СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності
17 січня 2017 року
Веде засідання Голова Комітету РИБАЛКА С.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні присутні, на засіданні нашого комітету сьогодні присутні 7 народних депутатів, тобто кворум є. Засідання оголошую відкритим.
Пропонується затвердити порядок денний. Чи є якісь пропозиції? Немає. Тоді прошу проголосувати за порядок денний.
Хто – "за", прошу голосувати. "Проти"? Утримались? Рішення прийнято.
Перший у нас пункт, це проект Закону про особливості оплати послуг банків та інших установ і сприймання, та перерахування коштів за житлово-комунальні послуги. Законопроект колеги народного депутата Кужель Олександри Володимирівни. Будь ласка, вам слово, 5 хвилин.
КУЖЕЛЬ О.В. Доброго дня.
Дуже дякую членам комітету, що ми дійшли якраз за рік до нього, рік він як зареєстрований. Але з'явився він на звернення громадян, які особисто люди похилого віку побачили, що в платіжках, які вони стали сплачувати по банках і по почті, у них стали утримувати 1 відсоток від вартості комунальних послуг, послуги банка або пошти. Я тоді звернулась до Кабінету Міністрів і мені підтвердили пан Кубів і міністр енергетики, що вони теж вважають, що це є порушення, тому що згідно постанови 869 витрати на оплату послуг банків та інших установ, сприйняття і перерахування коштів споживачів за спожиту теплову енергію забито в собівартість тарифу, тобто ця сума є в тарифі. Почали розбиратись в чому ж питання. В 15-му році 30 вересня пан Яценюк прийняв зміни до постанови і вони внесли таке обмеження, розуміючи, що… Одну хвилинку прошу послухати. Кількість людей, яка приймала перерахування, та же. Кількість сімей, яка сплачувала перерахування, та же. Але сума стала в десятки разів більша. І тоді вони прийняли рішення, що 1 відсоток, раніше було 1 відсоток, вони прийняли постанову, що 0,3 відсотка сплачувати банкам, монополіст сплачує банкам і всім іншим 0,3 відсотка, тому що сума була, наприклад, 100 гривень, а зараз 900. Що робили банки? Вони 0,3 взяли з них, 1 взяли з людини і отримали не 1, а 1,3. І тому даний законопроект просить повернути все в законне русло.
Ще хочу вам додати інформацію. Я звернулась до Антимонопольного комітету, він провів розслідування, повністю підтверджуючи наші наголоси, що це повна монопольна ситуація, і що згідно законодавства повинні сплачувати ті, хто постачає послугу за перерахування коштів. Вони показали, що тільки за 15 рік 23,7 мільйона, це комісійний збір був, а за 16 рік тільки за 5 місяців – уже 18,2 мільйони. Тобто це дуже великі гроші.
На сьогоднішній день ми повинні, ми пам'ятаємо з вами, Президент звернувся до "Ощадбанку". Він місяць тримав, не брав грошей, а з 1 січня перестала повністю перераховувати платежі комунальні пошта. Тут є спекуляція, тому що вони є монополісти. І тому ми пропонуємо прийняти законопроект, який говорить про те, що громадянин не сплачує комунальні послуги, ця сума є, сплачуючи комунальні послуги, не сплачує комісію, тому що вона є вже в тарифі, передбачена всіма постановами Кабінету Міністрів. А кожен банк, який перераховує комунальні послуги або кошти, повинен з банком підписувати договір.
Ми тут написали те, що відносити на розрахунок не більше 1 відсотку. Шановні друзі, це мільярди гривень. 1 відсоток – це велика кількість людей, при тому, що нічого не змінилось: ні нові робочі місця, ні більше стала нагрузка на тих людей, які приймали ці платежі. Вони залишились ті ж, просто стали суми не 100 гривень, а 900 гривень, ну…
Оце у нас прохання прийняти цей законопроект. Люди дуже вас просять, тому що для них, у них коли сплачують там 200, 300, для них це гроші, які на хліб, на молоко, це дуже важливо. А банки, получається, і там беруть, і там. Хай підписують з монополістами, і хай монополісти сплачують за те, що їм збирають гроші.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександра Володимирівна.
Шановні колеги, хто хоче висловитись з цього приводу?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, давайте… Да-да, давайте, Михайло Володимирович, доповідайте.
ДОВБЕНКО М.В. Доброго дня, колеги. Насправді, я постараюсь не повторюватись. Те, що сказала Олександра Володимирівна, воно відповідає дійсності. Скажу тільки інформацію, яка тут не прозвучала.
Я підтверджую, що наразі існує ситуація, коли фізичні особи фактично 2 рази платять комісію при оплаті ЖКГ. Раз, чи вірніше, перший раз в складі загального комунального тарифу і другий раз – безпосередньо банку, якщо між банком і виконавцем таких послуг немає договору про прийняття платежів, згідно з яким послуги оплачують саме виконавцем, а не фізичною особою. Дійсно, на цю проблему звернув увагу Антимонопольний комітет також.
Закон був опублікований, тому я текстовку не буду називати. Скажу, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради за номером 100… 16/3 від 9 листопада 16-го року в своєму висновку зазначає, що порушене у проекті питання у разі необхідності слід вирішувати не шляхом прийняття окремого закону, який до того ж складається всього з однієї статті, а шляхом внесення відповідних змін до стаття 31 "Порядку формування та затвердження цін тарифів на житлово-комунальні послуги", розділу 7 "Основні принципи тарифоутворення та оплати житлово-комунальних послуг" Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Національний банк України своїм листом від 10 червня 16-го року зазначає, що згідно зі статтями 47 та 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги, при цьому банку забороняється встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні не нижче собівартості банківських послуг у цьому банку, в окремих випадках обмеження вартості послуг банків у розмірі не більше 1 відсотку від суми оплати не компенсовуватиме собівартість банківських послуг. Національний банк вважає, що вище зазначена норма законопроекту підлягає доопрацюванню.
Кабінет Міністрів України своїм листом від 15 червня 16-го року зазначає про не підтримку законопроекту.
Слід сказати, що дійсно за економічною суттю комісія, це є компенсація операційних витрат фінустанови на обслуговування клієнта і виконавець ЖКГ робіт не має до цього процесу жодного відношення, а ціноутворення має бути ринковим та конкурентним, як це зазначається в Законі "Про банки і банківську діяльність", яким заборонено встановлювати тариф банківської послуги нижче її собівартості.
Висновок який ми пропонуємо. Погодитись, що проблема піднята автором є актуальною і потребує вирішення, але запропонований шлях її вирішення недоцільний з законодавчої точки зору і принципу комплексності законодавства. Таким чином, законопроект 4631 пропонується відхилити, застосувати наступну концепцію змін до закону. Тут пропонується погодитися з ГНЕУ у тому, що створення окремого закону з однієї статті не є необхідним, а необхідність зміни до статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та/або нормативні документи уряду. Думаю, що такий підхід варто підтримати на комітеті. Дякую.
КУЖЕЛЬ О.В. ……. я дам відповідь? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.
КУЖЕЛЬ О.В. По-перше, Президент одним словом, одним указом заборонив місяць Ощадбанку брати комісіонну винагороду, це була така реакція громадян на збор цих, а ви говорите законом не надо. Год продержали закон в вашем комитете, год. За это время пишется: "Приймання платежів від споживачів на умовах договору укладених надавачем послуг можуть здійснюватися з одночасним утримання з надавача послуги платника фізичної особи. Порушення, - Антимонопольний комітет пише, - що утримують банки з двох сторін", це є порушення.
Замість того Кабінет Міністрів, я хочу подивитись хто написав, я особисто розмовляла ставлю на голосування Кубівим і з міністром енергетики, вони 100 відсотків погодили, що це треба врегулювати, єдиний хто не підтримав, це був пан Вовк, який сказав: "Как это, а какое наше дело, как они будут платить? Пусть хоть руками носят и идут в "Киевэнерго", стоят в очереди и сдают в кассе". Вот, если эта позиция вам близка, тогда понятно, потому что, наскільки я розумію, платник податків повинен зробити все, щоб отримати від мене сплату, і це є нормальна позиція, вона сьогодні не відмінена, вона врегульована постановою. Я вам її показую і зачитую, що: "До собівартості до тарифу входять витрати на оплату послуг банків та інших установ з приймання і перерахування коштів споживачів за спожиту теплову енергію." І тому прийняття цього законопроекту, люди вам подякують, що ми знімемо сьогодні і для них залишимо невеликі копійки, але це для них вони дуже важливі в такий скрутний час.
По-друге, ми заставимо банки і монополістів підписати договори, вони будуть монополистам от куда у них такая вдруг появилась, при неизменном объеме. Ну, кто учил экономику понимает, что если объем неизменный, а стоимость вырастает, то себестоимость, конечно, падает наоборот, то есть она должна не больше быть, а меньше. Но у них она почему-то выросла, и хай вони між собою розбираються і ідуть до уряду, але сьогодні урядові рішення отакі є, і вони не суперечать нашій з вами постанові, проекту закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, давайте, може, послухаємо Національний банк з цього приводу. Яків Васильович, є що…
СМОЛІЙ Я.В. Михайло Володимирович зачитував позицію Національного банку, яка була направлена листом на комітет, але я хочу добавити тут додаткову інформацію, яка, можливо, також буде врахована при прийняті рішення.
Ми всі знаємо про те, що раніше були агрегатори комунальних платежів, які збирали, як ЖЕКи, наприклад, платіж за всі види послуг, а потім банк здійснював розчеплення і вже кінцеві отримувачі їх получали. На сьогоднішній день кількість квитанцій від поставників послуг добавилася. І те, що говорить Олександра Володимирівна, об'єми не збільшилися, це трошечки не так, тому що раніше була одна платіжка, а зараз їх 3 або і 4, в залежності від того, як розділені чи розчепленні послуги. За тепло, постачання гарячу воду – одна, водоканал (холодна вода), водовідведення – друге, електрика – третя…
КУЖЕЛЬ О.В. Нет, водовідведення і холодная – одна, горячая, тепло – вторая, как и была, электроэнергия и…
СМОЛІЙ Я.В. І ЖЕК, ну утримання.
(Загальна дискусія)
КУЖЕЛЬ О.В. Не было одной, не было одной. Это в Запорожье…. (Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Якович, давайте, бо час.
СМОЛІЙ Я.В. Сергій Вікторович, і слідуюче хочу сказати, що є різна собівартість послуг при оплаті готівкою і перерахування через інтегратори, які збирають від, наприклад, …….. по Києву, в інших регіонах є такі також служби, які концентрують. Позиція Національного банку сьогодні така, що для тих хто здійснює прийом платежів, вартість послуг неповинна бути нижче собівартості, не може банківська установа чи пошта працювати собі в збиток. Як вони це розрахують, компенсують, потрібно дивитися регулювати.
КУЖЕЛЬ О.В. Ну пусть они……… (Не чути) …что они выберут ноль гривен с монополиста и один с человека.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександра Володимирівна, давайте только в регламент.
Шановні колеги хтось ще хоче висловитися з цього приводу? Тоді я пропоную поставити це питання на голосування.
Хто за те, щоб комітет ……. щодо підтримки проекту про особливості оплати послуг банків та інших установ із приймання і перерахування коштів за житлово-комунальні послуги шляхом голосування? Я думаю, давайте голосувати. Хто – "за"? Хто – "за", прошу голосувати. "Проти"? Утримались? Три на три.
(Загальна дискусія)
Не голосували? Три на три. Как …………….., якщо три на три.
Я поставив хто "за", давайте поставимо хто "проти".
КУЖЕЛЬ О.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так это вы можете зробити, это вы и так в зал пойдете на обговорення, та даже, щоб сумнівів не було. Підтримують чи не підтримують от і все. А що в зал воно піде, то 100 відсотків. Не підтримати? Всі згодні?
КУЖЕЛЬ О.В. Ну, почему, три "за" и три "против", почему кто принимает решение, что не поддержали?
ГОЛОВУЮЧИЙ. На сім чоловік.
КУЖЕЛЬ О.В. Ну, а 4………….
ГОЛОВУЮЧИЙ. На куди переложить?
КУЖЕЛЬ О.В. Потому что у вас не принято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, а якій сенс в тому, якщо він все рівно піде в зал? Ну якій сенс? Все рівно він піде в зал…
КУЖЕЛЬ О.В. Очень важно, я хочу знать, какие фракции сейчас проголосовали……..………
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так тут все. Я утримався. Радикальна партія утрималась. Дякую вам, шановні колеги, давайте перейдемо до другого питання.
КУЖЕЛЬ О.В. … форс-мажорных обстоятельствах
ГОЛОВУЮЧИЙ. А чего они форс-мажорные?
КУЖЕЛЬ О.В. Потому что три "за", три "против" и один…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте Регламент відкриємо і почитаємо.
Ігор Михайлович – у нас ходячий Регламент.
_______________. Питання. На засіданнях комітетів більшістю голосів присутніх за винятком випадків, передбачених цим законом, яким приймаються акти зазначені в частині першій статті 49 цього закону. Все. Більшістю присутніх. Це є 44-а четвертий пункт, комітету. Все. (Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте друге у нас питання – проект Закону України про деякі законодавчі акти щодо підвищення ефективності регуляторної діяльності Національного банку. Проект законопроекту 5304. Я в першу чергу хотів би надати слово Михайлу Володимировичу Довбенку.
Хотів би сказати, що цей проект, законопроект йде в контексті тої стратегії, яку ми по розвитку фінансово-банківського сектору до 2020 року, яку ми прийняли в минулому році. Це один із, скажімо так, частина того законопроекту, який ми ухвалили в кінці минулого року, про підвищення і відповідальність Національного банку. Тобто я вважаю, що після першого читання, Михайле Володимировичу, ви повинні сісти і ретельно над цими законами попрацювати, законопроектами, так, щоб вийшов дійсно у нас реально такий нормальний законопроект.
Так що, будь ласка, вам слово, Довбенко Михайло Володимирович доповідає по цьому законопроекту.
ДОВБЕНКО М.В. Шановний пане голово, шановні колеги і запрошені на наше засідання! Пропонований вашій увазі проект закону має на меті впорядкувати два аспекти діяльності Національного банку, який, на нашу думку, в даний момент врегульовані недостатньо збалансовано.
Перша ідея в чому полягає? Я впевнений, що ми всі підтримуємо функціонування спроможного банківського регулятора та провідника монетарної політики, але при цьому не варто забувати, що при всій необхідності незалежної НБУ є потреба збалансувати деякі наші законодавчі інструменти. Як ви пам'ятаєте, в межах розбудови інституційної незалежності НБУ протягом останніх двох років ми прийняли цілу низку змін до відповідного закону, зокрема, скасували необхідність державної реєстрації нормативно-правових актів НБУ. Також на них, практично, не розповсюджується дія закону про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. Нацбанк наразі, фактично, має абсолютні необмежені повноваження при погодженні своїх нормативних актів. Варто зауважити, що з урахуванням достатньо рамкових та дискреційних меж регулювання, встановлю них Законом про Нацбанк і про банки і банківську діяльність, то іншими законами судове оскарження рішень НБУ за змістом щодо регуляторних актів часто юридично неможливе з огляду на відсутність чітких норм, встановлених законами.
Також при прийнятті зазначених змін ми суттєво розширили функціонал і повноваження Ради НБУ, зокрема, у частині її контрольно-аудиторської функції в законопроекті цьому, який ми розглядаємо, ми пропонуємо розширити ці повноваження з метою забезпечення максимально зваженого регулювання банківського сегменту, який наразі, на жаль, ще далекий від одужання.
Таким чином, пропонується запровадити механізм експертного розгляду Радою НБУ регуляторних актів, прийнятих НБУ в разі надходження від суб'єктів регулювання обґрунтованих зауважень щодо результатів їх застосування, надання неринкових переваг окремим представникам ринку за рахунок інших або інші речі.
Фактично, це є певним аналогом механізму експертного розгляду державної реєстраційною службою нормативно-правових актів органів виконавчої влади.
За результатами аналізу наданих зауважень та відповідних аргументів з боку НБУ рада як вищий наглядовий орган Нацбанку, матиме право скасувати такий акт, відмовити у скарзі або доручити НБУ внести до акту корегування. На мій погляд, Рада НБУ готова до розширення сфери відповідальності, підтвердженням цього є озвучене нещодавно рішення про створення при ній Вищої експертної ради.
Щодо зауважень ГНЕУ та інших органів при доопрацюванні законопроекту в другому читанні ми, звичайно, відкоригуємо опис процесу. А зауваження щодо протиріччя цих норм Конституції в частині функцій Ради НБУ, я вважаю, нелогічним, оскільки основна функція ради щодо узгодження грошово-кредитної політики країни залишається чинною, а додаткові функції їх не суперечать. Зокрема, зазначеної в Конституції головної функції самого НБУ щодо забезпечення стабільності грошової одиниці жодним чином не суперечить виконанню Національним банком інших своїх функцій.
Тепер другий блок питань, які зафіксовані в цьому законопроекті. У процесі підготовки до цього закону я направив до НБУ депутатське звернення, в якому попросив дати інформацію щодо результатів процесу надання банкам статусу проблемного. У відповіді в основному містилися посилання на банківську таємницю. Хоча я просив не відкривати мені конкретні дані, я просив узагальнення. Але навіть ті відомості, які я отримав від Нацбанку, можу зазначити наступне. За даними НБУ з 2014 року до жовтня 16-го було винесено 88 рішень щодо 83 банків про надання статусу проблемних. Ця цифра є практично співмірною з кількістю банків, які за цей період було виведено з ринку, що дає підставу зазначити, що діючі процедури щодо надання банкам статусу проблемного, введення в них кураторів і спроби їх оздоровити, фактично не призводили до повернення таких банків на ринок, тобто не виконували своєї базової функції. У кращому випадку банк визнавався неплатоспроможним і переходив до Фонду гарантування вкладів без додаткового негативу, окрім втраченого часу. А в гіршому, за цей час недоброчесний менеджмент, власники намагалися мінімізувати свої втрати від неминучої неплатоспроможності, виводили якісні активи, повертали гроші афілійованим особам і так далі.
Звичайно, що в основному причиною цього було небажання або неможливість керівництва або акціонерів банку вжити необхідних заходів. Але з іншого боку це є і проблемним питанням функціонування банківського нагляду, оскільки такі результати виглядають більшою мірою як фікція, а нереально діючі інструменти відновлення платоспроможності банків.
На мій погляд, така ситуація є неприпустимою, а діючі норми закону не заперечують прозоро процесу роботи з банками, які знаходяться на межі неплатоспроможності, для мінімізації негативних наслідків. Тому пропонується оптимізувати процес в двох напрямках.
Перший. Враховуючи, що надання статусу проблемного, як показує практика, є синонімом банкрутства банку, тільки відкладеного в часі з усіма негативними для банку і його клієнтів та держави наслідками, критерії віднесення банку до цієї категорії повинні бути імперативно встановлені на рівні закону без можливості їх додаткового розширення або звуження рішенням самого Нацбанку. При цьому, звичайно, не лише можливо, але і необхідно вести дискусію про розширення або модифікацію цього переліку в самому законі, зокрема з числа критерій встановлених Нацбанком додатково зараз, наприклад.
І другий блок. Сам по собі процес надання банку статусу проблемного та його можливі наслідки в самому законі встановлені нечітко, в нашому законі. Одним з неоднозначних питань є, наприклад, трактування норми статті 76 Закону про банки і банківську діяльність. Я цитую: "Національний банк зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі, перше, неприведення банком своєї діяльності у відповідність з вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Нацбанку, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним". Підкреслюю, не пізніше ніч через 180 днів.
На практиці це трактується таким чином, що Нацбанк має право у будь-який момент протягом 180 днів віднести банк до категорії неплатоспроможних, без додаткових роз'яснень щодо порядку або обмежень застосування такого рішення. Хоча за нормами статті 75 цього закону у банку є саме 180 днів на проведення діяльності у відповідність з вимогами законодавства. Тобто чітко записано: 180 днів.
Тому законопроектом пропонується встановити більш чіткий порядок роботи механізму визнання банку проблемним.
Перше. НБУ за одним з критеріїв визнає банк як такий, що має бути віднесений до проблемних та повідомляє його про це.
Друге. Протягом наступних 25-ти днів Нацбанк та банк погоджують план заходів пропонований банком. У разі його відхилення Нацбанк зобов'язаний віднести банк до категорії неплатоспроможних, у наслідок відсутності перспектив його оздоровлення та необхідності максимально швидко почати компенсації вкладникам через механізм фонду гарантування.
Третє. Поки банк виконує затверджений план заходів, Нацбанк немає права застосовувати до нього заходи впливу, в тому числі віднесення до категорії неплатоспроможних за ті порушення на виправлення яких спрямовано план заходів погоджений обома сторонами. Якщо з'являються нові підстави для надання банку статусу проблемного або неплатоспроможного, Нацбанк зобов'язаний відреагувати на них відповідно до загальних норм закону без відносно виконання діючого плану заходів.
І четверте. По закінченню строку встановленого планом заходів, максимум 180 днів, Нацбанк зобов'язаний або визнати план заходів виконаним, або банк таким, що відповідає вимогам законодавства, або визнати банк неплатоспроможним. Обидві запропоновані концепції спрямовані на підвищення якості виконання Національним банком покладених на нього функцій в режимі максимального сприяння інтересам держави, банківського сектору та суспільства.
Тому прошу комітет рекомендувати закон 5304 Верховній Раді для прийняття в першому читанні за основу і подальшим доопрацюванням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Михайло Володимирович.
Шановні колеги, хто хоче висловитись з цього приводу? Да, будь ласка, Максим Анатолійович.
ПОЛЯКОВ М.А. Шановні колеги, щодо даного законопроекту хочу підтримати. Тому що ми знаємо проблему, яка у нас на протязі кількох років щодо непрозорого виведення банків, щодо такого ручного керування, вкрай політизованого підходу якихось там фінансових груп, будь-кого інших, коли приймається виключно подобається, не подобається, а не через їх показники. І останній банк "Платинум", це якраз одна із тих ситуацій, яку ми в черговий раз побачили.
Крім того, є важливий пункт щодо Національного банку України: не має права застосувати до проблемних банків будь-які заходи впливу за порушення, за наслідками яких банк було б віднесено до категорії проблемних, у разі дотримання проблемним банком погоджено з Національним банком України плану заходів. Я також вважаю, що це досить важливо, тому що, якщо вже Національний банк погодив план заходів і його дотримується, то щоб не було інших якихось тут підстав, які там придумали і не мають відношення до плану заходів, а план виконується, щоб не було підстав його виводити з ринку і приймати неплатоспроможним. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максим Анатолійович. …………..
ЛАВРИК О.В. Шановні колеги, давайте будемо послідовними. Ми вже півроку працюємо з іншим законопроектом, де визначаємо повноваження іншого регулятора. І, коли ми розглядаємо цей Закон про деривативи, то ми говоримо, що нам потрібно дати незалежність регулятору і дати можливість самому визначати, в Міністерстві юстиції не візувати акти такого регулятора.
Коли сьогодні ми говоримо про Національний банк, який має такі можливості, ми займаємо цілком іншу позицію, говорячи, що Національний банк як регулятор має необмежені властивості, необмежені повноваження функції, і створити Національному банку, передати додаткові повноваження раді Національного банку, яка по суті в своїй структурі немає відповідних фахівців ,підрозділів і так далі, щоб оцінювати, наскільки той чи інший документ, який виходить з Національного банку, може сьогодні відповідати вимогам і коректним.
Якщо ми все-таки вважаємо, що Національний банк як регулятор має необмежені повноваження, то є в країні встановлена процедура, хто такі акти нормативні може юстувати.
Далі. За статтею 100 Конституції України чітко визначено, чим повинна займатися рада Національного банку і який контроль вона повинна здійснювати. Якщо ми сьогодні при раді Національного банку будемо створювати інші інституції, інші органи, і знову ж таки це все буде потребувати додаткового фінансування, чи саме тою ………. ми для себе приймаємо. Також хотів би зауважити, що, виходячи з-під одного політичного впливу на Національний банк, який є на сьогоднішній день, виходячи з структури прийняття рішень і призначень керівних осіб Національного банку, ми заходимо в другу ще більш політизовану ситуацію. Не треба забувати, що рада Національного банку – це теж політизований орган. І, міняючи шило на мило, ми не вирішуємо ситуацію.
Тому, звичайно, що стосується питань, які підняті в законі по визначенню процедури ліквідації банків, є багато слушних речей. Але в цілому як закон в тій …….., в який він зараз запропонований, вважаю за недоцільно його підтримувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Олександрович.
РІЗАНЕНКО П.О. Я дуже вдячний нашому колезі, що зареєстрував цей законопроект, і в дійсності я б сказав, можливо започаткував важливу дискусію щодо конструкції, яка у нас склалася з Національним банком, точніше, в нашому випадку на відміну від багатьох країн. Цей орган поєднує дві функції: як орган, відповідальний за грошову кредитну або так звану монетарну політику, та регулятор, тобто нагляд за банками. Коли ми порівнюємо Нацбанк з іншими регуляторами, то я звертаю увагу, що є певні принципи, які вимагаються для регуляторів, і серед них – це незалежність, колегіальність, самофінансування і так далі, і таке інше.
Ми в минулому в 15-му році в дійсності багато чого з цього Національному банк дали. Позбавили його необхідності юстувати свої акти, дали професійну думку. Але при цьому я хочу звернути, що в частині прийняття рішень щодо нагляду, тобто як регулятора, цей орган не є колегіальним, його не можна назвати незалежним. Я нагадаю, що ми призначаємо, правління відповідає за нагляд. А Рада Національного банку, в Конституції чітко зазначено і в Законі про Національний банк, що відповідає за формування виключно грошово-кредитної політики і не має відношення до нагляду, і це не в її повноваженнях займатись наглядом і так далі.
Я розумію колегу, який запропонував… Я розумію, що є проблема. І я б сказав, що найбільше критики Національний банк заслуговує саме за неналежне виконання функції нагляду. І основні проблеми полягають там. І те, що запропонував колега, це надати можливість Раді Національного банку призупиняти акти і в частині тій, що стосується не виключно грошово-кредитної політики, а і регуляторної функції, таким чином пробуючи вирішити проблему, скажем, суб'єктивну, яка склалась. За той же нагляд, наприклад, Національному банку відповідає… Ну, я не хочу переходити на прізвища, але це згадувалося все. І по суті голова правління, давайте об'єктивно, обирає собі інших членів правління і так далі, це не є колегіальним органом і по суті він сформований під одну людину. Тому говорити про те, що наша діюча конструкція дотримується вимог міжнародних, які ставляться до незалежних регуляторів, не приходиться.
Тому я погоджуюсь з цією проблематикою яку ви підняли, да, що функція нагляду і саме регуляторна функція Національного банку, самі принципи формування прийняття рішень, органу, який приймає рішення, вони ні в якому разі не можуть забезпечити більш об'єктивне прийняття рішень. Тому ми спостерігаємо і суб'єктивність, і вибірковість, і непрофесіоналізм інколи, да. І ніякої змагальності при формуванні правління не було, тобто воно було сформовано під одну людину. Тому проблема вона чітка і визначена.
Але я собі дозволю не погодитись саме з механізмом яким пропонується вирішити цю проблему. Тобто ви пропонуєте просто орган, пропонується орган Раду Нацбанку, який по Конституції немає цих повноважень, натягнути на себе певні повноваження регуляторної функції.
Тому я ще раз кажу, що я дуже вдячний за те,. що ви підняли цю проблематику, і вона вимагає вирішення. Я не знаю, можливо, це буде початком дискусії і дебатів на майбутнє про розділення цих функцій в два різних органи. В багатьох країнах є окремий орган, який відповідає за грошово-кредитну монетарну політику, і є окремий орган, який займається виключно регуляторною, наглядовою функцією. Можливо, це нас би був би шлях?
Ще раз дякую за законопроект, але, на жаль, в цьому вигляді я його не зможу підтримати, але готовий включитися до дискусії, дебатів і до професійної розмови щодо піднятої вами проблематики.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Олександрович.
Шановні колеги, хтось ще хоче висловитися з цього приводу?
Значить, від себе хочу сказати, що я теж поділяю, що повинні бути підходи до всіх інституцій, які як ………нашого комітету однакові. Ми от останнім часом розмовляли з Тимуром Заурбековичем. От, наприклад, в Закону про деривативи, у законопроекті, якщо я не помиляюсь, там держслужбовці – да? – залишаються ваші працівники, в Національному банку навпаки. І от по іншому питанню, я теж вважаю, що ми повинні рухатися в одному напрямку.
Я спочатку і сказав, що я вважаю, що цей законопроект ми повинні після першого читання сісти і ретельно над ним попрацювати, так як із Заокном про Національний банк, щоб ми рухалися в одній площині, щоб нам не казало суспільство, що в нас до якогось… до прізвищ підхід, а не до інституцій.
Тобто я особисто вважаю, що в першому читанні і буду голосувати за цей законопроект, а після першого читання ми повинні над ним попрацювати.
Шановні колеги, якщо хтось… Да, будь ласка, Михайло Володимирович.
ДОВБЕНКО М.В. Заключне слово.
Перше, я дякую всім, хто виступив з приводу цього питання. Я поважаю думку кожного і вважаю, що її можемо в ході опрацювання цього законопроекту ще раз подискутувати і знайти аргументи "за" і "проти" і вийти на збалансований документ. Я тільки за це.
Друге, я щиро хотів би, щоби і фахівці Національного банку теж залучилися до цього законопроекту. Коли ми його приймемо у першому читанні, ми документ беремо у власність комітету, і тоді в комітеті маємо право створювати робочу групу, маємо право слухати всіх експертів і людей, в тому числі, і представників банківського середовища, ті, які реально працюють сьогодні в цих умовах. Я думаю, що ми цей документ відшліфуємо, зробимо кращим.
І третє, колеги, я хочу сказати, що проблема назріла і навіть перезріла. Дивіться, що відбувається. Здавалось б, ми прийняли гарний Закон про розбудову інституційної спроможності Нацбанку в липні 15-го року, ви всі були задоволені. Але сьогодні бачимо.. Ну, може не всі, але велика частина, яка голосувала. Нацбанк задоволений був, і я радий, що… Але, дивіться, проходить час після цього ситуація у нас, на жаль, в банківській системі не покращується.
Більше того, чому виник цей закон, я вам поясню. Ми бачимо вже цілу низку судових рішень, які визнають дії Нацбанку в тій чи іншій мірі неправомірними. Більше того, ми заходимо в таку складну колізію, як, наприклад, визнали рішення Нацбанку, наприклад, по тому ж "Укрінбанку" нечинним, а як повернути назад, у нас немає навіть зафіксовано в законодавстві, як цей механізм має діяти. І ми маємо законодавчий колапс. Суд прийняв рішення, Нацбанк повинен це виконувати, суб'єкти банківського ринку вимагають виконання, а у нас в законі цього не прописано.
І я скажу більше того, зараз на підході ще по 17 банках рішення судів, яке я бачу, теж буде полягати в тому, що будуть відмінені ті чи інші рішення Нацбанку в різних аспектах. І це знову сигнал нам до того, що як законодавцям нам треба добре попрацювати щоб, по-перше, помогти всій банківській спільності. Тут не мова іде, що ми хочемо принизити. До речі, цей законопроект, який ми написали, він не передає функції Нацбанку нікому – ні Президенту, ні Верховні Раді, ні Кабміну. Ми в рамках закону, в рамках Нацбанку стараємося врегулювати оці деякі функції.
До речі, коли ми кажемо про контрольно-аудиторські функції ради, ну, ми ж в законі прописали, що вони мають право створити цей експертний комітет, і цей комітет має цим займатися. Ми тільки хочемо зафіксувати тепер чіткіше, що цей комітет має робити. Ми його створили, ми дали добро на створення в раді і Нацбанку.
Тому колеги, я завершую, хочу попросити єдине. Підтримка у нас на комітеті полягає тільки в тому, щоб ми взяли в комітет цей документ, і всі разом, разом з експертами, разом з Нацбанком, разом з фахівцями попрацювали над ним. Я погоджуюсь, що можливо якісь речі нечітко виписані, якісь речі, можливо, мають ………. Характер, будемо поправляти. Я буду всім вдячний, хто долучиться до цієї роботи. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Володимирович. Позиція Національного банку, Яків Васильович.
СМОЛІЙ Я.В. Дякую, Сергій Вікторович.
Позиція Національного банку була викладена нашим листом. Зрозуміло, що вона йде в розріз позиції народних депутатів, і у нас десь тут конфлікт інтересів. Тому Національний банк звертається до вас, щоб ви врахували позицію Головного науково-експертного управління Верховної Ради, яка була викладена листом в адресу комітету, де пропозиції народних депутатів про зміни до цього законопроекту не підтримуються.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Яків Васильович.
Шановні колеги, тоді, якщо ви не заперечуєте, ставимо питання на голосування.
Пропонується рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності регуляторної діяльності Національного банку України (реєстраційний номер 5304) за основу.
Хто – "за", прошу голосувати. "Проти"? Утримались? Двоє утримались. Рішення прийнято. Дякую.
Переходимо, шановні колеги, до третього питання порядку денного. Це проект Закону про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків (5539). У нас доповідає Михайло Володимирович Довбенко.
Але я хотів би ще декілька слів сказати про цей законопроект. Всі ми знаємо, що десь рік тому ми рятували малі і середні банки, які згідно закону і постанови, які розробив Національний банк, скажімо так, минулої влади так, Національний банк переробив постанову і, як до мене , поставив малі і середні банки в такі умови, що вони не зможуть докапіталізувати свій статутний капітал.
Я вважаю, що малі і середні банки – це ті банки, які мають право на життя, що це малий і середній бізнес, який в усіх розвинутих країнах має право на життя і працює. Вони, якщо я не помиляюсь, на відміну від великих банків показали прибуток, може й невеликий, але прибуток. Там теж працюють люди, вони сплачують податки. Там теж є вкладники. І ми повинні зробити все для того, щоб ці банки жили і працювали.
Питання, щоб вони були приєднані до якогось великого банку на умовах великого банку чи пішли, там, як я кажу на фонд, це не державний підхід. Я вважаю, що ми повинні зробити все, щоб виключно, не давая нікому преференцій ніяких, банки повинні сплачувати податки, вони не повинні …… преференції, Олег Васильович. І я думаю, що ми це повинні контролювати.
Моя особиста точку зору, що ми повинні зробити все, щоб банки мали можливість ………. між собою, якщо вони не можуть виконувати вимоги, які сьогодні є. Це моя особиста точка зору. Михайло Володимирович, будь ласка, вам слово.
ДОВБЕНКО М.В. Дякую.
Колеги, в рамках відведеного мені регламенту п'ять хвилин, постараюся вкластися і говорити про основне. Три позиції, які заставили нас попрацювати над цим документом.
Перша позиція. В 2014 році склалася досить складна ситуація в банківській системі і вона, ми бачили тенденцію, мала до погіршення. Тому ми з вами прийняли Закону України "Про заходи спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків". Цей закон мав тимчасовий характер, він діяв до 1 січня 2017 року, тобто два тижні назад він припинив свою дію.
І третя позиція. Ми бачимо, що з 2014 року, на жаль, ситуація в банківській системі не покращується. Ми не бачим оздоровлення банківської системи, навпаки ми бачимо, що ціла низка проблем поглиблюється. І, якщо ми на початку 14-го року мали проблемні активи в структурі всіх активів, порядку 11 відсотків, зараз уже, за думкою самих фахівців, хто цим займається, вже більше половини має таку проблему. Це дуже погано, що проблемність активів більше половини, це дуже погано.
І тому ці обставини три заставили нас подумати над тим, яким чином ми можемо і далі посприяти банківській системі, щоби вона рухалася по шляху оздоровлення і максимально підтримали її.
Хочу вам сказати, і тут я зразу хочу відмітити, цей законопроект готувався у тісній співпраці із фахівцями і працівниками НБУ. Я їм дуже вдячний, тому що дуже фахово підійшли. Ми мали кілька серйозних дискусій. В результаті дискусій появився цей документ. Я його не буду коментувати, бо у вас цей документ була можливість почитати і побачити. Хочу тільки сказати, що ми розуміємо, що цим законопроектом ми не змогли охопити всю проблематику реструктуризації і капіталізації банків. Ми тільки опрацювали процедуру приєднання, і таким чином хотіли дати якомога швидше хоча б один відшліфований, законодавчо підтверджений інструмент для того, щоб банківська система могла стати на дорогу оздоровлення, і ми бачимо, що графік капіталізації банків досить жорсткий, а поскільки промисловість і взагалі народне господарство у нас і дальше працює у збитковому режимі, не має можливості, звідки брати необхідний капітал, кошти для того, щоб поповнювати статутні капітали банків.
І тому підготовлений документ поки що в аспекті приєднання виписаний механізм і процедури, як це зробити. Хочу сказати, що Головне науково-експертне управління у своєму висновку від 16 січня 2017 року висловлює зауваження до законопроекту та зазначає, що відповідно до статті 55 Закону України "Про Національний банк" головною метою банківського регулювання і нагляду з боку Нацбанку є безпека та фінансова стабільність банківської системи для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту, було б логічним отримати експертний висновок Нацбанку.
Національний банк своїм листом від 16 січня повідомляє про концептуальну підтримку законопроекту та зазначає, що пропозиції до окремих положень законопроекту будуть надані після прийняття його у першому читанні.
Тому пропоную рекомендувати Верховної Ради прийняти за основу проект Закону про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків за номером 5539. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто хоче висловитись з цього приводу? Національний банк, лист ми не бачили. Да, будь ласка, Олег Васильович.
ЛАВРИК О.В. Загалом зрозуміла філософія закону. І справді таку філософію потрібно приймати, тому що діюча процедура, яка зараз є, настільки вона є довгою, що поки банки пройдуть таку процедуру то вже не буде що об'єднувати, банки вже просто будуть потрохи сходити з ринку. Тому концептуально філософія приймається.
Але, як завжди, при підготовці таких законопроектів виникають ряд питань які в даному випадку не є досконало прописаними і пропрацьованими і потребують додаткових зауважень. Зокрема, законом не визначено яких саме категорій банків ця процедура стосується, чи вона стосується всіх банків включаючи від того з якого капіталу банки ці є, чи не є проблемними, чи вони є докапіталізованими, чи це стосується банків з різними формами власності, бо так виглядає, що для всіх банків, в тому числі і для державних, ми також цю процедуру забезпечуємо.
Крім цього, даний закон не дає можливості, не відповідає на запитання, а що по відповідальності і акціонерів, і керівництва банку, в період реструктуризації такої, тому що, якщо ми зараз до діючих в законодавчому полі маємо чітку відповідальність керівництва і акціонерів, кримінальну відповідальність, то в період реструктуризації, а цей період скільки б він не був чи місяць, чи півроку, це все одно є діяльність фінансової установи і має за це хтось нести відповідальність.
Тим законом автори пропонують робити певні податкові пільги для банків які об'єднуються і ці податкові пільги стосуються в основному, я так розумію, зобов'язань і майна яке передається від одного банку, об'єднаних банків. Але, знову ж таки, це не узгоджено є з нормами Податкового кодексу, тому що будь-які пільги в податковому плані повинні бути і там прописані.
Тому законопроект має там ще десяток подібних вад. Я вважаю, що концептуально його варто підтримувати. До другого читання в комітеті створювати робочу групу, активно доопрацьовувати цей законопроект, для того, щоб ми мали дуже правильно виписаний, і законопроект, який би відповідав вимогам сьогоднішнього ринку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Васильович.
Шановні колеги, да, я просто хотів би сказати хронологію. Я стосовно цього законопроекту проводив дві наради. Перша нарада, я, дійсно, думав, може подати альтернативний законопроект, тому що були деякі речі, які, я вважав, що треба виправити. Але ми домовилися з авторами, з помічниками, що деякі речі, як податкові пільги, взагалі подали новий проект, і там вже такої норми, якщо вони і була, її немає. Але я запросив до себе керівника НАБУ і спитав, дійсно, ринку потрібен цей закон. Ми зараз її послухаємо, дві хвилини. Вона каже: так.
Ми домовилися, що після нашого сьогоднішнього комітету ми будемо проводити, я вважаю, що нам потрібно зробити як можна швидше – це проголосувати його в першому читанні. І я хотів би, щоб ми на цих круглих столах, долучилися і ви, шановні депутати, і представники банків, я хотів би по прізвищах побачити, які юридичні особи зацікавлені в цьому законопроекті. І доопрацювати ті пропозиції, які є, і деякі вони слушні, які сказав Олег Васильович, для того, щоб ми як можна швидше їх врахували і проголосували в двох читаннях. А зараз, да, буквально, одна хвилина, вам слово.
КОРОБКОВА О.А. Доброго дня! Дякую, Сергій Вікторович. Я дуже коротко хотіла б наголосити на наступному. Зараз станом на січень місяць 48 банків не відповідають капіталу у розмірі 200 мільйонів. І цей розмір вони повинні досягти 11 червня 2017 року. Якщо ми не приймемо цей закон і у нас буде стара процедура, згідно якої півтора року це може розтягнутися, то просто ці всі 48 банків – це кандидати на вихід з ринку. Це по сукупності небагато, а по кількості це дуже багато. І це банки з українським капіталом, які, там, продовжують працювати, створюють робочі місця для наших українців. Тому це дуже важливий законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Анатоліївна.
Заключне слово, Михайло Володимирович, вам.
ДОВБЕНКО М.В. Колеги, дякую за участь в дискусії.
Хочу сказати, що ми готові, і дякую Сергію Вікторовичу за те, що вони погодилися разом з нами працювати, і ми вже навіть почали працювати. Ми шукаємо якомога оптимальніший варіант виходу на прийняття рішення по цьому законопроекту і прийняття його в парламенті в сесійній залі.
Тому, перше. Ви просили назвати, є такі банківські установи чи ні, які чикають на цей законопроект. От, скажемо, нам допомагали фахівці "Індустріалбанку" і "Експресбанку". Вони чекають на цей законопроект. Я міг би назвати інші, але є ці. І я радий, що вони долучаються до того. Ми хочемо мати збалансований документ, який мав би підстави для того, щоб він, дійсно, в найкоротший термін допоміг нашим банківським установам. Друге, що я хочу попросити. Я хочу, щоб ми не тільки сьогодні на засіданні нашого комітету підтримали документ, я дуже хочу просити, щоб ми в сесійні залі кожен у своїх фракціях попрацювали, якщо треба, ми готові зустрітися як автори цього законопроекту, дати пояснення, обґрунтувати, чому саме так ми поступали. Але дуже важливо, ми хочемо сьогодні в порядок денний вже включити, і можливо нам вдасться, щоб ми в четвер…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я наголосив вчора на нараді на Погоджувальній і сьогодні буду наголошувати, щоб ми включили дійсно в першому читанні до порядку денного.
ДОВБЕНКО М.В. В першому читанні і почали працювати в комітеті разом з досить фаховою робочою групою. Тому дякую, прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Володимирович.
Шановні колеги, тоді я пропоную поставити на голосування: законопроект 5539 рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу. Хто – "за", прошу голосувати. "Проти"? Утримались? Рішення прийнято.
Наступний у нас проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України про державне регулювання ринку цінних паперів України (щодо удосконалення процедур стягнення штрафів, накладених на юридичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів). Доповідає у нас голова підкомітету з питань цінних паперів та фондового ринку Різаненко Павло Олександрович. Будь ласка, вам слово, Павло Олександровичу.
РІЗАНЕНКО П.О. Законопроектом 4956 пропонується змінити порядок стягнення штрафів за порушення на фондовому ринку.
Нагадаю, що на сьогоднішній день станом на листопад 2016 року лише 13 відсотків штрафів сплачено до державного бюджету. Діючим порядком передбачено, що після накладення штрафу мають право 15 днів на добровільне сплачення штрафу. Після 15 днів комісія зобов'язана звернутись до суду і далі стягувати штраф уже в судовому порядку. Саме штрафи бувають різні – від сотень до сотень тисяч гривень. Але, як ми бачимо, даний механізм себе абсолютно не виправдав, і по суті учасники ринку зловживають саме тим становищем, що комісія повинна там тисячі судових позовів подавати. Законопроектом пропонується змінити цей порядок і прирівняти рішення постанови комісії відповідно до виконавчого документу, до виконавчого документу, стягнення згідно якого здійснюється згідно Закону про виконавче провадження. Тобто порядок такий. Є постанова , 30 днів на оскарження юридичною особою. Якщо воно не оскаржене, то це по суті виконавчий документ, який передається до виконавчої служби на стягнення даного штрафу. Це дуже коротко. Закон дуже простий, він не займає багато.
До …….. законопроекту є пропозиції як в самої комісії, так і уряду, технічного характеру, я б сказав, просто технічно-стилістичного характеру. Тому пропозиція підтримати законопроект у першому читанні. І до першого читання усунути, скажімо так, не те, що …….., врахувати пропозиції комісії і Кабінету Міністрів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Олександровичу.
Шановні колеги, хтось хоче висловитися з цього приводу?
Павло Олександрович, я концептуально згоден. Питань нема, але після першого читання хотілось би попрацювати і обмінятися думками з цього приводу. Це більш нічого сказати не хочу. Хто за цей законопроект номер 4956, рекомендувати Верховній Раді проголосувати за основу, прошу голосувати. "За" ? Проти? Утрималися? Рішення прийнято.
По порядку денному у нас все. У нас питання "Різне". Да, у нас питання "Різне", це розгляд питань щодо делегування представника комітету до адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У нас з 3 вересня 2012 року таким представником є завідувач секретаріату Прийма Ігор Михайлович. Строк його повноважень закінчився. Але по закону ми можемо проголосувати від комітету і делегувати, якщо буде таке бажання у народних депутатів, Ігоря Михайловича ще на один термін до адміністративної ради фонду. Якщо хтось хоче висловитись з цього приводу…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо… Я…
(Загальна дискусія)
…я розумію, кошторис не затверджений. Да, Ігор Михайлович? І все воно стоїть.
Які питання ще, шановні колеги? Тоді, шановні колеги, ставлю…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Які колеги? А! Ну, наскільки я знаю, вони не заперечують, колеги. Тобто я пропоную, щоб ми ще раз додатково не збирались, ну, якщо будуть якісь в них питання, яке розуміння. Ставити на голосування.
Да, хто – "за", прошу голосувати. "Проти"? Утрималися? Рішення прийнято. Дякую. В нас ще одне питання – це затвердження плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності на період шостої сесії восьмого скликання. Ну, будуть якісь питання, шановні колеги? Хтось хоче висловитись?
Ігор Михайлович, може, коротко проінформуєте?
ПРИЙМА І.М. (Не чути) І за дорученням Голови Верховної Ради ми завжди на початку сесії повинні затверджувати план роботи комітету на наступну сесію. Тому ми і розробили, ми подали. Безперечно, що він є орієнтовним планом, бо будуть реєструватися нові законопроекти, все буде мінятися. Ну, але по процедурі ми повинні його затвердити і подати в Апарат Верховної Ради.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо немає заперечень, давайте проголосуємо про затвердження плану роботи Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності на лютий-липень 17-го року. Хто – "за", прошу голосувати. "Проти"? Утрималися? Рішення прийнято. Дякую.
Шановні колеги, ще одне питання 30 секунд вашого часу. Яків Васильович Смолій, тільки що з ним розмовляв, він пропонує завтра нам зібратися і послухати керівництво "ПриватБанку" стосовно роботи, керівництва, плану, який у них є. Як ми завтра зберемося, послухаємо, ні? _______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми категорично не заперечуємо, а "за". Ігор Михайлович, я тоді вас попрошу, даю доручення, давайте зв'яжіться з депутатами, хто завтра буде на цьому засіданні, і приймемо рішення.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Та я думаю, після 14.30 і зібралися. Ні? Добре. Міністерство фінансів…
_______________. Фонд гарантування і…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Фонд гарантування, Національний банк, і "Приват". Ні, так це буде їх консолідована якась точка зору, щоб вони були присутні, а потім не казали, я не чув, то не знаю. Безумовно.
_______________. …сформуємо, чи будуть кворум. Як кворуму не буде, це буде і формування в комітет...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, добре. А я ще поспілкуюся з депутатами. Дякую.