СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності
від 03 березня 2015 року
Веде засідання Голова Комітету С.В.РИБАЛКА
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доброго ранку! На нашому комітеті присутньо сім народних депутатів, кворум є.
У нас на порядку денному (кадр два, дубль два) те ж саме питання, що і вчора – про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо валютного врегулювання та валютного контролю. У нас доповідач з цього приводу –заступник міністра економіки чи? Хто буде доповідати? Фінансів, я перепрошую. Тому що в мене не написано.
Будь ласка, Віталій Васильович.
ЛІСОВЕНКО В.В. Доброго ранку, колеги! Вашій увазі пропонується законопроект, який, на думку уряду, є на часі, у зв'язку з непростою ситуацією на валютному ринку.
Законопроектом пропонується зробити деякі зміни в існуючу систему регуляції повернення валютної виручки, 180 днів ми міняємо на 90. Хоча були вчора і позавчора були дуже палкі дискусії на раді коаліції і серед депутатів, особисто з Прем'єр-міністром на цю тему. Оригінальна пропозиція була 30 днів, ну, ми прийшли до консенсусу – 90 днів.
Друга річ, яка принципова і міняє поточну регуляцію, вона спрощує систему надання таких дозволів. Якщо зараз це два органи, уповноважені займаються цим, це Міністерство економіки і Національний банк, то нашими пропозиціями пропонується залишити тільки Національний банк.
І третя річ – це те, що ми забираємо можливість законним чином через судові розгляди припиняти нарахування цього періоду, що дозволить мінімізувати різні ухилення, ну, різні ухилення в цьому питанні. По суті це три речі основні, які ми пропонуємо.
На думку Прем'єр-міністра, ці зміни є на часі і дуже термінові. Тому що сьогодні, завтра будуть прийматися, наскільки ми розуміємо, деякі рішення Національного банку щодо подальшої регуляції валютного ринку, тому це в комплексі з рішенням Національного банку дозволить в деякій мірі в цій частині стабілізувати валютний ринок. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.
ДЕМЧАК Р.Є. Перше питання. Ну, враховуючи те, що були постанови Національного банку, і вже 90 днів, вони продовжили там по-моєму по три місяці. Скажіть, будь ласка, от якщо зараз буде 90 днів, чи має можливість Національний банк, враховуючи ті дискусії, що там було менше 30 днів, аналогічно при необхідності понижати цей поріг до меншої кількості днів? Це перше питання.
І враховуючи те, що законом пропонується і не виконувати рішення морських судів, ну інших судів, враховуючи, що це порушення нерезидентом, а нерезидентом в даному випадку, настільки це якби, ну не суперечить там міжнародним нормам? Це друге питання.
ЛІСОВЕНКО В.В. По першому питанню відповідь – так. А по другому. Цей законопроект був дуже ретельно вивчений і в більшій частині підготовлений Міністерством юстиції. Тобто вони дуже кропітко вивчили ці всі питання, в тому числі й ту частину, про яку ви сказали. Тому ми довіряємо колегам з Мін'юсту, рахуємо, що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Олександрович.
РІЗАНЕНКО П.О. Ну, тут в законі от в першій статті говориться про те, Національний банк має право затверджувати на строк до 6 місяців. Інші строки розрахунків ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті. І вони зараз визначили 90 днів, але на три місяці. І вони зараз можуть легко визначити ще на 90 днів. Я правильно розумію?
НОВІКОВ В.В. Ми так і робимо. Просто ми кожні шість місяців на шість місяців продовжуємо. Вже разів три ми так продовжували. Шість місяців закінчиться, ми знову на шість місяців.
РІЗАНЕНКО П.О. Я, коли прочитав… До чого це? Я, коли прочитав цю конструкцію, вчора так впопихах дивився сам законопроект, законопроект про зміни, а так подивився цей закон, мені чомусь здається, що було б набагато логічно законом встановити якісь рамки "від" і "до", а Нацбанку дати можливість своїми постановами встановлювати, скажемо, кількість днів в межах цих рамок. Це було б логічно. Бо я не виключаю, що там через півроку чи рік, коли ситуація стабілізується, ми знову повернемось до того, щоб вносити зміни до цього закону, повертатися до 180 днів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЛІСОВЕНКО В.В. Можливо, все-таки розглянути, вибачаюсь, так, щоб поставити рамки "від" і "до", я вибачаюсь, від 30 до, не знаю, 270 днів і дати можливість постановою Нацбанку встановлювати саме навіть безстроково не на три місяці, не на шість місяців, як вони встановили. Ситуація змінилася, постанову змінили.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.
НОВІКОВ В.В. Питання в тому, що законодавець встановлює терміни. Якщо законодавець передає це взагалі Нацбанку, то навіщо тоді взагалі їх встановлювати?
РІЗАНЕНКО П.О. Рамки. Закон становить рамки не більше, не менше. Це перше. І друге. З того, що вчора я почув, то Міністерство економіки, Міністерство фінансів і Національний банк мали трішки різні позиції. Ви якось зійшлися, ви можете представити єдину позицію узгоджену? Тому що з того, що я вчора почув, наприклад, по цим, як воно там називається, те, що подовжував Міністерство економічної політики, своїм документом давало можливість відхилятися від тієї чи іншої ситуації. А тепер це переводиться в Нацбанк, а Нацбанк сказав, що їм все одно прийдеться звернутися, ми нічого не розбираємось, ми все одно будемо звертатися за якоюсь бумажкою в Міністерство економіки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.
НОВІКОВ В.В. Дивіться. Я вчора говорив, що ця норма існувала вже з 1994 по 2007 роки. Національний банк видавав індивідуальні ліцензії і нашим внутрішнім документом, нормативним актом щодо порядку надання індивідуальних ліцензій на продовження терміну було передбачено, що Міністерство економіки надає висновок щодо деяких видів продукції, товарів стосовно їх там складності, і що, дійсно, це потребує, і це у нас було. Але в законі, в тому діючому законі, цього не було, це ми вписали нашим внутрішнім нормативним актом взагалі. І чому взагалі в сьомому році передали взагалі цю функцію Мінекономіки. Справа в тому, що 2007 рік це ж був підйом, фактично це питання не стояло взагалі стосовно повернення виручки, навіть були вже розмови взагалі про скасування цього закону, про порядок здійснення розрахунків, оскільки він уже вважали, що був непотрібним. І чому це питання от сьогодні виникло, з цієї ситуації яка є? Тому що якраз Національний банк найбільше зацікавлений в тому, щоб не було прострочки повернення валюти у зв'язку з сьогоднішньою ситуацією. І якраз оце кризове явище сьогодні потребує того, щоб це було повернуто до Національного банку.
Оскільки Мінекономіки, я вчора говорив там, були випадки, те що продовжували ці дозволи, надавали цей висновок позитивний на свіжий висновок, яким уже продовжували ці терміни, є такі випадки, що кілька років взагалі продовжувалось повернення виручки з-за кордону. Тому вважається, що Нацбанк якраз не зацікавлений в тому, щоб надавати безпідставно там висновок стосовно продовження повернення виручки, або непоставки імпортної продукції в терміни, які зазначені законом, тому і виникло це питання на Верховній Раді.
А стосовно судів. Це ж суди ж не приймають рішення про те, що Нацбанку, чи Мінекономіки надавати висновки, чи ненадвати, це зовсім інше, вони розглядають спір по суті. Це просто ми, Україна просто внесла норми, що для розрахунку пені враховується розгляд в суді і це ніякого відношення не має до самого суду, і до розгляду спорів по суті цими судами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
РІЗАНЕНКО П.О. Я б хотів уточнення остаточне. Тобто Мінекономіки, Мінфін і Нацбанк мають єдину позицію з цього приводу?
НОВІКОВ В.В. Абсолютно так.
РІЗАНЕНКО П.О. А Мінекономіки?
НОВІКОВ В.В.На жаль, ……..і станом на…… дату я вчора……
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Геннадійович.
ФУРСІН І.Г. Виталий Васильевич, скажите мне, пожалуйста, а делался ли какой-то вообще анализ вместе с Министерством экономики? Что происходит с объемами экспорта, объемами выручки? То есть вам не кажется, что эта мера на самом деле ничего не даст?
Что я имею ввиду. Те, кто занимается спекуляцией, ну вы их этим не достанете, потому что я не думаю, что это их очень сильно смутит. Да? Те, кто еще живи на рынке им этот указ осложняет их реальную работу. Да? Те, кто занимается реальным экспортом, реальным производством.
Вот кто-то считал сколько дает сельское хозяйство выручки, сколько дает машиностроение, сколько дает металлургия, сколько дает химия, и какой будет эффект от того, что если вот введут этот закон, сколько ж нам валюты добавиться математически от этого… ну от этого закона?
Не кажется ли вам, что наоборот надо стимулировать экспорт и создавать все, для того, чтобы, ну какими-то мотивационными механизмами наполнялась валютная выручка, а не запретительными?
ЛІСОВЕНКО В.В. Спасибо за вопрос. Анализировалось и то что уже было сказано по поводу вопиющих случаев, когда годами люди продолжали по текущей процедуре невозврат валюты в страну – это факт к сожалению. Министерство экономики, насколько мы знаем, каждый месяц в прошлом году по 100-150 разрешений на конвеере штамповало. И в комбинации с вот этим правом только наличия обращения в суд, то сейчас по процедуре, отвечаю на вопрос по судам, само наличие обращения в суд уже дает право остановить начисление этого периода, что на мой взгляд… Ну, это не здравая и не объективная штука. Да?
По поводу сумм. 600-700 миллионов долларов, это прошлый год, это то, что не вернулось. И то, что варилось в этом котле, интересных и странных решений, которые являются законными, не вопрос, пошел в суд, принес справку из суда, что пошел туда, получил остановку, потом еще раз пошел и так далее, и так далее. Этот порочный круг, на наш взгляд, надо остановить очень быстро и сейчас. И это временное решение. На самом деле, если, и то, что 2007 год пример был наведен абсолютно правильно, если в экономике все будет хорошо, то мы просто отменим эту норму либо ее модифицируем. Сейчас нужны жесткие, временные, но жесткие меры для того, чтобы закрыть все возможные… Это не все, я согласен, многие возможности и схемы останутся и так далее. Но это одна из них, вопиющая, которую надо закрыть, очень срочно.
А Национальный банк как главный ответственный орган за баланс платежей в нашей стране в теперешнее время он, как никто, должен держать руку на пульсе в он-лайне. Поэтому мы даем это право им без каких-либо посредников и промежуточных звеньев. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Геннадійович.
ФУРСІН І.Г. Я озвучу еще по этому поводу. Ну, смотрите, вы говорите, что вопрос в 600 миллионов долларов, которые постоянно продлеваются Министерством экономики. Ну, логично было бы услышать мнение Министерства экономики. Это речь идет о машиностроителях, я же не верю, что у вас конвектаторы получают продление на валютную, ну, на возврат валютной выручки, наверное ж какая-то логика есть. И в масштабах, ну, тех валютных резервов которые у нас еще были год назад, но 600 миллионов долларов, ну, явно не являются какой-то критической сумой, они сейчас стали критической сумой.
ЛІСОВЕНКО В.В. Ну, взагалі, законом передбачено в чинній редакції, що тільки деякі види операцій мають право на продовження, це такі, як операції з поставки складних …………. ……………. в рамках тендерних поставок міжнародний …………… Цей механізм передбачає чинний ……….. він передбачає тоді коли підприємства, суб'єкти ……………………… поновлюють свій ……………….. закуповують нове обладнання, коли ці операції проводяться в рамках міждержавної операції, міжурядових угод. Тобто ця цифра, принципі в нас повної картини Міністерства економіки немає стосовно того, скажемо так, скільки на даний момент, тому що ця інформація в розрізі, скажемо так, переплат і поставок, грубо говоря, вона є тільки в Державній фіскальній, даже в Національного банку такої інформації повної немає. Тобто в принципі за цим питанням бажано було б залучити Державну фіскальну службу, тому що там митниця, вони бачать і надходження товару на територію України… Знову ж таки я стосовно…
КУБІВ С.І. Ну, ви знаєте. Можна да?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Степан Іванович.
КУБІВ С.І. Знаю практику 4-го, 7-го року практичну, так, роботу і так далі, вона була ефективнішою. Ефективнішою, тому що там був відсутній інструмент корупції. В більшості випадків, не можу говорити це однозначно. На сьогодні Міністерство економіки говорить, що вони не знають, бо у них дійсно немає економіки в нас, податкова займається тим, чим займається в плані своїм напрямком, Міністерство фінансів своїм, Нацбанк своїм.
Коли ми говоримо про систему зміни валютного законодавства, повинна працювати система потоку, і в системі потоку повинні бути чітко відповідальні люди за процес. Якщо ми говоримо сьогодні, що податкова контролює, бо це дохідна частина, ну, відповідні контракти, Міністерство фінансів і економіки, Національний банк,напевно, враховуючи, що сьогодні митниця і податкова є в одній структурі, про фіскальні органи, Національний банк вони повинні до того, відповідно, про що говорив …, розробити ті процеси контролю, який би був тільки однозначним, тоді буде працювати система. Від передачі з одного, воно нічого не зміниться, тим більше, я розуміючи ситуацію в Національному банкові немає спеціалістів тих чи інших, в плані розуміння економічних процесів. Я не знаю, тут краще, напевно, сказати Віктору Володимировичу. Тобто тут питання глибше треба поставити. Цей закон нічого не міняє суттєво, суттєво, а він, в деякій мірі, навіть може… перехід з одного до другого погіршити процес. Виходу комплексного це не дає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.
ЛІСОВЕНКО В.В. Трішки не погоджуюсь із Степаном Івановичем. Справа в тому, що основна зміна, така принципова, це щодо суду. Тому що суд – це пряма уловка, законне право не повертати валютну виручку ніколи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А якщо є рішення суду?
ФУРСІН І.Г. Мы же приняли очищение суда.
ЛІСОВЕНКО В.В. Ні, так тут не питання. Я вибачаюсь, колеги, тут не питання в суді, сам факт звертання до суду виявляється справкою, яка дозволяється, це перше.
Друге – щодо Національного банку. Все ж таки хотіли б запропонувати залишитися на цій формулі, яку ми запропонували. Чому? Тому що, дивіться, три органи, які займаються начебто цим питанням, ДФС, Мінекономіки і Національний банк, єдиної картинки немає. Чесно кажучи, те, що було запитання чи ви проаналізували? Ми спробували проаналізувати, коли виникло це питання, це зайняло в нас деякий час, скажу чесно, деякий час сверки, так сказать, явок і пароли. Тому що одні знають одну картинку, частину, інші другу і третю. Тому наше намагання, щоб це було у одній структурі, яка власне відповідає за баланс платежів, який зараз надзвичайно критичний, потім можливо ми якісь інші формули. Зараз просто іншого виходу немає. Дякую.
КУБІВ С.І. Коментар і питання. Основне у нас – платіж чи основне у нас – контракт? До чого ми приєднуємось? До контракту. І в банках, коли ми будували ту чи іншу систему контролю, ми в базі даних ……… "угода", а не "операція". Тобто тут треба, що ми хочемо ………
НОВІКОВ В.В. Я розкажу систему контролю. Справа в тому, що банки, як агенти валютного контролю, зобов'язані відслідковувати платежі за контрактами експертними і поступлення товарів за імпортними контрактами щодо термінів. Клієнти надають їм документацію до тієї ж самої митниці, що товар, наприклад, поступив, ну а гроші і так поступають на рахунки, і банк це бачить. Якщо відбувається порушення термінів, банки, як агенти валютного контролю надають інформацію в податкову, податковим органам і вони стягують ту саму пеню 0,3 з клієнтів безпосередньо. Тому Нацбанк тільки бачить, що все по контракту перевіряється і він тільки бачить те, він тільки контролює те, що строки порушенні і банк повідомив податкову. Все, більше ми не маємо інформації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Олександрович.
РІЗАНЕНКО П.О. От слухаючи це все, дивлячись на закон, я бачу три важливих моменти, які він торкає і я дивлюсь, і десь підходжу до висновку, що один важливий, і дійсно його потрібно робити – це щодо судів. Бо дійсно, якщо подивитись, формально подав позов ну і по суті не платиш пеню ніяку, просто сама подача позову по формальним підставам дає можливість, тут можна погодитися і я не бачу ніяких протиріч це логічно. Передача цих висновків там, чи експертиз з Міністерства економіки до НБУ, ну я так подивившись історію закону і по кількості змін до них, і куди все робилося, ну так це туди-сюди ганялося, я так розумію вже не перший раз там, тобто і говорити про те, що це дало якийсь ощутимий результат теж не приходиться. Мабуть, це нейтральна зміна, скоріше за все, це ви, бюрократи виконавчої влади, вирішуєте, хто буде займатися цією бюрократією. Я не бачу тут принципово, що ви будете, як ви сказали, ви все-одно будете звертатися до Мінекономіки за їхньою бумажкою.
НОВІКОВ В.В. Я не сказав, що ми будемо звертатися, а я сказав, як було.
РІЗАНЕНКО П.О. Ну, як було. Або вам прийдеться знову згортати свою реформу Нацбанку і наймати ще тисячу працівників, чи скільки там, ну умовно десь, для того, щоб вони почали розбиратись іще в контрактах зовні-економічної діяльності. Але я от до речі підходжу до висновку, що норма щодо зменшення повернення експортної виручки із 180 до 90, вона взагалі шкідлива і вона нічого не дає. Вона що дає? Одноразовий ефект, короткостроковий, бо експорт – це потік, скорочуючи там зі 180 до 90. Ви одноразово там змушуєте ті діючі експертні контракти якось прискорити повернення, але потік не змінюється більше того, я цю норма вважаю шкідливою і далі він не змінюється. Чому? Бо якщо ви експортер, то терміни там, наскільки ви можете про кредитувати покупця - це одна із суттєвих умов договору, і … вона робить вас, або менше, або більш конкурентним. Хто може наприклад дати більш довгий кредит, має конкуренту перевагу, ну поспілкуйтесь там з людьми, які займаються бізнесом міжнародним, і там конкуренція досить жорстка. Тому по суті вона робить наших експортерів, скажемо так, трошки менш конкурентоспроможними. І це може навіть призводити до того, в якійсь мірі, я бачу тільки експортери від цього втратять, да, там на міжнародних ринках. Ну, ті, які ще є. Тому оцю норму, да, я її взагалі бачу шкідливою. Да, можна зрозуміти тимчасово Нацбанк в якихось умовах там коротко звузив цей, скажемо, до 90 днів привів. Але це на дуже короткий термін повинно бути. А так, щоб постійно зменшити до 90 або скажуть про 60, ну, поговоріть з експортерами, що вони з вами цим скажуть. І нехай вони розкажуть, що їх конкуренти на міжнародних ринках, які ті умови пропонують. Тобто ви навпаки знаєте, це як різати корову, яка приносить молоко. Да, там відрізати у неї ногу і чи ще щось і так далі.
НОВІКОВ В.В. Можна. Будь-який адміністративні заходи мають і мінус. Це само собою. Да, так а мова ж про це іде. Ми ж говоримо, що це мова іде якраз про кризові часи. Мова ж не йде, що це, дійсно… Я ж говорив, що цей закон взагалі хотіли скасувати в цьому році.
КУБІВ С.І.…, можна зробити таку…
Є норма, що можна її зменшувати…… І ми ж це зробили.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Володимирович.
ДОВБЕНКО М.В. Пане Віталію, а для чого ………..
НОВІКОВ В.В. Можна я доповню. Справа в тому… Степан Іванович, знаєте, як би сам Національний банк робить це, да, і перекладається як би відповідальність на НБУ безпосередньо. Якщо законодавець це встановить, то це буде законодавча норма, а не просто рішення. Та хтось каже, це суб'єктивне рішення Національного банку і не суб'єктивне.
_______________. Я можу доповнити.
_______________. …запроваджувати з 3 до 6 місяців. Це не як депозити ви заморожуєте...
_______________. Ні, я кажу, чому законодавець зараз пропонується законодавцю 90 днів самому встановити.
ЛІСОВЕНКО В.В. Да, доповнення прокоментую, з вашого дозволу.
В цій критичній ситуації, коли навіть той пакет допомоги, який в нас від Валютного фонду і інших кредиторів, він дозволить нам стабілізувати ситуацію, в кращому випадку. Да? Тобто стабілізувати ми… в нас не буде можливості там дуже вільно розпоряджатися тою валютою, яка у нас буде. Тобто це буде дуже так, ну між нами кажучи, на грані. І якщо ми не обмежимо додатково ці речі, то є дуже великі ризики, що у нас та додаткова валюта про яку ми зараз говоримо, вона просто не буде існувати в нашій державі, вона буде десь там ходити ……. і її ми не зможемо отримати сюда в середину платіжний баланс, про це йдеться мова.
Чому потрібен закон? Щоб жорстко, безапеляційно і чітко зафіксувати – це 90 днів. Ці зміни, ви правильно говорите, ці зміни… дуже багато змін було……цього закону історично. Да? Ці зміни дуже легко приймаються. Тобто 90 на 120, на 180, це дуже легко приймається ця зміна там на протязі тижня, а можливо прийняти в будь-який час, коли ситуація буде дозволяти.
Зараз це, дійсно, безапеляційно, дійсно, саме 90 днів. Саме 90 днів. Така позиція.
КУБІВ В.В. Я хочу відповісти таку позицію. Пане Віталій, прошу навіть можна її передати. Не можна сьогодні говорити про те, що, наприклад, Національний банк проблемами валюти курсу винен тільки Національний банк.
Якщо уряд не зробить реформи і отримаєте гроші, то ці гроші будуть, як мертвому припарка, проїмо і знову будемо просити з піднятою рукою.
Реформи не йдуть і не працює економіка. Ви розігрійте економіку.
ЛІСОВЕНКО В.В. Стовідсотково погоджуюся.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте…
Да, будь ласка, Михайло Володимирович.
ДОВБЕНКО М.В. Колеги, три думки. Перша. Без сумніву, сьогодні економіка у кризі і макроекономіка, є така наука, вона нас вчить, що коли економіка в кризі ми маємо шукати стимули, як її розігріти цю економіку.
На жаль, ми констатуємо вже тривалий час, що вона в кризі і поки що не шукаємо стимули, як розігнати цю економіку, а вона стискується, а вона падає.
На жаль, ми поки що шукаємо особливість періоду і кажемо, що є криза, вона поглиблюється, шукаємо легший варіант, легший варіант заборонні заходи, оце як би легше. І тому я вважаю, що, колеги, може навіть і добре, що цей закон вже мав багато разів правок, в тому числі по термінах. Бо, дивіться, будемо відвертими, ми мали б чекати від державних інституцій, які мають вплив на формування економічної ситуації в держави, щоб вони шукали варіанти стимулами чи якимись іншими речами, вони цього не шукають, на жаль. От простіше, от заборонну міру включити, тим паче сховатися за законодавцем. От хоч ніби Національний банк має право, але краще нехай парламент це прийме рішення,і тоді як би парламент має нести відповідальність. Без сумніву, маємо нести відповідальність за все, ми не повинні ховатися. Тому я думаю, що швидше всього не тривалий час, як на мене, ми зможемо повернутися, і термін цей 180 чи 120, чи 90 теж, швидше всього, будемо приймати ми і будемо просити, нехай прислухаються і рухаються.
І я, завершуючи цю першу думку, попросив би колег, тут вони представники керівних органів державних інституцій, давайте, колеги, шукати стимули, давайте думати, давайте пропонувати економічний спільноті як ми можемо піднімати темп в економіці. Забороненими методами ми, на жаль, не приймемо.
Друга думка. Колеги, я б хотів попросити всіх, давайте думати не на крок вперед, а хоча на три, на чотири кроки вперед. Ми якось не задумаємось, от сьогодні вважаємо, що краще давайте скоротимо термін, бо є як би, може дійсно, варіанти з цими волотильними коливаннями. Може вони і заставляють нас шукати покорочення терміну, але пригадайте, ще місяців два назад нас просили і ми тут теж збиралися терміново, давайте приймемо, там енну суму дамо на Фонд гарантування вкладів, бо треба все-таки підтримати вкладників, які мають забирати депозити, дали ми гроші. Теж ні Національний банк, ні ці інституції не думають, якось треба було б не просто: взяв гроші і роздав – а далі що? А далі ми маємо: дали гроші, почали перші транші йти. Коли там мені кажуть, 23 лютого дали з Фонду гарантування 2,4 мільярди гривень людям грошей. Вгадайте, що бюуло 24? Ну, подивіться на таблиці обмінників. Ну, зрозуміло ж, що, ну, давайте думати. Не тільки ж дали гроші, а далі мають бути якісь інструменти включені як цю грошову масу пов'язати, як розстрочку зробити, як можливі термни ….… робити. Має бути крок не тільки один вперед, а ми маємо думати хоча б на 2-3 кроки вперед, що ж буде далі, до чого ми?
І вже тепер думаєш: дійсно, тих 20 мільярдів, що ми дали Фонду гарантування на цей рік може і мало. Ну якщо ж не думати головою і знову дамо 20 і знову будемо мати оці піки нікому непотрібні. Бо немає інструменту іншого, ніж просто взяв і роздав, а далі що?
І на кінець, третя думка. Я думаю, що без сумніву цей законопроект треба приймати, ми розуміємо ситуацію і напевно враховуючи те, що є потреба дати додатковий інструменті Національному банку, і іншим інституціям все-таки впливати на ці волотильні коливання. Але маємо залишити за собою все-таки право в найближчий час, можливо навіть нехай уже прийде цей транш, який ми так довгоочікувано чекаємо, поки він прийде з Міжнародного валютного фонду, а потім все-таки повернутися до тієї теми і ми напевно в комітеті теж повинні в першу чергу ініціювати, що ж ми маємо, які стимули включати, щоб все-таки зрушилися економічні реформи, а не просто заборонені речі, інструменти, якими ми оперуємо і поки що далі не бачимо, що робити.
Я хочу повідомити, що ми домовилися на фракції, Луценко обіцяв, що він нам передасть меморандум, який наша сторона підписала з Міжнародним валютним фондом і я думаю, що ми в комітеті будемо мати і треба буде думати, яким чином теж використовувати ці речі, якими багатий економічний інструментарій, щоби поживити нашу економіку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан Євгенійович.
ДЕМЧАК Р.Є. Ще питання, якщо можна ,в продовженне одне питання. Нацбанк хоче взяти ту функцію, а Міністерство економіки хоче віддати, це так?
КУБІВ С.І. Ну, слово "хоче", ну не зовсім як би слово хоче...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не хочу віддати функцію…
НОВІКОВ В.В. Це питання, от говорилось, це дійсно кризове питання, і Національний банк буде його вирішувати самостійно наданням ліцензії.
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.
ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги, пропоную прийняти закон в чинній, запропонованій редакції, рекомендувати його прийняти за основу і в цілому.
Чому? Перше. 90 днів, і так зараз Національний банк він встановлює і експортери, і імпортери уже працюють в цьому режимі. Тому, якщо ми говоримо про якісь ризики і зміни для них, вони вже в цьому, в цих рамках працюють. Це перше.
Друге. Враховуючи те, що Національний банк має право запроваджувати на строк до 6 місяців інші строки розрахунків, а це як більше, так і менше. І він може там волотильно підходити, відчуваючи ситуацію на ринку, ті, що визначені, ну, зараз ми їх приймемо, 90 днів. То я вважаю, що потрібно надати таку можливість А додатково ринку зараз цим законом дати ще позитивний посил, що все ж таки є позитивний посил додатковий для стабілізації курсу, що було 180 – стало 90. Хоча для експортерів, імпортерів нічого не міняється.
РІЗАНЕНКО П.О. Ще раз спочатку похвалю за законопроект. Це по судах. Це не просто правильне рішення, а воно і стимулююче, воно стимулює експортерів, вибачаюсь, аналізувати, з ким вони мають справу, це змусить їх трошки відповідальніше ставитись до своїх контрагентів. І це їм в плюс, і економіці в плюс.
Але я ще раз повторю. Зменшення перманентно норми з 180 до 90, воно просто шкідливе, воно просто шкідливе. Це шкідництво, просто реально.
Знаєте, є, ну, всі чиновники сидять, ну, найперше питання в державних фінансах, які вивчають теоретично, - це те, що дійсно втручання, обмеження, пересподіли, вони призводять, це не нульова гра, це не так, що там забрали кудись додали, ні, це вся гра де зменшується загальний пиріг. І от я ще раз повторю, от збільшення цієї норми перманентно, це зменшення корови яку ви через держбюджет ви там доїте і ділите.
А тепер ще питання до Міністерства фінансів і до Національного банку. А от ви можете на цифрах пояснити, як це збільшить надходження валютної виручки. Воно не збільшує надходження. Це одноразовий ефект на 3 місяці, да… А далі воно: а) не збільшується, як мінімум, а як максимум, зменшується.
_______________. Ви ж сказали про суди, да, що…
РІЗАНЕНКО П.О. А суди, це плюс…
_______________. Ні, а це ж і буде в тому числі збільшення … . Ні, ні, ні, не на …
_______________. (Не чути)
_______________. Дисциплінуюча … Ми вже говорили, дійсно це ж, це взагалі шкідливо… А декрет про валютне регулювання, це одні суцільні заборони. Там немає взагалі нічого стимулюючого, тільки заборони. І цей закон, це ж в контексті того ж самого декрету про валютне врегулювання.
РІЗАНЕНКО П.О. . … від статус статус-кво.
НОВІКОВ В.В. І ви правильно говорите, що економіку ці закони не піднімають, само собою. Вони на час тільки кризи, тільки на час кризи можуть зберегти статус-кво і все.
_______________. (Не чути)
ЛІСОВЕНКО В.В. Щодо стимуляції економіки я просто прокоментую, бо було питання.
Ситуація складна в чому? В тому, що крім наших партнерів, Міжнародного валютного фонду і інших, Світовий банк, і так далі, і так далі, на жаль, зараз серйозних партнерів немає, да. З нашими рейтингами, з нашим придефолтним рейтингом, який нам, на жаль, присвоїли, да, то зараз дуже складно відкривати кредитні лінії, відкривати, працювати за кредитивами, з іншими, торговим фінансуванням. На жаль це факт. Це погано, чому ми так прийшли до цього, це окрема історія, але це факт, да.
Тепер питання, що робити. Єдиний вихід, це програма валютного фонду. Всі ми її критикуємо, вона не ідеальна. Так, вона е ідеальна, а це єдине, що в нас є. Це перше.
Друге. Що вона дає? Крім коштів в резерви Національного банку і в бюджет 8 і 6 мільярдів доларів тільки в бюджет прийде, да, нам в цьому році. Вона відкриває можливість для всіх інших інфраструктурних проектів на суму 3 з половиною мільярдів доларів від всіх інституцій інших, які чекають цього, ну, цієї зеленої ракети, да. Поки що це є. Якщо разом з цим, от зараз була зустріч у нас з президентом AFC, він приїхав, да, він говорить: ми готові дальше, ну як іскра, яка вспихує і загоряється якесь полум'я, да, інші кредитори підуть, інші там інвестори і так далі. Зараз ми говоримо про те, що критична ситуація, зараз треба застубілізувати. Якщо ми не застабілізуємо, то вже ніхто нікуди не прийде, на жаль. І ситуація буде погіршуватися дуже швидко, дуже швидко.
По DGF, по фонду гарантування. Ми, ви правильно все говорите, ми, як ніхто, Мінфін зацікавлений видавати не швидко. Це перше. А друге, та це єдине. Тобто ми є єдина організація, яка стоїть в кінці цього ланцюга прийняття рішення, яка приймає рішення, Кабінет Міністрів, щодо видачі цих коштів. І не думаю, що там, там велика кореляція з курсом, чому? Тому що відсоток осідлості цих коштів в новому банку, який являється платіжним агентом, до 40 відсотків. Тобто 40 відсотків цих коштів, вони залишаються в банківській сфері, мінімум. Якщо це буде Ощадбанк чи інші більш такі великі банки, то цей відсоток буде більший. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Шановні колеги, давайте будемо підходити до конструктиву.
РОМАНЮК В.М. Ну, насправді для мене законодавча база України все більше схожа на сірий феодалізм. Тому що я згадую ключове слово, тут був 2007 рік… Тому що зараз не 2007 рік. Тому що в 2007 році ми принаймні, ну, вектори загального курсу були в тому, щоб ми скасовували ці всі обмеження і рухалися в цивілізований світ. Вчорашній законодавчий акт, цей законодавчий акт все-таки впевнені кроки назад. Я буд уговорити про цей законопроект чисто з практичної точки зору. Я думаю, що Нацбанку треба передавати цю функцію по надання дозволів на продовження. Чисто з практичної точки зору, щоб полегшити просто функціонально бізнес для того, щоб вони не надавали ці дозволи, от і все. Тому що бігати по Мінекономіки і Нацбанк… Це просто практична порада.
З приводу скасування судів. Ну, відверто скажу, от на моїй практиці я є тільки один випадок, стикався, коли експортери використовували суд для того, щоб там спекуляція, затягнути, ну, не платити грубо кажучи. Як правило всі експортери це чесні люди, бізнесмени, які заробляють гроші. Тому зараз перекладати на них пеню, це також, на мій погляд, це досить таке неоднозначне, мені здається, рішення.
З приводу 90 днів, це знову ж таки 2007 рік. Просто треба щось робити от і все. Це мій коментар.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Шановні колеги, давайте підведемо підсумки. Я на самом деле думаю, что те вопросы, которые касаются судов, наверное, они правильные, то что касается регулирования, мы понимаем, что и так сегодня мы работаем в рамках 90 дней, просто мы это выводим с ручного режима. Поэтому давайте придем к конструктивному предложению. Какие будут пропозиции до цього предложения?
_______________. Там сказав Руслан Євгенійович, давайте його підтримаємо. Він пропонує підтримати це…
РІЗАНЕНКО П.О. Є альтернативна пропозиція. Я все-таки сподіваюся, що МВФ нам гроші дає не для того, щоб ми задушили своїх експортерів. Да?
_______________. (Не чути)
РІЗАНЕНКО П.О. Ні. Ну, тут просто так прозвучало справа, що от якось так… Ну, і це не ………МВФ. Я правильно розумію цей законопроект?
_______________. Ні, ні.
РІЗАНЕНКО П.О. Щоб ми всі усвідомлювали, прийняття, неприйняття закону або прийняття в іншій формі не зупинить нашу співпрацю з МВФ. Правильно?
Тоді альтернативна пропозиція. Є пропозиція від Руслана прийняти його за основу і в цілому. Є альтернативна пропозиція. Прийняти його за основу в першому читанні, по короткій процедурі до другого читання випрацювати норму по 180 днів. Тобто залишити 180 днів. Може дати гнучкість Нацбанку щодо тимчасової зміни цієї норми, але її ніяк не звужувати. Тобто це до другого читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ми ставимо дві пропозиції?
_______________. По черговості.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. По черговості. Ну, давайте, Михайло Володимирович, пропозиція приймати за основу і в цілому.
Хто – "за", прошу голосувати. И тишина.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб в першому читанні прийняти і внести… залишити термін, де внести правки першого читання. Давайте. Тільки ми це робимо в скороченому режимі. Так?
Проти? Утримались? Утримались два. Рішення прийнято.
В скороченому режимі – це скільки в нас часу на це?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми на цей тиждень не встигаємо.
Будь ласка.
_______________. Скорочений термін може бути, як Гройсман дасть доручення на яке число внести на друге читання. Вчора звучало: на четвер друге читання, якщо комітет прийме тільки в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так що, тоді на четвер в залу виносити? Тоді завтра нам треба комітет провести?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто завтра, я кажу, нам комітет треба, ну завтра в нас і так є комітет. Завтра ми виносимо на комітет. А що ми встигнемо…
_______________. А сегодня у нас есть комитет?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сегодня у нас, так, сегодня у нас есть комітет, на сьогодні, да, Яресько.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому? Ні, ні, вже підтвердила.
_______________. Ну, тоді нормально. Ми зараз будемо перший законопроект розглядати цей.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. А? Так. О 12.30. Тобто завтра у нас… Після обіду? В 14.30? Тетяно? О 14.30 на завтра комітет? Сьогодні Яресько, так, закрите, і все.
А завтра ми виносимо всі питання, які в нас є, і в тому числі… Добре.
Дякую, шановні колеги.