми зробили протягом останніх трьох років роботи. У мене всього-на-всього 5 хвилин. Я думаю, я вже перебрав час. Я дякую за увагу. Дуже сподіваюся, що ви ознайомитеся з результатами цієї роботи, це робота 32-тисячного колективу.

Ще один нюанс, хочу просто, щоб пам'ятали, він має принципове значення, це ті втрати який поніс "Ощадний банк". Крим: мінус 11,5 мільярдів, мінус 300 філій. Донбас: 422 філії. "Ощадний банк" – це єдиний банк, який сьогодні фактично працює на лінії фронту. І сьогодні Луганськ, Донецьк ми займаємося обслуговуванням переселенців, виконуючи ті рішення уряду, які ухвалені.

Тобто ті завдання, які ставить держава, а це один із принципових напрямків нашого стратегічного розвитку – банк держави для держави – ми виконуємо; наступний – банк мільйонів і для мільйонів – ми так само намагаємось  це робити, пропонуючи якісний сервіс.

Я готовий відповісти на ваші запитання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я пропоную… Давайте послухаємо…

ПИШНИЙ А.Г. Вибачте, одну ремарку, одну секунду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, давайте.

ПИШНИЙ А.Г. У нас був головний пріоритет – відновлення прибуткової діяльності. Це той пріоритет, який ми ставили після отримання колосальних безпрецедентних збитків у зв'язку із втратами, які були понесені в Криму, на Донбасі у 14-15-му році, ми його виконали. Банк продемонстрував прибуткову діяльність за результатами 2016 року. Я хочу скористатися нагодою, тут є камери, у вашій присутності подякувати всьому колективу. 500 мільйонів прибутку, чистого прибутку "Ощадний банк" заробив за минулий рік. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Григорович.

Давайте послухаємо наступного керівника, голову правління "Державного експортно-імпортного банку України" Гриценка Олександра Вікторовича.

ГРИЦЕНКО О.В. Доброго дня, панове. Гасло "Укрексімбанку": "В відкриваємо Україні світ, відкриваємо світу Україну". Воно, власне, було таким з початку заснування банку і залишається таким і зараз. Банк по суті забезпечує інфраструктуру як розрахунків для українських компаній, які працюють із закордонними своїми контрпартнерами, так, власне, є фінансовим агентом уряду і також забезпечує фінансові відносини уряду з іншими країнами.

Головна місія банку – це, коли він починався 25 років тому, було обслуговування лінії міжнародних фінансових організацій – це ЄБРР і Світовий банк, і Європейський інвестиційний банк, і IFC та інші. Ми, вважаю, досягли досить великих успіхів у цьому, зокрема, лише у грудні от була підписана остання угода з Європейським інвестиційним банком на залучення 260 мільйонів доларів. І 2 тижні тому ми завершили переговори з Світовим банком щодо залучення знов-таки 150 мільйонів доларів для розвитку малого та середнього бізнесу.

Банк… стратегія банку була завжди підтримка експортерів та імпортерів. Певний час, як сказала Оксана Сергіївна,  всі банки вдалися трішки в універсальну діяльність. Банк теж, власне, мав такий досвід.

Народний сьогоднішній момент банк повертається до свого фокусування на свої початкові місії. Зокрема, стратегія банку була розроблена компанією PWC. Також в рамках виконання стратегії розробленою урядом та прийнятою в лютому 2016 року. Також ця ж компанія розробила стратегію роботи банку з проблемною заборгованістю, роботу бек-офісу та роботу… ризик менеджменту.

 На сьогоднішній день в банку є всі західні передові системи опрацювання цих ключових, власне, ключових елементів.

Банк на сьогоднішній момент звужує свою присутність. Ну, оскільки в нас є один роздрібний банк, який займається роздробом – це Ощадбанк. І зараз "Приватбанк" також став державним, очевидно, що на цьому ж самому полі "Ексімбанк" трішки буде зменшувати свою пристуність, зокрема, ми закрили понад 30 відділень минулого року. Ну, і продовжуємо працювати в цьому напрямку.

Знов-таки основна ключова місія – це і підтримка експортерів, підтримка імпортерів, і, власне, інфраструктура для українських експортерів для роботи з іноземними… з іноземними контрпартнерами. Банк має реп-офіси в Лондоні та Нью-Йорку. Ми, ну, вважаю, що, крім, власне, банківських продуктів, пропонуємо нашим компаніям освітні продукти, де ми навчаємо їх, наших клієнтів, працювати зі своїми міжнародними контрпартнерами, проводити їхню звітність по західних стандартах і так далі. То, я вважаю, що, ну, банк і досі є, мабуть, з усіх присутніх найбільш сфокусованим, з зрозумілою місією і в рамках прийнятої стратегії, яка, очевидно, зараз буде трішки пропрацьована. Я думаю, що вона торкнеться нас найменше при опрацюванні, тому що у нас, власне, завжди була зрозуміла спеціалізація.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте послухаємо голову правління "Укргазбанку" Шевченка Кирила Євгеновича. Будь ласка.

ШЕВЧЕНКО К.Є. Шановний пане голово, шановні народні депутати, шановні колеги, дуже стисло про те, над чим банк працював останні два роки, і дуже стисло, чого вдалося досягти.

Ну, перше. Банк за два останні роки посів за 16 позицією в банківському рейтингу і ввійшов до першої п'ятірки банків. Останні два роки, як і 2016-й, так і 2015-й роки, банк працював з прибутком. І зараз банк має прибуток майже 300 мільйонів гривень…..

По основних напрямках нашої роботи, які ми обрали. Це була робота в тому числі з проблемною заборгованістю. І за минулий рік банку вдалося погасити портфель проблемних активів майже на 3 мільярди гривень. Сьогодні банк має активів на суму біля 60 мільярдів гривень. І продовжується вдосконалення якості та кількості продуктів банку.

Те, що стосується, власне кажучи, основного, для чого сьогодні ми зібралися, - це обговорення стратегії банку. Після прийняттям урядом минулого року стратегії державних банків загальними зборами акціонерів "Укргазбанку" були затверджені основні стратегічні напрямки. Тобто "Укргазбанк" має на сьогодні затверджену стратегію. Ця стратегія стосується саме роботи банку в напрямку екобанкінгу, або в світі це звана модель Green Banking.

Дуже стисло. Ця робота в моделі Green Banking поділяється на три основних великих розділи. Перше – це те, що, з моєї точки зору, для України, для нашої держави сьогодні є питанням не тільки роботи банківської системи, а питанням в чомусь навіть національної безпеки, - це енергоефективність. І не тільки в межах роботи, як ми знаємо, з держенергоефективністю. Це енергоефективні проекти, це зміна енергоефективного обладнання.  По-друге, це робота по створюванню відновлювальної енергетики будь-якої, це сонце, це повітряна, це мала гідро, це енергія з біомаси, і "Укргазбанк" сьогодні працює саме в цьому напрямку.

І по-третє, це те, що стосується роботи по впровадженню в проектах захисту навколишнього середовища. В цьому напрямку "Укргазбанк" минулого року має підписаний меморандум з Мінприроди і навіть перший проект по наданню кредитних коштів на встановлення фільтрів на один з найпотужніших підприємств – це "Запоріжсталь", за рахунок кредитних коштів "Укргазбанку" були встановлені фільтри, які знижують викиди, карбонові викиди в повітря мінімум на 20 відсотків.

Є ключові напрямки роботи по стратегії Green Banking. Минулого року в межах цієї стратегії "Укргазбанк" підписав угоду з компанією ІFC щодо розбудови напрямку Green Banking. Це дуже великий проект, який сьогодні відпрацьовується дуже стисло в деяких напрямках, те, що я перелічив. Та тільки за останні півроку, декілька місяців, сьогодні ми вже маємо кредитний портфель по напрямку Green Banking, затверджених і виданих проектів майже на сьогодні 4,2 мільярди гривень і це все проекти, які ми фінансуємо українські підприємства, на розгляді проектів знаходиться більше, ніж на 12 мільярдів, це додаткові потужності як відновлюваної енергетики, так і в енергоефективності, та решті.

Сьогодні ми працюємо над тим, щоб увійти до так званої Green Banking Network. Разом з підписанням Паризької угоди, Паризька угода, це та, яка замінила Кіото. Була створена ця Green Banking Network, туди увійшло 10 банків, які працюють саме у світі за такою моделлю, як сьогодні працює "Укргазбанк".

Тому наше наступне завдання, це стати повним учасником цієї світової мережі. Для цього, наприклад, внутрішні трансформації, які відбуваються в "Укргазбанку", вони стосуються у тому числі унікальних сьогодні компетенцій, яких немає в українських банках, навіть в банках із світовим капіталом, які працюють на території України, це впровадження спеціальних систем ризик-менеджменту, це envirmment ………. management (?)  ризик, тобто це системи, з якими можна оцінювати вплив того чи іншого проекту на навколишнє середовище та соціальні речі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирило Євгенійович, дуже стисло, у нас час уже.

ШЕВЧЕНКО К.Є. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Кирило Євгенович.

Давайте послухаємо голову правління "ПриватБанку" Шлапака Олександра Віталійовича.

ШЛАПАК О.В. Дякую. Шановний пане голово, народні депутати, присутні ……………. за можливість виступити. Моя задача перепросити народних депутатів, Національний банк, що "Приватбанк" поламав уже струнку стратегію розвитку державного банківського сектору, ми в цьому сенсі ми така пізня і не дуже бажана дитина в нашій сім'ї.

Два слова про банк. Напевно більше сенс ……….. розповідати. Це найбільший, найкращий і найбільш технологічно розвинутий банк України. Це колосальне надбання, яке уряд отримав сьогодні для розпорядження, безумовно, з великим причепом проблем. Але я думаю, що разом з вами, з Національним банком, з Міністерством фінансів ми з цим розберемося. Головне вміння, яке є у банку, – це працювати із фізичними особами, і з малим і середнім бізнесом. У цьому сенсі цей банк не порівняти із жодним іншим банком. Так, у банку немає сьогодні особливих напрацювань з точки зору експортних .........., ……….. "зеленої" енергетики, корпоративного сектору, від корпоративного сектору, але є своя спеціалізація, яка, я переконаний, буде необхідна …………

Оскільки обговорюється питання стратегії розвитку банківського сектору нашої держави, я, з вашого дозволу, зупинюсь тільки на двох питаннях, які мені видаються важливими, коли ми будемо говорити про стратегію. ………., яка існує по сьогоднішній день, це моя особиста думка, полягає у тому, щоб в максимально красиву обгортку запхати наші три банки і потім продати їх назовні. Я, допустим, вважаю, що це помилкова стратегія, оскільки на сьогодні у нашої держави інших інститутів впливу на економічну ситуацію, аніж державні банки, немає.

І тому я би далеко не спішив з тим, щоб скоренько приватизувати і віддати їх Європейському банку, Світовому або ще кому. Я вважаю, що, якщо ми говоримо про стратегію розвитку державного банківського сектору, то ми повинні говорити про банки не лише як про суб'єкти, в яких треба налагодити корпоративне управління або ще щось, а про їхнє місце з точки зору відновлення економічного зростання нашої держави. А відтак я переконаний, що в стратегії потрібний розділ, де місце Національного банку в цьому сенсі, де місце Міністерства фінансів, де місце наше як банків. Ми готові виступати найкращими агентами нашої держави як державні банки щодо розвитку окремих секторів економіки. ………

І друге моє застереження полягає саме в цьому  токсичному  портфелі, про який ми так багато говоримо, можливо, тому що нас воно стосується найбільше, в нас найбільший цей токсичний портфель. І з таким портфелем не літають, ні яка б там судова практика, або що нам радить Катерина Вікторівна зараз, ми там не використовували. Це, напевно, і для нас, боюсь, і для моїх колег також, задача непідйомна. Нам необхідно в стратегії передбачати механізм позбавлення сьогодні державних банків від цих токсичних портфелів, для того щоб вони могли виконати свою основну задачу. У всякому разі, ситуація, коли сьогодні керівництво приватного банку на 90 відсотків бігає перевіряє застави, яких там немає, а не розвиває банк, коли кращі юристи повзають брюхом по угодах, які були прийняті сьогодні, вірніше, не сьогодні, а до нас, намагаючись знайти там відповідні проблеми, - це не задача сьогодні розвитку економіки і не задача, як на мене, безпосередньо керівництва банку. Наша задачу, яку я з задоволенням би виконував, виконуючи вказівки уряду і держави, - це розвивати і розвивати економіку в тих секторах, в яких ми найбільш професійно…. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До речі, у мене те ж саме, хотів запитати у представника – заступника Мініфіну. Чи має бути закон, як з вашої точки зору, про банки розвитку? І якщо мають як інструмент, чи будуть такі рекомендації, ну, після засідання робочої групи, яке відбувається сьогодні.

МАРКАРОВА О.С. Дякую.

Чи потрібен нам законопроект про новий банк розвитку на сьогоднішній…

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 МАРКАРОВА О.С. Ні, от я просто відповім. Як новий банк, мабуть, ні, тому що, на нашу точку зору, ми не в повній мірі утилізуємо ті банки, які у нас є. Вони ще повністю не розкрили свій потенціал і не виконують в тому числі в тих секторах, де вони можуть впливати, свою роль як банків, які можуть впливати, стимулювати з кредитуванням розвиток економіки. Тому, мабуть, зараз окремий банк, ми уже обговорювали це питання, ми виступили тоді проти створення нового банку. Водночас це не значить, що ми виступаємо проти безпосередньо тих інструментів, які можуть підсилювати розвиток економіки. І от "Екобанк", наприклад, у цьому випадку це якраз конкретний уже інструмент, яким чином банк може і впливає на розвиток конкретного сектору. Тому що, як ми знаємо, у багатьох секторах нам не вистачає в першу чергу доступу до капіталу, до капіталу довгого і до капіталу відносно дешевого. Тому що з кредитними ставками 23 плюс неможливо розвитку більшість бізнесів. Тому ми проти розвитку окремого створення нового банку, але однозначно частину цієї функції можуть і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. У разі державних ви не заперечуєте, якщо ми будемо…..…

МАРКАРОВА О.С. Ми не бачимо необхідності створення окремого банку. У них є зараз функція, якщо вони зможуть розширити свої кредитні послуги, це і буде де-факто банк розвитку або частина, скажімо, операцій з розвитку економічних секторів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Почули.

Павло Олександрович, будь ласка, вам слово.

РІЗАНЕНКО П.О. Тут сьогодні прозвучали оцінки діяльності банків, але я завжди люблю говорити мовою цифр. Тобто от мовою цифр за останні 10 років з 2008 року держава витратила 206 мільярдів на докапіталізацію державних банків. Якщо виокремити звідціля 116 мільярдів на "ПриватБанк", то це 90 мільярдів, з яких 37 мільярдів до 2012 року, і 2012 рік – це єдиний, коли не було докапіталізації державних банків або банків з участю держави. І з 2014 року включно на це було потрачено 53 мільярди. Це я зараз кажу цифри без "Приватбанку". У цьому році вже без "Приватбанку" ця сума десь складає 16 мільярдів  з яких майже 9 мільярдів пішло на Ощадбанк і "Укрексім" 7,7 мільярдів, у  минулому році ця  цифра там становила  десь приблизно 14 мільярдів теж на два ці банки. Сумарно за  10 років Ощадбанк був декапіталізований на 40 мільярдів, "Укрексімбанк" на 35  мільярдів і "Укргазбанк" на 13 мільярдів. Ну "ПриватБанк" останній події – 116  мільярдів 2016-2017 рік він, мабуть, там останній, ще події відбуваються. Я думаю, що це найкраща  оцінка, я його ні в якому разі  не ставлю цими цифрами оцінку діючому менеджменту.

Так, звичайно, більшість із цих проблем це і криза  2008 року, і 2013-й, і  2014-й і корупція, яка  була до того моменту. Хоча є певні окремі питання, які я не хочу піднімати. Так, що відбувається з активами після будь-якої зміни влади… не передачі і не успадкування влади, а передачі іншим шляхом ми  дізнаємось про ті чи інші активи, які застрягли на  балансах цих банків і  ці кредити були абсолютно не економічно вмотивовані,так. І цифри вони досить роблять об'єктивну оцінку…

 Я тут можу констатувати, що інституційно наша держава неспроможна  управляти державними банками ефективно.

І стратегія може полягати тільки в одному: це в роздержавленні і продажу цих банків, не обов'язково іноземцям, не обов'язково цілими банками, можливо, пакувати, перепаковувати ці банки в менші за розмірами і приватизувати їх меншими частинами.

 Але ці цифри вони є конкретним приговором, так там у  державному управлінні саме  державними банками. Це коротко.

І ще в мене буквально одне, пару запитань, дуже важливих мені здається для Мінфіну і для Національного банку це  щодо самих державних банків. А "ПриватБанк" у нас державний чи недержавний? Тому що Президент подав закон начебто "ПриватБанк" повинен був підпадати як державний, але з тим як Мінфін сформував керівні органи, то він не дотримався Закону "Про банки і банківську діяльність" і формував керівні  органи  "ПриватБанку", так начебто це не є  державним банком.

 Я можу їх зрозуміти, дійсно,  у нас Господарський кодекс  і Закон про банки і банківську  діяльність, по-різному класифікують, що таке державний банк. Якщо Закон про банківську діяльність  він говорить, що це  банк сто відсотків якого належить державі, то Господарський кодекс говорить, що  це банк, який заснований державою і в якому сто відсотків капіталу належить  державі.

Тому я хотів би, це дуже  важливий момент тим паче, що Президент до цих пір не підписав спеціальний закон, який ми прийняли перед Новим роком, щоб  у гамувати паніку, тому хотів би почути…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми писали, Павло Олександрович, письмо на Андрія Володимировича з цього приводу. Ігор Михайлович, є відповідь чи нема?

РІЗАНЕНКО П.О. Да. Але тут є представники Мінфіну, які, вибачаюсь…

ПРИЙМА І.М. ... може бути відповідь… (Не чути).

РІЗАНЕНКО П.О. Ні, не в тому плані. Мене цікавить відповідь Мінфіну, чому вони сформували, так як вони формували керівні органи "ПриватБанку", вони сформували, як недержавного банку. Це перший момент, да, по цьому законопроекту.

Ну, мабуть, я не хочу зараз затягувати час. Але хотів би все-таки почути від Мінфіну і Нацбанку, чи є у нас "Приват" державним чи не державним.

Ну, і ще я хотів прокоментувати, що найкращий банк в цій країні, тобто, скільки списали? 140 мільярдів? Ну, і 116 мільярдів з кишені платників податків, це всі ми, і ви теж повинні особисто платите податки, теж докапіталізований цей банк.

МАРКАРОВА О.С. Я почну з другого питання, воно, мабуть, простіше. Значить, в самому "ПриватБанку" всі органи управління формувались відповідно до Закону про систему гарантування вкладів фізичних осіб, 1 стаття 41 прим. Відповідно вона якраз описує, у випадку націоналізації банку яким чином формується. І саме так і було сформовано, за поданням Міністерства фінансів і членів правління призначили і спостережну раду банку.

Відповідно це чому в даному випадку було сформовано не таким чином, як у інших банків. Тому що це була інша ситуація, яка регулювалась іншим законом.

На сьогоднішній день ці чотири банки, які тут присутні, це державні банки, банки з державною участю. Відповідно вклади у кожному з них є абсолютно безпечними. Ми будемо кожен з них підтримувати, як підтримуємо чи банк, який державний банк, чи банк з державною участю.

І в тому проекті закону, який ми, я сподіваюсь, найближчим часом відправимо, ми якраз виправимо оці різночитання. Тобто державний банк – це банк 100 відсотків належить державі. Державний банк створюється за рішенням Кабміну. Або в тому числі державний банк, який націоналізується за рішенням держави. Тому всі чотири банки мають в даному випадку, ну, філософськи для нас однаковий статус. Ми як держава володіємо цими банками.

Є міноритарний пакет в "Укргазбанку". Однак, знову ж таки, як мажоритарний акціонер "Укргазбанку" також хочу запевнити, що вклади в ньому такі ж самі забезпечені, як і в інших. Це те, що стосується, ну, і формування органів відповідно просто до іншого закону.

Що стосується капіталізації, абсолютно поділяємо вашу занепокоєність.

Більше того, ми постійно це питання обговорюємо. І саме тому питання проблемних активів так нагально стоїть для нас. Тому що причини виникнення є, звичайно, є в кожному банку. Не може бути банку, в якого не буде якоїсь частини кредитів, які стають в якийсь момент проблемними. Цей відсоток якби плюс-мінус зрозумілий і в кожному банку є персонал, який з ними бореться.

Водночас тут ми говоримо про масивні проблеми, пов'язані з NPLом.    І причина, чому капіталізація останні два роки відбувалась, в тому числі за результатами стрес-тесту, в тому числі за результатами зміни методології, - саме тому, що ми перестали "ховати голову в пісок" і робити вигляд, що ці кредити є нормальними. Саме тому, що проведений стрес-тест і кожен банк подивився на ці кредити, і дав їм належну оцінку, це абсолютно не знімає з кожного з банків відповідальність за подальше зайняття цими кредитами.

Або, я сподіваюсь, якщо ми створимо спеціалізовану установу, яка зможе це робити більш ефективно і намагатися максимально отримати з цих кредитів, з їх застав, з порук, з фінансової реструктуризації, яка, нарешті, у нас розпочнеться і ми зможемо в тому числі використовувати механізм фінансової реструктуризації. Дякую комітету за те, що ми вже рухаємося вперед в цьому напрямку.

Тому проблемні активи треба врегульовувати і максимальну вартість цього отримувати назад. Водночас, ну, ці кредити вже є, вони сформовані не в позаминулому, не в поза-поза, а багато років тому, і ми відображаємо це, і змушені капіталізувати банки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В. Колеги, на жаль, у мене вже немає часу для запитань, жаль. Але три думки вголос з приводу розмови, яка сьогодні відбулась. Перше. Ми мали цілу низку стратегій впродовж останніх років. І як бачимо, що жодна стратегія не оправдалась. Ми прийшли до того стану, в якому ми є. І на жаль, це дуже плачевно і тривожно.

Тривожно те, я, до речі, дякую колегам – головам правлінь, які виступили, за їхню роботу. Але нам сьогодні як державній інституції у парламентсько-президентській республіці тривожно те, що з кожним роком зростає кількість грошей, які ми виділяємо з бюджету, на підтримку державних інституцій банківського сектору. Оце плачевно для нас.

Друге, що хочеться сказати. Ми сьогодні почули, який серйозний розкид думок і бачення, як нам тут бути. Це говорить про те, що – перше – нам треба дуже серйозно працювати з експертним професійним середовищем, щоб розібратися, як правильно рухатися дальше. І я думаю, що це тільки початок цієї розмови. Хотілося б, щоб ми брали активну участь, бо дуже важливо віднайти той сектор, по якому нам треба рухатись.

І третє: щодо Мінфіну. Це не до пані Оксани, бо вона тільки у структурі міністерства недавно призначена відповідати за цей сектор. Але хочу вам сказати: зовсім погано, зовсім погано. Мені міністр фінансів обіцяв, що "до 14 березня, Михайло Володимирович, у нас буде проект стратегії і ми будемо готові з вами обмінюватися думками". Сьогодні, 14-го, нічого немає.

Ми сьогодні можемо підняти той меморандум, який є ще чинний до 20 березня, де чітко написано дати і що має робити міністерство, яке саме собі написало, що ви маєте робити через 90 днів після входження в банк, що ви мали робити Департаментом фінансової політики Мінфіну  ………, що ви мали говорити через 45 днів і так далі. Нічого не виконується.

Тому я вас прошу, пані Оксано, треба братися серйозно. Ми в комітеті переживаємо, готові з вами працювати в цьому напрямку. Нас не влаштовує не тільки незрозумілість ситуації, але навіть незрозумілість вектору, куди нам рухатись. Поки що ми пливемо за течією і не розуміємо, куди пливемо. Оце найбільше нас тривожить. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Володимирович.

Да, я хотів би, користуючись нагодою, ще підтримати його слова. Тому що мені, я думаю, як і всім нашим колегам і керівникам державних банків, хотілось би вже бачити проект хоча б якоїсь стратегії, до якої ми надавали б свої пропозиції, і потім кожна стратегія – вона повинна перетворитись якось в закон, чи в законопроект. Ну, ми ……… повертаємось, да, до цього питання.

Тому, шановні колеги, давайте ми послухаємо ще наших колег, а потім підведемо риску. І в мене є пропозиція, ну, за яку, я думаю, що треба буде нам проголосувати. Іван Геннадійович, будь ласка, вам слово.

ФУРСІН І.Г. Ну кое-какие мысли уже Михаил Владимирович высказал, то есть действительно мы услышали слишком много разнообразных мнений, я бы не сказал, что есть единое мнение по поводу того, что делать с государственным сектором банковским.

Второе, ну все-таки я не удержусь от критики, я скажу, что руководство Минфина ничего не делало три года для того, чтобы решить что делать с проблемными активами. Вот эти метания с банком "Родовид" мы так и не поняли. То есть сначала его делали неким bad-банком, потом его почему-то закрыли, сейчас создается какое-то агентство, то есть политики четкой от Минфина, это речь не идет о вас лично, речь идет о уже таком результате накопившемся за три года. То есть мы в комитете понять не можем, потому что не важно как это будет называться, будет ли это агентство, будет ли это банк "Родовид" или будет это что-то другое, но ясности в этом нет.

Сергей Викторович, я считаю, что мы точно не закончили этот разговор и наверняка в этом формате было бы замечательно встретиться еще раз, потому что каждый банк заслуживает гораздо больше внимания, чем 5 минут на выступление председателя правления.

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

ДЕМЧАК Р.Є. 30 секунд буквально, потім…

Ну багато керівників державних банків знаю особисто, я не хотів би давати оцінки цій стратегії. Дійсно, мабуть, це дискусія не закрита і вона була закоротка, мабуть. Але я хотів би до земного такого.

Я хочу передати керівникам державних банків, Мінфіну як акціонеру, від банківських асоціацій, Незалежної асоціації банків України таке побажання. Понижати вартість посивів, що стосовно депозитних ставок, тому що сама головна заслуга зараз виведення із ринку проблемних банків тих, у яких були проблеми з ліквідністю, це пониження зараз ставок і депозитних, відповідно кредитних. І тут виникає на ринку якийсь нонсенс. Державні банки зараз тримають високу депозитку ставку і відповідно висока ставка по кредитам. Вони ж мають впроваджувати державну політику по ступній кредитній ставці, а виконують інші функції, тому я хотів би просто  передати користуючись моментом, що  ми зараз і це  я думаю, що це мають перші кроки, це якась має бути виважена політика, така спільна політика по пониженню депозитної ставки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хто ще хоче висловитись? Тоді давайте я буду так, підводити риску з цього питання.  Я думаю, що всі ви зі мною погодитесь,  що сьогодні  всі б хотіли бачити стратегію, а  ми не бачимо. А та стратегія, яка є і розроблена попереднім урядом вона не відповідає тим викликам, як ми кажемо, да, які сьогодні  є  вимогам от сьогодення.

Тобто я пропоную, зафіксувати цей факт, а також спитати у  Мінфіну у Національного банку, а  коли буде стратегія, щоб ми сіли  з документом і в  такому поважному  колі поспілкувались з цього приводу, тому що кожна стратегія  повинна  закінчуватись якимись законопроектами. Тому що як я розумію, я теж був присутній, міністр фінансів нам до якого числа? До 14-го обіщав цього місяця, так і немає. Скажіть, будь ласка, а скільки вам надо часу, щоб  ми на комітеті це зафіксували, проголосували і знали, що нам треба  потім буде спитати є вони чи ні? 

Є, якщо, шановні колеги, інші побажання  давайте чи інші пропозиції, скажіть, будь ласка? Немає. Будь ласка, вам слово.

МАРКАРОВА О.С. Дивіться, як я і казала, ми для себе ставимо термін, травень місяць як фінальний, повністю  зроблена концепція, яку  ми винесемо на Кабінет Міністрів. Я пропоную і запрошую комітет, у нас уже є  члени в робочій групі від комітету, пропоную долучатися всім, хто готовий долучатися. Я думаю, що протягом  місяця там  з сьогоднішньою датою ми можемо вийти  уже з  якимись… обговорити напрями цієї концепції,     це не буде ще повністю завершена робота я просто хотіла, щоб  ми отримали і обговорювали вже якісний документ. Тому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли буде документ? Коли буде у нас стратегія… стратегія розвитку державних банків, от коли? Місяць треба.

МАРКАРОВА О.С. Ні, це травень-місяць. 15 травня.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 травня.

Шановні колеги, я тоді пропоную написати в рішенні, що 15 травня у  нас повинна бути стратегія. Я пропоную також писати в рішенні, що на протязі місяця, ми як члени комітету надамо свої пропозиції, якщо будуть пропозиції у державних банках і ми як комітет можемо вам чимось допомогти, будь ласка, ми згоді і завжди відкриті для  вас для  співпраці і  вважаємо, що така стратегія повинна бути. А потім, коли цю стратегію ми вже у такому поважному колі сядемо і там подискутуємо і вирішимо, то тоді ми будемо дивитися, як нам рухатись далі в законодавчому полі. Якщо ви не заперечуєте, тоді під стенограму все, що я сказав, ми напишемо в рішенні нашого комітету.

_______________. У мене єдине зауваження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

_______________. Наскільки я розумів з репліки Мінфіна, там є якісь напрацювання. Якщо якісь напрацювання, хай вони нам дадуть, принаймні ознайомитись з ними, щоб до 10 травня….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мінфін, ви можете на комітет передати…

_______________. …щоб не було так, що вони нам презентацію зроблять – і ми знову будемо плавати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, давайте зробимо так. Тоді давайте в рішенні напишемо, що ми там після там, з 15-го там до 25 травня, дивлячись… Віктор Миколайович, коли в нас сесійний тиждень, ми повинні будемо зібратися на комітет і заслухати цю стратегію. А до цього за 5 днів, Ігор Михайлович, будь ласка, фіксуйте, що в нас там? Ану дивіться.

ПРИЙМА І.М. У нас випадає все-таки 15 числа, після місячної перерви, буде засідання сесії, тобто 16-17 число або 23-24-е.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропоную, може, на середу? Дивіться, у нас от середа, у вівторок ми можемо провести комітет, а у середу ми можемо зібратися, 17 травня. А за тиждень до того, Мінфін, ви зможете надати нам в апарат вже проект цієї стратегії, щоб ми, депутати, державні банки, її подивилися, і ми вже зустрічались, ну, про щось казали, зможете? Зможете. Ігор Михайлович, прошу мої слова занести в протокол.

Шановні колеги, я тоді пропоную в такому формулюванні проголосувати за пропозицію. Хто – за, прошу проголосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято.

Я дуже вам дякую, шановні колеги. Пішли працювати під купол.