СТЕНОГРАМА
комітетських слухань на тему:
"Розвиток фондового ринку. Перспективи законодавчого врегулювання"
26 листопада 2015 року
Веде засідання Голова Комітету
з питань фінансової політики і банківської діяльності РИБАЛКА С.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні пані та панове. Ми можемо починати сьогоднішні наші комітетські слухання на тему: "Розвиток фондового ринку. Перспективи законодавчого врегулювання".
Шановні колеги, дозвольте привітати усіх присутніх від імені нашого комітету. Тема слухань – перспективи розвитку – є важливою складовою фінансового сектору – це фондового ринку. Маємо також обговорити наші з вами законодавчі завдання.
Загальновідомо, у розвинутих країнах фондовий ринок є одним з важливіших інструментів перерозподілу капіталу та фінансування економічного зростання. Для цього має діяти розвинута інфраструктура ринку, достатня кількість інструментів та ефективні механізми взаємодії його учасників.
В Україні на тлі загальної кризи фінансової системи фондовий ринок залишається найменш розвинутим. Це погано і добре одночасно. Світовий досвід доводити, спекулятивна суть фондового ринку призводить до поглиблення економічної кризи.
Усі чули про так звані "фінансові бульбашки". Із 70-их років минулого століття вчені нарахували їх більше п'яти десятків у різних куточках світу. Ми дожилися до того, що вартість акцій корпорацій злітають до захмарних показників. Перед кризою 2000 року вартість акцій так званих високотехнологічних компаній перевищувала чистий прибуток більш, ніж у 200 разів. А наприкінці у компанії "Yahoo" – у 1200 разів.
Абсурдність ситуації стає зрозумілою, коли намагаєшся уявити собі інвестора, який готовий придбати цілу компанію і згоден чекати, поки вона окупиться, більше тисячі років. А ви помітили, як акції компанії Google два місяці тому встановили абсолютний рекорд за всю історію Уолл-стріт: за день вони подорожчали майже на 70 мільярдів доларів. Це майже стільки, скільки становить сукупних дохід двохсот найбільших компаній України за 2014 рік.
Впливом на масову свідомість покупців акцій часто зловживають. Були випадки, коли у засобах масової інформації корпорації презентують їх як найуспішніших, і рядові американці чи європейці кидалися купувати їх акції. Але виявлялось, що компанії не мали нічого, крім орендованого офісу та офісних меблів. Бувалі бізнесмени запускали в пресі чутки про наближення компаній до проривних відкритих нових технологій, що насправді виявлялось блефом.
Усі чули про численні скандали із суттєвим завищенням нафтовими гігантами даних про розвідувані ними запаси так званого "чорного золота". Практика фальсифікацій корпоративної звітності стала масовою. У цих махінаціях брали участь аудиторські компанії та рейтингові агентства. Це яскраво показали голосні банкрутства та скандали навколо американських корпорацій. "Енран" та "Волт ком"(?), чи японський "Олімпус". В Україні ми бачили подібне під час масового банкрутства наших банків. Більшість звітів аудиторів було позитивними.
Інсайдерська форма торгівлі у світі стала настільки звичною, що за дослідженнями середини 2000-х років до третини угод на фондових майданчиках Європи мали ознаки узгодженої ціни. Ризикувати стало елементарно вигідно. Якщо справа вдається, менеджер отримує великий прибуток. Якщо ні, то збитки на себе бере корпорація або банк.
У 2007 році, коли в США розпочиналася іпотечна криза, а найбільші банки оголошували про списання безнадійних активів на сотні мільярдів, фінансисти Уолл-стріт отримували бонуси на майже 33 мільярди доларів. Це трохи менше, ніж у рекордному за прибутком попередньому році. А за трильйони збитків, спровокованими ризикованою політикою колишніх років, розплачувалися акціонери та платники податків.
Після 2008 року Захід системно взявся за регулювання фінансових ринків. Ми повинні теж систематично працювати над розвитком фондового ринку в Україні. Але я спеціально приділив увагу ризикам. Наше з вами стратегічне завдання – врахувати усі загрози, розумні вчаться на чужих помилках.
Також ми хотіли би закликати учасників слухань врахувати необхідність обговорення як наших стратегічних цілей, так і поточних викликів, і окремо обговорити проблеми, які потребують законодавчого врегулювання вже сьогодні. Наприкінці, вимушений звернути вашу увагу, шановні колеги, що ми проводимо сьогоднішні слухання в час обідньої перерви. І, оскільки о 16 годині в нас розпочнеться пленарне засідання вечірнє, просив би вас всіх дотримуватись регламенту. Дякую.
Будь ласка, слово вам, Тимур Заурбекович.
ХРОМАЄВ Т.З. Сергей, спасибо вам большое за вступительное слово и за то, что вы и комитет хорошо понимает суть проблематики, с которой мы сталкиваемся. Комиссией на данный момент реализуется план мероприятий, которые нацелены на предоставление парламенту… на рассмотрение ряда законодательных инициатив, которые существенно усилят регулирование возможности и полномочья комиссии бороться с манипулированием инсайдерской торговлей и мошенничеством на финансовом рынке.
Буквально, вот, позавчера у нас в связи, там, рабочим был глава международной организации, регулятор ценных бумаг Дэвид Райт. Он встречался с Президентом и с Премьер-министром. Дело в том, что его четко формулируют стандарты регулирования глобально. Мы хоть и являемся членами данной организации, но, к сожалению, не находимся среди тех 106 стран, которые распространяют нормы регулирования на свой рынок.
На наш взгляд, это привело к полной деградации рынка за 20 лет и его существования как изолированного и локального рынка, который стал пристанищем практики манипулирования и злоупотреблений.
Эти моменты нами были учтены, да, и при разработке данного законопроекта, Закона о деривативах и регулируемых рынках.
Для многих, наверное, будет сюрпризом, да, узнать, что мы начинаем нашу деятельность с внесения новых инструментов таких как деривативы, так как они послужили одним из… одной из причины кризиса 2008 года глобального.
Но регуляторы приняли достаточно фундаментальные меры для того, чтобы повысить ясность, четкость и качество управления рисками с данными инструментами. Эти принципы, а они были сформированы соответствующими решениями …….. в том числе и о регулировании деривативов, были нами учтены в данном законопроекте полностью. И соответственно мы гармонизируем надзор не только за деривативами, но и распространим этот надзор на все рынки, которые мы предполагаем в данном законопроекте регулировать, это рынки товарные, это рынки денежные, это рынок капитала и рынок деривативов. Таким образом мы охватим абсолютно все существующие на данный момент рынки, которые известны в мире и регулируются регуляторами стран, такие как Национальные комиссии по ценным бумагам и комиссии, которые регулируют торговлю фьючерсами, в Соединенных Штатах например. Но этот законопроект предусматривает консолидацию учета в комиссии и распространение данного инструментария регулирования абсолютно на все рынки, также как это делается фактически во всей Европе всеми регуляторами, такие как наш.
Данный законопроект в том числе учитывает все детали, нюансы функционирования самого инструмента как дериватива, включает в себя очень важные понятия категории ликвидационного неттинга и юридической ясности данного инструмента в нашем законодательном поле, что существенно повысит уровень украинской юрисдикции в данном вопросе и минимизирует те риски, с которыми сталкиваются и как и в том числе, например аграрные или энергетические, которые работают на украинском рынке. Мы создадим из дериватив реальный инструмент хеджирования риска и уйдет от той практики, которая была у нас до сегодняшнего дня, когда деривативы использовались очень узким кругом инвесторов.
Поэтому нам также приятно, что весь финансовый комитет поддержал фактически данную инициативу. И также большую благодарность хочу выразить и ………, ……….., Министерству экономического развития, Минфину, Национальному банку за то, что мы очень активно и плодотворно поработали над данным законопроектом. Безусловно, в нем еще, наверное, есть пространство для совершенствования.
Но, на наш взгляд, уже этот законопроект является очень хорошим шагом к установлению абсолютно новых правил игры в Украине, которые будут соответствовать глобальной практике. С этим законопроектом нам не стыдно говорить с глобальными игроками. И этот законопроект дает нам возможность реализовать и применить уже нормы и принципы, которые регулируются большим количеством европейских директив. А там их у нас как минимум пять.
Поэтому надеемся на плодотворное сотрудничество, общение, диалог, дискуссию интеллектуальную. И будем работать. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тимур Заурбекович. Шановні колеги, Михайло Володимирович, вам слово.
ДОВБЕНКО М.В. Дякую. Добро дня, колеги! У нас сьогодні комітетські слухання. Тому мета цього заходу – в основному послухати вас. Нам цікаві ваші думки, ідеї, пропозиції, доповнення до всього того, що ми робимо в комітеті. Але один акцент хотів би я все-таки на початку нашої дискусії зробити.
Ми зареєстрували цей досить важливий, на нашу думку, я би сказав, системоутворюючий проект щодо регульованих ринків та деривативів за номером 3498. Фактично представники різних політичних сил, фракцій підтримали цей законопроект. І уже буквально впродовж кількох днів ми чуємо з різних сторін найсуперечливіші думки з цього законопроекту. Від повного несприйняття до повної підтримки.
Я хотів би на початку дискусії всіх попросити, не треба нервувати, не треба емоції проявляти, ми хочемо всіх попросити в конструктивне русло, будь-які ваші ідеї, зміни, доповнення, які б вони, на вашу думку, не були, найкращі чи найгірші, ми готові розглянути уважно. Ми обов'язково знайдемо консенсус з приводу будь-якої вашої ідеї. В комітеті є бажання зробити хороший документ, добротний для того, щоб ми нарешті починали цю досить серйозну сферу фінансово-банківської, фінансово-економічної системи країни оживляти серйозними інструментами, серйозними нормативними документами, які б дали нам можливість досить регулювати ситуацію, яка є сьогодні несприйнятною і неприйнятною для нас в Україні.
Я хочу попросити також долучитися, тут є представники різних державних інституцій, теж не зайняти очікувальну позицію, а долучитися до роботи спільної всіх нас. Мені чогось віриться, що хоча цей документ і цей законопроект є нелегким, він складний, але як налаштованість нашого комітету на те, щоб документ був робочий це дає нам шанс з вами зробити хорошу перспективу.
Я хочу також сказати, що не тільки конкретний законопроект нас буде цікавити. Ми змушені будемо внести зміни до Митного, до Податкового, до Бюджетного кодексів, а це теж вимагає серйозної законотворчої діяльності і теж багатьох цікавих нетривіальних думок, в тому числі від вас.
Ось чому на завершення я хочу попросити до дискусії і хочу сказати, що це крок не тільки офіційний комітетські слухання, це тільки перший крок, а дальше, звичайно, в робочому порядку наша співпраця дасть можливість максимально конструктивно вилаштувати не тільки роботу, але й документ, який є дуже очікуваний і бажаний для нашого українського фінансово-економічного сектору. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Руслан Євгенійович.
ДЕМЧАК Р.Є. Ну, я думав, в панелі дискусії, але два слова скажу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Да, давайте.
ДЕМЧАК Р.Є. В першу чергу, користуючись моментом, хочу надати свою підтримку популяризації законопроектів, якраз про які вже говорив у нас попередній доповідач, це 3498. Але ще є і 3499, і 3500, це зміни до Податкового і Бюджетного кодексу. Я хочу звернути увагу, у нас іде у комплексі три законопроекти. Це зовсім на інший рівень виводить наш ринок капіталів. Ми взагалі формуємо, трансформуємо нашу інфраструктуру біржову. Ми створюємо, ну ми врегульовуємо саме поняття "деривативів". І саме головне, що ми даємо можливість іноземним інвесторам, допустивши їх як кваліфікованих інвесторів, ввівши їх, в іноземні компанії статус кваліфікованих гравців фондового ринку України, ми вводимо зовсім новий об'єм ринку капіталів і піднімаємо цей ринок капіталів зовсім на інший рівень.
Сьогодні тут присутні не дуже багато народних депутатів, але дуже важливо, що абсолютно з усіх фракцій є автори цих трьох законопроектів, які будуть популяризувати це і розповідати про ці законопроекти у себе на засіданнях фракцій. І я сподіваюся, що ми дуже швидко вийдемо на перше читання і підтримаємо ці законопроекти. Це те, що я головне хотів сказати, щоб не порушувати регламент, я хочу надати слово наступним доповідачам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тимур Заурбекович, я вам надаю слово. У нас робоча панель пошла, я думаю, что…
ХРОМАЄВ Т.З. Да. Я думаю, что учитывая комментарии Михайла Володимировича щодо деяких зауважень, які були у суспільства, да, ми деякі вже, про деякі чули. І, мабуть, Юрій зміг би прокоментувати та, мабуть, більш детально презентувати зазначений законопроект. А потім слухаємо наших шановних гостей і представників EBRD. Добре?
БУЦА Ю.Б. Дякую. Я постараюсь спочатку прокоментувати ці положення законопроекту, які напряму взяті з європейських директив. І паралельно по ходу буду звертати увагу на ті зауваження, які ми вже врахували, які просто, деякі зауваження з цих, про які ви говорите, які насправді просто люди недочитали фінальну версію законопроекту, висловлену до попередньої, тому я зразу буду зупинятися і казати, що враховано вже є.
Як вам відомо, гармонізація правил з врегулювання фінансового сектору України з правилами ЄС, це наш обов'язок відповідно до Угоди про асоціацію. І відповідно в сфері компетенції Комісії з цінних паперів знаходяться 37 директив та регламентів, які треба гармонізувати. І термін для цього не є такий великий, як ми би хотіли. Тобто від 4 до 6 років ми повинні імплементувати всі норми законодавства ЄС відповідно що стосовно фінансового сектору.
Це важко. Але ми, комісія, розуміючи важливість цього завдання, всі законопроектів, в яких ми зараз беремо участь, ми їх розробляємо у відповідності вже до існуючих норм Євросоюзу. Ми встановили прямий контакт з Єврокомісією в Брюсселі і маємо фактично контакти цих людей, які пишуть самі директиви. Тому, якщо відбуваються якісь зміни, або у нас відбуваються якісь питання, ми зразу стараємося уточняти їх на рівні Брюсселю, щоб абсолютно правильно транспонувати їх в українське законодавство.
Законопроектом, який ми зараз обговорюємо, 3498 і суміжними з ним 3499, 3500, 3516 імплементуються зокрема норми, директиви MiFIR-2 і Регламенту MiFIR. Це самі два системні акта стосовно учасників фінансового ринку. Регламенту MiFIR, це я вже казав, так, і Регламенту МіR, як який самий системний в принципі нормативно-правовий акт, який стосується інфраструктури. І деяких інших актів Євросоюзу.
Зокрема, якщо йти по концепціям, які встановлюється… пропонується встановити даним проектом закону. Це перше, це Концепція фінальності розрахунків. Це безвідкличність всіх заявок, всіх-всіх деривативів, які попадають в клірингову систему. Це основний елемент гарантій виконання біржових деривативів. Це Директива 1998 року про фінальність розрахунків. Це удосконалення всіх процедур фінансової гарантії відповідно до директиви 47/2002 і введення поняття ліквідаційного нетінгу, без яких фактично зараз не розвивається ринок позабіржової деривативи, тому що банки не мають гарантії виконання контрагентами деривативу і незахищення від процедур банкрутства і процедур… інших процедур неплатоспроможності.
Дальше ми суттєво міняємо регулювання стосовно інвестиційних фірм. В даний момент торговці цінними паперами в Україні мають дуже обмежений перелік видів діяльності порівняно з європейськими і фактично не є конкурентами у відповідності з ними. І це приводить до того, що придумуються різні варіанти. Наприклад, якщо інвестиційна фірма торгує цим не вперше, а хоче дати вам просто пораду, то відповідно нашого законодавства, вона не може те зробити, ну їй приходиться це структурувати через іншу юрисдикцію, інакше в наступний день податкова прийде і спитається чого вона взяла за це гроші. Тому, щоб не було таких ситуацій, ми повністю імплементуємо види діяльності, які в угоді… які є в директиві MiFID, після прийняття закону інвестиційна фірма в Україні може мати можливість здійснювати 7 видів діяльності та субброкерська діяльність, брокерська, дилерська, управління портфелем фінансових інструментів, інвестиційне консультування, про яке я вже сказав. І два види андеррайтингу, з гарантією, без гарантії. Відповідно ми, регулятор, будемо встановлювати, абсолютно різні, залежно від ризиковості з приводу діяльності, абсолютно різні вимоги, ми дамо можливість так званим локальним фірмам в розумінні європейського законодавства, які не потрібно трати багато грошей виконувати всі вимоги, здійснювати тільки обмежені види діяльності і це буде його обходити дешевше. І також от одне зауваження, яке зверталося… на яке зверталось увага, одне з ключових, яке було в нашій профільній асоціації. Це те, що це може призвести до паралізування всіх фірм. Ми спеціально виписали "Перехідні положення" таким чином, що всі існуючі фірми, якщо вони не хочуть розширювати вид діяльності, вони продовжують діяльність в рамках існуючої ліцензії і ніякого переліцензування не буде на відміну від попередніх, там, років, коли така ситуація виникала.
Ще один важливий момент, який ми взяли з європейської директиви, який в Україні був неприсутній – це захист клієнта інвестиційної фірми. Тобто зараз цим проектом закону встановлюється перелік інформації, яка обов'язково розкривається клієнту, причому встановлюється пряма заборона на договора, де маленьким шрифтом десь у кінці приписуються якісь норми. Тобто вся інформація… сама ключова інформація взагалі мається даватися під підпис окремими документами. І це ці правила, які зараз вже працюють в Європейському Союзі.
Стосовно операторів ринку, також пропонуєте поміняти регулювання у відповідності до директиви MiFID, тобто ми розуміємо, ми хочемо запровадити гнучкість, яку дає нам можливість ця директива. Ми кажемо, що оператор ринку може, залежно від його бізнес-політики може оперувати як тільки ринком цінних паперів, так і ринком цінних паперів деривативів, так і товарно-біржовим ринком, або у випадку доцільності, ринком грошових інструментів.
Ми розуміємо, що ми як регулятор не маємо достатньо знань чи стосовно товарних інструментів, чи стосовно грошового ринку, тому два останні ринки можуть функціонувати тільки після того, як Національний банк відповідно… або відповідне міністерство дасть також свою думку стосовно правил функціонування такого ринку. Це теж… це була компромісна позиція, яку ми домовилися з представниками інших органів державної влади, і ми вважаємо, що це абсолютно адекватний механізм регулювання, який дозволить враховувати позицію профільних органів влади.
Стосовно директиви ЕMIR, яка, фактично, де ми абсолютно, українська інфраструктура фондового ринку, як ви знаєте, і фінансового сектору абсолютно не відповідає європейським правилам і правилам, у тому числі, …………… Ми взяли для того, щоб розвинути інфраструктуру і дати можливість в принципі торгувати біржовим деривативам по цим принципам, по яким вони торгують у Європейському Союзі. Ми взяли дві ключові концепції з директиви ЕMIR – це "концепція центрального контрагента", який, фактично, виступає продавцем для кожного покупця і покупцем для кожного продавця, і, таким чином, гарантує виконання всіх угод, які заключаються стосовно деривативів на організованому ринку.
І ми врахували вже наслідки кризи 2008 року як зміни, які були зроблені у європейському законодавстві після неї стосовно великого обсягу торгів позабіржовими деривативами, про яке не бачить регулятор. І в цьому проекті закону передбачається вже створення торгового репозиторію на базі Національного банку, який вже частково збирає інформацію стосовно позабіржового деривативного ринку, і ми будемо цю інформацію розширяти, об'єм цієї інформації, яка подається, щоб регулятори бачили повну картину на позабіржовому ринку і вчасно могли реагувати на ті ризики, які там виникають.
Далі те, що вже було зазначено Русланом Євгеновичем у концепції кваліфікованих інвесторів, це те, що ми дуже давно уже пробуємо запровадити в українському законодавстві і, на жаль, це ще не було запроваджено. Це норма, яка дасть можливість виділити інвесторів, які мають достатню кваліфікацію для того, щоб вчиняти угоди на ринку самостійно і відповідно в майбутньому структурувати інструменти, які можуть бути занадто ризикові для звичайних інвесторів, але підходити для такого типу інвесторів.
До кваліфікованих інвесторів відповідно до директиви MiFID відносяться міжнародні фінансові організації, іноземні держави, центральні банки, держава Україна та Національний банк України відповідно, всі фінансові установи, які мають своїх регуляторів, а також фізичні і юридичні особи, які мають достатньо досвіду і активів для того, щоб самостійно приймати ризикові рішення і вступати в трансакції, наприклад, з диревативами без участі посередника. Оце цей принцип, який працює в Євросоюзі і цей принцип, який, ми вважаємо, що необхідно гармонізувати знову ж таки для того, щоб і інвестори Євросоюзу могли без бар'єрів, на таких самих правилах входити в українські інструменти.
Я ще хочу зауважити, що це не всі, далеко не всі директиви, які передбачені в цьому проекті закону і це далеко не все, що в наших планах найближчих, так. Тобто ми звернемося до комітету з проектом… з проектами закону щодо імплементації таких важливих директив як Директива про прозорість і Директива про проспекти і місії протягом року. Ми зараз вже отримаємо необхідну технічну допомогу з боку МВФ і надіємося, що отримати допомогу з боку Євросоюзу, щоб правильно прописати ці норми, які суттєво поміняють можливість залучення капіталу для українських компаній. Також ми розробляємо зараз проект закону для імплементації директив… групи директив ……., які стосуються фондів, інститутів спільного інвестування і приведення їх у відповідність до регулювання ЄС. Ми працюємо над змінами до законодавства щодо кредитних рейтингових агентств. Ви знаєте, що в Україні зараз вони не працюють так як вони мали би працювати. І також ми розробляємо серйозний пакет документів стосовно збільшення відповідальності за порушення на фондовому ринку, в тому числі за інсайдерські угоди і угоди з маніпулюванням. Тому тут ми імплементуємо дві системні директиви ……… і ….., Європейського Союзу, які нам допоможуть мати такий рівень повноважень і захисту інвесторів, які мають регулятори в інших країнах і в країнах ЄС, і відповідно гарантувати їхнім інвесторам такі самі умови, які вони мають на своїх ринках.
Це коротко все. Ми готові відповідати і обговорювати проектні зауваження.
ДОВБЕНКО М.В. Пан Юрій, дякую вам за коментар з приводу питання про ліцензування. І я хотів би ще почути ваш коментар з приводу питання детального подрібнення видів ліцензійної діяльності, яке теж викликало хвилю трохи не однозначних оцінок, які закладені в цьому законопроекті і у вас, як представника групи робочої.
БУЦА Ю.Б. От по подрібненню ліцензії я вже частково озвучив. Це фактично розділ, це б я не назвав подрібненням це до чотирьох існуючих видів ліцензійної діяльності, які є зараз для торгівці ми добавляємо ще три… це розширення фактично. Тобто, знову ж таки, компанії, які здійснюються цю діяльність зараз в рамках існуючих ліцензій так, якщо вони не хочуть, там наприклад, інвестиційну пораду, то вони не зобов'язані отримувати ту ліцензію, це є добровільна норма для тих компаній, які хочуть розширити обсяг послуг, які вони можуть надати клієнту. Тут мені здається, що так як воно прописано в законі, воно абсолютно відповідає директи… видам діяльності в директиві МіFID і МіFID-2 і мені здається, що це плюс для ринку. Це явний плюс для ринку, явний плюс для ринку, це те, що …….. регулятора, ринок просить уже досить давно, тому що от банальна ситуація, якщо приходить клієнт там не з України, наприклад, і хоче отримати пораду, то зараз я йому не можу дати цю пораду. Я мушу включати свою кіпріотську компанію і заключати з ним договір, і давати пораду і це те, що зараз відбувається на ринку. Тому, мені здається, що це абсолютно позитивна норма.
ДЕМЧАК Р.Є. (Не чути) … допуску на ринок іноземних гравців і фізичних осіб, скажіть, будь ласка, які вимоги особливо, що стосовно фізичних осіб, ви кажете, що достатньо є ресурсів для цього можете якісь такі посили дати.
БУЦА Ю.Б. Конкретно в проекті закону… Ми винесли це питання на рівень підзаконного акту, тому що тут є питання до дискусії. Перше, технічне питання, яке у нас є ці вимоги, які вставляються в актах Євросоюзу вони зазначені в євро, тобто це там капітал, по-моєму, 30 тисяч євро, якщо я не помиляюся досвід там роботи, фізично вони прив'язуються до багатства людини, по багатому, по правильному. Але перше питання, що ми не можемо в законі написати це там цифру в євро, да? в Україні, а якщо ми напишемо цифру в гривнях питання тоді, який розмір там активів вибрати. Тому ми винесли це питання на підзаконні акти, але концепція буде та сама, яка використовує… Це людина, яка достатньо має ресурсів, щоб могти дійти в ризиковий інструмент і розуміти ризики, які вона на себе бере. То будь-яким… жодним чином не обмежує, там, інших людей, які не мають цих ресурсів, просто вони зобов'язані користуватися інвестиційною… послугами інвестиційної фірми і вже в такому випадку сама фірма бере на себе відповідальність, як це є зараз, існує оцінки наскільки клієнту можна пропонувати цей інструмент чи не можна пропонувати цей інструмент.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, будь ласка.
МОСКВІН С.О. Питання по… Так, я для пояснення все-таки. Коррахунки можуть відкривати небанківські фінансові...
БУЦА Ю.Б. Ви маєте на увазі ….. в цінних паперах?
МОСКВІН С.О. Да. Там це виписано? От я читаю, я, там, не бачу цього до кінця.
БУЦА Ю.Б. Наша позиція в тому, що для запущення ……………… в цінний паперах при даному законодавчому полі, яке є в Україні зміни в закон сам не потрібні. Тому ми їх не виписували. Тобто…
МОСКВІН С.О. Тобто воно не заборонено?
БУЦА Ю.Б. Позиція…
МОСКВІН С.О. . Якщо воно не заборонено, то ….
БУЦА Ю.Б. Воно має бути відрегульовано підзаконними актами і мати технічні можливості низової системи. Так. Поки що ми не маємо ні технічних можливостей, ні підзаконки. Але для того…ну, для… ми обговорюємо з вами в тому числі це питання, так, а для цього не потрібні зміни в закон, власне, це можна врегулювати підзаконним актом.
МОСКВІН С.О. Тобто це нормативним актом комісії можна врегулювати?
БУЦА Ю.Б. Да.
МОСКВІН С.О. Зрозуміло.
І питання управління портфелем. Це фактично новий все-таки вид діяльності. Зараз воно виписано так, що ми не маємо відповіді на питання, якщо може здійснюватись така діяльність в інтересах клієнта від імені, ну, від імені компанії, да, від імені інвестиційної фірми, да. Зараз є, там, норма, яка, ну, каже, що ця діяльність в дійсності відповідно до Цивільного кодексу, законів України, цього закону і так далі. Ну, в Цивільному кодексі нічого немає про управління портфелем. Там є довірче управління, тут виникає питання, чи це довірче управління вже, чи це щось інше. Тобто в чинному законодавстві там все-таки все це виписано, хоч не дуже добре, але воно є. А тут зараз така, ну, розпливчата норма. Ви можете відповісти зараз, якщо ні, то, ну, це вже для другого читання буде тема.
БУЦА Ю.Б. Ну, я думаю, що в існуючому тексті законопроекту, в принципі, з точки зору опису видів діяльності, вона описана коректно, а з точки зору… Я не… ми в переоцінці не бачили конфлікту з нормами цивільного законодавства, ми бачили, що є необхідність у підзаконних актах потім описати саму, в рамках вільних умов, описати саму механіку і описати технологію функціонування цього. Тому…
_______________. Скажу тільки одна річ, чи зможе інвестиційна фірма здійснювати цей вид діяльності в інтересах клієнта від свого імені? В інтересах, причому не клієнта, а клієнтів…
БУЦА Ю.Б. Кола клієнтів? Ми як регулятор в цьому максимально зацікавлення.
_______________. Так чи ні. Давайте це проаналізуємо.
БУЦА Ю.Б. Знову ж таки, якщо ви бачите у ваших коментарях попередніх, які ми опрацьовували, цього не було, якщо ви бачите в самому тексті необхідні зміни, які ми ще не врахували, то…
_______________. Добре, дякую.
БУЦА Ю.Б. … звичайно, це в робочому режимі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка.
_______________. Запитання. От на сьогоднішній день в українському законодавстві існує управління цінними паперами, торги от цінними паперами має право здійснювати управління цінними паперами. А в чому принципова різниця, от ви говорите про новий вид управління портфелем цінних паперів. От в чому принципова різниця між існуючим видом діяльності, який на сьогоднішній день дозволено і наскільки пам'ятаєте, дуже багато компаній взяли ці ліцензії і більше того, вони їх повертають. Оскільки не має попиту на дану послугу.
БУЦА Ю.Б. А різниця в тому, що зараз цей вид діяльності розширюється крім цінних паперів на всі фінансові інструменти і виписується детальніше сам вид діяльності у відповідності, знову ж таки, до директиви і в принципі мені здається, що це ключове. І, знову ж таки, як ми тільки що обговорили ці питання, які зараз є стосовно існуючих видів діяльності ми будемо врегульовувати разом з ринком у підзаконних актах. Тому що ми бачимо там проблему із-за чого ця діяльність зараз здійснюється фактично там 10-ма компаніями.
БУЦА Ю.Б. Стосовно змін до Податкового кодексу, я би хотів тут звернутися до ринку, тому що ми два місяці просили… три місяці просили учасників ринку сказати, які конкретні зміни у Податковий кодекс потрібні. І крім представників банківської спільноти, які дійсно нам виписали норми, які ми запропонували народним депутатам включити, більше ніхто не звернувся, тому якби, якщо ви бачите якісь необхідніші зміни, то…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, давайте по регламенту.
. … зараз слово EBRD? представникам цієї…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
СУЛИМА ОЛЕНА. Дякую.
Нам дуже приємно сьогодні представити, разом з комісією цінних паперів представити вам сьогодні цей не легкий законопроект, як ви сказали, який став результатом плідної співпраці команди фахівців ЄБРР, наших юридичних консультантів ……, Кухаренко і комісії з цінних паперів та фондового ринку.
В процесі роботи над цим законопроектом ми також прийняли низку коментарів від державних органів України, від громадських організацій та деяких професійних учасників ринку цінних паперів.
Як ви знаєте, банк дуже активно приймає участь у фінансуванні важливих для України проектів.
Як приклад я наведу нещодавно підписану угоду з "Нафтогазом України" про надання 300 мільйонів доларів поновлювального кредиту під план реформування корпоративного управління, це і 100 мільйонів євро не модернізацію громадського транспорту в містах України, це нещодавно підписані також угоди - 130 мільйонів на підтримку одного з найбільших українських виробників сільгосппродукції "Нібулон" і низка інших проектів. В цілому ЄБРР збільшує обсяги проектів в Україні у відповідь на зобов'язання проводити необхідні реформи.
Але треба зазначити, що активний розвиток економіки неможливий без створення ефективних джерел фінансування всередині держави. Невід'ємною частиною такого ефективного фінансового ринку є боргові цінні папери, інші фінансові інструменти, прозорі правила щодо їх випуску та обігу, надійна інфраструктура ринку, інструменти хеджування ризиків і зобов'язань, все те, що ми називаємо ефективними ринками капіталу. Саме це, ми впевнені, дозволить українським виробникам, українським компаніям отримати доступне фінансування якраз на внутрішньому ринку України. І саме тому ЄБРР завжди активно підтримував розвиток ринку капіталу в Україні і створення необхідного правового поля і ефективної інфраструктури такого ринку.
Коли ми починали роботу над цим законопроектом, треба сказати, що по рівню регулювання ринків капіталу ринок не дуже відрізнявся від інших країн Східної Європи, де ЄБРР залучався до східних проектів. А треба сказати, що ЄБРР залучався до таких реформ у Угорщині, Польщі, Російській Федерації, Вірменії, Грузії, Мороко та інших країнах. Це такі проблеми, як відсутність гарантій виконання деривативів, в тому числі таких загальноприйнятих концепцій, як остаточність розрахунків, так, як і говорив пан Хромаєв, і концепції ліквідаційного неттінгу.
Це відсутність концепції кваліфікованих інвесторів, яка дуже важлива для розвитку ринку капіталів. Законодавство щодо забезпечення зобов'язань було розроблене на користь боржників. Відсутність чіткого регулювання щодо укладення форм укладень договорів, валютні обмеження. Це все призвело до того, що ті незначні, нечисленні транзакції, які були на ринку, вони фактично були, здійснювались за кордоном України через материнські компанії або через спільні.
Чому ЄБРР так важливо приймати участь в таких проектах?
ЄБРР є активним гравцем на ринках капіталу як в країнах наших операцій, так і взагалі на міжнародних ринках, ми самі виступаємо в якості емітента цінних паперів і користуємося тими інструментами хеджування ризиків, які є на ринках. Ми прекрасно усвідомлюємо як переваги, так і недоліки тих чи інших інструментів, і необхідність їх ретельного регулювання, і створення рамок для їх використання тими чи іншими учасниками ринку. Саме тому наша допомога включає в собі бачення регуляторних органів, бачення міжнародної фінансової організації та бачення учаснику ринку.
Щодо самого законопроекту, я думаю, що пан Буца дуже ретельно розказав про втілення європейських положень європейських директив, я зупинюсь тільки на декількох моментах.
Перш за все треба сказати, що законопроект був підготовлений дійсно з урахуванням передової міжнародної практики, в тому числі останніх законодавчих змін в європейському законодавстві, рекомендації ….., але він базувався на концепціях українського цивільного законодавства. Насамперед законопроект встановлює можливість використання генеральних угод щодо фінансових транзакцій. Це так звані ………………, під рамкою якого заключається низка угод між двома контрагентами.
Як уже було сказано, законопроект вводить поняття кваліфікованих інвесторів, поняття рахунку …………. Але саме головне, і я хотіла б це підкреслити для подальшої дискусії. На нашу думку, самі головні концепції, які включає цей законопроект, це концепція щодо остаточності розрахунків і концепція ліквідаційного неттінгу.
Концепція остаточності розрахунків базується на директиві Європейського Союзу про остаточність розрахунків і передбачає безвідзивність, безвідкличність та безумовність інструкцій щодо переказу грошових коштів та цінних паперів.
І концепція ліквідаційного неттінгу дозволяє в цілому зменшити розмір взаємних зобов'язань сторін правочину щодо деривативів у випадку неплатоспроможності однієї зі сторін до єдиного підсумкового зобов'язання. Це ….. сума зобов'язань.
Ліквідаційний неттінг є не тільки засобом зменшення кредитних ризиків на контрагента, що дуже важливо, це засіб зменшення системних ризиків на ринках капіталів взагалі. І по підрахункам, недавнім підрахункам "Ізда" - Міжнародної асоціації ………… і деривативів дозволяють зменшити такі системні ризики на 85 відсотків. Якби в багатьох країнах Європейського Союзу були відсутні гарантії ліквідаційного неттінгу, сума клетрал або фінансового забезпечення, яка повинна існувати на ринку, повинна була б бути в 7 разів більша, ніж вона зараз є на даний момент.
І для, іще одна ремарка. Сума адекватності капіталу повинна була б бути на 500 мільярдів більша, ніж вона зараз є. Як ми всі зараз розуміємо, це фактично неможливо, неможлива ситуація, коли фінансові інститути на даний момент могли б приймати участь у фінансових ринках з такими показниками. Тому треба зазначити, що імплементація положень, директив ЄС якраз у формі, максимально приближеній до положень європейського законодавства, дозволить створити правове поле, яке було б, яке не тільки базується на кращих світових прикладах, а насамперед є знайомим і звичним для іноземних інвесторів.
Саме це, ми вважаємо, призведе до того, що інвестори прийдуть в Україну. Ми впевнені, що прийняття цього законопроекту сприятиме ефективному розвитку ринків цінних паперів та деривативів в Україні, прозорому ціноутворенню на активи, зниженню ризиків невиконання угод контрагентами. Надасть учасникам ринку інструменти управління ризиками і стоятиме на розбудові ефективної інфраструктури ринку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Миксим Нефьодов. Будь ласка.
НЕФЬОДОВ М.Є. Доброго дня! Дякую за можливість виступити. Одразу вибачаюсь, не зможу досидіти до кінця. Тому що у нас міністр терміново поїхав, у нас певний там хаос із розкладом. Міністерство економіки відповідає за регулювання товарно-біржового ринку. І, чесно кажучи, виходячи з того стану, в якому знаходиться зараз товарно-біржовий ринок, не можна сказати, що є якісь суттєві досягнення, скоріше, я б сказав, навпаки. Україна, яка має бути одним з світових лідерів біржового ринку, виходячи із потенціалу економіки, виходячи із того обсягу ресурсів, які ми продукуємо саме в таких групах продукції як сільгосппродукція, ліс, бурштин тощо, насправді знаходиться у стані такого повного роздраю. У нас 626 зареєстрованих товарних бірж, ….. у стані припинення, а фактично діяльність здійснює близько 200, що є якимось катастрофічно величезним показником. Зрозуміло, що фактично і біржової торгівлі товарами, тобто регулярних торгів якимись стандартизованими лотами із зрозумілим клірингом там ніколи не відбувалось і відбуватися навіть не було заплановано. Біржі використовуються виключно як механізм фіксації ціни на будь-що для цілей оподаткування або як майданчики для аукціонів, що точно не є біржовою торгівлею. У результаті у нас інколи з'являються ідеї створення там окремих бірж на будь-які види товарів, для яких той чи інший конкретний момент часу постає суто спекулятивне питання, як визначати ціни на них так, що за це ніхто, особливо провіряючий орган не карав, а так можна послатися на якийсь папірець.
Чому в Україні немає дієвої біржі. Ну тут є багато факторів. Створення біржі взагалі – це скоріше там мистецтво і удача, це точно ні в кого немає дієвого алгоритму, по якому в будь-якій країні світу можна створити ефективно діючу біржу. Але точно, що відсутність довіри до біржового ринку і те законодавство, яке є у нас у цій сфері, вони як би, вони не є достатніми, але вони точно мають бути необхідними факторами створення для такого ринку. Отже, Закон України "Про товарну біржу", який прийнятий у 1991 році, ну я думаю, всім відомо, він має декларативний характер, не відповідає ніякій ні сучасній, ні навіть не дуже сучасній практиці функціонування такого ринку, саме то він дозволяє створенню величезної кількості утворень під назвою біржа, в яких немає, власне, ні якої якості як такової і вимог до них особливо ніяких немає, що дискредитує це поняття.
Ми вважаємо, що введення розумного регулювання і підвищення вимог до біржі, скорочення їх кількості може стати першим кроком на шляху створення дієвого регульованого ринку, до якого буде довіра учасників. І відповідно, маючи зрозумілі правила гри, тоді можна вже сподіватися, це окреме питання, але принаймні можна рухатися в цьому напрямку створення в Україні вітчизняного організатора торгів, які самостійно або із залученням світових лідерів у вигляді партнерів зможе цей ринок створити. Я знову-таки, повертаючись, як кажуть, саме про ринок біржової торгівлі, тобто торгівлі з стандартизованими лотами і зрозумілим клірингом, а не, ну, якби, там, такою чисто карманною діяльністю, коли десь, щось начебто контракт заключається.
Це важливо як для малого, так і для середнього бізнесу мати прямий без великих посередників вихід до кінцевих споживачів. І, я думаю, що, там, якби нікому не треба доводити, що, власне, навіть наш аграрний ринок, не зважаючи на те, що Україна має провідне місце по багатьох товарних категоріях, тим менше, величезна кількість прибутків, вона залишається посередником саме через те, що українські компанії не мають прямого доступу до споживачів своєї продукції відповідно оператори, які мають виключно доступ до цих контрактів, вони і мають в Україні значно більшу марженальність, ніж вони мають в інших країнах світу.
Також немає нормального механізму хеджування, що особливо негативно для, саме для маленьких агрокомпаній, не для тих, хто може приймати ризики на себе або хеджуватися на рівні офшорів, а хто не має взагалі ніякого доступу для якби до страхування ризиків, там, від погоди, від коливань ціни і так далі. І в результаті ми маємо ось постійні, там, проблеми з тим, що держава має забезпечувати посівну, потім держава має забезпечувати паливо і так далі. Ну, власне, це функції, які в ринковій економіці взагалі ніяк притаманні бути не можуть.
Це проблематика якби, я думаю, що більше розширювати її не треба, вам вона відома. Напевне, ще краще ніж мені, що якби зроблено нами як новою командою, що ми пропонуємо, нами розроблено разом із USAID, разом з нацкомісією разом і з МінАПК і іншими ринками законопроект про регульовані товарні ринки він поданий на погодження центральним органом влади на заміну існуючому законопроекту. Цей законопроект має врегулювати більшість з тих проблем, які я зазначив. Тобто це і ліквідація ……… в цінах на товарну продукцію і створення репрезентативних біржових цінових індикаторів, і доступ до інструментів хеджування, і стандартизація контрактів та їх дизайну і відповідності до потреб ринку створення вимог до біржових майданчиків, врегулювання питань клірингу розрахункової системи і так далі і тому подібне.
Детально представляти я його не буду, виключно через те, що ґрунтовно попрацювали із нацкомісією, і, власне, фактично всі положення, які пропонувалися нами в законопроекті комісія врахувала у тому давайте назвемо мега законі, який був представлений тільки що.
З нашої точки зору в принципі функціонування біржі як організації по різних ринках не відрізняється. Тому ми підтримуємо консолідацію функцію управління за всіма біржами в Нацкомісії, я чесно кажучи, не бачу великої потреби і великої ефективності в створенні в Міністерстві економіки підтримки якоїсь окремої функції саме по товарних біржах і за умови погодження з профільними там міністерствами з нами з МінАПК, з Мінегерго правил торгівлі та клірингу товарів і товарних деривативів ми виступали за те аби сконцентрувати все те регулювання в нацкомісії, яка має власні ресурси і інституціональні здібності для того аби цим займатися. І, власне, якби… Я не можу зараз коментувати і давати якийсь висновок до конкретних положень законопроекту тим більше, що останню версію ми ще на бачили навіть у робочому порядку. Але попередньо теж якби концептуально ми… Дуже схвально ставимося до напрацювань робочої групи ну, і те, що стосується товарних бірж це там на більшості те, що нами нами запропоновано. І відповідно ми з радістю приймемо участь в опрацюванні законопроекту, коли він до нас зайде. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
(Загальна дискусія)…... І напрацювання по регульованим товарним... регульованому товарному ринку не ввійшли в цей законопроект чи в вас виходить...
ДЕМЧАК Р.Є. Ні, він у нас є розроблений окремий законопроект, якщо цей буде там рухатися, буде сприйнятий комітетом і ми побачимо, що, ну, як би у нього є реалістичні шанси на прийняття, ми просто знімемо окремий законопроект, який зараз в.....
Ні, наш ви маєте на увазі? Ні, наш – ні. Наш на погодження з ЦОВВом, тобто у нас план такий, що якщо ось цей законопроект Нацкомісії, який включає в собі товарні біржові ринки, він нормально рухається – ми свій знімаємо окремо.
ХРОМАЄВ Т.З. У ……. є доручення кабміну і завдання, відповідно до плану реформ, подати цей законопроект по товарним біржам, це окремо. Але тому що ми розробили деривативи, ми вважаємо, що регульовані ринки та спотовий ринок повинен бути не окремою частиною, а інфраструктурою деривативу. Це вкрай вадливо інтегрувати все це в цей, як назвав його Максим, мега-закон. Тому ми підемо цим шляхом і будемо вважати, що як цей закон буде прийнятий, то з …… будуть зняті ці зобов'язання щодо реформи, да. Тобто це...
ХРОМАЄВ Т.З. І я б хотів добавити, да, в цьому законопроекті не передбачається ні створення будь-яких бірж, агарних, не аграрних, ніхто не кого нікуди не заганяє, зобов'язань на будь-кого не накладається. Тому ця спекуляція щодо створення там аграрної, там симфоніческой, там фруктової бірж, всього цього немає. Да. Тому це умови правила регулювання, да, і зобов'язання операторів щодо виконання конкретних принципів функціонування.
НЕФЬОДОВ М.Є. Я погоджуюся. Можу тільки підтримати Тимуру, підтвердити його слова. Якби ми так само не розглядаємо це питання з точки зору того, що там 626 зараз, це ми їх там всі перекреслимо, вважаємо, що вони погані, і створюємо якусь одну, чи дві, чи десять, які ми назвемо з завтрашнього дня гарними по якомусь критерію. Просто питання є до того, що зараз ніяких критеріїв, ніяких вимог, нічого до них не існує. Це повністю, ну, такий, дикий капіталізм, мабуть, не в найкращому сенсі цього слова. Тому питання йде виключно про те, що якщо ми рухаємося в руслі розвинутого світу, ми відповідно і ті норми, які є загальноприйнятими, ми їх накладаємо. Хто буде готовий з існуючих гравців цьому відповідати, ми будемо тільки раді. І будемо раді, якщо вони там, маючи історію, відносини з клієнтами, будуть так само як би зростати і покращувати свою роботу.
ХРОМАЄВ Т.З. Мабуть, один окремий момент. Ще… просто, да, це для нас теж велика відповідальність – взяти на себе регулювання товарних ринків частково. Тому що, як сказав мій колега, в деяких сегментах тут буде синхронна співпраця з профільними міністерствами, такими як Мінагро, Міністерство енергетики. Але комісія бере на себе зобов'язання здійснювати нагляд, тобто впроваджувати дії щодо запобігання зловживань, маніпулювання, торгівля, шахрайство. Ця система – вона відпрацьована, вона гармонізує з іншими принципами нагляду, за іншими ринками. Ми зараз активно співпрацюємо, як би сказати, одноразово з АСС (Американською комісією з цінних паперів) та CFTC (це Комісія з нагляду………. ф'ючерсами). Тому що це єдина країна, де цей нагляд розмежований. Але вони самі вважають, що це повинно бути консолідовано. Тому це врегульовує нагляд, консолідує, встановлює єдині правила, тобто гармонізує всю діяльність на цьому ринку.
Тому ми теж здійснюємо все можливе для того, щоб бути інституційно спроможними на момент виходу цього закону уже впроваджувати все це, як говориться…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, якщо запитань немає, а є якісь рекомендації. Є? У кого? А, да, будь ласка.
ТКАЧЕНКО О. Дякую за можливість висказатися.
Олег Ткаченко, "Українська біржа". У нас з 2010 року відбувається біржовий ринок деривативів і на сьогоднішній день укладено більше 3 мільйонів 700 тисяч угод загальним обсягом торгів на ринку дериватив більше 47 мільярдів гривень, для України це, звичайно, не багато, але в принципі такий ринок є, він існує, кожен день проходить торги. І я хотів би сказати декілька слів стосовно законопроекту.
Ну, в першу чергу, я хотів би подякувати розробників, які працювали не один рік над цим проектом і останнім часом, коли об'єднали з товарним біржовим ринком цей законопроект, це також дуже добре. Загально ми підтримуємо цей законопроект і, наприклад, можемо навести приклад такий, що декілька років назад ми зверталися по реєстрації специфікації на нафту, ми хотіли, щоб базовим показником була нафта "Брент" і нам Міністерство економіки не дозволило, тому що сказало, що треба ..… торгувати в Україні, "Брент" не потрібен, він нікому не цікавий, не це наприклад. Я до того, що унормування хто є регулятором, це також дуже добре і норми, які закладені в законі, зможуть дати можливість розвиватися ринку значно краще. Але хотів би зауважити те, що навіть в нинішніх умовах на нашій біржі, крім фізичних осіб, торгувати і іноземні учасники, в тому числі і іноземні фонди великі, і європейські, і не європейські. Тому досвід певний є.
І хочу сказати декілька зауважень. Законопроект гарний, але що лякає в цьому законопроекті.
Як біржу, лякає в першу чергу те, що записано відсутність можливості бути центральним контрагентом для самої біржі. Закон вступає, згідно перехідних положень, з 17-го року з 1 січня, на сьогоднішній день в Україні немає центрального контрагента, який би технологічно умів здійснювати цю функцію. І я досить таки впевнено стверджую, що за рік неможливо створити таку організацію. Я дуже просив би, щоб при розгляді цього законопроекту зважили на те, що ринок в Україні є, хай він невеликий, і практика, яка існує, вона має право на життя, тим більше, що практика, коли центральним контрагентом виступає біржа, існує в світі. І самі розвинені ринки деривативів дуже часто працюють саме по цьому принципу. І Чикаго так працює, і Бразилія так працює, і Південна Корея так працює, і Сінгапур так працює. Тому норма про можливість біржі бути центральним контрагентом має право на життя, виходячи з практики світової.
Спроба зробити центрального контрагента окремо також має право на життя, і її можна вводити, але для цього потрібно дати певний час для ринку, щоб ринок дозрів до цього і щоб ринок, розвиваючись, збільшуючись, мав ефективність певну для створення такого центрального контрагента. Тому що я не вірю в те, вибачте, не вірю в те, що для нас можна створити центрального контрагента штучно. Ринок розвивається по певним правилам, і він зростає. І на певній стадії зростання відпочкування центрального контрагента дуже навіть можливе.
Тому в мене прохання розглянути можливість все-таки дати існуючу практику в Україні, яка існує в світі, все-таки в цьому законопроекті хоча б на перехідний період на декілька років, це самий головне.
В цьому законопроекті є деякі технічні помилки, які треба було б підправити, але в загальному його можна було б приймати після деяких доопрацювань, можливо, перед другим читанням.
І ще один момент. Хотів би, щоб розглянули можливість для клірингових організацій відкривати рахунки не тільки в центральному банку, а й хоча б в державних банках. Тому що, на жаль, центральний банк, чи на щастя, він, як говорять, "не торгують зернятами". Він працює з банками, і обслуговувані саме юридичні особи в центральному банку, вони не самі ефективні і технологічні, я це можу стверджувати, тому що маю досвід більше, ніж 10 років обслуговування. Тому, якщо є можливість доти можливість працювати через державні банки, це також було б добре.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег, дякую тобі.
ХРОМАЄВ Т.З. Сергій, якщо можна, ми би, ми вже вступаємо… я розумію ваші коментарі, можна… Зараз, можна?
Ми щодо центрального контрагенту, відповідно, да, до директиви вони повинні бути окремі, але ми дуже уважно, дуже велику увагу приділяємо перехідним положенням і це питання буде окремо обговорюватись.
І щодо більш детальної дискусії щодо моментів фінансових. В директивах, я вважаю, що зараз перегружати наших шановних авторів не є сенсу, давайте перенесемо цю більш детальну дискусію на пізніше. А зараз, Сергій Вікторович, …
МОСКВІН С.О. Я хочу тільки…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Коментар давайте…
МОСКВІН С.О. Я хочу дати рекомендацію все-таки слуханням, ви ніхто не сказав про це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це ви тільки з язика зняли, тільки хотів сказати, що надавайте рекомендації.
МОСКВІН С.О. Да, да, рекомендації.
Значить я Сергій Москвін, народний депутат України третього скликання, зараз тут представляю Асоціацію торговців цінними паперами і депозитарних установ (ПАРД…ФП) Ну це законопроект пройшов 3 ітерації від закону про деривативи до закону про внесення змін до законодавства щодо деривативів і третя ітерація, це вже закон про регульовані ринки на всіх етапах асоціації в той чи інший спосіб приймали участь, як експертиза законопроекту і так далі.
2 грудня буде рада Асоціації приймати рішення, в мене є впевненість, що на 95 відсотків ми будемо просити комітет законопроект прийняти за основу в першому читанні, зараз, оскільки так, то рекомендація така, наступного засідання, на наступному засіданні рекомендувати від імені парламентських слухань прийняти цей законопроект за основу, щоб не витрачати на нього багато часу, оскільки практично слухання відбулися і це буде правильно.
І друга рекомендація, оскільки вже накопичилось достатньо багато законопроектів із серії розвитку фінансового сектору, їх 18, а то рекомендувати Голові Верховної Ради виділити, напевно, навіть окремий час для розгляду всіх цих законопроектів, включаючи...
ГОЛОВУЮЧИЙ. В нас же був економічний день... ми бачили...
МОСКВІН С.О. Да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. ... як він проходив.
МОСКВІН С.О. ... більш так ефективна робота.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Да, будь ласка, давайте, тільки півхвилини, бо вже треба нам.
ЛЕМІШЕВСЬКА Т.Г. Я швидко.
Тетяна Лемішевська, асоціація "Біржові та електронні майданчики".
Ринками деривативів займаюся в Україні з 1997 року і тим паче дуже рада, що цей законопроект, я сподіваюся, набуде чинності. Дійсно ми його підтримуємо, він, як то кажуть, рухався по вірному шляху. Але до всього того я б хотіла зауважити, в мене одне зауваження, одне питання, зразу так скажу. Перше зауваження стосується товарних деривативів, які укладаються поза регульованих ринків. Законопроектом визначено, що всі угоди з деривативами, крім угод з деривативами на грошовому ринку укладається через інвестиційні компанії. Тобто на сьогоднішній день ті оформлені контракти, які вкладаються на ринках ....., да, то есть у нас сьогодні на Україні фактично суб'єкти господарювання будуть змушені вкладати через інвест-компанії, ну, я так читаю цей закон, так, оце таке зауваження. Тому чи це або як то було сказано, чи тоді такі суб'єкти господарювання повинні не ......... ті угоди, що укладають форвардовими опціонами чи деривативами. Це отаке зауваження, необхідно, мабуть, подумати.
.... у мене таке питання, що тою же директивою MiFIR на виконання ….... перепрошую, ...... досягнуто великою двадцяткою, передбачається, щоб здійснювався рух щодо укладання стандартизованих ..... деривативів на біржах та інших електронних торгівельних майданчиках, якщо це доцільно. Тобто і у відповідності. Скажімо, до стану, в якому знаходиться цей ринок .. в тому чи в іншому сегменті економіки.
Тому в мене... А, і до того ж, регульовані ринки, відповідно до директив ЄС можуть бути операторами таких майданчиків, ……-майданчиків, які якраз і спрямовуються для того, щоб сконцентрувати ліквідність стандартизованих ринків позабіржових деривативів. В мене питання: цим законом це не заперечується?
БУЦА Ю.Б. Ми ………. питаннями …… ми свідомо не включали концепцію ………. тому що наш ринок ще до цього не готовий, але ми маємо пропозицію шановного народного депутата, як, врегулювати, власне, це питання шляхом регулювання концепції суміжної діяльності для організаторів торгів. Тобто щоб біржа, крім регульованого ринку, може ще здійснювати, надавати допомогу ринку в заключенні, фактично, нерегульованих угод шляхом… використовуючи інфраструктуру самої біржі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Давайте ми, може закінчимо, а ви підійдіть, будь ласка, вони вам всю інформацію.
(Загальна дискусія)
_______________. Так-так-так, одне зауваження, одне запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я вам дуже дякую. Якщо є у вас ще якісь пропозиції, давайте у письмовому вигляді чи зараз після цього засідання обміняємося думками і надасте їх, якщо вони будуть.
Я вам дуже дякую за увагу і за час.
_______________. По рекомендаціям. Все ж таки включити цей блок законів, який ми сьогодні розглядали, це 3498, 3499, 3500 і 3516. Значить, в розгляд третьої сесії, цієї сесії, ну, включити у порядок денний поточної сесії.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, включити в порядок денний – це не до мене.