СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності
від 15 липня 2015 року
Веде засідання Голова Комітету С.В.РИБАЛКА
ГОЛОВУЮЧИЙ. Уважаемые депутаты, уважаемые приглашенные! Начинаем заседание сегодняшнего комитета. На сегодняшнем комитете у нас присутствует 8 народных депутатов, соответственно, кворум есть.
Порядок денний вам розданий. Есть какие-то замечания, пожелания, предложения? Немає. Предлагаю тогда проголосовать за порядок денний. Кто - "за", прошу голосовать. Против? Воздержались? Решение принято.
Мы сегодня собрались для нечто очень важного вопроса: обсудить стратегию развития банковской системы до 2020 года. Я хотел бы начать, наверное, с вступительной части, задать ряд вопросов и дать слово Валерии Алексеевне, а потом депутаты выскажутся и зададут свои вопросы.
То, что касается сегодняшней комплексной программы развития финансового сектора, наши эксперты и народные депутаты, я уверен, внимательно изучили эту программу. Что бросается в глаза? Я вообще по жизни считаю себя оптимистом, но эта программа, которую я прочитал, я считаю, что чересчур оптимистичная.
Оптимистичная с точки зрения того, что мы знаем, какая ситуация у нас была в стране, какую сложную зиму мы пережили. Знаем ситуацию с аннексией Крыма, знаем, какие у нас сегодня происходят на Востоке события. Если брать сегодня положение в мировой, скажем, дел в стране и те витки кризиса, которые есть, – это и проблемы в Китае, и проблемы с Грецией в Еврозону, – если почитать сегодняшнюю программу развития финансового сектора Украины 2020 года, то как по мне, очень амбициозные задачи здесь стоят. Если ……. документы, то до 20 года мы получим достаточно кредитных ресурсом для роста экономики, введем накопительный уровень пенсионной системы и многое другое. Поднимем уровень нынешнего падения ВВП.
Я считаю, что, дай Бог, чтобы эта программа была на самом деле осуществлена. Но есть ряд вопросов, которые я, Валерия Алексеевна, из вашего выступления, или после вашего выступления хотел бы тоже, как, я думаю, многие наши коллеги, услышать.
Первое, это в своем плане вы предусматриваете очистку, так можно сказать, банковской системы, как я понимаю, в І квартале 16 года. Во-первых, когда у нас было заседание, уважаемые коллеги, если вы помните, где присутствовал первый зам Писарук, мы слышали, что это будет в конце лета, а в сегодняшней программе, это уже первый квартал 16-го года. То есть на самом деле хотелось бы услышать, когда же все-таки банковская система будет очищена, и когда наши граждане поймут, что на рынке остались те банки, которым они могу доверять и с этого момента уже, скажем так, могут нести свои сбережения. И Национальный банк, и государство выступаю гарантом того, что эти банки не прикажут долго жить, как приказало уже очень много банков и на сегодняшний день этот банкопад так называемый продолжается.
Хотелось бы мне услышать то, что касается банков, ответ на ситуацию в банке "Финансы и кредит", потому что опять-таки, на том заседании, когда я задал вопросы, в комитет поступает очень много жалоб на эту тему. Мы знаем, что этот банк получает все время рефинансирование, но к сожалению, когда я задал этот вопрос господину Писаруку, получил ответ, что это же ваш коллега, хозяин банка, ну вы с ним как-то и пообщайтесь. Я считаю, что ну, во-первых, это как бы не государственная позиция. Вот. Регулятор как-то должен дать ответ. Жалоб, на самом деле, на этот банк и на то, что люди не могут забрать оттуда деньги и просто счета юрлиц, там остановленные деньги не получаются. В то же время, по нашей информации они получают значительное рефинансирование. Как обстоят там дела? Потому что, ну то, что касается коллеги, то я думаю, наши коллеги не видели его ни разу в парламенте, да и нам незачем его видеть, для этого есть соответственно Нацбанк.
Второй вопрос. Это у меня вопрос по курсу гривны. Я думаю, что всем было бы интересно с сентября месяца, когда мы вообще… начнется у нас отопительный сезон и мы опять-таки, вступим в осенне-зимний сезон, какой же будет прогнозируемый вообще курс гривны и как будет страна жить, по какому курсу? Этот вопрос, который задают, я уверен, всем нашим коллегам каждый день, все наши, скажем так и избиратели, и жители.
И третий вопрос, это вопрос тоже нашумевший в последнее время, вопрос наших… "финансового майдана", 1558-1. Я считаю, что та цена вопроса 95 миллиардов гривен, которая озвучена банкирами, она не соответствует на самом деле действительности. Потому что это цена вопроса всех валютных, скажем так, позычальныков, но мы же говорим о том, что часть все-равно кредита даже с индексацией, которая предусмотрена в законе, они погасят.
Поэтому хотелось бы первое: услышать, ну на самом деле какое положение и цена вопроса по 1558-1, выход из этой ситуации. Я хотел проинформировать также своих коллег, что завтра в 18.15 у нас будет встреча по опять таки, инициировал которую Международный валютный фонд, я так подозреваю, именно по этому вопросу. Поэтому мне бы хотелось услышать и позицию Нацбанка, и позицию Минфина опять таки, потому что, ну, ситуация сложная, критиковать можно все, что угодно, но надо искать выход из этой ситуации и надо искать альтернативу.
Поэтому я бы хотел, Валерия Алексеевна, хотел дать вам слово, рассказать на самом деле о стратегии, о том насколько вы считаете те планы амбициозные которые вы написали реализуемые. Потому что мы знаем, что очень много программ государственных, которые пишутся, к сожалению, не реализуются в том объеме, в котором написаны. И получить ответы на эти вопросы.
Вам слово, Валерия Алексеевна.
Да, пожалуйста.
КУБІВ С.І. Шановний пане голово! Шановні колеги! Запрошені! Мені здається, ми, перше, давайте дотримуватись порядку денного, тобто ми не будемо комплексну програму розвитку фінансового сектору, питання 2142 і третя сесія затвердження плану, з іншим мішати.
Тобто є пропозиція так: заслухати комплексну програму – проголосувати; заслухати друге – проголосувати; третє – відповідно, а тоді питання-відповіді.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович, а ми повинні голосувати за комплексну програму?
КУБІВ С.І.Ну, в крайньому, висловити думки свої.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Думки ми висловимо.
КУБІВ С.І. Думки, але мішати з законом 1588-1, курс, банки, мені здається це трохи неправильно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович, не так часто до нас приходить голова Національного банку.
КУБІВ С.І. Сергій Вікторович, ви говорили, і ні разу вас ніхто не перебив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую.
КУБІВ С.І. Значить, є пропозиція: мухи і котлети не мішати. Мішати програму і не мішати з поточними питаннями які потрібно, і вони є важливими, обговорити. Ми не менше переживаємо, хто інший. Дякую. Прошу підтримати, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович, так я так і пропонував. Перепрошую. Щоб Валерія Олексіївна розказала про програму, а потім про ті питання, які я сказав.
Шановні колеги, ніхто не заперечує?
Валерія Олексіївна, починайте, будь ласка. Вам слово.
ГОНТАРЕВА В.О. Доброго дня, шановні народні депутати! Доброго дня, шановні присутні! Вдячна за запрошення на сьогоднішнє засідання комітету. На мою думку, у впродовж останнього часу співпраця Національного банку з Верховною Радою стала більш продуктивною. Вирішено ряд законодавчих питань які роками гальмували розвиток банківської системи та призводили до накопичення ризиків. І ми, перш за все, вдячні за підтримку закону, який значно посилює інституційну спроможність та незалежність Національного банку. Але сьогодні ми будемо розглядати комплексну програму розвитку фінансового сектору. Тому сьогодні разом з Національним банком до комітету запрошений і голова комісії цінних паперів та фондового ринку, та голова комісії з фінансових послуг.
Також рядом зі мною з боку Національного банку присутній заступник голови правління Владислав Рашкован, який відповідає за реформування і стратегію в Національному банку. Він сьогодні більш детально зупиниться на впровадженні нашої комплексної програми в дію. Питання реформ, які ми сьогодні розглядаємо, для Національного банку є головною метою, тому що без радикального реформування всього фінансового ринку, не тільки банківського сектору, я хочу підкреслити, сьогодні ми будемо дивитися комплексну програму розвитку фінансового сектору загалом, взагалі. Забезпечення фінансової стабільності державою буде складно, а без комплексної програми це буде ще складніше – перетворити фінансовий сектор на потужне джерело сприяння розвитку економіки.
Саме для забезпечення збалансованого розвитку фінансового сектору і була розроблена наша комплексна програма. І це не просто план дій. Це чітка інструкція щодо виконання. І вона не лише визначає, що, кому або коли. Вона визначає чіткі терміни, очікувані результати та відповідальність. Я вважаю, що мої колеги сьогодні скажуть, наскільки вона оптимістична, тому що план дій не може бути песимістичний. Тому що план дій повинен бути оптимістичний. Це моє бачення програми.
Ця програма – це не лише програма реформування банківської системи, як я сказала. Це консолідований документ, який поєднав в єдину програму всі напрямки реформ всього фінансового,.. всіх фінансових сегментів. Ця програма розроблена відповідно до стратегії розвитку України 2020, угоди… Це мій телефон, мабуть, або все ж таки… Деренчить…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не знаю… Я от теж…
ГОНТАРЕВА В.О. Мабуть, це був… (Шум у залі) На беззвучному режимі, але щось таке там трапилось.
Ця програма розроблена відповідно до стратегії сталого розвитку України 2020, Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, меморандуму про співпрацю з Міжнародним валютним фондом згідно коаліційної угоди.
Реформування, але перш за все, тому що я – голова Національного банку я зупинюсь на реформуванні банківського сектору, перш за все. І може я відповім на ваше питання, це перше питання, щодо оптимістичності програми, я вже відповіла, програма повинна бути оптимістичною.
А щодо очистки банківської системи. Перш за все, перше реформування банківського сектору відбувається в три етапи: перший, можливо, найскладніший етап очищення ринку, він триває з середини 2014 року та вже наближається до завершення. За останній рік нам вдалося зробити те, що мало б робитися впродовж попередніх 20 років. Вже очищений та оздоровлений банківський сектор, зараз підсилюється його капіталізація, реформується система банківського нагляду та триває удосконалення законодавчої бази.
І вже розпочато другий етап реформування банківської сектору, так зване, перезавантаження. Завдання, які стоять перед нами на сьогодні? Перш за все – це відновлення довіри до фінансового ринку України. Це посилання захисту прав та інтересів кредиторів і споживачів фінансових послуг. І це розвиток фінансових інструментів та інфраструктури фінансового ринку.
В частині реалізації монетарної політики тактичними маяками для Національного банку є, перш за все, стабілізація інфляційної динаміки та формування її пониженого тренду. Вже в наступному році ми маємо забезпечити інфляцію на рівні 12-13 відсотків. Це нарощування міжнародних резервів, ми плануємо досягти рівня 30,5 мільярдів доларів впродовж наступних 4 років. Це подальше зміцнення банківської системи і водночас вже у другому півріччі наступного року нам потрібно перейти до третього етапу реформи – це етап сталого розвитку банківської системи. Тому, перший вже закінчується.
Ми зупинимося на третьому питанні – це було питання банку фінанси і кредит. Це … тому очищення банківської системи вже сталося. Я не можу це сказати про дуже маленькі банки 3 та 4 групи, тому що ми тільки зараз дуже ретельно перевіряємо ці банки і маємо програму щодо дуже малих банків. Але це дуже малі банки, вони ніяк не впливають на фінансову систему на сьогоднішній день. Тому що 35 самих великих банків зараз це репрезентативна цифра, це 85 процентів, відсотків, нашого банківського сектору.
Також ми маємо вийти на тренд поступового розвитку ринків, капіталу, зростання активів фінансового сектору, нарощування внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Для досягнення практичних цілей, ми розробили дорожню карту, вже до кінця року ми плануємо, перш за все, завершити розпочатий процес по переходу до прозорої структури власності банків, тому що зараз я про банківський сектор кажу. Ми завершуємо ідентифікацію пов'язаних осіб з банками, тому проблема кредитування пов'язаних осіб нарешті має бути вирішена. Ми запроваджуємо постійно діючу систему діагностики якості активів банків, ми і надалі будемо рухатися у напрямі адаптації нашої нормативної бази до європейських стандартів.
Безумовно, необхідною умовою, фундаментом для ефективної реалізації заходів програми є досягнення макроекономічної стабільності в державі. Задля цього Національний банк вже зараз запроваджує комплекс заходів, спрямованих на впровадження режиму монетарної політики на основі інфляційного таргетування, забезпечення режиму гнучкого валютного курсу та зниження ……… на валютному ринку, а також наше головне завдання це зниження вартості ресурсів та відновлення кредитування в економіці. Без цього надати поштовху для розвитку фінансового ринку буде неможливо. Критерії виконання програми не нові, це досягнення макроекономічної та фінансової стабільності, які мають втілитися у наступних показниках. Інфляція на рівні 5 відсотків, ми кажемо зараз, що оптимістичний прогноз 2020, да. Тому що наша програма це розрахована до 2020 року, тому інфляція на рівні 5 відсотків річних, зниження середньозважених кредитних ставок дорівнює 10 відсотків річних, зниження долі готівки в економіці до 10 відсотків річних та зростання частки безготівкових платежів через національну систему розрахунків. Ми плануємо, що ця частка сягне 30 відсотків річних. А також зростання частки пенсійних заощаджень та активів ІСІ, про це сьогодні будуть доповідати мої колеги.
Отже, план дій є і він вже виконується. Однак для того, щоб виконувати все, що заплановано, необхідна ефективна взаємодія всіх регуляторів фінансового ринку нашої ради реформ та нашої Верховної Ради. Нам потрібно зберегти та підвищити той рівень конструктивної співпраці, який сьогодні є між Національним банком та Верховною Радою. Адже реформування країни, її фінансової системи та банківського сектору – це наше спільне завдання та спільна відповідальність у першу чергу, перед нардом України. Дякую.
І надаю слово Владиславу Рашковану щодо реформ. І готова відповідати на всі запитання, які поставив пан Рибалко, після закінчення виступів моїх колег.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді вам надаємо слово? Так, будь ласка.
РАШКОВАН В.Л. Шановні депутати, шановні присутні! Щодо комплексної програми розвитку фінансового сектору, хочу наголосити, що ця програма почала розроблятися ще при головуванні в НБУ Степана Івановича Кубіва навесні 2014 року. Вже тоді ми провели перші стратегічні сесії з банкірами та консультації з міжнародними донорами, та частина ідей та планів того часу знайшла відображення у меморандумі з МВФ та програмі співробітництва з Світовим банком.
Але з приходом нової команди в НБУ, програма набула набагато більшого змісту та фокус програми був розширений. Як сказала Валерія Олексіївна, до її розробки було долучено нові команди Національної комісії з цінних паперів фондового ринку та Національної комісії з фінансових послуг, Міністерства фінансів, Фонду гарантування вкладів, усі професійні асоціації. Розробка програми зайняла досить багато часу, але було декілька важливих причин. Економічна криза поглиблювалась досить швидко і в 2014 році на …і розвитку військового конфлікту на Сході тому план дій змінювався вже по ходу реформ. Крім того в країні проходили фундаментальні політичні зміни, вибори Президента, парламенту, формування коаліції та нового уряду, та обговорення потребувало узгодження з основними учасниками процесу. Публічне обговорення програми тривало з парламентських слухань у лютому цього року, а Національна рада реформ погодила цю програму 19 травня і регулятори, усі три регулятори, затвердили її у червні 2015 року.
Зараз впевнено можу сказати, що Програма розвитку та модернізації фінансового сектору ґрунтується на вимогу "Стратегії сталого розвитку - Україна – 2020", Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, Меморандуму про співпрацю з Міжнародним валютним фондом, Угоди про коаліцію, депутатської фракції "Європейська Україна", та узгоджена з основними асоціаціями та донорами. Ми надіслали до комітету аналіз виконання вимог коаліційної угоди, де ви можете побачити, що більшість пунктів коаліційної угоди або зроблена, або знаходиться зараз у розробці.
Але як сказала Валерія Олексіївна, ми не сиділи, не чекали весь час, було багато зроблено для очистки банківської системи та підготовки для закладення фундаменту побудови стійкого фінансового ринку. Тільки нагадаю декілька важливих законів, які вже були прийняті для реалізації цих цілей. В 2014 році були прийняті закони про запобігання негативного впливу на стабільність банківської системи, підвищення вимог декорпоративного управління в банках та сприяння капіталізації та структуризації банків. В 2015 році були прийняті закони щодо дострокового зняття строкових депозитів, захисту прав інвесторів, Закон 1564 спрямований на сприяння капіталізації та реструктуризації банків, закон про посилення відповідальності пов'язаних із баком осіб та розбудови інвестиційної спроможності Національного банку.
Багато було зроблено на рівні нормативних актів НБУ, цінних паперів та інших регуляторів. Щиро дякуємо депутатів та комітету за послідовну підтримку дій Національного банк та проактивну позицію в багатьох питаннях.
Що далі? Програма в цілому поділяється на декілька основних напрямків, кожен з яких складається з блоків, ви можете побачити їх нумерацію… 2Б4… Всього 45 блоків. Кожен з блоків зараз оформлюється проект відповідальними керівниками, проектними менеджерами та відповідними донорами, які підтримують той або інший напрямок реформ. До усіх проектів долучаються також представники громадськості та професійних асоціацій, всі проекти мають цільові орієнтири та контрольні точки, які контролюватиме спеціальний керівник комітету. Щоквартально комітет звітуватиме перед правлінням Національного банку, а Голова НБУ буде виступати перед Національною радою реформ як відповідальна за реформи фінансового сектору.
Щодо … напрямків та блоків над якими ми працюємо. По-перше, як вже наголошувала Валерія Олексіївна нам вкрай важливо зробити всі важливі кроки задля забезпечення макроекономічної стабілізації, а саме знизити рівень інфляції в Україні та знизити вартість грошей, тобто відсоткові ставки за кредитами для економіки. Але це можливо не тільки за допомогою гуманітарних інструментів Центрального банку, для цього також потрібно знизити рівень кредитного ризику та підвищити захист кредиторів.
Навіть при низькій інфляції та низьких ставках по ресурсам банки не будуть спрямовувати свої дії на підвищення кредитування, вони вивчили уроки минулих криз. Це є передумовою для розвитку фінансового сектору. По-друге, наші дії будуть направлені на забезпечення фінансової стабільності банківської системи. Нам вкрай важливо не допустити повторення тих помилок в побудові банківської системи, які були зроблені на початку 90-х та 2000 років. Саме тому ми проводимо діагностику банків вже для визначення необхідності до капіталізації, працюємо над зменшенням масштабів кредитування пов'язаних осіб, відкриттям реальних власників банків та підвищення якості корпоративного управління в банках.
З грудня 2015 року ми впроваджуємо міжнародні стандарти бухгалтерського обліку в банківській системі, необхідні постанови Національного банку вже прийняті та доведені до банківської системи для підготовки. Працюємо з Міністерством фінансів над підвищенням якості аудиторів, які працюють з банками та фінансовими компаніями. Тому що для нас дуже важливо, щоб якість аудиторів також була на висоті для банків. Сподіваємося, що в найближчий час наші напрацювання в усіх напрямках будуть бачити, також будуть застосовані для гравців фондового ринку. Тобто питання корпоративного управління, власників також будуть втілені у діяльність не банківського фінансового ринку. Впевнений, що спрямовані дії комісії по цінним паперам та комісії з фінансових послуг також призведуть до очистки їх сегментів фінансового ринку. Ми також працюємо з Міністерством фінансів щодо стратегії розвитку державних банків, які є важливими учасниками банківського ринку.
По-третє, ми повинні розбудувати практично з нуля усі важливі ринки для функціонування фінансового сектору, міжбанківський ресурсний ринок, валютний ринок, ринок капіталу, навіть готівковий ринок ми повинні спрямувати наші зусилля на зниження тіньового сектору економіки, який підкріплюється великою готівкою масою обігу. Потрібно побудувати необхідну структуру цих ринків. Ми вже працюємо з міжнародними донорами у цих напрямках.
Четверте. Нам потрібно підвищити інституційну спроможність регуляторів виконувати свої функції. Ще раз дякуємо за підтримку законів щодо НБУ. Нам ще багато треба зробити в НБУ для завершення внутрішньої трансформації. Але тепер час допомогти комісії з цінних паперів та Фонду гарантування, а також провести розподіл функцій комісії з фінансових послуг. Але впевнений, Тимур Хромаєв та Ігор Пашко скажуть про це у своїх промовах.
Хочу наголосити, що вже зараз розроблений та знаходяться в парламенті наступні законопроекти, це 2045а щодо удосконалення системи гарантування вкладів та виведення не платоспроможних банків з ринку. Згідно із законопроектом, пропонується прискорити початок виплати вкладникам гарантованої суми відшкодування в разі ліквідації банків, також передбачається більше інструментів для повернення коштів державі від реалізації активів неплатоспроможних банків. Прийняття цього проекту закону є надзвичайно важливим з огляду на взяті Україною зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом та Світовим банком.
2286а щодо відновлення довіри між позичальником та кредиторами. Як і казав, без підвищення захисту кредиторів ми можемо не розраховувати на відновлення кредитування. Також закони 2455, 2456 щодо захисту прав споживачів фінансових послуг та інше. Просимо їх підтримати у найближчий час.
Національним банком та іншими регуляторами розробляються законопроекти (деякі – ще на рівні концепції, деякі – вже більш детальні) щодо більшості блоків програм: питання спрощення, злиття та приєднання банків, питання, що буде дуже важливо для маленьких банків 3 і 4 групи як варіант розвитку у майбутньому; питання лібералізації валютного законодавства та відміни у майбутньому декрету про валютне регулювання, удосконалення депозитарної системи, впровадження похідних інструментів, вдосконалення роботи платіжних систем та електронних грошей, розвитку пенсійного страхування, подальшого удосконалення кооперативного управління, зміни до Податкового кодексу. Все це ви можете побачити в окремих блоках програми реформ.
Всього комплексна програма передбачає прийняття більше 40 законів та адаптацію близько 50 директив ЄС щодо розвитку фінансового ринку. Необхідний …………. згідно Угоди з ЄС надані також у програмі. Тому у наступний рік нам потрібно дуже плідна та професійна кооперація між регуляторами ринка та комітетом парламенту. З боку НБУ ми готові до такої системної співпраці. Впевнені, що в нас також підтримаєте. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я пропоную почути… у нас присутній тут голова Національної комісії щодо здійснення регулювання у сфері ринків фінансових послуг Пашко Ігор Володимирович. І присутній у нас Хромаєв Тимур Заурбекович, це голова Національної комісії з питань цінних паперів та фондового ринку.
Ми знаємо, що буде реформування всього фінансового сектору. Давайте, може, почуємо, як ви собі бачите це реформування. То як вам зручно. Да, будь ласка, Ігор Володимирович.
ПАШКО І.В. Дякую.
Я не буду останавливаться подробно на самой программе, потому что Владислав очень подробно рассказал. Комиссия по регулированию финансовых услуг также принимала активное участие в разработке данной программы. Мы считаем, что данная программа, с одной стороны, да, она амбициозна, с другой стороны, на наш… с нашей точки зрения, она вполне реализуема. Если мы возьмем и поработаем все вместе с парламентариями, с тремя регуляторами, то вполне мы сможем ее реализовать.
Деятельность,.. то, что заложено в данной программе, основное направление будет, это, как и в банковском рынке, это, прежде всего, первое, это очистка рынка. Потому что рынок финансовых услуг требует проведения данной работы. Мы ее уже начали проводить. Могу сказать, что за 4 месяца мы уже отозвали более 60 лицензий у страховых компаний и у других финансовых организаций. И данная работа будет продолжаться.
Второе направление, на которое направлена данная программа, это усиление надзора. Надзора усиление, улучшение его качества, приведение его в соответствие с европейскими нормами надзора.
Следующее направление, на которое направлена данная программа, это упрощение процедур, разрешительных процедур. Здесь отдельно расскажу, обращусь опять же к парламентариям, потому что тот закон лицензирования, который был принят, к сожалению, он усложнил только эти процедуры.
И отдельно в этой программе есть направление, по которому мы думаем особенно внимание уделять. Это агрострахование, это страхование жизни, потому что страхование жизни – это то направление, где страна может получить реальный длинный ресурс, и кредитная кооперация. Значит, что было уже сделано за этот период? Это по законодательству, были совместно с другими органами подготовлено и принято участие, комиссия приняла участие в разработке таких законов как про страхование, про заборону фінансових пірамід, про фонд гарантування страхових виплат за договорами страхування життя, про внесення змін до законодавчих актів управління щодо запровадження накопичувальної системи легального обов'язкового пенсійного страхування, про ломбарди.
Кроме того, своими внутренними распоряжениями в комиссии была изменена система контроля за активами, – впервые этот было сделано, – за активами страховых компаний. Если до этого страховые компании в основном регулировались с точки зрения резервов, то нами разработан порядок, который называется "Положення про обов'язковий критерій та нормативи достатності диверсифікації та якості активів страховика". Этот документ позволяет контролировать активы страховых компаний, что позволит нам с одной стороны улучшить их качество, а с другой стороны поработать над тем, чтобы очистить рынок от тех компаний, которые неплатежеспособны и не могут выполнять свои обязательства перед своими клиентами.
В области кредитных союзов нами была разработан проект распоряжения "Про затвердження змін до Положення про фінансові нормативи, діяльність та критерії якості систем управління кредитних спілок, та об'єднаних кредитних спілок". Кроме того, Нацкомфинпослуг в настоящий момент разрабатывается новая концепция кредитной кооперации – этот документ будет вынесен на обсуждение общественности и на обсуждение, естественно, попадет в комитет. Осенью планируем, где-то в октябре месяце, планируем вынести этот, есть определенные наработки и здесь используется опыт наш, опыт зарубежный, очень интересный есть опыт той же самой Ирландии, той же самой Польши, Чехии. Опыт ученых, которые нам дают определенные рекомендации и мы планируем где-то в октябре месяце, уже вынести этот документ на рассмотрение.
Подготовлен документ в соответствии с Коалиционной угодой - проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо передачі функцій нагляду за Бюро кредитних історій Національного банку України.
Масса есть других нормативных документов, которые были сделаны. И, что я могу сделать для того, чтобы не отнимать время у всех: мы просто передадим в комитет для изучения все вот эти документы, и вы сможете ознакомиться.
Хотел бы еще буквально два слова остановиться на том, что бы мы хотели бы, вот пользуясь случаем, попросить от комитета?
Первое – это Закон о страховании. Вот этот закон, который реально нам нужен, очень нужен: он нужен страховщикам, он нужен регуляторам, он нужен всем. Здесь как бы необходимо содействие комитета для того, чтобы как можно быстрее его вынести на рассмотрение. Мы проводили заседание целевой команды реформ в рамках комплексной программы реформирования рынка и там страховщики высказали такое предложение на базе Нацкомфинпослуг сделать площадку по обговоренню и окончательному, перед последним чтением, чтобы мы собрали, обобщили подготовили перед окончательным чтением этот законопроект. Мы готовы это сделать, взять на себя эту работу.
Второй вопрос, на который хотелось бы обратить внимание, что новый закон о лицензировании, который был принят и действие которого распространено в том числе на нас, к сожалению, вместо того, чтобы до регулировать до того к чему мы стремимся он зарегулировал нашу деятельность. Приведу простой пример, до вступление в действие данного закона количество видов лицензии у нас было четыре, сейчас у нас 18. Если до вступление в действие этого закона у нас было тысяча объектов, которая подлежала лицензированию, то сейчас 2 тысячи 200 объектов, которые подлежат лицензированию. Я не говорю о сроках, если сроки сейчас поставлены 3 дня для принятия решения. Для финансовой организации это не реальные сроки, потому что необходимо изучить, первое, учредителей, изучить их платежеспособность, посмотреть установчие документы организации, посмотреть видповидает ли лицензионным вымогам, на все три дня это просто не реально. Из-за этого мы разработали и на следующей неделе хотим зарегистрировать законопроект про изменение в Законе о лицензировании, в котором предлагаем внести следующую поправку, что … Закону про ліцензування діє закон про фінансові послуги. И одновременно закон про финансови послуги мы внесем змину у частину ліцензування діяльності фінансових установ. При цьому ми застосуємо принципи Закону про ліцензування, но з врахуванням особливостей финансовых установ. Таким образом та идеология, которая заложена в Законе о лицензировании мы ее отобразим в нашем профильном законе про финансови послуги. А Закон о лицензировании будет иметь ссылку на этот Закон про финансови послуги.
И еще на следующей неделе мы планируем вынести, зарегистрировать, прошу прощения, дополнение к Закону про финансови послуги, который будет касаться посилення нагляду та контролю за фінансовими установами. С одной стороны и с другой стороны мы будем просить предоставить Нацконфиспослуг право инициировать банкротство финансовых установ. К сожалению, на сегодняшний момент сложилась такая ситуация, когда мы говорим об очищении, реально у нас в конфиспослуг нет реальных рычагов для того, чтобы очищать рынок. Максимально что мы можем сделать это ввести временную администрацию. Временная администрация не решает проблем, она может решить проблемы только на каком-то начальном этапе, дальше идет тупиковая ситуация. От этого страдает рынок, от этого страдают потребители, из-за этого, что нам необходимо, это дать возможность инициировать первый вопрос о банкротстве и второе, инициировать вопрос передачи страховых и прочих портфелей от неплатежеспособных компаний к платежеспособным компаниям. Мы разработали соответствующий законопроект, хотим его зарегистрировать, поправку в Закон про финансовые послуги, и вынести на ваше рассмотрение.
Просто для примера, наши коллеги были в "Баффине", это регулятор Германия, мегорегулятор вот мегарегулятор. Вот "Баффин", это такая организация, единственная в Германии, которая имеет право инициировать банкротство финансовых установ. У нас в Нацконфиспослуг единственная, которая не имеет права этого. То есть здесь как бы необходимо привести в соответствие с мировыми требованиями, с мировыми подходами. В кратце вот это то, что я хотел сказать. В основном, я думаю, коллеги дополнят.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Игорь Владимирович, по пунктам. Перше, що стосується закону про страхування. Кожного тижня я наполягаю на Погоджувальні раді, щоб це питання стояло в порядку денному і завтра воно буде стояти в порядку денному, я бачив. Але останнім питанням, і це дуже погано, я думаю, що будемо наполягати, щоб депутати були в залі. Тим більше, цей закон у нас в плані реформ, яка затверджена Верховною Радою. Я думаю, що ми будемо наполягати, щоб цей закон був прийнятий в першому читанні, ми всі знаємо, комітет пройшов. Інші закони, які ви пропонуєте, давайте в комітет, ми готові працювати і вдень, і вночі, якщо є в тому потреба.
ПАШКО І.В. Дякую, Віктор Миколайович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що стосується ще одного питання, як я розумію, буде реформування і частина функцій ваших буде переходити до Національного банку. Можна почути, коли це буде в час і які функції, і як це планується?
ПАШКО І.В. Да. Значить смотрите: в соответствии с решением Национальной рады реформ, которая была принята 15 мая, Национальной комиссией по рынкам финансовых услуг Национального банка Украины и Национальной комиссии ценных бумаг и фондового рынка было дано поручение разработать законопроект, который называется "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо консолідації функцій з регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг".
Что подразумевает этот законопроект? Он подразумевает то, что функции Нацкомфинпослуг будут передаваться следующим образом. Все, что касается недержавних пенсионных фонов, фондов спільного інвестування, фондів інвестування строительства, финансирования строительства, Аграрная биржа - этот кусок планируется передать в Комиссию по ценным бумагам и фондовому рынку. Почему? Потому что на сегодняшний момент сложилась такая ситуация, когда два регулятора одновременно управляют данным рынком. Соответственно, когда "две няньки" – это всегда плохо и подопечные пытаются перескочить от одного регулятора к другому.
Что я хочу сказать? Что если взять недержавные пенсионные фонды, то мы их регистрируем как организации, но реально свою деятельность они ведут через компанию по управлению активами, которые находятся под надзором Комиссии по ценным бумагам. Объединение под одной крышей Комиссии по ценным бумагам данного блока, она позволит наладить нормальный надзор, нормальную работу на данном рынке.
И остается у нас - это страховой, кредитные союзы, финансовые установи, лизинговые компании, факторинговые компании и прочие компании, которые занимаются переводами, и кредитные бюро и ломбарды. Их планируется передать в Национальный банк для создания…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли?
ПАШКО І.В. Смотрите, здесь по строкам говорить, что либо, очень тяжело. Потому, что законопроект в данный момент, он разработан, но он еще не вынесен в Раду. Когда он будет вынесен в Раду, тогда уже будем говорить о каких-то сроках.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є таке… а коли в плані реформ?
(Загальна дискусія)
ПАШКО І.В. Не получается. Я так понимаю, что…
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли по часу передають… До кінця року чи…
ПАШКО І.В. Шесть месяцев после принятия.
ГОЛОВУЮЧИЙ. . Шість місяців після прийняття закону?
ПАШКО І.В. После принятия закона.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
_______________. Це буде наприкінці 2015 або … на початку 2016 …
ПАШКО І.В. Где-то так. Первый второй квартал.
_______________. Перша половина 2016…
_______________. Первый, второй квартал 2016 года.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Які є питання до Ігоря Володимировича? Я думаю, що вже він доповів...
_______________. Можна я буквально по останньому. Повністю розформовується комісія, чи якісь функції залишаться?
ПАШКО І.В. В данном законопроекте заложена идеология, что она полностью расформируется, и создается система регулирования двумя регуляторами. ….… система существует, если взять по примеру иностранных развитых стран, взять 96 стран, возьмем 96 стран с развитой экономикой, то в 60-и существует система либо полностью мега регулятор, либо частично мега регулятор. Что имеется в виду частичный, когда идут две комиссии: одна комиссия занимает… не комиссия, а регулятор. Один регулятор занимается фондовым рынком, а другой регулятор занимается рынком банковским и прочими. То есть в 96 мы идем примерно по этому пути, тот путь, который на сегодняшний момент, которым идут большинство стран мира.
И при чем, я еще хотел добавить, что это путь, как бы не заканчивается простой передачей функционала куда-то – это только начало большого пути. Я приведу пример Голландии они начали эту передачу в 2008 году с создания единого рынка на регулирования и закончили в 2011. То есть в Голландии это шло три года, для того, чтобы эти рынки свести вместе и обеспечить соответствующий надзор, полностью, над всеми рынками.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Максим Анатолійович.
ПОЛЯКОВ М.А. Доброго дня!
Да, будь ласка. Доброго дня. Ну аналіз Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року засвідчив відсутність у розробників повного розуміння складових фінансового ринку та комплексного підходу до вирішення проблем розвитку фінансового сектору. Переважна частина комплексного плану заходів стосується регулювання банківського ринку та ринку обігу цінних паперів. Значно менше уваги приділяється страховому ринку, питанням загальнодержавного накопичувального пенсійного забезпечення та розвитку платіжних систем. Лише декілька підпунктів комплексного плану заходів стосується лізингу. Натомість іншим видам фінансових послуг взагалі жодної уваги не приділяється. І ц при тому, що згідно з Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" на території України можна надавати 15 фінансових послуг. Із тих щодо яких комплексний план заходів взагалі не приділяє жодної уваги, можна виділити такі фінансові послуги: довірче управління фінансовими активами, факторинг, адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. Управління майном для фінансування об'єктів будівництва, здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми" і управлянні майном при будівництві житла та операції з нерухомістю, інше. Причому комплексний план заходів не тільки не згадує суттєву частину фінансового ринку, але й взагалі не визначає навіть концептуальний напрямок реформування здійснення цих операцій, взагалі не буде регулюватися або ж регулювання цих фінансових операцій буде здійснювати інший орган, який жодним чином не пов'язаний з існуючим регулятором.
Щодо світової практики. Серед багатьох країн лише приблизно у 50 існує єдиний мегарегулятор, і лише 7 з них (7, не 60, а всього 7) функції мегарегулятора виконує Центральний банк України. Натомість у більшості країн функції мегарегялтора виконує інший орган ніж Центробанк. Наприклад, у таких країнах, як Австрія, Естонія, Ісландія, Латвія, Японія, Польща створено окремий орган нагляду за фінансовими ринками. Хочу ще окремо зупинитися на тому, що в цілій низці країн функціонує регулювання та нагляд відносяться до компетенції різних регуляторів. Що сприяє неупередженості та обгрунтованості у прийняття регулятором своїх рішень. Крім того світовий досвід також підтверджує що поєднання в одному органі повноважень нормативного регулювання та нагляду призводить до виникнення значних бюрократичних перепон до розвитку ринку. А в інших умовах таке поєднання додатково може призвести до процвітання корупції та безвідповідальності.
Вважаємо, що створення в Україні такого мегарегулятора фінансового ринку є передвчасним, оскільки поки що відсутній процес універсалізації фінансових інститутів. Досить гостро на даному етапі стоїть питання кваліфікованих кадрів, які можуть забезпечити стабільне функціонування фінансового ринку, не кажучи вже про налагодження роботи єдиного регулятора.
І ключове про те, що наша коаліція і більшість сформована саме на Коаліційній угоді, в якій чітко виписано, що необхідно також врахувати рішення депутатських фракцій щодо створення коаліції нашої "Європейська Україна", яка вкладена учасниками коаліції депутатських фракцій, до складу входить більшість народних депутатів, в тому числі і "Блок Порошенка" і в якому чітко виписано, можливо. хто не читав Коаліційну угоду, що Національна комісія є незалежним органом і мова може йти виключно про передачу тільки функцій щодо пенсійних фондів і щодо бюро кредитних історій.
Наступне. Хочу зазначити, що за останніх півроку, на жаль, ми бачили вкрай низькій рівень, взагалі відсутність роботи з комісією, якщо з Національним банком, хоч яка вона в нас ………, на жаль, у нас Національної комісієї ні разу не було, крім представлення, голови Ігор Володимирович Пашко, вас, і пана Хромаєва. Тому щодо забезпечення законодавчих інших змін роботи просто не існує.
Тому наша пропозиція і моя особисто і звернена до комітету, що повернути комплексну програму на доопрацювання, тому що на сьогоднішній день вона не враховує наші реалії, ми просто знищуємо фінансовий ринок повністю. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максим Анатолійович.
Шановні колеги, які ще думки? Да, будь ласка.
РОМАНЮК В.М. Доброго дня, шановні колеги. Романюк Віктор Миколайович.
От я пам'ятаю знову ж таки, вертаючись до історії, питання, з 1998 року спостерігаю оці програми. Мені здається, на моїй пам'яті їх було вже 3, 3 програми. Десь так. От. Жодна програма не була реалізована і наберусь смілості стверджувати, ця програма теж не буде реалізована. Знаєте, в Україні стало доброю традицією, коли ми формою підміняємо зміст. ………. пишемо документи, які, розуміємо, вони будуть ніякого, по-першу, ефекту практично мати, а, по-друге, ми розуміємо, що фінансово-кредитна система сьогодні не в тому стані, в якому ми закладаємо оці прогнозовані показники.
Грубо кажучи, ми самі себе дуримо – відкрито, цинічно. Ми знову ж таки даємо, не показуємо суспільству сигнали про те, що ми адекватно оцінюємо ситуацію, яка є в державі. Основа кредитно-фінансових відносин в будь-якій державі – це довіра до інститутів влади. Сьогодні мене як платника податків, якого 23 роки грабувала ця держава, в мене довіри до інститутів, в тому числі Національного банку – практично нульовий.
Тому моя пропозиція залишається попередньою: ліквідація Національного банку і передача його функцій Європейському і Центральному банку. Або принаймні, почати переговори щодо передачі фінансово-кредитної системи в управління Банку Польщі. Принаймні вони як менеджмент, наведуть порядок і будуть більш-менш контролювати ситуацію в Україні. Ми повернемо саме головне: довіру населення до фінансово-кредитної системи в нашій державі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Миколайович.
Так, будь ласка, народний депутат Галасюк.
ГАЛАСЮК В.В. Дякую.
Віктор Галасюк голова Комітету з промислової політики та підприємництва.
Шановні колеги, шановні колеги. В мене не така буде радикальна пропозиція як в колеги Романюка, хоча треба замислитись. Але питання.
Скажіть, будь ласка, оця стратегія розвитку фінансового України, чи віддаємо ми собі звіт, що фінансовий сектор України може успішно працювати тільки коли він абсолютно тісно взаємопов'язаний і по суті обслуговує реальний сектор економіки. А якщо віддаємо, то на яких показниках реального сектору економіки базувалися вихідні дані для цієї стратегії, якщо це стратегія. А з іншого боку, які ключові параметри, які має фінансовий сектор такі як реальна ставка кредитування так і інші похідні. Тобто я не кажу про фінансовий сектор як якусь абстракцію там, фантом і так далі. Ми розуміємо з вами, що нам треба фінансувати довгострокові інвестиційні програми наших виробництв. Якщо ми це не почнемо робити зараз, закладати фундамент, я маю на увазі інституційний. Так? Тобто встановлювати цілі щодо того, залучати міжнародну фінансову допомогу на ці цілі і так далі.
Тому, в мене питання: яким чином пов'язана ця програма з програмою розвитку реального сектору економіки, чи дозволить її реалізація виконати ті завдання надважливі, які поставлені і в тому числі Президентом України в "Стратегії – 2020", чи віддаємо ми собі звіт, що для того, щоб нам в 2020 році вийти за рівнем ВВП на душу населення на рівень 16 тисяч доларів, нам для цього потрібно зростати на 16 відсотків ВВП щороку. А щоб зростати 16 відсотків ВВП щороку, ще жодна країна світу не забезпечувала таке зростання на основі програми макрофінансової стабілізації МВФ і практично знищення фінансової глибини в тих умовах, коли сьогодні навпаки реального сектор економіки потребує збільшення фінансової глибини. Треба сьогодні заливати гроші і в тому числі переглядати певні домовленості з МВФ, і переглядати певні структурні маяки, і акумулювати міжнародну фінансову допомогу на конкретні цілі розвитку реального сектору економіки. Чи свідомі ми того, що неможливо будувати успішний фінансовий сектор, який або ізольований, або недостатньо пов'язаний, або не спрямований на ціль і розвитку реального сектору економіки. Тому, ну, якщо вже спростити до дуже простого питання, то який плановий показник реальної вартості кредитування закладається по роках і його динаміка, базуючись на вашій стратегії. Бо, українських промисловців це питання існує найбільше. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Валерійович.
Шановні колеги, я пропоную таким чином рухатися. Ігор Володимирович нам доповів по цьому сектору, до нього питання. Потім давайте дамо Тимуру Заурбековичу слово, до нього запитання, а потім повернемось до Національного банку, до Валерії Олексіївни, до неї запитання. Правильне питання, але давайте вже закінчимо, з Нацкомісією закінчили, давайте з цінними паперами послухаємо і потім задамо питання, і повернемось до Національного банку, і взагалі до стратегії. Дякую.
Да, будь ласка, вам слово.
ХРОМАЄВ Т.З. Спасибо большое за возможность рассказать о ситуации, которая сейчас у нас есть и о тех планах, которые мы перед собой ставим, в результате плодотворной работы с нашими коллегами из Национального банка и комиссии по финансовым услугам.
Данная программа была разработана. Она, на наш взгляд, даже революционна в том плане, что мы уже смотрим на финансовый сектор как одно целое. Потому что это сообщающиеся сосуды, и проблемы, которые возникли у нас в банковском секторе, прекрасно понимаете, что фондовый рынок нам приложил к этому руку, к сожалению, в худшем его проявлении. Поэтому рассматривать это как одно целое, мы также видим, что и роль и фондового рынка, небанковского сектора будет существенно расти.
Эта программа подразумевает двукратное увеличение доли вне банковских организаций в финансовом секторе. Сегодня это 15 процентов, мы рассчитываем, что это будет добрых 30-40 процентов, то есть, мы стабилизируем и сделаем нашу финансовую систему более устойчивой к внешним потрясением в том числе, и к внутренним также.
В том числе, изменения, структурные изменения и развития регулятора, мы уже в будущем говорим, двух регуляторов: Национального банка и комиссии, существенно сможет … О комиссии я могу вам четко ответить, что институциональное развитие комиссии, ее независимость финансовая и операционное, обеспечит понижение, в том числе, и стоимости капитала в стране. Обеспечит также концентрацию ликвидности на торговых площадках, будь то сырьевых или фондовых, и ускорение роста валового-внутреннего продукта, мы говорим о существенных увеличениях.
Мы также сделали определенные расчеты, если мы сможем реализовать все, что мы здесь написали до 20 года, то, безусловно, финансовый рынок мог бы обеспечить многократное увеличение ВВП. С вами согласен, что это амбициозная программа, поэтому некоторые вещи нам нужно делать революционными шагами и это не только наши действия, это и ваши действия. Такой закон как про лицензирование, отбрасывает нас только назад, учитывая, что мы полгода принимаем законы и его проговариваем, то понимаете, у нас второго шанса у нас не бывает, а у нас пять лет. Поэтому, безусловно, мы рассчитываем на полную поддержку, координацию и взаимодействие.
Что касается комиссии? У нас есть четыре основных направления из этой программы – это создание современной торговой расчетной инфраструктуры финансового рынка. Второе – это усовершенствование корпоративного управления и усиление защиты прав миноритарных акционеров.
Третье: привлечение внутренних и внешних инвестиций, использую широкий инструментарий финансового рынка.
И четвертое, я бы сказал, не последнее, одно из самых основных, и оно, наверное ключевое на первых этапах нашей реформы, это усиление роли и полномочий регулятора для обеспечения защиты инвестиций и борьбы со злоупотреблением на финансовом рынке.
Поэтому, если начинать с первого, то, безусловно, вы знаете ситуацию, которая у нас сегодня складывается. Это фрагментарность всего фондового рынка, большое количество участников рынка, десятки бирж, что фондовых, что сырьевых сотни, в том числе у нас несколько депозитариев. Что нам нужно сделать, это консолидировать, очистить рынок от лишних компаний, тем самым уменьшив, повысив требование ко всем. Привлечь стратегических инвесторов в инфраструктуру в депозитарно-рассчетную клиринговую систему нашу, обеспечить единую ликвидность, уменьшив количество бирж, создать единую торговую площадку для Украины со всеми видами активов, которые мы можем. А наша страна, благо, одарена многими вещами, включая сырье, на которое мы, безусловно, рассчитываем в одной из первых… на первейших наших этапах. И так же противодействие манипулирования на данных регулируемых рынках.
Из законодательных инициатив для того, чтобы реализовать, да, и это будет более, конкретно, чем сказано в программе, это законопроект щодо імплементацій положень Угоди про асоціацію стосовно регульованих ринків та деривативів. Даний законопроект буде запропонований протягом декількох місяців… для даного комітету. Законопроект щодо концентрації функцій депозитарного обліку всіх цінних паперів в центральному депозитарії. Також законопроект щодо створення інфраструктурного холдингу, який буде забезпечувати рассчетно-клирингову депозитарну діяльність.
Законопроект щодо імплементації стандартів IOSCO та виконання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом в частині протидії зловживань на фондовому ринку. Це дуже суттєво, і тільки цей законопроект може зменшити суттєво вартість капіталу, який буде залучатися фактично у всю економіку. Так за підрахунками тільки ці дії можуть надати можливість на 5 відсотків, це науковий факт, 5 відсотків зменшення вартості капіталу.
Наступне, друге. Нам потрібно забезпечити ефективне залучення капіталу на фондовому ринку. Для цього ми теж зараз розроблюємо законопроекти та будемо запропоновувати їх найближчим часом.
Я не буду вас зараз, и прекрасно знаєте про ситуацію щодо… поточну ситуацію. Але щодо законопроектів. Законопроект щодо покращання захисту прав інвесторів, це 2259, він вже прийнятий, і комісія його розробляла. Законопроект щодо удосконалення корпоративного управління (2302а) …………. ми його знов подали на Комітет економічної політики, вважаємо, що він буде прийнятий. І третій законопроект щодо імплементації положень Другої директиви ЄС з питань діяльності акціонерних товариств. Це теж.
Щодо інструментів. Ми теж.. інструменти фінансові. Нам важливо різноманіття всіх фінансових інструментів. Нам потрібно відійти від кредитів. Кредити – це, можем так сказати, ціноутворення, воно штучне. Клієнт отримує кредит, і йому нав'язується ставка. Але фінансові інструменти на сьогодні функціонують іначе. Ринок повинен визначати вартість залучення коштів.
Тому ми хочемо запропонувати законопроекти, які нададуть можливість сек'юритизації зобов'язань, також випуску деривативів, це законопроект про регульовані ринки, на якому ми зможемо торгувати сырьем та фінансовими інструментами та випускати деривативи. Тому що деривативи неможливі без ефективного спотового ринку на будь-які інструменти. Ми не можемо, знаєте, зараз на Плутон полетіти, тому що у нас ще якось не побудували платформи для запуску ракет. Тобто законопроект щодо забезпечення прав власників корпоративних облігацій (це 0952) теж ми вважаємо, що буде доопрацьований та прийнятий; законопроект щодо створення механізмів секретизації я вже сказав.
Також законопроект щодо проспектів емісії цінних паперів. Нам потрібно привести наші проспекти до стандартів Євросоюзу, для того, щоб ми могли залучати кошти, відповідно.
І четверте, але це дуже важливо, тому я не буду вас більше тримати, вашу увагу, - це інституціональна розбудова регулятора. Да, ми 4 місяці приймаємо нормативний акт. Да? Який би нам надав, розширив наші можливості щодо чистки ринку. Да? Ви про нас нічого не чули, не тому, що ми там нічого не робимо, ми ходимо цими "кругами ада" по всім інституціям, Мін'юст там, Держфі… Да? І погоджуємо… А! Зауважень ніяких? Але 3 місяці пройшло. Тобто от зараз ми будемо випускати наш норматив на наступному тижні щодо боротьби з фіктивними цінними паперами.
Ну 4 місяці, я вважаю, що багато вже ушло від нас, тому нам потрібно привести наші повноваження до відповідності з міжнародними стандартами. А це розширення повноважень для приєднання до IOSCO, доступ до приватної інформації, отримання інформації від фізичних та юридичних осіб. Надання повноважень щодо проведення розслідувань за підозрою, а не по факту вчинення правопорушення. Це суттєво. Да, це міняє, взагалі, відповідальність осіб. І будь-яких фізичних та юридичних.
Фінансова незалежність шляхом запровадження платежів нагляду та операційна автономія у прийнятті рішень, відсутність у необхідності погодження регуляторних актів.
Щодо законопроектів в цьому році. Я вважаю, там в вересні, ми запропонуємо законопроект щодо міжнародного співробітництва Національної комісії, щодо Меморандуму IOSCO – це повноваження щодо отримання інформації. І законопроект щодо імплементації принципів IOSCO стосовно функціонування регулятора на фондовому ринку, його повноваження та незалежність.
Тобто розраховуємо на вашу підтримку і ефективний діалог, для того, щоб ми дуже швидко наприкінці цього року, ну хоча б, якщо 50 відсотків зробимо і то буде дуже гарно.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тимур Заурбекович. Я вважаю, що ті закони, які ви кажете, по реформуванню ми теж заінтересовані, щоб пришвидше попали на комітет.
Шановні колеги! Давайте якщо до Тимура Заурбековича є якісь запитання. Якщо є, будь ласка.
_______________. Дякую. (Не чути)
Скажіть, будь ласка, я знов почув в ваших словах акцент на тому, що кредити це є ну ніби другорядне, а першочергове для нас це секретизація і так далі.
Чи відаємо ми собі звіт, що в континентальній моделі побудови економіки в таких країнах як Німеччина, Японія, Франція (про інші я не кажу, що історично в Європі відіграє ключову роль саме кредитування.
Чи відаємо ми собі звіт, що якщо у нас буде така кредитно-грошова політика, при якій кредити коштують 40 відсотків в гривні, 15 відсотків – в доларі, то ми автоматично себе опускаємо просто на рівень Папуа-Нової Гвінеї в рівні конкуренції з європейськими країнами, коли у них кредити по 3-4 відсотки. І навіть при рівному податковому навантаженні, і навіть, якщо завтра прилетить хтось до нас з космосу і ліквідує повністю, то ми будемо абсолютно в неконкурентних умовах, а відповідно ми будемо просто сировим додатком, яким, на жаль, на сьогоднішній день ми переважно є, виходячи з структури нашого експорту.
Тому ще раз, будь ласка, поясніть ключові параметри, те, що стосується розвитку кредитного ринку. Чи будуть кредитні кошти для української економіки? Які плануються для цього джерела, механізми використовувати? Яка буде реальна ставка кредитування? Тобто ставка кредитування, мінус інфляція, яка в Європі вона практично нульова, а інколи взагалі буває від'ємна. Дякую.
ХРОМАЄВ Т.З. Спасибо большое. Во-первых, я не вдавался в оценочные суждения. И я не рассуждал, что кредитные отношения чем-то хуже или лучше. Могу сказать одно, диверсификация финансовых инструментов обеспечит понижение стоимости заимствования для бизнеса. Это, по-моему, нам тут спорить не о чем. Говорить о реальной ставке… мы полностью, данная программа говорит о фактически перерождении. У нас нет культуры… мы говорили о доверии, его нет. У нас нет культуры инвестиционной, к сожалению. И нам нужно за 5 лет ее создать. Это… безусловно, это колоссальный труд. Но в результате, если мы это сможем сделать, то мы говорим о ставках, которые на сегодняшний день присутствуют уже, мы можем так сказать, в хорошо развивающихся странах. Это уже понижение инфляции и в низких инфляционных экономиках мы говорим уже о там минимальных процентах. Тому диверсифікація это основа ы тогда мы добьемся и прозрачного ценообразования на ресурс финансовый. Наверное, таким образом. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Да, будь ласка, ……..
ФУРСІН І.Г. Ну, я, наверное, хочу развить немножко коллегу Галасюка. У меня такой вопрос. Наверное, нам как депутатам комитета интересней может будет узнать еще какие-то цифры и планы, а что будет собственно к 2020 году? То есть фондовый рынок, он сколько у нас стоить, капитализация, там? Какие-то цифры вообще у нас есть? Сколько мы сделок планируем делать на бирже, там? Сколько будет стоить, например, какая-нибудь голубая фишка "Укртелеком" или "Укрнефть"? Сколько мы у населения соберем денег на это, которое, оно в мешках находится на сегодняшний день? То есть, я так понимаю, что вопрос же состоит не только в том, чтобы создать процедуры правильные, создать правильных регуляторов, сделать честных чиновников и сделать, чтобы никто никого не обманывал. Вопрос же состоит в том же все-таки дойти до какой-то цели. Вот. математически мы знаем сколько мы соберем на фондовом рынке денег, да? Во что мы их вложим? Можем оценить это как-то вот? Если мы уже обсуждаем такими глобальными материями, если мы планируем на 6 лет, там, или на 5 лет вперед что-то? И сможет ли фондовый рынок в итоге когда-нибудь банковский депозит с точки зрения размеров, да, средств, которые там обращаются?
ХРОМАЄВ Т.З. Скорее всего, ну, если, давайте разделим, если вы говорите об акциях, да. Мы, ну, я, наверное, специально не говорил об этом классе активов. К сожалению, в высокоинфляционных экономиках рассчитывать на качественное инвестирование в акции невозможно, учитывая еще с нашей истории, да, взаимоотношение акционеров, то данный класс активов, вы говорите, капитализации данного рынка скорее было бы сейчас, и прогнозирование его, было бы, наверное, не уместно. Вот. Из всех активов мы рассчитаем, что он, наверное, к пятому году, может быть, мы бы получили эффективный рынок акционерного капитала. В первую очередь, мы рассчитываем на сырьевой рынок, мы на сегодняшний день сейчас активно работаем и с Министерством агропромисловості, и Министерством энергетики для того, чтобы заложить и в течении двух лет, а может и быстрее, запустить рынок сырья. Именно того рынка сырья, который бы нас реально бы включил в глобальное ценообразование сырья. Да, чтобы мы не получали стоимость пшеницы в Одесе из Чикаго в конце дня. А чтобы мы были цепочкой ценообразования глобального. Поэтому сырье это долговые инструменты. В том числе мы рассчитываем на активизацию и эффективность привлечения через выпуск облигаций не только государственных. Мы сейчас также работаем и с Национальным банком и с Министерством финансов для того, чтобы сделать рынок государственных облигаций более прозрачным, более эффективным. Создав это, мы тогда создадим некий стандарт против. Такое у нас было и в 2004 году, когда компании начали эффективно выпускать долговые обязательства. И это на наш взгляд реальная альтернатива кредитов. Это возможность привлечения более широкого круга инвесторов. Поэтому на долговые инструменты мы, безусловно, рассчитываем. А также…
ФУРСІН І.Г. Я уточню вопрос. То есть в принципе основная стратегия она основана на стимулировании все-таки корпоративного бизнеса и все, что с ним связано. То есть речь не идут о том, что вы хотите заниматься долговыми инструментами в большей степени, сырьевыми инструментами или как?
ХРОМАЄВ Т.З. Нет, нет. Мы, сейчас не идет речь, чем мы больше занимаемся.
ФУРСІН І.Г. Я так понимаю, что есть какой-то план, что вот вы сказали, акции…
ХРОМАЄВ Т.З. Вы спросили о капитализации, я вам говорю, что капитализация будет потом. Сейчас мы реализуем и приводим все наше законодательство к нормативам Евросоюза в отношение акционерного капитала. Если говорить о рынке, то рынок скорее будет в конце, что до акционерного капитала.
ФУРСІН І.Г. В конце – это через шесть лет?
ХРОМАЄВ Т.З. В конце пяти лет. Да, пяти лет…
ФУРСІН І.Г. . Ну, вот я это хотел услышать.
ХРОМАЄВ Т.З. Да, речь об этом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Да, будь ласка.
ГУЖВА І.Ю. Доброго дня, шановні колеги! Гужва Ігор, Університет фінансів і міжнародної торгівлі. Ну, говорячи про такі питання, як реформування ринку фінансових послуг, банківської системи, хотілось би звернути увагу на підписану днями Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Як відомо, цією угодою передбачаються окремі розділи і це достатньо серйозні розділи, що стосуються саме торговельно-фінансовими послугами. І цією угодою передбачаються такі більш ліберальні умови доступу українських, скажемо так, операторів ринку, і так само і канадських операторів ринку. І це є додатковим інструментарієм на який хотілося б звернути увагу, і який дозволяє, створює нові можливості для залучення інвестицій в економіку України, отримання банківських ресурсів, страхових ресурсів Канади.
Так само, такі умови передбачені і Угодою про вільну торгівлю, яка вже діє. Це країни Європейської Асоціації про вільну торгівлю: Швейцарія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія. Але, на превеликий жаль, до сьогодні з 2012 року не спостерігається такого руху і якоїсь активності за цим напрямком. А Швейцарія як ми знаємо – це найбільш такий потужний фінансовий центр в світі. Тому, хотілося б звернути увагу наших колег, що в рамках підготовки програм, стратегій, що ці інструменти треба також враховувати, більш може активно залучатись до цих інструментів.
І також, хотілося б додати те, що казав пана Галасюк, щоб така торгівля в рамках цих угод, які ми будемо ратифікувати – це буде нашим законодавством. Наш бізнес так само буде потребувати допомоги. І щоб ця торгівля в рамках цієї угоди була двостороння – це не тільки Канада, або Швейцарія постачали нам свої товари. А щоби наш бізнес міг скористатися цими угодами, вбачається за доцільне так підтримати, прискорити роботу щодо створення експортного кредитного агентства, щоб наш бізнес мав додаткові можливості для страхування своєї діяльності, здешевлення кредитів. Оскільки переважна більшість експортерів стикаються, що отримання акредитиву – це в принципі унеможливлює його навіть потенційні якісь поставки.
Тому, шановні колеги, хотілося б звернути, що це дійсно реальні інструменти, якими користуються всі цивілізовані країни світу. І Україна теж, в принципі, достойна і могла би це використовувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Шановні колеги, я пропоную повернутись ще раз до плану розвитку і до питань до Національного банку.
Валерія Олексіївна.
Уже, якщо можна, Максим Анатолійович, ті питання, які я перший задав, а потім.
Три вопроса. Первое – это по банкам.
Я прошу прощения, я, если понял правильно с вашего выступления, то сегодня по реформированию банковской системы банкам первой и второй группы уже можно, как бы, доверять и уже там проведена наверное, да, скажем так, реструктуризация. Да? И по тем вопросам, которые есть, финансовый кредит, курс и так далее. Пожалуйста.
ГОНТАРЕВА В.О. Давайте тогда, вы совершенно правильно поняли, первый этап очистки закончен, вопрос вы поставили совершенно верно, потому что как же он закончен, если у вас до сих пор есть банк и вы его правильно назвали "Финансы и кредит". Потому что практически все крупнейшие наши банки, то, что я вам сказала, первая и вторая группа, они представляют только 35 банков первой и второй группы представляют у нас больше чем 80 процентов. А если взять еще, скажем, здоровую банковскую систему, которая входит и западным капиталом, там есть некоторые банки, которые входят в третью группу, то, однозначно, они представляют для себя практически 95 процентов. Поэтому когда мы говорим с вами, что третья, четвертая группа мы все в розробці, это говорит о том, что исключительно мы еще с ними работаем.
Я вам скажу, есть совершенно мелкие банки, которые можно считать здоровыми, только с полным отсутствием какой-либо стратегии. До сих пор не понятно, для каких целей акционеры их сделали? Потому что, с одной стороны, в обязательствах у них собственные деньги, депозиты и кредиты, с другой выданные же себе, скажем, кредиты со стороны активной, пассивной свои же деньги. Поэтому тяжело сказать, для каких целей эти банки были созданы? И для этих целей мы сейчас, действительно, вот Влад уже об этом сказал, мы готовим программу, которая позволит банкам просто укрупняться, делать это очень просто так, чтобы акционеры поняли, что если цели никакой банк не преследует, если это исключительно скажем то, что мы называем ……… банк, карманный банк. Но, при этом, он не представляет для себя угрозы никакому финансовому сектору, да, то просто ему надо дать альтернативу, что ему с этим делать. Очень хорошая альтернатива для этой группы банков это будет самоликвидация. Потому что, я вам скажу, в этом случае, если акционер приходит и говорит, вот у меня пассивы, они же мои активы, читай это стопроцентный инсайд в активах. То есть мы его будем конечно, он это сделать больше не сможет, и я вам сегодня об этом докладывала, что структура пов'язаних осіб и специальная программа, и специальный департамент в Национальном банке создан, поэтому об этом больше не может быть и речи.
Поэтому консолидация вот этих мелких банков, сейчас вы просто ее увидите. Поэтому не пугайтесь, она никакого влияния на финансовую стабильность нашей страны не окажет. Это просто некоторые банки, которые занимались до сих пор незаконной деятельностью, и я вам скажу, они перестали даже делать проводки по кассе. Поэтому совершенно невозможно было уже отфильтровывать наши банки, как так называемые, отмывочные организации, потому что они просто перестали делать какие-либо операции через кассу. Это не значит, что они совсем остановили работу. Вот несколько банков за последнее время мы вывели с рынка исключительно при проверки их же кассы, в кассе денег не оказалось, так, чтобы вам было понятно. Мы будет очень активно работать над этим и дальше, но это вся группа, которая нам не мешает сказать то, что банковская система, расчистка банковской системы на сегодняшний день у нас на финальном этапе.
И вы правильно задаете вопрос, как же она на финальном этапе, когда у вас есть еще один банк под названием "Финансы и кредит". Как вы знаете, у нас из крупных банков в очень активном мониторинге работы Национального банка находились до последнего два банка, один "Финансы и инициатива", который недавно был выведен с рынка, это то, что касается более-менее крупных банков. И второй банк – это "Финансы и кредит". Вы знаете, я уже неоднократно об этом говорила, что Национальный банк и все, практически, кто наблюдал за тем, как работает Национальный банк могут подтвердить, что Национальный банк до последнего работает с акционером, с тем, с которым можно работать. Если акционер опознан, если акционер идентифицирован, если акционер дает коникмант обязательство свое по внесению капитала, Национальный банк активно работает с этим акционером. Что происходи с банком "Финансы и кредит"?
Акционер уже внес 2 миллиарда гривен денег, реальных денег в капитал, акционер на сегодняшний день взял на себя обязательства конвертировать полтора миллиарда гривен депозита крупных физических, юридических лиц, которые у него есть в балансе капитал банка. Акционер взял на себя обязательство конвертировать 4 миллиарда кредитов, которые выданы инсайдерам инсайдерских кредитов, на сегодняшний день погасить их. И вот совсем в этом состоянии мы на сегодняшний день находимся, мы активно работает с акционером. Национальный банк как институт, кредитор последней инстанции обязан помочь капитализированным банкам, да. Это наша обязанность, которая по закону, это наша функция. Вопрос… банк должен быть капитализирован, да?
Вы видели (по-моему, это был ноябрь прошлого года) предоставили финансирование в размере 600 миллионов гривен банку "Финансы и кредит" и недавно, месяц назад, мы предоставили финансирование в размере 750 миллиарда гривен…. миллиона гривен. Смогу вам еще раз подтвердить, что… у нас в банке находится куратор, деньги выдаются, и целевое использование кредита исключительно для погашения… для пополнения ликвидности на погашение депозитов физических… фізичних осіб в сумі до 200 тисяч гривень. То есть в сумме, гарантированной фондом. Поэтому никаких переживаний быть не должно. Более того, у этого банка практически вся эта сумма находится на счету, потому что не главная задача сейчас акционеров все эти деньги погасить и опять прийти в состояние неликвидности. Главная задача – это реструктуризировать все свои обязательства, которые у него есть, и если он с этой задачей справится, то банк будет жить. Если он с этой задачей не справится, то, к сожалению, его ждет только одна судьба – это фонд гарантування, потому что этот банк не системный, не носит системного характера, хотя и крупный. Понятно, оттого, что это крупный банк, оттого, что сумма гарантированных депозитов там находится, по-моему, на уровне 5 миллиардов. Мы до последнего пытаемся и акционер очень активно работает над этой программой. Но если он ее не выполнит, как вы недавно видели, что банк один, который тоже и капитал носил, но он так и не смог выйти из проблемных, так и не смог восстановить свою ликвидность, и вы видели, что банк "Фінансова ініціатива" был отправлен в фонд гарантування. Поэтому это что касается этого банка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу прощения. Давайте по этому вопросу, если можно.
Я правильно могу понять? То есть когда реперная точка по "Финансам и кредитам", когда будет понятно, то есть справился банк или нет, потому что ну те жалобы, которые у нас есть в комитете, ну действительно, их очень много, а связи никакой с банком нет. Решение принимает непосредственно, будем говорить прямо, мне говорят, Жеваго. С Жеваго связи никакой нет, в Верховной Раде его нет, то есть как дальше поступать? То есть… ну вы ж понимаете…
ГОНТАРЕВА В.О. Зато Жеваго там точно есть в стране, точно приходит в Национальный банк каждый день. Это я просто вам рассказываю, потому что если вот вы не видите Жеваго, то мы его видим очень часто, поэтому смотрите, все обязательства банка по их выполнению, все написаны черным по белому на бумаге. Да?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Время есть реперное?.
ГОНТАРЕВА В.О. Поэтому на самом деле время есть, есть технологический процесс. Например, вот даже жалобы, которые зарегистрированы, о которых вы говорите, от юридических лиц. Я очень много получила уже жалоб депутатов, опять же, получивших жалобы от вкладчиков банков. Вы же понимаете, со всеми этими вкладчиками он еще должен работать, да. Если он просто вкладчиками выплатит исключительно ту сумму, которую ему дал Национальный банк, на всех вкладчиков не хватит, правильно. Поэтому он очень активно с ними работает. Жалобы, вот поверьте мне, уже видела вот такую, наверное, пачку, жалоб, которых…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Даже у меня вот такие пачки, могу передать.
ГОНТАРЕВА В.О. Ну, вот, над этими, вы же понимаете, это же официальное…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Но реперная точка еще раз, какой… Когда мы поймем, то есть, банк… мы за то, чтобы любой банк, как я понимаю, жил и работал. Есть ли реперная точка, когда мы будем…
ГОНТАРЕВА В.О. Могу вам ответить следующим образом: в ближайшем времени. Если вы хотите дату, то мой ответ: в ближайшем времени.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, до конца лета, до конца года?
ГОНТАРЕВА В.О. В ближайшем времени. Это даже ближе конца лета.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Даже ближе конца лета мы будем понимать, какая ситуация, то ли банк выполняет, то ли…
ГОНТАРЕВА В.О. Да, поэтому… Мы надеемся на самом деле, то, каким образом, вот вы видели, внесен капитал, то, каким образом мы взяли на дополнительные эмиссии; то, каким образом сворачиваются сейчас эти все пов'язаних осіб кредиты. Все, что мы с вами видим, но… мы видим внутри, – говорится о том, что акционер с этим борется, а наше рефинансирование находится под очень жестким контролем. Да, ни копейки не уйдет на выплаты депозитов больше 200 тысяч. Вопрос только в том, что задача банка, и он это знает, реструктуризировать свои обязательства, скажем, на такие сроки, чтобы не надо было все депозиты сейчас ему выплачивать. А люди должны быть спокойны. В случае, там опять же, 97 процентов обычно депозитов покрыто фондом гарантування там.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Понятно. Да, будь ласка.
_______________. Ну, дискуссию по поводу финансы и кредит. Правильно ли мы поняли, что сейчас рефинансирование, которое выдается Национальному банку, оно выдается, в первую очередь, на погашение депозитов по 200 тысяч? И если к вам идут жалобы, то мы можем смело говорить, что: "Идите, вкладчики, в банк. До 200 тысяч вам погасят, если сроки, я так понимаю, депозитов закончились. И если это не выполняется, мы можем вас информировать по этому поводу".
ГОНТАРЕВА В.О. Я вас очень прошу: наоборот, вкладчикам рассказывать совершенно другой текст, да. В связи с тем, что вкладчики сумму до 200 тысяч смогут получить в фонді гарантування. И вам не надо им рассказывать, да, что им надо эту сумму получить. Они ее получат там. Если вы хотите, все вместе мы хотим, скажем, помочь этому банку выжить, да… Да, у него есть,.. он не может эти деньги использовать ни на другое, как только на выплату вкладов.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерия Алексеевна.
ГОНТАРЕВА В.О. Но задача сейчас любого банка, да, даже которые получает выплаты банка "Дельты", это все-таки пытаться ликвидность избыточную оставить в банковской системе, предложить этому клиенту нормальные условия на депозит, предложить рыночные условия, предложить рыночную ставку и попытаться все-таки деньги не в наличный сектор аккумулировать, а аккумулировать в банковскую систему. Поэтому, сморите, каждый физическое лицо получит свою гарантированную суму. Сегодня ему говорить давайте это сделаем, если банк ему предложит нормальные условия, предположим реструктуризацию, ну, там продление депозита, например, на год с выплатой сегодня, например, 20 процентов, вы так поможете и банку и физическому лицу на самом деле и остальному бизнесу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Понятно. Но я просто хотел сказать, что мы может хотим помочь банку, но в первую очередь мы хотим помочь народу Украины которые нас делегировал сюда, как народных депутатов.
Поэтому я предлагаю следующее. Вот эти заявления, если есть и на них не реагируют, то давайте может, ну, у меня шапка с головы не упадет, я возьму прийду к вам, если он к вам ходит, а в парламент не ходит, в комитет не ходит, мы нигде не можем его найти, ну, давайте как-то совместно будем…
ГОНТАРЕВА В.О. Вы знаете, ко мне ходят все акционеры банков…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, видите как вам повезло, а нам так не везет.
ГОНТАРЄВА В. Я не могу сказать, что это очень повезло, но поверьте мне.
Вопрос, смотрите, вот мы… Все очень жалуются, это же вопрос постоянный, одни говорят почему вы, скажем, не дает этому банку ликвидность, а другие говорят, почему вы его до сих пор не отправили в фонд гарантування. Вы же понимаете, что Национальный банк пытается придерживаться очень сбалансированной позиции. Тот акционер, а заметьте здесь акционер у нас имеет публичный большой бизнес, имеет компанию …………, у этого акционера есть ……….., которое позволяет ему с дивидендов платить, капитализировать банк. Мы же очень активно, сначала понимаем финансовое состояние, если бы мы не понимали, что финансовое состояние акционеров позволяет ему на промежутке времени сделать эту декапитализацию, то поверьте мне никто бы с этим банком вот так долго не работал. Следовательно оценив финансовое состояние акционера, оценив, скажем, его возможность и получив от него все письменные гарантии, что он это сделает, понятно есть время когда мы это ждем. Поэтому я вам говорю это решиться в ближайшее время.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан Евгеньевич.
Да, Руслан Євгенович, вы что-то хотели сказать?
ДЕМЧАК Р.Є. Ну на рахунок "Фінанси і кредит" те, що мільярда, ви сказали, що вже докапіталізовано і то, що пасиви будуть реструктуризовані в капітал, ну в це можна повірити. Але те, що 4 мільярди будуть погашені інсайдерські кредити, ну, це дуже важко, ну мені здається , реалізувати.
Тому я бажаю "Фінанси і кредит", це зробити і вижити. Я думаю, що це такою є реперною .точкою.
І ви якраз сказали про те, що в акціонера є якісь інші активи. Скажіть, будь ласка, те рефінансування, яке ви видаєте, ви видаєте під заставу, в тому числі і корпоративних прав іншого бізнесу цієї групи?
ГОНТАРЕВА В.О. К сожалению, заставу корпоративных прав мы рассматривали и потому что вот есть, например, торговая компания "……экспо", но у нас до сих пор технологически это невозможно сделать. Потому что, ну вот по инфраструктуре нашего финансового рынка мы не готовы взять заставу, бумаги ……биржи. Да? Поэтому, к сожалению, это еще не возможно технически реализовать.
Более того, еще у многих акционеров есть же ковенанты в их собственных кредитных договорах, которые, например, им не позволяют делать залоги своих корпоративных прав, потому что они, например, заложены уже под какие-то их кредиты или просто такой ……., запрещено это делать.
Но в данному случае это был не вопрос. Наш вопрос был больше связан с тем, что у нас, к сожалению, инфраструктурно мы не можем взять бумаги, которые обслуживаются ……….. Мы не сможем взять их в залог.
_______________. (Не чути)
ГОНТАРЕВА В.О. Ну вот у нас торгуются на бирже и акционер Жеваго, у нас находится "….экспо". Вы же понимаете, мы должны подниматься к акционеру, а не к этим активам.
Вопрос другой, мы действительно, мы же раскрываем полную информацию по рефинансированию, вы можете спокойно посмотреть какие залоги, скажем, брали.
Поэтому… Почему мы не видим? Потому что, если вы выплачиваете, ну скажем, помогаете "Фонду Гарантування", то скорее всего в этом банке уже может не быть активов.
Мы же при том, когда мы оформляем рефинансирование, мы… у нас первоклассные заемщики, крупнейшие международные аудиторы оценивают стоимость этих залогов. Да? Более того, у нас очень как-бы такие коэффициенты покрытия хорошие, поэтому, как вы понимаете, предоставив рефинансирование, залог Национальный банк взял достойный за это рефинансирование.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.
Будь ласка, Максим Анатолійович.
ПОЛЯКОВ М.А. Давайте, я думаю, прийдемо до розгляду комплексної програми, бо ми так на деталі перейшли. Да. Да. Але я до загальних зауважень…
ГОНТАРЕВА В.О. Іще я не відповіла на останнє питання…
ПОЛЯКОВ М.А. …перейду. Проаналізувавши проект комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020, можна сказати, що фахівцями проведена робота систематизації існуючих питань розвитку ринку фінансових послуг та шляхів їх вирішення. Водночас можна також стверджувати, що програма містить неточності, неузгодженості та прогалини, які призводять нанівець весь потенціал запропонованих заходів. Насамперед, необхідно звернути увагу на не рівномірність розподілу термінів виконання окремих заходів з їх змістом, запланованою метою та кінцевим результатом реалізації. Так, наприклад, комплексний план заходів містить 32 пункти, які мають бути виконані до кінця наступного 2016 року. Протягом фактично 5 місяців поточного року та наступного року.
Всі інші 12 пунктів мають бути виконані протягом 2017-2019 року. Таким чином, основний обсяг запланованих заходів необхідно виконати до кінця 2016. При чому комплексний план заходів не передбачає проведення моніторингу вже виконаних заходів. Тобто немає ні індикаторів, не, будемо розуміти, і коли він виконується, і саме, які індикативи виставили, щоб ми бачили, що цей план виконується. Аналіз узгодження отриманих від реалізації програм результатів та відповідного корегування, подальші кроки до 2020 року з розбудови фінансової системи. Тому як завжди, всі інші стратегічні плани стають фактично тактичними планами на наступний рік, півтора.
Друге. Викликають сумніви, також щодо узгодження термінів виконання окремих пунктів комплексного плану заходів. Наприклад, такі важливі та досить змістовні пункти як: А3 – щодо посилення контролю та відповідальності за операцію з пов'язаними особами; А5 – щодо впровадження спеціальних вимог щодо капіталу ліквідності та інших показників системно-важливих фінансових установ; А6 – щодо вдосконалення системи регулювання та нагляду за фінансовим сектором; А10 – щодо підвищення рівня корпоративного управління учасниками фінансового сектора; А11 – щодо впровадження ефективного механізму захисту прав кредиторів та очищення фінансового сектору від проблемних активів; А13 – щодо впровадження нових та розвитку існуючих інструментів фінансового сектору. Визначають найбільш терміновими, а отже і їх реалізацію планується завершити до 2016 року. Також викликають питання щодо пунктів, які, взагалі, залишаються не зрозумілими.
Наприклад, в пунктах І пункту Б1 внести зміни до заходів, що регламентують функціонування регуляторів фінансового сектору спрямованих на підвищення їх автономії та незалежності. Незалежності від кого не зрозуміло.
Пункт 3 і пункт Б1. Забезпечити незалежність розподілу прибутку регуляторами. Який може бути прибуток у національній комісії або фондового ринку? Вперше чую.
Встановити особисту майнову… пункт А3 пункту ВІ. Встановити особисту майнову адміністративну та кримінальну відповідальність, пов'язаних із банком осіб за дії чи бездіяльність, що призвели до нанесення шкоди кредиторам. Чому не розглядається питання нанесення шкоди вкладникам та іншим клієнтам банків та фінансових установ?
Враховуючи викладене, хочу запропонувати розробникам проекту програми повернутися до його доопрацювання з метою узгодженості запропонованих заходів та строків їх реалізації як між собою, так і з урахуванням економічної та політичної ситуації в країні. Хочу зазначити, що, на жаль, більшість абсолютно законів, які приймалися останнім часом, приймалися з одним-єдиним аргументом, що це потрібно не Україні, а потрібно МВФ. І всі проекти щодо реформи національного банку проходили виключно під цим соусом. Так не повинно бути, тому що ми працюємо не для когось, а працюємо для держави. І немає жодного плану розвитку, немає жодної відповідальності та зрозумілості кадрової політики. Особливо виникає питання щодо …………призначень, які відбуваються або звільнених таких, як пані Шульга, які працювали і до чого довели у тому числі разом з вами Національний банк.
Щодо проекту також сумнівного, на погляд Національного банку, 1558, коли повністю усунулись Національний банк взагалі до співпраці. Чому не виникло питання, куди зникло рефінансування 110 мільярдів за останні два роки при вашому керуванню у тому числі і не було жодної відповідальності нікого ні з акціонерів, ні інших, а коли вирішили виконати всього-на-всього обіцянки Президента, то як виникло, що це є катастрофічна проблема. Мало того, це єдина обіцянка, яку Президент виконав і вирішив її все ж таки не виконувати і скасувати.
Тому, будь ласка, перше, звертаюся взагалі до в цілому фінансового сектору, да, і Національного банку, що ви повинні вести себе відповідально. Ви повинні думати про ті речі, які ви працюєте, а не уникати від цієї відповідальності. І вважаю, що зараз якраз єдиним був би фактором, правильним і єдиним це те, що голова Національного банку повинна піти у відставку, призначити кваліфікована людина. Тому що, якщо голова Національного банку по моїй заяві не надає копію трудової книжки, то про що це говорить? Що у неї, або немає досвіду, або ми чудово розуміємо, що в цій трудовій книжці і така людина просто не може керувати і донищувати нашу національну банківську систему. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максим Анатолійович.
Будь ласка, Руслан Євгенійович.
ГОНТАРЕВА В.О. Можу надати копію своєї трудової книжки вона на самом деле вывешена давно давным на всех сайтах. Я думаю, что тот, кто работает в банковской системе и на фондовом рынке, знает меня все эти 25 лет. Если вы жили в другой стране и к фондовому рынку и финансовой системе не имеете никого отношения, то тогда понятно…
_______________. Ми Арбузова знали, десь він також зник. Також фахівець був відомий на весь світ.
ГОНТАРЕВА В.О. Поэтому вы можете распечатать и почитать, мы можем вам лично это предоставить.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ДОВБЕНКО М.В. Колеги, можна трошки зм'якшити дискусію… Максим Анатолійович сказав про те, що Президент якусь тільки одну обіцянку дав, тільки одну виконав. Я як представник "Блоку Петра Порошенка" хочу це зауважити і хочу всіх привітати взагалі, що така програма на кінець є.
Хочу сказати, що працює робоча група і я приєднався до цієї робочої групи, всіх депутатів також запрошую. Я десь трошки одне засідання попереду, тому знаю, що є і індикатори, і є ті проекти, у них і … і спонсор, і статус проектів. І я сьогодні, не знаю чи ви бачили, але сам для себе побачив два документи, що у нас є приєднання кожного проекту до заходів, що забезпечують виконання коаліційної угоди, ось є такий документ.
І дуже важливо, що вони трансформуються зараз у конкретні законопроекти. Тому я думаю, що коли ми всі приєднаємося, то ми будемо більш проінформовані і у нас багато питань відпаде. Відверто у мене також по тій програмі десь порядку 20 питань, я не буду зараз їх всі озвучувати, я в письмовій тоді формі передам їх і можливо ми ще на робочій їх розглянемо.
Відверто скажу, що деякі позиції потрібно підкорегувати, можливо, десь навіть розширити, деякі, от, наприклад, якщо взяти, далеко не йти, перша позиція: а1 – рівна конкуренція, вона ніде не відображена, ні в коаліційній угоді – це риторичне питання.
Я бачу, що як би не треба навіть відповідати ні в законах, які поза межами програми коаліційної угоди, і поки що як би немає це…… Я не кажу дальше вже, глибше. Тому, вона варта доопрацювання, ця програма. Але думаю, що на робочій групі ми це вирівняємо. Тому приєднуємося і разом працюємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, ……...Так, будь ласка.
_______________. У меня, наверное, не вопрос, а у меня больше комментарии и они примерно на одну и ту же тему. Ну, в общем-то, я никогда не был сторонником вот такого очищения потому, что я считаю, что очищение далось слишком большой ценой. И уже все об этом знают, мы имели дискуссии и раньше на эту тему.
И вот сейчас, когда мы с коллегами обсуждаем, например, банк "Финансы и Кредит", я думаю, что коллеги согласятся, ведь вопрос же не состоит именно в банке "Финансы и Кредит". В конце концов, этот банк, во-первых не самый крупный, а во-вторых, там действительно есть более-менее крупный коррупционер. Вопрос состоит в том, что Национальный банк должен все-таки дать сигнал, когда хотя бы среди 30, или 20 банков крупных прекратится какое-то сомнение относительно их платежеспособности.
ГОЛОВУЮЧИЙ. ……, но мы же ждали и сказали, что первой и второй группам можно доверять.
_______________. Да. Но, Сергей Викторович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам глава Национального банка сказала сегодня.
_______________. То есть, наверное все не только депутаты комитета, но скорее всего, сообщество, оно ждет какого-то четкого сигнала, что все: мы это очищение в основном закончили, так как вы это объявили, там на 90 процентов системы, или на 85. Или можно даже это публично сказать, что на 80, или на 90 процентов система очищена. И если честно, я бы на вашем месте, просто поддержал этот банк: миллиард, или 2 миллиарда гривен сегодня рефинансирование – они уже не имеют никакой погоды. А если вы этот банк отправите в фонд гарантирования - это еще на несколько месяцев создает неуверенность, это еще на полгода создает какую-то системную проблему. И опять люди не понимают: так она очищена, эта система, или она не очищена.
Но для дискуссии, мой просто такой совет, что, наверное, уже сентябрь надо с какого-то чистого листа начинать.
_______________. Вы правы. Поэтому…
_______________. Уже невозможно "упаковывать" эти банки штабелями и рассказывать, что собственники их разокрали, потому что это никого уже не интересует. Это уже не метод решения вопроса, показать на кого-то пальцем и сказать, вы знаете, он там что-то утащил, поэтому пропали ваши деньги.
ГОНТАРЕВА В.О. Знаете, если бы мы были популистами и работали это для того, чтобы показать на кого-то пальцем, мы бы наверное по-другому действовали. Поэтому, смотрите, вот в этом и вопрос. Вы совершенно правильно поставили сегодня вопрос, очищена банковская система и тут же вы задали вопрос про один конкретный банк, он довольно крупный. Да, поэтому мы говорим, вы должны понять и как раз вот вы точно понимаете, что только если акционер выполнил все свои обязательства, которые он дал, письменно подписал, Национальный банк поддерживает такие банки. Поэтому все идет по плану, мы с ним работаем, это все, вот я сегодня уже в деталях вам там об этом рассказала. Действительно на много было бы проще, если бы он уже закончил эту программу и мы бы уже вам сегодня сказали там чистка закончена. Смотрите, это как в песне, "есть у революции начало, нет у революции конца".
Вопрос дальше, следующий ……… уже ……… банков у нас то, что называется закончили уже крупнейшие десять банков сейчас опять. Это же теперь будет перманентный процесс надзора над банками. Мы имеем ввиду, что мы очистили банковскую систему от не жизнеспособных учреждений, которые, скорее всего, или не были банками, а занимались отмывочной деятельностью, да, или были банками, в которых не было никаких активов, которые были пирамидами и которых мы вывели с рынка. На самом деле у нас остается здоровый банковский сектор, на самом деле, наш здоровый банковский сектор, он переживает очень тяжелое время. Потому что здоровый банковский сектор, переживающий тяжелое время, вы понимаете, да, у нас вся эта аннексия Крым, весь Донбасс, Донецк девальвация и так далее, она же тоже по нему ударила. Поэтому сейчас уже и программа Международного валютного фонда у нас предусмотрена, кроме того, что обстеження 20 крупнейших банков, еще ……… и дальше ……… капитализация банковской системы на следующие 4 года, до адекватности капитала 10 процентов мы достигнем только через 4 года. И это все предусмотрено нашей программой, чтобы вы себе представляли, банковская система, ей очень тяжело. Но здоровая часть банковской системы, мы считаем, осталась, и теперь она будет за 4 года докапитализируется и дойдет до уровня 10 процентов. Вот это будет наша устойчивость.
То есть вы говорите про программу нашу 2020, а вот вам главная задача, да. Вот нам за 4 года надо будет дойти до этой устойчивости, например, программа по связанным лицам, это 4 миллиарда погашения, это только та часть которую сейчас надо погасить. Программа по связанным лицам, опять же программа с Международным валютным фондом предусмотрена, что связанных лиц мы всех идентифицируем, а поверьте мне мы практически все давно уже идентифицировали, сейчас это уже идет больше как-бы с аудиторами подтверждение этой идентификации. Вы уже, слава Богу, нам помогли принять закон об ответственности акционеров и менеджментов банков. И в этот момент мы эту программу рассчитаем на три года погашения связанных лиц, это не делается за один день, это будет три года этой программе. Поэтому эти 4 миллиона это вот, как одна часть которую надо сделать сегодня опять же для выполнения нормативов, поддержание ликвидности и так далее. Поэтому, поверьте мне, мы не можем с вами сказать, что все банковская система, мы сделали очистку, то, что должны сделать наши коллеги, потому что они в своем секторе это только начинают, я бы хотела, чтобы вы им задали вопросы, потому что мы закончили, а они не начинали, я вам могу сказать. Вот там проблема, где вы увидите наверное совершенно другую картину очень скоро.
Что касается, вот были вопросы по поводу ставки кредитования. Ну, в моем выступлении с которого я начала я сказала, что вот в нашей программе предусмотрено, что в среднесрочном периоде инфляцию мы… Опять же, это и есть 2020, это среднесрочный период, инфляция должна быть у нас 5 процентов, а ставка кредитования 10, это написано здесь черным по белому, это есть наше завдання для нас. Поэтому, опять же хочу вам сказать, что если мы достигнем с вами, как вы говорите, ресурсов 3-4 процента, пока мы даже программой не предусматриваем стоимость ресурсов в 3-4 процентов. Наша задача достичь стоимости ресурсов 10 процентов к 2020 году.
Дальше были ваши вопросы, да?
______________. Да.
ГОНТАРЕВА В.О. (Не чути)
______________. Все правильно выговорите. Я хотел ремарку сказать по очищенню банковской системы. Правильно. Но те законы которые мы приняли, опять таки, Верховная Рада по инициативе Национального банка об ответственности, скажем там, хозяев банка. Поэтому, если следующий банк, как я понимаю, рухнул или что-то с ним случилось, то те люди, как минимум, должны понести уголовную ответственность. Если этого не будет, то вопросы уже вот не к нам. Поэтому все должно быть…
ГОНТАРЕВА В.О. А как вы понимаете, и не к нам. Мы инициировали этот закон, Президент этот закон подал, вы этот закон проголосовали, да. Вы должны понять: теперь мы хотим точно так же, как вы, мы хотим это увидеть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Виктор Валерьевич, вы на эту же тему, да?
Давайте, Виктор Валерьевич, вам слово.
ГАЛАСЮК В.В. Дякую, шановна Валерія Олексіївна, я почув від вас, що при вартості кредиту 10 відсотків інфляція 5 відсотків. Те, що я питав, реальна ставка ваша, цільова, як ви кажете, – 5 відсотків. Тепер у мене питання, яким чином ми це збираємося досягти, бо це ж не відбудеться отак. Ми розуміємо, що для цього зараз треба робити якійсь кроки, да. От дивіться, на сьогоднішній день ми все ще маємо промисловість, яка впала дуже суттєво. І тут, ви розумієте добре, що це не тільки Донбас, це не тільки війна. Бо, якщо ми подивимося статистику взагалі по Україні, да, і по ринках, і так далі, ви це добре розумієте. От скажіть: беремо, наприклад, на сьогодні там закупівлю у місті Києві трамваїв. Які ми трамваї купуємо? Польські, так. Чому ми купуємо не львівські трамваї? От як ви думаєте, чому, Валерія Олексіївна? Я вам скажу. Тому що вони дають пов'язане фінансування по ціні, ну, майже безкоштовно, да. Тому ми розуміємо, що для того, щоб нам прийти за 5 років до тих показників, про які ви кажете, і досягти тих цілей, які поставлені Президентом по рівню ВВП на душу населення, то нам треба сьогодні придумати такі механізми, застосувати їх сьогодні, щоб ми акумулювали міжнародну фінансову допомогу, щоб ми акумулювали частину прибутку Національного банку. Я розумію, може, воно там не дуже десь там комусь подобається. Щоб ми в тому числі передбачили механізми і цільової грошової емісії, якщо це потрібно для того, щоб як мінімум... Я вже не кажу про імпортозаміщення, про експортну експансію, розумієте. Тобто воно ж не буває само по собі.
Скажіть мені, будь ласка, яка є мотивація постійного підвищення облікової ставки Національного банку, по суті, реструктуриніської політики національного банку на здороження ресурсу? Чи ми, чи хтось в країні думає, що в нас, наприклад, інфляція через зайвий попит при заробітній платні менше 4-х тисяч гривень населення? Чи, може, бізнес має зайві ресурси, він зараз кудись побіжить з цими коштами? Шановні колеги, ми маємо інфляцію критичну, катастрофічну через імпортозалежність, через падіння внутрішнього виробництва. Тому, якщо ми от з цього дня, з цих місяців з вами не сядемо за один стіл перемовин і не знайдемо формули, тих інструментів з якими ми, в тому числі, приїдемо і в Сполучені Штати, і покажемо, що ми просимо кошти не як жебрак, дайте нам заткнути ще раз дірки в нашому бюджеті, нам треба зробити макрофінансову стабілізацію. Та нам треба зараз не макрофінансову стабілізацію, а робити форсовану модернізацію нашої промисловості. Бо якщо ми це не зробимо, ми не збережемо робочі місця, не збережемо робочі місця, ми не збережемо соціальну стабільність і у нас не буде ніякого майбутнього, я не кажу вже про 5 років наперед.
Тому в мене конкретне питання, для того, щоб вийти на оті цільові показники проектів про які ви кажете, яким би чином… що ви робите і яким би чином нам попрацювати разом, для того, щоб створити інструменти через які можна буде кредитувати не компенсаторну функцію, давати на, значить, тим, хто не справляється там з ринком, якісь там кредити чи щось, а під нові виробництва так, як робить Європа. Давати на здешевлене кредитування, фактично фінансові ін'єкції. Як сьогодні запустити кредитування малого і середнього бізнесу? Беремо кредити в Європі під 2-3 відсотки, на ринок вони виходять 15 відсотків. Нам кажуть, ну такі нормативи, така система, все.
Так давайте, може, створимо якусь окрему… окремий якийсь ……для того маленького бізнесу, щоб вони 30, 50 тисяч доларів могли отримувати.
Якщо ми це з вами не зробимо повірте мені, ми дуже швидко побачимо те, що нам покажуть і абсолютно обґрунтовано, що Стратегія 2020 була використана просто як ширма, а результату практичного немає.
Тому ми все маємо сьогодні зробити, щоб було…….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Давайте не повторюватись. Дякую. Дякую. Давайте.
ГОНТАРЕВА В.О. Я не знаю, у вас настолько был расширенный… это не вопрос был, это скорее всего ваше выступление было, поэтому попытаюсь ответить очень коротко.
Вот я сейчас в 6 часов еду на конференц……. с Европейским Союзом, он будет касаться закупки газа в наши хранилища, в зимний сезон. И вы же понимаете, если хотеть от Национального банка закупки газа в хранилище за счет эмиссии, кредитование малого и среднего бизнеса за счет эмиссии. То, а может быть еще трамваи прокредитовать за счет эмиссии? Это путь в никуда. Это путь в никуда, трамваи, тролейбусы, более того, я вам могу сказать, в банковской системе избыточная ликвидность на сегодняшний день составляет 45 миллиардов, из которых находится на депозитных сертификатах Национального банка. Потому что не хотят банки никого кредитовать. Потому что пока мы не защитим права действительно кредиторов и инвесторов о том, чтобы возвращать это все пока акционеры банков не ответят по тому закону, который мы пропозицию внесли, а вы проголосовали – не будет ничего. И я вам скажу, не заставим никого ничего прокредитовать. Излишней ликвидности очень много, вопрос возвращаемся опять же, вы же понимаете, что чем больше мы дадим ликвидности в стране, не связывая ее ничем, а чем ее связать? Как мы ее связываем высокими ставками, для чего мы держим такую ставку? Потому что если это избыточная ликвидность выйдет на рынок, вы что там увидите? Вы увидите курс, когда вы могли видеть, когда нам раскачивали рынок и когда у нас было Дебальцево, вы наверное помните, что случилось в эти дни? Вы же понимаете, какие мы административные меры ввели и для чего мы повысили эту ставку, сейчас однозначно мы смотрим на понижение ставки потому что инфляция тормозиться – это наша задача. Поэтому совершенно четко я сказала, что инфляция на следующий год наша задача 12-15 процентов, это при том, что еще будут повышены тарифы на газ. В этом году только тарифы дали нам 15 процентов составляющих инфляцию, вы ж должны понять, к монетарному это уже точно никакого отношения не имеет, но это же надо выравнивать эти дисбалансы.
Поэтому, смотрите, Национальный банк в этом году, действительно ведет очень, очень жесткую монетарную политику – это и высокая ставка и малое рефинансирование как вы видите, но это вынуждено. Потому что иначе, вы же понимаете, у нас перетекание и это административные меры, которые мы все пришли, те, которые хотели либерализовать рынок валютный, который в нашей коалиционной угоде написано о либерализации валютного рыка, а вы извините меня, такие страшные драконовские меры ввели на валютном рынке, мы проверяем каждый контракт, который там есть. И понятно, что сначала мы должны как минимум отменить те меры, которые мы ввели, но мы их можем отменить, если не будет избыточной ликвидности, а она есть. Поэтому ее, вот смотрите, это все комплексное, почему программа она комплексная, почему я говорю, без наших коллег… вот страховой бизнес, где отмывались? Вы посмотрите сколько из 400 наверное этих страховых компаний, сколько реального страхового бизнеса, да 40, наверное?
Посмотрите, через 800 брокеров и липовых ценных бумаг и рекапитализации этих бирж, вот мы все время говорим, что-то там не сделано, да вот была комиссия по Нацфинпослуг и что она сделала? Ни страхового рынка, вот была комиссия там по ценным бумагам фондовой биржи. Так, вот и не фондового рынка нет. Да? Вопрос, эта программа, как вы говорите "оптимистичная" – эта программа исключительно реальных шагов, куда мы идем. По цифрам, я согласна, по цифрам у нас стоит: 5 процентов инфляция, 10 процентов кредитная ставка – то, что можно поставить.
Как моно сегодня сказать, какая "голубая фишка" будет стоить, сколько, через 4 года? Я не думаю, что… И даже таких задач бы нам надо было бы поставить себе вот здесь и отразить это в программе. Это надо сделать программу и тогда "голубая фишка", что-то будет стоить, я бы ответила, вам - так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.
Еще два вопросика. Пожалуйста, уже …… трогать не будем. Что у нас с курсом доллара будет с сентября месяца. Да?
И второй вопрос – 1558. То есть …
ГОНТАРЕВА В.О. Первый и самый любимый вопрос. Вы знаете, мы переходим на режим инфляционного таргетования. В этом году у нас то, что я сказала, у нас монетарный режим, это мы определили там монетарную базу, там 91 миллиард и сказали, что ни шагу назад. Да? Поэтому вот о новых программах, о которых мы говорим, почему вот, скажем, речь не идет. То же самое, поэтому курс нас один: курс у нас гибкий, у нас фиксированного курса нет, и не будет.
Вопрос только в том: наша задача как Национального банка, чтобы не было той безумной волатильности, которую мы с вами видели, которая ничем не обоснована, когда нам приходится действительно вкручивать очень большие административные ограничения потому, что их и так очень много. И понятно, что мы никакие дополнительные вводить не хотим, более того, мы хотим постепенно их отменять.
Мы, с Международным валютным фондом, уже составили программу. Она называется такой "план действий": как мы отменим эти административные ограничения. Мы ее делали еще в апреле месяце и в принципе, я вам скажу, она рассчитана на год, то есть, апрель месяц, следующее административное ограничение вот в таком большом порядке мы отменим, когда наше Министерство финансов закончит реструктуризацию долга. Если не закончит это вот в июле, пойдет следующая порция отмены административных ограничений, и если они закончат в сентябре, то это будет, в сентябре. Практически так, как мы видим по программе, то все мы будем постепенно – это все отменять.
Опять же вот то, о чем мы говорим: денежная политика очень связана с валютным курсом. Поэтому, здесь мы хотим, в денежной политике быть предельно жесткими для того, чтобы нам стабилизировать валютный курс. Потому, что составляющие в инфляции, этот, так называемый ….. эффект, это 70 процентов нашей девальвации переходит в инфляцию. Опять, я полностью с вами согласна, потому что до сих пор нет импортозамещения. А как можно начать проект импортозамещения, если он в ставке рефинансирования там 30 процентом. Поэтому однозначно надо двигаться туда и это наш приоритет застабилизировать инфляцию, понизить ставку и начинать двигаться в правильное направление.
Поэтому по курсу. Если вы завтра примите, от жалко Степан Иванович ушел, восемь законов, и у нас 31 пройдет у Международного валютного фонда заседание, и не только придет второй транш, а придет полностью все программы, которые у нас расписаны в кеш-фло, у нас кеш-фло расписано по дням. Вот если это все у нас будет сделано, то, поверьте мне, у нас будет платежный баланс страны полностью сбалансирован. А на курсе, который мы видим на сегодняшний день, на курсе 21 и на курсе, который есть в программе, там этот курс от 21 до 22.70, это курс наш программный, то на этом курсе у нас полностью сбалансирован наш текущих операций. Это о чем говорится? Это говорится о том, что нам даже хватает на покупку газа, потому что эта девальвация, конечно, имела очень негативный эффект, но, она имела позитивный эффект на ……… Потому что на счет текущих операций в 2013 году достигал 10 процентов отрицательного, в прошлом году, но опять же из-за тех потрясений, которые у нас были, он был у нас минус 5 процентов, в этом году мы ожидаем, что он будет нулевой, то есть считайте баланс найден. Теперь, если мы не собьём вот это шаткое равновесие, а мы его собьём, если мы… Вот вы говорите мы любим Международный валютный фонд, если вы покажите мне еще одного кредитора в этом мире, все остальные наши программы, все до одного, Мировой банк, ………, все программы только после того, как примется транш Международного валютного фонда. Принимайте завтра….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерия Алексеевна, просто мы не должны, как бы мы должны понимать, что нам надо учится на своем, долг как бы это то, о чем говорил Витя.
ГОНТАРЕВА В.О. Вы понимаете, если сейчас мы решим, что мы хотим учится жить на своих, у нас платежный баланс не будет сбалансированный. А вообще я хочу ………, то есть еще, чтобы у нас был профицитный бюджет, это я вам честно скажу. Потому что когда я услышала, что прибыль Национального банка должна пойти на какую-то программу, она стопроцентно идет в бюджет, а бюджет все равно дефицитный. Поэтому если вы выведете бюджет на профицит, я первая соглашусь отдать прибыль Национального банка на любую другую программу.
_______________. Валерия Алексеевна, а вы знаете, что… навіть в тих країнах, де не було військової агресії, де не було такої затяжної економічної кризи і в Австралії, в Великобританії, в ……інших країн, протягом 3-4 років дефіцит державного бюджету сягав 7, 9, а інколи й більше відсотків. І вони від цього не погибали. Тому я хочу сказати, що навіть при інфляції вище, ніж ви запланували на наступний рік, от краще, щоб була інфляція вища, але у нас було економічне зростання, ніж отак от задушити економіку, що інфляція буде така, як ви кажете, не буде робочих місць, буде безробіття, і ми будемо як жебрак з тих кредитів МВФ платити пособіє по безробіттю.
ГОНТАРЕВА В.О. Наша задача – не выйти в гиперинфляцию. В этот году у нас инфляция 50 процентов и задача национального…. Понятно, что их них 15 процентов составляющая тарифная, но остальная-то составляющая девальвационная. И наша с вами задача – однозначно не спрыгнуть в 90-е года, в гиперинфляцию. Поэтому поверьте мне, стабильность, макроэкономическая стабильность она дает сигнал очень хороший рынку. И вы видите, как мы 4 месяца подряд уже у нас депозиты. У нас 4 месяца подряд продажа валюты населением превышает ее покупку. У нас очень много новых совершенно хороших отличных показателей.
Более того, у нас возможность была… Национальный банк в этом году с рынка купил миллиард 200 долларов для пополнения валютных резервов. Мы купили, мы не продали. Вот вы подумайте насколько макроэкономическая стабилизация дает стабилизацию всем остальным. А как только оно стабилизировалось, мы тут же начинаем понижать наши ставки. Поэтому я считаю, оно достигнут…
ДОВБЕНКО М.В. Колеги! Спочатку ремарка. Ми сьогодні на комітеті розглядаємо не тільки одне це питання. виходячи з цього, ми відвели на перше питання це годину. Засідаємо вже третю годину. Я би просив сконцентруватися на суті цього питання. суть полягає в тому, що ми обговорюємо комплексну програму, тому те, що стосується комплексної програми, давайте будемо обговорювати.
Тепер щодо виступу. Три думки хочу сказати.
Перша. Я вважаю, що ми маємо сьогодні на комітеті наданий нашими колегами, керівниками національних інституцій достатньо серйозний документ. Я вважаю, що він охоплює всі сегменти фінансового ринку. Я вважаю, що організатори і розробники цього документу мали перед собою коаліційну угоду. Це проглядається.
В той же час я хотів би звернути увагу на наступне. Чи можна його вдосконалити, чи він уже не потребує поправок, доповнень і так далі. Без сумніву, потребує. В якому напрямі? Будь-яка програма економічного характеру уже в цивілізованих країнах має методологію. Є так звана базова теорія економічної політики, розробники навіть Нобелівську премію отримали, як потрібно підходити до таких документів. Бажано спочатку чітко визначитися з метою програми, а потім з інструментами досягнення цієї мети. Давайте від цього відштовхнемося. Мета програми, от я читаю – створення фінансової системи, що здатна забезпечити сталий економічний розвиток за рахунок ефективного перерозподілу фінансових ресурсів. Тобто створення системи за рахунок ефективного перерозподілу фінансових ресурсів. Не думаю, що тільки за рахунок ефективного перерозподілу ресурсів, не тільки. І не думаю, що в даному етапі, виходячи з того, яку ми маємо сьогодні кризу в банківській системі. Не будемо цифри називати, тут говорили. Які ми маємо стагнації в економіці нашої країни, теж не будемо називати цифри. Не тільки це є першочерговим чи єдиним, бо це єдине записано. Я думаю, що, якщо відштовхуватись від того, що ми писали в Коаліційній угоді, то треба було б хоча б в програмі, коли ми формулюємо мету, зафіксувати, що головною метою є розвиток механізмів для забезпечення накопичення та здешевлення фінансових ресурсів для національної економіки, а дальше за текстом створення того, що буде перерозподілятися. Бо, якщо ми не створимо, ми сьогодні не маємо в економіці, всі, хто дебатував, ми не маємо сьогодні довгого дешевого ресурсу. Навіть те, що ми говоримо, що є у нас сьогодні 45 мільярдів надлишкової ліквідності, ви подивіться структуру цієї ліквідності, вона що нас задовольняє? Без сумніву ні.
Наступне, а тепер, якщо ми формулюємо таку мету, як тут я запропонував, то які механізми мають бути, щоб досягнути цієї мети? В принципі тут є розписано багато речей і досить конкретних, але як на мене не повинно бути спочатку чи першочерговим, як тут записано, функції, перерозподільча, контролююча, чи регуляторна функція. Я думаю, що спочатку повинно стояти стимулююча функція і те, що ми хочемо створювати і формувати механізми для забезпечення накопичення цих дешевих фінансових ресурсів для національної економіки, в тому числі, що говорив колега Галасюк.
А значить, якщо так, то тепер зовсім по інакшому виглядає той сегмент ринку, який називається страховим, бо тут, якщо подивитися навіть те, що перед нами є план регуляторної роботи і з того, всього, що понаписувано є тільки дві стрічки, те, що стосується сигментового страхового ринку. Зовсім не адекватно, зовсім не адекватно, якщо ми звідти хочемо отримати дешевий ресурс і довгий.
Друге. Я вважаю, нам треба зовсім по інакшому виписати пенсійний сегмент фінансового ринку, особливо те, що стосується в частині накопичувальних програм, що може нам дати.
Я думаю, що третє думка, яку я хотів сказати, завершую, з приводу очищення банківської системи. Колеги, ми рухались до цього часу, мені здається правильно, але сьогодні зовсім по інакшому починає виглядати наша перспектива, якщо таким самим кроком будемо рухатись. Ми переводимо очищення банківської системи на плечі бюджету держави, тому що починаємо розуміти, що вже ресурсу того, який ми виділили в грудні місяці для фонду гарантування вкладів фізичних осіб, завершується, а там було 20 мільярдів. Якщо так дивитися, на такі темпи, то нам сьогодні навіть і цієї цифри не вистачить до кінця року. Я не думаю, що нам треба на плечі держави виставляти оцю проблему, яка є. Нам тут треба думати про злиття, про об'єднання, про інші речі, які сьогодні в багатьох цивілізованих країнах є.
І тому, на завершення, хочу сказати, я пропоную, щоб ми сьогодні повинні інформацію наших керівників національних інституцій прийняти до відома. І друге, звернутися до розробників програми, врахувати пропозиції та доповнення, висловлені на сьогоднішньому засіданні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, спасибо, Михайло Володимирович.
Ну, во-первых, есть еще один вопрос 1558, я уже готов выяснять. Валерия Алексеевна, вы мне скажите, вы в пятницу вообще на работе? Может я тогда подъеду, уже в рабочем режиме мы это проговорим? Потому что вопрос важный, но я вижу, что уже как бы нету времени. Давайте может мы тогда созвонимся, ну и в любом случае мы этот вопрос обсудим.
Второй вопрос у меня тоже такой… То есть на комитете вы видите, вот сколько вопросов у наших депутатов, и их бы не было такого количества, если бы почаще голова Нацбанка приходила или хотя бы замы.
Потому что директор департамента, это хорошо, Валерия Алексеевна, но иногда есть вопросы, которые требуют на самом деле, ну решения и на комитете, в том числе.
ГОНТАРЕВА В.О. Я знаю, что ……… и ночью с вами сидел…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не всегда. Нет, Валерия Алексеевна, ночью один раз он с нами сидел, но вообще у нас руководитель департамента, это само по себе, ну ни правильно, поверьте мне.
Поэтому я официально хочу обратиться, чтобы замы присутствовали.
ГОНТАРЕВА В.О. Ну я вам скажу, что у нас уже теперь закон, вот Президент пописал на прошлой неделе, "Про інституційну незалежність Національного банку" и теперь наше правление состоит не из 11 человек, а из 6, - это я и 5 заступныкив. Вот одного заступныка вы бачите. Есть заступнык Писарук – перший заступник, он відповідає за нагляд, Смолій відповідає за грошові розрахунки та грошово-платіжні системи – це Смолій, Сологуб відповідає за монітарну політику і Чурій відповідає за відкриті ринки.
Вы же должны понять, я не можу собою закрити всі ринки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну замами ж можете?
ГОНТАРЕВА. В.О. Це зами. Тому ходив голова департаменту юридичного, тому що він був членом правління. Зараз він вже не член правління, тому будуть заступники або я.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерія Олексіївна. Дякую.
Шановні колеги, я пропоную тоді перший пункт прийняти до відома. Всі побажання, скажімо так і напрацювання, які є сьогодні під стенограму ми надамо в письмовій формі. Так? До Національного банку. От. І… Да.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. До регуляторів, які були присутні. І перейти, якщо ви не заперечуєте, до другого пункту порядку денного. Валерія Олексіївна, скажете… Дякую за те, що висловили свою думку і почули ми один одного.
ГОНТАРЕВА В.О. Дякую дуже за те, що нас запросили, і на жаль, в мене конференц-кул, я вам сказала, з Європейською комісією, щодо закупівлі газу в наші сховища. Тому що опалювальний сезон зараз іде. І як завжди, європейська комісія хоче, щоб ми мали більше газу у наших сховищах, а ніхто, на жаль, не хоче нам надавати на це кредити.
Тому дякую за все, і дуже рада вас бачити.
_______________. Взаимно. Спасибо большое за внимание. Я понимаю, вам нужно еще 3 часа потратить на пункт номер 2, правильно? И надеюсь на наше сотрудничество, и на все законы, которые мы упомянули, в ближайшем будущем они будут комплексные и существенные. Я уверен, мы многие достигнем, их приняв. Спасибо большое.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякую. (Шум у залі)
Так, може, ви… Полякову після комітету і дасте…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже вам дякую. Я перепрошую, вже час у нас півшостого. Максим Анатолійович, дякую.
Так, шановні колеги, у нас другий пункт сьогоднішнього порядку денного комітету. Проект Закону України про забезпечення масштабної експертної експансії українських виробників шляхом страхування… Я перепрошую, я вам не заперечую, не мішаю, ні? …страхування, гарантування та здешевшення кредитування експорту (реєстраційний номер 2742а, група народних депутатів). Доповідає Галасюк Віктор Валерійович, народний депутат України. Будь ласка.
ГАЛАСЮК В.В. Дуже дякую, пане Сергію. Я буду коротко, але все-таки головні речі маю донести, да. По-перше, контекст: чого це зараз робиться і що це таке, да. Контекст дуже простий, економіка України – 50 відсотків за рахунок експорту. Що відбувається з експортом в останній час, я думаю, що ви добре знаєте. Товарний експорт був в позаминулому році 63 мільярди, став 53 мільярди, – мінус 10 мільярдів. При цьому програма діяльності Кабінету Міністрів передбачає подвоєння експорту до 2019 року. Ми це розуміємо, це абсолютно чітке завдання, яке має бути підкріплене відповідним інструментарієм.
Це надамбітна мета навіть для країни в умовах мирних, в умовах стабільної фінансової ситуації і так далі. Для нас це мета, ну, просто виклик. Разом з тим, хочу наголосити, що навіть незважаючи на вирівнювання торгівельного балансу, про яке казала Валерія Олексіївна. Бо, дійсно, він у нас протягом низки років був від'ємний торгівельний баланс товарний, да, був мінус 13, мінус 14 мільярдів доларів. Тобто експорт був менший ніж імпорт на такі суми. Ну, це просто катастрофічна структура.
Значить, по минулому року це також ще більш стабільна ситуація. В нас чистий експорт, тобто експорт мінус імпорт давав мінус 4 відсотки ВВП. Тоді як в інших країнах європейських, при чому це не якість там азійські тигри, це Німеччина, Чехія, Голландія, плюс п'ять відсотків чистий експорт. Сінгапур і інші країни, які активно розвиваються, плюс 20 відсотків експорт, чистий експорт. Тобто, коли ми беремо з вами формулу ВВП, там всього 4 складових, одна з них чистий експорт. Тобто ми в принципі експортна країна, 50 відсотків по валу, да, у нас експорт, але ми граємо в мінус і це треба кардинально виправляти.
Значить, я хочу наголосити, що той законопроект, який сьогодні розглядається, він передбачений Коаліційною угодою, безпосередньо розділом 9 "Регуляторна політика, розвиток підприємництва, забезпечення умов конкуренції". Він включений до плану законодавчого забезпечення реформ, який прийнятий Верховною Радою України як один з пріоритетних економічних законів. Він відповідає Директиві Ради Європейського Союзу 98/29 від 1998 року щодо страхування експертних кредитів та відповідної підтримки експорту.
Шановні колеги, цей законопроект напрацьований групою народних депутатів з усіх фракції коаліції, не тільки спільно з українським товариством фінансових аналітиків, Української асоціації інноваційний розвиток, Укрексімбанком, реанімаційним пакетом реформ і іншими інституціями.
Я хочу подякувати принагідно всім авторам цього законопроекту: Олегу Ляшку, Віктору Кривенко, Сергію Рибалці, Южаніній, Полякову, Козаченку, Гопко, Кришину, Домбровському, Кутовому, Єфімову, Вовку, Кривошеї, Семераку, Демчаку, Гіршфельду, Нечаєву. Адже цей законопроект, це є один з найважливіших економічних законопроектів цього року.
В чому полягає його сутність? Його сутність полягає в тому, що він встановлює абсолютно чітке законодавче врегулювання нормами прямої дії, забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників, шляхом страхування, гарантування, перестрахування і здешевлення кредитування експорту.
Тобто мова йде про створення спеціальної інституції, яка буде одночасно виконувати ті функції, які я перелічив. Цей закон він передбачає, відповідно цей статус установи як агенту уряду, він передбачає абсолютно чітке формування органів управління, в тому числі з залученням міжнародних фінансових організацій, які будуть забезпечувати прозорий, антикорупційний контроль. Він передбачає джерела фінансування цієї установи за рахунок міжнародної донорської допомоги, за рахунок власних коштів установи, коштів державного бюджету і інших традиційних джерел.
Він передбачає абсолютно чітко які саме товарні групи будуть стимулюватися при експорті? Я наголошую, що це виключно виробництва і переважно високотехнологічні – це машинобудування, це харчова промисловість, це фармацевтика. І конкретні ці УКТЗЕД, де вони зазначені тут в законі, тобто ми нічого не віддаємо потім на рівень підзаконних актів, щоб потім там якісь сировинні галузі, чи свої підприємства ніхто не мав можливості фінансувати. Абсолютно прозорі конкурси, більш того, ми передбачили унікальну прозорість діяльності установи, яка передбачає, що всі угоди, які будуть нею укладатися, вони будуть оприлюднюватися на сайті. Тому, хочеш мати державну підтримку експорту, тобі немає чого ховатися, який ти контракт на яку суму підписав і так далі.
Тому ми вважаємо, що такий комплекс заходів він дозволить забезпечити дійсно стимулювання експорту української продукції, бо я не дарма сьогодні питав про ті львівські-польські трамваї і так далі. Бо насправді, я вам хочу сказати, що коли вам кажуть, що немає у нас ресурсу для такої установи – це не правда, це брехня. Я сам особисто, і в тому числі як керівник міжпарламентської групи дружби зі Сполученими Штатами Америки, веду перемовини із організаціями, донорськими і не з МВФ, запевняю вас, які традиційно підтримують Україну і проекти в Україні у вигляді кредитних ресурсів і готові надавати донорську допомогу. Це в тому числі аналогічні інституції: банки розвитку, експортна кредитна агенція інших країн, так от вони готові давати мільярди і мільярди гривень, сотні мільйонів євро, тільки не якісь, скажімо, там міністерства, де потім все зникає, а на конкретну інституцію, яку вони розуміють, як вона побудована, який в неї мандат. Вони бачать там прозорий ……-менеджмент, вони бачать, що це вигідна стратегічно Європі і Сполученим Шатам Америки, тому що значно вигідніше сьогодні надати Україні економічну допомогу, не паліативну допомогу, яку надає МВФ, тільки щоб ми вижили декілька місяців, а допомогу на розвиток, на відбудову української промисловості і виробництва. Бо сьогодні Україна – це форпост Європи і в тому числі в економічному сенсі цього слова.
Тому я буду дуже вдячний колегам з вашого профільного головного комітету за підтримку цього надзвичайно важливого законопроекту. Я сподіваюсь, не меншу підтримку ніж ті міжнародні інституції, які готові надавати Україні фінансування під стимулювання розвитку експорту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Валерійович.
Будь ласка, Михайло Володимирович.
ДОВБЕНКО М.В. Віктор Валерійович, дуже актуальна тема. Дякую, що ви долучилися до розробки такого законопроекту. Три уточнюючі питання.
Перше, який розмір ви передбачаєте статутного капіталу цієї державної установи? Друге, який розмір страхових резервів, тут записано таке поняття? І третє, протягом якого терміну ми можемо сформувати і те, и друге? Дякую.
ГАЛАСЮК В.В. Дякую.
Ми вели попередні консультації з міністром, з Міністерством фінансів і економіки, коли ми голосували за бюджет цього року. Це була одна з наших принципових вимог, що ми при наступних корегуваннях ……… передбачаємо відповідні корективи щодо створення таких інституцій розвитку, як експертна кредитна агенція і Державний банк відбудови і розвитку. Тому ми впевнені абсолютно в наших партнерах і в міністрі фінансів, і в міністрі економіки, що всі обіцянки будуть дотримані, ми дуже швидко це зробимо з бюджетним комітетом.
Розмір статутного капіталу стартовий – 100 мільйонів гривень. Але, зрозуміло, це тільки для того, щоб взагалі створити, показати це світу, а потім провести дуже швидко справжню донорську конференцію в режимі, не в режимі ………, не в режимі там десь під софітами і так далі, а в режимі прямих перемовин з інвесторами, прямих перемовин з донорами і показати, що ми бачимо де наші економічні проблеми, ми бачимо, які шляхи вирішення є, ми пропонуємо готові інструменти. Єдине, чого нам не вистачає, то це тих коштів, які вони нададуть, більше того, вони самі для себе в Україні створять інвестиційний ринок і це дуже важливо.
І що стосується третього питання, то ця установа, вона підпорядковується в тому числі і комісії профільній. Тому питання страхових резервів воно врегульовується відповідним законодавством яке можуть мати певну специфіку яка на наступному кроці може бути врегульована. Тобто звісно, що ми жодним чином не розраховуємо, що 100 мільйонів гривень вистачить для реальної експортної експансії підтримка, але це перший крок, який демонструє серйозність наших намірів, дозволяє нам залучити це через відповідне плече додаткового фінансування, в тому числі закордонної допомоги. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Максим Анатолійович.
ПОЛЯКОВ М.А. Доброго дня, ще раз, шановні колеги! Щодо даного законопроекту. Перше хочу сказати, що вкрай важливим є те, що це один із пунктів виконання нашої коаліційної угоди, де один з пунктів прописано саме щодо створення умов експортно-імпортної агенції.
Друге важливе питання і щодо можливості функціонування, що насправді є різна європейська практика, це можу бути на базі "Укрексімбанка" і з європейської практики, можливо, там створиться окремо якийсь банк, тут же, ну, як вирішить Мінфін, чи як ми це скорегуємо. Але саме головне, що в деяких державах європейських це давало зростання в 5-7 відсотків в цілому експортного потенціалу. Для країни, для нашої, на сьогоднішній день це може бути одною з саме точок прориву, тому що вимоги до тих підприємств які можуть отримувати гарантії є виключно європейські, європейський аудиту. Тобто, що, хто небуть, там невідомо що їх може використати це майже виключено. Це перше.
Друге, що принципово є для мене, і я думаю, для більшості колег співавторів, що мова йде виключно про галузі які є інноваційними, які створюють високий рівень переробки будь якого матеріалу, тобто мова йде не про постачання як ми продавали ліс, а дійсно про ті галузі які країні потрібно нам розбудовувати і розвивати.
І наступне. У мене була попередня домовленість і я сподівають як тільки ми приймемо в першому читанні, домовленість з одним найбільших перестраховиків європейських саме з австрійською компанією, які готові були виступити гарантіями на 100 мільйонів євро щодо підтримки саме в Україні експортно-імпортного банку. Тому я погоджуюсь з колегою і він дуже скромно говорить про 100 мільйонів. Мова йде не про витрачені кошти, а виключно про гарантії державні, тобто витрачати кошти нам на це непотрібно буде. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максим Анатолійович.
Так, будь ласка, Руслан Євгенійович.
ДЕМЧАК Р.Є. Можна, я?
Я хочу звернути увагу, що відповідно до цього закону вносяться зміни в статтю 15. І тут настільки мало змін, що як би простіше їх прочитати, чим анотації до закону читати.
Я от базову зміну зачитаю: "Для стимулювання експорту, Кабінет Міністрів України створює державну установу з підтримки експорту, що на добровільних засадах здійснює страхування, перестрахування, надає гарантії за договорами, які забезпечують розвиток експорту, а також, у випадках, передбачених законодавством, виступає агентом Кабінету Міністрів України щодо здешевлення вартості експортних кредитів, які надаються залежно від різниці кредитних ставок у країні-експортера та країні-покупця".
На рахунок здешевлення, далі тут по змінам нічого не має, тобто тільки є тут… Давайте, я закінчу. Я очікував від, сам приєднався до авторів розробників відповідно і я очікував, від такої назви, і взагалі від поняття "Експортно-кредитне агентство" – набагато більше. Тут розкрито тільки одна частина.
І те, що навіть Максим Анатолійович говорив, так, підтримка, але експортно-імпортного банку. На даний момент – це створюється, можна сказати, прототип Державної страхової компанії, яка буде страхувати ризики виконання контрактів. І забезпечується, при такій глобальній назві, забезпечується тільки одна складова від того, що закладалося, в тому числі, в коаліційну угоду, і що очікується від Експортно-кредитного агентства.
Тому, я не знаю, чи це можна зробити до другого читання, тому, що тут самі поняття випадають.
ГАЛАСЮК В.В. Пане Руслан, дозвольте, будь ласка. Ви дивитесь…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ГАЛАСЮК В.В. Ви дивитесь не законопроект, ви дивитесь "Порівняльну таблицю" - це ж перше тільки читання. І я звертаю вашу увагу, що законопроект на 14 сторінках і я принагідно ще раз. Значить, він місить наступні статті конкретно на цих 114 сторінках: визначення термінів – раз, 2 сторінки визначень – два. "Державна установа з підтримки експорту – стаття, яка визначає повністю її статус, в тому числі, формування статутного капіталу. 3 стаття - "Форми та принципи державної підтримки експортної діяльності", яка повністю відповідає тому документу OECD, про який я казав. Так? Четверта стаття. Мета та основні завдання діяльності установи, чітко абсолютно зафіксовані.
П'ята. Органи управління, яка в тому числі, передбачає, яким чином формується представництво від Кабінету Міністрів, Верховної Ради, міжнародних донорів – це на півтори сторінки тільки це питання, управління, формування і наглядової ради.
Наступна стаття 6: види діяльності, де абсолютно чітко ви правильно кажете, але це тільки маленька складова, бо в самому законопроекті, який ми зараз розглядаємо, це там передбачені і конкретні механізми реалізації, страхування, перестрахування, гарантування і здешевлення це тільки одна з чотирьох функцій, абсолютно з вами згоден.
Стаття 7: джерела фінансування установи, яка передбачає все те, що я сказав тільки що в доповіді.
Стаття 8: сфера підтримки, яка дуже важлива, на рівні норм прямої дії. Нічого ми потім не спускаємо на Кабінет Міністрів, ми тут визначаємо, які товарні групи: літальні апарати, судна, прилади, фармацевтична продукція, готові харчові продукти і так далі. Потім регулювання діяльності установи, окрема стаття, публічна діяльність установи, де ми прописуємо, що це абсолютно кожен крок оприлюднюється там на сайті.
Відповідні обмеження, в тому числі, по лінії … врегулювання, особливості по формуванню страхових резервів, гарантії діяльності установи. Тому на цих 14 сторінках, а те, що ви кажете, це ж тільки додаток до "Прикінцевих положень".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я прошу пробачення, у нас уже час. 30 секунд, будь ласка.
_______________. Хотілось би просто додати, що Україна є доволі обмеженою своїми міжнародними зобов'язаннями, по СОТ, по ЄС, щодо підтримки експорту, а наведені тут такі інструменти, такі як страхування, гарантування і здешевлення кредитів, воно ніяким чином не суперечить угодам СОТ, щодо підтримки експорту, вона відповідає там положенням директив ЄС, і як казав пан Галасюк угодам OECD. Тому з точки зору експертної це такі реальні інструменти, які могли б допомогти стимулювання експертної діяльності України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, які ще будуть пропозиції з цього приводу, цього законопроекту? У нас є, як я ще розумію другий законопроект, альтернативний, проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів 2142а, де є автором народний депутат Головка Михайло Йосипович. Як я розумію його немає?
_______________. Можу коротко прокоментувати, якщо дозволите пане Сергію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що… Дякую, не треба коментувати. У нас є така практика, якщо й нема автора, який доповідає, то ми не розглядаємо…
______________. Ну він ще вужчий, набагато вужчий, чим пропонується паном Галасюком.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.
Тому… ми вивчили, ми бачимо, що він набагато вужчий, ніж той, що предлагається першим законопроектом, тому, якщо не буде інших пропозицій, то я пропоную поставити це питання на голосування.
Шановні колеги, хто за те, щоб підтримати даний законопроект у першому читанні. Хто - "за", прошу голосувати. Проти? Утримались? Утримався… шість. Да. Рішення прийнято. Дякую.
Шановні колеги, у нас ще…
______________. Пане Сергію, я перепрошую. Щоб цей законопроект міг бути винесений в зал, дуже важливо мати висновок комітету також на альтернативний законопроект. Тому, якщо погоджуються члени комітету з тим, про що сказав пан Руслан, це, дійсно, так, бо другий законопроект альтернативний він містить відсилочну норму…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Ми поставимо його на голосування. Да?
Шановні колеги, хто за те, щоб підтримати законопроект альтернативний 2142а народного депутата Головка? Хто - за"? Проти? Утримались? 4 – утримались, 3 – проти. Рішення не прийнято.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Там три сторінки, якщо я не помиляюся, в цьому законі.
Так… Шановні колеги, у нас наступне, останнє питання – це затвердження плану роботи комітету на третю сесію Верховної Ради України восьмого скликання відповідно до листа Голови Верховної Ради Гройсмана. Всім він розданий. Є якісь пропозиції, зауваження, можливо, думки? Підтримати?
Шановні колеги, ставлю на голосування затвердження плану роботи комітету на третю сесію Верховної Ради. Хто - "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.
Шановні колеги, якщо питань немає, дякую за увагу. Комітет оголошую закритим.