СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань фінансової політики
і банківської діяльності від 17 грудня 2014 року
Веде засідання Голова Комітету С.В.РИБАЛКА
ГОЛОВУЮЧИЙ. … зараз є, але я пропоную ще 3 хвилинки почекати наших колег. Якщо не буде, то починаємо.
Шановні народні депутати, шановні присутні, я пропоную почати засідання комітету. Зараз присутні на засіданні 7 народних депутатів. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.
Пропонується затвердити порядок денний засідання комітету з регламенту розгляду питань. Проект такого порядку вам розданий. Чи є пропозиції? Якщо немає, прошу проголосувати за порядок денний.
Хто – "за"? Проти? Утримались? Рішення прийнято.
Щодо питання першого порядку денного – це інформація голови Національного банку Гонтаревой щодо вирішення проблем реструктуризації валютних кредитів на повернення вкладів населення. Я хочу проинформировать всех присутствующих и уважаемых коллег о том, что вчера я и ряд народных депутатов, как раз проходило у нас совещание, имели встречу с активистами кредитного майдана. На самом деле проблема очень серьезная, это отчаявшиеся люди и многие из них уже радикально настроены, потому что на протяжении уже многих лет они не видят выхода из сложившейся ситуации. Все мы знаем, что цена вопроса кредитов валютных, с которыми мы сегодня имеем проблемы, это 8 миллиардов долларов, рассчитанные по курсу 12, половина из которых ипотечные, то есть половина людей, которые сегодня имеют проблемы с жильем. И мы понимаем, что это не один человек, у них есть семьи, которые тоже доведены до отчаянья. Поэтому вчера мы общались с активистами, есть ряд законопроектов, которые они наработали, часть их законопроектов уже вчера переданы в комитет, я их уже посмотрел. Скажу прямо, что нам нужно создавать рабочую группу, я считаю, на базе комитета. Потому что в сегодняшней ситуации только профильный комитет, мне кажется, может быть площадкой для нормального разговора Нацбанка, главы Нацбанка, Кабинета Министров и профильного комитета. Вопросов на самом деле очень много, очень много вопросов к Главе Нацбанка. Ну, вчера, когда мы, например, разговаривали, то доллар в окне купить можно было по 22, сегодня уже 23.50. То есть куда мы катимся дальше, но, например, я, я не знаю, как голова профильного комитета, и могу представить есть ли какая-то информация, нет информации у обыкновенных граждан. Поэтому вопрос очень злободневный. Вчера я пытался связаться и мы отправили письмо Главе Нацбанка с просьбой прийти и рассказать о сложившейся ситуации, как нам поступать в данной ситуации с теми проблемами и вкладчиками, которые есть, и как вообще поступать, ну, какая вообще ситуация в стране, и есть ли какой-то план. Потому что по моему мнению Глава Нацбанка сегодня с утра до вечера должен иметь какой-то план и ходить говорить обществу о том, какой выход из сегодняшней кризисной ситуации. Я, к сожалению, не смог с ней пообщаться. Поэтому сегодня мы пригласили ее на комитет. Как я понимаю, на комитете, на комитете ее нет, а кто представляет, я прошу прощения, Нацбанк?
НОВІКОВ В.В. Директор юридичного департамент, член правління Новіков Віктор Володимирович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Директор юридичного департаменту. То есть мы сегодня все понимаем, что, я, ну, отношусь к этому следующее: это не то, что неуважение, например, ко мне, как к голове комитета, но это неуважение к коллегам, это, в первую очередь, неуважение к тем людям, которые сегодня доведены до отчаяния и не знают как выйти из сложившийся ситуации. Это неуважение ко всем гражданам Украины, которые не знают как им жить и очутились за чертой бедности. Я уже не говорю про бизнес, про малый, средний и, ну, все остальные вопросы. Поэтому я предлагаю поступить следующим образом по первому вопросу. Если есть у нас представители "кредитного Майдана" и уважаемые коллеги, если они хотят выступить и я готов дать слово, я считаю, что давайте на эту тему подискуссируем, руководитель юридического департамента, если есть желание, может поприсутствовать, если нет желания, можно в Интернете посмотреть, я думаю, что смысл сегодняшней беседы, ну, один и тот же. И после этого у меня будет конструктивное предложение, которое я тоже бы хотел обсудить. Есть желающие выступить на эту тему?
ПОЛЯКОВ М.А. Можна коротеньке питання пану Новікову. А скажіть, будь ласка, чому Голова Національного банку навіть не з'явилась, на телефоні дзвінки не відповідає, чи вона десь у підпілля пішла, що з нею сталося, скажіть, будь ласка? Чи вона не вважає за потрібне спілкуватися з профільним комітетом?
НОВІКОВ В.В. Ні, вона просто доручила мені озвучвити те, що вчора було просто "кредитним Майданом". І домовленості стосовно зустрічі на п'ятницю з банками, і позичальниками, і Національним банком стосовно подальших дій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, пожалуйста.
КАРАСЬОВ І. Ми вчера, действительно…(Карасев Иван, активист "финансового Майдана"). Мы вчера, действительно, получилась у нас встреча только с Гонтаревой. А с первым заступником Писарчуком мы подписали протокол, в котором (я зачитаю его) есть там девять пунктов.
Первый – это "Напрацювати варіанти підсилення виконання банками Закону України "Про мораторій" до 18.12.2014".
Так, Національний банк… Друге. "Національний банк України підтримує будь-яке компромісне рішення між позичальниками та банками щодо реструктуризації валютних кредитів. Це компромісне рішення має бути подане Національному банку України до 19.12.2014".
Третє. "Запропонувати Національному банку України проект Бюро фінансових розслідувань до кінця 2014 року". Це створити вже його.
Четверте. "Опрацювати можливість включення членів Комітету вкладників і позичальників у тимчасові адміністрації ліквідації і ліквідаційні комісії у проблемні банки".
П'яте. "Організувати зустріч 17.12.14 Комісії громадської ради з питань банків, які визнані неплатоспроможними, з представниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо можливості фізичних особ погашати кредит своїм депозитом (вкладом) у тому ж банку у випадках, якщо цей банк віднесений до категорії неплатоспроможних". Це сьогодні буде.
Шосте. "Кредит рефінансування …. банку у сумі 1,2 мільярда гривень був виданий виключно для погашення банком заборгованості перед своїми вкладниками". Це потрібно було оприлюднити, чому вкладники не чули цього ніколи.
Сьоме. "Включити до роботи на громадських засадах членів Комітету вкладників та позичальників над вдосконаленням гарячої лінії НБУ".
Восьме. "Організувати зустріч членів Комітету позичальників і вкладників, представників Національного банку, Прем'єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, постійного представника МВФ в Україні, представників банківських асоціацій до 19.12.2014 – до п'ятниці, щодо напрацювання механізму спрощення курсової різниці після реструктуризації валютних кредитів та щодо декапіталізації банків.
Та дев'яте, звернутися до банківських асоціацій щодо інформації про валютні кредити. Це ми обговорили вчора на зустрічі з Нацбанком, але Гонтарєва не з'явилася. Ми запросили її, ми просили вас, запросити її сьогодні. Вона сьогодні теж не явилася. Тому в нас є тільки такий документ і ми сподіваємося, що в п'ятницю ми зможемо зустрітися з нею, побачити її відношення до цього краху, що твориться у нашій державі та задати їй кілька запитань, які дуже турбують нас – населення України. Що твориться з курсом? І що, як будемо жити далі? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо большое. Я еще раз хотел сказать, что, да, профильный комитет, на самом деле, готов выступать площадкой и на самом деле мы готовы к диалогу. У нас, на самом деле, у депутатов куча вопросов к Голове Нацбанка. И то, что сегодня мы не видим ее на комитете, ну, я ж говорил, это и неуважение не только к самому комитету, да, а к простым нашим гражданами Украины, в том числе, и к тем, которые здесь присутствуют.
Пожалуйста, вам слово.
КАРПА Д. Мы вчера, будучи в Национальном банке, фактически тот меморандум, который мы подписали… Меня зовут Дмитрий Карпа, один из громадських діячів.
Фактически тот меморандум, который мы подписали, не решает не единой проблемы. Единственная площадка, на которой может решить проблематику, это законодательная площадка и это принятие депутатами Верховной рады ряда законопроектов и законов, которые нами были поданы фактически для того, чтобы хотя бы урегулировать эту ситуацию.
То, что мы видим – это обещания, то, что мы слышим постоянно – это о том, что нам надо домовляться с банками. То есть фактически с…. Банковской ассоциации, которая играет верх и Национальный банк почему-то считает ее более приоритетным, чем 45 миллионов жителей, из них которые 12 миллионов имеют кредиты. То есть владельцы банков у нас стоят в первом приоритете, нежели люди, которые попали в скрутну ситуацию. То есть фактически нас ожидает в будущем банковский геноцид. Он уже начался и единственная площадка – это законодательная площадка и те законопроекты, которые могут, по крайней мере, на сегодняшний день остановить. Остановить проблематику не решить ее, хотя бы остановить для начала. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пожалуйста.
САРАЖА Світлана, юрист громадської організації "Кредитний майдан".
Мы поддерживаем предыдущего Спикера, а также хотим сказать и напомнить, что на данный момент существует закон, который зарегистрирован и пройден первое чтение – это закон, который подавал депутат Князевич. Вот у него сейчас номер 0960 регистрация.
Вот хотілось би как бы разобраться в этом вопросе, либо каким-то образом принять наши поправки, которые существуют у нас, мы их наработали, мы можем их подать. Либо любыми возможными средствами блокировать, либо снять вообще с рассмотрения, поскольку он не задовільнить навіть 5 процентів потреб позичальників, в тому вигляді в якому він є.
Так же у нас є свой закон, который мы разработали, в случай снятия данного закона Князевича с рассмотрения, мы хотели, чтобы вы приняли наши законы, просмотрели возможно доработали. Мы готовы участвовать в любых, скажем так, слушаньях и готовы к диалогу. Спасибо большое.
_______________. Можна…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пожалуйста.
ТРАЙНО Т.В. Я міжнародний арбітр, Трайно Тетяна.
Хотіла би наголосити на головному і звернутися особисто до Степана Івановича, тому що коли ви були головою, ви теж наголошували на тих численних порушеннях, які допустили банки при видачі кредиту. А саме, це те, що вони, як ми зараз у народі називаємо "псевдовалютні кредити". І банки імітували видачу в валюті, а насамперед це звичайно, продивляється на автокредитах. Звичайно, розраховувалися гривнями і тепер наша пропозиція, теж викладена в законопроекті, який зараз ми подали теж народним депутатам, які сьогодні-завтра, коли там у вівторок зареєструють його. І ми передбачили створення комісією, яка буде розглядати особисто створювати реєстри позичальника, і кожного позичальника особисто по банкам розглядати. Чому? Тому що банки передають третім особам, а саме: це банкам агентам або колекторам ці борги. Що вони ставлять на меті? На меті – це завуалювати і зовсім знищити історію, як видавався кредит, – він був валютний чи він був гривневий.
Тому ми теж свої пропозиції виклали конструктивні, і теж хочемо, щоб ви приєднали їх до розгляду, і може, якийсь законопроект. Готові працювати і вдень і вночі, щоб ми це все зробили так, як це подобає, і виявили ті банки недобросовісні, які до сих пір стягують валюту з людей.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, пожалуйста.
РУДЕНКО Т. Татьяна Руденко, голова громадської організації "Кредитний майдан". Якщо дозволите, російською.
Вы знаете, движение началось очень давно. И представители Национального банка и те, кто участвует в этом комитете с весны, они, наверное, помнят и знаю, что не один раз уже мы собирались здесь и подымали этот вопрос.
Я хочу сказать, что я благодарна всем, кто выходит на митинги и подымает нашу проблему на общественность только по одной простой причине. Весной нас сталкивали лбами, что если мы не будем платить кредиты, депозитчики не получат денег. Сегодня мы стоим все вместе – и депозитчики, кредитчики, потому что мы понимаем, что те, кто положил деньги на депозит, они их не получат, – не зависимо от того, платят кредиты заемщики, или не платят, – их просто нет. Депозиты не выдаются.
Нас сталкивали с тем, что мы хотим, как бы посягаем на бюджет. Потому что на сегодняшний день разница в курсе того, какой мы брали кредит, образно, – 5,05, и сегодня – 22, она непосильна ни для кого. И мы в свое время даже предлагали вариант разделения на 3-х вот эту разницу. Так вот нам сказали, Нацбанк, что вы претендуете на бюджет, а бюджет весь уходит на войну.
Я хочу сказать честно, у нас в организации очень много АТОшников, и их выселяют из дому. И есть еще и российские банки, плюс ко всему, верх цинизма. Поэтому на сегодняшний момент, я хочу сказать, что под флагом или под картой "Кредитного майдана" находится вся Украина. И на сегодня мы должны вернуть доверие к банкам. Понимаете, если Нацбанк, вот мы приходим в коммерческие, нам говорят: "Мы готовы вам закрыть даже по 3, идите в Нацбанк. Нам сказал Нацбанк, – мы лишим вас лицензий". Мы приходим в Нацбанк, они говорят: "Да мы тут ни при чем, идите в коммерческие, у вас же друг с другом взаимоотношения".
Но у нас есть Конституция. В Конституции четко написано: "Национальный банк Украины является гарантом стабильности валюты". У нас одна валюта в стране. Если у нас Национальный банк не может выполнять свои обязательства, записанные в Конституции, извините, зачем такой Национальный банк? Если Национальный банк находится под управлением человека, абсолютно без имени сейчас говорю, который не может настроить нормальную банковскую схему работы в стране, так давайте подумаем, что с этим делать; если у нас в стране полный беспредел в банковской и финансовой системах.
На сегодня у нас нет представителей, извините, нет главы Нацбанка, который четко должен был сказать: "Люди добрі, завтра буде 70, у нас дефолт, і ховайся хто може". Понимаете, мы заемщики, мы вкладчики, каждый из вас завтра хочет воспитать своих детей, дать образование, открыть свой бизнес. Он должен брать деньги в кредит, это абсолютно нормально. Но кредиты и банковская система должны работать адекватно. Если нет человека, который за это отвечает, так о чем мы тогда говорим? К кому мы должны обратиться.
Я бы хотела обратиться к комитету. Поддержите вы нас или нет, но мне бы все-таки хотелось, чтобы хотя бы раз пришла глава Национального банка хоть куда-нибудь, – мы сколько раз приходим к дверям, никогда она к нам не выходит). Мы сколько раз выходим в Верховную Раду, хотим услышать, что она хочет от страны, от финансовой системы, – она никогда не приходит. Сегодня мы тоже видим, что ее нет. Один раз пусть человек придет и скажет: "Национальный банк решил – будет вот это, вот это, вот это". И тогда мы будем знать. Потому что, когда мы брали кредиты, мы все посмотрели Национальный банк, какой у нас будет курс валюты через год или через 2. Так вот, когда мы брали по 5,05, он был на сайте Национального банка, которому мы поверили, приблизительно 5,60, но никак не 23.
Поэтому, когда мы подписывали, нам говорят: "Вы лохи, подписали договора", мы подписывали в надежде на то, что таки Национальный банк будет выполнять свои обязательства. Може, дуже емоційно, вибачте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ничего страшного. Я отвечу, наверное, на вопрос.
Действительно, мы тоже хотели бы послушать главу Нацбанка, потому что я не был депутатом того созыва, но я четко помню, как она говорила, что дураки те, которые покупают доллар по 13 – завтра он будет 11. Сегодня мы сегодня мы его видим 23.50, и как жить дальше – непонятно.
Предлагаю этот вопрос разделить на две части, которые у нас есть проблемные. Я сделал проект постановы, и сегодня я его хочу зарегистрировать. Я думаю, коллеги меня подержат, и хочу вас поставить в известность. Это Постанова про невідкладну доповідь голови Національного банку України Гонтаревої В.О. щодо стану грошово-кредитного ринку України. "Верховна Рада України постановляє: заслухати доповідь голови Національного банку України щодо стану грошово-кредитного ринку України. За результатами обговорення доповіді визнати роботу голови Національного банку незадовільною і звернутися до Президента України Порошенка з пропозицією невідкладно внести на розгляд Верховної Ради України подання про звільнення Гонтаревої з займаної посади". Этот проект постановы уже есть, сегодня я его зарегистрирую. Я надеюсь и уверен, что депутаты – мои коллеги меня поддержат. Потому что если мы не можем заслушать голову Нацбанка на профильном комитете, мы ее будем заслушивать в Верховной Раде и принимать соответствующее решение по процедуре. Это первый вопрос.
То, что касается второго вопроса. Я предлагаю по кредитному майдану, всем вопросам кредитного майдана – давайте посоветуемся с коллегами-депутатами, - сделаем рабочую группу по тем законопроектам, которые у вас есть. Потому что давайте говорить честно: пересчитать сегодня по 5.05 все кредиты и выплатить… Ну, вот присутствует Степан Иванович, тоже всеми нами уважаемый коллега, он вас скажет, что мы положим сразу банковскую систему. (Шум у залі)
Есть вопросы, которые нам необходимо сегодня садиться, и разговаривать, и дискуссировать. Есть вопросы, с которыми я согласен. Например, если коллекторы сегодня берут с каким-то дисконтом кредит, почему этот дисконт они первые не предлагают самому вкладчику? То есть есть вопросы, с которыми, я, например, уже сегодня понимаю, что они имеют право на жизнь. Есть вопросы, которые надо садиться и обсуждать на одной площадке и с Кабинетом Министров, и с профильным комитетом, и с Нацбанком, которого, к сожалению, я сегодня не вижу, в том числе и с представителями в первую очередь общественности.
Поэтому я предлагаю сделать такую рабочую группу. Вопрос очень сложный на самом деле, путь будет к нему тернистый, но мы должны начать этот путь. И есть у нас еще, как я понимаю громадська організація при Нацбанке, которая тоже занимается этими вопросами ее надо тоже приглашать и тоже подключать к решению этого вопроса. Пожалуйста.
ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В. В короткие сроки…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я предлагаю с сегодняшнего дня, с завтрашнего дня, давайте сегодня. Вот у нас первый вопрос, будет 15 минут перерыв, давайте в этом перерыве, давайте своих представителей мы делаем рабочую группу, и я готов, хоть с завтрашнего дня начинать эту работу.
ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В. С сегодняшнего лучше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте сегодня.
Сегодня делаем и сегодня начинаем работу.
ДЗЕНЗЕРСЬКИЙ Д.В. Скажите, пожалуйста, а можно каким-то образом громадську раду при Національному банку України все-таки укрепить настоящими заемщиками. Потому что в громадськой раде в основному находятся представители разных громадських организаций не все являющие заемщиками. То есть там есть факторинги, коллекторы, нотариусы, юристы… Мы поддерживаем это совершенно верно.
РУДЕНКО Т. Я прошу прощенья, еще одну секунду, когда я обратилась, громадська наша організація "Кредитний майдан" ми звернулися з листом до Нацбанку, мне выдали требование, честно скажу, для нас как представителей во временную комиссию по рассмотрению при громадській раді., у меня есть, не даст соврать, господин Андрей, есть перечень там надо иметь научную степень. Понимаете, у меня такое чувство, что у нас под этот перечень требований попадают в лучшем случае только министр финансов.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте сразу послушаем. Есть представители Громадської ради?
МУЛЯР М. Здраствуйте, Муляр Мирослава, я член громадської ради при НБУ, і я голова тимчасової комісії при громадській раді НБУ з розгляду проблематики реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті.
Сразу же ответ Татьяне. Татьяна при громадській раді от вашей организации, я не знаю почему он називається, что он от организации ветеранов, Іван Сторожук, он же член…
МУЛЯР М. Нет.
_______________. Как нет Павел …
_______________. Он не член нашей громадской организации.
МУЛЯР М. Правильно.
МУЛЯР М. Давайте мы об этом не будем…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте сделаем следующим образом, мы в рабочем режиме решим эти вопросы…
МУЛЯР М. На самом деле, среди членов Громадськой ради достаточно представителей заемщиков. Когда создавалась… Можно? Когда создавалась комиссия при Громадськой раде, у нас стояла задача, был тогда законопроект Князевича, вот, кстати, представители "Кредитного майдана" подавали туда свои замечания, да, к этому законопроекту. И было, цель стояла перед нами – доработать этот законопроект и доработать эти поправки. Но когда мы начали работать, курс еще был 12, затем курс резко поднялся, он уже стал на отметке 16 и так дальше. И мы стали, ну, скажем так, искать механизмы, иные механизмы, нежели заложены этим законопроектом по реструктуризации кредитов.
Мы подавали свои тоже предложения комиссия на рассмотрение Громадськой ради, не все они были поддержаны на самом деле. Было предложение: при Национальном банке создать специальную комиссию, которая бы… по созданию этих механизмов. Ну, опять, к сожалению, они не были созданы. Но вчера уже, наконец-то, были приглашены представители общественных организаций на заседание комиссии. Мы приняли их предложение, вот. И вчера было принято решение на Громадськой раде, какие должны быть… Ну, во-первых хочу сказать, что законопроект Князевича действительно не удовлетворяет на сегодня уже не как представителей банковского сообщества, ни как представителей заемщиков, как мы поняли. И была разработана идея, принять пакет, ну, принять ряд законопроектов и основные идеи, скажем так, были изложены в решении Громадськой ради. Если будет нужно, я могу передать все материалы по заседанию комиссии и Громадськой ради.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Большое спасибо.
Слово Кубів Степан Іванович, пожалуйста.
КУБІВ С.І. Шановні колеги члени комітету, журналісти, запрошені, Кредитний майдан, Громадська рада при Національному банку і пан Віктор Володимирович Новіков, я вважаю як юрист досвідчений, те, що він сьогодні є, це теж не є погано, а це є позитивом. От давайте ми проаналізуємо, що зараз взагалі відбувається навіть в нашій залі, так. Ми виставили питання сьогодні, що є проблема з валютними кредитами, але ми говоримо про автокредити, ми говоримо про споживчі кредити, ми говоримо про іпотечні кредити.
Друге. Ми говоримо про іпотечні кредити, які носять для себе дві позиції: позиції єдиного житла, що ми, депутати теперішнього скликання, і комісія в минулому підтримали, що з єдиного житла жоден колектор, жодні інші не мають права виселити людину, і це правильно.
Друге. Були нароблені документи, де ми встановили і метраж іпотечних кредитів: квартири там умовно
Друге. Ми маємо сьогодні те, що виведено з ринку більше 30 банків. І ми маємо другу сторону медалі – це депозити: депозити фізичних осіб, депозити приватних підприємців і ряд інших. Тобто є багато проблем. Рішити питання наскоком, що завтра буде написаний один закон і ми його зробимо, наприклад, чи післязавтра, це трішки не так. Давайте ми тверезо будемо дивитися на речі. І сьогодні кожен з нас розуміє, що якщо не буде працювати економіка, не буде проведено сьогодні чіткі реформи фінансового сектору, а фінансовий сектор включає в себе: ми говоримо про Міністерство фінансів, ми говоримо про Міністерство економіки і ми говоримо сьогодні про Національний банк України. Ми говоримо про два способи: є фіскальна і монетарна політика. І сьогодні Національний банк України, якщо економіка не буде працювати, якщо у нас буде ряд проблем і не буде проведено реформування, то Національний банк курсу не втримає. І сьогодні вже настав той, що уряд не має права перекидати проблему курсу тільки на Національний банк, а Національний банк буде, вибачте, тим побиттям, яким він буде.
Тобто я би хотів, щоб ми прекрасно це розуміли. І для того, щоб ми рухалися в процесі позитиву, є думка така. Я, правда, не був вже депутатом, там, з червня місяця до, будемо говорити, до обрання, але я хочу сказати так, що наш комітет, включаючи, напевно, і представників бюджетного комітету, економічного комітету, коли ми говоримо "податкову і митну політику", повинні створити групу професійних людей, які можуть писати закони. Ми так не напишемо закон.
Друге, "Кредитний майдан", відповідно, Громадська рада Національного банку України, яка прозоро робилась… Але вона робилась, знаєте, як? Тоді пікетували по депозитах, а зараз, коли курс став переломний, є і кредити. Тобто не треба говорити "погані-добрі", треба зібратися і обрати все разом.
Вся робота, яка проводиться, повинна проходити публічно, прозоро, і вона повинна бути в єдиному ключі. Таким чином ми зможемо певні речі зробити.
Разом з тим, ми повинні не забувати, що сьогодні ми чуємо одні слова від уряду, що єдиним спасінням це є запозичення Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції і далі. Давайте ми зупинимося на дві складові. Ми говорили рік тому, і півроку тому, що донорська конференція, донорська конференція для України – це є необхідна процедурна річ, яка повинна об'єднати всі фінанси. Станом на сьогодні ми про донорство не говоримо, ми говоримо про інвестиційну конференцію.
Тобто таким чином, говорячи про донорську інвестиційну конференцію, ми говоримо про погіршення клімату не тільки в Україні. І Україна в просторі, коли ми говоримо про долари, про євро, про фунти, вона не є залежна в системі інтеграції тільки України, вона є за межами. Ми говоримо сьогодні про інфляцію більше 21 відсоток.
І останнє, що я хочу сказати, а потім дам чіткі пропозиції, як би я це бачив, і попрошу колег комітету підтримати, заперечити, доповнити або… це буде нормально.
Питання у тому, що сьогодні формується бюджет, і ми повинні бути свідомі того… "Кредитний майдан" абсолютно є правий, але праві є і вкладники, які не отримують, особливо, малі підприємства, приватні підприємства і так далі, які теж мають кошти в банках, які сьогодні в стадії ліквідації. Тобто ми нині зачіпаємо ще одну проблему, це абсолютно модернізація законодавчої бази фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і активів, і пасивів – це є система, яку не можна порушувати. На комітет не може бути єдиним вирішувати макропоказники, вирішувати фіскально і бюджету. Якщо ми хочемо щось добитися у бюджеті, то треба дати і свої пропозиції, ви повинні побачити ту позицію.
Що я конкретно пропоную. Конкретно, ми повинні створити дійсно професійну групу людей, які об'єднають інформацію, яка є нароблена сьогодні – законодавчого поля, інформаційного поля і статистичного поля. І це би ми просили, якщо можна, Вікторе Володимировичу, Національний банк є форма звітності, який дозволяє подивитись суму запозичальників, курс, і там видно відразу – єдине житло, комерційне житло і інше житло. Треба все подивитися реально в прозорій площині.
Друге, ми повинні сьогодні пам'ятати про зміни в Конституції, що Національний банк не має права законодавчої ініціативи. Законодавчу ініціативу, якраз повинні дати депутати і нашого комітету, і інших комітетів, які є.
І третє, щоб ця група запрацювала дійсно негайно, то напевно є прохання до секретаріату Комітету фінансів і банківської діяльності відповідно зв'язатися з іншими комітетами, які є суміжні до нас, разом з Національним банком, Міністерством фінансів, Міністерством економіки подивитися відповідно і прогноз на перспективу. Бо якщо ми сьогодні говоримо про курс відповідний, що буде з січня? Яка база закладання курсу? 17 чи 17.20, що було озвучено, і там фраза була друга сказана, що ми чекаємо курс, який буде запропонований з боку Національного банку України.
Я би так не розглядав питання, є Міністерство економіки, є Міністерство фінансів, є Національний банк. І тут разом треба запропонувати ті прогнози, які будуть поглиблювати курсові ризики.
Реформи фінансового сектору обов'язково, Громадська рада Національного банку "Кредитний майдан" і ще є багато громадських організацій, які створені при банках, які ліквідовуються – треба взяти професійних людей, і група не більше 11людей повинна наробити ці матеріали. Дійсно працювати, як кажуть, день і ніч і запропонувати конкретний крок законодавчої площини.
І таким чином ми повинні вияснити питання, що ми можемо, що не можемо і людям треба сказати правду. Продовжити ту роботу, яку ми робили в травні із вкладникам і з "Кредитним майданом", продовжити ту роботу, яку робили у квітні, але для того треба сьогодні переглянути курсові ризики саме якраз валютних кредитів, валютних депозитів. Ну, ось… і банків, які носять абсолютно іншу площину і інші ризики додатково.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна… Да, пожалуйста, потому что есть "пропозиція", хотелось бы потом ее обсудить и…
РУДЕНКО Т. Я, буквально, пару слов.
Я полностью согласна с господином Кубивым, что нельзя возлагать ответственность только на одну сторону. Если вы занимаете сторону Нацбанка, вы понимаете, что нельзя, нельзя возлагать всю ответственность за риски курсовой разницы только на заемщика. Мы ее понесли в полной мере с пяти до восьми, мы полностью как заемщики платили эти деньги. Это одно.
Второе, то, что закладывается в бюджет. Я бы хотела попросить комитет обратиться с официальным запросом в Национальный банк Украины, получить списки банков, которые дали рефинансирование банкам, кто сколько банков взял, кто сколько отдал, кто, извините, никогда не отдаст и не собирался отдавать, потому что на такой запрос мы уже получили официальный ответ: "Это является банковской тайной".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Если можно, кто еще на межбанке сегодня покупает у нас доллар, который у нас 16,5, а вообще 23,5. Мне тоже очень хотелось иметь ответ на этот вопрос.
РУДЕНКО Т. Вот, вот! Поэтому мы бы хотели понимать, куда идет рефинансирование. Это все-таки наши деньги. Мы – валютные заемщики, гривневые заемщики, наверное, депозитчики, мы все – люди среднего класса, которые платили, и сегодня пытаемся еще платить налоги, и мы имеем право знать, куда уходят деньги из бюджета. И никакой помощи нам от этого нет.
Поэтому я бы хотела все-таки с такой просьбой обратиться.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Татьяна.
Я сразу хочу дать поручение аппарату подготовить соответствующее письмо. Мне тоже хотелось бы знать, кто принимает участие в рефинансировании банков, а также, какие банки сегодня у нас покупают валюту на межбанке с такой разницей в… там в два раза. То есть, получается, что вся страна беднеет, а кто-то на этом наживается. Хотелось бы знать фамилию, имя, отчество этих героев.
Так, давайте, минутку.
ЗАХАРОВ О.О. Доброго… я не займу багато часу.
Захаров Олександр Олександрович, місто Харків, юрист, правозахисник, представник "кредитного майдану, ну, Всеукраїнського руху "Кредитний майдан".
Я хочу презентувати зараз тезисно законопроект, який ми розробили спільно з громадським… група, яка… Як? Громадська організація… Громадський контроль банків, а наша організація має назву "Наш час. Харків". Це не важливо.
Основні тези. Якщо ми говоримо про те, щоб вирішити проблему людей, які взяли кредити в іноземній валюті, ми можемо казати на даний час тільки про переведення по курсу на момент отримання кредиту. Поясню, чому. На даний час змінилася ситуація, об'єктивна реальність: у людей у деяких платежі – тисяча або 2 тисячі доларів, це п'ять або 10 тисяч гривень по курсу 5,05. На даний час заробити ці 5 або 10 тисяч гривень набагато важче, ніж в той період, коли в нас була економіка, не було воєнного стану, не було цих всіх реалій, які є. Ми кажемо про справедливість.
По-друге, банки, коли надавали графіки платежів, або навіть якщо не надавали, собі прогнозували прибуток, у тому числі, і в гривнях. Ну, прогнозований прибуток на весь термін договору. Якщо ми зробимо, а багато людей уже зробили, перерахунок усіх платежів у гривні, так? Платіжка має як: колонка – долар, колонка – гривня. Ми вже не те, що прогнозовану прибиль, ми вже надприбуток за ці роки в гривнях виплатили. Це теж повинно бути враховано.
По-друге, фіксована процентна ставка, та, яка є на даний час у договорі. Якщо ми будемо казати, що це неможливо, це "покласти" систему, я прошу звернути увагу, на даний час вже більше півроку, а деякі позичальники ще рік і два тому, не платять жодної копійки, не лягла система? Не лягла. Мільйони гривень зайдуть від людей. Ми почнемо сплачувати, я хочу звернути увагу, мільйони людей почнуть сплачувати по курсу 5,05, це хтось 5 тисяч гривень, хтось 3 тисячі гривень, хтось 7 тисяч, але це – мільйони, і вони зайдуть у банківську систему, це буде її підтримка, а не її "покладення". Це по-друге.
Розмір щомісячного платежу повинен бути з ануїтетної схеми переведений у класичну. Це дозволяє максимально в короткий термін гасити тіло кредиту, що є базою нарахування майбутніх відсотків. Бо при ануїтетній схемі ми розглянули договори, людина сплачувала 500 доларів, 475 доларів це були проценти, а 25 доларів – це на тіло кредиту. Ви розумієте, що за рік людина гасила по 25 доларів – 250 доларів, рік проплачується 500 доларів. Це нонсенс, також теж не повинно бути.
Я ще раз наголошую це дуже важливий момент і це вирішить проблему. По-друге. Якщо …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Важный вопрос, давайте мы ж договорились, что мы рабочую группу сделаем, давайте..
ЗАХАРОВ О.О. Ні, давайте я презентую зараз те, для чого ми всі сюди прийшли, щоб ті депутати, які не в курсі цієї проблеми зрозуміли, що тільки таким чином…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, что депутаты на самом деле многие в курсе этой проблемы и нет вопросов. Но у нас есть…
КУБІВ С.І. Шановні колеги, давайте не будемо давати рецепти, бо працювали спеціалісти, включаючи і міжнародники, які лояльно відносилися до системи. І ми зараз можемо наговорити те, що подобається людям, тим більше, я розумію, я би звернувся також до журналістів не витягувати, а системно показати ту проблему, яка є.
Ви розумієте, коли ми говорили, є чотири позиції, які я хочу озвучити і вони є нароблені вже їх не можна відкидати.
Позиція перша. Що переведення суми заборгованості споживчих кредитів, і коли ми говоримо про іпотеку, ми говоримо про єдине житло, а не комерційне житло, коли людина купила 30 квартир і вимагає викладати курсову різницю на бюджет держави чи інших вкладників – це не можна того робити.
Друга позиція, яка була? Що курсова різниця стосувалася резервів, які сформовані у комерційних банків. Але коли ми говоримо про резерви, які сформовані комерційних банків під ризики, то ми говоримо те, що ці резерви повинні відноситися на прибуток банку. І тут тягне за собою податкове законодавство не тільки нашого комітету. Це перший блок.
Другий блок важливий є, що кредитні операції за реструктуризацією віднести до категорії стандартних. А для того, щоб внести треба відповідно змінити і законодавство банківське. Це професійні речі, які повинні робити дійсно професійні юристи і представники звідти.
І третє, коли ми говоримо про… запровадити податкові пільги щодо реструктуризації кредиту, віднесення списаної суми курсової різниці на валові витрати, щоби так само не було так чи… але і це не все!
Ми не розв'яжемо тему. Я просто конкретно пропоную, Сергій Вікторович, створити робочу групу сьогодні, дати всі нароблені матеріали сьогодні, запросити Громадську раду Нацбанку, запросити "Кредитний майдан", запросити інших, які представляють вкладників, і наробити, опрацювати систему для бази створення законодавчого характеру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо большое, Степан Іванович...
Я предлагаю по первому… (Мікрофон вимкнено)
РОМАНЮК В. От я зараз слухаю, і, ви знаєте, от я згадую кризу в Україні 1998 рік, 2008 рік, зараз чергова у нас криза. І глобально дві проблеми залишаються: це кричуща некомпетентність Національного банку, яка полягає у непрозорості, у першу чергу, і корупція.
От зараз засідають… от ви, представники громади, ви, громадська рада. Я так розумію, взагалі немає ніякого діалогу. Взагалі! (Шум у залі) Дивіться, я закінчу думку. Тому, розумієте, треба починати з базових речей.
Зараз правильно, я вважаю, що ми поставити питання про відповідальність голови Національного банку, він керівник, він за все несе відповідальність. Це перший момент.
Другий момент, потрібно терміново нам, комітету, взяти на контроль взагалі роботу Національного банку як системної структури, щоб ми розуміли, як вони працюють, за якими принципами.
Я ж кажу, от якщо проаналізувати 1998-й, 2008-й, зараз у нас на порозі 2014-й – одні і ті самі проблеми, одні і ті самі – непрозорість і корупція. Питання рефінансування, питання відповідальності. Зараз, мені здається, Україна переживає, як Аргентина, мені здається, там у 2000-у році щось схоже було, в Аргентині схожі процеси були.
Ви зрозумійте, що криза надворі, і у будь-якому випадку хтось за неї має платити. Сьогодні влада просто чесно має сказати, хто має нести головні ризики відповідальності за фінансову кризу в Україні. Або це будуть тих 10 відсотків вкладників, які сьогодні складають 80 відсотків вкладів… Сьогодні 10 відсотків вкладників – це 80 відсотків вкладів в банках. Мені здається, якщо не помилюсь... (Шум у залі) Ну, десь приблизно такі цифри. Але сьогодні треба чесно сказати, якщо ми будемо перекладати відповідальність на більш незахищені верстви населення. Тоді питання постає відповідальності взагалі держави за своє населення, треба чесно сказати, хто має нести ці ризики. Банківська система, сьогоднішня Україна – це по суті карманна система. Тому що інтегрованість у загальносвітову систему складає, мені здається біля 15 відсотків. Так? Світовий капітал, іноземний капітал, який присутній на цьому ринку. Я маю на увазі європейські банки. Так, навіть менше 15 відсотків. Тому це по суті карманні банки у більшості випадків. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по первому вопросу подведем черту. Я хотел бы резюме.
Значит, то, что кассается голови Нацбанку, то постанова, которая сегодня есть… депутатов Верховного Совета как голова профильного комитета сегодня регистрирует постанову про невідкладу доповідь голови Національного банку України щодо стану грошово-валютного ринку України - это первый вопрос.
Второй вопрос, то, что касается рефинансирования и межбанковских вопросов. Я уже дал поручение аппарату, на сегодня подготовьте и сегодня підпишу письмо до обеда на Национальный банк, чтобы нам предоставили такую информацию, кто сегодня имеет на межбанке покупать долар по 16,5, и кто у нас принимает участие в рефинансировании.
То, что касается третьего вопроса - это то с чего я как бы начал. Да. Комитет профильный финансов и банковской деятельности готов выступить сегодня площадкой с Нацбанком, с Кабинетом Министров, с профильными комитетами, как сказал Степан Иванович., И сделать рабочую группу, в которую будут входить общественные организации, в том числе вы. Для того, чтобы разработать те законопроекты, которые необходимы, и найти ту золотую средину. Когда я говорю, что банковская система ляжет, я не имел в виду того, что не надо пересчитывать, я говорю о том, что, наверное, нужна помощь и державы для того, чтобы разработать эту золотую средину, и мы должны ее найти. Просто это не будет. Да, но этим вопросом надо заниматься, и мы должны сделать такую рабочую группу сегодня же.
Поэтому я прошу поставить на голосование этот вопрос. Давайте.
ДОВБЕНКО М.В. Я думаю, що нам треба сказати, хто в нашому секретаріаті буде персонально відмічати. Хай кредитний комітет внесе персонально, кого вони хочуть в робочу групу, щоб ми тоді виконали те, що ви сказали, що ми можемо сформувати робочу...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михаил Владимирович, у нас сейчас будет перерыв после первого вопроса 10 минут. Вот руководитель аппарата, он визначить, хто відповідальний за этот вопрос. И дайте, пожалуйста, фамилии, телефоны мобильные и домашние, соответственно, мои телефоны у вас уже у всех есть. Я беру трубку, я всегда на связи, я всегда в контакте в любое время дня и ночи.
Поэтому прошу, уважаемые депутаты, поставить этот вопрос на голосование. Кто за то, чтобы сделали эту группу, давайте проголосуем.
За? Проти? Утримались? Одноголосно.
Первый вопрос я считаю закрытым. Поэтому давайте сделаем перерыв и пройдемся по тем вопросам, которые уже есть. Большое спасибо.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вопрос у нас номер два – это обговорення переліку та голів підкомітетів. Я хотел бы две минуты сказать свое мнение на эту тему.
Я предлагаю поступить следующим образом: чтобы мы не делали подкомитеты, так сказать, для визиток, а они на самом деле работали, я хотел бы с каждым депутатом и человеком, которые, я так понимаю, дали……… свои предложения, Леонид Михайлович, по головам подкомитетов, встретиться поговорить о том плане действий, который мы накидаем, если это как бы возможно, кто будет входить в эти подкомитеты. Как я понимаю, есть уже подкомитет, который у нас сегодня, да, под вопросом, не то что его необходимость, а мало желающих изъявили желание, как я понимаю, по фонду гарантирования вкладов.
Поэтому я предлагаю… Этот вопрос я посмотрю, я еще в них не вник, кто хочет возглавить….
РІЗАНЕНКО П.О. А тут є проблема……. тут є ж нормальний список.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бажаючі хто є? На голови підкомітетів? С главами подкомитетов я хотел бы встретиться, Степан Іванович, переговорить, если… И мы вынесем этот вопрос. Потому что, ну, в эти материалы… И на следующий раз я готов этот вопрос вынести на голосование.
РІЗАНЕНКО П.О. Є пропозиція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.
РІЗАНЕНКО П.О. Провести це зараз і тут.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, понимаете, зараз и тут… Во-первых, сегодня времени… 12-ть… уже 10, а в 12.30 у нас Світовий банк – это раз, 20 минут тут осталось.
Во-вторых, вот я был замом в Комитете по налоговой таможне, так там вообще сделали рабочие группы, и не договаривались, когда подкомитеты сделать. Для того, чтобы они, люди, в этих рабочих группах наработали ряд предложений, и сделали под это подкомитеты. Поэтому я считаю, что на следующий раз мы этот вопрос поставим, нет здесь ничего страшного. Спасибо.
Питання щодо підкомітетів відання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності. Наверное… (Шум у залі) … дадим голові…
ПРИЙМА І.М. Ще раз, зазначена порівняльна табличка і аргументація були надіслані в Регламентний комітет. На сьогоднішній день був… зв'язок з Регламентним комітетом. Вони і надалі ще формують загальну порівняльну табличку. Зазначене питання буде розглядатися на комітеті регламентному на наступному тижні. Для того, щоб у нас був конструктив, нам треба від комітету все-таки делегувати народного депутата для відстоювання своєї позиції.
От, наскільки я знаю, у нас Олег Васильович, чесне слово, займався цим питанням, то…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Васильевич, а вы не против, если мы сейчас обсудим и вас делегируем?
ЛАВРИК О.В. Із задоволенням працюю ……….. відстоювання наших інтересів у комітеті регламентному, тому що до того часу будуть напрацьовані… займавсся формуванням предмету відання всіх комітетів. Я думаю, що зараз вже подані більше від 10-и комітетів так само зміни до предметів відання. І це можна буде в одному пакеті проголосувати відповідно постанови Верховної Ради.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Коллеги, не возражаете, чтобы мы Олега Васильевича делегировали от нас? Этот вопрос надо ставить на голосование или мы просто делегируем, и все?
_______________. Воно стоїть у порядку денному.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тогда поставим. Кто, давайте тогда, "за"? Против? Воздержался"? Единогласно. (Шум у залі) Да, с победой представляли наши интересы как профильного комитета. Если будут какие-то вопросы, то к диалогу всегда мы готовы, и придем, поддержим.
Это у нас вопрос "Про перелік проектів законодавчих актів, що… з опрацювання яких комітет визначено головним. Станом на 16.12.2014 року, якщо можливо – да, пару слів, Ігор Михайлович.
ПРИЙМА І.М. Коротесенько. На сьогоднішній день зареєстровано 18 законопроектів. Ну, питання, ми подали порівняльну табличку, де є назва законопроекту, номер та відповідальна... відповідальний працівник секретаріату від комітету. В зв'язку із тим, що поки що не визначені, ну, і немає процедури голів підкомітетів, ми не можемо визначитися, хто безпосередньо тим чи іншим законопроектом буде займатися, ну, я думаю, народні депутати, маючи весь списочок, він повністю розданий на електронну пошту, уже зараз можуть визначитися, який би законопроект вони готові взяти для його ведення в комітеті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я предлагаю, если есть уже… Опять-таки, кто в каком подкомитете будет работать или, ну, изъявляет желания работать, так взять те законопроекты и как раз, ну, на этом будет предмет разговора, ну, и видения по этим законам, которые уже есть. Правильно?
ПРИЙМА І.М. Тобто до зустрічі з вами...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, нет вопросов, хорошо. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання – це обговорення регламенту підготовки та проведення засідання комітету. Давайте, Ігор Михайлович, да, розкажіть як.
ПРИЙМА І.М. Тут на засіданні керівництва комітету була дана пропозиція: обговорити це питання, щоби все-таки проводити засідання комітету в сесійний тиждень, в сесійний тиждень – в зв'язку із тим, що все-таки вот виникала проблема і вже в .... нинішньому комітетові. І є проблема, що не приїхали, щоби ми в вівторок визначили день, в день засідання комітету з 14:30 до 16, у випадку якщо в нас буде блок питань, який треба буде більше часу, то, безперечно, ми можемо провести також в середу в той же ж сесійний тиждень, у випадку, якщо ще більше буде, ну, будемо тоді формувати, щоби і на комітетський тиждень також було засідання комітету. Це була така пропозиція обговорена, підтримали вчора на комітеті.... на засіданні керівництва комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Есть какие-то возражения. Предложения? Голосовать будем, да?
_______________. Можна....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да, пожалуйста.
РІЗАНЕНКО П.О. З мого досвіду, всі ці засідання в перервах не дуже продуктивні, тому що все це перетворюється: давайте ми по-швидше проголосуємо і не будемо обговорювати, це мій досвід роботи в бюджетному комітеті. Ну, я просто вот доводжу свою думку, що це непродуктивно.
Згідно регламенту взагалі-то виділено цілий тиждень в місяць для роботи в комітеті. Я розумію, що багато людей сприймають це як відпустку, і взагалі депутатство сприймають як дещо таке, статус, значок, статус, і можливість там щось лобіювати. Але все-таки, давайте, я не проти проведення комітету там у вівторок. Але давайте чітко до цього визначимо, що якщо у нас є на порядку денному, що обговорювати, то потрібно визначати день, комітетський тиждень для пророботки тих законопроектів, які потребують реальної роботи, а не просто зібратися і махнути рукою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)………
ЛАВРИК О.В. Я пропоную тоді… Ці пропозиції. І справді, що законопроектів може бути доволі багато. Щоб ми собі визначили зустрічі кожного тижня. Тобто 1 зустріч мати в період парламентських слухань в перерві так, як ми пропонуємо, а другу зустріч у вівторок, в такий самий час у вівторок, але коли будуть у нас роботи в комітетах. І тоді розбити нашу роботу, скажімо… Те, що треба довше подискутувати, можемо дискутувати в той тиждень, коли в нас буде робота саме в комітетах визначена. А парламентський тиждень, нам все одно треба буде збиратися для того, щоб швидко приймати ті рішення, які будуть на потребу самої зали. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Степан Іванович.
КУБІВ С.І. Те, що сказав Павло Олександрович. Якщо є поточні питання, і вони опрацьовані, вони приймаються процедурою, приймаються, якщо ми говоримо про серйозне питання, – середа також, друга половина дня у депутатів може бути півдня на обговорення. Коли ми говоримо питання бюджету, коли ми говоримо питання зараз реорганізації системи, коли ми говоримо про законопроект Фонду гарантування, коли ми те, що говорили в першій половині нароблення робочою групою юридичних питань щодо валютних кредитів, депозитів, рефінансування, все інше. Тобто в тій ситуації дійсно вимагається багато використовувати також і середу, другу половину дня. Вона завжди є коротка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я предлагаю, коллеги, следующим образом поступить. Если у нас, мы же на самом деле понимаем по порядку денному, будет у нас много вопросов, и они требуют какого-то обговорення или нет; тогда мы этот вопрос ставим вообще в отдельный день. Собираемся и тратим на него день для того, чтобы быстро "на вчера" не принимать решения. А если у нас вопрос такого характера, который за час–полтора мы сделаем, то я предлагаю тогда делать в сессионную неделю, чтобы… Как к этому предложению, нормально относитесь? Тогда давайте поставим на голосование и таким образом…
Безусловно, если у нас, мы понимаем, что какой-то вопрос бюджетный, или серьезный, и ряд вопросов, которые требуют там полдня, часа два, три часа – не вопрос, мы тогда ставим это на отдельный день, устраивает такая ситуация? Тогда, кто – "за", прошу голосовать. Против? Воздержались? Спасибо. Рішення прийнято.
Какие-то вопросы, пожалуйста.
КУБІВ С.І. Ми проголосували по третьому питанню тільки про те, що ми делегували на роботу, але ми не проголосували від нас питання, які саме пропозиції ми маємо офіційні надати від комітету по предметам відання може ми все-таки повернемося до третього питання. І якщо нас цей перелік пропозицій є вичерпний, щоб ми це оформили протоколом засідання комітету і офіційно передали в регламентний комітет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Игорь Михайлович, мы, как я понимаю, мы передали это все в регламентный комитет?
ПРИЙМА І.М. Це вже все передано всі ті пропозиції, і до сьогоднішнього дня ми надіслали всім депутатам, щоб хто у випадку, має якісь пропозиції надіслав. Ніхто не надіслав, значить, будемо вважати тоді на сьогоднішній день вони вичерпані і є кінцевими.
КУБІВ С.І. Я це до того, щоб це була офіційна позиція від комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона уже есть, она в комитете. Надо еще подписать один документ, мы его подпишем.
ДОВБЕНКО М.В. Сергій Вікторович, я з приводу вашої ініціативи, яку ви проявили, що підготувати постанову на заслухання Гонтаревої у Верховній Раді звіту, я вважаю, це хороша ініціатива перша.
Друге. Я особисто вважаю, що насправді, Гонтарева заслуговує її робота на негативну оцінку.
Більше того, я вам скажу, я у нашій фракції ініціював ще в п'ятницю офіційний лист, підписав, звернувся до лідера фракції Луценка запросити на п'ятницю Гонтареву до нас на фракцію із поясненнями чи в понеділок, вибачаюсь, так з поясненнями. Але от щодо вашої ініціативи, там записано пункт, ми її не голосували і не обговорювали. Але я хочу точку зору, щоб у нас був професійний документ, там ви записали, що дати негативну оцінку Гонтаревій.
ГОЛОВУЮЧИЙ Визнати роботу Гонтаревої незадовільною.
ДОВБЕНКО М.В. …, незадовільною! Визнати оцінку, тобто роботу незадовільною. Дивіться, тут як би дві позиції. Ми можемо написати так "в результаті обговорення", якщо би у на було в комітеті, "пропонуємо визнати роботу незадовільною". Оскільки у нас не було у комітеті обговорення, то ми можемо написати "дати принципову оцінку". Тобто… тому що або ми обміняємося думками і скажемо, що це – думка комітету, і ви вносите пропозицію "негативну оцінку". Бо звідки вона негативна? (Шум у залі)….інформацію, розумієте?
Тобто нам треба тут… (Шум у залі)…. Так!
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нет, в первую очередь мы ее заслушиваем, а потом даем как бы оценку. Ну, тут же тоже как бы есть в этом логика.
И то, что касается этой постановы, то как только мы ее зарегистрируем, я попрошу, Игорь Михайлович, если депутаты хотят тоже к этому вопросу "подписаться", нет никакого вопроса. Скажите только, пожалуйста… (Шум у залі) Давайте, как вы видите, а мы подумаем, как… (Шум у залі) Да!
Ну, ми "звіт" хочемо вислухати її.
ДОВБЕНКО М.В. Тобто ми маємо право звернутися до неї, до парламенту, щоб її запросили і дати принципову оцінку… Бо вона не явилася. Звичайно, ми після обговорення дали б… Я думаю, швидше всього, негативну оцінку. Це правильно, незадовільну. Але оскільки її не було…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Но "принципова оцінка", это, опять-таки, непонятно, какая она может быть "оцінка", "принципова оцінка" какая?
(Шум у залі) (Не чути) ………
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, я вас слышу. Мы тогда на эту тему поработаем, дайте оценку. (Загальна дискусія) Хорошо, хорошо!
Какие-то еще есть вопросы? Давайте обговорим. Если нет, тогда большое спасибо!