Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання  Комітету  з  питань  фінансової  політики  і             банківської діяльності

від 04 березня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету С.В.РИБАЛКА

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні присутні! На сьогоднішньому комітеті у нас присутні 7 народних депутатів, тобто кворум є. Пропоную почати роботу комітету. Засідання оголошую відкритим.

Пропонується затвердити порядок денний засідання комітету з регламентом і розглядом питань. Він у вас розданий. Чи є якісь пропозиції з порядку денного?

Тоді прошу голосувати. Хто за порядок денний? Проти? Утримались? Рішення прийнято.

На порядку денному у нас пункт 1. Це про проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів України" щодо удосконалення процедур, стягнення штрафів накладених за порушення законодавства на ринку цінних паперів. У нас доповідає народний депутат Левченко Юрій Володимирович, співдоповідає Різаненко Павло Олександрович.

Я тільки що спілкувався по телефону з Юрієм Володимировичем. Він, на жаль, зараз на іншому засіданні комітету. В нас є регулятор, який з його слів цей законопроект підтримує, він його бачив, то есть ми йому надамо зараз слово. В нас є така практика, що коли немає доповідача, то ми переносимо, але якщо є, ну, сенс, я думаю, в першому і другому повинні це питання обговорити. І якщо в нас є ще співдоповідач Павло Олександрович на нашому комітеті, і його думку з цього приводу почути.

Тобто давайте, Павло Олександрович, ми по процедурі з вас і почнемо.

РІЗАНЕНКО П.О. Доброго дня, вітаю всіх присутніх! Як ви пам'ятаєте, на одному з попередніх засідань комітету, це питання вже виносилось, але також, на жаль, жоден з авторів або співавторів тоді на комітет не прийшов і було прийняте рішення перенести на наступне засідання, повідомивши ще раз авторів про необхідність присутності, про те, що в комітеті існує практика, що законопроекти розглядаються виключно за присутності авторів.

Ну, на жаль, і на цей раз автор та співавтори не з'явилися на засідання комітету, тому нам потрібно буде ухвалити рішення, або ми робимо виключення і ідемо в розрізі практикою, або ми її притримуємося.

Тепер переходячи до суті самого законопроекту, то він по суті, цим законопроектом пропонується змінити практику стягнення штрафів.

Якщо дуже коротко. Суть зводиться до того, що якщо раніше або в діючій версії накладений штраф національною комісією, скажем так, якщо він оскаржений в суді, то він не стягується поки не буде рішення суду. Тобто умовно запропонованими змінами пропонується так, щоб рішення національної комісії підлягало примусовому виконанню Державною виконавчою службою. І вже, якщо той, на кого наклали штраф і він не погоджується, то на ньому лежить обов'язок довести в суді, і тільки в разі виграшу справи в суді штраф не буде стягуватись.

Я думаю, що з цього приводу представники комісії нам розкажуть про практику, на яку суму штрафів вони наклали і на яку суму ці штрафи не виконуються і вискажуть свою думку.

Рішення підкомітету було до речі, не дивлячись на відсутність авторів, підтримати даний законопроект, як мінімум в першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте послухаємо думку голови комісії. Будь ласка.

ХРОМАЄВ Т.З.  Дякую.

Шановний голова! Шановні народні депутати! Дякуємо за можливість розглянути дане питання. Розмовляв з ініціатором і автором цього…

У нас консенсус з цього питання. Ми підтримуємо даний законопроект. Вважаємо його дуже важливим для функціонування, ефективного функціонування комісії, з метою покращення виконання тих всіх рішень, які комісія приймає щодо учасників ринку.

Але, по-перше, я би доповнив ваші коментарії щодо… Ми б хотіли, щоб даний законопроект позбавив нас зобов'язання сплачувати мито, судове мито. Тому що це, фактично, у нас немає коштів на данні витрати, що позбавляє нас судитися далі для того, щоб забезпечити сплату штрафів. Тому це таке замкнуте коло, яке використовує і суб'єкт на кого був накладений штраф і він знає, що ми не зможемо іти далі в суд, і тому використовується…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там великі розміри, як я розумію.

ХРОМАЄВ Т.З. Да, ну… Ефективність щодо кількості штрафів, там процентів 20-ть, 30-ть виконується, але щодо грошового обсягу, ми вважаємо там десь 5-7 відсотків від всіх штрафів виконується суб'єктами.  Це говорить про те, що дрібні, вони платять, а все, що вище там певного розміру, де вже все суттєво, то просто не сплачують.

Серед всіх рішень, які було прийнято судами щодо розгляду всіх цих справ, ми вигравали більше 50-70 відсотків. Тобто, взагалі, тут не йде річ про надмірне використання комісією своїх повноважень і там накладанням багатої кількості штрафів – це суттєве фінансове питання.

Тобто ми зможемо забезпечити більш ефективне стягнення до Державного бюджету та не використання державних коштів для ініціації і захисту наших рішень. Тобто це дуже ефективно буде і для дякую  ержавного бюджету теж.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Скажіть, будь ласка, а якщо штраф накладений, в мене питання, і подає, ну друга сторона, інша сторона в суд, рішення, воно до виконавчої служби приймається і виконується? Чи, якщо тільки є, ну, визначення якесь? Як оцей механізм?

ХРОМАЄВ Т.З. В даному випадку місяць, вони за місяць або сплачують, або йдуть…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лібо сплачують, лібо ідуть….. А якщо ідуть до суду, виконавча служба отримує гроші? Чи…

ХРОМАЄВ Т.З. Ні. Ми всі йдемо до суду, але ми йдемо безплатно, безкоштовно, а вони…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А вони йдуть за…

Шановні колеги, будь ласка, Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В. Тимур Заурбекович, чи правильно я зрозумів, що пропонується в цьому законопроекті, щоби  замість подання документів в суд, тепер приймати за основу постанову, яка виписується уповноваженою особою Національної комісії? Так?

ХРОМАЄВ Т.З. Так. Да. По суті рішення комісії це і є квазі-судове рішення, тому що ми приймаємо рішення щодо учасників ринку за їх правопорушення. Тому ми в даному випадку минаємо додаткове коло судового розгляду.

ДОВБЕНКО М.В. Я не це уточнюю. Тобто пропонується, щоби постанова, яка підготовлена уповноваженою особою.

ХРОМАЄВ Т.З.  Ну, тобто, да. То від комісії уповноважена особа.

ДОВБЕНКО М.В. Від комісії.

ХРОМАЄВ Т.З. Член комісії, да.

ДОВБЕНКО В.М.  Добре. Скажіть, будь ласка, ну, якщо ми хочемо вже все-таки піди на якесь скорочення оцієї, дійсно, судової тяганини. Ну, то хоча б коректним було би, тут є юристи, я думаю, може, вони б мене поправили. Ну, хай була б тоді хоча б документ підготовлений уповноваженою особою. Але хоча би було рішення комісії. Скільки у вас членів комісії?

ХРОМАЄВ Т.З. У нас 7. Рішення комісії щодо чого?

ДОВБЕНКО В.М.  Оця постанова мала би бути підтверджена комісією. Не уповноваженою особою.

ХРОМАЄВ Т.З. Ці члени комісії приймають це рішення, це і є рішення. Це є рішення уповноваженими, ми уповноважені всі 7.

_______________. До речі, рішення комісії приймається виконавчим органом.

РІЗАНЕНКО П.О. Трошки, може, є нерозбірливим. Хотів би доповнити. Яка була практика або є, і яку пропонується запровадити. Сьогодні національна комісія приймає рішення про стягнення штрафів, так. Той, на кого накладений штраф, тут було сказано лише там 20 відсотків платять, і це лише 5 відсотків від сум. Тобто правильно було сказано, маленькі вони платять дрібні, як тільки це великий і суттєвий штраф, вони не платять. І обов'язок лежить саме на комісії. Це комісія повинна звертатися в суд, в судовому порядку стягувати  ці штрафи. Тепер пропонується цю практику змінити таким чином. Комісія прийняла рішення. Якщо за місяць це рішення не оскаржене тим, на кого покладений цей штраф, то таке рішення по суті стає виконавчим документом. Тобто все. Через місяць воно у виконавчому провадженні стягується з боржника.

ДОВБЕНКО М.В. Павло Олександровичу, у нас як називається, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Ми тут пишемо в документі, що постанова уповноваженою особою національної комісії. Чому уповноважена особою, чому не національною комісією? Я це уточняю. Будь ласка.

РІЗАНЕНКО П.О.  Насправді, просто відповідно до цього ж закону, але в іншій статті, це стаття 9, тут просто зміни до статті 11, а в статі 9 написано, що цими уповноваженими особами Національної комісії є виключно голова комісії і члени Національної комісії, ніхто інший там не є. Просто воно структуроване так в законі, що коли мова іде про накладення якихось санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, діє голова або член комісії як уповноважена особа всієї Національної комісії. Тобто голова комісії він дає доручення там або члену комісії, або там навіть кілька членів комісії колегіально приймають рішення і розглядають по суті, і накладають відповідну санкцію, штраф.  І воно оформлюється документом, який називається "Постанова уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку".

ДОВБЕНКО М.В. Добре. То тоді ще простіше питання. Поясніть мені. Є якесь порушення. Уповноважена особа помітила це порушення, виписала постанову. Дається місяць, щоби або погодився хтось сплатити, порушник, або не погодився. Так ось моє питання не в цьому, моє питання в іншому. Якщо ми вже не хочемо суду, ми його обходимо, то чого має одна особа приймати рішення, що накласти штраф? Я за це.  Я за те, щоб, якщо вже ми відходимо від суду, ну то хоча би колегіально комісія приймала, ну тоді це коректно.

ХРОМАЄВ Т.З. У нас процедури які. Деякі рішення приймаються колегіально, всіма, тобто кворумом. Але в залежності щодо розгляду судових справ, да, наших, щодо правопорушення, розгляди теж розподіляються між членами комісії, да. Це один член комісії має право вирішувати щодо кожного там окремого питання, але в залежності від важливості та ваги цього питання кількість може збільшуватися до трьох. Тобто три члени комісії можуть вирішувати щодо того чи іншого питання. Тобто це питання ефективності та бізнеспроцесу діяльності комісії. Але кожний член комісії має право вирішувати ті чи інші питання в рамках, там, повноважень.

________________. (Не чути)

РІЗАНЕНКО П.О. На сьогоднішній день, в діючій версії закону              накладення штрафу здійснюється, колегіальним рішенням комісії чи індивідуальним рішенням членів комісії або трійкою, або ще якимось складом визначеним вашими регуляторними актами?

ХРОМАЄВ Т.З. Розглядається в залежності від або одним членом комісії, або трьома, не всім составом. Тобто кількість – це тисячі справ і потрібно… у нас ми маємо окремо там члени комісії, які відповідають за певні напрямки і мають фахову підготовку для розгляду того чи іншого питання.

Це, це… Я пояснюю, як фактично, як квазі-суддя.

РОМАНЮК В.М. Доброго дня, шановні колеги! Романюк Віктор. Дивіться, я просто беру власну практику за основу, в мене був епізод, коли, грубо кажучи, влада не була задоволена, і один із членів комісії почав, як прийнято в Україні, кошмарить. Да? І це була одна уповноважена особа, яка по мені там виносила, тобто по тим юридичним особам. з якими я був пов'язаний, виносила цілу серію оцих постанов. І потім я відповідно вже чи мої представники ходили по судах, займалися оцим всім питанням.

Я от підтримую зауваження Миколи Володимировича з приводу чого? Що давайте тоді, дивіться, ми ж наділяємо вам додаткові… надаємо додаткові повноваження, відповідно… Послухайте. Дивіться…

_______________. (Не чути)

РОМАНЮК В.М. Не надаємо, але спрощуємо вам механізм стягнення заборгованості, скажемо так прямо. Тобто вам потрібно… ви на ваші рішення набувають статусу виконавчого документа, тобто вам не потрібно вже легалізувати їх додатково в суді. Це позбавляє вас від часу, від витрат, можливо, державного мита, якщо ми знайдемо компромісне рішення.

Тому буде пропозиція, давайте тоді, щоб для того, щоб захистити іншу сторону і не траплялося так, що один член, уповноважений член комісії приймав особисто рішення з приводу тих чи інших питань, можливо, внесемо зміни до порядку прийняття цих рішень в комісії і наділимо колегіальні органи, вас щодо прийняття таких рішень, внесення таких рішень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу…

(Загальна дискусія)

_______________.  Це… Розумієте? Це не питання… Є деякі етичні питання. Да? Рішень той чи іншої людини. Але зараз ми…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, ну щоб була предметна дискусія. Дивіться, скільки членів уповноваженої комісії?

ЛІБАНОВ М. Від того рішення краще не стане, якщо буде більша кількість. Це дуже… Ми, ми захисту у відповідача, учаснику ринку, достатньо. Він має право, як і раніше, і цей штраф не буде проти нього використовуватися, якщо він піде до суду. Будь ласка. Але ми зараз у меншості …

______________. Не зрозуміли питання, мабуть.

Дивіться, вас скільки членів, уповноважених осіб державної служби?

ЛІБАНОВ М.   Зараз п'ять.

ДЕМЧАК Р.Є. От п'ять. Є певні питання, які розглядаються колегіально, я так розумію, більшістю приймаються, а є питання, які приймаються одноособово уповноваженою особою. Правильно я кажу?

ЛІБАНОВ М.  Щодо правопорушень, дрібних…

ПОЛЯКОВ М.А.  Я пропоную дуже просто. Перенести повноваження щодо винесення в частині набуття статусу виконавчого документу, рішень комісії, щоб ці рішення приймалися колегіально. Зрозуміле питання?

______________. Дивіться. Питання…

______________. (Не чути)

ЛІБАНОВ М.  Совершенно верно. Максим Анатольевич абсолютно правильно говорит. У нас в течении года, ну, там, где-то десятков тысяч штрафных дел и получается если их перенести на коллегиальное, это получается, что комиссия коллегиально должна будет заседать 24 часа в сутки и 7 дней в неделю, 52 недели в году. Ну, реально просто.

______________. (Не чути)

ЛІБАНОВ М.  У нас за 14-й год, я эту цифру еще итоговую не помню, за 13-й год было порядка 16 тысяч дел.

Ну, при всем уважении, то есть если разделить это на 52 недели то посмотрите сколько там, получиться нагрузка на комиссию, как коллегиальный орган.

Поэтому, то, что у нас есть сейчас по факту. У нас мелкие правонарушения когда там штрафные санкции не большие в пределах 1 тысячи необлагаемых минимумов доходов граждан, то есть это в пределах 17 тысячи гривен, вот такие штрафы сейчас по факту рассматриваются единолично одним из членов комиссии, либо председателем.

РОМАНЮК В.М. А колегіально з якої суми починається перевірка…

ЛІБАНОВ М. Все, що вище 17 або все, що може бути, як, або штраф або анулювання ліцензії, це все  вже колегіально іде.

________________. Так яка сума?

ЛІБАНОВ М.  Все, що вище 17 тисяч гривень.

РОМАНЮК В.М.  17 тисяч гривень?

ЛІБАНОВ М.  Да, все, що вище 17 тисяч гривень іде колегіально.

________________. Анулювання ліцензії – це вже колегіальні комісії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Михайло Володимирович.

ДОВБЕНКО М.В. Колеги, я хочу, щоб ви зрозуміли, чому я підняв цю проблему. Без сумніву, сьогодні процедура, яка склалася навколо стягнення штрафів, вона настільки заволокічує проблему, що получаємо тільки ті відсотки маленькі в казну чи бюджет, що повинно поступити. Ми хочемо піти на спрощення, без сумніву. От дивіться, якщо ми залишаємо, що окремо уповноважена особа може прийняти там 15 тисяч гривень, от вона так вважає. То чи не посилюємо ми тут корупційну складову? От ми маємо теж зрозуміти. Коли суд прийняв рішення, тоді вже можна оскаржити, є апеляційна інстанція, є там касаційна і так далі. Ну коли ми залишаємо тільки на розгляд однієї особи, навіть якщо це дуже великий фахівець, ну то все-таки давайте погодимося, якщо ми уникаємо суди, ну то хоча би колегіальний орган… Максим Миколайович, я до того, що, ну без сумніву, буде навантаження на комісію трошки більше, ну хоча це буде, ну, хоча би хоч частково унеможливлювати.

ПОЛЯКОВ М.А. Михайло Володимирович, я вас розумію, вибачте. Ну, якщо дозволите, вже як адвокатом виступлю, тому що просто в меншій структурі працював, ситуація яка. От я розумію дуже чудово, в чому проблема. тут можна і піти по-іншому, да, начебто може бути теоретично корупція, але сьогодні у них немає інструменту. Ти наклав штраф, вони…., у тебе немає коштів, щоб щось з цим зробити, воно пропадає і повна безвідповідальність, за які вони начебто відповідають. Вони розуміють, що з цього нічого не буде: скільки штрафи не накладай, нічого ніхто не платить. Щоб ви розуміли, серйозні питання, реальні, да, питання, коли виносяться щодо позбавлення ліцензії, інших – там тільки колегіальне рішення, тому що, вибачте, жоден член комісії на себе цю відповідальність не візьме, да, навіть якщо б хотів, да, тому що це все перевіряється Генеральною прокуратурою.

Мало того, по фактам, де є навіть штрафи, завжди можна піти в суд подати, якщо це не законно. І всі такі речі вони завжди перевіряються. Ну, щороку приходить 2-3 служби, які перевіряють від Рахункової палати, Генеральної прокуратури, Служби безпеки, УБОПу, ОБЕПу, тобто вони там, вибачте, всі кружляють навколо і дивляться за цим. Тому тут як би гарного рішення тут стовідсоткового такого антикорупційного насправді я б і не бачив, да, що от якщо ми приймемо, на всі ……, ми просто дестабілізуємо, вони не зможуть фізично це робити. Тому тут ми просто, я прийняв рішення, і ми підвищили в них можливості інструменти просто впливу на їхній ринок. Тому що начебто інструмент є, а реально він не працює.

ЛІБАНОВ М. Я хочу ще раз звернути увагу, що сам законопроект, він щодо порядку стягнення штрафів, він не стосується порядку. От я хочу, щоб ви чітко це довели членам комітету, може в цьому якось ми губимось. Що сам, як приймаються рішення в самій комісії…

_______________. І інші законопроекти.

_______________. …цим законом. У них є порядок, вони згідно його і діють, він тут не змінюється порядок. Сам законопроект стосується виключно того, як це стягується через суди, виконавчі впровадження і так далі.

ХРОМАЄВ Т.З. Дякую, я би ще додав щодо порядку. Да, у нас це, це окрема історія. Да, тому, якщо ми хочемо таких якісних рішень, нам потрібно все там вирішувати щодо кожного окремого такого ланцюга, да. Тобто стягнення – це одне. Якість рішень – це інше, да, це теж нам потрібно, ми, у нас такі порочные круги, вони взагалі, ну, зараз встречаются в кожному, в кожному окремому секторі. Щодо, щодо прийняття рішень, да. У нас є деяка кількість питань, які, на жаль, унеможливлюють приймати рішення  по суті, ми приймаємо рішення по формі, да. Тому когось кошмарить – це якість … якості фахівця, мабуть це третю питання. По-перше, сама система змушує нас приймати рішення за рішенням щодо відповідача, який не може надати якусь справку. Ми повинні приймати рішення за рішенням, і так 3 роки.

Да? Якщо ви бажаєте якості, у нас будуть законопроекти, які покращать якість стягнення, якості прийняття рішень, але це інше. Я б хотів, щоб ми це окремо розглядали. У нас буде ще можливість.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, давайте вже…, бо вже 45 хвилин.

ДЕМЧАК Р.Є. Задати уточнююче питання. Чи є можливість все ж таки у учасників ринку оскаржити ваше рішення в суді? І я так розумію, ну судячи з цього, що, якщо протягом місяця він оскаржив, і ви  відмовили, так, то він має право. Уточніть для всіх.

ЛІБАНОВ М. Тобто законопроектом пропонується проста річ. Є накладений штраф. У особи далі є місяць для того або сплатити її добровільно, або оскаржити, якщо така особа вважає, що штраф застосований несправедливо. Але, якщо особа не робить і не те і не інше, тобто добровільно не сплачує і не оскаржує в судовому порядку, тоді постанова уповноваженої особи стає виконавчим документом.

_______________. …комісії у вас немає, у податковій. Податкова дає 190 днів для того, щоб можна було б оскаржити саму податкову і їхнє рішення. а потім уже, якщо там три інстанції проходять податкової, то тоді вже (Не чути)

(загальна дискусія) У нас є можливість оскаржити внутрікомісійно. Ми кажемо, що місяць є для судового оскарження. Тобто, якщо особа бажає, щоб комісія колегіально переглянула рішення однієї з уповноважених осіб, вона може це зробити. Тобто  такий механізм теж є. Ми кажемо, що після того, як завершились ці всі вже внутрішні процедури комісійні, да, коли вже є остаточне рішення про накладення штрафу комісією, то тоді один місяць або в суд, або в ДВС.

_______________. Колеги, в чому пропозиція на рахунок дискусії  про колегіальне рішення. Можливо, ну зробити доповнення такого характеру, що, якщо суб'єкт, на якого накладають штраф, він вважає, що накладений штраф предвзято, да, і він також не повинен іти в три інстанції і платити судові збори у результаті, і втрачати в тому числі час і ресурси. Можливо, він, за його вимогою може подати заяву для того, щоб рішення по його саме штрафу, а це звільняє від масовості прийняття колегіальних рішень саме по його, якщо у нього є заперечення, щоб приймали штраф обов'язково на засіданні комісії колегіально.

_______________. Ну, у нас, насправді, це є право особи. Він може оскаржити як в межах самої комісії, так і піти в суд. Це його право. Ми тут його нічим не обмежуємо. Тобто, якщо він бажає, може іти в суд. Якщо бажає, він може апелювати до комісії.

_______________. Тобто він може на комісії написати листа. Прошу розглянути колегіально. Да, у нас… Тобто ми в цьому плані його не обмежуємо.

_______________.  Якщо певні етичні проблеми, питання то…

______________. Колега задавав дуже конкретне питання.  Чи передбачена процедура оскарження до комісії ваших рішень?

______________. Передбачена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я пропоную це питання, давайте вирішимо, що ми будемо робити. Тому що доповідача нема, але я пропоную, якщо по телефону він не заперечує, є голова підкомітету, який співдоповідач, є в нас регулятор.

Давайте Павло Олександрович, які є пропозиції.

РІЗАНЕНКО П.О. Пропонується висновок, підтримати даний законопроект і рекомендувати Верховній Раді ухвалити його за основу і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Є ще інші пропозиції, шановні колеги?

Да, ставлю це питання…

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу і в цілому.

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримались? Рішення прийнято.

Регулятору, дякую. І вам, дякую.

Так наступне у нас питання. Пункт 2,  про проект Закону про внесення змін до деяких Законів України для розширення інструментарію фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку з метою забезпечення заощадження вкладників неплатоспроможних банків. Доповідає Довбенко Михайло Володимирович, перший заступник голови комітету.

ДОВБЕНКО М.В.  Колеги, у нас група народних депутатів попрацювала над цим законопроектом який стосується питань введення обмежень на дострокове зняття коштів вкладників неплатоспроможних банків при передачі зобов'язань приймаючому або перехідному банку і дані обмеження стосуються лише сум вкладів, що не покриваються фондом гарантування вкладів фізичних осіб. І це стосується, цей законопроект, розширення інструментарію фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Текст нашого законопроекту у кожного є. Я не хотів би повторюватися.

Хочу тільки звернутися до учасників засідання. Я бачу, що, я ще є співдоповідач по наступному третьому питанню. Підготував законопроект Павло Олександрович Різаненко. І я бачу, що він не менш інтенсивно попрацював над цим документом ніж ми, група депутатів. Тому тут можна було би провести дискусію одночасно і по другому і по третьому питання, воно стосується одного документу. От, а взагалі я бачу, що деякі положення нашого законопроекту перегукуються із положеннями, які виклав Павло Олександрович. І все-таки як на мене тут напрошується думка переконати своїх колег і об'єднати наші зусилля, і швидше всього вийти з узгодженим законопроектом в сесійну залу. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Олександрович.

РІЗАНЕНКО П.О. Да, мною поданий…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо колеги не заперечують, я думаю, і другий, і третій пункт розглянемо разом.

РІЗАНЕНКО П.О. Мною поданий законопроект, який по суті є альтернативним до законопроекту 2188. І я б сказав, що він по суті є поглинаючим. Тобто це, і 2188 є альтернативний 2188-1 він стосується в дійсності з діяльністю Фонду гарантування вкладів і діяльності щодо виводу банків з ринку, ліквідації і всього, що з цим процесом пов'язано, що стало дуже актуальним за останні два роки і останні, коли з ринку виводиться 40 банків за минулий рік, ще у цьому році кілька банків. І по суті банківська система цього не переживала ще такого, бо були поодинокі випадки тільки виводів банків з ринку. Цими і мотивовано подання саме цього законопроекту, точніше альтернативного. Тому що, погоджуючись з майже всім, що було в законопроекті 2188, мені здалося, що є певні аспекти, які він все-таки не врегульовував щодо виведення банків з ринку. Тому я не бачу, якщо тут автори, я не бачу, де він протирічить, але я бачу, де він взаємодоповнює.

Я підкреслю основні моменти саме цього законопроекту, самі головні. Звичайно, закон фундаментальний, великий, і там порівняльна таблиця, вибачаюсь, на 66 сторінок. Тут теж є певний і технологічний аспект. Мабуть, не у всіх була можливість ознайомитись повністю з текстом і так далі. І, можливо, в мене буде в кінці пропозиція, скажемо, процедурного характеру.

Але, щоб представити законопроект. Законопроектом пропонується ввести поняття реструктуризації зобов'язань неплатоспроможного банку. І передбачити можливість проведення такої реструктуризації зобов'язань неплатоспроможного банку на будь-якому етапі роботи з цим банком після того, як він потрапляє до Фонду гарантування вкладів і до самої ліквідації. Це фундаментальна річ. Що мається на увазі? Що чинним законом передбачено навіть коли передаються якомусь банку активи і пасиви, то по суті приймаюча сторона зіштовхується одразу з проблемою, що всі зобов'язання вона повинна виплатити одразу. Тобто всі вкладники і ті, хто можуть помагати, вони приходять і кажуть "віддайте нам наше". Ну і це робить всю ідею, з передаванням активів і пасивів, не робочою, тому що мало хто погодиться на це. Законопроектом передбачається надати можливість надати можливість, при такій передачі в певні передбачені там є мінімальні і максимальні терміни, реструктуризувати зобов'язання, встановити їх в строковість. Це номер один. Із важливих речей.

Також пропонується внести зміни, які нададуть можливість передачі всіх або частині активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, на будь-якому етапі виведення банку з ринку. Тому що діючий закон дає можливість це зробити тільки в певній ситуації, при певних обставинах, на певному етапі.

Ще одна, скажемо так, значна зміна стосується вдосконалення роботи фонду з активами банків, що ліквідуються через спеціалізовану установу. Як ви знаєте, це передбачено, але ще в нас жоден банк до кінця цю процедуру не пройшов. Діючі версії закону там навіть теоретично прописано, але до цього ніхто не доходили, що активи там процес ліквідації займає 3 роки і по завершенню цього процесу ліквідації активи, які залишися, вони передаються на благодійність. Ну от, це я до прикладу кажу. Не зовсім зрозуміла норма, тут передбачається, що приймаюча спеціалізована установа цими активами буде займатись. І поки вона  через суд їх не стягне або навпаки в судовому порядку не зможе стягнути, то вона зобов'язана займатись цими активами. Також підвищується відповідальність власників та керівників неплатоспроможних банків. Ця відповідальність вона, на щастя, не кримінальна, кримінальну ввели буквально пару днів назад, вона економічного характеру. Тобто зобов'язання такого банку перед інсайдерами, пов'язаними сторонами, в них змінюється черговість, при певних обставинах вони не виплачуються і так далі. Посилюються вимоги до інвесторів неплатоспроможних банків та перехідних банків, тобто ті, які будуть приймати активи.

Ну, це… І іще один дуже важливий, одна дуже важлива фундаментальна зміна – це підвищення відповідальності працівників Фонду гарантування. Я хочу відмітити, що в діючому законодавстві вони майже не несуть ніякої відповідальності. Так, передбачена законом так звана професійна похибка, помилка і якщо здійснена якась помилка, яка призвела навіть до збитків в мільярди гривень, працівник фонду він звільняється від будь-якої відповідальності і її за це несе. Пропонується це, вибачаюсь, але прибрати і посилити саме відповідальність працівників фонду.

    Це, якщо коротко, то, скажемо так, основні зміни, які фундаментальні для цього закону. Я ще раз підкреслюю, що дуже важко, я усвідомлюю, ознайомитись з законопроектом таким складним, на 60 сторінок. Тому, можливо, у мене буде і процедурна пропозиція: відкласти розгляд цього законопроекту на наступне засідання, щоб всі мали повноцінну можливість ознайомитись з його повним текстом і надати, скласти повноцінне уявлення про нього. Це не законопроект на одну сторінку і він дуже фундаментальний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, які ще думки єсть з цього приводу? Будь ласка, пан ……….

НОВІКОВ В.В. Доброго дня всім! Я почну із законопроекту 2188. І почну зразу з того, що зазначений законопроект, як і наступний альтернативний законопроект …тире один, передбачає внесення змін у Закон про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Зазначений Закон про Національний банк і про банки, і банківську діяльність, передбачені зміни до цього закону, вони передбачаються в меморандумі МВФ, який ми скоро, я сподіваюсь, приймемо вже в Раді директорів МВФ 11 числа. І він регламентує, які зміни вносяться в ці закони, в тому числі і в Закон про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Ми залучили фахівців МВФ стосовно цього законопроекту 2188. І буквально пару годин назад отримали від них висновок щодо цього законопроекту. Я з вашого дозволу зачитаю, тут трохи мене сторінки. Наша оцінка, подана нижче, відображає спільну роботу команд Світового банку і фінансового сектору МВФ. Ми виявили, що в проекті Закону запропоновано багато змін, які можуть стати на перешкоді процесу реструктуризації банків в Україні, підвищити вартість реструктуризації. Створити систему, яка може покласти край порятунку навіть несистемних фінансових установ.

З нашої технічної точки зору, розширення повноважень фонду, що стосується прийняття рішень з передачі активів та зобов'язань неплатоспроможного банку до приймаючого банку або перехідного банку на стадії ліквідації може призвести до виникнення відповідальності фонду за межами його основної функції. Важливо, що зміни до Цивільного кодексу вплинуть на права вкладника і можуть викликати занепокоєння серед вкладників.

Продовження до 6 місяців періоду виведення неплатоспроможного банку шляхом створення перехідного банку відповідно до пункту 1 частини шістнадцятої статті 42 Закону про систему гарантування та його продажу інвестору може невиправдано відтермінувати процес ліквідації збанкрутілого банку, який не викликав інтересу приватних інвесторів. Що в свою чергу може вплинути на кредиторів. Оскільки накопичення операційних збитків додатково погіршуватиме вартість оздоровлення.

Продовження до 5 років строку існування перехідного банку, створеного відповідно до частини, до статті 2 частини шістнадцятої статті 42, може тільки відтермінувати прийняття рішень щодо виведення з фінансової системи установ, які не демонструють життєздатність або не представляють ринкового інтересу. Звільнення перехідного банку на один рік від виконання потенційних вимог НБУ негативно вплине на фінансовий нагляд в країні та створить нерівноправні умови з точки зору конкуренції.

Надання можливості приймаючому банку або перехідному банку заморожувати депозити фізичних осіб на період до з років та депозитів юридичних осіб на період до 5 років вплине на права кредиторів та середньострокові грошові потоки банків та їхню життєздатність, оскільки коли прийде час вкладники, які будуть примусимо утримуватися у фінансовій установі будуть схильні до втечі, що в свою чергу ускладнить забезпечення фінансової стабільності і фінансової установи та збільшить витрати на це.

Вимога щодо того, що державні банки зобов'язані брати участь у відкритих торгах аукціонів для передачі балансових та безбалансових активів зобов'язань банку, які ліквідуються не відповідає кращій міжнародній практиці. Участь держави в санації банку має відбуватися у випадку системно важливих установ та після ґрунтовної оцінки того, що таке рішення є ключовим для забезпечення фінансової стабільності. Вилучення положення, що забороняє передачу кредитів пов'язаної сторони до перехідного банку, хоча ми розуміємо, що таке положення є критично важливим для спрощення передачі незастрахованих депозитів в іншій установі, досвід інших країн показав, що такі кредити найскладніше відновити та їх не потрібно передавати до іншої установи, оскільки це негативно вплине на якість балансу будь-якої приймаючої установи.

І останнє. Тому під час обговорень на комітеті ми наполегливо рекомендуємо вам виступити проти погодження проекту пропозицій, оскільки їхнє остаточне погодження може дорого коштувати для бюджету і наразити на ризики стійкості боргової ситуації в майбутньому. Ну, ви розумієте, що будь-які зміни, в тому числі, кстати, останнє, що ви сказали стосовно захисту щодо помилок, професійних помилок, да, похибки. Це була назва попереднього меморандуму МФВ обов'язково це включити. І тут зрозуміло, що це теж буде категоричне несприйняття цих норм.

І, крім того…

_______________. (Не чути)

НОВІКОВ В.В. Ні, я про МВФ кажу поки що. Крім того, я скажу, що от урядовий комітет готував висновок по законопроекту 2188 в першій редакції. Але фактично він повторює концептуальні речі, які, на заміну, які були надалі. Висновок Кабміну був негативний стосовно цього законопроекту. Його просто не розглядали, тому що поступила інформація, що він знятий був з розгляду, перша редакція. І Національний банк в своєму листі на попередню редакцію теж висловив негатив в тому плані, що змінюється процедура ліквідації. Що процедурою ліквідації здійснюється те, що повинно здійснюватися під час тимчасової адміністрації. От загальний висновок такий. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Да, давайте.

Будь ласка, да.

ОЛЕНЧИК А.О. Шановний голово, шановні народні депутати, шановні присутні! Я постараюсь просто не повторювати  уже, власне, те, що висловив колега з Національного банку. Тим більше, коментувати висновок Міжнародного валютного фонду достатньо не просто, особливо в сьогоднішні часи, так. Але хочу просто озвучити дві тези. На жаль, дійсно не було можливості детально ознайомитися і проаналізувати належним чином законопроект 2188-1. У випадку законопроекту 2188 було набагато більше шансів і ми надали наші пропозиції і наші зауваження, вони є в наявності комітету. Тому не буду детально коментувати кожний пункт.

Але в цілому, власне, теза номер один полягає в тому, що, безумовно, важливо проаналізувати весь алгоритм, який визначений в Законі про систему гарантування вкладів. Та модель, яка, власне, була закріплена в цьому законі у редакції 2012 року, після цього вона концептуально не переглядалася. І на предмет  забезпечення …… додаткових інструментів для фонду, для того, щоб  система роботи із вкладниками і кредиторами була гнучкішою і ефективнішою. Задачі насправді абсолютно зрозумілі і прозорі. Треба створити більше можливостей і шансів для так званої четвертої і далі черг. Тобто мова іде про фізичних осіб вклади яких перевищують граничну суму відшкодування. І далі, як основна, це сьома черга, мова іде про юридичних осіб. Важливо використати всі можливості для того, щоби підвищити їх шанси на відшкодування, на задоволення їх кредиторських вимог хоча би в частині. Це колосальна проблема. І враховуючи те, в якому стані ми отримуємо банки і якість активів, які єсть в цих банках, реально серйозне напруження, так, і негатив, пов'язані з процесом виведення банку з ринку якраз пов'язаний з тим, що до 200 тисяч люди мають більш-менш впевненість, що вони кошти отримають. Ну, а починаючи з 4 черги – це однозначно втрачені гроші. Це требу зламати, інакше довіру до банківської системи не відновити. І тому ми не проти ще раз проаналізувати всі аспекти моделі і на етапі тимчасової адміністрації, і на етапі ліквідації, і шукати будь-які нормальні цивілізовані можливості, які відповідають міжнародній, краще міжнародній практиці, особливо з урахуванням досвіду останньої кризи, яку пережив світ, і імплементувати це в закон. Ми знаходимося в цьому пошуку і ми дуже вдячні, що народні депутати настільки серйозно звернули увагу на цю проблему.

Але теза номер 2 полягає в тому, що в процесі всіх цих інновацій не може бути цей алгоритм не просто зроблений там гнучкішим чи прозорішим, а насправді бути поламаним, так. Особливо, коли, наприклад, по законопроекту 2188 я сказав наші зауваження, так, можна їх подивитися і, чесно кажучи, законопроект  в цілому виглядає, на нашу думку, виглядає більш виграшно, ніж, наприклад, так званий альтернативний законопроект, з яким можна було ознайомитися побіжно. Ну, наприклад, там такі тези як те, що чомусь термін виплат 7 днів на стаді ліквідації, а це критично, так, для людей.

Ми, ви знаєте, з учорашнього дня ми зайшли в "Дельту", це сотні тисяч вкладників, наприклад, так, з 7 дня пересувається там на 30 день. Коли мова йде, але саме головне, коли мова йде в одному законопроекті, в другому чи в третьому про те, що в перегляді цього алгоритму розмиваються будь-які зрозумілі правила, так, і закони, по яких ми працюємо по зобов'язанням і з активами, і фактично оце перетворюється в такий, знаєте собі, процес, який можна певним чином рулити в ручному режимі, так, на розсуд посадових осіб Фонду гарантування вкладів, в першу чергу, уповноважених осіб, то от ця річ неприйнятна.

І, на нашу думку, законопроект, кажу, біглий поки що погляд, законопроект 2188-1 має набагато більше шансів, що саме це і відбудеться в результаті, щоб випадково не  вийшла підміна власне понять і в кінцевому результаті це не перетворилося в щось, коли я повністю  підтримую народного депутат,  що для того, що треба сильно підвищувати  відповідальність працівників фонду. Тому що сама модель, сам алгоритм можливо деколи  не повороткий, у  2012  році так він виглядає в тому варіанті, ця неповороткість деколи зашивалася під диктовку Світового банку і МВФ  тоді  для того, щоби  знизити можливість от саме цього ручного управління і виникнення  корупційних чинників.

Тому от не вдаючись зараз в деталі, обидва законопроекти, особливо шановного Павла Олександровича Різаненка,  треба дуже серйозно аналізувати нам цей предмет і у нас є дуже серйозні застереження, особливо по другому законопроекту в цій частині. І ми просили би народних депутатів  не приймати в даному випадку поспішних рішень, а, дійсно, взяти тайм-аут для того, щоб ми могли більш серйозно це питання опрацювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка.

ПАНІКАР Г.Ю.  ………. Я представляю тут якраз  вкладників від імені кількох  великих  банків. Я б хотів би сказати від банку "Форум", від банку "…", "Дельта", якраз вони мене уповноважили на це.

Що хотів сказати? По-перше, я хотів би звернутися  до депутатів з подякою за те, що вони розробили ці законопроекти, ми вважаємо їх дуже якраз актуальними.

По-друге, МВФ якраз говорить  про те, що тут порушуються наші права,  а ми навпаки  впевнені, що ці законопроекти направлені  на зворотне, направлені на те, щоб надати нам можливість  отримати наші заощадження, які ми поклали і відновити довіру до банківської системи.  По-третє, все що стосується МВФ, я хочу сказати наступне,  що ми бачимо  як вкладники тут політику подвійних стандартів  з боку МВФ, я можу це навіть довести. Яким чином? Вони наприклад в своєму листі говорять про  кращу міжнародну практику   лише відносно одного пункту, одного абзацу, якщо ретельно подивитись. 

Якщо поглянути на законопроект 2188 і поглянути на рекомендації, які надав МВФ для  своїх  країн, для західних країн. Під час останньої кризи законопроект 2188 повністю відповідає тим рекомендаціям. В той час, в своєму листі все, що вони пишуть, це якраз вони на біле говорять чорне і намагаються таким чином, моє особисте враження, зруйнувати банківську систему України. Може в них щось гарно, але те, що вони пишуть, зовсім навпаки, це перше. Я можу пройтися по кожному їх пункту, але, якщо депутати будуть не проти, ми надішлемо їм на ваше ім'я ці рекомендації, як англійською так і є переклад українською, ви можете з ними ознайомитися.

Зі свого боку, ми хотіли б звернутися, по-перше, підтримати пропозицію фонду та Андрія Ярославовича щодо не поспішати зараз розглядати цей законопроект, все ж таки помірно підійти до нього. По-друге, було б дуже гарно, якщо б ми організували спільну зустріч з МВФ та Світовим банком, бо на зустрічі з нами вони говорять одне, пишуть зовсім інше. Дуже хотілося б почути це від них, коли вони нам будуть говорити, що це погано для нас, коли ми надсилали численні листи на ім'я комітету, авторів законопроекту з проханням підтримати, розробити цей законопроект.

І наприкінці, я все ж таки прошу вас підтримати законопроект 2188, ми ретельно вивчили, 2188-1 ще не мали можливість ретельно вивчити, скажемо, просимо підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. ………...

ФУРСІН І.Г. У меня комментарий и вопросы к представителям Национального банка и Фонда гарантування. Если честно, у меня полностью совпадают мысли с теми, которые я услышал от уважаемого представителя комитета вкладчиков. В каком плане? Что то, что вы нам прочитали, Виктор Владимирович, ну, смысл состоит в том, знаете, как в том анекдоте, "доктор сказал в морг значит в морг".  То есть, в принципе, я так понимаю, что там нет такой заинтересованности, чтобы банка давали второй шанс на какую-то … укоротить срок, все упростить, все это сделать быстро и так далее. Я понимаю, что у нас есть огромная, нам вчера министр финансов объяснила масштабы зависимости от Международного валютного фонда. Это же не будет вечно эта зависимость, мы же не сможем вечно так жить. То есть, наверное, когда-то наступит какое-то окошечко, какое-то просветление и не будет такой вечной зависимости. То есть, у меня вопрос, допустим выдадут нам первый транш, наверное, в марте, мы не сможем после этого более свободно говорить о том, что мы хотим. Или мы вечно будем согласовывать все вопросы? Или второй ждать, третий ждать и так далее?

И по поводу того, что я услышал от представителя фонда, смотрите, идеология вашей организации она состоит в том, чтобы бороться с коррупцией, или все-таки, чтобы спасти как можно  больше средств вкладчиков и дать возможность большому количеству активов и пассивов продолжать жить? Понимаете, это увлечение, вы же не правоохоронный орган, у вас другая миссия, пускай вас там контролируют кто-то, какие-то органы, которые законом должны этим заниматься. То есть, у вас, все-таки, главная ваша миссия, все-таки, в этом состоит, мое мнение.   Мне кажется чем больше вы дадите второй жизни банку и это будет эффективность вашей работы. Чем больше вы продадите активов, чем больше вы сделаете этих принимающих банков, я бы критерии оценивал эффективности вашей работы именно по вот этому, а не какое количество банков вы похороните и ликвидируете и сколько вы обработаете или раздадите по 200 тысяч гривен.

Вот, извините, такие у меня комментарии. Поэтому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Павло Олександрович.

РІЗАНЕНКО П.О. Дуже багато було сказано МВФ не МВФ, в дійсності це там в кінці-кінців нести відповідальність всім за цю країну. Є речі, якісь емоційні, є якісь приймаються, я вибачаюсь, під тиском, в тому числі і доотримання кредиту МВФ, ми розуміємо, що ми як країна   не можемо вижити. Але є певні речі, які дуже логічні і з якими неможливо погодитись, або алогічні, з якими не можна погодитись.

В дійсності, питання дуже чітко стоїть, пан Іван Фурсін написав, або на  етапі певному дається можливість спасати банки, або всі банки відправляються у сміттєву корзину, а держава виплачує всім  по 200 тисяч.

Вся суть одного і іншого законопроектів полягає в тому, щоб дати можливість зняти навантаження з держави, з Фонду гарантування вкладів. І дати можливість певним банкам вижити на тому чи іншому етапі, і зробити якісь інструменти. І коли наводиться начебто в листі  МВФ… Я от хочу, до речі, побачити підпис цього  спеціаліста з МВФ, який це написав, що реструктуризація зобов'язань несе негативні  наслідки для банківської системи. Я вибачаюсь, у нас і так не в системі ліквідації, а якщо подивитись на всю банківську систему, то 70 відсотків зобов'язань банків є  на вимогу. І навіть у гарні, прекрасні часи не кризи, не війни на будь-який банк можна здійснити набіг, і коштує це всього  50 тисяч доларів,  організувати такий набіг і покласти будь-який банк можна.

А тепер от, якщо не приймати реструктуризацію зобов'язань, то ця ситуація пропонується інвестору взяти активів на мільярд і зобов'язань на мільярд, і завтра до нього тільки він прийме ці активи і зобов'язання, активи строкові, а от зобов'язання вони всі, вибачаюсь, 70 відсоткові – на вимогу. Він їх приймає, і одразу він повинен заплатити 70 відсотків цієї суми цього мільярду. Як ви думаєте, хоч один банк піде по такій процедурі? Відповідь очевидна. Я хочу побачити навіть підпис такого спеца з МВФ, який це підписав.

Тому мене просто дивують певні дуже речі. Моя пропозиція наступна: не приймати на даному  засіданні жодного рішення. Всі усвідомлюють, що зміни і підходи до діяльності Фонду  гарантування вкладів і ліквідації банків вони назріли, і як ніколи актуальні.  Питання серйозне його не можна приймати, знаєте от так дуже легко послухавшись   та скерувавшись там  емоціями чи ще чимось.  

Я пропоную перенести  на наступне засідання провести не просто засідання, обговорення, а до засідання і створити якусь робочу групу з  авторів, співавторів попросити все-таки залучитись туди за  можливості працівників фонду,  і Нацбанку і спробувати щось  виробити реально. Так, а не просто сказати, - це  погано і давайте будемо чекати поки  всі банки у нас лопнуть один за одним. І буде виконана неписана програма 2020, до 2020 року 20 державних банків.  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги…

Да, будь ласка.

ОЛЕНЧИК А.О.  Я дякую. І зразу хочу підтвердити, що ми готові в будь-якому форматі в будь-якому режимі брати участь в обговоренні, нам  є що сказати, нам є що ще показати і є, про що попросити про підтримку народних депутатів, це перший момент.

Другий, ну, щодо МВФ, я думаю, коментарі зайві, ну, але так здається, що як  би важко не було і як би ми від кого не залежали ситуативно, чи на середньострокову перспективу, рішення ми повинні намагатися кожен на своєму місці приймати, виходячи з інтересів здорового глузду  і держави, так. Ну, і третє, що стосується, власне, я розумію, що в цьому режимі навряд чи вдасться обговорювати все детально, але я просто відреагую таким чином. Закон, ще раз, про систему гарантування вкладів має свою залізну внутрішню логіку. Там неможливо, не  переглядаючи модель, якщо в одному місці ми міняємо якийсь компонент на якомусь етапі, так, не передбачати компенсаторів на якихось інших етапах.

Спроба розбалансувати цей процес, навіть як би він не виглядав там недосконало і незрозуміло так, приведе до нехороших наслідків, тільки це ми хотіли сказати. І певні ознаки по жонглюванню можливості, в першу чергу з боку моїх колег – працівників фонду гарантування вкладів, які з'являться, якщо будуть дані  додаткові гнучкі якісь можливості, вікна можливостей, так і при цьому не буде відповідним чином концептуально і на рівні  конкретного інструментарію компенсовано  іншим способом, може призвести до зовсім протилежних наслідків і тих. Про які ми зараз говоримо. В цілому на рівні ........ я можу сказати, нема жодних розбіжностей з тим, що я почув від всіх народних депутатів, які зараз говорили. А просто треба, треба зрозуміти останню фразу...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я пропоную…

ОЛЕНЧИК А.О. Останню фразу, якщо дозволите.

Порятунок банків відбувається ще на стадії Національного банку. Так говорить закон, така ідеологія закону. На стадії, коли банк проблемний. Коли  банк передається нам, тимчасова адміністрація, основне її призначення – знайти, останній шанс знайти інвестора. Або передати активи, зобов'язання приймаючому банку або   через перехідний банк. Якщо це не вдається, ми  падаємо в ліквідацію. А в ліквідації після того, коли ми  ліквідаційну масу затвердили і реєстр колекторських вимог – уже  можливо ..... для того, щоби в ручному режимі починати щось совати оці пятнашки, це дуже небезпечно. І, власне, я ще раз говорю, ми готові до розмови і будемо вдячні вам, якщо ви нас запросити в любий день в любому форматі до цього обговорення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я пропоную тоді перенести це питання – так, Павло Олександрович? – на наступний комітет. До цього попрацювати, провести наради з цього приводу на базі підкомітету. Ми туди залучимо фахівців. Секретаріат записав доручення?

Якщо є якісь ще пропозиції… Якщо немає, то тоді прошу голосувати. Хто за цю пропозицію?

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ми ………..вкладників, і Національний банк, і Фонд гарантування вкладів – ми залучимо всіх. І до комітету ми проводимо нараду з цього приводу.

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас наступне питання: зустріч із правниками USAID, програма розвитку фінансового сектора на тему: "Співпраця по проектах законів, які стосуються фінансового сектора". Доповідає Стеценко Віктор Дмитрович. Регламент – 5 хвилин.

СТЕЦЕНКО В.Д. Доброго дня, шановний голово, шановні народні депутати, шановні присутні! Дуже коротко про нашу програму.

Це проект технічної допомоги Україні, який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку. Основні компоненти програми – це фінансовий сектор. Я от бачу пана ………….. , ми теж добре співпрацюємо. Комісія з цінних паперів якраз теж була.

Ще кілька питань, які ми допомагаємо уряду України вирішувати, - це і аспекти пенсійної реформи, Національна комісія регулювання ринку фінансових послуг. Другий компонент – це товарні біржові ринки. І третій компонент – фінансова грамотність і захист прав споживачів.

Я хотів би дуже коротко, навіть не презентувати, тому що презентувати закон за 5 хвилин неможливо. Дуже коротко згадати чотири закони, які були розроблені нами або нами за участю учасників ринку, які, як ми вважаємо, не готові для того, щоб вже показати вам в тому чи іншому вигляді.

Перші два закони стосуються питання захисту (якраз теж співпало, що вкладники-споживачі знаходяться поряд), питання захисту прав споживачів фінансових послуг, а також споживче кредитування.

Я дуже коротко, базисно зупинюсь на  меті цих законів. Якщо ми кажемо, що криза дає Україні шанс з-за того, що дуже дорогий імпорт, давайте… всі кажуть, от давайте ми зараз запустимо внутрішнє виробництво. А як його запустити? Щоб я міг купити не китайську лопату, імпортовану через Росію, а міг купити українську лопату. Мабуть треба… ну перше, це міг би зразу сказати, що треба підвищити зарплати, щоб люди мали можливість купувати. Правильно. Але інший механізм, який використовується скрізь, це споживче кредитування. Без нормального механізму споживчого кредитування цивілізованого механізму внутрішній ринок,  внутрішнє виробництво ми не розвинемо. Тому зразу ж виникає питання  збалансувати інтереси кредиторів і позичальників. І повірте мені, що саму велику критику американський проект отримав від Американської торгової палати (Банківського комітету Американської торгової палати).  Тобто банківські інтереси банки завжди будуть захищати.  Але нам здається все-таки, що ситуація в цій сфері вона не збалансована. Оці два законопроекти, які вам представлені в короткій записці, яка повинна бути в папках, це спроба, наша спроба збалансувати інтереси як банківського сектору, так і  споживачів фінансових послуг. Тобто ми хочемо, перше, відновити довіру до банківської  системи. І друге – ………запустити кредитування. Оце така наша спроба.

Наступні два законопроекти. Це нова версія Закону "Про товарний біржевий ринок" і також законопроекти по ринку  ………………цінних паперів. Мені здається, це навіть більш важливо, ніж… ну не менш важливо у всякому випадку, ніж перші два законопроекти. Зразу скажу, що ці два законопроекти: товарний біржовий ринок та деривативи, ми розробляли разом з робочою групою з учасниками ринка, кілька бірж, кілька асоціацій, як бірж, як фондового  ринку, так і аграрних.

Про що іде мова. Я не помилюсь і я готовий подискутувати з тою людиною, яка буде проти того, з таким твердженням, що товарно-біржового, цивілізованого товарно-біржового ринку, особого ринку аграрної продукції в цій країні не існую. Хоча Україна має перше місце по соняшнику, експорт, перша тройка по кукурудзі, перша п'ятірка по пшениці. У нас немає, немає товарно-біржового ринку. Це в нормальному розумінні в будь-якої людини з Європи. Той ринок, його навіть базаром не можна назвати. Я дуже обережно підбираю слова, я розумію все-таки це не дискусія. Цей ринок дуже схожий, дуже схожий на олігополії, особливо ринок аграрної продукції. І зробити будь-які зміни, звичайно вони визвуть не менш шалений спротив, який, скажімо, законопроект по захисту прав споживачів зразу визивають … банківському секторі. Я дуже, я знаю, що вони вже … у всякому випадку розробки цих законопроектів. Мета, їх мета: створення цивілізованого товарно-біржового ринку. Звичайно ми бачимо, як мінімум перший пріоритет аграрної продукції. Чому? На сьогоднішній день, ви розумієте, що аграрний ринок – це по суті діла, це єдиний сектор, яке дає в країну валюту, і чим краще, більше він розвинутий, тим більше валюти, тим менше ми будемо ходитися і кланятися нашим поважним іноземних кредиторам.

Другий момент. Навіть якщо ми створимо одну-дві товарні біржі, а, ви не повірите, в цій країні існує 500 товарних бірж. Це мені нагадує ситуацію дуже, може, якраз актуальною, … порівняти ситуацію з валютним ринком нашим. Скільки у нас обмінних пунктів? Це не ринок. І навіть те, що зараз відбувається на міжбанківському валютному ринку, це теж, але це ближче до ринку. На товарному ринку, навіть ті, ну як висказати, в класі біржі обмінки, які працюють, це навіть і близько не стояло з нормальним урегульованим товаробіржовим ринком.

Тобто мова йде про те, як створити ринок спотового і живого товару, а також ринок і зараз я переходжу до такого, ну, нескладного слова може, хеджування ризиків. Тобто по суті діла це страхування ризиків. Потом ризики тут  і у аграрного сектору, і у металургії, і у хімії. Ризики тут двоякі. Перший –  це ризик коливання ціни. Якщо ви подивитесь на коливання ціни на аграрну продукцію, скажімо, два роки назад, кукурудза була 350 доларів за тону, майже 350. Зараз вона 150. Якщо подивитися в розрізі …… року, ціна може коливатися плюс-мінус 20 процентів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор ……………, ми домовлялись регламент – 5 хвилин. Скільки вам ще треба?

СТЕЦЕНКО В.Д.  Дайте, будь ласка, дві хвилини.

Тобто, на нашу думку, який результат після прийняття цих законопроектів.  

Перше. Нарощення експортного потенціалу України.

Друге. Це підвищення прибутковості аграрного сектору і в першу чергу середнього фермерського бізнесу. Мова йде про 55 тисяч товаровиробників.

Третій, соціальний аспект. Створення нових робочих місць. Якщо ви зайдете в будь-який "Фуршет", мегамаркет і подивитесь, хто сидить на касі, це сидять  хлопці, дівчата, які могли працювати в селі і підтримувати село.

Ну і четверте. Збереження і розвиток інфраструктури. Чим більше людей буде працювати тим більше податків оцей середній фермерський бізнес буде платити в селі, для села, тим краще будуть жити люди там. Дякую

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Руслан Євгенович Демчак.

ДЕМЧАК Р.Є.  Шановні колеги. Я не раз говорив про те, що крім того, що нам потрібно поточно закривати дірки законопроектами, ну, наприклад, такими, як реструктуризація валютних кредитів, ну, дуже потрібний законодавчий акт, але це ситуативний і він якби від, а не до. От, я говорю про стратегію і хотів щоби ми на нашому комітеті розглядали ті законопроекти, які все-таки давали потенціал для росту фінансового ринку нашої країни.

Тому ми уже провели зустрічі і хотіли звірити дорожні карти із       представництва МВФ, із представництвом Всесвітнього Банку, і сьогодні нам презентують свої проекти представники програми USAID, вони сказали, що є чотири закони і ті закони, які вони вносять, вони, як я вже говорив, вони носять характер розвитку, розвитку ринку.

Перше. Хотів би звернути… і ми вже зареєстрували перших два законопроекти, приєдналися до проекту деякі депутати нашого комітету – це в Закон про внесення змін до законодавчих актів України щодо вдосконалень захисту прав споживачів фінансових послуг і до Закону України про споживчі кредитування.

Хочу зразу підкреслити, це для споживачів дуже важливий сигнал, кредитування буде тільки у гривні. Забороняється цими законами кредитування у валюті. Для того,  щоб ми на майбутнє заклали, вірніше захиджували ризики неповернення і можливості такої ситуації, як ми зараз зіштовхнулися на етапі сьогоднішньої економічної кризи.

Друге. Є ще два законопроекти, які ще в роботі, готуються. Я підключаюсь також до аналізу цих законопроектів – це про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ринків похідних фінансових послуг, як ми вже говорили, в першу чергу це похідні цінні папери на товарний сільськогосподарський ринок, можливо й інші ринки. Ну робимо ставку більше на сільськогосподарський, в тому числі і на валютний ринок, для того,  щоб інвестори могли зайти на наш ринок, обов'язково продати валюту, всі операції провести в гривні по товарному ринку, в тому числі й спекулятивні операції, а вони інколи можуть доходити до 90 відсотків.

Тобто це ресурс, який буде інвестуватися поза межами МВФ. Тобто ми створюємо площадку, створюємо мотивацію заходження на український ринок і продажу валюти, в тому числі. Звичайно, щоб інвестор, який зайшов у доларі, ну в валюті, він має бути прогарантований, що він свою інвестицію рано чи пізно виведе, тому цей ринок товарний, товарних похідних цінних паперів, він має бути паралельно іще… іще має бути паралельно створений і ринок похідних цінних паперів на валютні… Щоб хто зайшов валюту продав, він знав, що він може в майбутньому з цієї валюти вийти. Звичайно, цей закон має йти паралельно і з Законом про товарно-біржовий ринок для того, щоб упорядочити, що мається на увазі? Це мають бути електронні реєстри, так як у нас зроблений єдиний реєстр по нерухомості, має бути єдиний товарний реєстр і в електронному форматі це має бути підтверджене право власності і ті учасники цього біржового ринку вони мають бути уповноважені для того, щоб входити в цю систему, якщо коротко.

Тому я всіх народних депутатів, членів нашого комітету, запрошую до цього проекту. Дуже цікаво – це те, що направлено на розвиток нашого фінансового ринку, і щоб кожен зміг привнести і прийняти участь в цьому прекрасному проекті.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександр Євгенійович.

Безумовно, якщо ці проекти у нас же є, я розумію, треба їх вивчити і приєднаємося. Там же у нас на першому поверсі штурмують, тому я пропоную почати з 4 пункту. Знову, так, знову.

_______________. Ми закінчили…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо питань з цього пункту обговорень у нас немає, то я… Та вони телефонують кожен день… Як обычно, деньги верните валютний кредит.

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, что им все равно. Верните. А где вы их возьмете, их даже не интересует…

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас ще одне питання до кредитного майдану, остаточне затвердження переліку та голів підкомітетів. Я пропоную обговорити. А потім у нас питання по кредитному майдану, я думаю, що ми всіх запрошених можемо вже після цього звільнити, і будемо працювати…

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, було б не погано.

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, ні. Це пов'язано з нами, ми знаємо з чим це пов'язано. Так, розуміємо.

(Шум у залі)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте ще одне питання. Це остаточне затвердження переліку та голів підкомітетів. Ми знаємо, що в нас є два підкомітети, які, на жаль, сьогодні вільні. Як я розумію, ми давали.. Так, Тетяно, давали ми на… Да, письмове звернення на Клімова і Солода. Відповіді ніякої ми не маємо. Тобто нам треба рухатися, доопрацювати.

У мене така пропозиція. Якщо у нас ці підкомітети вільні, то, може, ми підкомітет, яким займається пан Фурсін, змінимо назву на підкомітет з питань банківської діяльності, взаємодії з Національним банком, фінансового моніторингу, запобігання легалізації та відмиванню незаконних доходів. І він буде займатися цим питанням. Якщо немає інших пропозицій. Якщо є, давайте їх обговоримо, питань нема. Але ми ж не можемо півроку чекати, поки хтось прокинеться.

Які ще є пропозиції? Може, Іван Геннадійович щось нам скаже з цього приводу?

ФУРСІН І.Г. Я не против, в принципе, учитывая, что Климова ……….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, які ще є пропозиції з цього приводу?

ДОВБЕНКО М.В.. Підтримати, тільки єдине, Іван Геннадійович, подумайте: якщо ми тут пишемо в назві "фінансового моніторингу", а дальше…

ФУРСІН І.Г. Если кто-то претендует, пожалуйста.

ДОВБЕНКО М.В.. . Ні-ні, я не в цьому… Весь обсяг, ми раді, що ви берете на свої потужні плечі. Я тільки до того веду, що якщо тут в назві є "фінансовий моніторинг", то чи варто нам дальше писати через кому те, що там написано? Просто назву, я маю на увазі, трохи скоротити. А все, що ви берете, мене тільки радує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. "…запобігання легалізації та відмиванню незаконних доходів", вони ж можуть бути у різних установах, в Національному банку наприклад.

Які є пропозиції? Будемо змінювати? Не будемо змінювати?

Тоді, шановні колеги, хто - "за", прошу голосувати. Проти? Утримались?

Вітаю вас, Іван Геннадійович, з ще одним навантаженням до народного избранника, что праздник жизни обошел его стороной.

Тоді, шановні присутні, крім Національного банку, я вам дякую. Давайте, у нас наступне питання. Татьяна, заводи.

Мне нравится формулировка "Чего вас так много?". Нам Дзензерский сказал приходить всем. Я говорю, где ваш Дзензерский? Ну, не знаю, классно, Дзензерский всем рассказал, а сам… Да, и сам не пришел. Ну, да, замутил.

Я зараз проінформую.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні колеги, шановні присутні! У нас вже останній, але дуже важливий  пункт – це проблема валютних позичальників, яка на сьогоднішній день існує на жаль і не  вирішується ніяк. Я думаю,  що і на превеликий ваш жаль.  Всі ми знаємо, що до нового року ми всі одноголосно проголосували зміни до Закону про мораторій, які два рази проголосували, де мова йшла про єдине житло, і він потрапив  вето Президента. Це не вирішує питання, я згоден взагалі, але б залатало б дірки.

І  є питання валютних кредитів, і валютних позичальників. Як я вже як голова комітету кожного дня спілкуюся  з нашими представниками кредитного майдану і бачу, що у нас дуже велике зростає знову навантаження, і напруга  соціальна з цього приводу, ми бачимо, що під Національним банком ви мабуть живете. Як я розумію, позицію Національного банку, я не знаю, давайте може її почуємо, що комітет нічого не робить, не робить з точки     зору законодавчої ініціативи. У нас наш заступник і колега  Руслан Євгенович написав як я розумію листи на МВФ і отримав відповідь, він зараз поінформує. І після цієї  ми з вами будемо думати   як нам жити далі, щоб це питання  вирішувати, тому що там є багато законопроектів, але яка їх подальша доля, в мене великий сумнів.

Тому, Руслан Євгенович,   будь ласка, вам слово.

ДЕМЧАК Р.Є.  Я по-людськи, відверто, взагалі навіть не знаю, по якому курсу з такою великою різницею робити реструктуризацію. І був меморандум з Національним    банком, і там уже навіть курс не звучав, а  більше  звучали відсотки. Я  ще як би по-старому, бо було дві пропозиції, там і по  курсу, по якому  позичальники взяли кредити і по курсу на 01.01.2014 року, тобто 7,98 – тоді був курс Національного банку.

Перед тим, як реєструвати законопроект, враховуючи те, що все зараз, що стосовно фінансової політики, не тільки фінансової політики в Україні, воно там в конві вимог МВФ, я вирішив попередньо послати цей проект закону, проект  проекту закону для аналізу у Міжнародний валютний фонд. І 18 лютого була отримана відповідь, вона на 3-х листах. Це займе 3 хвилини, я її зачитаю, ну, для того, щоб було зрозуміло.

І так: "Шановний пане Демчак, 9 лютого ми отримали вашого листа датованого 5 лютого. Ви звернулися до нас з проханням прокоментувати законопроект про реструктуризацію зобов'язань за кредитами у іноземній валюті шляхом зміни валюти виконання зобов'язань у вітчизняну  грошову  одиницю. Хотів би подякувати за дану можливість прокоментувати закон... запропонований законопроект. Ми дуже добре уявляємо економічні та соціальні наслідки, пов'язані із цим питанням.

Однак, на нашу думку, запропонований проект суперечить зобов'язанням, які взяла на себе влада країни у контексті першого перегляду меморандуму про економічну та фінансову політику у рамках угоди stand by з МВФ, є грубим втручанням в забезпечення прав кредиторів, а також на подальшу перспективу зумовлює ризик завдання шкоди банківському капіталу та життєможливості…". Ну, так написано: "... банків, змушуючи фінансові інституції, перше, конвертувати усі іпотечні кредити  деноміновані у іноземній валюті, сума яких не перевищує у еквіваленті 2,5 мільйони гривень, у гривню за обмінним курсом, що переважав на дату реструктуризації, одночасно передбачивши для дисциплінованого позичальника на момент завершення терміну дії позики, списання тієї частки тіла кредиту, що зумовлена перевищенням застосованого обмінного курсу понад значенням 7,98 за один долар США.

Друге. Зафіксувати відсоткову ставку за конвертованим у гривню кредитором на період 3 років на рівні, що не перевищує ставку за  початково наданим кредитом, а також приймати заставлене майно у якості повного погашення несплаченого кредиту. Ну, це ключі на стіл. Це не уточнюють, що цей закон регулює.

Окрім того, будь-яка примусова конвертація валютних позик таким чином, як це передбачено законопроектом,могла б мати руйнівні наслідки для вузького валютного ринку, оскільки банкам необхідно закривати їхні  відкриті валютні позиції, що могло б призвести до додаткового навантаження на гривню. Тобто фактично це продаж валюти і порушення валютної їхньої позиції.

Реструктуризація це для банків одночасно це й продаж  цієї валюти, вони валюти не отримують, реструктуризувавши, ну як би цю валюту продали.

Ми наполегливо радимо вам ще раз обдумати цей законопроект, оскільки він викликає стурбованість, з огляду на платоспроможність та фінансову стабільність  банків, створює ризики щодо підтримання  платіжної культури погашення позики, створює ……….. для зловживань. На наш погляд, ця пропозиція не відповідає оптимальній міжнародній практиці, в основу якої покладено принцип справедливого розподілу навантаження та добровільний характер трансакції між позичальниками та кредиторами. А саме: законопроект вимагає від кредиторів реструктуризувати споживчі іпотечні  позики без… відносно до спроможності позичальника погасити цю суму або вартості застави, а також не передбачаючи жодних захисних механізмів для того, щоб уникнути стратегічного дефолту, зловживань чи шахрайства.

Як наслідок, позичальники, що мають змогу погасити позику, могли б отримати значні неочікувані матеріальні переваги за рахунок банків. Це не  відповідає  принципу розподілу навантаження між обома сторонами.

Друге. Цей законопроект створює ризик моральних зловживань, встановлюючи негативний… негативні прецеденти застосування аналогічних ….…у трактуванні майбутніх або інших валютних позик. Зокрема  невеликі корпоративні позичальники можуть вимагати аналогічного ставлення до себе. Окрім того це може створити прецедент  примусової реструктуризації гривневих позик у випадку підвищення відсоткової ставки, що часто є супутнім явищем  при валютній девальвації в умовах відсоткового  вітражу.

Третє. Цей законопроект дозволяє позичальнику  передавати заставлену нерухомість у власність банку замість погашення  позики. Це буде означати переписування умов щодо кредитного ризику початково закладених у кредитній угоді у  момент її підписання і перенесення усієї відповідальності за різницю між вартістю застави та тілом кредиту від позичальника до кредитора безвідносно до спроможності позичальника погасити кредит. Це також не відповідає принципу розподілу навантаження між обома особами.

Четверте. Примусова реструктуризація так як це передбачається означеним законопроектом спричинить до збитків банків, які можливо, вийдуть за рамки їхньої спроможності до покриття збитків. Банки потерпатимуть від збитків на кількох фронтах, у тому числі, у зв'язку із списанням тіла кредиту на суму зумовлену різницею між поточним обмінним курсом та курсом на 1 січня 14-го року. Дальше. Ринковими втратами у зв'язку із тим, що відсоткова ставка встановлюється на рівні, що створює для банків дуже низький або негативний перенос у порівнянні з тарифами і фінансування у гривні. Дальше. А також запровадження обов'язкового варіанту погашення без права регресу, що може призвести до формування збитків, де показник співвідношення кредиту до вартості перевищуватиме сто відсотків і має місце відступлення предмету іпотеки кредиту.

Важливо відзначити, що збитки можуть у подальшому суттєво зростати внаслідок міграції наразі працюючих позик, що належать фінансово-спроможним позичальникам іпотеки, початково деномінованої у гривні або інших класів позик у статус не працюючих  начебто позик, з метою забезпечення певного послаблення боргового навантаження.

І останнє. Законопроектом передбачається, що будь-які економічні наслідки для банківського сектору спричинені реструктуризацією будуть вирішуватися шляхом застосування регулятивних примусових заходів, що є протилежністю мандату НБУ суть якого полягає у підтриманні стабільності банківського сектору. Тут вони і за НБУ відповіли.

У світлі підходів підтриманих МВФ у випадку усіх інших країн-членів, ми наполегливо радимо переглянути означений законопроект з тим, щоб усунути з нього негативні моменти.

Фонд заперечував проти примусової реструктуризації боргу у контексті програм з усіма країнами, які їх мали з фондом, виходячи з того, що це може завдати значної шкоди банкам з огляду на їхню платоспроможність, фінансову стабільність та платіжну культуру. Натомість не дивлячись на те, що така пропозиція може вимагати внесення важливих змін у зазначений законопроект.

На нашу думку, закон, який має на меті забезпечити вирішити питання щодо позичальників, які потрапили в скрутне становище повинен обмежити втручання уряду до забезпечення законодавчої та інституційної бази, яка підтримуватиме схеми добровільної реструктуризації і стимулюватиме вузько-адресний підхід в рамках якого допомога надаватиметься лише тим позичальникам, які, дійсно, цього потребують. Відтак, забезпечуючи збереження платіжної культури. Сподіваємось, що ви не заперечуватимете проти цього, що ми надішлемо відповідь на Міністерство фінансів та Національного банку. З повагою Жером Маше, постійний представник МВФ в Україні.

От такі висновки. Що стосовно свого законопроекту,  я не буду реєструвати після такої відповіді. Бо немає сенсу, він буде заблокований…

_______________. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  А ми можемо…

ДЕМЧАК Р.Є. Але там одна позитивна фраза, я хочу її повторити. Добровільна  схема реструктуризації і стимулювати …… адресний підхід в рамках якого допомога надаватиметься лише тим позичальникам, які цього потребують. Я хотів би Національний банк послухати, як ви вважаєте? Можливо це в рамках господарських договорів, можливо це в рамках меморандуму, тобто законопроект як такий безперспективний, ось яка відповідь.  Але не заперечує проти того, щоб це було вузько по конкретним позичальникам, в конкретних ситуаціях, можливо…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тих же позичальників, яка кількість? Ми не можемо вузько. По-перше, копію цього листа ми ж позичальникам можемо надати. Тетяно зробіть, будь ласка,  копію.

(Загальна дискусія між представниками кредитного майдану і учасниками засідання)

_______________. (Не чути)

 _______________. Я його тільки актуалізував, закон Кайди активізував просто на сьогодні. Але принцип, які відповіді там закладені вони стосуються до будь-якого аналогічного закону.

_______________. Ні, тут вам чітко сказали, що буде збиткова діяльність банків. Що там практично немає механізму, немає механізму реструктуризації ………… кредитів. В нашому законопроекті 1558-1 там чітко розписаний механізм як банкам не бути збитковими, яким чином зробити так, щоб всі залишилися задоволені. А тут…  Прекрасно, те, що не можна робити.

ДЕМЧАК Р.Є.  Я пропоную і той закон направити МВФ для аналізу.

_______________. Розумієте, всі уже зараз подивилися по результатам діяльності банків за 2015 рік, 2014 рік, і ми побачили, що проблем з реструктуризацією наших кредитів немає. Якщо говорити про збитковість, так як там сказано, то ми маємо на 1 січня 2015 року 52,5 мільярда збитків в банківській системі без нас. І нічого, і система не лежить.

_______________. Ну, як не лежить.

_______________. Не лежить.

_______________. (Не чути)

_______________. Так, якщо вона лежить, то тоді скажіть. То тоді скажіть. Ви даєте рефінансування і вводите тимчасові адміністрації. І це можливо, і це не страшно, і збитки є. І в тих банках по 15 мільярдів наших кредитів валютних. У "Надра банку" 5 мільярдів, у "Дельта банку". Всього ж їх 5 мільярдів, да, станом на 1 січня 2015 року. А у тих банках, які введені тимчасова адміністрація – 22. То що залишається? аж 38 мільярдів. Візьміть зараз зробіть реструктуризацію і віднесіть на 5 років на дебіторську заборгованість, і списуйте щорічно протягом 5 років. І що буде? І буде все прекрасно, по 6 мільярдів. А ви сформували резерви банків. Ви сформували за минулий рік 96 мільярдів, із них  суми за рахунок збитків.

_______________. Можна я коротко підведу резюме. МВФ проти законодавчого регулювання цього питання, законодавчого. Тому чому приймають участь депутати …

_______________. ……ну, МВФ ми зрозуміли, що …. Ну, МВФ у нас же ще не Президент, у нас …

_______________. Але рекомендує індивідуально розглядати ситуації у вигляді взаємостосунків банк-позичальник.

_______________. Ні. Це ситуація не банк-постачальник ситуація, а Національний банк з банка і позичальників, тому що Національний банк, в принципі, не контролював ……….. ситуацію. Тому Національний банк уже зараз без, абсолютно без Верховної Ради це питання врегулювати. Тоді ………. постановою…

_______________. Ну, а чого ми тоді тут зібралися, ну, ми ж на Національний банк не влияем?

_______________. Залишається одне питання, яке Національний банк і банки не можуть регулювати – це  амністія податків на структуризовану суму. Ні банки, ні позичальники не повинні сплачувати, тому що протягом 8 років…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це треба внести зміни у Податковий…

_______________. (Не чути)

_______________. ………. Оце єдине, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, це, да, це ж не наш комітет, ну.

_______________. …нежелание это сделать.

_______________. А Національний банк подзвонить усім до Верховної Ради, розумієте. Він може ……. це зробити. Одна постанова - провести реструктуризацію. Друга постанова – внести зміни до 23 інструкції, щоб не купувати протягом 5 років під…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Іванович, ви як банкір, скажіть, будь ласка, свою точку зору.

_______________. Та не просто, ми ж його з усіма…

_______________. (Не чути)

ФУРСІН І.Г. Если банки находятся в стадии ликвидации, то, мне кажется, что лучше на этом этапе уже договариваться о каких-то конвертация, рассрочках, списание ……… Ну, какая разница….

_______________. (Не чути)

_______________. Тогда какая разница МВФу, если уже в стадии ликвидации находится банк.

_______________. Что для этого, что для этого делать надо я не могу понять? Это постанова Национального банка надо для этого? Да, будь ласка, давайте у нас ………. керівник департаменту юридичного Національного банку.

НОВІКОВ В.В. Ну, кстати, стосовно почну з Фонду гарантування, да. Даже банк "Надра" уже на фоні гарантування, а це найбільший був кредитор за валютними кредитами. Він очолює список взагалі валютних кредитів. І там дійсно уже питання стоїть зовсім інше, да. Це треба уже питання чи буде уповноважений фондом проводити взагалі реструктуризацію стосовно валютних кредитів, враховуючи той обмежений же час, який залишився там до ліквідації взагалі цього банку, це як би взагалі окреме питання, оскільки воно почало це виникати питання, коли банки всі були ще за межами фонду, то це дійсно треба якось окремо взагалі розглядати це питання стосовно реструктуризації Фондом гарантування вкладів, враховуючи ті процедури, які там існують. Тому що це ж актив, а актив фонд, уповноважений фонду повинен продати, щоб погасити зобов'язання перед кредиторами банку. І це дуже складне питання і потребує якогось окремого, мабуть, рішення.

А стосовно позиції нацбанку по іншим банкам, я не хочу повторюватися, фактично Руслан Євгенійович уже і озвучив цю позицію, і голова неодноразово Нацбанку це озвучувала і у Верховній Раді стосовно підтримки цієї позиції, щодо добровільності реструктуризації заборгованості за валютними кредитами, і зараз так званий меморандум-2, який вже підписали там більше 12 банків, які мають валютні кредити, він якраз направлений на те, щоб здійснити реструктуризацію за кредитами, позичальники де є соціально вразливі. Тобто там мова йде про соціальне житло 60 метрів квадратних квартира і 120 – будинок. І прощення половини суми цього кредиту, який буде реструктуризований за курсом на момент реструктуризації. Ну, десь так. Ну, вже ж менше. Вже ж позитив є.

_______________.  (Не чути)

 _______________.  Я, чесно кажучи, не готувався…

________________. Нам дуже цікаво, які банки?

________________. Зараз мені говорив от Смалій, заступник голови, що зараз ідуть зустрічі… Зараз іде організація зустрічей от позичальників великих, ну, банків, кредиторів і Національного банку.

________________. Ну, мені б хотілось би знати, що таке великі банки?

________________. Ні, банки, в яких найбільше працює валютних кредитів, мова про це ж іде. 

________________. Ну, от у нас є… (Не чути) 15 банків мають 92 відсотки загального обсягу валютних кредитів.

_______________. Стосовно портфеля кредитів банків, ви знаєте, яка зараз ситуація з портфелями кредитів банків. І говорити, що от йде списання за рахунок сформованих резервів. Щоб вони були, ці резерви, треба капітал для банків. Ми от зараз підготували проект закону, сьогодні я і Віктору Миколайовичу, і вам хочу дати, стосовного того, щоб ми мали право не застосовувати навіть як імперативну норму переведення банків в неплатоспроможні. Оскільки враховуючи ту ситуацію, яка зараз склалася з кредитним портфелем, і не тільки валютні, а й інші кредитні портфелі, у зв'язку з подіями на Сході і Крим, і взагалі загальна економічна ситуація, Нацбанк вже і так йде на зустріч банкам і дуже багато певних нормативів. Ми оперуємо тим, що заключаємо угоди з банками, що вони здійснюють певні заходи стосовно капіталізації своєї, в тому числі Національний банк не застосовує заходів впливу. Тобто якщо зараз ……… і зразу застосовувати заходи впливу, і щодо формування резервів під кредитні ризики, то, я боюсь, що всі банки будуть у фонді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть банки у фонді, це зрозуміло. Як вирішити питання, якщо нам кажуть сьогодні, що дві постанови Нацбанк повинен зробити? Це юридично вивірено чи це…?

_______________. Це єдиний варіант, який може бути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, оперуйте.

_______________. Ми запропонували ………

ГОЛОВУЮЧИЙ. А є та постанова у вас, проект постанови?

_______________. Ми написали, нас до цього попросили, щоб ми записали механізм реструктуризації споживчих кредитів. Ми його написали, ця схема описана у нас чітко у законі 1558-1. Ми її тут подали, ми її запропонували. Будь ласка, нехай не йде законом, а нехай йде сюди. І там навіть розписали, які і куди вносити зміни, все повністю, все розписали, його ніхто не бачить.

_______________. Так резерв сформувати треба.

_______________ Ви розумієте, коли в 2011 році Верховна Рада прийняла рішення про те, що списати перед бюджетом заборгованість облгазам і обленерго в 24 мільярди і 28, між собою заліків, в 52 мільярди…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це коли було?

 _______________. В 2011 році.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, в 2011 році ситуація в нас інша була трохи, тут давайте не будемо…

 _______________.  Перед бюджетом, перед бюджетом конкретно, розумієте?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, у нас ситуація  в  2011 році була не така, як сьогодні.

 _______________. Так ми ж не перед бюджетом  заборгованість маємо, розумієте? Ми маємо  перед банком, якому 7 років платили по завищеному курсу. Між іншим,  між іншим, скрізь нас звинувачують в тому,  що ризики ми повинні  брати на себе. Вибачте, кожен банк в своєму підрозділі має  управління ризиками, яке при видачі кредитів обов'язково розраховують як мінімум 4 ризики: валютний, операційний, бізнесовий і віковий.    І нехай покаже   нам хоч один банк зараз  такий висновок свого підрозділу, що цей підрозділ розрахував  валютний обвал, тоді ми скажемо, піднімемо руки і скажемо: ми винні, не треба на  нас все перекладати, ми 7 років  на собі тягнули, а тепер нехай  вони потягнуть.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто ще, колеги, хоче висловитись?

 ______________. Мова йде про меморандум.

_______________. Меморандум ми не чуємо…

 _______________. Это о намерениях: хочу, выполняю,  хочу, не выполняю.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я тут зрозумів,  я казав пані Гонтаревій, ну це моя така відверта  позиція, що меморандум він носить рекомендаційний характер. Це не законна  постанова і  не …

 _______________. Все банки говорят, что меморандум – это  бумажка.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Приходиш в банк, а вони кажуть: має можливості. І деякі банки я розумію, що не має можливості, і все.  

(Загальна дискусія)

  ГОЛОВУЮЧИЙ.  В  меморандумі,  ну…  зобов'язання, ну це ж понятійий документ.

(Загальна дискусія)

 _______________. Добровільності у нас вообще нету. У нас, вон мы звоним все время в комитеты, не вам, потому что вы не имеете, вы сказали вчера, что смысла с нами  встречаться нету. Мы 2 недели живем сутками под Нацбанком, вы нас не видите 11 месяцев , и у вас смысла нету. А у нас каждый день выселяют людей  добровільно, как в рассказываете.

Можно еще одни вопрос? У нас есть 2 закона, 1559 и 1560.  Нацбанк всем говорит, что они не против "ключи на стол" и  право первой руки. Я правильно понимаю, вы не против этого?

______________. (Не чути)

______________. Почему нельзя принять эти законы? Хотя бы дать сейчас людям возможность, у нас масса людей приходит, у которых уже позабирали жилье. Ребята, которые в АТО, у которых позабирали жилье, и звонят коллектора. Коллектора уже такое говорят, что если бы вы послушали хоть один…

(Загальна дискусія)

______________. Это фактично, щоб опять банки доили людей, это фактично так.

НОВІКОВ В.В. Ну, от дивіться. У мене є підлегла, яка має валютний кредит. І вона його виплачувала по грудень включно. Зараз уже можливості абсолютно немає, батьки там всі, і чоловіка сім'я сплачували цей кредит. Цікаво пояснити,  якщо ……………. закон.  Зараз вона продає квартиру, вона домовилася з банком, що 70 відсотків вона сплачує, а 30 відсотків банк їй спрощує, так зване спрощення. І от вона зараз це робить, продає…

______________. Очень хорошо. А, что делать людям на востоке…

______________. Тим більше, що квартира в неї до 60 метрів квадратних.

______________. А что делать тем, кто не работает в Нацбанке? У кого нет такой зарплаты?

______________. И что делать людям на востоке, там, где уже нет ничего?

(Загальна дискусія)

______________. Послушайте я плачу кредит на Кипр. Я приходила лично к Кубиву. Меня перепродали одному банку, теперь на…Так я говорю у меня мошенничество полное, и Нацбанк говорит, что все нормально.

______________. (Не чути)

______________. Почему экономическая ситуация только влияет на коммерческие банки, а на обычных людей она не влияет?

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хорошо, а если мы сделаем следующий механизм, вот, как говорил Руслан …………….   Мы возьмем те законопроекты, на которых вы сегодня настаиваете, отправим их туда же в МВФ на экспертизу, и послушаем их мнение. Потому что, если они не против или они не против, по каким причинам они не против, то мы, понятное дело, и голосуем. Или мы можем их выносить в зал.  Ну, про них не проголосуют, ну, Юлия, не проголосуют за них! Ну, пожалуйста. Я – "за", я за то, чтобы вынести в зал.

_______________. Все, что мы вас просим, вынесите в зал. Мы очень хотим посмотреть, кто из народных депутатов…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлечка, вы уже посмотрели по 1610? Так это не ваша? Посмотрели.  И я вместе с вами посмотрел. Два раза мы тут собирались, готовились, потом это, посмотрели. Ну, мы не собираемся, чтобы посмотреть, мы хотим помочь! Мы хотим, чтобы был результат от этого.

_______________. …чтобы нас не трогали. Мы это предлагали еще в апреле. Сделайте так, чтобы людей не выселяли…. Сделайте нам….

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вот и не получилось.

_______________. И пускай тогда Нацбанк еще лет 10 разбирается, как ему лучше сделать.

_______________. А тепер причому тут МВФ до нашого вислення? Скажіть будь ласка, багато, подивіться, багато країн мають в своїх законах обмеження іпотечного кредиту предметом іпотеки. Причому тут МВФ? Це закон, який діє, ну, я не знаю, в двох третинах держав світу. МВФ тут при чому?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я согласен, что с точки зрения юридической, ни при чем. И я на вашей стороне. Я просто за то, чтобы делать действия ради результата, а не действия, ну, ради популизма и всего остального. Поэтому есть два варианта. Либо взять эти законопроекты, дайте, я их еще раз как бы прочту. И выносить на комитеты, и выносить, как Юлия говорит, в зал, мы хотим посмотреть, мы посмотрим.

Либо, действительно, отправить их на так называемую понятийную экспертизу. Понять, может, что-то надо, ну, убрать? Я вам объясню, почему. Потому что последний раз, когда мы встречались, допустим, с тем же МВФом, они рассказывали, что они против, это как пример, я говорю, хорошо, а с точки зрения там, если там про едынэ жытло? А они говорят, а какая цена вопроса? Я им говорю, цена вопроса, например, вот такая. Ну, вроде бы как бы и небольшая цена вопроса. Вроде бы как бы и не против.

Может, с какими-то рекомендациями оно и пройдет. А если не пройдет, ну, давайте выносить в зал. Хотите, давайте.

_______________. Цена вопроса больше, потому что 80 процентов ……. коллекторам, которых не существует…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юлечка, я понимаю, что цена вопроса единственного жилья вот поэтому, я ж и говорю, когда мы за вето голосовали, то под куполом там не стояла куча народу. Потому что цена вопроса на самом деле, по сравнению с общими вопросами, 5, наверное, процентов, да? Ну, может, там 7. Поэтому как бы и не стоял.

Но с точки зрения нас как народных депутатов мы начали с  первого, потому что мы должны, в первую очередь, болеть за тех, кому жить вообще негде, но жить йому негде над головой. Поэтому вот такая…

_______________. А можна как-то прискориться, потому что мы две недели живем ……… и не собираемся  уходить…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А сколько времени ушло у вас на вот это…

_______________. Запрос был 5 февраля… 18 февраля…

_______________. Это две недели.

У людей дома дети, и люди уже болеют. И за 11 месяцев у Нацбанка умных людей, которым платят зарплату,  было  время решить этот  вопрос.

ГОЛОВУЮЧИЙ. То есть Нацбанк как я понимаю,  в этих двух законах…

_______________. Законопроект был.

_______________. Не треба  Національному банку перекладати свої провини на Верховну Раду. Не треба.

_______________. Разрешите. Если мы  решаем вопрос, что Верховна Рада, народна влада, Конституція України, яка каже, єдиною владою в Україні є народ і його представники, а не МВФ. Чи у нас щось змінилось у Конституції?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, в  Конституції не змінилось. Денег нет, а в Конституции ничего не изменилось.

_______________.    Тоді давайте виходити  із Конституції. Сьогодні  МВФ у нас не влада. Чи ми йому присягали вже десь?  Чи хто присягав владі цій МВФу? Що він розглядає питання проблеми банків, а народу, де там люди? Людей небагато. Проблема не така значна, як для держави на сьогоднішній день.

Так, моя колега сказала за 2011 рік  прощення. А я скажу за 2014 рік прощення бізнесу податків 12 мільярдів, і простили у квітні місяці без  проблем. А у нас, у нас сума на багато менша. Якщо ми передаємо наші законопроекти МВФу на аналіз, давайте  передамо, і наші кредитні справи   і законодавство на аналіз. І нехай МВФ…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно вы говорите, МВФ у нас  сегодня не точка … не должна быть.

_______________. І становить порушення норм, діючих в Україні законів. І виходячи з цих законів, МВФ вам видасть довідку, що не треба ніяких законів придумувати, а треба повернути державу в правове русло. І якщо буде правове русло, то банки будуть зовсім по-іншому розмовляти, у нас відновиться бізнес,  відновиться економіка, ми сьогодні чому тут сидимо? Чому наша економіка лежить? Бо ми не працюємо в правовому полі, ми всі. Давайте, ви народні депутати, ви обрані, ви представники наші. Я сьогодні ішла мимо Верховної Ради, мене, вибачте, стоїть якийсь солдатик:"Розвертайся і іди геть. От по тій стороні". У нас народні депутати від народу забором, міліцією і ще 4 буса стоїть, это, забиты металлическими щитами. Я прошла дорогу, я должна была вернуться обратно, потому что вы высаживают на Арсенальной, потому что Хрещатик не выпускает на метро. И это не моя проблема, это проблема государства. Если народные депутаты от нас ограничиваются, ограждаются, прячутся – это не народные депутаты. Если у нас есть  державна влада, яка керується інтересами МВФа – це не державна влада, це державна зрада. Це продаж інтересів народу, это не эмоции, это факты.

То, что происходит в стране положили…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Женщина, подождите, вы сюда пришли спич давать? Давайте спич я вам такой же точно так же расскажу, точно такой же, я вас поддерживаю. Но давайте спичи, вот это мы отодвинем в сторону. Если бы я был закрытый народный депутат – вы бы сегодня не сидели на комитете. Я бы не звонил вчера вечером Юле и позавчера я лично бы, как глава комитета, не поставил бы этот вопрос и вы бы здесь не присутствовали. Поэтому рассказывать, что здесь присутствуют …, люди в жизни разные бывают: кто-то вор, а кто-то нет. Я за всех … .это первое.

Второе. Давайте мы лозунги оставим, мы ж не в Верховном Совете, хорошо? Вы не в оппозиции, а я как бы не в коалиции, поэтому вы под камеру давайте это дело не говорить. Я понимаю, что Юля снимает красивое кино. Давайте кино снимать не будем. Да, давайте.

Юлечка, ты ж знаешь мои с вами отношения. Я к вам открыт, я не закрыт. Мы здесь собрались для того, чтобы этот вопрос решить. Хотите вынести под купол? Не вопрос, рассмотрим. Как бы мы это не рассмотрели положительно/отрицательно, он пойдет под купол, будет проголосован … первый и второй вопрос.

_______________. …2031 мне не нужна вообще никакая реструктуризация…

ГОЛОВУЮЧИЙ. У меня вопрос другой.  Я хотел делать действия, но хотел… не ради действия, а ради какого-то результата. Если вы опять-таки хотите делать действия ради действия, ну не вопрос, давайте поступать так.

Я просто уже с вами вместе опять-таки, уже один раз потренировался, мне одного раза хватает, и мне два раза не надо головой об пол бить, мне одного раза хватает. Поэтому если вы хотите второй раз еще так же сходить по кругу… Вы знаете, мы как спортсмены, мы вот по этому кругу бежим, три километра пробежим у всех отдышка, ноги болят, а прибежали, все равно, откуда бежали.

 _______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо. Давайте следующим образом. Я переговорю з коллегами и завтра наберу Юлю, скажу, когда мы это выносим, когда мы это рассматриваем. Юля знает, что я не бегал, не прячусь, и завтра я сообщу о том, как мы это сделаем и когда мы.

_______________. А можна ще уточню? Якщо будемо робити запит до Міжнародного валютного фонду, то ви тоді…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ми будемо робити, чи під купол виносимо?

_______________. Ми ж не знаємо. Якщо будете запит робити, то ви тоді правильно ставте і питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте вы поставьте питання, а мы его нанесем на бумагу. Мы можем так сделать? Вы поставьте питання, принесите мне в комитет, мы нанесем с Русланом Евгеньевичем на бумагу. Правильно, Руслан Евгеньевич? Откорректируем, если там…

 _______________. Так воно є у вас.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Есть, это хорошо. Давайте так, вот чтобы не было у нас потом претензий. Вы напишите, как вы это видите, придите ко мне.

_______________. Я мала на увазі, якщо даєте інформацію, то давайте повну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлечка, мы к МВФ тоже не имеем никакого отношения. Не знаю, хорошо это или плохо.

 _______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, мы знаем, что оно есть, а где оно непонятно, как НЛО примерно.

 _______________. ……… по ОБСЕ с нами ………, а депутаты вот только ……… все, остальным не интересно, что там происходит.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юля, в любой. Это с "Народного фронта". Юля, я еще раз говорю, вот я последний раз на эфире, когда был, и как раз вот там, когда вас побили, я комментировал на   "112" канале. То есть поэтому, я еще раз присутствующим говорю, если какие-то, наверное может какая-то наша недоработка, что мы не приходим и не спрашиваем как ваши дела. Но, в то же время, и вы не забывайте наши телефоны. Поэтому если у вас какие-то ……… обостряются, вы звоните, мы готовы приехать в любое время дня и ночи, я про себя лично это говорю, Юля. Поэтому давай, берем паузу.

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Юля, Юлечка, а вам, я прошу, напишите какие вопросы у нас к организации  МВФ, …точнее.

 (Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, спасибо, До свидания.