СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань фінансової політики
і банківської діяльності 17 травня 2016 року
Веде засідання Голова Комітету РИБАЛКА С.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня. Всім доброго дня. Пропоную почати наше засідання. Шановні народні депутати, присутні на засіданні сьогодні у нас 7 народних депутатів, тобто кворум є, засідання оголошую відкритим.
Пропонується затвердити порядок денний. Чи є якісь пропозиції? Тоді прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримались.
Шановні… Рішення прийнято.
Шановні колеги, в нас по порядку денному перше питання це проект Закону про забезпечення масштабної експертної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту (реєстраційний номер 2742а).
Я, шановні колеги, хочу вас проінформувати, що у зв'язку з тим, що один із авторів, на жаль, хворіє, Перший віце-прем'єр висловився і дуже хотів бути присутнім на цьому засіданні теж, на жаль, не зможе бути присутній. І є неузгоджені позиції з нашими колегами. Тобто за ініціативою автора я пропоную перенести на наступний наш комітет через тиждень не на п'ятницю, а через, на наступний пленарний тиждень, 31-го? 31-го. Це питання, да, би узгодити його і винести в зал те, що буде… має дійсно підтримку в залі. Якщо немає ніяких зауважень, тоді знімаємо. Дякую. А, тоді давайте проголосуємо.
Хто – "за"? Проти? Утримались? Рішення прийнято.
Шановні колеги, в нас, ми переходимо до другого питання та обговорення пропозицій щодо законопроекту 3555 до другого читання.
Я вважаю, що це не менш важливе питання ніж перше. Держава повинна максимально допомогти банкам зменшити рівень проблемних кредитів. Досвід багатьох банківських криз в різних країнах показав, що чим швидше ми це зробимо, тим швидше запрацює банківська система та почнеться економічне зростання.
По цьому законопроекту я надаю слово заступнику голови комітету народному депутату Демчаку Руслану Євгенійовичу. Будь ласка, вам слово.
ДЕМЧАК Р.Є. Дякую. Доброго дня. Хочу доповісти, що до другого читання правки проговорювались і була дискусія із робочою групою куди входили представники Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Міністерства юстиції, Незалежної асоціації банків України, Національного банку України, а також комісії, що регулює фінансові ринки і Національної комісії цінних паперів фондового ринку. У процесі дискусії по закону 3555, по фінансову реструктуризацію, були виділені ті правки, які не знайшли однозначного схвалення або відхилення. І я би хотів би їх, ну, щоб ми побудували таким чином роботу, щоб ми проговорили їх зараз на комітеті. Тим більше, у нас є сьогодні достатньо часу і, ну, методом голосування прийняли рішення. Я би хотів би звернути вашу увагу тоді на першу правку номер 128. _______________. ..... правка…
ДЕМЧАК Р.Є. Да, думаю, да.
Номер 128, я сподіваюсь у всіх є таблиця. Тому....
_______________. (Не чути)
ДЕМЧАК Р.Є. Так, тут скорочена таблиця, ну, до 128 правки не було ніяких дискусійних питань, тому, щоб спростити, це перша сторінка...
_______________. Руслан Євгенович, давайте.... Перша правка – моя.
_______________. (Не чути)
РОМАНЮК В.М. Да, от я зразу хотів би, я дослівно прочитаю цю правочку мою: законопроект відхилити як такий, що суперечить чинному законодавству України, не врегулює адекватно жодних соціально-економічних відносин і вносить хаос в існуюче правове поле.
Я поясню свою позицію дуже просто, дивіться, вже історія України знала такі приклади. Ми колись приймали, хто пам'ятає, Цивільний кодекс і Господарський кодекс, от. В результаті Господарський кодекс, я вам скажу чесно, приймали тільки із-за того, що на нього був потрачений грант в свій час, от. Тобто потім юридична практика, майже рік Україна це все пережовувала, як вони согласовуються, постійний конфлікт інтересів, все інше. Більшість нормативки, яка покладена в основу цього законопроекту, вони всі врегульовані чинним законодавством, і Цивільним кодексом, і Господарським кодексом, от. Ми вводимо додаткові адміністративні органи, навіщо? Я цього не розумію, відверто скажу. Процедуру банкротства ми вводимо в хаос, взагалі перевираємо всю доктрину цивільно-правових відносин, яка склалася на останніх 15 років в системі процедури банкрутства. Тому я, власне кажучи, вніс цю правку і прошу її взяти до уваги. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ДЕМЧАК Р.Є. Я вибачаюсь, я хотів би добавити до того, що ми не тільки дискусійні правки маємо проговорити, а і ті правки, які відхилені, як у пана Романюка, якщо є прохання про підтвердження відхилення або підтримку, то, мабуть, будемо ставити на голосування, прошу кожного там по своїм відхиленим правкам тоді сигналізувати і будемо тоді ставити на голосування. Щоб підходив тій формату роботи, то тоді…
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)
Правку Романюка, прошу голосувати. Проти? Утримались?
Чого? (Загальна дискусія) А, 2 - "за". (Загальна дискусія)Поїхали далі.
ДЕМЧАК Р.Є. Ну я думаю, що все зрозуміло по голосуванню.
Ітак, наступна правка 128. Її потрібно розглядати разом із 129 і 130, і…
_______________. 131.
ДЕМЧАК Р.Є. І 131, так.
Питання стосується спостережної ради. Я хочу зразу повідомити, що спостережна рада є координаційним органом з питань організації та проведення процедури фінансової реструктуризації. Спостережна рада складається з 5 осіб. Раніше пропонувалося, щоб це було два представники Національного банку України, по одному представнику Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі і Міністерства юстиції, які беруть участь у роботі громадських засадах.
Моя пропозиція 128, щоб це було по одному представнику від Національного банку, Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства юстиції і профільного комітету Верховної Ради. Далі правка 130 пана…
_______________. Є табличка, щоб можна не читати, є табличка у всіх, щоб не читати, чого читати.
Що суть таблиці, друзі? Давайте ми кожний може висловитися, то буде коротше, час зекономимо.
ДЕМЧАК Р.Є. Ну хотів би, поки ви ознайомитесь, з своєї позиції почати. Я вважаю, що цей орган не потрібно перевантажувати і не робити його таким "плаваючим" – да? – без визначеної кількості осіб. Тому що були тут пропозиції від громадських організацій, навіть Американської торгової палати, що… (Шум у залі) … як би дуже критично, мабуть, потрібно сприймати.
Тому я вважаю, що достатньо п'ять осіб, вони працюють, до речі, на громадських засадах. Фактично, це той орган, який потім буде формувати арбітражний комітет, який буде приймати ключові рішення по конфліктних ситуаціях по реструктуризації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Євгенович, в мене питання: на комітеті ми приймаємо рішення, кого ми делегуємо у спостережну раду? Ну, я бачу, написано "комітет ВР з питань фінансів та банківської..."
ДЕМЧАК Р.Є. Це в законі не прописана процедура, це як вже ми вирішимо у себе на комітеті по регламенту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я якось так написав, щоб ми на комітеті це питання узгодили і винесли потім. Да, будь ласка.
ДЕМЧАК Р.Є. ……… прийняти окреме рішення навіть сьогодні. Ну, взагалі-то, закон цей не прийнятий. Мабуть, після… я вибачаюсь, після того, як буде проголосований закон у першому читанні.
ЛАВРИК О.В. Тут спочатку треба проголосувати, який з тих варіантів буде прийнятним. Можливо ми залишимося на пропозиції, яка була в базовому законопроекті у першому читанні, і були два представники Національного банку, комітету не буде взагалі. Давайте проголосуємо, по якій з п'яти правок набере найбільшу кількість голосів, а вже виходячи з того, будемо приймати дальше рішення. Дякую.
БОГАТИХ І.В. Доброго дня! Представник Незалежної асоціації банків України, Богатих Інна. Я хотіла б сказати, що саме у нас цей законопроект починав обговорюватися, і, дійсно, за участю і представників міжнародного фонду, турецького експерта Енгіна ……коші ця позиція також обговорювалася. І коли обговорювалося саме питання щодо формування складу із представників виключно державних органів, то реакція ринку і сприйняття ринку, воно було досить негативне, тому що сам законопроект, він створюється для того, щоб зменшити вплив держави на відносини між суб'єктами господарювання для врегулювання заборгованості, для врегулювання їх конфлікту. І тому створення органу, який буде затверджувати основні положення призначати арбітрів саме із представників виключно державних органів. Ну, скажу відверто, воно сприймається ринком досить негативно.
І тому я просила б звернути увагу на 132 правку, яка говорить, що мінімальний склад дійсно спостережної ради може бути складатися із 5 чоловік це орган 132… 130-а? 130-а – це Поляков. Це уже в мене стара табличка. Тоді, значить, 130 правка, де зазначено, що спостережна рада може складатися із 5 представників органів державної влади, це обов'язковий склад, але ще зазначені 4 громадські організації, які представляють ринок, банківський ринок та ринок інших підприємств, які також за згодою можуть делегувати своїх представників до спостережної ради. І таким чином буде забезпечений паритет формування громадської ради за участю представників ринку. Дякую.
ПОЛЯКОВ М.А. Шановні колеги, я все ж таки пропоную врахувати мою правку 130, тому що нам дійсно потрібно мати і альтернативну думку, тому що, зважаючи на діяльність Національного банку і на ті помилки, які ми бачили на протязі останнього часу для розуміння того, що відбувається, якогось збалансованого підходу, щоб не було конфліктів, чи як можна їх зменшити все ж таки врахувати і включити туди пропозиції щодо одного представника від бізнес-асоціації… Ну, була ще пропозиція від Асоціації банків, Американської торгової палати, Європейської бізнес-асоціації ЕБРР, але за згодою. Але мінімально врахувати хоча б представників асоціації. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто ще хоче висловитись з цього приводу? Ні? Ну, давайте Павло Олександрович. Будь ласка, вам слово.
РІЗАНЕНКО П.О. В нас основні нарікання на те, що держава не може виконувати свої функції належним чином. Ну, і важко вимагати від, скажемо так, чиновників з зарплатою в 3, 4, 5, 6 тисяч гривень професіоналізму і належного виконання.
Тому якщо держава в цей час інституційно неспроможна, то в деяких країнах, вибачаюсь, в тих же Сполучених Штатах, наприклад, багато чого робиться саме регулювання асоціації і так далі.
Тому я підтримав правку, яка якраз стосується входження до цієї ради як можна більше в незалежних представників від держави, тих же банківських асоціацій, бізнес-асоціацій і так далі. Це 131-а Маркевича, тут написано, що вона і Довбенка, хоча тут же паралельно, ну якось я заплутався, бо 84 вона згадується два рази, тут правка.
_______________. (Не чути)... остання.
РІЗАНЕНКО П.О. Ні. Ну колонка передостання, передостання, да.
_______________. А в мене питання ще… до Максима Анатолійовича.
А от також можуть входити за згодою незалежна асоціація американська, це з правом дорадчого голосу чи вони будуть мати право голосу? То єсть хочуть входити, хочуть – невходжують, а вони голосувати будуть мати право чи вони так прийшли посидіти?
_______________. Розумієте, коли на сьогоднішній день основним кредитором Національного банку виступає саме Сполучені Штати та Євросоюз, то зрозуміло, що не враховувати їхню думку і мати підтримку саме внутрі цієї організації не логічно. Якщо у Національного банку сьогодні не існує своїх коштів, це тільки американські і їх туди не включити, ну мені здається, це…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну включити з правом голосу, це як до мене теж не смішно. Так, будь ласка, Михайло Володимирович.
ДОВБЕНКО М.В. Колеги, кілька думок.
Перше. Я думаю, що коли є проблема з заборгованістю і особливо з великими сумами, і якщо задіяні там іще і борги перед державою і так далі, то, звичайно, важко мати неупереджену точку зору, якщо спостережна рада складається тільки з державних представників, ми ж це розуміємо.
Тому я думаю що швидше за все бажано, щоб там були представники незаангажовані. Моя 131-ша разом з Маркевичем була якби альтернативою до тих всіх попередніх трьох. Але я вважаю, що все-таки найбільш конструктивний варіант був би – моя 80, то есть моя остання правка, де ми державу маємо в дев'яти членах спостережної ради – 4 представники і 5 представники від недержавних органів. І таким чином, щоби... подивіться, в чому вся проблема 131 правки, ми кажемо, що може бути два представники від банківських асоціацій і два представники – від бізнес-асоціацій. Ну, по-перше, що бізнес-асоціацій є багато, треба серед них розібратися, котру підтримати, котру – ні. Ми будемо мати весь час проблеми з ними. З банківськими – ніби теж дві найактивніші, але не факт, що завтра теж може бути три, і чотири, і п'ять. Тому я вважаю, що найбільш конструктивною могла би бути остання правка, де ми в складі ...... будемо мати чотири представники уряду і п'ять недержавних, різних бізнес-асоціацій, асоціацій учасників фінансових ринків, всі інші. На комітеті, на відкритому засіданні, яке ми це вже вміємо проводити, проведемо, щоб нікого не образити, врахувати всі позиції. І таким чином збалансувати спостережну раду, яка б могла би мати найбільш конструктивну... конструктивний склад і підхід до вирішення складних, дуже складних питань, де є… держава має свої... свою проблематику, як їй забрати борги. Дякую.
ДЕМЧАК Р.Є. Ну, хотів би підрезумувати і сказати про суть цієї спостережної ради, щоб ми правильно для себе це розуміли. Її задача сформувати секретаріат, який не буде приймати рішення: скільки пробачити боргів, да, в нього не буде таких функцій. У секретаріату буде тільки функція або перейняти план реструктуризації, який самі кредитори для себе вирішили. Вони вирішили, вони збираються і вони або його затверджують, або вважать там неможливим, от і все, так або ні.
І друге, вони створюють арбітражний комітет, якщо в когось із кредиторів випадково в процесі реструктуризації десь порушені його права, то арбітражний комітет, він розглядає як би ці скарги і все.
І я би не став би ризикувати, тим більше, що закон має обмежену дію, тільки три роки, щоб ми дали швидкий старт, бо якщо ми зараз почнемо там рейтингове голосування, там а асоціації, там .......осіб, ми бачимо, не можемо на раду в Національний банк вже скільки призначити – півроку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це ж не від комітету вже залежить.
ДЕМЧАК Р.Є. Я маю, я просто як приклад, можливо, можливо, не дуже вдалий. Але я вважаю, що потрібно дати старт, тим більше, що навіть і із Асоціації банків, при всій повазі, враховуючи те, що там кредитори будуть в основному банківські установи, а наприклад в найбільшу, яку я знаю, входить 75 відсотків банківських установ, може хтось не є членом цієї незалежної асоціації. Ой, вибачте, все-таки назвав її, Асоціації банків. І може виникнути конфлікт інтересів, тобто будь-яка асоціація вона може включати якихось учасників ринків, може не включати. Тому включати в спостережну раду і відповідно вони будуть делегувати людей у ці органи, я вважаю недоцільно. Просто потрібно із представників трьох міністерств, НБУ і нашого комітету для контролю зробити спостережну раду і дати швидкий старт.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, як ми будемо по цим правкам рейтинговим голосуванням голосувати чи як ми будемо виходити із цієї ситуації? Да, будь ласка.
ЛИСИЦЬКИЙ В.І. Знаєте, мені подобається концепція пана Довбенка, тому що вона фактично відповідає суті цього законопроекту. Ми що намагаємося зробити? Ми намагаємося зробити так, щоб бізнес сам біг… бізнес… самі бігли скоріше розібратися з боргами, врегулювати всі питання і вирішувати це переважно все ж таки, як у нормального государства, переважно на громадському рівні. У нас, якщо ми йдемо тим шляхом, який зараз пан Демчак пропонує, то це означає абсолютно елементарна інстинктивна реакція у банків буде, не тільки у банків. Ага, зібрались органи государственной власти, назначили секретариат, ну все понятно, нам там делать нечего. Так ми можемо говорити, що фактично секретаріат сформований на паритетних началах, якщо говорити про формування паритету, про формулювання секретаріату. Там враховувались інтереси і влади, і бізнесу, як ви збалансували їх, як це повинно бути в нормальній ринковій економіці, правда, нам до нее еще очень далеко.
И саме тому треба все ж таки розглядати ті підходи, які передбачають, що все ж таки секретаріат формується із значною кількістю, ну там 8, 4, 5 там …….., це питання можна ще обговорювати, формується переважно у цьому секретаріаті формування секретаріату і всіх органів відповідно відіграють значну роль комерційні установи, комерційні установи. В даному випадку я говорю це про банки. Иначе для кого мы лепим? Это вообще какая-то разновидность сталинского социализма, извините меня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ставлю на голосування. Давайте тоді по кожній поправці, Ігор Михайлович, рахуєте і я разом з вами.
Так, перше, ми голосуємо за всі, так? Давайте… За всі рейтинговим голосуванням за всі 5 пропозицій. Ставлю на голосування першу пропозицію уряду, вот, всього 5 осіб. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.
Проти? Утримались? Значить, 1 – за, 1 – проти, 1… і інші, 5 чоловік утримались.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. 5 – утримались. Ну, я на всякий случай запишу.
Так, пропозиція 2, всього 5 пана Демчака. Хто – "за"? Раз, два… Проти? Утримались? 5 - утримались.
Так, пропозиція народного депутата Полякова. 5 чоловік теж. Хто – "за"? Давайте поддержим. Проти? Утримались? Значить, да, 2, 5. Значить, 5 - утримались, 2 – за. Так, є.
Народного депутата Маркевича і Довбенко, всього 8 чоловік. Хто – "за"? 3. Проти? 2. Утримались? 3. 3 – утримались, 3 – проти, да? І скільки "за", 3? 3 – за, да, було? _______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що? Яка не передбачає…
_______________. Представника комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ага. І правка пана Довбенка, 9 чоловік. Да. Хто – "за"? Проти? Утримались? 1 – проти, 1 – утримався… Да. То есть, правка пана Довбенка, я так розумію, вона у нас приймається. Так, все, шановні колеги. _______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. … вам надати слово, я … рішу. (Шум у залі) Де комітету нема? Ні, ми проголосували там, де п'ять, обрані рейтинговим голосуванням на засіданні комітету.
_______________. Колеги, в нас багато ще питань. Ми просто так, на кадровому запитанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, поїхали далі.
ДЕМЧАК Р.Є. Правка 145, сторінка номер 5. Пропонується паном Поляковим, що спостережна рада ініціює рішення про створення секретаріату. Секретаріат може бути утворений як структурний підрозділ при Асоціації банків, яка об'єднує більше 75 відсотків банківської системи. Кількісний склад секретаріату погоджується спостережною радою.
Ну, тут ключова правка – це те, що може бути утворене як структурний підрозділ при Асоціації банків. Тому яка б це асоціація банків, як ми вже говорили, би не була, все одно туди, навіть бачимо, 75 відсотків. Може банк не входити, можуть бути його інтереси незахищені.
Крім того, крім Асоціації банків в реструктуризації крім банків можуть приймати участь і другі кредитори, якісь постачальники товарів і так далі. Тому робити такий "крен", я вважаю недоцільним. Тому моя пропозиція – не підтримувати правку. (Шум у залі)
_______________. Але тоді залишається питання, де він буде? Це питання ніяким чином у законі не…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по черзі. Хто хоче висловитися? (Шум у залі)
146 поправка, 145-а, мабуть, да, правового утворення спостережної ради… (Шум у залі) … секретаріату спостережної ради. Те, що написано було в законі до першого читання, що спостережна рада утворює секретаріат, але не було зазначено, що таке саме секретаріат. Плюс зважаючи на той факт, що спостережна рада є органом, який буде збиратися на випадок, тобто це не постійно діючий орган на громадських засадах, виникає питання: хто ж буде засновником і яка форма буде цього секретаріату, чи має бути це окрема юридична особа. чи як варіант, як було запропоновано, що це буде відокремлений структурний підрозділ при створенні вже юридичній особі. Тобто якщо ми залишимо, що спостережна рада створює секретаріат, не зрозуміло, що саме створюватися буде юридична особа чи що і при кому? Оце от питання залишилося тоді відкритим.
_______________. Я думаю, що це може бути створене ДП, тим більше там більшість представників державних підприємств, це може бути державне підприємство для розуміння, тим більше там більше представників міністерств і абсолютно нормально це може бути не при будь-якій асоціації, особливо галузевій і яка не представляє 100 відсотків галузі…
ПОЛЯНЧУК О. Шановні депутати, Руслан Евгеньевич, я понимаю, что озабоченность относительно крена. Но хочу сказать следующее у нас, поскольку ми проголосовали за расширенный состав спостережної ради, якій підзвітний секретаріат фактично, тому що а функції секретаріату, якщо ви почитаєте тут, вирішувати адміністративні, процедурні питання, готувати, надавати звіти про перебіг подій, упорядковувати інформацію. Тобто зрозуміло, що це є повсякденна діяльність, зрозуміло, що вона рутинна, і він підзвітній спостережній раді, яка на сьогоднішній день, і ми прийняли поправку, її склад розширено і там дуже багато незалежних експертів. Якщо це ДП, то буде питання фінансування цього ДП, це будуть бюджетні витрати, додаткове навантаження на бюджет. Я би просила вас все-таки переглянути цю позицію, тому що незалежна асоціація, вона тому і незалежна, і вони досить там об'єктивні, підзвітні. Крен у сторону банків можна буде збалансувати підзвітністю спостережній раді, де будуть представники бізнесу. Але це вирішить всі питання, в першу чергу питання фінансування бюджетних витрат.
ДЕМЧАК Р.Є. Не вважаю, що тут багато витрат, але, якщо ми говоримо про незалежну... незалежний секретаріат, то, звичайно, це не можна робити при будь-якій асоціації. І як раз це і задача спостережної ради – зібратися і вирішити, який формат, як вона буде зареєстрована, яке буде фінансування, це задача спостережної....
Поправка 153, суть її, що вона міняє, це те, що арбітражний комітет складається і випало слово "утворюється", тобто із функцій спостережної ради чомусь виведено його функція – створювати арбітражний комітет. Ким він утворюється.... ну, далі незрозуміло, ким він буде утворюватися, тобто якась структура, яка відривається від спостереженої ради.
Зверніть увагу, ще раз, стаття 16 зліва, це сторінка 122-123, арбітражний комітет утворюється спостережною радою. У поправці арбітражний комітет складається з голови і абсолютно... який призначається спостережною радою. Тобто призначаються спостережною радою тільки його члени, а не утворюється сам арбітражний комітет. Тобто я так розумію, що для арбітражного комітету мають бути прописані якісь процедури. Ну, що таке "утворення"? Утворення, воно більш ширше, чим призначення тільки туди конкретних осіб на, ну, на голову і на заступників. Тому вважаю, що, ну, не потрібно підтримувати цю правку.
ДРУГ О. Якщо дозволите, просто в статті, там, де міститься формування спостережної ради вже є повноваження, зокрема, створення формування персонального складу арбітражного комітету, тобто ці всі моменти щодо створення, вони відображені просто в тій статті, в якій перелічені повноваження спостережної ради, тобто тут не буде протиріч.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто "за", шановні колеги, прошу голосувати. "Проти"? Один? Ні. Утрималися? Рішення прийнято. Поїхали далі.
ДЕМЧАК Р.Є. Наступний блок правок.
204, 205 і це сторінка 9. 204, 205, так, і 206.
Суть в чому? Коли проходить фінансова реструктуризація, а перше, це затвердження самого плану реструктуризації, там буде правка 257, ми до неї потім дійдемо, надається 90 днів. Ми подивимося там по строкам. Я, наприклад, пропонував, щоб можна було дозволити раді кредиторів, якщо вони за 90 днів не змогли між собою договоритися, ще продовжити на 30 днів, синхронізувати термін мораторію на стягнення, на стягнення боргів із цього боржника рівно на той же самий період – 90 плюс 30, тобто 120 днів.
І моя правка, вона фактично дуже схожа на першу редакцію, просто тут слово "добровільно" викинуто по всьому тексту. Мораторій діє до завершення процедури фінансової реструктуризації, але не більше, ніж протягом 120 календарних днів.
У пана Полякова, крім цього, що відрізняється 90 можна продовжити ще плюс 90, 120 плюс 90, аналогічно це є і в пана Довбенка. Але у Полякова ще відрізняється від Довбенка тим, що продовження це, зазначений строк може бути продовжено за згодою залучених кредиторів, які є фінансовими установами, тобто є дискредитація до інших кредиторів тільки банки, ну фінансові установи, вибачте, банки і небанківські фінансові установи можуть це продовження зробити.
Тому є базова моя просто 120 днів. Є дві пропозиції наших депутатів продовжити на 90 днів і є ще відмінність в цьому, що тільки банки можуть продовжити, це у Полякова. От цим три правки відрізняються.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Національний банк, асоціації, може, хтось хоче висловитись з цього приводу…
ПОЛЯНЧУК О. Наша позиция была, что 120 дней этого должно быть достаточно и любое продление такого… То есть идея главная, кроме…
ГОЛОВУЮЧИЙ. …………на цей чи на…?
ПОЛЯНЧУК О. Мораторий, 120 дней мораторий. То есть это как бы наша позиция без продления, потому что мы все-таки хотели стимулировать, чтобы процессы эти не затягивались.
ПОЛЯКОВ М.А. Фактично, гіпотетично можна сказати, що боржники можуть використовувати цю процедуру для затягування, для уникнення від банкрутства, ну і 120 днів, я вважаю, що достатньо. (Шум у залі) У вас 120 плюс 90, не 90 плюс 90, а 120 плюс 90.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тоді пропоную поставити на… Будь ласка.
РОЖКОВА К.В. 30 днів, про які казав Максим Анатолійович, це частина мораторію, це той строк, який дається кредиторам на оцінку фінансової спроможності боржника. І у них залишається фактично лише 90 днів на проведення переговорів між собою і між боржником і плюс на оформлення цього всього в якийсь документальний вигляд. Стосовно того, що боржник може цим скористатись як уникнення від відповідальності, у кредиторів далі за законом є право припинити достроково мораторій тією ж кількістю голосів 50 плюс 1, якщо вони не бачать перспектив подальшої роботи. А так у них 120 днів, їм може технічно не вистачити навіть на оформлення документів чи на якісь кінцеві доузгодження. Тому пропонували дати їм право продовжувати ще на 90 днів, ну можливо на 60, щоб загальним строком структуризації це погодити, загалом 180 днів, це як окремо. Дякую.
ДРУГ О. Можна …………….?
При обговоренні цього законопроекту ми розглядали мораторій як певний захід, який забезпечить утримання кредиторів від здійснення примусового стягнення боргів з боржника. Тому, ну дійсно, ми вважаємо правильним, щоб строк дії мораторію і строк фінансової реструктуризації вони співпадали. Тобто якщо ми здійснюємо фінансову реструктуризацію протягом 180 днів, то і строк дії мораторію також має бути максимальним, ну може бути до 180 днів. І, звичайно, в кредиторів, як те, що казав Сергій тільки що, залишається право в будь-який момент, якщо вони бачать недобросовісні дії боржника, прийняти рішення про припинення мораторію. Якщо ми зменшимо строк дії мораторію до 120-и, то ми можемо отримати після, там в процесі переговорів, проходить 120 днів і на 121-й хтось із кредиторів залишає цей процес і починає примусове стягнення, тобто, ну, така можливість, якщо мораторій не буде діяти до кінця переговорного процесу, це може просто розвалити всю процедуру. Ну, тому просимо підтримати поправку Довбенко.
ПИСТОГОВ Є.А. Можу маленьку поправку щодо пояснення… такий строк 120 днів. Дивіться, як сказала Катерина Вікторівна, що дійсно це для стимулювання процесу, щоб не затягувати і інше – яка логіка закладалася в проект ініціаторами. Після того, як проходить 120 днів, кредитори мають право взагалі на будь-якому етапі підписати договір про відстрочку, це наступна стаття, стаття 22. В тому договорі залучені кредитори мають також право приписати умови про те, що вони не будуть здійснювати заходів щодо стягнення на майно боржника, тобто будь-які стягнення між собою також можуть домовитися на рівні договору. Тому, якщо вони бачать, що стимул, який наданий законом, оскілки мораторій – це захід, який встановлюється виключно законом, припиняється, але вони ще не домовились, тому є вихід – підписувати договір про відстрочку, що законом дозволяється. Така була логіка закону, тому, в принципі, ну, якихось ризиків не бачимо. Якщо всі сторони зацікавлені дійти певного результату кінцевого, позитивного, тому все буде працювати.
ДОВБЕНКО М.В. Тут, ну, також є ремарка, от, на те, що сказав Євген. Ситуація в тому, що договір про відстрочку - це і є договір, а мораторій, він діє в силу закону. І тому якщо один із кредиторів не буду погоджуватися і вимагати, допустимо, як це роблять дрібні кредитори часто, вони шантажують крупних кредиторів, щоб вони викупали їхні борги, інакше вони будуть там блокувати процес реструктуризації. Це таке, щоб цього не допустити, то мораторій має діяти в силу закону, а договір дійсно можуть кредитори укласти, якщо є згода. Тому просимо підтримати все-таки максимальний строк.
_______________. Ставте на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, давайте, шановні колеги, ставимо на голосування. В нас три поправки, як ми будемо, ну, рухатися?
_______________. Я вважаю, що нам перше по строкам треба ставити, тобто в нас є пропозиція... дві окремі пропозиції: просто 120 і 120 плюс 90. А потім, хто приймає рішення. Там, подивіться далі там на обговорення, у Полякова тут тільки банки, ну приймають, фінансові установи, у мене і Довбенка співпадає, що це мають бути кредитори, ну, більшістю голосів приймати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, шановні колеги, я тоді ставлю на голосування. Перше, давайте проголосуємо 120 чи 120 плюс 90.
_______________. Є уточнення: якщо ми 180 говоримо загальний строк, то тоді, мабуть, ситуація плюс 60. (Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, 120 плюс 60.
_______________. .... вона стоїть 90 плюс 30, чому 120. А не 90 плюс 90. (Загальна дискусія) Якщо хтось з депутатів зараз з голосу внесе, це третій варіант, 120. 120 плюс 90…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, стоп! 120, 120 плюс 60, так! І третє… (Шум у залі) 90 плюс 90.
90 плюс 90 – це Поляков; 120 плюс 60 – що замінити? (Шум у залі) Так, замінимо… (Шум у залі) 90 плюс 90, 120 плюс 60, і 120…
_______________. І 120 плюс 90.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, стоп! 120… Давай ще раз.
_______________. 120 просто…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так! І далі?
_______________. Поляков...
ГОЛОВУЮЧИЙ. 90 і 90, так… то есть, два. То есть, 90 плюс 90 і 120. Ні-ні-ні! Довбенко знімає на користь… Знімаєте свій….? (Загальна дискусія)
ПОЛЯНЧУК Є.А. Коллеги-юристы просто подсказывают, что формулировать 120 плюс или там 90 плюс некорректно с точки зрения того, что срок моратория устанавливается законом, и он должен быть просто определен, 120 или 180.
_______________. Кто будет определять? Определять будет…
_______________. Кто потом "плюс" этот определяет? (Загальна дискусія)
ДЕМЧАК Р.Є. Приймають рішення вже кредитори. Там наступна правка, вони збираються і голосують. Більшістю голосів… у них є право продовжити на якийсь термін. Або його, цього права, немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте: 90 плюс 90 і 120. Так?
Так, я ставлю першу правку на голосування – це 120. Хто "за", прошу голосувати. Два – "проти". Утримались? Значить, 2 – "за", 5 – "утрималось".
Далі, 90 плюс 90. Хто – "за"? 4. Проти? Утримались. 3. (Шум у залі)
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування. Хто за поправку Довбенка і Демчака, прошу голосувати. 5, да? Проти? Утримались. 2 – "утримались". 5 – "за", 2 – "утримались".
Хто за правку Максима Анатолійовича? Підтримую. Проти? Утримались? Значить, 2 – "за", 5 – "утримались". Рішення прийняте, поправка Довбенка і Руслана Євгеновича. Поїхали далі.
ДЕМЧАК Р.Є. Наступна, сторінка 12… (не чути) про відстрочку і 5-й, порядок співпраці та проведення переговорів між залученими кредиторами та боржником щодо підготовку плану реструктуризації. У пана Полякова тут є ще пункти 6-7, то це вже некоректно, бо їх менше, вони видно випали, я так розумію, або це була… А, у нього була попередня правка 247, він та долучав пункти, тому і 250-а, ну нами вона врахована по суті, тільки в розрізі 5 пунктів, я так розумію. Але якщо ми не врахували його 247-у, то 250-а не може бути врахована, бо там немає навіть 6 і 7 пункту. Але на рахунок моєї 249-ї… Що, що? Зняв, да.
На рахунок моєї 249-ї я прошу, я вважаю, що тут є технічні помилки. Можна під стенограму?
Рішення щодо питань, зазначених у частині першій цієї статті, приймаються двома третинами голосів, визначеними у порядку, встановленому статтею 5 цього закону: з питань, зазначених в абзацах першому залученими кредиторами ще й фінансовими установами, з інших питань – залученими кредиторами.
Тобто змінюю її просто формулювання, там некоректно поставлено.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Якщо Максим Анатолійович знімає… Да.
Все, поїхали далі. Під стенограму сказали Далі.
ДЕМЧАК Р.Є.Мені підказують, що пропустили 207-му, да, 207-му, 208-му.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це яка сторінка?
ДЕМЧАК Р.Є. Це сторінка 9 та 10. Ні, ми їх не пропустили. Вибачте, будь ласка.Ми ж проголосували, що фінансові установи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, поїхали далі.
ДЕМЧАК Р.Є. Вибачте, будь ласка. Нічого ми не попустили, як виявилось. І так, наступна сторінка 15.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 14.
_______________. (Не чути)
ДЕМЧАК Р.Є. Ну 14 – 256 поправка і 257-а, 258-а Довбенко і Поляков, і я. Ну я, мабуть, знімаю свою поправку, тому що в мене це корелювало із мораторієм. Це стаття про термін фінансової реструктуризації. Я б пропонував 90 днів плюс 30 продовження і це корелювало 120… Якщо ми вже 120 не прийняли, тоді немає сенсу.
І я дивлюся які в нас тут є. Далі, наприклад, Полякова 90 плюс 90, але знову ж таки у нього фінансові установи приймають тільки. Я би рекомендував би підтримати правку Довбенка, де є 90 плюс 90 фінансова реструктуризація, тобто 90 основний якби термін і можуть продовжити ще на 90 днів. Але рішення приймають не тільки фінансові установи, а всі кредитори. Прошу поставити на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Анатолійович, знімаю ……. Поправку і …
_______________. Тоді врахована 256-та, да.
_______________. (Не чути)
_______________. Хорошо.
ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги, ми рухаємося дальше.
А хто голосувати буде, колеги? Окей. Ітак, поправка 277 і 279 моя і Довбенка, вони співпадають. Це стосується питання плану реструктуризації, який може передбачати різні форми.
Тут номер 2 звучить так: "Внесення змін до умов боргових зобов'язань або зміни форми таких зобов'язань". Ну, умовно, є зобов'язання по кредиту і можна внести зміни, я уточнив, укладених договорів, умов боргових зобов'язань. Так само і в Довбенка.
У Полякова аналогічно. А, вибачте, будь ласка, вибачте, відрізняються вони тим, що у 276 у Довбенка звучить таким чином: "Внесення змін до інших укладених договорів, в тому числі стосовно умов боргових зобов'язань. Ну, це, ну, я навіть не знаю чому ми дискутували по цьому.
Давайте я зніму на користь Довбенка. А ви як? Ну, в нас з вами однаково просто. Ітак, відхиляється 277-а, 278-а, Довбенка звучить…
_______________. (Не чути)
_______________. Да.
_______________. (Не чути)
ДЕМЧАК Р.Є. Згоден. Якщо, в тому числі умов… якщо ми говоримо про договори і в тому числі умов зобов'язань… Тобто ми говоримо тільки про договірні зобов'язання, облігації тоді не потраплять. Згоден з вами.
ДОВБЕНКО В.М. І єдине, якщо можна. Чому там слово "інших", тому що в першому пункті цієї статті вже є зміна до кредитних договорів, щоб не получилось так, що вони…
_______________. Може ми зробимо "інших" без "в тому числі".
_______________. (Не чути)
ДЕМЧАК Р.Є. Тоді, якщо ви знімете, да. Тоді давайте на базі моєї: "Внесення змін до інших укладених договорів, умов боргових зобов'язань або зміни форми таких зобов'язань" Тоді попадають ті облігації корпоративні.
_______________. 277 зі словом "інших".
ДЕМЧАК Р.Є. Да.
Тут іще є далі 279-а і 280-а, мабуть. Це стосовно пункту 3. Надання нового фінансування боржнику. Я би залишив у попередній редакції. Що пропонують автори поправок Поляков і Довбенко. При цьому обов'язок надання нового фінансування покладається на кредитора виключно за згодою такого кредитора.
Що мається на увазі? Якщо зібралися кредитори і вони вирішили, що для того, щоб підняти це підприємство, треба видати йому додаткове фінансування. То ця правка говорить про те,що може хтось один із банків скаже: я не буду давати кредитування, я не хочу і він має дати згоду. Я підійшов, можливо, прямолінійніше і зробив би пропорційні зобов'язання, якщо видати, то всі видають, а не хтось один. Але є і друга позиція.
РОЖКОВА К.В. Мабуть, не можна покладати на банк обов'язок надавати будь-яке фінансування без його згоди, це пряме втручання в його господарську діяльність. Тому все-таки при прийнятті рішення повинні бути згода того суб'єкта, який кредитує.
_______________. Зрозумів, є Рада кредиторів, яка голосує більшістю голосів, тобто ну…
_______________. Так, але я перепрошую, якщо можна, Ощадбанк доповнить.
Щодо умов існуючих зобов'язань ми цілком згодні, що кредитори, які опинилися у меншості, вони повинні виконувати ці умови, які прийняті більшістю. Але нове фінансування плодразумевает не тільки їх згоду, а це кошти, це ліквідність, яка у банка повинна бути, а також при наданні нового фінансування в залежності від об'єму банк може порушити нормативи, встановлені Національним банком. Ну тобто не можна примусити банк надати кошти без його згоди.
КОЗЛОВА О.І. Я два слова скажу. Затверджується план реструктуризації, ідуть переговори між кредиторами. Хтось з кредиторів у цих переговорах може заявити: я не можу, у мене там нормативи, у мене немає можливості і так далі. Це не означає, що його будуть заставляти, просто буде не затверджений план реструктуризації, от і все, він просто заблокує прийняття….
ДЕМЧАК Р.Є. Так, але якщо такий банк, ну тобто інші банки погодяться надати нове фінансування між собою ті банки, які будуть погоджувати плани реструктуризації. Навіщо тоді заставляти того, хто не хоче це робити? Тобто…
КОЗЛОВА О.І. Ви бачили як реструктуризувалися зовнішні борги, да. Був принцип приєднання – якщо більшість проголосувало, всі інші кредитори мали прийняти ті самі умови. Оцей принцип я хотів би, щоб ми застосовували і тут.
ДЕМЧАК Р.Є. Цей принцип цілком робочий до структуризації вже існуючих боргів, але щодо надання нових коштів банки, ну практично всі банки…..
БОГАТИХ І. Коллега, да. Позиция Национального банка следующая. Давайте не отбрасывать здравый смысл. Если кредиторы собрались уже что-то реструктуризировать, то совместно договариваться, наверно, они… И главная задача – создать такие условия, при котором потом вернуть свой актив. Поэтому мне кажется, что излишняя детализация обязательств кредиторов в этом процессе, это лишнее. Это первое.
Второе. Действительно возможность выдачи дополнительных средств, она напрямую зависит, мы сейчас не говорим о нормативах, о них дальше мы поговорим, она говорит, она зависит на прямую от потенциального наличия ликвидности у банка дополнительной, ее может просто не быть в таком объеме. Поэтому я бы здесь, я бы оставила это на розсуд кредиторів, то есть если они уже собрались и хотят достичь какого-то компромисса вместе с должником, давайте оставим это на их розсуд. Ну мне кажется, что не нужно обязывать банки. Может физически просто не быть ликвидности в нужном объеме.
ДЕМЧАК Р.Є.Зрозуміла позиція. Тобто, да…
Пан Сергій Вікторович Рибалка мені залишив голос, тому я буду за двох голосувати. Ну попросив так, я не знаю, чи це можливо, чи не можливо.
_______________. (Не чути)
ДОВБЕНКО М.В. Ну тоді для прийняття рішення треба менше трошки голосів.
Ставлю тоді на підтвердження поправку пана Полякова і пана Довбенка про те, чи повинні давати згоду на нове фінансування ті кредитори, які включені до ради кредиторів, які є залученими кредиторами обов'язково, чи вони повинні, чи це має бути в переговорному процесі вирішено так, як було в першій редакції.
Хто – "за", прошу підняти руки. Один. Хто проти, хто утримався? Пан Різаненко ви ні за що? (Загальна дискусія) Давайте ми запитаємо тоді секретаріат. (Сміх у залі)
ПРИЙМА І.М. Кворуму немає і все. Але принцип ми зараз обговорюємо. Давайте все-таки шукати в обговоренні зараз компроміс. Все рівно голосувати ми будемо тоді окремо тоді, коли весь закон буде готовий. Якщо ми зараз не знайдемо, то ми на голосування вже на комітет залишимо.
Давайте по максимуму пройдемо ці проблемні питання. От ми не набрали зараз рішення, значить, воно проблемним вже залишилося…. На слідуючому комітеті, коли буде повноцінний вже закон. Є така пропозиція… (Загальна дискусія)
ДОВБЕНКО М.В. Ні, ми до чотирьох годин тут встигнемо… Ігор Михайлович. (Загальна дискусія)
ПРИЙМА І.М. Максимально зараз проблемку давайте пройдемо.
ДЕМЧАК Р.Є. А як будемо рішення приймати по?.. (Шум у залі)
ПРИЙМА І.М. Зараз іде обговорення свого роду і … там, де ми вже прийняли текст, то ми спокійно можемо говорити, що там вже все враховано…
(Загальна дискусія)
ДЕМЧАК Р.Є. О'кей! Давайте тоді… Пропоную тоді без голосування пройтись… Ну, судячи навіть по голосуванню без кворуму, по цій позиції… (Шум у залі) Секретаріат зафіксував цю позицію. (Шум у залі)
Ітак, наступна правка 283, 284 і 285. Вона стосується пункту 4, продаж майна боржника і забезпечення ………. або … без збереження іпотеки, застави або інших видів забезпечень щодо такого майна або передачі права власності на ………. вимог. Є такі пропозиції цю правку викласти "продаж" просто замінити на "відчуження", що юридично грамотно майна боржника ….. іпотекодавця із збереженням або без збереження іпотеки, застави, або інших видів забезпечення щодо такого майна, або передачі прав власності на таке майно, рахунок повного задоволення вимог, при цьому кошти отримані від відчуження майна, що перебуває з ……………….. направляється на погашення вимог заставодержателя, іпотекодержателя такого майна.
У пана Довбенка чим відрізняється, презентуйте.
ДОВБЕНКО М.В. Ну, фактично той же самий підхід, але розділено на 2 пункти, окремо відчуження, окремо передача права власності. Це 284 і 285 правки. Тобто вони, по суті, практично однакові, але ……….
_______________. В чому відрізняється? Відрізняється, що якщо це майно застава по конкретному кредиту, то воно йде конкретно цьому кредитору. А, я вважаю, що якщо вирішили, якщо це загальний, якби загальна реструктуризація, то вони йдуть пропорційно всім боржникам.
РОЖКОВА К.В. Бюджет прямо суперечить Закону про іпотеку і про заставу. Тобто, якщо, ну, у нас є пріоритет …………… держателя. Ну, такий же пріоритет існує і при іпотеці. Якщо зараз так буде змінено, це фактично повністю нівелює взагалі інститути іпотеки і застави. Фактично, ну, ми йдемо всупереч повністю діючому законодавству. Тому, ну, тут не можна змінювати пріоритети ні в якому разі.
_______________. Вибачте, я знімаю цю позицію. Я згоден з вами.
_______________. Полякова і Довбенка відрізняються чимось правки чи ні?
_______________. Ні.
_______________. Ну…
_______________. Однакові.
_______________. Однакові. Тому Довбенко є представник, я так розумію, що я тоді знімаю і до ……………. Полякова прийняти поправку тоді. _______________. (Не чути)
ДЕМЧАК Р.Є. Ми не можемо голосувати. Але ми можемо методом виключення.
_______________. (Не чути) є позиція на компроміс по Довбенку, Полякову.
ДЕМЧАК Р.Є. Окей. Значить, викреслили. 285 плюс. В нас тут залишилося ще буквально 4 позиції, ми встигаємо. Прикро, що немає кворуму чесно.
_______________. (Не чути)
ДЕМЧАК Р.Є. Ітак, правка 295. План реструктуризації вважається погодженим і затвердженим та обов'язковим для виконання боржником та його пов'язаними особами та поручителями, а також всіма залученими кредиторами. Це мої зміни. І у пана Довбенка, у нього тут уже сильно розписано. Якщо можна, презентуйте, будь ласка, свою позицію.
ДОВБЕНКО М.В. Власне, пропозиція відрізняється від пропозиції Руслана Євгеновича тим, скільки голосів кредиторів достатньо для того, щоб затвердити план реструктуризації. Ми пропонували, що для цього повинно бути достатньо 75 голосів всіх кредиторів.
_______________. 75 відсотків.
ДОВБЕНКО М.В. 75 відсотків голосів всіх кредиторів або 50 відсотків всіх кредиторів, у тому числі 75 відсотків фінансових установ по суті, які підписали рамковий договір.
Другу частину правки пропонуємо виключити по участю арбітражу. Це за результатами переговорів з ЄБРРом і з МВФ, що це недоцільно.
Ну, власне, все. Дякую.
_______________. Я можу підтримати вашу правку у тому числі. Єдине, що прошу включити мою фразу "вважається затвердженим та обов'язковим до виконання боржником, його пов'язаними особами та поручителями, а також всіма залученими кредиторами".
ДРУГ О. Прошу хвилинку уваги, ще правка 298.
_______________. Вона окремо є.
_______________. Вона окремо, яка якраз враховує ось ці моменти стосовно арбітражу.
_______________. Це якраз якщо з нашої правки вилучити половину, буде …………
_______________. (Не чути) (загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, якщо можна, я 295-у тоді знімаю, а 298-у ми тоді вважаємо моєю. І приймаємо правку Довбенка. А Довбенка, Полякова однакові, я так розумію?
(Загальна дискусія)
_______________. План реструктуризації – це буде договір. І от у мене питання: якщо поручителі або пов'язані особи, які не приймали участь, як їх можна зобов'язати виконувати план, під яким вони не підписувались?
Якщо казати про пов'язаних осіб, то вони можуть виконувати план виключно у випадку, якщо вони залучені кредитори і залучаються до процедури. Якщо пов'язана особа і поручитель не приймає план, ми їх зобов'язати не можемо, вони його не підписали.
_______________. Ми тому в законі це прописуємо. Для того, щоб ми, ну, вважали як би одною групою боржника і його пов'язаних осіб і поручителів, ну, щоб вони не розпалися, ну, як одна група і тому ми законодавчо їх притягуємо таким чином.
Враховуючи те, що я свою зняв, 298-а оцю правку мою враховує. Пана Довбенко, пана Полякова – все ж таки однакові чи ні?
_______________. Однакові.
_______________. Однакові? Тому Полякова немає, я вважаю, що тоді ми його залишимо, а Довбенко давайте знімемо.
_______________. Якщо вони .......
_______________. Вони однакові.
_______________. Ні. Ні. Ну, в нас же ж немає Полякова, ми ж не можемо ........ що він зняв. Правильно? А Довбенка представник є. Тому Довбенка представник знімає і ми виходимо на ту редакцію, яка нам потрібна.
ДЕМЧАК Р.Є. Давайте Довбенко знімає, Полякова підтримуємо ..... і все.
_______________. Ну, да, я ж так і кажу.
_______________. (Не чути)
ДЕМЧАК Р.Є. Прекрасно.
Підказали, що ще пропущена 290-а, це стосовно, знову ж таки, плану реструктуризації. Статтю 25 доповнити новою частиною. Вони в Довбенка і Полякова однакові: план реструктуризації може передбачати поділ кредиторів, які беруть участь у реструктуризації на категорії, залежно від виду вимог та наявності, відсутності забезпечення вимог таких кредиторів, тобто забезпечені, незабезпечені – перша група. Та передбачити різні умови задоволення вимог для кредиторів відповідних категорій, при цьому такі умови для кредиторів, що є пов'язаними з боржником особами, не можуть бути кращими за умови задоволення вимог будь-якого іншого залученого кредитора. Ну, така трошки вона, стаття ємка, тому що тут, ну, пов'язані – ми і так їх виключили. А забезпечені і незабезпечені – ми зробили, потім ще якісь категорії вводяться, ну, я вважаю, що це буде затримувати процес переговорів. Нехай вони самі між собою там домовляться, тому тут ми аж 90 днів даємо, щоб вони домовились, це і зробили план реструктуризації, 90 днів. Тому зараз, чим більше ми зараз тут прописуємо, тим менша, ну, тим слабша переговорна позиція буде у цих учасників реструктуризації.
ДЕМЧАК Р.Є. Що скаже Довбенко?
Пом. ДОВБЕНКА М.В. Від імені Михайла Володимировича ми виходили з того, що бажано напряму прописати, що умови реструктуризації для різних боржників, вони можуть відрізнятися. Це, ну, інакше це все не дуже має сенс. В будь-якому разі це буде затверджено потім загальними зборами кредиторів, де ці всі ж кредитори будуть мати право голосу. Тому ми хотіли це окремо виписати як уточнення. Дякую.
ДЕМЧАК Р.Є. Прошу сторінка номер 32 поправка 299 і далі 300, 301 і 302. Це стосується плану реструктуризації, ким він підписується.
Ітак, план реструктуризації підписується від імені залучених кредиторів, які сторонами рамкового договору уповноваженим представником призначеним відповідно до положення рамкового договору. Так. У Довбенка. Для ………. плану реструктуризації …………. кредитори, які є сторонами рамкового договору можуть уповноважити представника призначеного відповідно до положення рамкового договору. Але рамковий договір підписують ж у нас тільки фінансові установи. Ну, просто для того, щоб було розуміння, фінансові установи окремо збираються і підписують рамковий договір для того, щоб діяти на переговорах синхронно. І, я вважаю, що представник, ну, це уповноважена особа, вона може бути необов'язково, там, від якогось банку, це може бути будь-який кредитор і він може бути інколи в деяких моментах навіть більше чим банки. От фраза про те, що, які є сторони в рамкового договору, тут зашито те, що це обов'язково представник фінансової установи має бути. Я проти цього.
РОЖКОВА К. Я прошу вибачення. Справа в тому, …………для …………… кредиторів, які не є сторонами рамкового договору там передбачено створення комітету кредиторів. І вони також можуть уповноважити свого представника на підписання плану реструктуризації. Тут йде мова про те, що, щоб дійсно стимулювати фінансові установи приєднуватись до рамкового договору і вони для себе, підписавши уже рамковий договір, встановлюють, приймають на себе обов'язок виконувати рамковий договір, то тут зазначено те, що вони ті сторони рамкового договору мають право обрати представника, не підписувати кожен окремо план реструктуризації, а обрати представника серед себе. Інші залучені кредитори вони також можуть обрати свого представника і підписати план. Це право…
ДЕМЧАК Р.Є. Як би відчувається ранжування знову ж таки кредиторів на фінансові установи і нефінансові установи. Давайте не будемо дискутувати, хай вони між собою розберуться у процесі. І рамковий договір він допоможе, звичайно, щоб банки більш впевнено себе вели в процесі цих переговорів, щоб у них була одна позиція. Це грубо кажучи як переддоговірна їхня робота, при якій вони рамковий договір підписують і там прописують свої дії. Але потім представляти всіх кредиторів обов'язково тільки представник фінансової установи, якщо буде, це я вважаю дискримінаційно по відношенню до других, навіть якщо інші теж зберуться, зроблять раду кредиторів і свого представника висунуть. Для чого ми робимо дві групи, які будуть між собою воювати?
РОЖКОВА К. Так така функція закладена у першій редакції законопроекту. У першій редакції законопроекту передбачався поділ на рамкових кредиторів і інших залучених кредиторів. Така концепція… І передбачалося, що рамкові кредитори діють в одному алгоритму, а залучені кредиторів можуть також створити комітет і діяти в іншому алгоритмі. Але підтримати план реструктуризації повинні і одні, і другі. Тому відповідно тут нічого не змінюється, тут зміна була така, що план реструктуризації повинен був підписувати представник залучених кредиторів, а ми написали: має право. Тобто мають право рамкові кредитори і самостійно підписати, а мають право і обрати одного представника, щоб не підписувати там, допустимо, десятьма підписами. Тут немає дискримінації для якихось інших кредиторів. І філософія закону тут не змінюється абсолютно.
ДЕМЧАК Р.Є. Для того, щоб зробити крок на зустріч, знімаю свою поправку. Хоча… ми тоді залишаємо Полякова знову, ну, методом виключення двох поправок.
І так, наступна, 302-га, 303-я. Так? Якщо можна, презентуйте, будь ласка, тому що там немає моєї поправки.
Пом. ДОВБЕНКА М.В. 303-я, 304-а поправки, власне, 303-я Довбенка відрізняється лише тим, що прописано, що копія плану реструктуризація передається на зберігання до секретаріату, щоб потім можна було знайти, ну, більш детально все виписано, щоб потім можна було знайти якісь сліди і докази, як це все проходило ....... Ну, це відрізнення від пропозиції пана Полякова.
_______________. А взагалі що ви пропонуєте?
_______________. Ну, цей абзац уточнює, коли набирає чинності план реструктуризації і що... ну, як би те, що він передається до секретаріату, це все.
_______________. Ясно.
_______________. (Не чути)
ДЕМЧАК Р.Є. Так, Полякова – так, так само, але Довбенка виключити. Будьте ласкаві.
_______________. Виключення пов'язано із тим...
...копію плану реструктуризації передати в секретаріат, якщо це врегульоване попередньою нормою, то тут ми це пропонували виключити.
ДЕМЧАК Р.Є. Ітак, я тоді 308-у знімаю. В залежності від того, як у нас проголосується 303-я, 304-а, якщо Полякова, то тоді Полякова 309-а, якщо Довбенка, то Довбенка 310-а, вони йдуть в парі. Зрозуміло?
КОЗЛОВА О.І. В секретариат высылать копию договоров, тогда надо писать порядок их хранения, сколько лет и так далее. Зачем это делать? Что секретариат будет с этими копиями делать? Их что будет анализировать? Договора остаются у сторон, которые подписали реструктуризацию. Это ж документы, значит, они должны где-то храниться, кому-то передаваться, как-то уничтожаться, ну давайте, что вы будете с этим делать в этом секретариате? И потом бережіть природу.
_______________. Ми також підтримуємо...
______________. Може, Довбенко і зніме.
_______________. (Не чути)
Пом. ДОВБЕНКА М.В. Ні, ну, насправді, план реструктуризації містить комерційну інформацію, тому потрібно буде забезпечувати належний захист цієї інформації.
ДЕМЧАК Р.Є. Я пропоную помічнику подзвонити до пана Довбенка. Ми якщо зараз це приймемо, ну і останнє ……….., я не знаю, ……….. буде дискусія, у нас тоді вийде ……………
Давайте ще ми проговоримо останню 315, 316, 317. Знову ж таки пропонується виключити. А Довбенко… Будь ласка, ласкаві презентуйте.
Пом.ДОВБЕНКА М.В.. ……… цілий комплекс справ, він стосується того, як можна вносити зміни до плану реструктуризації. Ми власне пропонували залишити той підхід, який був у першому читанні, що технічні зміни можуть стосовно одного кредитора можуть затверджуватись по спрощеному порядку без залучення інших кредиторів. Власне, це все. Це декілька правок: 314, 317 і 320.
ДЕМЧАК Р.Є. У вас з Поляковим однакові позиції чи ні?
Пом.ДОВБЕНКА М.В. Ні, у вас з Поляковим однакові, а у нас – ні.
ДЕМЧАК Р.Є. Я свої правки знімаю, у нас з Поляковим однакові вони. А Довбенка і Полякова треба між собою проголосувати.
І, дійсно, останнє – №268. Моя правка, яка стосується Закону "Про банки і банківську діяльність". Це дуже важлива правка, прошу Національний банк відреагувати. І, можливо, це те, заради чого взагалі цей закон створений. Я її зачитаю.
"На період дії планів реструктуризації, затверджених в рамках Закону України "Про фінансову реструктуризацію" (тобто цього закону), Національний банк України не застосовує заходи впливу за порушення таких економічних нормативів (дві крапки): норматив короткострокової ліквідності, норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента, нормативи інвестування, а також за порушення лімітів валютної позиції". Якщо таке, там же може бути і зміна навіть валюти в змінах умов кредитування. "Якщо таке порушення сталося в наслідок участи банку в процедурі фінансової реструктуризації в рамках Закону України "Про фінансову реструктуризацію" (ну тобто випадково в процесі зміни валюти чи зміни умов, чи прощення там. Це для того, щоб ми ці нормативи не враховували, Національний банк не проводив санкцій і ми захистили банківський сектор…
КОЗЛОВА О.І. Національний банк підтримує, власне, тому що ми розуміємо, що у процесі реструктуризації можуть суттєво подовжуватися терміни кредитування, можуть, дійсно, змінюватися валюти. Тому короткострокова ліквідність, ліквідність до року. Знову ж таки, максимальний розмір кредиту в одні руки, сьогодні в нас є законодавчо встановлений термін до трьох років, тобто до 1 січня 2019 року всі банки повинні увійти в ці нормативи. Але ми розуміємо, що реструктуризації можуть бути більш довгі, а ці нормативи будуть порушуватися і далі. Тому ми, власне, підтримуємо. Якщо це в рамках реструктизації і во благо…
РІЗАНЕНКО П.О. Да, мене цікавить, який саме норматив. Бо у проекті, який саме норматив, бо у проекті, який нам роздали, в цій правці сам норматив не вказаний, за ………… нормативу, і пробіл залишений…
КОЗЛОВА О.І. ……….. Мова йде про норматив "кредит в одні руки" максимальний розмір, це ……. сьомий. Середньострокова чи короткострокова ліквідність – це ………. п'ятий і ліміт валютної позиції. По суті, три … А, норматив інвестування, ще мені підказують колеги. І норматив інвестування.
ФУРСІН І.Г. Я могу это только поддерживать.
ДЕМЧАК Р.Є. Засідання в нас буде дуже швидке, як вітер. Там три поправки і проголосувати ……. для залу.
ФУРСІН І.Г. Коллеги, можно я еще… Я первый раз на таком поважном заседании. Я просто не знаю, как надо себя вести.
У нас еще есть два вопроса, значит, которые есть в законе. Проектом предусмотрено, что в случае нарушения условий реструктуризации Национальный банк применяет санкции ко всем участникам процесса. Ну, это не возможно, потому что мы можем работать только с банками и с финансовыми установами. Поэтому давайте как бы подумаем о том, что мы можем застосовывать санкции до банків. А ко всем остальным участникам рынка – у каждого есть свой регулятор. Да, и пускай эти регуляторы этим занимаются. Это первый вопрос.
Второй вопрос. Сегодня у нас очень… в законе конкретно прописано какие позиции должен в себя включать рамочный договор. Это одна часть. Мне кажется, что такая… ну, наша позиция, что такая детализация излишня, потому что рамочный договор, он потому и рамочный, он не должен быть таким конкретным.
И второй момент. Законопроектом предусмотрено, что рамочный договор должен быть погоджений з усіма банківськими установами, що є абсолютно не можливим. То есть порядок есть, проект рамочного договора вывесили, опрацювали всі пропозиції, сконсолідували, внесли і затвердили. Потому что если у нас сегодня 108 банков, это ж вы знаете как, у каждого будут свои правки, поэтому мы просим эти моменты учесть, когда вы будете в следующий раз обговорювати. Руслан Евгеньевич, я вас прошу как самого ответственного, я вам пришлю.
И еще. Я все-таки прошу вас вернуться к вопросу секретариата, потому что вопрос, где должен физически находится секретариат, напрямую связан с тем, как он будет финансировать, как это все будет происходить. Это был безболезненный вариант, который фактически давал возможность быстро этот орган …………. и дать ему возможность работать. Как только вы сейчас будете создавать ДП, а дальше надо найти людей, которые будут контролировать использование бюджета, вы добавите работу Рахунковой палате и всем остальным органам, которые контролируют ДП. Кто там, как будет, это… Мы не запустим это, Руслан Евгеньевич, никогда. Мы хотим, чтобы эта финансовая реструктуризация уже началась. Мы ее никогда не запустим. Я прошу вас об этом подумать.
ДЕМЧАК Р.Є. …………… ми навряд чи поміняємо.
Стосовно вашого контролю. Якраз правка 379, яка і звучить, що Національний банк України за порушення банками положень цього закону застосовує до них санкції, тобто воно вже враховано. Тільки банками.
По іншим питанням всі почули, не тільки я.
_______________. (Не чути)
_______________. ………. проголосований.
(Загальна дискусія)
ДЕМЧАК Р.Є. Ми ж з позицію того, що спостережна рада збереться і прийме рішення. Може вона прийме рішення до нової приєднатись, таке саме рішення може прийняти. Не виключено.
Прошу, секретаріат, все ж таки внести в порядок денний п'ятниці на виїзне засідання. Ми дуже швидко його пройдемо за 5 хвилин буквально. (Шум у залі) Я прошу прислухатись.